Ухвала

від 17.01.2025 по справі 910/6752/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/6752/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Рогач Л. І.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Гаражного кооперативу "Барвінок"

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2024

у справі за позовом Гаражного кооперативу "Барвінок"

до Державного підприємства "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" та Головного управління Держгеокадастру у м. Києві,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Київська міська рада,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2 - Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

про скасування державної реєстрації та припинення речових прав,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2024, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Щодо обов`язку особи, яка подає касаційну скаргу, зазначати про наявність або відсутність електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі

Згідно із абзацом першим частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Водночас Верховний Суд з?ясував, що у ПП скаржника немає зареєстрованого електронного кабінету, що підтверджується відповіддю № 6235945, сформованою 17.01.2025 засобами підсистеми Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи "Електронний суд".

Касаційну скаргу через систему "Електронний суд" подав та підписав адвокат скаржника - Багір Ігор Олександрович на підставі ордера від 16.12.2024 серії АІ № 1468265.

Відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 6 ГПК України процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Отже, обов`язок скаржника зареєструвати електронний кабінет встановлений відповідно до абзацу першого частини шостої статті 6 ГПК України і навіть у випадку, якщо касаційну скаргу підписує його адвокат, в якого наявний електронний кабінет.

Щодо виключних випадків, які є підставою для подання касаційної скарги

Згідно із частиною другою статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Скаржник зазначає, що подає касаційну скаргу на підставі виключних випадків, передбачених пунктами 3, 4 (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України) частини другої статті 287 ГПК України.

На переконання скаржника відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування частини першої статті 14 ГПК України, частин першої та другої статті 241 Цивільного кодексу України, частини 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" у подібних правовідносинах.

Водночас, колегія судів зауважує, що при касаційному оскарженні судових рішень у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах.

Скаржник також зазначає, що суди попередніх інстанцій не дослідили технічну документацію земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:85:227:0082)

При цьому Верховний Суд звертає увагу, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Отже, Верховний Суд зазначає, що скаржник не виконав вимог частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.

При цьому Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретний випадок, передбачений частиною другою статті 287 ГПК України.

Згідно із частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги скаржнику необхідно зареєструвати електронний кабінет відповідно до вимог статті 6 ГПК України, надавши відповідні відомості до Верховного Суду.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Гаражного кооперативу "Барвінок" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2024 у справі № 910/6752/21 залишити без руху.

2. Встановити строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Заяву про усунення недоліків касаційної скарги з доданими документами направити іншому учаснику справи з урахуванням положень статті 42 Господарського процесуального кодексу України та надати до Верховного Суду докази про таке направлення.

4. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог суду касаційна скарга у справі № 910/6752/21 вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Л. Рогач