Ухвала

від 29.10.2024 по справі 361/1298/19

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/1298/19

провадження № 4-с/361/3/24

29.10.2024

УХВАЛА

Іменем України

29 жовтня 2024 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого-судді Дутчака І.М.,за участю секретаря Лебідя В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Черухи Олександра Миколайовича, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Деснянський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, у якій, враховуючи уточнення вимог (т. 1 а. с. 51-55), просила визнати неправомірними дії державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Відділ ДВС) Черухи О.М. щодо відмови у відкритті провадження за заявою стягувача від 23 травня 2022 року за виконавчим листом № 361/1298/19, виданим на підставі ухвали від 22 лютого 2022 року Броварського міськрайонного суду Київської області, після виправлення помилки у рішенні від 16 березня 2020 року Броварського міськрайонного суду Київської області у цивільній справі № 361/1298/19; скасувати повідомлення від 15 липня 2022 року головного державного виконавця Черухи О.М. про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання; зобов`язати державного виконавця Відділу ДВС Черуху О.М. або компетентну особу Відділу ДВС відкрити виконавче провадження за виконавчим листом № 361/1298/19, виданим на підставі ухвали від 22 лютого 2022 року Броварського міськрайонного суду Київської області, після виправлення помилки у рішенні від 16 березня 2020 року Броварського міськрайонного суду Київської області у цивільній справі № 361/1298/19.

В обґрунтування скарги зазначала, що 16 березня 2020 року Броварським міськрайонним судом Київської області у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину та дружину ухвалено рішення, яким позовні вимоги задоволено частково, зокрема, цим судовим рішенням стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дружину ОСОБА_1 у розмірі 2102 грн., щомісячно, починаючи із 20 лютого 2020 року до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років.

Однак у вказаному рішенні суду була допущена арифметична описка, яка на підставі її заяви ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 лютого 2022 року була виправлена, та судом видано виконавчий лист, який, як вказано у даній скарзі, 21 травня 2021 року Відділом ДВС було закрито та повернуто до суду після завершення виконавчого провадження.

23 травня 2022 року вона через свого представника адвоката Гарницького П.П. подала до Відділу ДВС заяву про відкриття виконавчого провадження, до якої було долучено оригінал виконавчого листа. Однак Відділ ДВС не вжив заходів по цій заяві та не повідомив її про прийняті заходи, хоча у прохальній частині заяви зазначено, що всі повідомлення направляти на адресу її представника.

Унаслідок не реагування на вказану заяву, 26 червня 2022 року її представник був змушений направити до Відділу ДВС заяву про надсилання стягувачу постанови про відкриття виконавчого провадження, на яку 29 липня 2022 року надійшла відповідь державного виконавця Черухи О.М., якою останній повідомив про прийняте ним рішення про відмову у відкритті виконавчого провадження, а виконавчий лист відправлено на іншу адресу, ніж ту, на яку вона (стягувач) посилалася у листуванні.

Вказувала, що у порушення вимог ст. 41 Закону України "Про виконавче провадження", заінтересованими особами не було відновлено виконавче провадження не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавчого документа та не прийнято заходи щодо виконання норм законодавства та рішення суду, без з`ясування всіх обставин, не повідомлено скаржника про відсутність правових підстав для відновлення виконавчого провадження, що й стало підставою для звернення до суду із цією скаргою для поновлення її порушених прав.

Заявник ОСОБА_1 та її представник адвокат Гарницький П.П. у судове засідання не з`явилися, останній подав до суду заяву, у якій просив суд здійснювати розгляд справи за їхньої відсутності, скаргу підтримує.

Заінтересовані особи: державний виконавець Черуха О.М. та Відділ ДВС у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, заперечення на скаргу до суду вони не подавали.

Заінтересована особа (боржник) ОСОБА_2 у судове засідання теж не з`явився, його представник адвокат Ліщук О.В. подала до суду відзив на скаргу, у якому заперечувала проти задоволення скарги, посилаючись на те, що на підставі пред`явленого ОСОБА_1 виконавчого листа № 361/1298/19, виданого 20 червня 2020 року Броварським міськрайонним судом Київської області з виконання рішення суду від 16 березня 2020 року про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на дружину ОСОБА_1 у розмірі 2102 грн., щомісячно, починаючи з 20 лютого 2020 року і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років, Відділом ДВС відкрито виконавче провадження № 65203158, яке уже виконано ОСОБА_2 та це виконавче провадження наразі закінчене у зв`язку з його повним виконанням. Після виправлення ухвалою суду від 22 лютого 2022 року описки у вказаному рішенні суду в частині початку строку стягнення аліментів, починаючи з 20 лютого 2019 року, а не з 20 лютого 2020 року, ОСОБА_2 самостійно сплатив ОСОБА_1 аліменти в розмірі 29500 грн. Вважає, що державний виконавець при поверненні зазначеного вище виконавчого листа після закінчення виконавчого провадження № 65203158, у зв`язку з його повним виконанням, діяв у рамках закону, його рішення та дії були вчинені відповідно до закону, в межах його повноважень, будь-які права стягувача ОСОБА_1 порушені не були, оскільки у разі якщо, на думку стягувача, виконавчий лист не відповідав вимогам законодавства, остання не була позбавлена можливості звернутися до суду для приведення виконавчого листа у відповідність до вимог чинного законодавства.

