Рішення

від 17.01.2025 по справі 924/780/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"17" січня 2025 р. Справа № 924/780/24

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Шевчук О.І., за участі секретаря судового засідання Демчук М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви від 10.01.2025 Комунального підприємства "Міськтепловоденергія" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі

за позовом Комунального підприємства Міськтепловоденергія, м. Кам`янець- Подільськиий, Хмельницька область

до Закладу вищої освіти Подільський Державний Університет, м. Кам`янець-Подільський, Хмельницька область

про стягнення заборгованості в сумі 1 025 049,35 грн.

Представники сторін: не з`явились

Відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін

До Господарського суду Хмельницької області 21.08.2024 надійшла позовна заява Комунального підприємства Міськтепловоденергія до Закладу вищої освіти Подільський державний університет про стягнення заборгованості в сумі 1 025 049,35 грн., з яких: основний борг - 943 896,78 грн., пеня - 21316,75 грн., інфляційні втрати 42362,10 грн., 3% річних 17 473,72 грн.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 09.01.2025 у справі №924/780/24 позов задоволено частково. Стягнуто із Закладу вищої освіти "Подільський Державний Університет" на користь Комунального підприємства "Міськтепловоденергія" 18 832 (вісімнадцять тисяч вісімсот тридцять дві) гривні 48 копійок пені; 34 156 (тридцять чотири тисячі сто п`ятдесят шість) гривень 34 копійки інфляційних втрат; 15437 (п`ятнадцять тисяч чотириста тридцять сім) гривень 43 копійки - 3% річних та 821 (вісімсот двадцять одну) гривню 11 копійок витрат зі сплати судового збору. У стягненні 2 484 (двох тисяч чотирьохсот вісімдесяти чотирьох) гривень 27 копійок пені; 8 205 (восьми тисяч двохсот п`яти) гривень 76 копійок інфляційних втрат; 2 036 (двох тисяч тридцяти шести) гривень 29 копійок 3% річних - відмовлено. Провадження в частині стягнення 943 896 (дев`ятсот сорока трьох тисяч вісімсот дев`яноста шести тисяч) гривень78 копійок основної заборгованості закрито.

10.01.2025 до господарського суду через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС від Комунального підприємства "Міськтепловоденергія" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій з урахування долучених доказів надання професійної правничої допомоги: витягу з договору про надання правової допомоги на умовах щомісячного абонентського обслуговування №03/23 від 02.03.2023 з адвокатським об`єднанням «Адвокатська група «Ліга захисту» в особі керуючого партнера Семенова С.В., додаткової угоди від 14.08.2024 до договору №03/23 від 02.01.2023, звіту про надану правничу допомогу згідно додаткової угоди від 14.08.2024 та розрахунку наданої правничої допомоги у справі, просить стягнути з відповідача на користь позивача 24 650 грн. судових витрат на оплату професійної правничої допомоги.

Ухвалою суду від 13.01.2025 заяву Комунального підприємства "Міськтепловоденергія" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі №924/780/24 призначено до розгляду в судовому засіданні на 17.01.2025, запропоновано відповідачу надати письмову позицію щодо заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явились.

Відповідач у судове засідання не з`явився, повноважного представника до суду не направив, письмової позиції щодо заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат до суду не надав.

Відповідно до ч.4 ст.244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неприбуття в судове засідання, осіб, які належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.

Суд враховує, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується довідками про доставлення ухвали суду до їх електронних кабінетів в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС, та здійснює розгляд заяви за наявними матеріалами.

Розглянувши заяву Комунального підприємства "Міськтепловоденергія" про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат у даній справі, судом встановлено та враховується таке.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку із вирішенням конкретної справи (подібний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу є судовими витратами, пов`язаними з розглядом справи.

Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З аналізу вказаних вище норм процесуального права вбачається, що розподіл судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу залежить, серед іншого, від результату остаточного вирішення спору у господарському суді.

Згідно з ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

За ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно зі ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Статтею 244 ГПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Питання щодо розподілу судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу, не вирішувалось при ухваленні рішення за результатами розгляду справи № 924/780/24.

Під час судового засідання 09.01.2025 представником позивача усно заявлено про те, що докази про розмір судових витрат, які позивачем сплачено чи має бути сплачено у зв`язку з розглядом справи, будуть подані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

З огляду на викладене, заяву подано в межах строку, встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Частина 1 ст. 124 ГПК України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

За приписами ч. 2 ст. 124 ГПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Отже, за приписами ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат сторона має подати до суду разом з першою заявою по суті спору, якими відповідно до приписів ч. 2 ст. 161 ГПК України є позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

У позовній заяві позивачем повідомлено суд про те, що у зв`язку з розглядом даної справи він очікує понести витрати в сумі 25 000 грн. на професійну правничу допомогу.

