Рішення

від 23.01.2025 по справі 461/305/25

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/305/25

Провадження №2-а/461/35/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2025 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Кротової О.Б.,

секретар судового засідання Басараб Д.Е.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Шпакової Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-

в с т а н о в и в:

15.01.2025 до Галицького районного суду м. Львова надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, в якому позивач просить: скасувати постанову серії ЛВ №00720915 від 03.12.2024 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу, а провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП - закрити, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що 03.01.2025 на його адресу проживання надіслано постанову серії ЛВ №00720915 від 03.12.2024 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сфері безпеки дорожнього руху. Вважає таку постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, з наступних підстав. Так, згідно постанови, ним 23.10.2024 о 15:04 год. здійснено зупинку транспортного засобу марки «JEEP», д.н.з. НОМЕР_1 , за адресою, м. Львів, вул. Героїв УПА, 44, в зоні дії знака (п.33 Знак 3.34), чим, на думку відповідача, скоєно правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Оцінюючи докази в їх сукупності, можна дійти висновку, що оскаржувана постанова винесена без врахування та належної перевірки всіх обставин справи щодо наявності чи відсутності в діях позивача ознак правопорушення, за яке законом передбачено адміністративну відповідальність, не наведено доказів, яких ґрунтується висновок про вчинення правопорушення. Незаконно розглянувши справу без його участі, відповідач не дав можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст.268 КУпАП, у повному обсязі, що унеможливило виконання вимог ст.245 КУпАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. Також звертає увагу, що йому не було надано/показано фото чи відеодоказів скоєного правопорушення, а на фото, з якими він ознайомився 03.01.2024 після отримання постанови, не видно жодного заборонного знаку, дію якого, на думку відповідача, він порушив. Зазначає, що запаркував транспортний засіб, відповідно до вимог чинних Правил дорожнього руху, а саме відповідно до п.15.10 «в» Правил дорожнього руху, згідно якого: зупинка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м. Запаркований автомобіль, є легковим, та запаркований на краю тротуару, де для руху пішоходів залишилось більше 2 метрів. Разом з тим, відповідно до Правил дорожнього руху: «Дія знаків 3, 9, 3.10, 3.34-3.37 поширюється лише на той бік дороги, на якому вони встановлені», а не на тротуар, де правилами дорожнього руху, передбачена можливість стоянки автомобіля, з дотриманням вимог, передбачених п.15.10 «в» ПДР. На підставі вищезазначеного, вважає, що порушення він не вчиняв, а відповідач, у свою чергу, допустив велику кількість процесуальних порушень, що є підставою для скасування оспорюваної постанови.

Ухвалою судді від 16.01.2025 позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.

Ухвалою суду від 16.01.2025 відмовлено у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову.

22.01.2025 представник відповідача Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Шпакова Т.М. подала відзив на позовну заяву, в якому зазначила наступне. Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності як власника, за яким, згідно з відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, зареєстрований транспортний засіб марки «JEEP» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , який 23.10.2024 о 15:04 год. було зафіксовано в момент вчинення правопорушення - здійснення стоянки за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, 44, в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено» та як наслідок вчинено адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Звертає увагу, що гарантії, передбачені ст.268 КУпАП, не поширюються на осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки чи паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки. Таким чином, твердження про те, що позивач фактично був необізнаний та позбавлений можливості подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання, а також користуватися іншими правами, наданими йому законом, не відповідають дійсності. Зазначає, що здійснювати зупинку в межах тротуару із дотриманням п.15.10 «в» ПДР України, при цьому, в зоні дії дорожнього знаку 3.34 - забороняється. Відповідно до зроблених інспектором з паркування фотографій вбачається, що транспортний засіб зупинено в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено», оскільки на фото знаку та на фото транспортного засобу позивача видно ті самі нерухомі об`єкти, в тому числі будівлі. При складанні постанови, інспектором дотримано вимоги ч.4 ст.283 КУпАП та розміщено зображення транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення на веб-сайті, в мережі Інтернет, за посиланням: http://inspector.lviv.ua. Постанова по справі про адміністративне правопорушення містить відомості про порядок звільнення від адміністративної відповідальності, а також відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, всі ці відомості вказані на зворотній стороні оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, яка міститься в матеріалах судової справи. Відтак, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав з підстав, у такому наведених, просив задоволити в повному обсязі. Додатково зазначив, що знак «Зупинку заборонено», в зоні дії якого, на думку відповідача, ним здійснено зупинку, з вулиці Мельника у місті Львові фізично не можливо побачити, оскільки такий розміщений занадто високо та не відповідає стандарту встановлення.

