Постанова

від 15.01.2025 по справі 607/1744/15-ц

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/1744/15-цГоловуючий у1-йінстанції Герчаківська О. Я. Провадження № 22-ц/817/130/25 Доповідач - Храпак Н.М.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2025 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Гірський Б. О., Костів О. З.,

за участі секретаря Панькевич Т.І.

та сторін: представника ОСОБА_1 - адвоката Шмигельської О.В., представника Тернопільського відділу ДВС Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - Крушанської О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №607/17448/15-ц за апеляційною скаргою представника Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Крушанської Оксани Романівни на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 жовтня 2024 року, постановлену суддею Герчаківською О.Я., за скаргою ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності начальника Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Валевського Олександра Олександровича, зобов`язання вчинити дії, зняти арешт,

В С Т А Н О В И В:

у липні 2024 року ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокатка Шмигельська О.В., звернувся в суд зі скаргою про визнання бездіяльності начальника Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Валевського О.О., що полягає у не знятті арешту з майна боржника ОСОБА_1 , накладеного у виконавчому проваджені № 50784398, протиправною; зобов`язати начальника Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Валевського О.О. зняти арешт із усього майна ОСОБА_1 , який накладений в рамках виконавчого провадження № 50784398 та зареєстрований в державному реєстрі речових прав: номер запису про обтяження: 14215050 (спеціальний розділ), дата та час державної реєстрації: від 18.04.2016 року 18:16:21, вид обтяження: арешт нерухомого майна; підстава для державної реєстрації: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП № 50784398, виданий 14.04.2016 року, видавник: Відділ державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції; обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції, особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_1 , опис предмета обтяження: все нерухоме майно.

В обґрунтування скарги представник заявника зазначила, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 березня 2015 року по справі № 607/1744/15-ц позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором № 11387501000 від 27 серпня 2008 року в сумі 55151,77 євро, що еквівалентно 1026643,80 грн, а також 8949,66 грн пені за прострочення сплати кредиту та відсотків, та 3654,00 грн судового збору.

13 травня 2015 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області видано виконавчий лист на виконання вказаного рішення суду.

У 2016 році ПАТ «УкрСиббанк» була затверджена програма лояльності по кредитному договору № 11387501000 від 27 серпня 2008 року, яка направлена на врегулювання питання щодо погашення заборгованості ОСОБА_1 в розмірі не менше 34168 Євро з подальшим анулюванням залишку заборгованості за кредитним договором № 11387501000 від 27 серпня 2008 року.

11 серпня 2016 року ОСОБА_1 виконав умови ПАТ «Укрсиббанк» і сплатив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №11387501000 від 27 серпня 2008 року погоджену банком суму та відшкодував понесені банком судові витрати.

27 жовтня 2016 року ПАТ «УкрСиббанк» видало ОСОБА_1 довідку про те, що ним повністю виконано умови кредитного договору № 11387501000 від 27 серпня 2008 і станом на 26 жовтня 2016 року заборгованість за таким кредитним договором відсутня.

Згідно з відповіддю Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 108898 від 01 липня 2024 року, у відділі ДВС Тернопільського районного ГТУЮ у Тернопільській області на виконанні перебувало виконавче провадження № 50784398 з виконання зазначеного виконавчого листа Тернопільського міськрайонного суду № 607/1744/15-ц від 13травня 2015 року.

16 вересня 2016 року державним виконавцем Єрохіним О.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49, 50 Закону України «Про виконавче провадження».

У відповідності частини 6 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції що діяла на момент закінчення виконавчого провадження), у разі завершення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 47, пунктами 2 і 8 частини першої статті 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Однак, на виконанні в органах ДВС відсутні відкриті виконавчі провадження з примусового виконання постанови по стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.

Згідно з відомостями з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на все нерухоме майно боржника, за постановою ОСОБА_4 , державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби, від 14 квітня 2016 року у ВП № 50784398 було накладено арешт та оголошено заборону на його відчуження.

21 червня 2024 року адвокат Шмигельська О.В., як представник ОСОБА_1 , звернулася до Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управляння Міністерства юстиції з клопотанням зняти арешт з рухомого та нерухомого майна, накладеного постановою державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби від 14 квітня 2016 року у ВП №50784398, у зв`язку із наявністю протягом 8 років не скасованого арешту на майно ОСОБА_1 за умови відсутності будь-яких виконавчих проваджень та майнових претензій з боку стягувача.

