Ухвала

від 16.01.2025 по справі 160/869/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

16 січня 2025 р.Справа №160/869/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіна Н.Є., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат" про забезпечення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат" до Синельниківського відділу державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одесса) про визнання протиправною та скасування постанови, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 08.01.2025 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, винесену старшим державним виконавцем Синельниківського відділу державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кий Аліною Валентинівною;

- стягнути з Відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат" (код ЄДРПОУ 30454644) понесені судові витрати.

Окрім цього, позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат" до Синельниківського відділу державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одесса) про визнання протиправною та скасування постанови, шляхом:

- вжити заходів забезпечення позову, а саме зупинити дію постанови про накладення штрафу від 08.01.2025 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, винесену Старшим державним виконавцем Синельниківського відділу державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кий Аліною Валентинівною.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що невжиття заходів забезпечення позову ускладнить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, а також очевидними є ознаки протиправності оспорюваної постанови про накладення штрафу від 08.01.2025 року. З метою недопущення негативних наслідків до моменту надання судом в даній справі належної правової оцінки діям відповідача та беручи до уваги очевидність протиправності оспорюваної постанови про накладення штрафу від 08.01.2025, керуючись статтями 150-154 Кодексу адміністративного судочинства України, просить суд вжити заходи забезпечення адміністративного позову.

Вимоги до змісту та форми заяви про забезпечення позову визначені статтею 152 КАС України.

Заява про забезпечення позову відповідає вимогам ст. 152 КАС України.

Суд зазначає, що згідно ч. 1, 2 ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

Під час розгляду заяви про забезпечення позову судом не встановлено підстав для необхідності виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, відтак заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Вирішуючи подану заяву, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно приписів ч. 1, 2 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних заходів щодо охорони прав та свобод позивача, для створення можливості реального виконання позитивного (для позивача) рішення суду. Також суд вважає за необхідне відмітити, що приймаючи ухвалу про вжиття заходів по забезпеченню позову, суд повинен враховувати, що прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що не вжиття таких заходів може у майбутньому ускладнити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля для відновлення прав позивача.

Слід зазначити, що інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

За своєю юридичною природою інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту.

Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

При цьому, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними та адекватними заявленим позовним вимогам.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Тобто, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17, від 26.04.2019 у справі № 826/16334/18.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд наголошує, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Суд враховує, що Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено порядок зупинення виконання оскаржених рішень до розгляду спору судом.

За ч. 4 ст. 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Враховуючи, що Закон України "Про виконавче провадження" покладає на державну виконавчу службу обов`язок вживати заходи для примусового виконання спірної постанови про накладення штрафу, то до моменту вирішення судом спору та набрання законної сили рішенням суду в даній справі, існує можливість фактичного стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат" штрафу, що призведе до суттєвого ускладнення реального захисту прав позивача у випадку задоволення позовних вимог.

Отже, наявність відкритого виконавчого провадження і визначення законодавством процедури вчинення державним виконавцем виконавчих дій у рамках виконавчого провадження, створює реальну небезпеку і складність у подальшому, без вжиття таких заходів, відновити права, свободи та інтереси позивача.

Щодо співмірності та адекватності вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у спосіб бажаний для заявника необхідно вказати, що забезпечення адміністративного позову, шляхом зупинення дії постанови про накладення штрафу, не скасовує оскаржувану (у подальшому) постанову, не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у спорі та зацікавлених осіб. Застосування заходів забезпечення позову у цій справі матиме наслідком відтермінування стягнення штрафу із заявника, накладених вищевказаною постановою, якщо за результатом розгляду справи по суті суд відмовить у задоволенні адміністративного позову. Водночас невжиття таких заходів, може спричинити для позивача негативні наслідки щодо втрати активів та необхідності вжиття ряду заходів із метою їх повернення. Відтак, заходи забезпечення позову на переконання суду є співмірними із позовними вимогами з якими заявник планує звернутись до суду.

З огляду на викладене, надавши оцінку доводам заявника, суд дійшов висновку про співмірність способу зупинення дії постанови про накладення штрафу із позовними вимогами, з якими заявник звернувся до суду, а також про адекватність та достатність таких заходів.

Тому, враховуючи встановлені обставини, які підтверджуються доказами, що містяться в поданих матеріалах заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви та вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови про накладення штрафу до набрання законної сили рішенням суду у справі.

Відповідно до ч. 5, 8 ст. 154 КАС України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Керуючись ст. 150, 151, 154, 156, 243, 248, 256 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат" про забезпечення адміністративного позову - задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови про накладення штрафу від 08.01.2025 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, винесену Старшим державним виконавцем Синельниківського відділу державної виконавчої служби Синельниківського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кий Аліною Валентинівною до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/869/25.

Вказана ухвала є виконавчим документом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295, 297 КАС України.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Н.Є. Калугіна