Представник відповідача Шпакова Т.М. щодо задоволення позову заперечила, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

Залухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Положеннями частини 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, постановою головного спеціаліста - інспектора з паркування сектору контролю за дотриманням правил паркування відділу контролю та адміністрування у сфері паркування управління безпеки та вуличної інфраструктури ДММ та ВІ ЛМР Ніколайчука Г.О. серії ЛВ №00720915 від 03.12.2024 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 23.10.2024 о 15:04 год. ОСОБА_1 здійснено зупинку транспортного засобу марки «JEEP», д.н.з. НОМЕР_1 , за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, 44, в зоні дії знаку 3.34. «Зупинку заборонено», чим порушено вимоги пункту 3.34 розділу 33 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 №1306.

Відповідно до наданої позивачем копії постанови серії ЛВ №00720915 від 03.12.2024, порушення Правил дорожнього руху зафіксоване інспектором з паркування на технічний прилад фіксації ПАК «ІНСПЕКТОР».

До відзиву на позовну заяву представником відповідача долучено сертифікат перевірки програмно-апаратного комплексу «ІНСПЕКТОР», виданий ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ», дійсний до 25.03.2030, яким було здійснено фотофіксацію правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 .

Окрім того, на веб-сайті, посилання на який міститься в оскаржуваній постанові, через ідентифікатори доступу до фото/відеоматеріалів правопорушення: https://inspector.lviv.ua, індифікатор для доступу до інформації на веб-сайті: державний номер транспортного засобу, номер повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності: міститься шість фотознімків, виконаних з різних ракурсів. Вказані фото правопорушення в роздрукованому вигляді долучені до відзиву на позовну заяву.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Частиною 1 статті 122 КУпАП встановлено відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Позивач ОСОБА_1 стверджує, що запаркував транспортний засіб на тротуарі, відповідно до вимог чинних Правил дорожнього руху, а саме відповідно до п.15.10 «в» Правил дорожнього руху, а дія знаку 3.34 Правил дорожнього руху «Заборонено зупинку» на тротуар не поширюється.

Суд вважає вказані твердження позивача безпідставними, з огляду на наступне.

Як встановлено п.1.3. Правил дорожнього руху України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно Правил дорожнього руху України, знак 3.34 «Зупинку заборонено» забороняє зупинку і стоянку транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Відповідно до розділу 33 Правил дорожнього руху України, зона дії знаків 3.1-3.15, 3.19-3.21, 3.25, 3.27, 3.29, 3.33-3.37 - від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту. Дія знаків не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету.

Дія знаків 3.9, 3.10, 3.34-3.37 поширюється лише на той бік дороги, на якому вони встановлені.

Пунктом 1.10 ПДР встановлено, що автомобільна дорога, вулиця (дорога) - частина території, зокрема в населеному пункті, з усіма розташованими на ній спорудами (мостами, шляхопроводами, естакадами, надземними і підземними пішохідними переходами) та засобами організації дорожнього руху, призначена для руху транспортних засобів і пішоходів та обмежена по ширині зовнішнім краєм тротуарів чи краєм смуги відводу. Цей термін включає також спеціально побудовані тимчасові дороги, крім довільно накатаних доріг (колій).

Тротуар - елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном. Проїзна частина - елемент дороги, призначений для руху нерейкових транспортних засобів. Дорога може мати декілька проїзних частин, межами яких є розділювальні смуги.

Таким чином, тротуар, як і проїзна частина, є складовим елементом дороги в цілому.

Оскільки відповідно до розділу 33 ПДР, дія, зокрема, дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» поширюється на відповідний бік дороги, тому дорожній знак 3.34 поширює свою дію в тому числі й на тротуар.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.12.2019 у справі № 686/13619/17 вказано наступний висновок: «позивач, як і суди попередніх інстанцій, помилково вважають, що дія знаку 3.34 «Зупинку заборонено» поширюється виключно на проїзну частину вулиці (дороги) Вайсера у м. Хмельницькому, оскільки дія заборонного знаку поширюється на всю дорогу (той бік дороги, де встановлено знак), елементом якої є тротуар, саме зовнішній край якого обмежує дорогу по ширині».

Аналогічна позиція викладена у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2024 у справі №461/6786/23.

Параграф 15 ПДР України, який називається «Зупинка і стоянка» чітко регламентує, де може здійснюватися зупинка і стоянка транспортних засобів.

Пункт 15.1 ПДР України, який є загальною нормою параграфу 15 ПДР України, передбачає, що зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі.

