Постанова

від 14.01.2025 по справі 466/6306/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 466/6306/21 Головуючий у 1 інстанції: Ковальчук О.І.

Провадження № 22-ц/811/246/24 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Шандри М.М.

суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.

за участю секретаря: Чижа Л.М.

з участю: представника ЛКП «Львівавтодор» - Пиніва Є.М.,

представника ЛКП «Львівелектротранс» - Лелів Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційними скаргами Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» та Львівського комунального підприємства «Львівавтодор» на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 08 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського комунального підприємства «Львівавтодор», Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Онур Конструкціон Інтернешнл» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Львівського комунального підприємства «Львівавтодор» (далі ЛКП «Львівавтодор»), Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» (далі ЛКП «Львівелектротранс»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Онур Конструкціон Інтернешнл» (далі ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл») про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив стягнути солідарно з відповідачів на його користь завдану матеріальну шкоду (вартість відновлювального ремонту автомобіля) в розмірі 105 182,39 грн, моральну шкоду в розмірі 15000,00 грн та судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 покликався на те, що 18.02.2020 о 08 год. 00 хв. у місті Львові по вул. Замарстинівська, 50 стався обрив та падіння контактно-кабельної мережі, внаслідок чого пошкоджено належний йому автомобіль AUDI A4 д.н.з. НОМЕР_1 . Вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 105 182,39 грн згідно із звітом №1724/20.

На час звернення до суду із цим позовом, жоден із відповідачів не надав чіткої відповіді щодо перебування ділянки дороги, на якій стався обрив та падіння контактно-кабельної мережі, на своєму балансі станом 18.02.2020, тим самим намагаючись уникнути відповідальності за спричинену позивачу шкоду.

Як вбачається з листа ЛКП «Львівавтодор» від 04.01.2022 вих. №2 балансоутримувачем ділянки дороги та контактної мережі, в межах якої сталося пошкодження автомобіля позивача, станом на 18.02.2020 був підрядник ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл», який згідно укладеного між сторонами договору підряду на виконання робіт на об`єкті «Реконструкція вулиці Замарстинівської (від вулиці Гайдамацької до вулиці Торф`яної)» №06/02/2018 від 06.02.2018 прийняв будмайданчик (зокрема і вказану вище ділянку дороги, на якій стався обрив і падіння контактно-кабельної мережі на автомобіль позивача). Позивачем до ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» було скеровано заяву-претензію з приводу відшкодування збитків, однак відповіді на таку не отримано.

ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» надало копію договору субпідряду від 02.01.2020 №ЛВ-3М/02/01/20, за умовами якого ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» замовило у субпідрядника ЛКП «Львівелектротранс» виконання робіт з влаштування контактної мережі трамваю на об`єкті «Реконструкція вул.. Замарстинівської (від вул. Гайдамацької до вул.Торфяної) у м.Львові». Оскільки обставини обриву та падіння контактно-кабельної мережі трамваю по вул. Замарстинівська, 50 мали місце під час чинності договору субпідряду від 02.01.2020 №ЛВ-3М/02/01/20, ЛКП «Львівелектротранс» усунуло наслідки обриву власними силами та засобами, не повідомивши про це ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл», тому відповідальність за неякісно виконані роботи з монтажу контактно-кабельної мережі трамваю, і, як наслідок, за пошкодження, викликані їх обривом, несе ЛКП «Львівелектротранс».

Зазначає, що причини (підстави) обриву контактно-кабельної мережі залежали або від ЛКП «Львівелектротранс» (яке зобов`язано утримувати мережу в належному стані, субпідрядник) або від ЛКП «Львівавтодор», які не спростували перебування мережі на своєму балансі на час її обриву та саме недотримання контактно-кабельної мережі в належному стані призвело до обриву контактної мережі та падіння контактного проводу на смугу руху, або від ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл», як підрядника та виконавця робіт.

