Постанова

від 14.01.2025 по справі 682/2691/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року

м. Хмельницький

Справа № 682/2691/23

Провадження № 22-ц/820/182/25

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Спірідонової Т.В. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Костенка А.М.,

секретар судового засідання Дубова М.В.,

за участю: представника апелянта адвоката Савінського О.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №682/2691/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,яка подана його представником адвокатом Савінським Олегом Петровичем, на ухвалу Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 листопада 2024 року, в складі судді Мотонок Т.Я., у справі за скаргою ОСОБА_1 , інші особи, які беруть участь у справі: стягувач ОСОБА_2 , Славутський відділ державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), на дії державного виконавця щодо проведення розрахунку розміру та суми заборгованості зі сплати аліментів,

встановив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця, у якій просив: визнати неправомірними дії начальника Славутського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо відмови у проведенні перерахунку розміру аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця, яка обрала спрощену систему оподаткування, на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 16 жовтня 2023 року і до досягнення дітьми повноліття, на підставі судового наказу №682/2691/23, виданого 17 жовтня 2023 року Славутським міськрайонним судом Хмельницької області, з урахуванням положень статті 195 СК України та статистичної інформації щодо розміру середньомісячної заробітної плати в Україні без врахування сум податків і зборів, що утримуються із такої заробітної плати, згідно з поданою боржником заявою від 08 серпня 2024 року; зобов`язати начальника Славутського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) здійснити перерахунок розміру та заборгованості по аліментах, які стягуються з ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця, яка обрала спрощену систему оподаткування, на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 16 жовтня 2023 року і до досягнення дітьми повноліття, на підставі судового наказу №682/2691/23, виданого 17 жовтня 2023 року Славутським міськрайонним судом Хмельницької області, з урахуванням положень статті 195 СК України, виходячи із розміру середньомісячної заробітної плати в Україні без врахування сум податків і зборів, що утримуються із такої заробітної плати, а не виходячи з усього сукупного (валового доходу), який декларувався ОСОБА_1 як платником податків, який обрав спрощену систему оподаткування; у зв`язку з проведенням перерахунку заборгованості по аліментах, суму переплати повернути на рахунок боржника; зобов`язати начальника Славутського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) здійснювати подальше нарахування аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця, яка обрала спрощену систему оподаткування, на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 16 жовтня 2023 року і до досягнення дітьми повноліття, на підставі судового наказу №682/2691/23, виданого 17 жовтня 2023 року Славутським міськрайонним судом Хмельницької області, з урахуванням положень статті 195 СК України, виходячи із розміру середньомісячної заробітної плати в місцевості, за місцем проживання боржника, у відповідній області чи по Україні в цілому (в залежності від наявності відповідної інформації про середню заробітну плату) без врахування сум податків і зборів, що утримуються із такої заробітної плати, а не виходячи з усього сукупного (валового доходу), який декларувався ОСОБА_1 як платником податків, який обрав спрощену систему оподаткування.

В обґрунтування вимог скарги зазначив, що в провадженні Славутського відділу ДВС у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває на виконанні судовий наказ №682/2691/23, виданий 17 жовтня 2023 року Славутським міськрайонним судом Хмельницької області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 16 жовтня 2023 року і до досягнення дітьми повноліття. Відповідно до наданого державним виконавцем розрахунку заборгованості зi сплати аліментів від 27 червня 2024 року №43993 в рамках вказаного виконавчого провадження встановлено, що відрахування аліментів на підставі судового наказу проводиться з грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_1 та з його доходів, як фізичної особи-підприємця, в максимальному розмірі, визначеному законом. З додатків, долучених до розрахунку, вбачається, що при нарахуванні суми аліментів, які підлягають стягненню з доходу боржника, як фізичної особи-підприємця, державний виконавець виходив із розміру усього сукупного (валового доходу), який декларувався ОСОБА_1 як платником податків, а відповідно і розмір аліментів розраховувався з максимальної суми (десять прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно). Не погодившись з таким способом тa розміром відрахування суми аліментів з боржника як фізичної особи-підприємця, ОСОБА_1 08 серпня 2024 року подав заяву до Славутського відділу ДВС у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про проведення перерахунку розміру аліментів та їх заборгованості, однак отримав відмову. Вважає таку відмову протиправною, оскільки державний виконавець мав би визначати заборгованість ОСОБА_1 виходячи із середньої заробітної плати по Шепетівському районі або по Хмельницькій області, чи по Україні в цілому, а не розраховувати її із суми всього задекларованого сукупного (валового) доходу фізичної особи-підприємця. За розрахунком ОСОБА_1 загальна сума аліментів, які підлягали стягненню з нього як фізичної особи-підприємця на користь ОСОБА_2 , на утримання двох дітей в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) за період з 16 жовтня 2023 року по 31 березня 2024 року становить 16699,65 грн, однак державним виконавцем було нараховано заборгованість по аліментах в сумі 334323,87 грн, з яких станом на 27 червня 2024 року ОСОБА_1 було частково сплачено кошти в розмірі 71286,19 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 листопада 2024 року в задоволенні скаргивідмовлено.

Ухвала судумотивована тим,що на момент розгляду скарги в суді першої інстанції державним виконавцем було проведено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 11 листопада 2024 року з урахуваннямстатті 195 СК України, а тому підстав для задоволення скарги немає.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Савінського О.П., подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення скарги.

Узагальнення доводів апеляційної скарги

В обгрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що станом на момент звернення ОСОБА_1 зі скаргою на дії начальника Славутського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) йому було протиправно відмовлено у здійсненні перерахунку розміру аліментів. На думку апелянта, стягнення аліментів з нього як фізичної особи-підприємця на утримання двох дітей в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) повинно проводитись з урахуванням середньої заробітної плати у відповідному регіоні України, а за відсутності такої статистичної інформації з урахуванням середньої заробітної плати в цілому по Україні. Зазначає, що в ході судового розгляду державним виконавцем було надано новий розрахунок та здійснено новий перерахунок розміру аліментів та визначено суму передплати. Проте, вважає, що подальше здійснення державним виконавцем перерахунку суми заборгованості по сплаті аліментів та визначення суми переплати не спростовує факту попередньої протиправної відмови у здійсненні такого перерахунку. Крім того, проведений державним виконавцем новий перерахунок заборгованості по аліментах було здійснено з врахуванням заробітної плати по Шепетівському районі за 2021 рік, що не відповідає періоду, за який виникла заборгованість. Зазначає, що за відсутності статистичної інформації щодо середньої заробітної плати по Шепетівському районі за 4 квартал 2023 року та 1 квартал 2024 року, необхідно брати до уваги відомості про розмір середньої заробітної плати від Пенсійного фонду України за відповідний період, які оприлюднювались цим державним органом. Так, у 2023 році середня заробітна плата протягом року становила 14308,46 грн. Відповідно розмір аліментів за період з жовтня по грудень 2023 року повинен бути розрахований із суми 14308,46 грн, з січня по березень 2024 року з сум: за січень 14974,56 грн, лютий 15267,60 грн, березень 15443,98 грн, а не 17028 грн, як це було зроблено державним виконавцем. Крім того, суд першої інстанції не вирішив вимоги про повернення суми переплати в сумі 204507,47 грн, незважаючи на те, що факт переплати по аліментах було визнано державним виконавцем та надано відповідний розрахунок.

Процесуальні дії апеляційного суду

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 06 грудня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ухвалою суду від 06 грудня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Представник апелянта ОСОБА_1 адвокат Савінський О.П. вимоги апеляційної скарги підтримав, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції.

ОСОБА_1 про дату, час і місце слухання справи належним чином повідомлений, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив.

