Рішення

від 17.12.2007 по справі 13/355-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/355-07

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"17" грудня 2007 р.                                                                             Справа № 13/355-07

позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Портмарін Груп", м. Одеса

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Воталі", смт. Іванків, Іванківський район

про стягнення 8489,38 грн.

  Суддя           С.Ю. Наріжний

Представники:

від позивача Черкасов В.Є. - директор (наказ №15/1 від 25.03.2006р.);

                      Афанасьєва М.В. - довіреність б/н від 03.09.2007р.;

від відповідача не з'явився;

суть спору:

Товариством з обмеженою відповідальністю „Портмарін Груп” (далі –позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Воталі" (далі –відповідач) про стягнення 8489,38 грн. основного боргу.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору на транспортно-експедиційне обслуговування зовнішньоторгових вантажів №ПГ/В-2901 від 29.01.2007 р. щодо оплати за перевезення вантажу автотранспортним засобом.

19.11.2007 р. представник позивача надав суду заяву про збільшення позовних вимог згідно якої просить суд:

- стягнути з відповідача на користь позивача 10282,11 грн. основного боргу, 202,98 грн. пені, 1101,77 грн. - 3% річних, 5000 грн. витрат на послуги адвоката.

17.12.2007 р. представник позивача надав суду заяву про зменшення позовних вимог згідно якої просить суд:

- стягнути з відповідача на користь позивача 10282,11 грн. основного боргу, 989,52 грн. пені, 183,02 грн. - 3% річних, 5000 грн. витрат на послуги адвоката.

Судом встановлено, що заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а отже  подальший розгляд справи здійснюється щодо вимог позивача зазначених в заяві про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позов та інших витребуваних ухвалою суду документів не подав. Відповідач належним чином був повідомлений про місце і час судового засідання ухвалою суду від 22.10.2007 р. та 19.11.2007 р. Також представник відповідача 12.12.2007 р. ознайомився з матеріалами справи №13/335-07 та йому було відому про дату судового засідання. Згідно зі ст.75 ГПК України справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача судом встановлено наступне.

29 січня 2007 року між позивачем, як Експедитором, та відповідачем , як Клієнтом, був укладений договір № ПГ/В-2901 на транспортно-експедиторське обслуговування зовнішньоторгових  вантажів (далі - "Договір”). Предметом договору є надання позивачем за винагороду та за рахунок відповідача визначених договором послуг, пов'язаних із перевезенням вантажів Клієнта. Договором (пункт 2.1.1.) передбачено, що Експедитор представляє інтереси Клієнта у взаємовідносинах із перевізниками, портами та іншими організаціями щодо перевезення, перевалки та транспортно-експедиторському обслуговуванні вантажів Клієнта.

Відповідно до пункту 6.1. договору, договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2007 року.

Судом встановлено, що позивач за період з 21.03.2007 р. по 26.03.2007 р. надав відповідачу транспортно-експедиторські послуги, зокрема, організовано перевезення - вантажів з порту Одеса до смт. Бородянка Київської області, що підтверджується товаросупровідними документами встановленого зразка, а саме міжнародними товарно-транспортними накладними СМР (далі - "накладні СМR).

Відповідно до статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна; міжнародна автомобільна накладна (СМR); накладна СМГС; коносамент; накладна ЦІМ; вантажна відомість; інші документи, визначені законами України.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Судом встановлено, що накладні СМR, копії яких знаходяться в матеріалах справи підтверджують факт надання позивачем послуг з організації перевезення вантажів відповідача з Одеського морського торговельного порту до пункту призначення (міста Києва чи смт. Бородянка Іванківського району Київської області).

Відповідно до частини другої статті 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що рахунки Експедитора підлягають оплаті протягом 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку (в тому числі шляхом факсимільного зв'язку).

14 березня 2007 року позивач направив факсимільним зв'язком на адресу відповідача  рахунок-фактуру № СФ-107 на суму 31 814,30 гривень (в т.ч. ПДВ в сумі 5 246,27 гривень), щодо сплати вивантаження з борту судна, експедирування в межах порту, експедиторської винагороди, авто послуг, використання обладнання та схову.

В порушення умов договору відповідач виставлений позивачем рахунок № СФ-107 на загальну суму 31 814,30 грн. в повному обсязі не оплатив.

Згідно зазначеного рахунку ТОВ "ВОТАЛІ" здійснило оплату на загальну суму 26 814,30 гривен., у зв'язку з чим згідно рахунку № СФ-107 у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 5000,00 грн.