Крім цього, позивач зазначає, що внаслідок даної події йому завдано моральних страждань, а саме були порушені майнові права, змінився звичний для позивача розпорядок дня, що пов`язано з неможливістю тривалий час користуватись належним йому транспортним засобом, позивач з метою захисту своїх прав та інтересів змушений був звертатися до адвоката, експерта, що завдало додаткових незручностей, позивач переніс сильні душевні страждання та психологічну травму, оскільки в момент цієї події в автомобілі перебувала його сім`я (дружина та теща), а падіння контактної мережі під напругою створило значний ризик їх життю та здоров`ю. Розмір моральної шкоди позивач оцінив у 15 000,00 грн.

Враховуючи вищенаведене, просив позов задовольнити.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 08.12.2023 позов задоволено повністю.

Стягнуто солідарно з ЛКП «Львівавтодор», ЛКП «Львівелектротранс», ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» на користь ОСОБА_1 суму завданої матеріальної шкоди (вартість відновлювального ремонту автомобіля) в розмірі 105 182,39 грн.

Стягнуто солідарно з ЛКП «Львівавтодор», ЛКП «Львівелектротранс», ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 15 000,00 грн.

Стягнуто з ЛКП «Львівавтодор», ЛКП «Львівелектротранс», ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» на користь ОСОБА_1 1202,00 грн сплаченого судового збору, витрати за проведення експертизи у розмірі 3000,00 грн, витрати, пов`язані з витребуванням доказів в розмірі 278,30 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Рішення суду оскаржило ЛКП «Львівелектротранс».

В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що відповідно до листа ЛКП «Львівавтодор» від 15.01.2020 № 4-2508-702 вбачається, що враховуючи звернення підрядної організації ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешл» щодо завершення основних робіт та готовності до експлуатації об`єкта «Реконструкція вул. Замарстинівської (від вул. Гайдамацької до вул. Торф`яної) у м. Львові» ЛКП «Львівелектротранс» було повідомлено, що з 16 січня 2020 року відновлюється рух транспортних засобів по вул. Замарстинівській. Згідно наказу ЛКП «Львівелектротранс» від 15.01.2020 № 12 про відновлення курсування трамваїв по вул. Замарстинівській у зв`язку з завершенням реконструкції вул. Замарстинівської на ділянці вул. Гайдамацька - вул. Торф`яна відновлено курсування трамваїв. Враховуючи вищенаведене, ЛКП «Львівелектротранс», як підрядником по договору субпідряду № ЛВ-ЗМ/02/01/20 від 02.01.2020 було закінчено роботи до 16.01.2020 та відновлено курсування трамваїв по вул. Замарстинівській у зв`язку з завершенням реконструкції вул. Замарстинівської на ділянці вул. Гайдамацька - вул. Торф`яна.

Окрім того, постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 03.07.2020, встановлено, що контактна мережа трамвая по вул. Замарстинівська після здійснення реконструкції дороги та контактної мережі трамвая на замовлення ЛКП «Львівавтодор» (в січні місяці 2020 року, рух транспорту на даній вулиці відкрили 16 січня 2020 року) не передавалася на баланс ЛКП «Львівелектротранс». Контактна мережа трамвая по вул. Замарстинівській після реконструкції знаходиться на балансі ЛКП «Львівавтодор», а отже ЛКП «Львівелектротранс» не несе відповідальності за обрив контактного дроту на вищевказаній ділянці, що стався 18.02.2020. Зазначена постанова підтверджує відсутність будь-яких підстав ЛКП «Львівелектротранс» нести відповідальність за завдану позивачу шкоду.

Судом першої інстанції необґрунтовано не було взято до уваги те, що фактичні обставини встановлені Шевченківським районним судом м. Львова в постанові від 03.07.2020 у справі № 466/3261/20 мають преюдиційне значення, їх врахування відповідає принципу правової визначеності рішення суду, що набрало законної сили. Враховуючи наведене, відсутні будь-які законні підстави відповідальності ЛКП «Львівелектротранс» за стан контактно-кабельної мережі трамваю станом на момент обриву і як наслідок, за пошкодження, викликані таким обривом.

