Рішення

від 09.01.2025 по справі 600/1337/24-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/1337/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Левицького В.К.,

за участю:

секретаря судового засідання Олейщук А.М.-С.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача - Загорської Н.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Державної служби України з питань праці

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Державної служби України з питань праці (Держпраці) та Південно-Західного Міжрегіонального управління Державної служби з питань праці щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 ліквідатору Чорнобильської катастрофи другої категорії 3-кратної середньомісячної заробітної плати за рахунок державного бюджету;

- зобов`язати Державну службу України з питань праці (Держпраці) та Південно-Західне Міжрегіональне управління Державної служби з питань праці виплатити ОСОБА_1 ліквідатору Чорнобильської катастрофи другої категорії 3-кратну середньомісячну заробітну плату за рахунок державного бюджету та середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що саме 27.12.2023 позивачу видано трудову книжку, копію наказу про звільнення та довідку про нараховану заробітну плату за 2022 рік. Із змісту довідки йому стало відомо, що його звільнили без належної за Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи виплати у розмірі 3-кратної середньомісячної заробітної плати за рахунок державного бюджету ліквідатору 2 категорії Чорнобильської катастрофи. Відтак, він 27.12.2023 дізнався, що йому не виплачено 3-кратну середньомісячну заробітну плату за рахунок державного бюджету як ліквідатору 2 категорії Чорнобильської катастрофи. Позивач вважає такі дії Державної служби України з питань праці (Держпраці) у особі ліквідованого Управління Держпраці у Чернівецькій області та правонаступника Південно-Західного Міжрегіонального управління Державної служби з питань праці незаконними, що порушують його права.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 01.07.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Державної служби України з питань праці про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - залишено без розгляду.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2024 у справі № 600/1337/24-а, ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 01.07.2024 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії скасовано. Справу направлено до Чернівецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду судді Левицькому В.К.

Ухвалою суду від 18.11.2024 прийнято до провадження справу № 600/1337/24-а за позовом ОСОБА_1 до Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Державної служби України з питань праці про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257 - 262 КАС України з повідомленням (викликом) учасників справи.

Державна служба України з питань праці (далі відповідач) подала до суду відзив, в якому заперечувала проти позову, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість заявленого позову. В обґрунтування заперечень відповідач зазначав, що спірні правовідносини між позивачем та Держпраці відсутні. По відношенню до позивача Держпраці, в розумінні Закону України «Про Державну службу» не є суб`єктом призначення (звільнення). Розгляд справи відповідач просив розглянути без участі представника Держпраці.

Південно-Західне Міжрегіональне управління Державної служби з питань праці заперечуючи (далі - відповідач) проти позовних вимог, подало до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначало, що як звільнення так і повний розрахунок при звільненні із позивачем здійснювало Управління Держпраці у Чернівецькій області, як із своїм працівником, тому Міжрегіональному управлінню обставини розрахунку при звільнені зазначені в позовних вимогах не відомі. Документи, що стосуються роботи позивача в Управлінні Держпраці в Чернівецькій області у Міжрегіонального управління відсутні у зв`язку із повною ліквідацією Управління, позивач ніколи не являвся працівником Міжрегіонального управління, то і підстав визнання протиправними дій Міжрегіонального управління чи зобов`язання виплатити ОСОБА_1 3-х кратну середньомісячну заробітну плату та середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку немає.

Вислухавши вступне слово учасників справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Позивач є ліквідатором 2 категорії Чорнобильської катастрофи підтверджується посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС, серії НОМЕР_1 від 28.01.2020 (а.с. 9).

Наведена обставина не заперечувалася учасниками справи.

Наказом Управління Держпраці в Чернівецькій області № 41-а від 18.11.2015 позивача призначено на посаду головного спеціаліста головного спеціаліста - юрисконсульта Управління Держпраці в Чернівецькій області з 19.11.2015 (а.с. 10).

Згідно наказу Управління Держпраці в Чернівецькій області № 154-к від 30.11.2022 позивача звільнено 30.11.2022 з посади головного спеціаліста - юрисконсульта сектору юридичного забезпечення Управління Держпраці в Чернівецькій області відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» у зв`язку з ліквідацією Управління Держпраці в Чернівецькій області (а.с. 11). Цим же наказом наказано виплатити позивачу вихідну допомогу у розмірі двох середньомісячних заробітних плат відповідно до ст. 87 Закону України «Про державну службу».