У відповіді від 01 липня 2024 року № 108898 начальник Тернопільського відділу ДВС Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повідомляє, що арешт з нерухомого майна не може бути знятий, оскільки відсутні підтвердження сплати виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 50784398.

Оскільки, зазначена заборгованість, яка стягувалась за виконавчим листом у виконавчому провадженні була погашена боржником у повному обсязі банку стягувачу без участі ДВС, а згідно постанови від 16 вересня 2016 року про закриття виконавчого провадження № 50784398, постанова про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій була виведена в окреме провадження, однак такого провадження відносно ОСОБА_1 немає, доцільність існування арешту, накладеного у виконавчому провадженні №50784398 з примусового виконання виконавчого листа виданого Тернопільським міськрайонним судом 13 травня 2015 року у справі №607/1744/15-ц відсутня, а його наявність порушує права ОСОБА_1 як власника майна.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 жовтня 2024 року скаргу задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність начальника Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Валевського Олександра Олександровича, що полягає у відмові зняти арешт з майна боржника ОСОБА_1 , накладеного у виконавчому провадженні № 50784398.

Зобов`язано начальника Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Валевського Олександра Олександровича зняти арешт із усього нерухомого майна боржника ОСОБА_1 , який накладеного у виконавчому провадженні № 50784398 та зареєстровано в державному реєстрі речових прав: номер запису про обтяження: 14215050 (спеціальний розділ), дата та час державної реєстрації: від 18.04.2016 року 18:16:21, вид обтяження: арешт нерухомого майна; підстава для державної реєстрації: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП № 50784398, виданий 14.04.2016 року, видавник: Відділ державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції; обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції, особа майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_1 , опис предмета обтяження: все нерухоме майно.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, представник Тернопільського відділу ДВС Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Крушанська О.Р. подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22жовтня 2024 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні скарги ОСОБА_1 до Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства про визнання протиправною бездіяльність начальника Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Валевського Олександра Олександровича, що полягає у відмові зняти арешт з майна боржника, відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги представник заявника посилається на те, що згідно перевірки бази даних Автоматизованої системи виконавче провадження № 50784398 з примусового виконання виконавчого листа №607/1744/15-ц від 13.05.2015, який виданий Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в користь ПАТ "УкрСибанк" заборгованості за кредитним договором № 11387501000 від 27.08.2008 року в сумі 55151,77 євро, що еквівалентно 1026643,80 грн, а також 8949,66 грн. пені за прострочення сплати кредиту та відсотків, та 3654,00 грн судового збору, перебувало на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби Тернопільського районного ГТУЮ у Тернопільській області.

07.04.2016 державним виконавцем Тернопільського районного управління юстиції Федів І.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

14.04.2016 державним виконавцем відділу ДВС Тернопільського районного ГТУЮ у Тернопільській області Єрохіним О.В. винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору.

14.04.2016 державним виконавцем відділу ДВС Тернопільського районного ГТУЮ у Тернопільській області Федів І.С. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

16.09.2016 державним виконавцем ВДВС Тернопільського районного ГТУЮ у Тернопільській області Єрохіним О.В. винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчий дій, керуючись статтею 42 Закону України Про виконавче провадження та відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 - винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 70 грн. Витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження.

16.09.2016 державним виконавцем ВДВС Тернопільського районного ГТУЮ у Тернопільській області Єрохіним О.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49, 50 Закону України «Про виконавче провадження» (згідно заяви № 2130/16 від 12.08.2016 представника за довіреністю ПАТ «УкрСиббанк» Самотес С.А. рішення суду боржник виконав в повному обсязі).

Підтвердження щодо сплати виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій до відділу не надходило, тому зняти арешт з рухомого та нерухомого майна боржника ОСОБА_1 , який накладений постановою про арешт майна боржника від 14.04.2016 у ВП № 50784398 - неможливо.

У постановах Верховного Суду України від 20.11.2019 року справа №480/1558/19 та від 28.04.2020, справа № 480/3452/19 суд дійшов висновку, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець в межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Стягнення з боржника виконавчого збору під час відкриття виконавчого провадження є обов`язком державного виконавця, спрямованим на перерахування цих коштів до Державного бюджету України. Дана позиція неодноразово була висловлена Верховним Судом у постановах від 21.03.2019р. Справа № 703/1086/17, від 13.02.2019 справа № 295/13991/16 та від 19.09.2019 справа № 420/1373/19.