Заява позивача про розподіл судових витрат, згідно з якою останній просить стягнути з відповідача 24 650 грн. витрат на правову допомогу адвоката надійшла до суду 10.01.2025.

До заяви додано копії витягу з договору про надання правової допомоги на умовах щомісячного абонентського обслуговування №03/23 від 02.03.2023 з адвокатським об`єднанням «Адвокатська група «Ліга захисту» в особі керуючого партнера Семенова С.В., додаткової угоди від 14.08.2024 до договору №03/23 від 02.01.2023, звіту про надану правничу допомогу згідно додаткової угоди від 14.08.2024 та розрахунку наданої правничої допомоги у справі №924/780/24, наказу №1-З/22 від 05.12.2022 про затвердження ставок адвокатського гонорару адвокатів АО «Адвокатська група «Ліга Захисту».

Доказів оплати витрат на правничу допомогу матеріали заяви від 10.01.2025 не містять.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 вищевказаного Закону, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (правовий висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладений у постанові від 19.02.2020 у справі №910/16223/18).

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 06.03.2019 у справі №922/1163/18 виснував, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Отже, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини (правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю (правовий висновок, викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19).

Представництво інтересів позивача у справі №924/780/24 здійснював адвокат Семенов С.В. на підставі довіреності від 10.04.2023 №01-10/581.

Як вбачається із наданих доказів, 02.01.2023 між Комунальним підприємством «Міськтепловоденергія», як клієнтом, та адвокатським об`єднанням «Адвокатська група «Ліга захисту» в особі керуючого партнера Семенова С.В., як виконавцем, укладено договір про надання правової допомоги на умовах щомісячного абонентського обслуговування №03/23 (далі - Договір), згідно п.1.1 якого виконавець зобов`язується на довгостроковій основі надавати клієнту правову допомогу, що полягає у абонентському юридичному обслуговування господарської діяльності клієнта, що виражається у виконанні поточних конкретних юридичних доручень клієнта щодо здійснення конкретних дій або надання юридичних послуг.

Правова допомога, що надається за цим договором, серед іншого полягає у представництві інтересів клієнта в судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру (п.п. 1.2.4, 1.2.5 Договору).

Кількість годин роботи виконавця, які входять у замовлений обсяг щомісячного абонентського обслуговування складає 65 годин (п.1.3 Договору).

Вартість однієї години, витраченої адвокатом виконавця на надання правової допомоги в межах даного договору становить 1450 грн. без ПДВ (п.1.4 Договору).

Сторони погодили, що визначення розміру витрат клієнта на професійну правничу допомогу, обумовлену в п.1.2.4 Договору за необхідності здійснюється шляхом підписання додаткових угод до цього договору відносно конкретних судових справ, переданих виконавцю (п.2.2 Договору).

Витяг з договору підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

14.08.2024 між Комунальним підприємством «Міськтепловоденергія», як клієнтом, та адвокатським об`єднанням «Адвокатська група «Ліга захисту» в особі керуючого партнера Семенова С.В., як виконавцем, укладено додаткову угоду до договору №03/23 від 02.01.2023, згідно п.1 якої виконавець зобов`язується здійснювати правовий аналіз документів, збір документів, підготовку позовної заяви, процесуальних документів для забезпечення позиції клієнта та представництво інтересів клієнта в Господарському суді Хмельницької області у справі за позовом КП «Міськтепловоденергія» до Закладу вищої освіти «Подільський державний університет» про стягнення заборгованості.

Сторони домовились, що вартість послуг, зазначених в ст.1 цієї угоди становитиме 24 650 грн. (п.2 цієї додаткової угоди).

Додаткова угода від 14.08.2024 підписана сторонами та скріплена їх печатками.

10.01.2024 сторонами підписано звіт про надану правничу допомогу згідно додаткової угоди від 14.08.2024.

Суд враховує як технічну описку у даті складення звіту « 10.01.2024» зазначення року « 2024» замість « 2025» і бере до уваги даний документ як належний доказ понесених витрат.

Згідно поданого звіту обсяг часу, витраченого для надання правничої допомоги становить 17 год., з яких: 6 год. - на підготовку та подання позовної заяви до Господарського суду Хмельницької області з вимогами до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 1 025 049,35 грн., 2 год.- на підготовку та подання заяви про витравлення недоліків позовної заяви; 3 год. на підготовку оновленого розрахунку 3% річних та пені, клопотання про долучення доказів та інших процесуальних документів у справі; 8 год. на представництво клієнта у Господарському суді Хмельницької області у справі №924/780/24.