30.11.2023 позивач подав до Управління Держпраці в Чернівецькій області заяву, в якій просив надати трудову книжку, копію наказу про звільнення та довідку фінансового характеру, а також речі, які були забрані з його робочого кабінету в 2023 році (а.с. 12).

Як зазначав позивач у судовому засіданні та не спростовано відповідачами, трудову книжку, копію наказу про звільнення та довідку про нараховану заробітну плату за 2022 рік позивачу фактично видано тільки 27.12.2023, про що свідчить відмітка у заяві від 30.11.2023.

Наведена обставина про факт отримання вказаних документів 27.12.2023 підтверджується підписом позивача на зворотній частині заяви від 30.11.2023 (а.с. 181).

19.01.2024 позивачем надіслано до Державної служби України з питань праці заяву про виплату йому, як ліквідатору Чорнобильської катастрофи другої категорії 3-кратної середньомісячної заробітної плати за рахунок державного бюджету та про видачу особистих речей, що залишилися на його робочому місці (а.с. 14).

25.02.2024 Державна служба України з питань праці (Держпраці) направила на адресу позивача листа за вих. № ЦА-453/1/7.2024, в якому повідомила про направлення заяви за належністю до Управління Держпраці у Чернівецькій області (а.с. 15).

За наслідками розгляду звернення, Управління Держпраці у Чернівецькій області листом від 12.02.2024 повідомила позивача, що 30.11.2022 його звільнено наказом від 30.11.2022 № 154-к "Про звільнення ОСОБА_2 " відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу". Наказ підготовлений завідуючою сектору персоналу Управління Животовською Н.Л., погоджений головним спеціалістом-юрисконсультом сектору юридичного забезпечення Управління ОСОБА_3 . В той же день з ним був проведений повний розрахунок із заробітної плати відповідно до наказу, а саме: всього нараховано 50584,62 грн., в тому числі: посадовий оклад, вислуга, ранг - 8545,45 грн, компенсація за невикористані дні відпусток - 19730,54 грн, вихідна допомога в розмірі двох середньомісячних заробітних плат 21831,18 грн, індексація - 477,45 грн. Всього відраховано: прибутковий податок - 9105,23 грн, військовий збір 758,77 грн, аванс - 3000 грн і на банківський картковий рахунок направлено - 37720,62 грн (а.с. 16).

У вказаному листі також зазначено, що саме 27.12.2023 за адресою м. Чернівці, вул. Поповича, 2, каб. 36 у присутності членів комісії з ліквідації Управління ОСОБА_4 та Капітаненко Н.О. позивач забрав свої речі.

14.02.2024 позивач звернувся із запит про надання публічної інформації до правонаступника Південно-Західного Міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, в якому просив надати наступну інформацію:

- ким приймалося рішення про звільнення його як ліквідатора Чорнобильської катастрофи другої категорії, порушуючи законну гарантію на переважне право залишення на роботі при вивільненні працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі при ліквідації, реорганізації або перепрофілюванні підприємства, установи, організації, скороченні чисельності або штату працівників, а також на працевлаштування (пункт 7 частини першої статті 20 Закону №796);

- чому Південно-Західне Міжрегіональне управління Державної служби з питань праці при прийнятті на роботу не менше 60-70% колективу Управління Держпраці у Чернівецькій області не працевлаштувало його як ліквідатора Чорнобильської катастрофи другої категорії в першу чергу (а.с. 17, 161 ).

За наслідками розгляду запиту, 23.02.2024 Південно-Західне Міжрегіональне управління Державної служби з питань праці направило на адресу позивача лист, в якому повідомило, що його звільнено відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу", який передбачає підстави для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення, зокрема: ліквідація державного органу. На підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу" у суб`єкта призначення відсутній обов`язок надання йому пропозицій щодо зайняття іншої рівнозначної посади державної служби або, як виняток, нижчої посади державної служби та врахування переважного права на залишення на роботі, передбаченого законодавством про працю чи іншими законодавчими актами у зв`язку з ліквідацією державного органу. Відповідно до ст. 31 Закону України "Про державну службу" рішення про призначення приймається керівником державної служби.

Крім того, в листі зазначено, що міжрегіональне управління не орендує приміщення за вказаною в запиті адресою запиті. Все майно ліквідованого Управління було перевезено комісією з ліквідації Управління Держпраці у Чернівецькій області в приміщення за адресою: вул. Поповича, 2 м. Чернівці (а.с. 162)

Не погоджуючись із діями відповідачів щодо відмови у виплаті допомоги у розмірі 3-кратної середньомісячної заробітної плати, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 № 796-XII (далі Закон № 796-XII).

Відповідно до статті 1 Закону № 796-ХІІ закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Розділом IV цього Закону встановлені компенсації і пільги громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Зокрема, ч. 1 ст. 19 Закону № 796-ХІІ передбачено, що компенсації та пільги, встановлені в даному розділі, стосуються всіх громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до встановлених категорій.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 20 Закону № 796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги: переважне право залишення на роботі при вивільненні працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі при ліквідації, реорганізації або перепрофілюванні підприємства, установи, організації, скороченні чисельності або штату працівників, а також на працевлаштування.

У разі вивільнення працівників у зв`язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників їм виплачується допомога в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати, а також зберігається за їх бажанням посадовий оклад, тарифна ставка (оклад) на новому місці роботи, але не більше одного року. Їм також гарантується працевлаштування з урахуванням їх побажань або можливість навчання нових професій (спеціальностей) із збереженням у встановленому порядку середньої заробітної плати за останнім місцем роботи за весь період перепідготовки, але не більше одного року.

При переведенні у зв`язку із станом здоров`я на нижчеоплачувану роботу зазначеним працівникам виплачується різниця між попереднім заробітком і заробітком на новій роботі до встановлення інвалідності або одужання, але не більше одного року

Приписами п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону № 796-ХІІ встановлено, що особам, віднесеним до категорії 2 (пункт 2 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги, а саме: пільги, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 11, 12, 17, 18, 20, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 29, 30, 31 статті 20.

Аналіз наведених норм свідчить, що ліквідаторам 1 та 2 категорії Чорнобильської катастрофи, у разі вивільнення працівників у зв`язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників виплачується допомога в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати, а також зберігається за їх бажанням посадовий оклад, тарифна ставка (оклад) на новому місці роботи, але не більше одного року.

Таким чином, суд наголошує, що підставою для виплати особі, віднесеній до категорії 2, допомоги в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати є її звільнення у зв`язку із ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників.

Матеріалами справ підтверджено, що позивач є ліквідатором 2 категорії Чорнобильської катастрофи (а.с. 9).

Більше того, наявність у позивача посвідчення як ліквідатора 2 категорії Чорнобильської катастрофи не заперечувалася учасниками справи.

Згідно наказу Управління Держпраці в Чернівецькій області № 154-к від 30.11.2022 позивача звільнено 30.11.2022 з посади головного спеціаліста - юрисконсульта сектору юридичного забезпечення Управління Держпраці в Чернівецькій області відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» у зв`язку з ліквідацією Управління Держпраці в Чернівецькій області (а.с. 11).

Таким чином, враховуючи, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2-ї категорії та був звільнений з роботи у зв`язку з ліквідацією/реорганізацією установи, тому він набув право на виплату при вивільненні допомоги в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 20, п. 1, ч. 1 ст. 21 Закону № 796-ХІІ.

Згідно довідки про доходи від 04.12.2022 № 134, виданої Управлінням Держпраці в Чернівецькій області, загальна сума доходу позивача за період з січня 2022 року по листопад 2022 року становить 50584,62 грн (в довідці заробітна плата розраховано помісячно) (а.с. 13).

Відповідно до платіжного доручення № 414 від 30.11.2022, Управлінням Держпраці в Чернівецькій області 30.11.2022 перерахувало позивачу заробітну плату за листопад в розмірі 37720,62 грн. (а.с. 176).

Дослідженням розрахунково-платіжної відомості за листопад 2022 року встановлено, що на підставі наказу Управління Держпраці в Чернівецькій області № 154-к від 30.11.2022, позивачу нараховано 50584,62 грн., в тому числі: посадовий оклад, вислуга, ранг - 8545,45 грн; компенсація за невикористані дні відпусток - 19730,54 грн; вихідна допомога в розмірі двох середньомісячних заробітних плат - 21831,18 грн; індексація - 477,45 грн. Всього відраховано: прибутковий податок - 9105,23 грн; військовий збір 758,77 грн; аванс - 3000 грн; заробітна плата - 37720,62 грн (а.с. 176 на звороті).

Матеріалами справи підтверджено, що 30.11.2023 позивач з письмовою заявою звернувся до Управління Держпраці у Чернівецькій області щодо видачі йому трудової книжки, копії наказу про звільнення та довідки про нараховану заробітну плату за 2022 рік (а.с. 181).

Дослідженням матеріалів справи судом встановлено, що позивач копію трудової книжки, копії наказу про звільнення та довідки про нараховану заробітну плату за 2022 рік фактично отримав 27.12.2023.

Наведена обставина підтверджується підписом позивача на зворотній частині заяви від 30.11.2023 (а.с. 181).

Як стверджує позивач під час розгляду справи по суті, після отримання довідки про нараховану заробітну плату ним виявлено, що його звільнили без належної йому за Законом Закону № 796-ХІІ виплати у розмірі 3-кратної середньомісячної заробітної плати за рахунок державного бюджету.

Розглядом справи по суті встановлено, що під час звільнення позивачу з посади головного спеціаліста - юрисконсульта сектору юридичного забезпечення Управління Держпраці в Чернівецькій області у зв`язку з ліквідацією, Управлінням Держпраці в Чернівецькій області йому не було нараховано допомогу в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 20, п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону Закону № 796-ХІІ.

Інших відомостей чи доказів нарахування позивачу допомоги в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати як ліквідатору 2 категорії Чорнобильської катастрофи відповідачами до суду не надано.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до переконання, що Управління Держпраці у Чернівецькій області під час звільнення позивача допустило протиправну бездіяльність щодо неврахування та не виплати позивачу допомоги в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати як ліквідатору 2 категорії Чорнобильської катастрофи.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч. 1 ст. 2 КАС України, згідно яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

З огляду на встановлені по справі обставини, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, а також обираючи належний спосіб захисту порушеного права, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Управління Держпраці у Чернівецькій області щодо не нарахування та не виплати позивачу допомоги в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати.

Стосовно позовної вимоги позивача про зобов`язання відповідачів нарахувати та виплатити йому допомогу в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 20, п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, суд зазначає наступне.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2022 № 14 "Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці" (далі Постанова № 14), постановлено ліквідувати як юридичні особи публічного права Управління Держпраці в Івано-Франківській області, Управління Держпраці у Тернопільській області та Управління Держпраці у Чернівецькій області.

Пунктом 2 Постанови № 14 визначено утворити як юридичну особу публічного права Південно-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці.

Так, у п. 1 ч. 3 Постанови № 14 зазначено, що територіальні органи Держпраці, які ліквідуються згідно з пунктом 1 Постанови, продовжують здійснювати повноваження та функції, покладені на зазначені органи, до завершення здійснення заходів, пов`язаних з утворенням міжрегіональних територіальних органів Держпраці і прийняттям рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються.

Таке рішення приймається Держпраці після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про міжрегіональні територіальні органи Держпраці, що утворені згідно з пунктом 2 Постанови, затвердження положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.

За приписами п. 3 ч. 3 Постанови № 14, міжрегіональні територіальні органи Держпраці, що утворюються згідно з пунктом 2 Постанови, виконують завдання і функції територіальних органів Держпраці, які ліквідуються згідно з пунктом 1.

Пунктом 5 Постанови № 14 передбачено Державній службі з питань праці забезпечити передачу майна територіальних органів Державної служби з питань праці, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, міжрегіональним територіальним органам Державної служби з питань праці, утвореним згідно з пунктом 2 цієї постанови.

Отже, вказана Постанова хоч і передбачає ліквідацію територіальних підрозділів, але водночас, визначає їх правонаступниками новостворені міжрегіональні управління, що свідчить про фактичну реорганізацію.

Наказом Державної служби України з питань праці № 166 від 23.09.2022 утворено Південно-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (а.с. а.с. 158).

Наказом Державної служби України з питань праці Про можливість забезпечення здійснення повноважень та виконання функцій від 02.12.2022 № 230 погоджено пропозицію Південно - Західного міжрегіональне управління Державної служби з питань праці щодо можливості забезпечення здійснення повноважень та виконання функцій відповідно до Положення про Південно-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 23.09.2022 № 172, та інших нормативно-правових актів. У зв`язку із цим припинено Управлінню Держпраці в Івано-Франківській області, Управлінню Держпраці у Тернопільській області та Управлінню Держпраці у Чернівецькій області з 05.12.2022 здійснення повноважень та виконання функцій з реалізації державної політики у відповідних сферах (а.с. 159).

