Ухвала

від 17.01.2025 по справі 947/1797/25

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/1797/25

Провадження № 1-кс/947/1192/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого відділу розслідування злочинів проти довкілля СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12024160000000971 від 01.08.2024 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Усатове, Біляївського району Одеської області, українця, громадянина України, з середньою технічною освітою, розлученого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обіймаючого посаду директора ТОВ МП «Рубін» (код ЄДРПОУ 13892193), раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 3 ст. 240 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання.

Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.08.2024 за № 12024160000000971 від 01.08.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 240, ч. 1 ст. 209 КК України

Процесуальне керівництво здійснюється прокурорами Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Одеської обласної прокуратури.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , виконуючи повноваження директора ТОВ МП «Рубін», будучі обізнаним про діяльність підприємства, мету наданого Спеціального дозволу на користування надрами № 5224 від 07.06.2021, графік та порядок виконання програми робіт, а також про результати і хронологію здійснення господарської діяльності гірничо-видобувного підприємства, вступив у попередню змову з інженером по виробництву та з охорони безпеки на виробництві, технічним керівником ОСОБА_7 , що мав забезпечити виконання робіт за програмою робіт та проектом ДПР «Проектом геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки вапняку Тихівської ділянки Одеського району», який розроблений ТОВ «Новайн ЛТД» і затверджений 20.07.2023, а також працівниками-шахтарями та ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , та іншими невстановленими на даний час особами направлену на незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення.

У розпорядженні підприємства наявна матеріальна база з устаткуванням, що складається з каменерізних машин «Кмаз-188», електрокарів «ЕП-006», у тому числі інше технологічне обладнання (система рейок для вагонеток та каменерізних машин, електрощитова, мережа освітлення, вентилятори, опори та підпорки камерно-стовбової системи обробки, кріплення), які розміщені у Північно-Східній частині підземних лабіринтів колишнього родовища «Ільницьке», видобування залишків корисних копалин у якому фактично не завершено.

Доступ до вказаного виробничого обладнання здійснюється через спільний вхід за координатами площини ділянки: 5176077,10., 6317888,07 що також веде лабіринти, які утворені внаслідок підземної гірничої виробки, до шахтового поля та робочого майданчика шахти № 8 Тихівської ділянки з координатами у системі Pulkovo42: Т.1 46°41'44'' 30°36'47', Т.2 46°41'43'' 30°36'57'', Т.3 46°41'33'' 30°36'53'', Т.4 46°41'34'' 30°36'45''. Вказана ділянка фактично розташована у 2 км на північний схід від с. Тихе Одеського району Одеської області та 1 км від Ільницького родовища.

Вхід на поверхні землі, який веде у штольні, облаштований ТОВ МП «РУБІН» металевими воротами (дверима) із замками, що об`єднуються підземними ходами між вказаними ділянками (блоками) надр.

Через розгалужену мережу лабіринтів та ходів у різні сторони від входу, ОСОБА_4 і шахтарі гірничого підприємства дістаються виробничих потужностей, у тому числі від нього простягається дальній хід до Тихівської ділянки надр за вище вказаними координатами.

Утім, ОСОБА_4 , діючи у період з 27.12.2024 по 30.12.2024, замість геологічного вивчення ТОВ МП «РУБІН» корисних копалин Тихівської ділянки та затвердження їх запасів у встановленому законом порядку, що фінансово є затратним, через необхідність проведення низки досліджень (комплексу геологорозвідувальних робіт, лабораторних і технологічних випробувань), дотримання процедури затвердження відомостей про запаси, їх обсяги та якості у ДКЗ, що у сукупності вимагає переміщення устаткування у інші блоки штольні на відстань понад 1 км, з прокладанням нової лінії електрозабезпечення, рейок для ваганеток, із переміщенням каменерізних машин до об`єкту дослідження, організовано і забезпечено здійснення незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення за фактичним розташуванням вказаного промислового обладнання, яке використовується як знаряддя злочину, а саме за географічними координатами 5175737,21., 6318041,32 та 5175536,24., 6318269,96 та 5175536,24, 6318269,96.

Переслідуючи мету власного незаконного збагачення, ОСОБА_4 , знаючи про високий попит і використання каміння вапняку (надр) в якості будівельного матеріалу для зведення об`єктів будівництва І та ІІ категорія складності, з метою реалізації його у великих обсягах, побоюючись бути викритим правоохоронними органами та Державною службою з геології та надр України, налагодив промислове видобування пиляних стінових каменів вапняку із гірських порід, що відповідають вимогам ДСТУ Б В.2.7-246:2010 «Будівельні матеріали. Камені бортові і стінові з гірських порід. Технічні умови», конспіруючи власні незаконні дії під геологічне вивчення і проведення ДПР за спеціальним дозволом на користування надрами № 5224 від 07.06.2021.

Так, він достовірно знаючи про відсутність підстав для промислового видобутку каміння вапняку організував та забезпечив за допомогою вказаних пристосованих знарядь злочинів здійснення незаконного видобутку корисних копалин загальнодержавного значення у родовищі за наступними координатами: 5175737,21., 6318041,32 та 5175536,24., 6318269,96, 6318269,96 та 5175536,24, 6318269,96.

Реалізуючи злочинний план ОСОБА_4 , у період з 27.12.2024 до 12:10 год. 30.12.2024, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, достовірно знаючи про відсутність у них передбачених законодавством України дозвільних документів на видобування корисних копалин загальнодержавного значення та повноважень на проведення таких робіт, діючи всупереч вимог ст.ст. 13, 14 Конституції України, ст.ст. 17, 19 Кодексу України «Про надра», ст. 24 Гірничого Закону України, п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 59 «Про затвердження Положення про порядок надання гірничих відводів», тобто за відсутності рішень та дозвільних документів, що видаються Державною службою геології та надр України та Державної служби України з питань праці, а саме Спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування корисних копалин загальнодержавного значення (промислова розробка родовищ) каміння вапняку, Акту про надання гірничого відводу, переслідуючи мету незаконного збагачення від незаконно видобутку та продажу корисних копалин загальнодержавного значення, надавши усні вказівки зазначеним співучасникам, здійснив в межах географічних координат: 5175737,21., 6318041,32 та 5175536,24., 6318269,96, 6318269,96 та 5175536,24, 6318269,96. незаконний видобуток корисної копалини загальнодержавного значення каміння вапняку черепашника пиляного для стін у кількості 1000 одиниць.

Крім того, ОСОБА_4 30.12.2024о 12:10 год., перебуваючи поряд із входом до штольні на земельні ділянці з кадастровим номером 5121082800:01:002:0281, діючи з метою особистого збагачення, переслідуючи корисливий мотив, маючи кримінально-протиправний намір спрямований на легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, попередньо дистанційно узгодивши умови продажу каміння-вапняку ОСОБА_10 та надаючи усні вказівки співучасникам щодо завантаження каміння до кузову самоскиду, розпорядився корисною копалиною загально-державного значення камінням вапняком-черепашником у кількості 1000 одиниць на користь ОСОБА_10 .

Вказане каміння за розпорядженням ОСОБА_4 завантажено до кузову самоскиду.

При цьому, ОСОБА_4 достовірно знав, що каміння вапняку-черепашника у кількості 1000 одиниць одержано злочинним шляхом, зокрема всупереч вимог ст.ст. 13, 14 Конституції України, ст.ст. 17, 19 Кодексу України «Про надра», ст. 24 Гірничого Закону України, п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 59 «Про затвердження Положення про порядок надання гірничих відводів», за відсутності спеціального дозволу на користування надрами (видобування корисних копалин), який видається Державною службою геології та надр України, Акту пронадання гірничоговідводу,що видається Державною службою України з питань праці, був незаконно видобутий в межахза географічними координатами: 5175737,21., 6318041,32 та 5175536,24., 6318269,96, 6318269,96 та 5175536,24, 6318269,96.

Отже, ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою з наразі невстановленими особами, вчинив правочин з майном одержаним злочинним шляхом корисною копалиною загальнодержавного значення, а саме купівлю-продаж каміння вапняку - черепашника у кількості 1000 одиниць на користь ОСОБА_10 , достовірно знаючи про одержання надр, які є будівельною сировиною, прямо та повністю злочинним шляхом.

Продаж незаконного видобутого каміння вапняку-черепашника з кар`єру здійснено покупцю ОСОБА_10 та доставлено за адресою: АДРЕСА_2 автомобілем марки «Мерседес » з реєстраційним номером « НОМЕР_1 ».

Так, ОСОБА_4 одержав від ОСОБА_10 кошти у розмірі 26000 (двадцять шість тисяч) грн шляхом безпосередньої передачі йому о 12:10 год. 30.12.2024 готівки у сумі 6000 (шести тисяч) гривень та зарахування 20000 (двадцять тисяч) грн, шляхом проведення безготівкового платежу о 12:05 год. 30.12.2024, на банківський рахунок відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_4 за реквізитами його банківської карти № НОМЕР_2 .

За вищевикладених обставин, 15.01.2025 ОСОБА_4 , було затримано органом досудового розслідування в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 240 ч. 1 ст. 209 КК України .

Вважаючи, що в рамках даного кримінального провадження ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України, в цілях запобігання настання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які стороною обвинувачення зазначається в рамках даного клопотання, слідчий за погодженням з прокурором звертаються до слідчого судді з таким клопотанням про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Позиції учасників судового засідання.

Прокурор вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, зазначив, що ОСОБА_11 є організатором злочину.

Захисник долучила характеризуючипідзахисного документи,та письмовізаперечення. Крімтого,зазначила,що їїпідзахисний ізпідозрою погоджується,ризики єнеобґрунтованими,так якпідзахисний раніше несудимий,погоджується зпідозрою,є учасникомбойових дій,на йогоутримані перебуваєматір пенсійноговіку.Просила обратизапобіжний західу виглядідомашнього арешту,або заставуу мінімальномурозмірі. Підозрюваний з підозрою згоден, підтримав захисника, зазначив, що розмір застави який просить прокурор є для нього не помірним.

Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно ч.1ст.177КПК України,метою застосуваннязапобіжного заходує забезпеченнявиконання підозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,а такожзапобігання спробам: 1)переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду; 2)знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення; 3)незаконно впливатина потерпілого,свідка,іншого підозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціаліста уцьому жкримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Висновки слідчого судді.

Дослідивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 240, ч. 1 ст. 209 КК України.

15.01.2025 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України за кваліфікуючими ознаками:незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення у значному розмірі, вчинене за попередньою змовою групою осіб та кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України за кваліфікуючими ознаками: розпорядження майном щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі вчинення правочину з таким майном, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала, що таке майно прямо та повністю одержано злочинним шляхом

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 , у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується стороною обвинувачення наступними матеріалами кримінального провадження:

- заявою ОСОБА_10 про вчинення кримінального правопорушення у екологічній сфері, щодо незаконного видобутку корисних копалин за межами населеного пункту Іллінка Одеського району, Одеської області;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 відповідно до якого ОСОБА_4 разом із іншими особами, здійснюють незаконний видобуток корисних копалин каміння вапняку за межами населеного пункту Іллінка Одеського району, Одеської області, який в подальшому збули ОСОБА_10

- висновком, щодо виду корисної копалини №71000-4/0901/25-1 від 09.01.2025, яким встановлено, що надане на дослідження каміння є камінням вапняком черепашником та відноситься до корисної копалини загально-державного значення ;

- відповіддю на запит Державної служби України з питань праці про те, що МП «РУБІН » ТОВ на подавали заявку про одержання гірничого відводу;

- технічним звітом з створення суміщеної схеми з нанесенням меж спеціального дозволу на користування надрами, просторового положення підземних лабірінтів каменерізних машин та земельних ділянок в мажах Усатівської сільської громади Одеської області за межами населеного пункту Іллінка;

- квитанцією про розрахування 30.12.2024 ОСОБА_10 з ОСОБА_4 за купівлю каміння вапняку у кількості 1000 од.;

- накладною № 2 виданою свідком ОСОБА_10 про розрахунок з ОСОБА_4 від 30.12.2024 року про купівлю каміння-вапняку;

- протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю особи, ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 щодо їх незаконної діяльності пов`язаної з незаконним видобутком корисної копалини- каміння вапняку;

- протоколом про результати проведення контролю за вчиненням злочину відносно ОСОБА_4 , відповідно до якого здійснив видобуток та подальший збут незаконно видобутого каміння вапняку ОСОБА_10 ;

- протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю особи, ОСОБА_7 щодо його незаконної діяльності пов`язаної з незаконним видобутком корисної копалини- каміння вапняку;

- протоколом про результати обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи та негласного отримання зразків, згідно якого встановлено місце незаконного видобування каміння вапняку поза виданим МП «РУБІН » ТОВ дозволу 5224 від 07.06.2021 р.

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, а саме ОСОБА_4

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, а саме ОСОБА_8

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, а саме ОСОБА_9 ;

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, а саме ОСОБА_7

- протоколом обшуку земельної ділянки з кадастровим номером 5110137300:01:001:0004, а саме ділянка за географічними координатами 46.489490, 30.615423 (будівельний ринок «Анжеліка») від 15.01.2025 , що свідчить про збут незаконно видобутої корисної копалини;

- протоколом огляду предметів від 16.01.2024 року;

- протоколом обшуку за місцем находження штольні (шахти) та прилеглій території до входу в шахту (штольню), які розміщуються на території земельної ділянки з кадастровим номером 5121082800:01:002:0281 прощею 516.3971 га., яка знаходиться за межами населених пунктів Одеського району Одеської області;

- попереднім розрахунком збитків ДЕІ Південно-Західного регіону від 16.01.2025 року щодо спричинених збитків щодо незаконного видобутку корисних копалин яка становить 1352000 гривень;

- допитами свідків та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри, слідчий суддя враховує те, що діючий Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» («Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).

Долучені матеріали кримінального провадження, на даній стадії досудового розслідування є достатніми для висновку щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 при цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.

Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

При розгляді клопотанні сторони обвинувачення, слідчий суддя бере до уваги те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення.

Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 240, ч. 1 ст. 209 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).