Згідно з обліку депозитних сум виконавчий збір не сплачено, будь яких рішень, щодо скасування вище зазначеної постанови на адресу відділу не надходило.

Щодо не зняття арешту з майна боржника, державний виконавець діяла в порядок і спосіб передбачений Законом України «Про виконавче провадження», оскільки в порядку статей 49 та 50 вище зазначеного Закону не передбачено зняття арешту з майна у випадку не сплати виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.

Враховуючи наведене, вважають, що підстави для визнання протиправною бездіяльність начальника Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Валевського О.О., що полягає у відмові зняти арешт з майна боржника у виконавчому провадженні № 50784398, відсутні.

Відзив на апеляційну скаргу представника Тернопільського відділу ДВС Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Крушанської О.Р., до суд апеляційної інстанції не поступав.

У судовому засіданні представник Тернопільського відділу ДВС Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Крушанська О.Р. апеляційну скаргу підтримала з мотивів, викладених в ній.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Шмигельська О.В. у судовому засіданні апеляційної скарги представника Тернопільського відділу ДВС Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Крушанської О.Р. не визнала, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частинами першою, другою, п`ятою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судом встановлено, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 березня 2015 року по справі № 607/1744/15-ц позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором № 11387501000 від 27 серпня 2008 року в сумі 55151,77 євро, що еквівалентно 1026 643,80 грн, а також 8 949,66 грн пені за прострочення сплати кредиту та відсотків, та 3654,00 грн судового збору (т. 1 а.с. 80-81).

13 травня 2015 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області видано виконавчий лист на виконання вищевказаного рішення суду.

07.04.2016 державним виконавцем Тернопільського районного управління юстиції Федів І.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (т. 1 а.с. 161).

14.04.2016 державним виконавцем відділу ДВС Тернопільського районного ГТУЮ у Тернопільській області Єрохіним О.В. винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору.

14.04.2016 державним виконавцем відділу ДВС Тернопільського районного ГТУЮ у Тернопільській області Федів І.С. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (т. 1 а.с. 157-159).

В 2016 році ПАТ «УкрСиббанк» була затверджена програма лояльності по кредитному договору № 11387501000 від 27 серпня 2008 року, яка направлена на врегулювання питання щодо погашення заборгованості ОСОБА_1 в розмірі не менше 34168 Євро з подальшим анулюванням залишку заборгованості за кредитним договором № 11387501000 від 27 серпня 2008 року.

11 серпня 2016 року ОСОБА_1 виконав умови ПАТ «Укрсиббанк» та сплатив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №11387501000 від 27 серпня 2008 року погоджену банком суму та відшкодував понесені банком судові витрати.

16.09.2016 державним виконавцем ВДВС Тернопільського районного ГТУЮ у Тернопільській області Єрохіним О.В. винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчий дій, керуючись статтею 42 Закону України Про виконавче провадження та відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 - винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 70 грн. Витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження.

16.09.2016 державним виконавцем ВДВС Тернопільського районного ГТУЮ у Тернопільській області Єрохіним О.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49, 50 Закону України «Про виконавче провадження» (згідно заяви № 2130/16 від 12.08.2016 представника за довіреністю ПАТ «УкрСиббанк» Самотес С.А. рішення суду боржник виконав в повному обсязі) (т. 1 а.с. 160).

27 жовтня 2016 року ПАТ «УкрСиббанк» видало Горобцю П.В. довідку проте, що ним повністю виконано умови кредитного договору № 11387501000 від 27 серпня 2008 і станом на 26 жовтня 2016 року заборгованість за таким кредитним договором відсутня (т. 1 а.с. 95).

21 червня 2024 року адвокатка О. Шмигельська - представник боржника ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського відділу ДВС Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із клопотанням в якому просила, у зв`язку з відсутністю відкритих виконавчих проваджень відносно ОСОБА_1 , зняти арешт з його рухомого та нерухомого майна, накладений постановою про арешт майна боржника, винесеною 14 квітня 2016 року у виконавчому провадженні № 50784398.