Окрім того, судом першої інстанції при ухваленні рішення не було взято до уваги наданий ЛКП «Львівелектротранс» договір добровільного страхування цивільної відповідальності перед третіми особами №1354388/00289 від 05.04.2019, який підтверджував, що в період ушкодження автомобіля позивача відповідальність підприємства була застрахована у ПАТ «HACK «ОРАНТА». Враховуючи наведене в суду відсутні будь-які законні підстави задоволення позовних вимог позивача в частині солідарного стягнення з ЛКП «Львівелектротранс» шкоди.

Щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з ЛКП «Львівелектротранс» моральної шкоди в сумі 15 000,00 грн, то такі є безпідставним, оскільки останній не надав суду необхідних належних та допустимих доказів на підтвердження кожної із зазначених в позовній заяві обставин. Дані вимоги є виключно декларативними, без належних та допустимих доказів, які б підтвердили заподіяння йому шкоди та відповідно її розмір.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в частині вимог солідарного стягнення з ЛКП «Львівелектротранс».

Рішення суду оскаржило ЛКП «Львівавтодор».

В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що ЛКП «Львівелектротранс» є підприємством міського електричного транспорту, основними напрямками діяльності якого є експлуатація, технічне обслуговування і ремонт трамвайних колій і колійних споруд, електрообладнання тягових підстанцій, систем телеуправління, електромереж (в тому числі - контактно-кабельних мереж), споруд та устаткування сигналізації та зв`язку. При цьому, ЛКП «Львівелектротранс» є монополістом по виконанню вищезазначених робіт на території Львівської МТГ. Також, на балансі вищезгаданого підприємства знаходяться трамвайні колії, рухомий склад та власне контактно-кабельні мережі трамваїв і тролейбусів.

При цьому, ЛКП «Львівавтодор» не виконує і не виконувало робіт з будівництва. ремонту чи обслуговування контактно-кабельних мереж для електротранспорту, а також вищезазначені мережі не перебували на балансі даного підприємства. Слід звернути увагу, що в рішенні Виконавчого комітету Львівської міської ради від 27.01.2017 №48 «Про надання ЛКП «Львівавтодор» функцій замовника на проектування, будівництво та реконструкцію об`єктів дорожнього господарства м. Львова», зазначено лише про те, що ЛКП «Львівавтодор» надаються функції замовника на проектування, будівництво та реконструкцію об`єкта «Реконструкція вул. Замарстинівської (від вул. Гайдамацької до вул. Торф`яної)» та зобов`язано ЛКП «Львівавтодор» прийняти проектно-кошторисну документацію на вищезгаданий об`єкт будівництва, однак жодним чином не зазначено про те, що даний об`єкт - як в цілому так і окремі його елементи (зокрема і контактна мережа трамвая) передаються на баланс ЛКП «Львівавтодор».

З вищенаведеного вбачається, що саме ЛКП «Львівелектротранс» повинно підтримувати належний технічний стан та забезпечувати безаварійне функціонування трамвайної контактно-кабельної мережі на ділянці АДРЕСА_1 , та нести відповідальність за матеріальну та моральну шкоду, нанесену третім особам, що стала наслідком неналежного утримання вищезазначеної мережі.

Вказує, що з тексту Постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 03.07.2020 у справі 466/3261/20, вбачається, що ОСОБА_2 не надала суду жодних доказів того, що контактно-кабельна мережа трамвая на ділянці вул. Замарстинівській передана і на даний час знаходиться на балансі саме ЛКП «Львівавтодор», а саме питання балансової належності вищезазначеної контактно-кабельної мережі судом в процесі розгляду адміністративної справи не досліджувалось. Слід зазначити, що ЛКП «Львівелектротранс» в процесі судового розгляду справи 466/6306/21, не надало суду жодних належних, допустимих та достатніх доказів передання чи перебування зазначеної мережі на балансі ЛКП «Львівавтодор» та на даний момент такі докази відсутні у матеріалах справи. Також вищезазначена Постанова жодним чином не встановлює факту перебування на балансі ЛКП «Львівавтодор» контактно-кабельної мережі трамвая по вул. Замарстинівській у м. Львові та факту протиправних дій/бездіяльності посадових осіб ЛКП «Львівавтодор», внаслідок яких Позивачу було завдано матеріальної та моральної шкоди.

Зазначає, що посилаючись на положення Договору страхування №1354388/00289 від 05.04.2019, які передбачають страхування відповідальності саме законного утримувача контактних мереж у м. Львові, ЛКП «Львівелектротранс» фактично визнає себе балансоутримувачем контактних мереж на території м. Львів, а отже і контактно-кабельної мережі трамваю по вул. Замарстинівська у м. Львові.

Крім того, зважаючи на те, що обрив контактно-кабельної мережі та ліквідація наслідків даного обриву мали місце поза межами договірних відносин між ЛКП «Львівавтодор», ЛКП «Львівелектротранс» та ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл», шкода завдана внаслідок падіння контактно-кабельної мережі для електротранспорту (трамваю) по АДРЕСА_1 жодним чином не могла бути нанесена в результаті сукупних дій/бездіяльності вищезазначених співвідповідачів.

Також матеріали справи не містять належних доказів, які би свідчили про існування причинно-наслідкового зв`язку між шкодою, завданою позивачеві внаслідок ДТП (падіння контактно-кабельної мережі трамвая по АДРЕСА_1 ) та діями (бездіяльністю) саме посадових осіб ЛКП «Львівавтодор».

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» на користь Позивача суму завданої матеріальної шкоди (вартість відновлювального ремонту автомобіля) в розмірі 105 182,39 грн (сто п`ять тисяч сто вісімдесят дві гривні тридцять дев`ять копійок), моральну шкоду в розмірі 15 000 грн (п`ятнадцять тисяч гривень), 1202,00 грн (одна тисяча двісті дві гривні) сплаченого судового збору, витрати на проведення експертизи у розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень), витрати, пов`язані з витребуванням доказів у розмірі 278,30 грн (двісті сімдесят вісім гривень тридцять копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн (десять тисяч гривень).

Від ЛКП «Львівавтодор», Сідляра Д.М. надійшли письмові відзиви на апеляційну скаргу ЛКП «Львівелектротранс».

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник ЛКП «Львівавтодор» - Пинів Є.М. підтримав апеляційну скаргу ЛКП «Львівавтодор» та заперечив проти задоволення скарги ЛКП «Львівелектротранс». Представник ЛКП «Львівелектротранс» - Лелів Н.Ю. підтримала апеляційну скаргу ЛКП «Львівелектротранс», заперечила проти задоволення апеляційної скарги ЛКП «Львівавтодор».

Інші учасники справи у судове засідання апеляційної інстанції не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, від ОСОБА_1 надійшло письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності, тому неявка учасників, відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи, який проводиться за їхньої відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що скаргу ЛКП «Львівелектротранс» слід залишити без задоволення, а апеляційну скаргу ЛКП «Львівавтодор» - задовольнити з таких підстав.

Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно із 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам не повністю відповідає.

Судом встановлено, що 18.02.2020 о 08 год. 00 хв. у м. Львові по вул. Замарстинівська, 50, відбувся обрив та падіння контактно-кабельної мережі, внаслідок чого автомобіль AUDI A4 д.н.з. НОМЕР_1 , який належить на праві приватної власності позивачу ОСОБА_1 , отримав механічні пошкодження.

Відповідно до Звіту № 1724/20 від 20.10.2020 про оцінку автомобіля «Audi A4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , складеного оцінювачем ТзОВ «АК «Експерт Сервіс» Войтик Я.М., вартість відновлювального ремонту автомобіля «Audi A4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить (з ПДВ на запчастини) 105 182,39 грн.

