17/370-07
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
17.12.07 Справа № 17/370-07
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Євразія”
до Дочірнього підприємства “ФМ ЛОЖІСТІК ДНІПРО” акціонерного
товариства “ФМ ЛОЖІСТІК”
про стягнення 22 145,62 грн.
Суддя Суховий В.Г.
Представники згідно протоколу судового засідання.
СУТЬ СПОРУ:
В господарський суд Київської області звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Євразія” (далі –Позивач) до Дочірнього підприємства “ФМ ЛОЖІСТІК ДНІПРО” акціонерного товариства “ФМ ЛОЖІСТІК” (далі –Відповідач) про стягнення 22 145,62 грн.
Представник позивача позовні вимоги обґрунтовує наданням відповідачу послуг з автомобільного перевезення вантажів на підставі Договору № 14/6 від 14.06.2006р., та неналежне виконання відповідачем свого зобов'язання по оплаті зазначених послуг.
В судовому засіданні 17.12.2007р. представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві. Також в судовому засіданні представником позивача подані письмові пояснення № 314/12-07 від 11.12.2007р.
Відповідачем в судовому засіданні подано відзив № 195/07 від 17.12.2007р., відповідно до якого відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що відповідно до умов Договору перевезення повинні виконуватися на підставі заявок відповідача (замовника) на перевезення вантажів, однак позивачем зазначених заявок не подано. Також позивачем не подано суду Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), які б підтверджували відповідно надання позивачем послуг з перевезення вантажів. Надані ж позивачем копії договорів, копій наказів, посвідчень про відрядження, подорожніх листів тощо не підтверджує виконання позивачем послуг з перевезення вантажів та відповідно і заборгованості відповідача перед позивачем.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та подані докази, суд встановив, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
14.06.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Євразія” та Дочірнім підприємством “ФМ Ложістік Дніпро” акціонерного товариства “ФОР і МАШЕ” (відповідач Дочірнє підприємство “ФМ ЛОЖІСТІК ДНІПРО” акціонерного товариства “ФМ ЛОЖІСТІК” є його правонаступником згідно з п. 3.2 статуту а.с. 160) було укладено договір № 14/6 (далі –Договір), щодо автомобільного перевезення вантажів та здійснення інших послуг пов'язаних з автомобільним перевезенням вантажів.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним на підставі Договору в червні-липні 2006 року згідно усних заявок відповідача були надані відповідачу послуги з автомобільного перевезення на загальну суму 22 145,62 грн. Факт надання послуг, за посилання позивача, підтверджується відмітками та печатками в подорожніх листах № 978865, № 723011, № 978866, № 723010 та в посвідченнях про відрядження № 73 від 06.06.2006р., № 76 від 15.06.2006р., № 81 від 29.06.2006р., № 87 від 10.07.2006р., № 91 від 19.07.2006р., № 68 від 29.05.2006р., № 78 від 19.06.2006р., № 80 від 26.06.2006р., № 90 від 18.07.2006р.
Проте, з подорожніх листів № 978865, № 723011, № 978866, № 723010 (копії в матеріалах справи) не вбачається, що зазначені послуги були надані позивачем саме на підставі Договору № 14/6 від 14.06.2006р. В зазначених подорожніх листах в графі “підстава-заявка” відсутнє будь-яке посилання, у тому числі на Договір № 14/6.
Відповідно до п. 2.1 Договору перевезення здійснюється позивачем (перевізником) на підставі заявок на перевезення вантажів, яка повинна містити інформацію про дату, час та місце завантаження, найменування та характер вантажу тощо.
Згідно з п. 3.1 Договору оплата за перевезення вантажу здійснюється за узгодженими ставками. Ставка за кожне перевезення вантажу та строк оплати встановлюється заявкою на перевезення або додатковою угодою по факсу.
Ухвалою від 16.11.2007р. суд зобов'язував позивача подати докази погодження ставок та строків оплати за перевезення вантажу, у т.ч. заявки на перевезення вантажу або додаткові угоди по Договору № 14/6 від 14.06.2006р. (п. 3.1 Договору). Проте зазначених документів позивачем суду не подано.
Крім того, п. 3.2 Договору передбачено, що позивач гарантує почтову відправку на адресу відповідача оригіналів рахунків на оплату та товаро-транспортних накладних або накладних СМR з відміткою про отримання вантажу та актів виконаних робіт.
Ухвалою від 16.11.2007р. суд також зобов'язував позивача подати докази надіслання Замовнику рахунків на оплату і товарно-транспортних накладних або накладних CMR і актів виконаних робіт (п. 3.2 Договору); акти виконаних робіт, підписані Замовником (п. 3.4 Договору); рахунки № СФ-о000067 від 16.06.2006, № СФ-о000072 від 27.06.2006, № СФ-о000079 від 12.07.2006; письмові пояснення та докази щодо дати настання строку (строків) оплати наданих послуг.
Проте, позивачем зазначених документів суду також не подано. Позивачем було подано лише, як приклад, інші три Акти здачі-прийняття робіт (№ ОУ-0000055, № ОУ-0000047, № ОУ-0000046), які свідчать про надання позивачем послуг за Договором у червні-липні 2006р., та які, за посиланням і позивача і відповідача в судовому засіданні, були оплачені відповідачем.
Відповідно до п. 3.4 Договору послуги з перевезення вантажу рахуються виконаними з моменту підписання замовником (відповідачем) акта виконаних робіт, які посвідчують про виконання перевізником (позивачем) авто послуг передбачених Договором.
Отже, з Договору № 14/6 від 14.06.2006р. вбачається, що сторони дійшли згоди, що послуги з перевезення надаються на підставі заявок або додаткових угод, а факт їх здійснення підтверджується актом виконаних робіт. Однак позивачем не подано зазначених доказів, зокрема заявок відповідача, додаткових угод, актів виконаних робіт, рахунків на оплату, товаро-транспортних накладних, а також доказів їх надіслання відповідачу.
З приводу неподання суду витребуваних документів позивачем подано письмові пояснення від 11.12.2007р., а також представник позивача пояснив в судовому засіданні, що заявки на перевезення, оплату яких вимагає позивач, здійснювалися в усній формі та факсом. Однак на пропозицію суду подати в наступне судове засідання факсові заявки представник позивача пояснив, що документи, які витребує суд згідно з ухвалою суду від 16.11.2007р., у тому числі факсові заявки, у позивача відсутні.
Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Сторони відповідно до п. 3.1 Договору визначили однією з його істотних умов ставку, за якою здійснюється оплата послуг з перевезення. Позивач не надав будь-яких доказів щодо узгодження між сторонами цієї істотної умови.
Про неузгодження ставок оплати сторонами свідчить зміст позову, з якого вбачається, що стягувану суму 22 145,62 грн позивач зазначає як “загальна сума ВИТРАТ” (а.с. 11), розрахована згідно з Додатком № 1 до позову, а не на підставі Договору.
У зв'язку з цим не можна вважати укладеним договір між сторонами щодо здійснення зазначених в позові перевезень, стягнення оплати за які вимагає позивач.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч. 1 ст. 43 ГПК України).
Позивачем не доведено обставини, на які він посилається як на підставу позовних вимог, а саме не доведено надання ним послуг відповідачу по перевезенню вантажу саме на підставі Договору № 14/6 від 14.06.2006р., тому позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Судові (господарські) витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
У позові відмовити повністю.
Суддя Суховий В. Г.
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 17.12.2007 |
Оприлюднено | 09.01.2008 |
Номер документу | 1245000 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Суховий В.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні