Постанова

від 16.01.2025 по справі 761/36721/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи № 761/36721/21

Провадження №22-ц/824/298/2025

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2025 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Журби С.О.,

суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 28 серпня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Телеканал «Прямий», Товариства з обмеженою відповідальністю «РБК Медіа», Товариства з обмеженою відповідальністю «Апостроф ТВ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Українські новини», Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунікаційний Хаб «Економіка» про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 08.06.2023 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Телеканал «Прямий», Товариства з обмеженою відповідальністю «РБК Медіа», Товариства з обмеженою відповідальністю «Апостроф ТВ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Українські новини», Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунікаційний Хаб «Економіка» про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, у задоволенні позову відмовлено.

14.06.2023 року відповідач ОСОБА_1 подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнення з позивача судових витрат у розмірі 64 007,45 грн.

Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 28 серпня 2023 року заяву відповідача ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 22 064, 00 грн та витрати, пов`язані з розглядом справи, у розмірі 188, 10 коп.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у стягненні з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 41724, 00 грн та витрат, пов`язаних з розглядом справи, у розмірі 31,35 грн, ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення вказаних вимог апелянта; в іншій частині додаткове рішення залишити без змін; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у суді апеляційної інстанції.

Свої вимоги обґрунтував тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що час, витрачений представником ОСОБА_1 на підготовку відзиву на позовну заяву, не відповідає критерію співмірності з урахуванням складності наданих послуг. Вказує що судом не враховано необхідність компенсації усього часу, витраченого представником відповідача. Вказує, що суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для відшкодування витрат на підготовку та подання сторонам та в суд заяви про розподіл судових витрат, які відповідач поніс у зв`язку з розглядом справи в суду першої інстанції.

Згідно із ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах даної категорії розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За таких умов апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.

У відповідності до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до положень ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання встановлених законом умов) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла таких висновків:

У ході розгляду справи судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 08.06.2023 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Телеканал «Прямий», Товариства з обмеженою відповідальністю «РБК Медіа», Товариства з обмеженою відповідальністю «Апостроф ТВ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Українські новини», Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунікаційний Хаб «Економіка» про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, у задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 28 серпня 2023 року заяву відповідача ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 22 064, 00 грн та витрати, пов`язані з розглядом справи у розмірі 188, 10 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково заяву відповідача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу по справі, зазначив, що витрачання 16 год. на аналіз позовної заяви та підготовку відзиву на позовну заяву є надмірним для фахівця в галузі права, а розумний і реальний час, який був би витрачений на надання таких послуг з врахуванням складності справи та обсягу відзиву на позовну заяву, не повинен перевищувати загалом 8 год., що складає 16 000,00 грн. Також судове засідання, яке відбулось 21.02.2022 року, згідно протоколу судового засідання тривало близько 30 хв., а судове засідання, яке відбулось 08.02.2023 року - 2 год, при цьому судові засіданні, які були призначені на 15.11.2022 року та на 04.04.2023 року не відбулись у зв`язку з надходженням сигналу повітряної тривоги, тому суд стягнув з позивача витрати на професійну правничу допомогу за представництво в суді лише в сумі 6 064,00 грн, а саме: 1 000,00 грн за судове засідання, яке відбулось 21.02.2022 року та 5 064,00 грн за судове засідання, яке відбулось 08.02.2023 року.

Основним доводом апеляційної скарги відповідача є те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що час, витрачений представником ОСОБА_1 на підготовку відзиву на позовну заяву не відповідає критерію співмірності з урахуванням складності наданих послуг.

Відповідно до ч.1,2 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Водночас за змістом ч.4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5,6 ст.137 ЦПК України). Тобто суд не може на власний розсуд зменшувати розмір витрат на оплату правничої допомоги, який підлягає відшкодуванню. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові у справі №755/9215/15-ц (провадження 14-382цс19) від 19.02.2020 р.: «Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони».

Позивачем у ході розгляду справи не було належним чином заперечений та спростований заявлений розмір судових витрат ОСОБА_1 . Жодного належного обґрунтування неспівмірності заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу до суду не подавалося. За таких умов у суду першої інстанції не було підстав на власний розсуд зменшувати розмір витрат на оплату правничої допомоги, який підлягає відшкодуванню.

З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про обґрунтованість апеляційної скарги в зазначеній частині.

Наступним доводом апеляційної скарги є те, що судом не враховано, що час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому одночасно вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час. Такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами (постанови Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/7586/19, від 20.07.2021 у справі №922/2604/20, від 01.12.2021 у справі №641/7612/16-ц). Вказані обставини судом першої інстанції враховані не були.

Аналогічній оцінці підлягає й час адвоката, витрачений на прибуття в судове засідання, яке фактично проведено не було з технічних підстав.

Саме тому витрачений адвокатом відповідача час на прибуття для участі у судових засіданнях, які було призначено на 21.02.2022 року, 08.02.2023 року, та які відбулися, 15.11.2022 року на 14:30 год., 04.04.2023 року на 13:00 год, та які не відбулися у зв`язку з надходженням сигналу повітряної тривоги, та очікування в приміщенні суду зазначених судових засідань підлягає компенсації нарівні з іншими витратами у розмірах, визначених відповідно до Акта про надання послуг №20/03 від 20.03.2023 року.

В апеляційній скарзі апелянт також зазначав про неналежність висновків суду в частині вирішення вимог про відшкодування витрат на підготовку та подання сторонам та в суд заяви про розподіл судових витрат, які Відповідач 1 поніс у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правову допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до п розгляду, збір доказів що, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

З аналізу наведених норм вбачається, що компенсації підлягають не тільки витрати на підготовку заяв по суті справи, на чому наголошував суд першої інстанції у Додатковому рішенні від 28.08.2023 року, але й витрати на підготовку інших процесуальних документів, пов`язаних зі справою, у тому числі заяви про розподіл судових витрат.

Саме такий підхід сформовано ЄСПЛ у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна та інші проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України».

Отже, для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися, зокрема, критерієм неминучості витрат, тобто, необхідно встановити, чи були такі витрати необхідними.

Вказані витрати є неминучими та підлягають до задоволення.

Що стосується доводів про понесення Відповідачем 1 витрат на відправлення відзиву на позовну заяву іншим учасникам справи та до суду, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з даного приводу. На підтвердження понесення ОСОБА_1 витрат на поштову кореспонденцію у зв`язку з розглядом справи в суді представником відповідача було надано до суду докази на суму, що становить 188, 10 гр. Доказів на підтвердження понесення ОСОБА_1 витрат на поштову кореспонденцію ще на суму 31.35 грн. матеріали справи не містять, у зв`язку з чим такі вимоги не підлягають до задоволення.

Згідно з вимогами ч.1 ст.376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням наведеного колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги.

ОСОБА_1 в апеляційні скарзі також було зазначено про очікування понесення витрат на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції. Зокрема були заявлені витрати на суму 10 128,00 грн, що включає участь у судових засіданнях суду апеляційної інстанції, в тому числі час на дорогу до/з суду, час очікування судового засідання, підготовка процесуальних документів у межах розгляду справи в суді апеляційної інстанції. Водночас на даний час документи на підтвердження таких витрат до суду надані не були, відтак підстави для їх стягнення наразі відсутні.

Керуючись ст.ст.367,374,376,381-384, ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 28 серпня 2023 року скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 41 724 (сорок одна тисяча сімсот двадцять чотири) гривні 00 копійок.

У решті заяви про стягнення судових витрат відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий С.О. Журба

Судді: Т.О. Писана

К.П. Приходько