ОСОБА_2 про дату, час і місце слухання справи належним чином повідомлена, в судове засідання не з`явилась, про причини неявки не повідомила.

Славутський відділ державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про дату, час і місце слухання справи належним чином повідомлений, представник відділу державної виконавчоїслужбив судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Заслухавши пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Мотивувальна частина

Встановлені фактичні обставини справи

Встановлено, що на виконанні у Славутському відділі державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває судовий наказ №682/2691/23, виданий 17 жовтня 2023 року Славутським міськрайонним судом Хмельницької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 16 жовтня 2023 року і до досягнення дітьми повноліття.

Відповідно до витягу №1572 з реєстру платників єдиного податку ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, що перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку.

З листа Славутського відділу державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 27 червня 2024 року №44039 та доданого до нього розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 27 червня 2024 року №43993 слідує, що заборгованість станом на 01 квітня 2024 року становить 263037,68 грн, яка погашена.

08 серпня 2024 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Савінського О.П. подав заяву до Славутського відділу ДВС у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про проведення перерахунку розміру та заборгованості по аліментах, які стягуються з нього як фізичної особи-підприємця, яка обрала спрощену систему оподаткування, на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 16 жовтня 2023 року і до досягнення дітьми повноліття, на підставі судового наказу №686/2691/23, виданого 17 жовтня 2023 року Славутським міськрайонним судом Хмельницької області, з урахуванням положень статті 195 СК України та статистичної інформації щодо розміру середньомісячної заробітної плати в Україні без врахування сум податків і зборів, що утримуються із такої заробітної плати, а також у зв`язку із проведенням перерахунку заборгованості переплату по аліментах повернути на рахунок боржника.

З відповіді начальника Славутського відділу ДВС у Шепетівському районі від 23 серпня 2024 року №48336 слідує, що державним виконавцем заборгованість по аліментам нараховувалась відповідно до судового наказу №682/2691/23 від 17 жовтня 2023 року в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, згідно з наданих Державною податковою службою даних в Автоматизованій системі виконавчого провадження із суми нарахованого доходу. У зв`язку із тим, що дохід перевищує десять прожиткових мінімумів, заборгованість нараховувалась в розмірі 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку. Відтак, відсутні підстави для здійснення перерахунку розміру та заборгованості по аліментах, які стягуються з ОСОБА_1 .

Згідно з розрахунком від 18 жовтня 2024 року №56902 державним виконавцем з урахуванням суми загального доходу ОСОБА_1 було проведено розрахунок заборгованості за період з 16 жовтня 2023 року по 31 березня 2024 року та визначено, що сума заборгованості складає 269075,67 грн.

Разом із тим, 11 листопада 2024 року старшим державним виконавцем Славутського відділу ДВС у Шепетівському районі було здійснено ще один розрахунок заборгованості ОСОБА_1 зі сплати аліментів на підставі судового наказу №682/2691/23 з урахуванням вимог частини 2статті 195 СК України, зокрема, із врахуванням розміру середньої заробітної плати працівника для даної місцевості (Шепетівський район Хмельницька область) та визначено розмір заборгованості ОСОБА_1 в сумі 63206,38 грн, переплата за період з 16 жовтня 2023 року по 31 березня 2024 року становить 204507,47 грн.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частиною першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції.

Виконання судового рішення відповідно до змісту Рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року №5-рп/2013 у справі №1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Відповідно до статей 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби.

Згідно зі статтею 447 ЦПК України, статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до частини 3 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначення суми заборгованість зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України.

Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця і повідомляти про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі, зокрема, подання заяви стягувачем або боржником (частина 4 статті 71 Закону).

Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу стягувача протягом трьох робочих днів у випадках, встановлених законом і дійсна протягом одного місяця з дня її видачі (частина 13 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»).

Пунктом 4 Розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року №512/5 визначено, що виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.

Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.

Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому статтею 195 Сімейного кодексу України.