З постанови Шевченківського районного суду м.Львова від 03.07.2020 у справі № 466/3261/20 вбачається, що адміністративну справу відносно ОСОБА_2 (начальника району ККМ ЛКП «Львівелектротранс») закрито у зв`язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.140 КУпАП.

З відповіді ЛКП «Львівавтодор» від 04.01.2022 вих. № 2 вбачається, що між ЛКП «Львівавтодор» (замовник) та ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» (підрядник) укладено договір підряду на виконання робіт на об`єкті «Реконструкція вулиці Замарстинівської (від вулиці Гайдамацької до вулиці Торф`яної)» № 06/02/2018 від 06.02.2018, відповідно до умов якого підрядник зобов`язався власними і залученими силами в обумовлений термін у відповідності до замовлення і вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил виконати роботи на даному об`єкті (а.с.77 т.1).

Листом №5/1/Л від 14.01.2020 ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» повідомило ЛКП «Львівавтодор», що основні роботи по об`єкті «Реконструкція вулиці Замарстинівської (від вулиці Гайдамацької до вулиці Торф`яної)» у м. Львові згідно з Договором № 06/02/2018 від 06.02.2018 будуть завершені 15.01.2020, об`єкт готовий до відкриття та відновлення дорожнього руху з 16.01.2020 (а.с.190 т.1).

З відповіді ЛКП «Львівавтодор» від 09.01.2020 № 13 вбачається, що ЛКП «Львівавтодор» погодило відновлення руху з 08.01.2020 (а.с.190а).

Відповідно до Договору субпідряду № ЛВ-3М/02/01/20 від 02.01.2020 ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» замовило у субпідрядника ЛКП «Львівелектротранс» виконання робіт з влаштування контактної мережі трамваю на об`єкті «Реконструкція вул. Замарстинівської (від вул. Гайдамацької до вул. Торф`яної) у м.Львові» (а.с.151-156 т.1).

Згідно з п.п. 2.2, 2.4 Договору субпідряду № ЛВ-3М/02/01/20 від 02.01.2020 субпідрядник ЛКП «Львівелектротранс» гарантує якість закінчених робіт відповідно до умов затвердженої проектно-кошторисної документації протягом гарантійного строку, який визначний у договорі Генпідряду; субпідрядник зобов`язаний за свій рахунок усунути залежні від нього недоліки (дефекти), що утворилися внаслідок його вини в розумні строки, які погоджуються сторонами додатково, після одержання відповідної письмової вимоги.

Згідно з п.п.6.3.3, 6.3.4, 7.1 Договору субпідряду субпідрядник ЛКП «Львівелектротранс» зобов`язаний: забезпечити виконання робіт, якість яких відповідає умовам Договору; належним чином виконувати умови Договору. У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором сторона, що їх порушила, несе відповідальність, передбачену Договором і законодавством України.

Строк дії договору до 31.12.2020, а в частині грошових та гарантійних зобов`язань субпідрядника до повного їх виконання (п. 10.1 Договору).

Встановлено, що ЛКП «Львівелектротранс» усунуло наслідки обриву власними силами та засобами.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що належний позивачу автомобіль отримав механічні ушкодження, внаслідок неналежного утримання контактно-кабельної мережі ЛКП «Львівлектротранс» як субпідрядника згідно Договору №ЛВ-3М/02/01/20 від 02.01.2020, неналежного утримання ЛКП «Львівавтодор» контактно-кабельної мережі (падіння контактного проводу на смугу руху) як замовника згідно Договору підряду №06/02/18 від 06.02.2018, та неналежного утримання вулично-дорожньої мережі ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» як підрядника та виконавця робіт згідно Договору підряду №06/02/18 від 06.02.2018. З огляду на вказане суд дійшов висновку про наявність підстав для солідарного відшкодування завданої позивачу шкоди.