З`ясувавши позицію учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

16 березня 2020 року Броварським міськрайонним судом Київської області у цивільній справі № 361/1298/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину та дружину ухвалено рішення, яким позов задоволено частково. Цим судовим рішенням стягнуто, зокрема, із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дружину ОСОБА_1 у розмірі 2102 грн., щомісячно, починаючи із 20 лютого 2020 року до досягнення їх дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років.

22 червня 2020 року на виконання цього судового рішення судом виданий виконавчий лист № 361/1298/19, який стягувачем ОСОБА_1 пред`явлено до виконання до Відділу ДВС та останнім відкрито виконавче провадження № 65203158.

21 травня 2021 року постановою головного державного виконавця Відділу ДВС Вахрушевою Р.М. у зв`язку з повним виконанням виконавчого документа вказане виконавче провадження № 65203158 закінчене.

25 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, у якій просила суд винести ухвалу про виправлення помилки у рішенні Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 березня 2020 року у цивільній справі № 361/1298/19, вказавши правильною у мотивувальній та резолютивній частинах цього рішення дату початку стягнення аліментів на дружину ОСОБА_1 із 20 лютого 2019 року, виправивши - 20 лютого 2020 року на 20 лютого 2019 року.

22 лютого 2022 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області було виправлено описку у мотивувальній та резолютивній частинах рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 березня 2020 року, замість помилково зазначеної дати 20 лютого 2020 року - початку стягнення аліментів з ОСОБА_2 на дружину, вказано правильну дату - 20 лютого 2019 року.

23 травня 2022 року представником стягувача ОСОБА_1 адвокатом Гарницьким П.П. до Відділу ДВС було направлено заяву про відкриття виконавчого провадження, у якій він посилався на те, що 16 березня 2020 року рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на дружину, щомісячно, починаючи з 20 лютого 2020 року до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років. 22 лютого 2022 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області у вказаному рішенні судом виправлено описки та видано виконавчий лист, який 21 травня 2021 року Відділом ДВС було закрито та повернуто до суду після завершення виконавчого провадження, тому, враховуючи, що рішення суду від 16 березня 2020 року набрало законної сили, у якому ухвалою суду від 22 лютого 2022 року виправлено описку та повторно стягувачу видано виконавчий лист від 22 червня 2020 року для його примусового виконання, оскільки боржник відмовляється добровільно виконувати судове рішення, просив, зокрема, на підставі виконавчого листа № 361/1298/19 від 22 червня 2020 року відкрити виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на неї в розмірі 2102 грн., щомісячно, починаючи з 20 лютого 2020 року до досягнення дитиною трьох років, та направити постанову про відкриття виконавчого провадження з ідентифікатором доступу на ім`я стягувача або її представника. До даної заяви додавалися: оригінал виконавчого листа від 22 червня 2020 року; копія ухвали від 22 лютого 2022 року Броварського міськрайонного суду Київської області; копія ордера на надання правової допомоги; копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Із матеріалів справи видно, що 08 червня 2022 року боржник ОСОБА_2 на рахунок стягувача ОСОБА_1 здійснив доплату аліментів згідно із ухвалою суду від 22 лютого 2022 року у цивільній справі № 361/1298/19 (провадження 2-во/361/10/22) за період із 20 лютого 2019 року по 20 лютого 2020 року в загальному розмірі 29500 грн., що підтверджується копією квитанції № В2СР-3Т7Х-71К6-ТВВМ від 08 червня 2022 року.

Також 26 червня 2022 року представником стягувача ОСОБА_1 адвокатом Гарницьким П.П. до Відділу ДВС направлено заяву про надіслання постанови про відкриття виконавчого провадження, у якій він, посилаючись на те, що постанова про відкриття виконавчого провадження не була надіслана ані стягувачу ОСОБА_1 , ані йому, її представнику, на електронну пошту, про що він просив у заяві від 23 травня 2022 року, а також з огляду на те, що боржник ОСОБА_2 не бажає виконувати судове рішення у добровільному порядку, та була подана заява про примусове виконання рішення суду, просив надіслати на адресу стягувача постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 аліментів на дружину в розмірі 2102 грн., щомісячно, починаючи із 20 лютого 2020 року і до досягнення дитиною трьох років.

