Рішення

від 14.01.2025 по справі 338/1429/24

БОГОРОДЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/1429/24

14 січня 2025 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Куценка О.О., з участюсекретаря судового засідання Двібородчин І. В., розглянувши у підготовчому засіданні в селищі Богородчани цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дзвиняцької сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в :

10 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Дзвиняцької сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті його баби ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба ОСОБА_2 , після смерті останньої відкрилась спадщина на належне їй за життя майно. 25 вересня 2014 року ОСОБА_2 склала заповіт, яким все належне їй майно, де б воно не було і з чого б не складалося заповіла позивачу.

Звернутись до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину в даний час не може у зв`язку із спливом строку для подання заяви про прийняття спадщини. Позивач рідко спілкувалася з бабою, так, як він часто перебував закордоном на заробітках. Після смерті баби ОСОБА_2 у нього виникла необхідність упорядкувати речі, які були у будинку покійної. Про те, що покійна баба ОСОБА_2 склала на його ім`я заповіт дізнався у вересня 2024 року. Після цього звернувся до нотаріальної контори із відповідною заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак постановою приватного нотаріуса Івано-Франківського районного нотаріального округу від 25 вересня 2024 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку і пропуском строку передбаченого ст. 1270 ЦК України. Вважає причину пропуску строку поважною, тому просить його поновити.

Позивач у підготовче судове засідання не з`явився подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача Дзвиняцької сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області у підготовче судове засідання не з`явився, у поданій заяві сільський голова вимоги позову визнала, просила проводити розгляд справи у її відсутності.

Відповідно до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України, зважаючи на відсутність всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, не здійснювалось.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши матеріали справи, суд приймає до уваги ті обставини, що відповідач у поданій до суду заяві позовні вимоги визнає, відсутні інші спадкоємці за даними Спадкового реєстру, що свідчить, що права, свободи та інтереси інших осіб не будуть порушені. Позивач в іншому порядку, ніж судовий, не може захистити свої права на прийняття спадщини, а завданням судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільної справи з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб. Постановлення рішення про задоволення позову є забезпеченням права позивача на справедливий суд відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи.

Так, згідно з ч. 2ст. 1220 ЦК Україничасом відкриття спадщини є день смерті особи або оголошення її померлою.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст. 1233 ЦК України).

У відповідності до статті 1268ЦКУкраїниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною першою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1ст. 1270 ЦК Українидля прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною 1, 3 ст. 1272 ЦК України, передбачено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленогостаттею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Пунктом 24постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" N 7 від 30 травня 2008 рокупередбачено, що суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Космач Богородчанського району Івано-Франківської області, померла ОСОБА_2 (а.с.6).

Відповідно до свідоцтва про народження позивача ОСОБА_1 (а.с.13), та свідоцтва про народження батька позивача ОСОБА_3 (а.с.12), встановлено, що позивач є онуком ОСОБА_2 .

Згідно з свідоцтвом про смерть, встановлено, що ОСОБА_3 , який приходився батьком позивача ОСОБА_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Ірпінь Київської області (а.с.14).

З довідки старости с. Космач Дзвиняцької сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області №294 від 19 вересня 2024 року, вбачається, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована та проживала у АДРЕСА_1 , у власному будинку. На час її смерті інших осіб за вказаною адресою зареєстровано не було. Від імені ОСОБА_2 заповіт посвідчувався в Космацькій сільській раді 25 вересня 2014 року та зареєстровано в реєстрі за №6 (а.с.11).

З дослідженої копії заповіту від 25 вересня 2014 року, вбачається, що ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробила розпорядження, яким все належне їй майно, де б воно не було і з чого б не складалося, заповіла своєму онуку ОСОБА_1 . 25 вересня 2014 року заповіт посвідчено секретарем Космацької сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області та зареєстровано в реєстрі за № 6 (а.с.7).

Таким чином, дослідженими судом матеріалами справи підтверджено, що позивач у справі ОСОБА_1 є особою, на чию користь складено заповіт щодо належного заповідачці ОСОБА_2 майна.

З Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі вбачається, що після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкові справи не заводились та відповідно свідоцтва про право на спадщину жодній особі не видавалось, тобто відсутні спадкоємці, які прийняли спадщину у встановлено законом порядку (а.с.8).

Відповідно до доводів, позивача у встановлений строк він не звернувся із заявою про прийняття спадщини, оскільки йому було невідомо про наявність заповіту складеного бабою на його користь.

Суд визнає обґрунтованість вказаних пояснень позивача, оскільки вони узгоджуються із дослідженими по справі доказами.

Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270ЦК України, для прийняття спадщини, слід враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип "пропорційності" тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип "пропорційності", натомість принцип "пропорційності" є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип "пропорційності" як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Таким чином, беручи до уваги вищенаведені, пояснення позивача щодо пропуску ним строку для прийняття спадщини, які підтверджуються матеріалами справи, враховуючи те, що позивач на час відкриття спадщини не проживав із спадкодавцем про наявність заповіту та спадкового майна дізнався поза межами строку, передбаченого ч. 1ст. 1270ЦК України, суд вважає, що вказані обставини свідчать про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, адже вони пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця при поданні заяви про прийняття спадщини. Таким чином, з огляду на наведені положення закону та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд вважає, що є всі підстави для задоволення позовних вимог і визначення позивачу додаткового строку у два місяці, який буде достатнім для подання заяви про прийняття спадщини після смерті баби.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим суд враховує думку позивача, який не заявляв вимогу про стягнення з відповідача судових витрат, що відповідач Дзвиняцька сільська рада Івано-Франківського району Івано-Франківської області, не вчиняв жодних дій, які б призвели до порушення прав позивача і які, як наслідок, призвели до звернення останнього до суду з позовом. Відтак, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача понесених останнім судових витрат по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, ст. 1220, 1266, 1270, 1272 ЦК України, керуючись ст. 10, 11, 12, 141, 200, 206, 258, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Космач Богородчанського району Івано-Франківської області, тривалістю два місяці з дня набрання законної сили рішенням суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику)учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 16 січня 2025 року.

Суддя: