Рішення

від 11.12.2024 по справі 296/1865/24

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 296/1865/24

Провадження №2/367/3627/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

11 грудня 2024 рокуІрпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді:Кухленка Д.С.

за участі секретаря:Шаповала О.О.

розглянувши у судовому засіданні в м. Ірпінь в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНОСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «ФОНД ГАРАНТУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних,

в с т а н о в и в:

До Ірпінського міського суду Київської області, за підсудністю, надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНОСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «ФОНД ГАРАНТУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 16 травня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «НАДРА» (надалі - ПАТ «КБ «НАДРА», Банк), та ОСОБА_1 (надалі - Позичальник, Боржник-1, Відповідач-1) було укладено Кредитний договір № 85/П/56/2008-840 (надалі - Кредитний договір, Основний договір), відповідно до умов якого Банком надано Позичальнику кредитні кошти у повному обсязі відповідно до умов Кредитного договору. У забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за Кредитним договором, 16 травня 2008 року між ПАТ «КБ «НАДРА» та ОСОБА_2 (надалі - Поручитель, Боржник-2, Відповідач-2) був укладений Договір поруки.

Зазначив, що у зв`язку з невиконанням Позичальником умов Кредитного договору ПАТ «КБ «НАДРА» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Кредитним договором. Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 15 березня 2011 року у справі № 2-2758/11 позов Банку задоволено - стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість по кредиту в сумі 183 890,31 доларів США, що еквівалентно 1 458 250,16 грн. за офіційним курсом НБУ на день подачі позовної заяви, та судові витрати в сумі 1 820,00 грн. Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 19 жовтня 2016 року у справі № 761/7620/14-ц апеляційну скаргу задоволено частково - заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 березня 2011 року у справі № 2-2758/11 в частині вирішення позовних вимог про стягнення тіла кредиту, відсотків, пені змінено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за Кредитним договором № 85/П/56/2008-840 від 16 травня 2008 року станом на 15 березня 2010 року в розмірі 166 265,24 доларів США, що становить 1 326 464,04грн та 28 206,06грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 138 489,88 доларів США, що становить 1 104 872,26грн, по сплаті відсотків - 27 776,36 доларів США, що становить 221 591,78грн, пеня - 28 206,06грн, а також судові витрати: судовий збір у розмірі 1 700,00грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00грн, тобто по 910,00грн з кожного.

Також зазначив, що 07 травня 2020 року між ПАТ «КБ «НАДРА» та ТОВ «ФК «ФГІ» був укладений Договір № GL3N217046_nB216 про відступлення прав вимоги, посвідчений 07 травня 2020 року Швець P.O., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим № 1557 (надалі - Договір відступлення прав вимоги), за умовами якого ПАТ «КБ «НАДРА» відступило, а ТОВ «ФК «ФГІ» набуло права вимоги до Позичальника та Поручителя, що належали ПАТ «КБ «НАДРА» на підставі вищевказаного Кредитного договору та Договору поруки.

Зазначив також, що ОСОБА_1 , як Позичальником, не виконувалось грошове зобов`язання за Кредитним договором, у зв`язку із чим було прострочено виконання грошового зобов`язання, а саме порушено строки погашення заборгованості за Кредитним договором та строки сплати процентів за користування кредитними коштами. У зв`язку з вищезазначеним у Кредитора виникло право вимоги на стягнення суми боргу з урахуванням 3 % річних від простроченої суми за весь час прострочення, відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України. Загальна сума заборгованості, встановлена рішенням Апеляційного суду м. Києва від 19 жовтня 2016 року у справі № 761/7620/14-ц, складає 166 265,24 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на дату звернення з цією позовною заявою - 6 246 551,81 грн. Виходячи із загальної суми заборгованості Кредитор має право на отримання сум передбачених статтею 625 ЦК України, а саме: 3 % річних від простроченої суми заборгованості за період з 05.02.2021 року по 23.02.2022 року у сумі 197 151,44 грн.

У зв`язку з чим позивач просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «ФОНД ГАРАНТУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙ» (ЄДРПОУ 40662938, місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 13, офіс 413) 3% річних за період з 05.02.2021 року по 23.02.2022 року у сумі 197 151,44грн та понесені судові витрати.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 01 березня 2024 року справу передано за підсудністю до Ірпінського міського суду Київської області.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 01 травня 2024 року справу прийнято до свого провадження, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

31.07.2024 через канцелярію суду від ОСОБА_3 , який діє від імені та в інтересах відповідача ОСОБА_2 , надійшов відзив на позовну заяву, де зазначено, що ОСОБА_2 не є боржницею у виконавчому провадженні по стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «Фонд Гарантування Інвестицій» будь-яких коштів, що підтверджується відомостями Єдиного реєстру боржників, як не є боржницею й на користь будь-якого іншого стягувача. Таким чином підстави застосовувати до ОСОБА_2 додаткову відповідальність - стягувати компенсаційні наслідки прострочення виконання рішення суду відсутні. Вказав, що згідно з листа ТПП України від 28.08.2022 № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на підставі статей 14 та 14і Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТГІП України, засвідчує форс мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022. Таким чином ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Також зазначила, що враховуючи, що кредитор змінив умови основного зобов`язання в травні 2008 році, зобов`язання поручителя є припиненими в грудні 2008 року. В межах строку дії поруки Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «Фонд Гарантування Інвестицій» з вимогами до поручителя не зверталося, а даний позов було подано до суду після припинення поруки. За таких обставин, позовна вимога про стягнення 3% річних за несвоєчасне виконання рішення суду солідарно з позичальника та поручителя є необґрунтованою. Вказав, що з урахуванням принципу диспозитивності правильним визначення періоду нарахування 3 % річних за статтею 625 ЦК України саме періодом трьох років до подачі позову 09 квітня 2024 року і визначається період нарахування відповідних платежів - три роки до дня надходження до суду позовної заяви. Просив застосувати позовну давність, оскільки позовні вимоги заявлено за межами строку позовної давності. У зв`язку із чим позивач просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. До суду подане клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, в тому числі оголошенням на сайті «Судова Влада України». Будь-яких клопотань/заяв до суду не надходило. Причину своєї неявки не повідомили. Відзив на позов відповідач ОСОБА_1 не подав.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. ч. 4, 5 ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України).

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Через відсутність від відповідачів клопотань та відзиву на позов, у відповідності зі ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч.ч.1, 2, 3 ст. 13 ЦПК України).

У відповідності до вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 628 ЦК України Договір, що укладається між Банком та клієнтом є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі але не виключно: договору банківського рахунка; договору про споживчий кредит.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Судом встановлено, що 16 травня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «НАДРА», та ОСОБА_1 (надалі Позичальник) було укладено Кредитний договір № 85/П/56/2008-840 (надалі - Кредитний договір), відповідно до умов якого Банком надано Позичальнику кредитні кошти у сумі 140896 доларів США 00 центів на умовах платності, строковості та зворотності.(а.с.8-10)

З метою забезпечення виконання зобов`язань Позичальника ОСОБА_1 за Кредитним договором № 85/П/56/2008-840, 16 травня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «КБ «НАДРА» та ОСОБА_2 (надалі - Поручитель) був укладений Договір поруки.(а.с.13)

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 19 жовтня 2016 року у справі № 761/7620/14-ц апеляційну скаргу задоволено частково. Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 березня 2011 року у справі № 2-2758/11 в частині вирішення позовних вимог про стягнення тіла кредиту, відсотків, пені змінено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за Кредитним договором № 85/П/56/2008-840 від 16 травня 2008 року станом на 15 березня 2010 року в розмірі 166 265,24 доларів США, що становить 1 326 464,04грн та 28 206,06грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 138 489,88 доларів США, що становить 1 104 872,26грн, по сплаті відсотків - 27 776,36 доларів США, що становить 221 591,78грн, пеня - 28 206,06грн, а також судові витрати: судовий збір у розмірі 1 700,00грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00грн, тобто по 910,00грн з кожного. (а.с.20-22)