З аналізу змісту зазначеної правової норми слідує, що вимогами пункту 15.1 ПДР встановлено дозвіл здійснювати стоянку транспортних засобів лише у спеціально відведених місцях або на узбіччі.

Наступні пункти параграфу 15 ПДР України уточнюють загальне правило пункту 15.1 ПДР.

Зокрема, пунктом 15.2 ПДР України передбачено, що у випадку відсутності спеціально відведених місць чи узбіччя або коли зупинка чи стоянка там неможливi, вони дозволяються бiля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху).

Пункт 15.10 ПДР України, знову ж таки, уточнюючи загальне правило п.15.1 ПДР України, містить перелік конкретних місць, де стоянка заборонена.

Відповідно до п.15.10 «в» ПДР України, стоянка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.

Таким чином, виходячи зі змісту вищезазначених норм ПДР, суд зазначає, що здійснити стоянку автомобіля на тротуарі можна за умови дотримання трьох вимог, а саме: місце стоянки має бути спеціально відведене для стоянки, зокрема, позначене відповідними дорожніми знаками; стоянка здійснюється легковим автомобілем чи мотоциклом; стоянка здійснюється таким чином, що для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.

Суд наголошує, що зупинка і стоянка транспортних засобів є невід`ємною складовою організації дорожнього руху, тому з метою зведення до мінімуму перешкод для руху усіх учасників дорожнього руху зупинку і стоянку дозволяється здійснювати у спеціально відведених місцях, позначених дорожніми знаками 5.42.1 «Місце для стоянки», 5.43 «Зона стоянки» або на узбіччі.

Враховуючи встановлений пунктом 15.1 ПДР України дозвіл на зупинку та стоянку транспортних засобів лише у спеціально відведених місцях чи на узбіччі, у сукупності з вимогами п.15.10 ПДР України, суд вважає, що зупинка автомобіля позивача на тротуарі за відсутності дорожніх знаків, які її дозволяють, тим більше за наявності знаку «Зупинка заборонена», здійснена з порушенням правил зупинки.

Таким чином, позивач, здійснюючи зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» на тротуарі із дотриманням п.15.10 «в» ПДР, порушив п.3.34 розділу 33 ПДР України, за що його правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

Щодо твердження позивача про те, що відповідачем не надано фото чи відеодоказів скоєного правопорушення, а на фото, з якими він ознайомився після отримання постанови, не видно жодного заборонного знаку, суд зазначає наступне.

Так, до відзиву на позовну заяву представником відповідача долучено п`ять фотознімків, виконаних з різних ракурсів, на яких зображено транспортний засіб «JEEP», д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходиться на тротуарі за адресою: м. Львів, вул. Героїв Упа, буд.44, дата фото: 23.10.2024 з 15:04 год. по 15:05 год.

В додатку №1, долученого до зазначеного відзиву, міститься фото знаку 3.34 «Зупинку заборонено», розміщеного за адресою: м. Львів, вул. Героїв Упа, буд.42, дата фото: 23.10.2024 о 13:32 год.

Відповідно до примітки до ст.14-2 КУпАП, режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов`язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у неоплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов`язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу.

Таким чином, дослідивши долучені представником відповідача на обґрунтування правомірності винесення оскаржуваної постанови, матеріали фотофіксації, суд приходить до висновку, що транспортний засіб «JEEP», д.н.з. НОМЕР_1 , який зареєстрований за позивачем, зафіксовано на тротуарі в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена», оскільки на фото знаку та на фото транспортного засобу позивача видно ті самі нерухомі об`єкти, в тому числі будівлі.

Щодо тверджень позивача, що вказаний дорожній знак 3.34 «Зупинка заборонена» встановлено з порушенням чинних стандартів, то суд такі до уваги не бере, оскільки вказані порушення щодо встановлення дорожнього знаку ним не підтверджені належними доказами.

З приводу покликань ОСОБА_1 щодо неналежної процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно нього та прийняття оспорюваної постанови без його участі, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Частиною 5 статті 279-1 КУпАП визначено, що постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

В розглядуваному випадку такі вимоги дотримані відповідачем, спірна постанова відповідає вимогам ст.283 КУпАП, суд оцінюючи зібрані у справі в сукупності докази, дійшов висновку, що відповідач при винесенні оскаржуваної постанови діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим у задоволенні таких слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст.ст.2, 6, 73, 77, 90, 139, 205, 241-246, 255, 286 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 27.01.2025.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , номер телефону: НОМЕР_3 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

відповідач: Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, 79008, м. Львів, пл. Ринок, буд.1, код ЄДРПОУ 44448833.

Суддя О.Б. Кротова