Згідно з частиною 2 статті 195 СК України заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою-підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спорусудом (частина 3 статті 195 СК України).

У постанові Верховного Суду від 09 лютого 2022 року у справі №522/8173/19 зазначено, що частина друга статті 195 СК України чітко встановлює порядок визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), зокрема заборгованість за аліментами платника аліментів, який є фізичною особою-підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Аналогічні правові висновки висловлені у постановах Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі №464/6206/18, від 05 серпня 2021 року у справі №757/35562/18-ц, від 03 листопада 2021 року №521/260/20.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 14 квітня 2021 року у справі №759/1727/16, поняття «середня заробітна плата для даної місцевості» є макроекономічним показником, який як і інші макроекономічні показники, збирається та складається Державною службою статистики України і використовується, у тому числі, при проведенні грошово-кредитної політики та аналізу фінансової стабільності. Макроекономічні показники розраховуються за допомогою системи національних рахунків як комплексу взаємопов`язаних балансових таблиць, показники яких призначені для визначення розміру доходу, споживання, накопичення і величини капітальних витрат. Середня заробітна плата для даної місцевості як макроекономічний показник обчислюється як середнє арифметичне значення заробітних плат певної групи працівників (наприклад, по підприємству, по галузі, по регіону). Розраховується, виходячи із фонду оплати праці працівників (включаючи оплату праці сумісників), премій, винагород за підсумками роботи за рік та одноразових заохочень. Сам розмір середньої заробітної плати як макроекономічний показник, який використовується, у тому числі, і в разі застосування частини другої статті 195 СК України, обраховується органами статистики України на підставі Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року №5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за №114/8713. Інструкція містить основні методологічні положення щодо визначення показників оплати праці у формах державних статистичних спостережень з метою одержання об`єктивної статистичної інформації про розміри та структуру заробітної плати найманих працівників.

Судом встановлено, що на виконанні у Славутському відділі державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває судовий наказ №682/2691/23, виданий 17 жовтня 2023 року Славутським міськрайонним судом Хмельницької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 16 жовтня 2023 року і до досягнення дітьми повноліття.

Згідно з відомостями з реєстру платників єдиного податку ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, що перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку.

В рамках виконавчого провадження, державним виконавцем Славутського відділу ДВС у Шепетівському районі було здійснено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 27 червня 2024 року №43993, відповідно до якого заборгованість ОСОБА_1 станом на 01 квітня 2024 року становить 263037,68 грн, яка погашена. 18 жовтня 2024 року державним виконавцем, з урахуванням суми загального доходу ОСОБА_1 , було проведено розрахунок заборгованості за період з 16 жовтня 2023 року по 31 березня 2024 року та визначено, що сума заборгованості складає 269075,67 грн.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, апелянт посилався на те, що при складенні розрахунку державним виконавцем неправомірно розраховано суму заборгованості, виходячи з усього сукупного доходу боржника, а не із розміру середньої заробітної плати в місцевості відповідно до положень статті 195 СК України.

Між тим, 11 листопада 2024 року старшим державним виконавцем Славутського відділу ДВС у Шепетівському районі було здійснено перерахунок заборгованості ОСОБА_1 зі сплати аліментів відповідно до судового наказу №682/2691/23 з урахуванням вимог частини 2статті 195 СК України, зокрема, із врахуванням розміру середньої заробітної плати працівника для даної місцевості (Шепетівський район Хмельницька область) на підставі чого встановлено, що розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 63206,38 грн, переплата за період з 16 жовтня 2023 року по 31 березня 2024 року становить 204507,47 грн.

Суму заборгованості з жовтня 2023 року по березень 2024 року державний виконавець нараховував виходячи з останніх показників розміру середньої заробітної плати працівника для Шепетівського району, оприлюдненої органом статистики за 4 квартал 2021 року в розмірі 17028 грн, що, на думку суду, є правильним.