10.01.2025 адвокатом Семеновим С.В. складено та затверджено розрахунок наданої правничої допомоги у справі №924/314/23.

Суд враховує як технічну описку у документі зазначення номеру справи «№924/314/23» замість «№924/780/24» і бере до уваги даний документ як належний доказ розрахунку понесених витрат.

Згідно поданого розрахунку наданої правничої допомоги обсяг часу, витраченого для надання правничої допомоги становить 17 год., з яких: 6 год. - на підготовку та подання позовної заяви до Господарського суду Хмельницької області з вимогами до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 1 025 049,35 грн., 2 год.- на підготовку та подання заяви про витравлення недоліків позовної заяви; 3 год. на підготовку оновленого розрахунку 3% річних та пені, клопотання про долучення доказів та інших процесуальних документів у справі; 8 год. на представництво клієнта у Господарському суді Хмельницької області у справі №924/780/24.

Загальна вартість наданої правничої допомоги визначена у розмірі 24 650 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява від 21.08.2024, клопотання про відкладення розгляду справи від 16.09.2024 та від 17.11.2024, заява про усунення недоліків від 20.09.2024, клопотання про долучення доказів від 24.09.2024, заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції від 25.09.2024, від 29.11.2024, від 22.12.2024 клопотання про проведення судового засідання за відсутності учасника справи від 16.10.2024 та від 17.12.2024, клопотання про долучення розрахунку 3% річних та пені від 26.12.2024, клопотання про долучення доказів від 07.01.2025 підписані представником позивача адвокатом Семеновим С.В.

Адвокат Семенов С.В. як представник позивача був особисто присутній в підготовчих та судових засіданнях Господарського суду Хмельницької області: 03.10.2024 (з 10 год. 00 хв. до 10 год. 12 хв. в режимі відеоконференції), 07.11.2024 (з 11 год. 00 хв. до 11 год. 36 хв. в залі суду), 05.12.2024 (з 11 год. 00 хв. по 12 год. 30 хв. в режимі відеоконференції), 27.12.2024 (з 10 год. 00 хв. до 11 год. 06 хв. в режимі відеоконференції), 07.01.2025 (з 14 год. 30 хв. до 16 год. 47 хв. в режимі відеоконференції).

Таким чином, позивач згідно з вимогами ст. 74 ГПК України довів надання йому послуг професійної правничої допомоги під час розгляду справи №924/780/24 у Господарському суді Хмельницької області.

Разом з тим, надані позивачем докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Судом враховано правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, яку викладено в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі №910/353/19, від 19.07.2021 у справі №910/16803/19, від 01.09.2021 у справі №910/13034/20.

В той же час відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч.ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд в тому числі і з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (правова позиція, викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи із принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткові постанови Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №902/1051/19 та від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна та інші проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Правова позиція щодо розумності та співмірності розміру витрат на правову допомогу також відображена в постановах Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 і від 01.08.2019 у справі №915/237/18.

Відповідно до ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Отже, з врахуванням викладеного, виходячи зі змісту норм ст. 3, 11, 15 ГПК України, питання про співмірність заявлених відповідачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.

Розглянувши докази, надані на підтвердження витрат на правничу допомогу, зокрема, звіт про надану правничу допомогу згідно додаткової угоди від 14.08.2024, проаналізувавши матеріали справи, суд зазначає, що обсяг часу, витраченого для надання правничої допомоги становить 17 год., з яких: 6 год. - на підготовку та подання позовної заяви до Господарського суду Хмельницької області з вимогами до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 1 025 049,35 грн., 2 год.- на підготовку та подання заяви про витравлення недоліків позовної заяви; 3 год. на підготовку оновленого розрахунку 3% річних та пені, клопотання про долучення доказів та інших процесуальних документів у справі; 8 год. на представництво клієнта у Господарському суді Хмельницької області у справі №924/780/24, не є співмірним з кількістю матеріалів, опрацьованих і підготовлених кваліфікованим спеціалістом, яким є адвокат як професіонал в галузі права, та обсягом наданих послуг і виконаних робіт.

Так, здійснивши аналіз змісту та обґрунтувань позовної заяви та долучених до неї доказів, кількість яких є незначною, підготовка розрахунку штрафних і компенсаційних санкцій без урахування положень договорів, суд встановив, що підготовка такої заяви не потребувала від представника позивача значних затрат часу, зусиль та аналізу великої кількості документів та норм чинного законодавства і судової практики для підготовки правової позиції у справі.