Таким чином станом не день розгляду справи основний борг, який підлягає стягненню з відповідача згідно рахунку № СФ-107 становить 5000 грн.

Згідно пункту 4.1.4. Договору (мовою оригіналу) «Зкспедитор имеет право на удержание или задержку груза, а также на иные действия с целью истребования оплаты Клиентом выставленных счетов за услуги й понесенные расходы».

Як зазначає позивач згідно накладної СМR №106879 від 26.03.2007 автомашина прибула під завантаження 26.03.2007 р., завантажена контейнером № GLDU 3222635  та 27.03.2007 року о 13 годин 20 хвилин. вибула з  м. Одеса у напрямку смт. Бородянка Київської області.

В зв'язку з наявністю у відповідача заборгованості в сумі 5000 грн. згідно рахунку № СФ-107  та користуючись правом передбаченим у пункті 4.1.4 Договору позивач стверджує, що свідомо затримав вивантаження перевезеного до смт. Бородянка вантажу ТОВ „ВОТАЛІ" у контейнері № GLDU 3222635 СМR №106879, про що відповідача було повідомлено листом №2903-01 від 30 березня 2007 р.

В зв'язку з використанням ТОВ „ПОРТМАРІН ГРУП" права на затримання вантажу автомашина була розвантажена в місці призначення лише 10.04.2007 року.

Як вбачається з матеріалів справи послуги з автотранспортного перевезення вантажу надавалися позивачу МП „Югтранс ЛТД" ТОВ (далі - Перевізник) згідно договору перевезення вантажу №ЮПГ/2011 від 20 листопада 2006 року.

03 травня 2007 року МП „Югтранс ЛТД" ТОВ виставило позивачу рахунок №ЮГ-0000315 за наднормативне використання автомобіля (наряд 161, контейнер №GLDU 3222635  получатель „Вотали" Бородянка/Киев) на суму 4713,98 грн. (у т.ч. ПДВ 785,66 грн.).

Рахунок МП „Югтранс ЛТД" ТОВ №ЮГ-0000315 від 03 травня 2007 року було сплачено ТОВ „ПОРТМАРІН ГРУП" у повному обсязі 24.05.2007 року, що підтверджується випискою з особового рахунку №26008016413001 від 24 травня 2007 року.

Позивач також зазначає, що контейнерне обладнання для перевезення вантажу надавалося ТОВ „Міжнародний експедиторський центр" згідно Угоди №ПМ/МЕЦ-008 про співпрацю в галузі морського транспортування контейнеризованих вантажів від 12 травня 2006 р.

Згідно пункту 4.6 зазначеного договору (мовою оригіналу) «Экспедитор уплачивает демередж (штраф за сверхнормативньїй простой контейнерного оборудования) в соответствии с условиями коносамента/линии в случаях, когда Агент привлекает Экспедитора к исполнению обязанностей по доставке и вьідаче груза получателю от имени линии на условиях коносамента. В случаях, когда Экспедитор получает груз по доверенности Получателя, он обязуется собрать у последнего все причитающиеся согласно условиям коносамента/линии платежи в пользу линии й передать их Агенту».

18.04.2007 р. ТОВ „Міжнародний експедиторський центр" згідно умов Угоди №ПМ/МЕЦ-008 від 12 травня 2006 року виставило ТОВ „ПОРТМАРІН ГРУП" рахунок №МЕ-2022194 на суму 606,00 грн. (демередж по 13/04/07).

Відповідно до виписки з особового рахунку №26008016413001 від 10 травня 2007 року позивач сплатив рахунок ТОВ „Міжнародний експедиторський центр" № МЕ-2022750 від 10/05/2007р. у повному обсязі.

Як підтверджується матеріалами справи 6 квітня 2007 року позивач направив на адресу відповідача факсимільним зв'язком рахунок-фактуру № СФ-140 на суму 3489,38 гривень за простій машини з 28 березня по 6 квітня 2007 р. та демередж (наднормативне використання контейнеру) за три дні.

12 квітня 2007 року позивач направив на адресу відповідача факсимільним зв'язком рахунок-фактуру № СФ-143 на суму 1792,73 гривні за простій автотранспорту з 7 квітня по 10 квітня 2007 року (включно) та демередж за п'ять днів.

