Повістка

від 17.01.2025 по справі 521/12961/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-з/813/70/25

Справа № 521/12961/23

Доповідач Заїкін А. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2025 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер судової справи: 521/12961/23

Номер провадження: 22-з/813/70/25

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді - Заїкіна А.П. (суддя - доповідач),

- суддів: - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Губара Д.В.,

учасники справи:

- скаржник/боржник - ОСОБА_1 ,

- особа, бездіяльність якої оскаржується - державний виконавець Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Анісімова Анастасія Валеріївна,

- заінтересована особа/стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Депт Фінанс»,

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат та стягнення витрат на правничу допомогу, під час розгляду цивільної справи за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Анісімової Анастасії Валеріївни, заінтересована особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Депт Фінанс»,

встановив:

У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеною скаргою, в якій просить визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця в частині несвоєчасного зняття арешту з пенсійного рахунку боржника - ОСОБА_1 , PHOKПП НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ), МФО 328209, ЄДРПОУ 20953647, Акціонерний банк «Південний». Зобов`язати державного виконавця зняти арешт з пенсійного рахунку боржника - ОСОБА_1 , який накладений постановою ВП N НОМЕР_4 про арешт коштів боржника від 28.07.2022 року. Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця в частині не винесення в межах виконавчого провадження ВП № НОМЕР_4 постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Зобов`язати державного виконавця в межах виконавчого провадження ВП № НОМЕР_4 винести постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 24.10.2023 року вищевказану скаргу задоволено частково.

Зобов`язано державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Анісімову Анастасію Валеріївну зняти арешт з пенсійного рахунку боржника ОСОБА_1 № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ), МФО 328209, ЄДРПОУ 20953647, Акціонерний банк «Південний», який накладений постановою ВП № НОМЕР_4 про арешт коштів боржника від 28 липня 2022 року.

В іншій частині скарги - відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного суду від 14.11.2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 -- задоволено частково. Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 24 жовтня 2023 року про часткове задоволення скарги - змінено. Доповнено резолютивну частину ухвали суду абзацом другим, наступного змісту: «Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Анісімової Анастасії Валеріївни в частині несвоєчасного зняття арешту з пенсійного рахунку боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ), МФО 328209, ЄДРПОУ 20953647, Акціонерний банк «Південний»».В решті ухвалу - залишено без змін.

18.12.2024 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 було подано заяву про розподіл судових витрат та стягнення витрат на правничу допомогу, якою стягнути судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог апеляційної скарги. У вказаній заяві зазначає, що при ухвалені рішення суду не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

16.01.2025 року від адвоката Копаньова О.В., діючого від імені ОСОБА_1 , надішла заява про розгляд справи за їх відсутності.

Учасники справи в судове засіданні не з`явились. Причини неявки не повідомили, заяв та клопотань від них не надійшло.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, неодноразове призначення справи до розгляду, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи тощо, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників.

За правилами, передбаченими ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове рішення ухвалюється в тому ж самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час ти місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Заслухавши суддю-доповідача, ознайомившись із клопотанням про ухвалення додаткового судового рішення, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду клопотання про ухвалення додаткового судового рішення без повідомлення учасників справи.

Відповідно до пункту 1 частини першої, частин третьої, четвертої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

ОСОБА_1 в заяві просить стягнути пропорційно розміру задоволених вимог апеляційної скарги витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн. та судового збору у розмірі 605,60 грн..

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).

У додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по-новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності. Тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат (висновок у постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18)).

Частинами першою, другою статті 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

У постанові від 12 травня 2020 року у справі № 643/3720/15-ц (провадження № 61-18762св19) Верховний Суд указав, що у матеріалах справи відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, особа не заявила до закінчення судових дебатів про відшкодування судових витрат та не подала заяви про намір подати докази на підтвердження судових витрат після ухвалення судового рішення, тому суд апеляційної інстанції помилково виснував про відшкодування витрат, пов`язаних із проведенням експертизи.

Із заявою про ухвалення додаткової постанови ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції засобами поштового зв`язку 18.12.2024 року, тобто з пропуском п`яти днів з дня ухвалення апеляційним судом постанови від 14.11.2024 року, із заявою про поновлення строку на подачу заяви не звертався.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу заявником надано докази про розмір витрат на правову допомогу.

Однак, як встановлено матеріалами справи ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, ні у будь-якому іншому документі до закінчення судових дебатів не зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правову допомогу, які очікував понести у зв`язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанцій, і не зробив про це відповідну заяву.

Таким чином, витрати на правову допомогу, понесені заявником ОСОБА_1 відшкодуванню не підлягають, оскільки під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 своєчасно (до закінчення судових дебатів) не зробив про це відповідну заяву, чим порушив вимоги частини восьмої статті 141 ЦПК України.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що з апеляційною скаргою до суду звернувся особисто ОСОБА_1 , матеріали справи не містять доказів того, що адвокатом було здійснено підготовку та подачу апеляційної скарги від імені ОСОБА_1 ..

З огляду на вищевказане, колегія суддів зазначає, що відшкодування наведених витрат на правничу допомогу, які не мають підтвердження про їх надання адвокатом в інтересах ОСОБА_1 не можуть бути пред`явленні до стягнення.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що постановою Одеського апеляційного суду від 14.11.2024 року не вирішено питання, щодо розподілу судового збору.

Відповідно до ст. 382 ЦПК України, в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове рішення, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України).

Оскільки, Одеський апеляційний суд постановою від 14.11.2024 року не вирішив питання про розподіл судових витрат, колегія суддів вважає за необхідне ухвалити додаткову постанову, якою стягнути з Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь скаржника судовий збір пропорційно розміру задоволеним вимогам (33,33%), тобто у розмірі - 201,84 грн. = 605,60 грн. х 33,33%..

Додаткове рішення може бути оскаржено (ч. 5 ст. 270 ЦПК України).

Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

Керуючись ст. ст. 270, 389, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат та стягнення витрат на правничу допомогу - задовольнити частково.

Прийняти додаткову постанову.

Стягнути з Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 43315529) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 201 (двісті одну) грн. 84 коп.

В решті заяви - відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної додаткової постанови.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Суддів С.О. Погорєлова

О.М. Таварткіладзе