15 липня 2022 року державним виконавцем Черухою О.М. представнику стягувача ОСОБА_1 адвокату Гарницькому П.П. за наслідками розгляду заяви від 26 червня 2022 року надано відповідь та повідомлено, що 30 травня 2022 року до Відділу ДВС повторно надійшов виконавчий лист № 361/1298/19, виданий 22 червня 2020 року Броварським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів, також до виконавчого документа додано завірену належним чином копію ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 лютого 2022 року.

Також повідомлено, що 03 червня 2022 року державним виконавцем, керуючись п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, оскільки згідно із відміткою на зворотному боці виконавчого листа та при перевірці даних із Автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що згідно із п. 7 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження щодо виконавчого листа № 361/1298/19 виконано та закінчено за закінченням строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення відповідних платежів. На момент закінчення виконавчого провадження заборгованість із стягнення відповідних платежів відсутня.

Стягувач ОСОБА_1 , вважаючи дії державного виконавця щодо відмови у відкритті виконавчого провадження за її заявою від 23 травня 2022 року за виконавчим листом № 361/1298/19, виданим на підставі ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 лютого 2022 року, після виправлення описки у рішенні Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 березня 2020 року у цивільній справі № 361/1298/19, неправомірними, звернулася до суду із цією скаргою, у якій вона просила суд скасувати повідомлення від 15 липня 2022 року державного виконавця Черухи О.М. про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання та зобов`язати державного виконавця Відділу ДВС Черуху О.М. або компетентну особу Відділу ДВС відкрити виконавче провадження за виконавчим листом № 361/1298/19, виданим на підставі ухвали від 22 лютого 2022 року Броварського міськрайонного суду Київської області, після виправлення помилки у рішенні цього суду від 16 березня 2020 року у цивільній справі № 361/1298/19.

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У ч. 1 ст. 5 ЦПК України встановлено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Порядок виконання судових рішень встановлений Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).

Відповідно до ст. 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIIIпримусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

За змістом ч. 1 ст. 4 Закону № 1404-VIIIу виконавчому документі зазначаються , зокрема , резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред`явлення рішення до виконання.

У ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIIIвстановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Аналіз наведених норм дає суду підстави для висновку, що при видачі виконавчого листа з примусового виконання рішення, суд зазначає у ньому резолютивну частину рішення, яке підлягає виконанню.

У п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону № 1404-VIIIпередбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Відповідно до п. п. 7, 9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VIIIвиконавче провадження підлягає закінченню у разі: закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів; фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Виходячи з наведеного слід дійти висновку, що у державного виконавця, на підставі пред`явленої ухвали суду від 22 лютого 2022 року про виправлення описки у рішенні суду від 16 березня 2020 року, з повторно пред`явленого стягувачем ОСОБА_1 виконавчого листа № 361/1298/19, виданого 22 червня 2020 року, який містив резолютивну частину рішення суду від 16 березня 2020 року,були відсутні підстави для відкриття виконавчого провадження, оскільки цей виконавчий лист не відповідав вимогам встановленим ст. 4 Закону № 1404-VIII, та державний виконавець відповідно до вимог законодавства правомірно було винесено 03 червня 2022 року повідомленням про повернення виконавчого листа стягувачу без прийняття його до виконання у зв`язку з тим, що виконавче провадження з виконання зазначеного виконавчого листа закінчено на підставі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, та відсутністю заборгованості із стягнення відповідних платежів та фактичним виконанням у повному обсязі рішення суду згідно із виконавчим документом, що вбачається із відповіді державного виконавця від 15 липня 2022 року, наданої на заяву представника стягувача ОСОБА_1 адвоката Гарницького П.П.

Згідно із ч. 1 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи зазначену норму, суд звертає увагу на тому, що у випадку описки, допущеної у рішенні суду, на підставі якого уже видано виконавчий лист, сторона виконавчого провадження не позбавлена можливості звернутися до суду із заявою про виправлення помилки у виконавчому листі, що передбачено ст. 432 ЦПК України, щоб привести зміст виконавчого листа до відповідності резолютивній частині рішення суду, яке підлягає виконанню.

У визначений законодавством спосіб стягувач до суду не зверталася, виправлення описки у виконавчому листі не здійснювала, доказів того, що нею був пред`явлений повторно виконавчий лист № 361/1298/19 із ухвалою суду про виправлення у ньому описки та він приведений у відповідність до рішення суду від 16 березня 2020 року, із урахуванням ухвали суду від 22 лютого 2022 року про виправлення описки у цьому рішенні, заявником не надано.