Зміст поданих заяви про усунення недоліків позовної заяви та решти клопотань, а також оновленого та уточненого розрахунку нарахувань 3% річних та пені, поданого виключно внаслідок допущених помилок у попередньому розрахунку, свідчить про необґрунтовано завищений обсяг часу, витраченого на їх підготовку та, відповідно, є неспівмірними з обсягом наданих послуг.

Суд встановив, що адвокат Семенов С.В. був присутній в підготовчих та судових засіданнях Господарського суду Хмельницької області 03.10.2024, 05.12.2024, 27.12.2024, 07.01.2025 в режимі відеоконференції та 07.11.2024 особисто. Загальна тривалість судових засідань за участі адвоката Семенова С.В. не перевищувала 05 годин 40 хвилини, що підтверджується протоколами судового засідання за вказані дати. При цьому, два судових засідання відкладено за клопотанням представника позивача, ще у два судових засідання представник позивача не з`явився, подавши клопотання про ї проведення за його відсутності.

Отже, представництво інтересів клієнта у господарському суді в обсязі 8 годин вартістю 1450 грн. за годину, а всього на суму 11 600 грн., які, включені у обсяг наданої правової допомоги, є неспівмірними з обсягом наданих послуг та витраченим на них часом.

При цьому, судом також враховується, що спірні правовідносини регулюється статтями 530, 610-612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.193, 199 Господарського кодексу України. Відповідно, великої кількості законів і підзаконних нормативно - правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини також не передбачають.

Враховуючи усе вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 24 650 грн., є неспівмірними зі складністю справи, наданими адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями статті 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

А отже із системного аналізу положень частини восьмої статті 129, частини третьої статті 126 ГПК України, суд вважає, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Також, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У своїй постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд звертає увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Отже, при здійсненні розподілу витрат судом надано правову оцінку обґрунтованості заявлених витрат з врахуванням критеріїв: пов`язаності витрат з розглядом справи; обґрунтованості та пропорційності їх розміру до предмета спору, значення справи для сторін, та викликала справа публічний інтерес.

З огляду на такі обставини суд вважає за можливе застосувати положення частини 5 статті 129 ГПК України та врахувати під час вирішення питання про розподіл судових витрат наведені вище обставини. На думку суду заявлений відповідачем розмір витрат на правову допомогу не є в повній мірі обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Оцінюючи витрати відповідача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат, суд робить висновок про те, що обґрунтованим, розумним, справедливим та співрозмірним у даному випадку є призначення позивачу 10 000 грн. компенсації витрат на професійну правничу допомогу.

Окрім того, суд зазначає, що розподіляючи витрати за послуги адвоката останній вказує, що наявні в матеріалах справи докази понесення судових витрат пов`язаних із наданням правничої допомоги не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі за рахунок іншої сторони, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Адвокат та клієнт, керуючись принципом вільного волевиявлення щодо укладення договору про надання правової допомоги, вправі погодити між собою розмір та вартість такої допомоги. Клієнт має право погодитись або не погодитися із запропонованими тарифами (вартістю послуг) зважаючи на свої фінансові можливості. У разі ж погодження та підписання відповідного договору - клієнт оплачує вартість послуг адвоката за результатами їх надання та підтвердження.

Проте, інший учасник у справі, на якого просить клієнт покласти понесені ним витрати на правову допомогу - не зобов`язаний повністю за свій рахунок відшкодовувати усю суму заявлених витрат на правову допомогу. Як вказано вище, при визначенні суми до відшкодування суд має виходити з критерію розумності їх розміру, з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З огляду на наведене, оцінюючи заявлені до стягнення витрати позивача на надання правничої допомоги у справі, суд дійшов висновку про часткове покладення на відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 73, 74, 86, 123, 129, 221, 244, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Комунального підприємства «Міськтепловоденергія» про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №924/780/24 задовольнити частково.

Стягнути із Закладу вищої освіти "Подільський Державний Університет" (32316, Хмельницька обл., м.Кам`янець-Подільський, вул. Шевченка, буд.12, код ЄДРПОУ 22769675) на користь Комунального підприємства "Міськтепловоденергія" (32300, Хмельницька обл., м. Кам`янець-Подільський, вул. Ярослава Мудрого, буд. 123, код ЄДРПОУ 36588183) 10 000 (десять тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

В задоволенні решти заяви - відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення Господарського суду Хмельницької області подається до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне додаткове рішення складено 17.01.2025.

СуддяО.І. Шевчук