Рішення

від 14.01.2025 по справі 759/15993/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/15993/24

пр. № 2/759/641/25

14 січня 2025 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ул`яновської О.В.,

секретаря судового засідання Кривонос Ю.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві з повідомленням без виклику сторін у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатуюча компанія «Основа Комфорт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

І. Позиція сторін у справі

у серпні 2024 р. до суду надійшла вищезазначена позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 14482 грн. 40 коп. за оплату житлово-комунальних послуг з утримання будинку та прибудинкової території, організації служби консьєржів станом на 31.07.2024, інфляційні втрати за період прострочення з 01.11.2019 по 30.06.2024 в розмірі 4914 грн. 48 коп., 3% річних за період прострочення з 01.11.2019 по 30.06.2024 в розмірі 1419 грн. 61 коп. та судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 та споживачем житлово-комунальних послуг. 02.12.2014 між сторонами укладено договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території №14/У8/1/У. Функції з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_2 за рішенням загальних зборів ОСББ було передано позивачу як управителю. Відповідач належним чином не виконує своїх зобов`язань перед позивачем щодо своєчасної та повної оплати послуг з утримання будинку та прибудинкової території, організації служби консьєржів, в результаті чого утворилась заборгованість за вказані послуги, що станом на 31.07.2024 складає 14482 грн. 40 коп., які підлягають стягненню в судовому порядку разом з інфляційними втратами в сумі 4914 грн. 48 коп. та 3% річних в сумі 1419 грн. 61 коп. за період з 01.11.2019 по 31.07.2024.

12.08.2024 відповідач подав відзив на позовну заяву, у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що позовна заява не містить розрахункової частини по елементам позовних вимог, виписка із бухгалтерського рахунку щодо розрахунку заборгованості не є бухгалтерським документом встановленого законодавством зразка, наведені у такому документі дані викликають обгрунтований сумнів, не підтверджують нарахування на оплати, у розділі борг відсутні суми, які вважаються борговим зобов`язанням з боку позивача, вхідні та вихідні сальдо не є вимогами в розумінні цивільного законодавства. Термін дії договору про надання послуг та утримання прибудинкової території №14/У8/1/У від 02.12.2014, укладений між сторонами, закінчився 04.12.2014, а тому є неналежним доказом у справі. До позовних вимог, які виникли станом на липень 2021 р., підлягає застосуванню строк позовної давності. Матеріали позовної заяви не містять документів належності відповідачу права власності на квартиру АДРЕСА_1 , відповідач не є членом ОСББ, не уповноважував жодну особу на представлення його інтересів (а.с. 45-52).

16.08.2024 представник позивача подав відповідь на відзив, зазначив, що аргументи наведені у відзиві є необгрунтованими, безпідставними, такими, що не відповідають нормам чинного законодавства та обставинам справи. Позовні вимоги пред`явлено в межах строку позовної давності. Позовні вимоги щодо інфляційних втрат та 3% річних нараховано відповідно до ст. 625 ЦК України, яка передбачає такий вид стягнення. Умовами договору №14/У8/1/У від 02.12.2014, укладеного між сторонами, відповідач доручив позивачу виконувати функцію балансоутримувача будинку в межах права власності до створення ОСББ в будинку та передачі його на баланс ОСББ. 18.06.2019 відповідач приймав участь загальних зборах ОСББ та проголосував «за» обрання управителем будинку позивача. Також позивач на окремому бухгалтерському рахунку веде облік заборгованості відповідача за надані житлово-комунальні послуги, подана до суду виписка з бухгалтерського рахунку є витягом з такого рахунку, який стосується періоду обліку заборгованості з 01.08.2019 по 31.07.2024, а тому є бухгалтерським документом та належним доказом у справі. Здійсненні позивачем нарахування, містять суми як з урахуванням знижки так і без неї, також суми, які розрахувались внаслідок триваючої широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України (а.с. 56-65).

20.08.2024 відповідач подав заперечення, зазначає про порушення позивачем строків звернення до суду та відсутності клопотання про його поновлення, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Відповідач не є власником чи споживачем послуг буд. АДРЕСА_3 . Поданий позивачем листок письмового опитування №1 від 18.06.2019 є неналежним доказом у справі. Наведені позивачем розрахунки є невірними, збільшення цін відбулось всупереч спільному договору №Є8А/У від 17.07.2019. Просить визнати неналежними, недопустимими, недійсними доказиу справі (а.с. 66-76).

ІІ. Процесуальні дії і рішення суду

відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2024 справу розподілено на суддю Ул`яновську О.В. (а.с. 37-38).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 07.08.2024 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін без виклику (а.с. 68-69).

Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

ІІІ. Фактичні обставини справи

судом встановлено, що 02.12.2014 ТОВ «Експлуатуюча компанія «Основа Комфорт» (Вконавець) та ОСОБА_1 (Споживач, який є власником квартири АДРЕСА_1 ) уклали договір №14/У8/1/У про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов`язується надати споживачу визначений цим договором комплекс послуг з утримання будинку та прибудинкової території у будинку за адресою: АДРЕСА_2 , а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати ці послуги за тарифами, у строки і в порядку, передбаченими договором (а.с. 15-16).

