Рішення

від 17.01.2025 по справі 761/8203/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/8203/24

Провадження № 2-др/761/55/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2025 року Шевченківський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Романишеної І.П.,

за участі секретаря Решти Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача2 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Посольський» до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мельник Ірини Леонідівни, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування рішення нотаріуса щодо внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про нерухоме майно та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину,-

ВСТАНОВИВ:

06.01.2025 року судді передано заяву представника відповідача2, в якій представник просить ухвалити додаткове рішення про стягнення на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 22 500 грн.

Ухвалою суду від 07.01.2024 року вказану заяву призначено до розгляду з повідомленням сторін 15.01.2025 року о 14 год. 45 хв.

Сторони в судове засідання не з`явилися, повідомлялися про дату, час та місце судового засідання належним чином.

Представник відповідача2 подав до суду заяву про судовий розгляд заяви за його відсутності.

26.12.2024 року представником позивача подано заперечення щодо заявлених витрат відповідачів 2 та 3 на професійну правничу допомогу, відповідно до яких просить відмовити у відшкодуванні витрат на правничу допомогу, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідачів, а саме: вчиненням ними дій щодо суттєвого збільшення площі Паркомісця №28 за рахунок приєднання частин приміщень загального користування Багатоквартирного буди

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

З урахуванням неявки всіх учасників справи у судове засідання, датою ухвалення рішення у справі є дата складення повного судового рішення - 17.01.2025 року, що узгоджується з висновком Верховного Суду у постанові від 05.09.2022 року справа №1519/2-5034/11.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про задоволення заяви частково, з огляду на наступне.

20.12.2024 року рішенням Шевченківського районного суду міста Києва у задоволенні позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Посольський» до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мельник Ірини Леонідівни, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування рішення нотаріуса щодо внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про нерухоме майно та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину - відмовлено.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Пунктами 1, 2 ч.2 ст.141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це заяву.

Представником відповідача2 заявлено до стягнення 22 500 грн. витрат на професійну правничу допомогу в цивільній справі №761/8203/24, що складаються з наступного розрахунку: підготовка відзиву на позовну заяву - 3000 грн., підготовка та подання заяви про закриття провадження у справі - 1500 грн., представництво у судовому засіданні: 30.04.2024 року, 22.05.2024 року, 26.06.2024 року., 13.08.2024 року, 20.08.2024 року, 24.09.2024 року, 22.10.2024 року, 05.12.2024 року, 20.12.2024 року - 18 000 грн.

На підтвердження вказаних витрат на професійну правничу допомогу заявником подано наступні документи: договір про надання правничої допомоги №19-04/24-2 від 19.04.2024 року; рахунок №INV-000120 від 02.07.2024 року; акт №INV-000120 від 02.07.2024 року; платіжна інструкція №0.0.3741181721.1 від 03.07.2024 року; договір про надання правничої допомоги №19-04/24-1 від 19.04.2024 року; рахунок №INV-000121 від 02.07.2024 року; акт №INV-000121 від 02.07.2024 року; платіжна інструкція №0.0.3741179294.1 від 03.07.2024 року; рахунок №INV-000185 від 20.12.2024 року; акт №INV-000185 від 20.12.2024 року; платіжна інструкція №0.0.4091835277.1 від 24.12.2024 року.

Проаналізувавши вказані документи, суд приходить до висновку, що вони підтверджуть факт надання правової допомоги відповідачу2 та заявлений розмір витрат на правничу допомогу в розрізі цивільної справи.

Разом з тим, заявлення до компенсації витрат на підготовку та подання заяви про закриття провадження у справі, суд вважає безпідставним, оскільки судом було відмовлено у задоволенні вказаної заяви ухвалою від 05.12.2024 року, тому відшкодування витрат даної частини вимог суперечить засадам розумності та справедливості.

Положеннями ст.59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Згідно з ч.3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.137 ЦПК України).

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року в справі №922/1964/21 зроблено висновок, що: «суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України). […]

Гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару)».

Згідно зі ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.1, 3 ст.89 ЦПК України).

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: змагальність сторін; диспозитивність відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.п.4, 5, 12 ч.3 ст.2 ЦПК України).

Необхідно наголосити, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц міститься висновок про те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Поряд з вказаним необхідно наголосити увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини п`ятої статті 137 ЦПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України. Вказане висловлено у постановах Верховного Суду від 26.01.2022р. справа №127/1415/20, від 03.08.2022 р. справа №569/1159/20, від 04.08.2022р. справа №761/20215/19.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право вказати обґрунтовані заперечення проти таких вимог.

З боку сторони позивача суду не надано жодних аргументів на спростування саме співмірності розміру послуг їх вартості, в судове засідання представник позивача не з`явився, у поданих до суду запереченнях жодних підстав для зменшення витрат на правничу допомогу у зв`язку з неспівмірністю заявлених витрат не вказав, а лише ствердив, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідачів.

Проте рішенням Шевченківського районного суду міста Києві від 20.12.2024 року відмовлено ОСББ «Посольський» у задоволенні позовних вимог про скасування рішення нотаріуса щодо внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про нерухоме майно та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину шляхом скасування рішення нотаріуса щодо реєстрації права приватної власності на майно за відповідачем3, оскільки обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, а відповідач1 є неналежним.

Вказані підстави відмови переконливо свідчать, що судом не встановлено неправомірних дій відповідачів, які б порушили права позивача, а тому доводи представника позивача є безпідставними.

Враховуючи надані стороною відповідача2 документи, які підтверджують факт надання стороні послуг з правової допомоги під час розгляду цивільної справи №761/8203/24, вищезазначені висновки Верховного Суду, а також ненадання позивачем належних та допустимих доказів, в тому числі конкретних доводів, які б свідчили про неспівмірність витрат на правничу допомогу, які понесені відповідачем, суд приходить до висновку, що з позивача на користь відповідача2 слід стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 21 000 грн. (за виключенням витрат на підготовку та подання заяви про закриття провадження у справі), про що відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України ухвалити додаткове судове рішення.

Керуючись ст.ст.2, 81, 89, 137, 141, 270, 354-355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву представника відповідача2 про ухвалення додаткового рішення, - задовольнити частково.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Посольський» на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 21 000 грн.

В іншій частині вимог - відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Позивач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Посольський»: код ЄДРПОУ 40955198, м. Київ, вул.Ж.Жабаєва, 7д;

Відповідач 1 - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мельник Ірина Леонідівна: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач 2 - ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Відповідач 3 - ОСОБА_2 : АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 17.01.2025 року.

СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА