Постанова

від 17.01.2025 по справі 420/25165/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/25165/24

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року (суддя Бжассо Н.В., м. Одеса, повний текст рішення складений 14.10.2024) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Чорноморського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

08.08.2024 до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Чорноморського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області, у якій позивачка просила суд:

визнати протиправною бездіяльність Чорноморського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді 21 рік 10 місяців 6 днів, що дає право на відставку, - додатково трьох років роботи в галузі права під час призначення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді;

зобов`язати Чорноморське об`єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату судді у відставці ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання, зарахувавши їй до стажу роботи на посаді судді додатково три роки роботи в галузі права та виходячи з загального стажу роботи судді 24 роки 10 місяців 6 днів з моменту призначення довічного грошового утримання з 11 липня 2024 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату судді у відставці ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання, зарахувавши їй до стажу роботи на посаді судді додатково три роки роботи в галузі права та виходячи з загального стажу роботи судді 24 роки 10 місяців 6 днів з моменту призначення довічного грошового утримання з 11 липня 2024 року.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування обставини, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

На думку апелянта, судом першої інстанції проігноровано те, що питання призначення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області взагалі не розглядалося. Відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1, розгляд документів, наданих до заяви від 11.07.2024 №5273 для обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 провадився за принципом «екстериторіальності» Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, яким було прийнято рішення для обчислення пенсії від 18.07.2024 за №951050846195. Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не може бути належним відповідачем у даній справі, оскільки не розглядало заяву о призначенні та обчисленні пенсії позивачці.

Позивач своїм правом подати відзиви на апеляційну скаргу не скористався, що, відповідно до частини четвертої статті 304 КАС України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.

Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Указом Президента України від 13.08.2002 №712/2002 ОСОБА_1 призначено на посаду судді місцевого Тарутинського районного суду Одеської області.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 02.07.2024 року №2010/0/15-24, ОСОБА_1 звільнено з посади судді П`ятого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із поданням заяви про відставку.

Наказом П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2024 року №34-ос/c, ОСОБА_1 відраховано зі штату П`ятого апеляційного адміністративного суду 02.07.2024 року.

Згідно до рішення Вищої ради правосуддя від 02.07.2024 року №2010/0/15-24 та розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, що складений П`ятим апеляційним адміністративним судом, стаж роботи ОСОБА_1 на посаді судді, що дає їй право на відставку, складає: стаж роботи на посаді судді 21 рік 10 місяці 20 днів; стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право на призначення на посаду судді - 3 роки.

19.07.2024 року Чорноморське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Одеської області здійснило перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивачки, з урахуванням стажу роботи на посаді судді, що дає їй право на відставку 21 рік 10 місяців 6 днів.

ОСОБА_1 , вважаючи, що їй протиправно не враховано до стажу роботи на посаді судді, що дає їй право на відставку, 3 роки стажу роботи у галузі права, які вимагаються законом для призначення судді вперше, звернулася до суду з даним позовом.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення її позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що до стажу роботи позивачки на посаді судді має бути зараховано три роки стажу роботи у галузі права, які вимагаються законом для призначення судді вперше.

Мотивуючи свої рішення в частині зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату судді у відставці ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання, зарахувавши їй до стажу роботи посаді судді додатково три роки роботи в галузі права, суд виходив з того, що перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці 19.07.2024 здійснювався структурним підрозділом ГУ ПФУ в Одеській області (Чорноморським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Одеської області) яке на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року №628 "Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України", було реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень вказаним критеріям для оцінювання рішення, (дій) є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.

Так, абз. 4 пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Отож, при обчисленні стажу роботи на посаді судді підлягають застосуванню норми законодавства, які були чинними на день призначення (обрання) відповідного судді.

На час призначення ОСОБА_1 на посаду судді пунктом 1 Указом Президента України від 10 липня 1995 року №584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» було установлено, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

У свою чергу, на той час правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні, систему судів загальної юрисдикції, основні вимоги щодо формування корпусу професійних суддів, систему та порядок здійснення суддівського самоврядування, а також встановлює загальний порядок забезпечення діяльності судів та регулює інші питання судоустрою визначав Законом України від 15 грудня 1992 року №2862-ХІІ «Про статус суддів».

Відповідно до частини другої статті 59 згаданого Закону на посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п`яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років і володіє державною мовою.

З огляду на наведені норми законодавства, чинні на день призначення позивачки на посаду судді, до її стажу роботи, що дає право на відставку судді, зараховується три роки роботи в галузі права.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується апелянтом, ОСОБА_1 до призначення на посаду судді мала стаж роботи в галузі права більш як 3 роки (з 1990 по 2002 рік працювала юридичний консультантом, завідуючої юридичним відділом, начальником юридичного відділу у Тарутинській районній раді народних депутатів, Тарутинській районній державній адміністрації).

Ураховуючи наведене колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що до стажу роботи позивачки на посаді судді має бути зараховано три роки стажу роботи у галузі права, які вимагаються законом для призначення судді вперше.

Щодо доводів апеляційної скарги з приводу того, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не може бути належним відповідачем у даній справі, оскільки не розглядало заяву в призначенні та обчисленні пенсії позивачці, то колегія суддів відхиляє їх як неаргументовані з наступних міркувань.

У постанові від 13 лютого 2018 року в справі №826/1460/16 Верховний Суд зазначив, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.

Якщо суд першої інстанції встановить порушення права позивача суб`єктом владних повноважень (юридичною особою), якого реорганізовано, і який має правонаступника, відмова в задоволенні позову з підстав його з`явлення до неналежного відповідача є порушенням норм процесуального права.

Такі висновки зроблено Верховним Судом в контексті того, що відбулась реорганізація відповідача у справі, на що не звернув увагу позивач, а суд першої інстанції не запропонував останньому здійснити заміну такого відповідача.

Водночас із даної справи вбачається, що позивачка пов`язує порушення своїх прав з рішенням Чорноморського ОУПФУ від 19.07.2024 "Про перерахунок пенсії".

З огляду на те, що Чорноморське ОУПФУ реорганізовано шляхом приєднання до ГУ ПФУ в Одеській області, суд першої інстанції вірно визначив Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, як належного відповідача у справі.

Посилання апелянта на те, що, відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1, розгляд документів, наданих до заяви від 11.07.2024 №5273 для обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 , провадився за принципом «екстериторіальності» Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області колегія суддів відхиляє, оскільки у спірних правовідносинах апелянт повинен керуватися Порядком подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 09 лютого 2023 року № 7-2), пунктом 1 розділу IV, якого визначено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", частини другої статті 27 Закону України "Про Конституційний Суд України" органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.

В даному випадку це є ГУ ПФУ в Одеській області, яке у відповідності до Порядку №3-1 і повинно було розглянути звернення позивачки про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Колегією суддів також враховано, що апелянт, як суб`єкт владних повноважень, що виступив відповідачем у суді першої інстанції, в порушення положень частини другої статті 44 та абз. 2 частини другої статті 77 КАС України, в підтвердження своїх доводів, не надав суду рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 18.07.2024, яким начебто було прийнято рішення для обчислення пенсії позивача.

Відсуне таке рішення і в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 , копія якої була надана на виконання ухвали суду від 13.08.2024.

Разом з тим в матеріалах пенсійної справи наявні: Заява ОСОБА_1 від 11.07.2024 за №5269 про призначення/перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, Рішення Чорноморського ОУПФУ про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , прийняте 19.07.2024 за результатом розгляду заяви її заяви від 11.07.2024 та як додаток до нього, Розрахунок стажу ОСОБА_1 .

Саме незгода із даним рішенням та розрахунком і стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Резюмуючи вищевикладене колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами справи та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанцій було порушено норми матеріального права, оскільки суд правильно та повно з`ясував усі обставини справи та надав їм юридичну оцінку, відповідно до норм матеріального та процесуального права.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч.6 ст.12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя-доповідачВ.О.Скрипченко

СуддяМ.П.Коваль

СуддяЮ.В.Осіпов