Встановлено, що 07 травня 2020 року між ПАТ «КБ «НАДРА» та ТОВ «ФК «ФГІ» був укладений Договір № GL3N217046_ПB216 про відступлення прав вимоги, посвідчений 07 травня 2020 року Швець P.O., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим № 1557 у відповідності до умов якого ПАТ «КБ «НАДРА» відступило, а ТОВ «ФК «ФГІ» набуло права вимоги до Позичальника та Поручителя, що належали ПАТ «КБ «НАДРА» на підставі Кредитного договору № 85/П/56/2008-840 від 16.05.2008 та Договору поруки від 16.05.2008.(а.с.16-19)

Згідно з розрахунків, здійснених позивачем, розмір 3% річних за період з 05.02.2021 року по 23.02.2022 року становить 197 151,44грн. (а.с.5)

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ст. 512 ЦК України передбачено, що однією з підстав заміни кредитора у зобов`язанні іншою особою є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника (ст. 516 ЦК України).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Згідно з нормами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Положеннями статті 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Зокрема, статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості.

Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з вищезазначеним у Кредитора виникло право вимоги на стягнення суми боргу з урахуванням 3 % річних від простроченої суми за весь час прострочення, відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України.

Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3% річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу.

Отже, за змістом наведеної норми закону, нараховані на суму боргу три проценти річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-1018), від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154ц18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження N? 14-318цс18), якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред`явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі статті 1050 ЦК України. Разом з тим права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Законодавець визначає обов`язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних за увесь час прострочення, у зв`язку із чим таке зобов`язання є триваючим.

Таким чином, з ухваленням рішенням про стягнення боргу у 2016 році зобов`язання Відповідача сплатити заборгованість не припинилося та триває по даний час. Відтак, кредитор має право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України (далі - «ЦК України») договором с домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору с умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частинами першою, третьою статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідальність у вигляді трьох процентів річних та інфляційних втрат є особливим видом відповідальності, яка передбачена не договором, що укладається на розсуд сторін, а законом.

Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 у справі №127/15672/16-ц).

Таким чином, за змістом наведеної норми нараховані на суму боргу 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, що належать до сплати кредиторові.

Як встановлено судом, позивач обмежуючись останніми трьома роками, які передували подачі позову, та враховуючи пункт 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, просить стягнути 3% річних за період з 05.02.2021 року по 23.02.2022 року.

Суд критично ставиться до доводів сторони відповідача ОСОБА_2 , зазначених у відзиві на позовну заяву, оскільки такі не знайшли своє підтвердження під час розгляду справи судом.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачі свої зобов`язання за Кредитним договором № 85/П/56/2008-840 від 16.05.2008 та Договором поруки від 16.05.2008 не виконали, а отже з останніх на користь позивача підлягає стягненню 3% річних за період з 05.02.2021 року по 23.02.2022 року у сумі 197 151,44грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а відтак, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 3 028,00грн.

На підставі ст. ст. 525, 610, 612, 625 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 57-61, 79, 137, 141, 209, 210, 212-215, 223, 228, 258, 259, 265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНОСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «ФОНД ГАРАНТУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «ФОНД ГАРАНТУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙ» (ЄДРПОУ 40662938, місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 13, офіс 413) 3% річних за період з 05.02.2021 року по 23.02.2022 року у сумі 197151(сто дев`яносто сім тисяч сто п`ятдесят одна)грн 44коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «ФОНД ГАРАНТУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙ» (ЄДРПОУ 40662938, місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 13, офіс 413) суму сплаченого судового збору в розмірі 3028,00грн.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені удень його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5ст.265 ЦПК України:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «ФОНД ГАРАНТУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙ» (ЄДРПОУ 40662938, місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 13, офіс 413).

Відповідач 1: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач 2: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: Д.С. Кухленко