Ухвала

від 15.01.2025 по справі 607/12431/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2025 Справа №607/12431/24 Провадження №1-кп/607/83/2025

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря с/з ОСОБА_2 ,

під час проведення відкритого підготовчого судового засідання, в приміщенні зали суду, в м.Тернополіукримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024210000000002 від 02.01.2024 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.186 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.4 ст. 186, ч.4 ст. 186 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_7 , потерпілого ОСОБА_8 , представника потерпілого ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_10 ,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляді у Тернопільському міськрайонному суді Тернопільської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024210000000002 від 02.01.2024 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.186 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.4 ст. 186, ч.4 ст. 186 КК України.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні вважає, що обвинувальний акт відповідає вимогам ч.2 ст.291 КПК України, а тому слід призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, розгляд якого проводити у відкритому судовому засіданні.

У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_7 заперечив щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду, натомість подав на адресу суду клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, з огляду на невідповідність вимогам п.п.3,5 ч.2 ст. 291 КПК України.

Зокрема зазначив, що досудовим слідством на його початковій стадії порушено загальні засади кримінального провадження, які закріплені в статті 7 КПК України, такі як - верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, презумпція невинуватості, забезпечення права на захист, безпосередність дослідження речей і документів. Абз. ч.2 ст. 7 КПК України - «Сторона обвинувачення зобов`язана використати всі передбачені законом можливості для дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого».

Так, відкривши кримінальне провадження, занісши відомості в ЄРДР, досудовим слідством порушено статтю 91 КПК України в частині доказування та статтю 92 КПК України, щодо обов`язку доказування та фіксації обставин справи відповідно до встановленого, прокурор не виклав фактичних обставин справи в обвинувальному акті, як відомості, які вважає встановленими, що вказує на невідповідність обвинувального акту вимогам Закону, п.п.3,5 ч.2 ст.291 КПК України.

На думку захисника, прокурор діє з порушенням норм КПК України, оскільки повідомивши про підозру ОСОБА_3 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.186 КК України, досудове слідство не дало належної, об`єктивної та повної оцінки діям нібито потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Вказані особи, заявивши про вчинення кримінального діяння відносно них (більш як через десять днів), будучи допитаними в якості свідків та визнані потерпілими, явно та умисно приховали обставини наміру покинути територію України, під виглядом для нібито закупівлі автотранспортних засобів для ЗСУ. При цьому ОСОБА_8 та ОСОБА_9 надали досудовому слідству неправдиві, суперечливі та абсолютно недостовірні докази, нібито грабежу зі сторони ОСОБА_3 . Саме такі відомості послужили підставою його незаконного обвинувачення, без достатніх правових підстав і лише на неправдивих показах потерпілих, що потягнуло неправильну кваліфікації дій ОСОБА_3 .

Вказав, що потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , притягнуто до адміністративної відповідальності за намагання незаконного перетину кордону, однак це не відображено в обвинувальному акті.

Разом з тим, будь які матеріали в порядку ст. 290 КПК України, відносно вказаних правопорушень ОСОБА_8 та ОСОБА_11 не відкрито, до матеріалів справи не долучено, сторону захисту не повідомлено, відповідно вимог КПК України.

Окрім того, у п. 3 ч.2 ст. 291 КПК України вказано, що обвинувальний акт має містити такі відомості: анкетні відомості кожного з потерпілих(прізвище, ім 'я по-батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство). Разом із тим, на думку захисника, такі відомості в обвинувальному акті відносно потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вказано неповні і не цілком достовірні.

Також зазначив, що до суду не з`являються потерпілі, що викликає сумнів у їхньому перебуванні на території України. На думку захисника, вони уникають бути допитаними в судовому засіданні, щодо вияснення правдивості обставин справи.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 захисник ОСОБА_6 підтримала вказане клопотання захисника ОСОБА_7 .

Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підтримали думку своїх захисників.

Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні вказаного клопотання, вважає його безпідставним.

Потерпілий ОСОБА_8 та представник потерпілого ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_10 згідні із думкою прокурора.

Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт з додатками, дійшов до наступних висновків.

За змістом п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні, суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього кодексу.

Так, відповідно до положень ч. 3 ст. 314 КПК України, суд має право, на стадії підготовчого судового розгляду, повернути обвинувальний акт прокурору, лише, в тому випадку, якщо він не відповідає вимогам КПК України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які дійсно перешкоджають призначенню справи до судового розгляду, та, які не можна усунути в ході судового провадження.

Повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які не можуть бути усунуті та перешкоджають призначити судовий розгляд.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду (постанова Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 653/301/16-к), відповідно до якої суд може повернути обвинувальний акт прокурору, лише, у випадках допущення суттєвих недоліків у викладі фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

За змістом ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.

На думку суду, обвинувальний акт, у цьому кримінальному провадженні, містить усі складові, передбачені ст.291 КПК України, зокрема щодо встановлених під час досудового розслідування необхідних відомостей стосовно потерпілих.

Також, слід зазначити, що у дане судове засідання з`явився потерпілий ОСОБА_8 та представник потерпілого ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_10 , у зв`язку із чим, посилання захисника ОСОБА_7 про те, що потерпілі у судове засідання не з`являються не відповідає дійсності.

Відповідно до п.13 ч.1 ст. 3 КПК України, обвинуваченням є твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

З обвинувального акту щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вбачається, що в ньому повно і чітко викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, формулювання обвинувачення із зазначенням обставин, які, відповідно до ч.1 ст. 91 КПК України, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а також правова кваліфікація дій обвинувачених.

За наведеного, доводи захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_6 про те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, є необґрунтованими.

Кримінальне провадження відповідно до ст.ст.32, 33 КПК України підсудне Тернопільському міськрайонному суду Тернопільської області.

Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.п.4-8 ч.1 або ч.2 ст.284 КПК України або зупинення провадження немає.

Наведене дає можливість призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду.

З врахуванням думки учасників судового провадження та вимог КПК України судовий розгляд необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні.

Крім того, прокурором адресовано до суду письмове клопотання про продовження застосованого стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, терміном на 60 днів, із можливістю внесення застави у розмірі вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень та покладенням на нього процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КГІК України.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що завершити судовий розгляд вказаного кримінального провадження в строк дії ухвали суду неможливо, а встановлені раніше ризики, визначені ст. 177 КПК України, не перестали існувати та вказують на те, що застосування менш суворого запобіжного заходу не забезпечить його належну процесуальну поведінку та надасть можливість уникнути кримінальної відповідальності шляхом переховування від правоохоронних органів та/або суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Також, прокурором адресовано до суду письмове клопотання про продовження строку дії обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України стосовно ОСОБА_3 , з огляду на те, що строк дії попередніх обов`язків закінчується 20.01.2025 і з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого в майбутньому вказані обов`язки слід продовжити.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримав вказані клопотання, просив їй задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_4 скерував на адресу суду клопотання, у якому просив змінити йому запобіжний захід із тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, оскільки він має намір долучитись до лав Збройних Сил України. У судовому засіданні підтримав вказане клопотання.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 захисник ОСОБА_6 просила змінити запобіжний захід та застосувати більш м`який запобіжний захід.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_7 не заперечили стосовно клопотання про продовження дії обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

Потерпілий ОСОБА_8 та представник потерпілого ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_10 згідні із думкою прокурора.

Заслухавши думку учасників судового засідання, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ КПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно доп.5ч.2ст.183КПК України,запобіжний західу виглядітримання підвартою неможе бутизастосований,окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Частиною 7 ст.194 КПК України визначено, що обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 29.02.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України, ч. 4 ст. 186 КК України.

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04.03.2024, справа №607/4988/24 стосовно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 27.04.2024 без визначення розміру застави.

В подальшому, ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25.04.2024, застосований запобіжний захід до ОСОБА_4 , у вигляді тримання під вартою продовжено до 19.06.2024 включно, без можливості внесення застави.

03.06.2024 закінчено досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні та 04.06.2024, обвинувальний акт скеровано до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області для розгляду.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду від 19.06.2024 застосований запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 , у вигляді тримання під вартою продовжено до 17.08.2024 включно, із можливістю внесення застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.

Також у випадку внесення застави, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покладено на ОСОБА_4 , такі обов`язки: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; утриматись від спілкування з особами, які є обвинуваченими та свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання закордонний паспорт та інші документи, які дають право на виїзд за кордон.

У подальшому, згідно ухвал Тернопільського міськрайонного суду застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою було неодноразово продовжено, востаннє до 19.01.2024 включно, із можливістю внесення застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судом враховуєтьсяте,що обвинувачений ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачуютьсяу вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.2ст.15ч.4ст.186,ч.4ст.186КК України,які увідповідності дост.12КК Україниє тяжкимизлочинами таза вчиненняяких передбаченепокарання увигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Крім того на даний час продовжують існувати ризики, що були враховані при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 та продовженнійого строку,що передбаченіп.п.1,3,5ч.1ст.177КПК України,зокрема:останній з оглядуна санкціюстаттей обвинувачення, зможе переховуватисьвід судуз метоюуникнення кримінальноївідповідальності;незаконно впливатина потерпілихта свідківу цьомуж кримінальномупровадженні з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до суду; окрім того, із врахуванням того, що ОСОБА_4 раніше не одноразово судимий, вчинив корисливий злочин у період іспитового строку відбуття покарання, вказане дає підставу вважати, що останній перебуваючи на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення.

З урахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, а тому враховуючи вимоги ст.178КПК України та з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 , а також зважаючи на те, що запобіжний захід у вигляді тримання під відповідає характеру та тяжкості злочинів, у вчиненні яких обвинувачується останній, суд вважає виправданим подальше тримання обвинуваченого під вартою, а тому клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 до двох місяців.

Разом із тим, суд приходить до переконання про можливість на даному етапі кримінального провадження зменшити раніше визначений обвинуваченому ОСОБА_4 розмір застави, з урахуванням вимог ст. ст. 182, 183 КПК України.

При цьому суд приходить до переконання, що першочергово стосовно ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, у подальшому із визначенням застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що було необхідним для забезпечення його процесуальної поведінки, проте з урахуванням значного проміжку часу із моменту застосування вказаного запобіжного заходу на даний час, на думку суду, можливим є зменшення обвинуваченому ОСОБА_4 розміру застави.

При цьому судом береться до уваги, що відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , суд вважає, що застава у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 тисяч гривень, на даному етапі кримінального провадження зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 та виконання покладених на нього обов`язків, а тому останньому слід зменшити визначену раніше заставу до зазначеного розміру.

Також суд вважає за необхідне покласти на підозрюваного в разі внесення ним застави, обов`язки, що визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Крім того, у судовому засіданні встановлено, що 29.02.2024 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.186 КК України.

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06.03.2024 до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 28.04.2024, без визначення розміру застави.

Також згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25.04.2024, застосований запобіжний захід до ОСОБА_12 , у вигляді тримання під вартою продовжено до 21.06.2024 включно, без права внесення застави.

У подальшому, ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 29.05.2024, скасовано ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 25.04.2024 та продовжено застосований запобіжний захід до ОСОБА_3 у вигляді гримання під вартою до 21.06.2024 з визначенням застави в розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн. з покладенням обов`язків у разі внесення застави, передбачених ч. 5 ст. 194 KHK України, а саме: прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, навчання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування із іншим підозрюваним та свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання в органи ДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

05.06.2024 на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області, заставодавцем - ОСОБА_3 внесено заставу за ОСОБА_3 у визначеному слідчим суддею розмірі.

Окрім того,судом враховуєтьсяте,що обвинувачений ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачуютьсяу вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.15ч.4ст.186КК України,яке увідповідності дост.12КК Україниє тяжкимзлочином таза вчиненняякого передбаченепокарання увигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Також, суд погоджується з доводами прокурора про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме ризиків того, що обвинувачений ОСОБА_3 зможе переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінального правопорушення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити до двох місяців строк дії покладених обов`язків на ОСОБА_3 .

На підставівикладеного такеруючись главою18КПК України,ст.ст.314,315,376КПК України,суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисників адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_6 про повернення обвинувального акту прокурору відмовити.

Призначити судовий розгляд укримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру №12024210000000002 від 02.01.2024 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.186 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.4 ст. 186, ч.4 ст. 186 КК України, у відкритому судовому засіданні на 14:15 21.01.2025в приміщенні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області за адресою: м. Тернопіль, вул. І. Котляревського, 34.

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 та продовження строку дії обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити частково.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою залишити без змін, продовживши строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,до 23 год. 59 хв. 11.03.2025.

Зменшити раніше визначений обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, визначивши її в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 грн. (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: ТУ ДСА України в Тернопільській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA358201720355219001000003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у справі №607/12431/24, згідно ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15.01.2025.

Роз`яснити, що обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У випадку внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- не відлучатися із населеного пункт, в якому він проживає, без дозволу суду;

- утримуватись від спілкування із обвинуваченим ОСОБА_3 та свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 ;

- здати на зберігання в органи ДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Продовжити строк дії покладених на ОСОБА_3 таких обов`язків:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- не відлучатися із населеного пункт , в якому він проживає, без дозволу суду;

- утримуватись від спілкування із обвинуваченим ОСОБА_4 та свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 ;

- здати на зберігання в органи ДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали в частині запобіжного заходу та продовження строку обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, встановити до 23 год. 59 хв. 11.03.2025.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити вручити учасникам провадження, а також направити уповноваженій службовій особі в місця ув`язнення обвинуваченого.

Ухвала в частині дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1