Так, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 в Україні введено воєнний стан, який продовжено до теперішнього часу.

Законом України «Про внесення змін до розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 15 березня 2022 року №2129-ІХ (набрав чинності з 25 березня 2022 року) зазначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації). За рішенням про стягнення аліментів підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи-підприємці, які здійснюють відрахування з заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, перераховують стягнуті кошти на визначений у заяві або зверненні стягувача рахунок, а у разі відсутності реквізитів рахунка стягувачана відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця».

Відповідно до Закону України «Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» фізичні особи, фізичні особи-підприємці, юридичні особи, крім тих, які наділені бюджетними повноваженнями згідно із законодавством, подають облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов`язку подати документи.

Таким чином, у зв`язку із незабезпеченням повноти подання звітності респондентами, органами державної статистики призупинено оприлюднення статистичної інформації щодо середньомісячної заробітної плати штатних працівників. Останніми даними державного статистичного спостереження є середньомісячна заробітна плата по Шепетівському районі за 4 квартал 2021 року, яка становила 17028 грн.

При цьому, будь-яких змін до статті 195 СК України щодо визначення заборгованості за аліментами платника аліментів, який є фізичною особою-підприємцем, яка обрала спрощену систему оподаткування, у період воєнного стану законодавством внесено не було.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні скарги про визнання неправомірними дій державного виконавця та зобов`язання здійснити перерахунок з тих підстав, що державним виконавцем було здійснено новий перерахунок заборгованості по аліментах за жовтень 2023 року березень 2024 року, виходячи із розміру середньої заробітної плати працівника для Шепетівського району, оприлюдненої органом статистики у 4 кварталі 2021 року. Підстави для здійснення перерахунку розміру аліментів, виходячи із розміру середньої заробітної плати, який оприлюднено Пенсійним фондом України, відсутні.

Щодо вимог апелянта про повернення надміру сплачених аліментів, колегія суддів зазначає наступне.

В судовому засіданні представник апелянта адвокат Савінський О.П. підтвердив, що спірний розмір аліментів, який апелянт просить стягнути на його користь, перераховано на рахунок стягувача ОСОБА_2 .

Згідно зі статтею 71 ч.ч. 1, 3 Закону України «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом; визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частки від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України.

Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом (частина 3 статті Закону України «Про виконавче провадження»).

Порядок визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), установлений статтею 195 СК України, яка передбачає, що розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору судом (частина 3 статті 195 СК України).

Аналіз цих норм закону у системному зв`язку вказує на те, що законодавством визначено обов`язок державного виконавця обчислювати розмір заборгованості за аліментами і водночас імперативно закріплено, що у разі незгоди заінтересованої особи з визначеним (обчисленим) державним виконавцем розміром заборгованості за аліментами, спір вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Право та порядок на звернення до суду за захистом визначається процесуальним законом, зокрема положеннями частини 1 статті 19 ЦПК України, згідно з якими суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства, та іншими нормами цього Кодексу.

Враховуючи вищезазначені норми закону та ту обставину, що між сторонами виконавчого провадження (стягувач і боржник) вбачається спір щодо повернення надміру сплачених аліментів, то такий спір не може бути вирішений в межах розгляду скарги на дії державного виконавця, а підлягає вирішенню судом у порядку позовного провадження.

Аналогічний правовий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 06 червня 2018 року у справі №756/13754/16-ц.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують їх, тому підстав для скасування оскаржуваної ухвали немає.

Висновки суду апеляційної інстанції

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня2006року).

Відповідно до частини 1статті 375 ЦПК Україниапеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, ухвала суду постановлена відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування немає.

Судові витрати

За правилами частини першоїстатті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 374, 375,382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником адвокатом Савінським Олегом Петровичем, залишити без задоволення.

Ухвалу Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 листопада 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 17 січня 2025 року.

Судді Т.В. Спірідонова

Р.С. Гринчук

А.М. Костенко