На це клопотання начальник Тернопільського відділу ДВС Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції О.Валевський надав відповідь № 108898 від 01 липня 2024 року, в якій серед іншого інформував, що 16 вересня 2016 року державним виконавцем відділу ДВС Тернопільського районного ГТУЮ у Тернопільській області ЄрохінимО.В. винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчий дій у ВП № 50784389. 16 вересня 2016 року державним виконавцем відділу ДВС Тернопільського районного ГТУЮ у Тернопільській області ЄрохінимО.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49, 50 Закону України «Про виконавче провадження» (згідно заяви № 2130/16 від 12 серпня 2016 року представника за довіреністю ПАТ «УкрСиббанк» Самотес С. А., рішення суду боржник виконав в повному обсязі). Підтвердження щодо сплати виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій до Відділу не надходило, тому зняти арешт з рухомого та нерухомого майна боржника ОСОБА_1 , який накладений постановою про арешт майна боржника від 14 квітня 2016 року у ВП №50784398 - неможливо. На даний час матеріали виконавчого провадження №50784398 є знищеними, у зв`язку із чим надати будь-які копії документів даного виконавчого провадження є неможливим (т. 1 а.с. 177-178).

Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що незняття виконавцем арешту з майна боржника у виконавчому провадженні при закінченні виконавчого провадження, за умови вже встановленої судом обставини того, що виконавче провадження з приводу стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору чи інших витрат не відкривалося, є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби, а тому порушене право заявника підлягає захисту.

Наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності (закінчення) виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів з огляду на таке.

У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

У статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до статті 1 цього Закону (тут і далі в редакції, яка діяла станом на дату закінчення виконавчого провадження - Закон № 606-XIV) виконавче провадження завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті віднесено до виконавчих документів, на підставі яких рішення підлягають примусовому виконанню органами державної виконавчої служби (пункт 1 частини 2 статті 17 Закону №606-XIV).

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 49 Закону № 606-XIV виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

У разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі, якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника (частини 1, 2 ст. 50 Закону № 606-XIV).

Крім цього, у разі завершення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 47, пунктами 2 і 8 частини першої статті 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору. Постанова про стягнення виконавчого збору надсилається боржнику не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена до суду в десятиденний строк (частини 6, 8 ст. 28 Закону № 606-XIV ).

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (стаття 447 ЦПК України).

Відповідно до частини другої та третьої статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене права заявника).

Як вбачається із матеріалів справи, що 16.09.2016 державним виконавцем ВДВС Тернопільського районного ГТУЮ у Тернопільській області ЄрохінимО.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49, 50 Закону України «Про виконавче провадження» (згідно заяви № 2130/16 від 12.08.2016 представника за довіреністю ПАТ «УкрСиббанк» Самотес С.А. рішення суду боржник виконав в повному обсязі.

Відповіддю ДВС № 108898 від 01.07.2024 року стверджується, що матеріали виконавчого провадження № 50784398 є знищеними у зв`язку із закінченням три річного терміну зберігання, та не має можливості надати будь-які копії документів даного виконавчого провадження.

Враховуючи наведене, не заслуговує на увагу посилання заявника на те, що рішення суду виконано, проте виконавчий збір не сплачено, постанова про стягнення виконавчого збору не скасована. За боржником залишається обов`язок сплати виконавчого збору в користь держави, отже відсутні підстави для задоволення скарги та зняття арешту майна.

В матеріалах справи відсутні відомості про відкриття виконавчого провадження відділом ДВС з примусового виконання постанови про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.

Відсутність відкритого виконавчого провадження та претензій стягувача, знищення матеріалів виконавчого провадження за терміном зберігання свідчить про відсутність правових підстав для продовження дії арешту майна боржника.

Згідно зі ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За змістом статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Указані норми визначають непорушність права власності (у тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб`єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов`язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано вважав доцільним зняти арешт, накладений на майно боржника для забезпечення виконання вже виконаного судового рішення, оскільки у подальшому застосуванні арешту відсутня необхідність. При цьому суд першої інстанції підставно врахував те, що наявність протягом тривалого часу (майже 8 років) нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Доводи апеляційної скарги, які зводяться до незгоди з постановленою ухвалою, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, тому не приймаються до уваги колегії суддів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу представника Тернопільського відділу ДВС Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Крушанської О.Р. слід залиши без задоволення, а ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 жовтня 2024 року залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 35, 259, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника Тернопільського відділу ДВС Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Крушанської Оксани Романівни залишити без задоволення.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 жовтня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 17 січня 2025 року.

Головуюча Н.М. Храпак

Судді: Б.О. Гірський

О.З. Костів