Загальна площа квартири АДРЕСА_4 , загальна площа квартири без врахування площі балкону (лоджії) 71,8 кв.м. (п. 1.4 договору). Споживач доручає виконавцю виконувати функцію балансоутримувача будинку в межах свого права власності на неподільне та загальне майно до створення ОСББ в будинку та передачі його на баланс ОСББ, згідно діючого законодавства (п. 1.6 договору).

В силу розділу 7 договору, цей договір укладається строком на 1 рік і набирає чинності з моменту підписання сторонами. Договір вважається щороку продовженим на той самий строк, на тих же умовах, якщо за місяць до закінчення цього строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду договору. Договір може бути розірваним достроково у разі: переходу права власності (користування) на квартирудо іншої особи; інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством.

Протоколом №1 чергових загальних зборів ОСББ «Академмістечко» від 08.06.2019 вирішено затвердити договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком з ТОВ «Експлуатуюча компанія «Основа Комфорт». Уповноважено голову правління ОССББ «Академмістечко» Іщенка В.В. укласти від імені усіх співвласників багатоквартирного будинку даний договір (а.с. 18-20).

Додатком до протоколу №1 загальних зборів ОСББ Академмістечко» від 18.06.2019, ОСОБА_1 проголосував «за» питання порядку денного щодо затвердження та укладення договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком з ТОВ «Експлуатуюча компанія «Основа Комфорт» (а.с. 66).

17.07.2019 між ТОВ «Експлуатуюча компанія «Основа Комфорт» та ОСББ «Академмістечко» укладено договір №Є8А/У про надання комплексних послуг з утримання будинку, відповідно до умов якого сторона-1 зобов`язується надавати співвласникам комплексні послуги з утримання будинку і прибудинкової території для багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , а співвласники зобов`язуються оплачувати стороні-1 надані послуги згіно з вимогами законодавства та затвердженими загальними зборами співвласників умовами цього договору і кошторисом (а.с. 21-25).

Додатком №1 від 17.07.2019 до договору №Є8А/У від 08.06.2019 затверджено кошторис витрат на утримання будинку та прибудинкової території багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 26-27).

Про зміну тарифів та їх обгрунтованість позивач повідомляв листами голову ОСББ «Академмістечко» (а.с. 27-29).

Відповідно до виписки з бухгалтерського рахунку щодо заборгованості кв. АДРЕСА_5 оплати послуг з утримання будинку та прибудинкової території, організації служби консьєржів, за період з 01.08.2019 по 31.07.2024 розмір заборгованості становить 14482 грн. 40 коп. За період з 01.11.2019 по 31.07.2024 нараховано інфляційні втрати в розмірі 4914 грн. 48 коп. та 3% річних в сумі 1419 грн. 61 коп. (а.с. 29-34).

ІV. Позиція суду та оцінка аргументів учасників розгляду

відповідно до ст. 15 Закону України «Про ОСББ», власник квартири зобов`язаний: виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Крім того, ст. 10 ЖК України встановлено, що громадяни зобов`язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію, а ст. 66 ЖК України передбачено, що плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири.

Статтею 151 Житлового кодексу України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Так, ст. 67 ЖК України визначено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами, а ст. 68 ЖК України на власників квартир покладається обов`язок своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Згідно з диспозицією зазначеної статті цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. За таких обставин, вбачається, що відповідач зобов`язаний сплачувати внески на утримання будинку, а позивач має право вимагати від відповідача виконання обов`язку щодо оплати наданих послуг.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, що відповідач є власником квартири квартири АДРЕСА_1 , укладав з позивачем договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, станом на червень 2019 р. був співвласником ОСББ «Академмістечко», періодично здійснював погашення заборованості за комунальні послуги. Заперечення відповідача, що він не є власником та споживачем послуг за вказаним майном, не приймається судом до уваги, оскільки не підтверджується належними доказами.

Унаслідок неналежного виконання відповідачем свого обов`язку щодо сплати витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, організації служби консьєржів за період з 01.08.2019 по 31.07.2024 відповідачу нараховано заборгованість в розмірі 14482 грн. 40 коп., що підтверджується розрахунком заборгованості, який суд приймає в якості належного доказу.

Відповідач просить застосувати строк позовної давності.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог, зокрема, про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов`язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.

Так, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

У зобов`язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментом вимоги кредитора, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

При цьому, початок перебігу позовної давності пов`язується не тільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

З наведеного слідує, що так як відповідач ОСОБА_1 не припиняв виконувати щомісячні платежі, як вбачається з виписки щодо заборгованості довідки про нарахування та оплату за період з за період з 01.08.2019 по 31.07.2024, періодично сплачував кошти за надані послугі (а.с. 29-30), а тому суд приходить до висновку про відсутність пропуску позовної давності позивача.

Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Згідно з положеннями статті 611 ЦК у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зокрема, статтею 625 ЦК врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Дана постанова застосовується з 24.02.2022.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року №1405 внесено зміни до вищевказаної постанови та пункт 1 викладено в новій редакції, згідно якого до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).Слід зазначити,позивач у позовній заяві просив суд стягнути з відповідачів три відсотки річних у розмірі, інфляційні втрати, пеню що утворилися за період часу з 01.06.2023 по 01.08.2024, тобто до та після прийняття вищевказаної постанови від 29.12.2023.

Таким чином, основні зміни полягають в тому, що з 30.12.2023 заборона на нарахування штрафних санкцій, інфляційних нарахувань, процентів річних, припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг та стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, у зв`язку з неоплатою їх в не повному обсязі, стосується виключно територій, де ведуться бойові дії (можливих бойових дій) або тимчасово окупованих територій.

Місто Київ не входило та не входить до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджених наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 №309.

Таким чином, нарахування, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України підлягають стягненню з відповідача у межах заявлених позовних вимог за період з 01.04.2021 по 23.02.2022 включно та за період з 30.12.2023 по 01.01.2024 включно.

Підстави для стягнення на користь позивача інфляційних втрат та 3% річних у період з 24.02.2022 по 29.12.2023 відсутні, у зв`язку з дією відповідної заборони нарахування та стягнення відповідних сум постановою КМУ від 05.03.2022 №206 у редакції, що діяла по 29.12.2023.

Розрахунок 3% річних здійснюється за формулою: Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення.

За період з 01.11.2019 по 23.02.2022 розмір 3% річних становить 1005 грн. 83 коп.; за період з 30.12.2023 по 30.06.2024 розмір 3% річних становить 218 грн. 43 коп. Загальна сума 3% річних, які підлягають стягненню з відповідача становить 1224 грн. 26 коп.

Розрахунок інфляційних здійснюється за формулою ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 ), де ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення, ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

За період з 01.11.2019 по 23.02.2022 розмір інфляційних втрат становить IIc (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (100,20 : 100) x (99,70 : 100) x (100,80 : 100) x (100,80 : 100) x (100,30 : 100) x (100,20 : 100) x (99,40 : 100) x (99,80 : 100) x (100,50 : 100) x (101,00 : 100) x (101,30 : 100) x (100,90 : 100) x (101,30 : 100) x (101,00 : 100) x (101,70 : 100) x (100,70 : 100) x (101,30 : 100) x (100,20 : 100) x (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (101,20 : 100) x (100,90 : 100) x (100,80 : 100) x (100,60 : 100) x (101,30 : 100) x (101,60 : 100) = 1.18762290. Інфляційне збільшення: 14 482,40 x 1.18762290 - 14 482,40 = 2 717,23 грн.

За період з 30.12.2023 по 30.06.2024 розмір інфляційних втрат становить: IIc (100,40 : 100) x (100,30 : 100) x (100,50 : 100) x (100,20 : 100) x (100,60 : 100) x (102,20 : 100) = 1.04259900. Інфляційне збільшення:14 482,40 x 1.04259900 - 14 482,40 = 616,94 грн.

Загальний розмір інфляційних втрат, які підлягають стягненню з відповідача становить 3334 грн. 17 коп.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв`язку, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

V. Розподіл судових витрат

що стосується витрат на правову допомогу, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги - ч. 3 ст. 137 ЦПК України.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги, та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

За положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У порушення наведених положень, позивачем не надано жодних доказів на пітвердження понесених витрат на правову допомогу. Підстави для стягнення таких витрат відсутні.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Загальна сума задоволених вимог позивача складає 19040 грн.83 коп. та з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі 1993 грн. 97 коп. (19040,83*100% : 20816.49 = 95,19%*2180,16).

Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягнення судовий збір на користь позивача у розмірі 1993 грн. 97 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами Закону України «Про ОСББ», Законом України «Про житлово-комунальні послуги» ст.ст. 10,67, 151 ЖК України, ст.ст. 11, 256, 257, 258, 261, 264, 266, 267, 525, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-78, 81, 128, 131, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280, 274, 275, 279, 280, 352, 354 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатуюча компанія «Основа Комфорт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатуюча компанія «Основа Комфорт» (код ЄДРПОУ 37469835) заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг з утримання будинку та прибудинкової території, організації служби консьєржів станом на 31.07.2024 в розмірі 14482 (чотирнадцять тисяч чотириста вісімдесят дві) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатуюча компанія «Основа Комфорт» (код ЄДРПОУ 37469835) 3 % річних в розмірі 1224 грн. 26 коп. та інфляційні втрати в розмірі 3334 грн. 17 коп., а всього стягнути 4558 (чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят вісім) грн. 43 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатуюча компанія «Основа Комфорт» (код ЄДРПОУ 37469835) судовий збір по справі у розмірі 1993 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто три) грн. 97 коп.

У решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Суддя: О.В. Ул`яновська

Повний текст судового рішення складено 14.01.2025.