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (зі змінами), Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 року №1074 (зі змінами), та на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2022 №14 Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці, Державною службою України з питань праці видано наказ про ліквідацію вищезазначених управлінь, в тому числі - Управління Держпраці в Чернівецькій області.

На виконання наказу Державної служби України з питань праці від 17.01.2022 № 31 Про ліквідацію Управління Держпраці у Чернівецькій області 19.01.2022 всіх працівників Управління Держпраці у Чернівецькій області, в т.ч. позивача, було попереджено про можливе вивільнення на підставі п. 1-1 ст. 87 Закону України Про державну службу та виплати вихідної допомоги у розмірі двох середньомісячних заробітних плат відповідно до частини 4 статті 87 Закону України Про державну службу (а.с. 88).

Південно - Західного міжрегіональне управління Державної служби з питань праці в заявах по суті стверджувало, що держава не відмовилася від функціональних повноважень органу, що ліквідовується наділивши такими ж чи подібними повноваженнями новостворене міжрегіональне управління, однак в позивача відсутні підстави стверджувати про наявність ознак юридичної реорганізації Управління Держпраці в Чернівецькій області.

Судом встановлено, що 26.09.2022 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію юридичної особи Південно-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (вул. Франка, 4, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 44840602), що підтверджується випискою з ЄДР (а.с. 49-50).

Згідно виписки з ЄДР, 09.02.2024 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення юридичної особи Управління Держпраці у Чернівецькій області (ЄДРПОУ 39888333) (а.с. 51).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі № 440/395/20 визнав, що Міністерство юстиції не ліквідувало територіальні управління, а реорганізувало їх, оскільки фактично відбулося не припинення державою виконання функцій ліквідованого органу, а покладання виконання його функцій на інший новостворений орган. Тому має місце не ліквідація, а реорганізація органів юстиції зі створенням нових міжрегіональних управлінь юстиції, що передбачає зобов`язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи. Як вбачалося з касаційної скарги, Міністерство юстиції України не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що на підставі наказу № 3173/5 Про утворення міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції України мала місце реорганізація Головного територіального управління юстиції у Полтавській області в Північно-Східне міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).

У даній справі Верховний Суд зазначив, що ліквідація юридичної особи публічного права, на відміну від ліквідації юридичних осіб приватного права, має певні особливості, що обумовлені відмінностями в їхньому правовому статусі.

Зокрема, особливістю ліквідації державного органу як юридичної особи публічного права є те, що одночасно з його ліквідацією припиняється й реалізація державою функцій, покладених на цей орган.

Ліквідація юридичної особи публічного права здійснюється розпорядчим актом органу державної влади, органу місцевого самоврядування або уповноваженою на це особою.

У цьому акті має бути наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої особи або їхньої передачі іншим органам виконавчої влади.

Якщо таке обґрунтування наведене, то у такому випадку має місце ліквідація юридичної особи публічного права, а якщо ні, то саме посилання на те, що особа ліквідується, є недостатнім.

Таким чином, для вирішення питання про те, що саме мало місце - ліквідація юридичної особи публічного права чи її реорганізація, необхідно надати оцінку правовому акту, який став підставою ліквідації, зокрема на предмет того, чи припинено виконання функцій ліквідованого органу, чи покладено виконання цих функцій на інший державний орган виконавчої влади.

Якщо внаслідок ліквідації державного органу його функції були передані іншому чи новоутвореному державному органу, то в такому випадку має місце не ліквідація, а реорганізація державного органу.

Беручи до уваги вище наведене та встановлені по справі обставини, суд вважає, що Південно-Західне Міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (ЄДРПОУ 44840602) має аналогічний правовий статус, що й Управління Держпраці у Чернівецькій області (ЄДРПОУ 39888333), продовжило виконання його функцій та є його правонаступником.

Викладене свідчить про обов`язковість реалізації гарантій щодо працівників визначених нормами КЗпП та інших нормативно-правових актів України під час реорганізації установи.