Суд позбавлений також можливості ознайомитися зі змістом повідомлення від 03 червня 2022 року державного виконавця Черухи О.М. про повернення виконавчого листа стягувачу, оскільки звертаючись до суду із даною скаргою та оскаржуючи це повідомлення стягувач ОСОБА_1 не додала його до своєї скарги та відповідних клопотань, у разі неможливості його отримання, про його витребування вона не заявляла, а у прохальній частині просила скасувати повідомлення про повернення виконавчого листа стягувачу від 15 липня 2022 року, що не є оскаржуваним повідомленням, а є відповіддю на лист представника ОСОБА_1 за наслідками розгляду заяви, тому саме виходячи зі змісту цього листа від 15 липня 2022 року, який містить посилання на оскаржуване повідомлення від 03 червня 2022 року, суд керувався встановлюючи зазначені вище обставини та підстави повернення стягувачу виконавчого листа без прийняття його до виконання.

За змістом ч. ч. 4, 8 ст. 19 Закону № 1404-VIIIсторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Відповідно до ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства (ч. 1). При їх здійсненні особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб (ч. 2). Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживанням правом в інших формах (ч. 3). При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства (ч. 4). У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом (ч. 6).

Згідно із ч. 3 ст. 16 ЦК України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Із матеріалів справи вбачається, що на момент звернення ОСОБА_1 із цією скаргою до суду у серпні 2022 року, зокрема, із вимогами про зобов`язання державного виконавця Черухи О.М. або іншу компетентну особу Відділу ДВС відкрити виконавче провадження за виконавчим листом № 361/1298/19, боржник ОСОБА_2 із урахуванням ухвали суду від 22 лютого 2022 року про виправлення описки у рішенні суду від 16 березня 2020 року, відповідно до визначеного судом розміру аліментів на дружину ОСОБА_1 у сумі 2102 грн., щомісячно, сплатив на користь останньої за період, який помилково не був зазначений судом у вказаному рішенні, суму аліментів за період із 20 лютого 2019 року по 20 лютого 2020 року, у розмірі 29500 грн., про що свідчить копія квитанції № В2СР-3Т7Х-71К6-ТВВМ від 08 червня 2022 року, із розрахунку суми аліментів за 12 місяців по 2102 грн., які підлягали стягненню з ОСОБА_2 за цей період (12 х 2102 грн. = 25224 грн.), що є достатнім та покриває суму аліментів за вказаний період, що свідчить про добровільне виконання боржником ОСОБА_2 своїх зобов`язань за рішенням суду від 16 березня 2020 року, із урахуванням внесених ухвалою суду від 22 лютого 2022 року виправлень описок у цьому рішенні.

Виходячи з наведених обставин, суд вважає, що відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 361/1298/19, про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів, із урахуванням ухвали суду від 22 лютого 2022 року про виправлення описки у рішенні суду, може призвести до подвійного стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів за вказаний вище період, тобто з 20 лютого 2019 року по 20 лютого 2020 року, що є неприпустимим, може свідчити про здійснення дій, які могли б порушити права іншої особи, та може бути розцінене як зловживання правом.

Заявник ОСОБА_1 та її представник адвокат Гарницький П.П. у судові засідання не з`явилися, будь-яких пояснень щодо добровільної сплати боржником ОСОБА_2 аліментів за зазначений період із 20 лютого 2019 року по 20 лютого 2020 року, суду не надавали, цих обставин вони не заперечували та не спростовували.

За змістом ч. 1 ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Виходячи із наведених норм та встановлених судом обставин, суд вважає, що державний виконавець при відмові у відкритті виконавчого провадження діяв відповідно до закону та в межах своїх повноважень, право заявника не було порушено, враховуючи, що рішення суду від 16 березня 2020 року у частині стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за період з 20 лютого 2020 року до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років, виконано у межах виконавчого провадження, яке було закінчено, що підтверджується відповіддю державного виконавця від 15 липня 2022 року за № 69129751/9.

Згідно із копією квитанції від 08 червня 2022 року № В2СР-3Т7Х-71К6-ТВВМ, наданою суду ОСОБА_2 , аліменти за період із 20 лютого 2019 року по 20 лютого 2020 року останнім сплачені добровільно за цей період, за 12 місяців у більшому розмірі 29500 грн., хоча сплаті підлягали аліменти в розмірі 25224 грн. (12 х 2102 грн.), підстав для відкриття чи відновлення закінченого виконавчого провадження на підставі повторно пред`явленого виконавчого листа і ухвали суду про виправлення описки у рішенні суду, були відсутні, права стягувача на момент звернення ОСОБА_1 до суду зі скаргою не були порушені, тому підстави для задоволення скарги відсутні.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 76, 81, 89, 259, 260, 263 - 265, 447 - 451 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

У задоволені скарги ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Черухи Олександра Миколайовича, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Деснянський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя Дутчак І. М.