Ухвала

від 17.01.2025 по справі 287/2038/24

ЛУГИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЛУГИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 287/2038/24

Провадження по справі № 1-кп/281/4/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2025 року селище Лугини

Лугинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в селищі Лугини клопотання адвоката ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про часткове скасування арешту майна у межах кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024060520000177 від 09.08.2024року,

ВСТАНОВИВ:

До Лугинського районного суду Житомирської області надійшли указані клопотання в яких зазначено, що ухвалою слідчого судді Ємільчинського районного суду Житомирської області від 23.09.2024 року накладено арешт на майно, вилучене у ході огляду місця події від 08.08.2024року гужову повозку з причепним металевим пристроєм, трактор марки «ЮМЗ», р. н. НОМЕР_1 , та бензопилу марки «DniproM», фактичним володільцем яких є ОСОБА_6 . Просять скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Ємільчинського районного суду Житомирської області від 23.09.2024 року на колісний трактор марки «ЮМЗ», р. н. НОМЕР_1 в частині користування вказаним трактором, передавши його на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_5 та гужову повозку з причепним металевим пристроєм власнику ОСОБА_6 . Зобов`язати прокурора у кримінальному провадженні № 12024060520000177 від 09.08.2024року, та/або відповідальних працівників за місцем зберігання майна повернути ОСОБА_5 колісний трактор марки «ЮМЗ», р. н. НОМЕР_1 , ОСОБА_6 гужову повозку з причепним металевим пристроєм.

Адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні клопотання підтримав.

Прокурор у судовому засіданні заперечував щодо задоволення указаних клопотань.

Дослідивши клопотання про скасування арешту майна та додані до них документи суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Ємільчинського районного суду Житомирської області від 23.09.2024 року накладено арешт на гужову повозку з причепним металевим пристроєм, трактор марки «ЮМЗ», р. н. НОМЕР_1 , та бензопилу марки «DniproM», фактичним володільцем яких є ОСОБА_6 , шляхом тимчасового позбавлення його та користувача ОСОБА_7 права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном; лісопродукцію породи сосна в кількості 12 сортиментів породи сосна різного діаметру, 10 з яких довжиною по 6 метрів та 2 довжиною по 4 метри, шляхом заборони на відчуження, розпорядження та користування ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вказаним майном.

Обгрунтовуючи необхідність часткового скасування арешту на арештоване майно заявники зазначили, що у подальшому застосуванні арешту на трактор марки (ЮМЗ), державний номерний знак НОМЕР_1 із причепом відпала потреба так, як зроблені всі експертизи. На даний час орган досудового розслідування володіє висновками проведених експертиз. Даний ТЗ марки (ЮМЗ), д.н. НОМЕР_1 належить власнику ОСОБА_5 , жительці АДРЕСА_1 , яка дала обвинуваченому в тимчасове користування по господарству, який в указаний строк не повернув його. Даний трактор знаходиться на зберіганні в Пояснівському лісництві філії (Білокоровицьке лісове господарство) ДП (Ліси України) та потроху розбираеться даним підприємством, а повинен стояти на штраф майданчику з описом та пломбуванням даного ТЗ, порушуються норми ст. 170-173КПК України, даний ТЗ трактор не є майном щодо якого може бути застосована конфіскація чи стягнення в рахунок цивільного позову; тому арештмайна необхідно скасувати, а саме: арешт майна трактора марки (ЮМЗ) д.н. НОМЕР_1 та повернути власнику ОСОБА_5 , гужову повозку з причепним металевим пристроєм повернути власнику ОСОБА_6 , накладений ухвалою Ємільчинського районного суду Житомирської області від 23.09.2024 року підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 131 КПК України, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення його дієвості. За змістом частини першої статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Лише задля забезпечення збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

За змістом статті 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним; при цьому в статтях 7, 16 КПК України унормовано, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканність права власності.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розглядi справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерела права. Усталена практика ЄСПЛ вимагає дотримання положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, згідно з яким будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном повинно бути законним (рішення у справах «Амюр проти Франції» від 25.06.1996, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23.11.2000, «Малама проти Греції» від 01.03.2001, «Україна-Тюмень проти України» від 22.11.2007), забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод, такого балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» від 23.09.1982), тобто має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, що застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986). У справах «Бакланов проти Російської Федерації» від 09.06.2005, «Фрізен проти Російської Федерації» від 24.03.2005 Європейський Суд з прав людини наголошує, що будь-яке втручання у право власності з боку держави повинно бути законним і не бути свавільним.

Продовження заходів забезпечення кримінального провадження упродовж досудового розслідування і судового розгляду ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно з перебігом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються, та їх аналіз як підстави для подальшого втручання у права особи.

В ході розгляду клопотання встановлено, що на момент розгляду даних клопотань з арештованим майном проведені усі слідчі дії.

За наведених обставин, на даний час відпала потреба в подальшому арешті гужової повозки з причепним металевим пристроєм, який належить ОСОБА_6 та трактора марки «ЮМЗ», р. н. НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_5 , тому вказаний захід забезпечення кримінального провадження підлягає частковому скасуванню в частинізаборони користування відповідно до частини другої статті 174 КПК України для відновлення гарантованих статтею 41 Конституції України прав власників майна.

Таким чином клопотання про часткове скасування арешту майна підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 131, 174, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про часткове скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України задоволити.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ємільчинського районного суду Житомирської області від 23.09.2024 року, у кримінальному провадженні № 12024060520000177 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.08.2024року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.246 КК України, на трактор марки «ЮМЗ», р. н. НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_5 та на гужову повозку з причепним металевим пристроєм, який належить ОСОБА_6 , в частині користування указаним майном скасувати.

Передати колісний трактор марки «ЮМЗ», р. н. НОМЕР_1 на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_5 та гужову повозку з причепним металевим пристроєм власнику ОСОБА_6 .

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1