Розглядаючи ризик переховування підозрюваного в контексті практики Європейського суду з прав людини, слід звернути увагу на наступне: ОСОБА_4 підозрюється незаконному видобуванні корисних копалин місцевого значення, а також обставини ймовірного вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення та характер такого кримінального правопорушення підтверджують ймовірну регулярність та перманентність здійснюваної неправомірної діяльності підозрюваним.

Все вищевказане в сукупності обґрунтовує ризик переховування.

Крім того, як вбачається з клопотання досудове розслідування передбачає проведення великого обсягу слідчих дій, пов`язаних з встановленням місцезнаходження та вилучення відповідних документів, які можуть містити відомості про незаконний видобуток корисних копалин та подальше їх реалізація, що під час проведення обшуків органом досудового розслідування виявлені не були, а тому є вірогідність того, що підозрюваний має можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження (п.2 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Крім того, слідчий суддя вважає наявним існування в рамках даного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України у вигляді можливого незаконного впливу підозрюваного ОСОБА_4 на свідків та експертів в рамках даного кримінального провадження.

Зокрема показаннями свідків на теперішній час в тому числі обґрунтовується пред`явлена ОСОБА_4 підозра. При цьому, у випадку подальшого направлення обвинувального акту відносно останнього до суду, з великою вірогідністю можливо припускати допит таких осіб безпосередньо в судовому засіданні судом, позаяк суд не може обґрунтовувати свої судові рішення показаннями, отриманими на стадії досудового розслідування стороною обвинувачення (за винятком випадків, передбачених ст. ст. 225, 615 КПК України).

Водночас, слідчий суддя враховує доводи сторони обвинувачення щодо того, що на теперішній час по вказаному кримінальному провадженні ймовірно проводиться проведення відповідних експертиз, зокрема, з метою визначення вартості корисних копалин, а тому є вірогідність того, що ОСОБА_4 може здійснювати вплив на експертів з метою спотворення висновків даних експертиз.

Слід зауважити, що з огляду на специфіку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких на теперішній час обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , процесуальні джерела доказів у вигляді показань відіграють надзвичайно важливу роль, що на переконання слідчого судді додатково підтверджує вірність доводів сторони обвинувачення відносно існування в рамках такого кримінального провадження наведеного ризику.

Водночас, сторона обвинувачення посилається й наявність в рамках даного кримінального провадження й ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, при цьому, ані слідчим у письмовому клопотанні, ані прокурором в судовому засіданні не було наведено належного обґрунтування щодо причетності підозрюваного до вчинення ще інших кримінальних правопорушень, у зв`язку із чим, слідчий суддя відхиляє відповідні доводи сторони обвинувачення.

Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно ОСОБА_4 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов`язання є недоцільним, з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов`язків.

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 240, ч. 1 ст. 209 КК України, а також наявних в рамках означеного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного можливо лише шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

Відомості, які враховуються слідчим суддею при визначенні підозрюваному розміру застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Зокрема, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину (до даної категорії належить підозрюваний), складає від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 240, ч. 1 ст. 209 КК України, його роль який за версією слідства є організатором злочину, обставини інкримінованого кримінального правопорушення, з огляду на особу підозрюваного, його характеризуючи дані, встановлені в ході розгляду даного клопотання ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а також те, що підозрюваний із підозрою згоден, вину визнає у повному обсязі, слідчий суддя вважає, що у даному випадку доцільним є застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу з призначенням застави у розмірі 67 (шістдесятсім )розмірів прожитковихмінімумів дляпрацездатних осіб станомна 2025рік,що становить202 876 грн. ( двісті дві тисячі вісімсот сімдесят шість) гривень..

На думку слідчого судді, саме вказаний розмір застави буде в повній мірі гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного, у випадку її внесення, під загрозою звернення вказаного розміру застави в дохід держави за наявності відповідних для цього підстав (ч. 8 ст. 182 КПК України).

При цьому стороною обвинувачення не зазначено обставин та не надано на їх підтвердження доказів необхідності визначення застави у більшому розмірі, тобто слідчим суддею, у цьому кримінальному провадженні, не встановлені виключні випадки, для визначення застави яка перевищує розмір встановлений законом.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу.

Розглядаючи зазначене клопотання, слідчий суддя надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін кримінального провадження.

Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись ст. ст. 177-178, 182, 184, 194, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого відділу розслідування злочинів проти довкілля СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний західу виглядітримання підвартою вДержаній установі«Одеський слідчийізолятор» строкомдо 15березня 2025 року, в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 , обов`язків,передбачених КПКУкраїни урозмірі 67 (шістдесят сім ) розмірів прожиткових мінімумів дляпрацездатних осіб станомна 2025рік,що становить202 876 грн.(двісті двітисячі вісімсотсімдесят шість) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , строком до 15 березня 2025 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

утримуватися від спілкування із свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1