Ухвала

від 16.01.2025 по справі 461/305/25

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/305/25

Провадження № 2-а/461/35/25

У Х В А Л А

16.01.2025 м. Львів

Галицький районний суд міста Львова в складі:

головуючого судді Кротової О.Б.,

секретар судового засідання Басараб Д.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові заяву позивача ОСОБА_1 прозабезпечення позову у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-

в с т а н о в и в :

15.01.2025 ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, в якому просить скасувати постанову серії ЛВ №00720915 від 03.12.2024 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу, а провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП закрити, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою судді від 16.01.2025 прийнято до розгляду адміністративний позов та відкрито провадження у адміністративній справі, призначено судове засідання.

В поданому позові позивач також просить вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови серії ЛВ №00720915 від 03.12.2024 про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу.

В обґрунтування заяви покликається на те, що, оскільки на час розгляду справи, без подання заяви про забезпечення позову, Галицьким ВДВС у м. Львові буде відкрито виконавче провадження та буде вчинено заходи щодо стягнення коштів, у зв`язку з чим позов втратить актуальність.

Відповідно до ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріалисправи,розглянувши заявупозивача про забезпечення позову, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з п.3 ч.1 ст.288, ст.289 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до ст.299 КУпАП, яка визначає порядок звернення постанови до виконання, постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.300-1 КУпАП, якою визначено порядок виконанняпостанови пронакладення адміністративногостягнення увигляді штрафуза правопорушенняу сферізабезпечення безпекидорожнього руху,зафіксоване вавтоматичному режимі,або пропорушення правилзупинки,стоянки,паркування транспортнихзасобів,зафіксоване врежимі фотозйомки(відеозапису),встановлено,що у разі несплати штрафу особами, зазначеними участинах першійтадругійстатті 14-2цього Кодексу, протягом 30 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сферах безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів така постанова підлягає примусовому виконанню.

У разі оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сферах безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів перебіг строків, визначених цією статтею, зупиняється до розгляду скарги.

Частиною 1 статті 308 КУпАП визначено, що у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Отже, системний аналіз наведених правових норм свідчить, що саме по собі оскарження особою постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу зупиняє її примусове виконання до розгляду відповідної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

За правилами ч.2 ст.150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів. Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій по вжиттю судом, на прохання осіб, які беруть участь у справі, передбачених законом заходів, які гарантують в майбутньому реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача (заявника). Інститут забезпечення позову в цивільному процесі дозволяє гарантувати дійсне і ефективне виконання судового рішення, а тим самим і здійснення реального захисту порушених, оспорюваних і невизнаних прав, свобод та інтересів осіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Суд згідно частини 1 статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Встановлено, що предметом спору є скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за порушення правил зупинки транспортного засобу, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що спосіб забезпечення позову, який просить застосувати позивач, не узгоджується з вимогами чинного законодавства. При цьому, суд зазначає, що невжиття вказаного позивачем забезпечення позову не може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, оскільки оскаржена постанова підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, встановленого ч.1 ст.307 КУпАП.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.150, 248, 294 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 прозабезпечення позову відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.Б. Кротова