Дослідженням акту приймання-передачі матеріалів та справ, які станом на 30.11.2022 перебувають у проваджені судів першої, апеляційної та касаційної інстанції Управління Держпраці у Чернівецькій області до Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, судом встановлено, що 30.11.2022 працівники Управління Держпраці у Чернівецькій області звільнені, та 01.12.2022 прийняті у Південно-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці. В провадженні судів першої, апеляційної та касаційної інстанції відкриті судові справи Управління Держпраці у Чернівецькій області, які передаються у Південно-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці для прийняття рішень по суті та їх завершення (а.с. 180).

У акті також зазначено, що позивач, головний спеціаліст-юрисконсульт сектору юридичного забезпечення передав матеріали судових проваджень у Південно-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що Південно-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці є правонаступником Управління Держпраці у Чернівецькій області.

З огляду на наведене, суд приходить висновку, що саме на Управління Держпраці у Чернівецькій області, правонаступником якого є Південно-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, було покладено обов`язок щодо виплати позивачу допомоги в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати.

Суд констатує, що під час розгляду справи Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці наголошувало лише на пропуск позивачем строку звернення до суду за вказаною виплатою. Жодних інших спростувань стосовно підстав чи умов ненарахування та невиплати позивачу допомоги у розмірі 3-кратної середньомісячної заробітної плати як ліквідатору 2 категорії Чорнобильської катастрофи, відповідачем не надано.

Окрім того, не надано допустимих, належних доказів, що унеможливість виплату допомоги в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати як ліквідатору 2 категорії Чорнобильської катастрофи.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що Управлінням Держпраці у Чернівецькій області не була нарахована допомога при звільненні у розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 20, п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Беручи до уваги викладене, з метою ефективного захисту порушеного права, за захистом якого позивач звернувся до суду, належить зобов`язати Південно-Західне Міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, яке є правонаступником Управління Держпраці у Чернівецькій області, нарахувати та виплатити позивачу допомогу в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 20, п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відтак, суд вважає, що позовна вимога в цій частині є обґрунтованою, тому позов підлягає задоволенню частково.

Стосовно вимоги позивача про зобов`язання відповідачів виплатити середній заробіток за весь час затримки допомоги у розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати по день фактичного розрахунку, суд зазначає наступне.

Статтею 116 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті (ст. 117 КЗпП України).

Суд зауважує, що середній заробіток за весь час затримки допомоги у розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати може бути обчислено лише з нарахованої особі до виплати суми, яка не була виплачена у встановлені законодавством строки.

В даному випадку невиплачена сума допомоги у розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати, йому взагалі нарахована не була.

Отже, здійснити обчислення суми допомоги у розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати, яка не нараховувалась, неможливо, а тому вимога позивача про зобов`язання відповідача виплатити середній заробіток за весь час затримки допомоги у розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати по день фактичного розрахунку є передчасною та може бути реалізована лише після здійснення нарахування та виплати його допомоги та чіткого визначення відповідних сум, які були недоплачені позивачу, після набрання законної сили даного рішення суду.

Посилання відповідача на пропущення позивачем строку звернення до суду, суд ставиться критично, з огляду на наступне

У відповідності до ч. 1 та 2 ст. 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України).

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 233 КЗпП України, у редакції Закону України від 01.07.2022 №2352- IX, який набрав чинності з 19.07.2022, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ст. 116 КЗпП України).

Матеріалами справи підтверджено, що 27.12.2023 йому нарочно видали трудову книжку, копію наказу про звільнення та довідку про нараховану заробітну плату за 2022 рік.

Наведена обставина також підтверджується листом Управління Держпраці у Чернівецькій області від 12.02.2024.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду за захистом своїх прав 26.03.2024 року, тобто у межах тримісячного строку звернення до суду з дати письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, а саме з 27.12.2023.

У зв`язку з цим, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача, викладені у відзиві, в частині пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що позивач у даній категорії справ звільнений від сплати судового збору, суд не вирішує питання щодо стягнення судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 139, 243, 245, 246, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Управління Держпраці у Чернівецькій області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 допомоги в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати.

3. Зобов`язати Південно-Західне Міжрегіональне управління Державної служби з питань праці нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 20, п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Повне судове рішення складено 16.01.2025.

Повне найменування учасників процесу:

позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач - Державна служба України з питань праці (вул. Десятинна, 14, м. Київ, код ЄДРПОУ 39472148);

відповідач - Південно-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (вул. Франка, 4, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 44840602).

Суддя В.К. Левицький