Однак з цим висновком районного суду колегія суддів погодитись не може, виходячи з такого.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено статтею 1166 ЦК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч. 1 ст. 1167 ЦК України).

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При цьому відповідальність за завдану шкоду настає лише за наявності усіх підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вину. Відсутність хоча б одного з елементів, що становлять склад цивільного правопорушення, не дає підстав для покладення відповідальності за заподіяні збитки.

Статтею 1 Закону України «Про автомобільні дороги» визначено, що автомобільна дорога це лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безпечного та зручного руху транспортних засобів.

Автомобільні дороги поділяються на: автомобільні дороги загального користування; вулиці і дороги міст та інших населених пунктів; відомчі (технологічні) автомобільні дороги; автомобільні дороги на приватних територіях (стаття 5 Закону України «Про автомобільні дороги»).

За змістом ст.18 Закону України «Про автомобільні дороги» складовими вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є, зокрема: трамвайне полотно.

Згідно п.п.1, 4 ст.21 Закону України «Про автомобільні дороги» органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають за стан вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відповідно до діючих норм, у тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів; відшкодування збитків користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх незадовільний стан, у порядку, визначеному законом.

У пункті 2 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 30.03.1994 (далі - Єдині правила) передбачено, що ремонт і утримання дорожніх об`єктів, що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління Укравтодору, а тих, що перебувають у комунальній власності відповідними комунальними дорожньо-експлуатаційними організаціями.

Пунктом 11 Єдиних правил визначено, що власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов`язані: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об`єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об`єктів, аварії на підземних комунікаціях і виникнення інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими службами організації дорожнього руху і за погодженням з Державтоінспекцією оперативно вносити зміни до порядку організації дорожнього руху; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів. Вказані правила є обов`язковими для їх власників або уповноважених ними органів, організацій, що здійснюють ремонт і утримання дорожніх об`єктів і користувачів.

Відповідно до ч.3 ст.14, ч.1 ст.16 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху мають право на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

Тлумачення норм Закону України «Про дорожній рух», Закону України «Про автомобільні дороги», Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони свідчить про те, що у разі заподіяння власникам транспортних засобів збитків внаслідок ДТП, яка сталася через незадовільне утримання доріг, такі збитки має бути відшкодовано власниками доріг або уповноваженими ними органами.

Згідно із ст.1 Закону України «Про міський електричний транспорт» міський електричний транспорт складова частина єдиної транспортної системи, призначена для перевезення громадян трамваями, тролейбусами, поїздами метрополітену на маршрутах (лініях) відповідно до вимог життєзабезпечення населених пунктів; об`єкти міського електричного транспорту рухомий склад, контактні мережі, тягові підстанції, колії трамвайні та метрополітену, а також споруди, призначені для забезпечення надання транспортних послуг; перевізник юридична особа, яка в установленому законодавством порядку надає транспортні послуги, здійснюючи експлуатацію та утримання об`єктів міського електричного транспорту.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про міський електричний транспорт» перевізник зобов`язаний, зокрема, утримувати рухомий склад та інші об`єкти міського електричного транспорту у належному стані, створювати умови для проведення їх державного технічного огляду.

За приписами статті 15 Закону України «Про міський електричний транспорт» до складу міського електричного транспорту входять підприємства, що надають транспортні послуги, об`єкти міського електричного транспорту, системи електропостачання та зв`язку, будівлі та службові приміщення.

Відповідно до Статуту ЛКП «Львівелектротранс», чинного на момент виникнення правовідносин у справі, основними напрямками діяльності підприємства є: надання послуг із перевезення населення електротранспортом, автотранспортом (п. 2.1.2); будівництво, експлуатація, технічне обслуговування і ремонт: трамвайних колій і колійних споруд; споруд та електрообладнання тягових підстанцій; систем телеуправління; електромереж; споруд та устаткування сигналізації та зв`язку; будівель і споруд підприємств (п. 2.2.5); експлуатація, діагностика, технічне обслуговування і ремонт: електротранспорту та автомобільного транспорту; електричного обладнання до і вище 1000 В (п. 2.2.6).

Отже, ЛКП «Львівелектротранс» є підприємством міського електричного транспорту, яке відповідає за експлуатацію, технічний стан та обслуговування, серед іншого, і контактно-кабельних мереж. Крім цього умовами Договору субпідряду № ЛВ-3М/02/01/20 від 02.01.2020 передбачено, що субпідрядник ЛКП «Львівелектротранс» гарантує якість закінчених робіт відповідно до умов затвердженої проектно-кошторисної документації протягом гарантійного строку.

Встановивши, що пошкодження належного позивачу автомобіля відбулося внаслідок обриву та падіння контактно-кабельної мережі, відповідальним за утримання якої у належному стані є ЛКП «Львівелектротранс», колегія суддів дійшла висновку, що завдана позивачу шкода повинна бути відшкодована саме за рахунок ЛКП «Львівелектротранс», тому доводи апеляційної скарги ЛКП «Львівавтодор» є обґрунтованими, а висновки суду про відповідальність ЛКП «Львівавтодор» помилковими.

Покликання ЛКП «Львівелектротранс» на те, що його цивільно-правова відповідальність застрахована у ПАТ «НАСК «Оранта», колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки ЛКП «Львівелектротранс» не надано жодних доказів вжиття ним передбачених умовами Договору страхування від 05.04.2000 № 1354388/00289 дій для отримання страхового відшкодування.

Колегія суддів погоджується із визначеним судом першої інстанції розміром відшкодування моральної шкоди, оскільки такий відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, враховуючи обставини цієї справи.

ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» не оскаржує рішення суду першої інстанції, тому в частині вирішення питання щодо його відповідальності судом апеляційної інстанції не переглядається.

За таких обставин рішення суду слід скасувати в частині стягнення із ЛКП «Львівавтодор» матеріальної та моральної шкоди.

Згідно з ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1202,00 грн.

Із представленої квитанції від 20.10.2020 вбачається, що позивачем оплачено 3000,00 грн за проведення Звіту №1724/20 про оцінку автомобіля від 20.10.2020, а також згідно рахунку №182 від 27.04.2023 (т.2 а.с.10) адвокатом позивача оплачено 278,30грн. за отримання відомостей про погодні умови.

Матеріалами справи також підтверджуються понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення на користь ОСОБА_1 судового збору та вказаних вище витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити його.

Відповідно дост.376ЦПК Українипідставами дляскасування судовогорішення повністюабо частковота ухваленнянового рішенняу відповіднійчастині абозміни судовогорішення є: неповнез`ясування обставин,що маютьзначення длясправи; недоведеністьобставин,що маютьзначення длясправи,які судпершої інстанціївизнав встановленими; невідповідністьвисновків,викладених урішенні судупершої інстанції,обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи наведене, рішення суду слід скасувати в частині стягнення із ЛКП «Львівавтодор» матеріальної та моральної шкоди, а також сплаченого судового збору, витрат за проведення експертизи у розмірі, витрат, пов`язаних з витребуванням доказів в розмірі, витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити в цій частині нову постанову про відмову у задоволенні позову до ЛКП «Львівавтодор». В решті рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» залишити без задоволення.

Апеляційну скаргуЛьвівського комунального підприємства «Львівавтодор» задовольнити частково.

Рішення Шевченківськогорайонного судум.Львова від08грудня 2023року скасувати в частині стягнення із Львівського комунального підприємства «Львівавтодор» матеріальної та моральної шкоди, а також сплаченого судового збору, витрат за проведення експертизи у розмірі, витрат, пов`язаних з витребуванням доказів в розмірі та витрат на професійну правничу допомогу.

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено: 17.01.2025

Головуючий

Судді