24 травня 2007 року на підставі рахунків, виставлених ТОВ „Міжнародний експедиторський центр" (№МЕ-2022194) та МП „Югтранс ЛТД" ТОВ (№ЮГ-0000315), і фактичної їх сплати позивач повторно направив на адресу ТОВ "ВОТАЛІ" факсимільним зв'язком рахунок-фактуру № СФ-140/1 на суму 3 489,38 грн. та рахунок-фактуру № СФ-143/1 на суму 1 792,73 грн.

Таким чином, позивач вважає, що основний борг, який відповідач повинен сплатити на його користь по договору № ПГ/В-2901 згідно рахунку-фактури № СФ-140  складає 3489,38 грн. та 1792,73 грн. згідно рахунку-фактури СФ-143.

Проте зазначена вимога позивача не може бути задоволена судом оскільки за своє правовою природою зазначена сума заборгованості згідно рахунку-фактури № СФ-140  та згідно рахунку-фактури СФ-143 не є основним боргом, який відповідач повинен сплати позивачу згідно договору № ПГ/В-2901. Положеннями даного  договору не передбачено такий вид відповідальності відповідача як відшкодування витрат понесених позивачем по іншим договорам укладеним з іншими юридичними особами, що можуть виникнути в зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням відповідачем умов договору ПГ/В-2901 щодо своєчасної оплати послуг позивача.

Натомість, на думку суду, витрати, які позивач здійснив по договорам укладеним з третіми особами, стороною яких відповідач не виступає, в контексті заявлення їх до стягнення з відповідача можуть розцінюватись лише як збитки.

В даному випадку позивачем не надано суду доказів та не доведено обставинами справи наявність усіх елементів складу правопорушення в діях відповідача, а саме: протиправної поведінки особи, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини особи, яка заподіяла збитки в зв'язку з якими позивач здійснив витрати на користь третіх осіб.

Тобто позивач свідомо за власною ініціативою, розуміючи настання наслідків у вигляді понесення витрат за простій автотранспорту не здійснював вивантаження перевезеного до смт. Бородянка вантажу ТОВ „ВОТАЛІ" у контейнері № GLDU 3222635 СМR №10687 з метою оплати відповідачем вже існуючої заборгованості. Таким чином позивач поніс збитки перед третіми особами. Проте зазначені наслідки у вигляді понесених збитків не перебувають у прямому причинному зв'язку з діями або бездіяльністю відповідача, оскільки не були невідворотними для позивача. Тобто несплата відповідачем заборгованості позивачу не була безумовною причиною яка повинна мати своїм наслідком розвиток подій які призводять тільки до простою автотранспорту позивача і понесення ним збитків. В свою чергу матеріали справи свідчать, що позивач мав можливість вчасно розвантажити вантаж в смт. Бородянка і не нести додаткових витрат.

В зв'язку з чим суд відмовляє в задоволенні вимоги про стягнення з відповідача 3489,38 грн. та 1792,73 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно п. 3.3 договору у випадку прострочення платежу відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день прос рочки. Як вбачається з розрахунку, що міститься в матеріалах справи сума пені в розмірі 989,52 грн. розрахованої на суму боргу згідно рахунків фактур  №СФ-107 від 14.03.2007р., №СФ-140/1 від 24.05.2007 р. та №СФ –143/1 від 24.05.2007 р. не є обґрунтованою враховуючи той факт, що судом відмовлено у стягненні 3489,38 грн. та 1792,73 грн. Згідно розрахунку пені зробленого судом в межах заявлених позовних вимог нарахованої на заборгованість згідно рахунку фактури  №СФ-107 від 14.03.2007 р.  сума пені з урахуванням п. 6 ст. 232 ГК України складає  480,97 грн. (54,82 грн. (на суму 16814,30 грн. за 7 днів з 19.03.2007 р. по 27.03.2007 р.) + 426,15 грн. на суму 5000 грн. за 6 місяців за період з 10.06.2007 р. по 10.12.2007 р.).

Крім того, згідно із ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи, розмір 3% річних за весь час прострочення складає 183,02 грн. Враховуючи те, що як встановлено судом вище судом відмовлено позивачу у стягненні 3489,38 грн. та 1792,73 грн., то згідно розрахунку 3% річних зробленого судом в межах заявлених позовних вимог нарахованих на заборгованість згідно рахунку фактури  №СФ-107 від 14.03.2007 р.  сума 3% річних складає  107,48 грн. (9,67 грн. (на суму 16814,30 грн. за 7 днів з 19.03.2007 р. по 27.03.2007 р.) + 97,81 грн. на суму 5000 грн. за 238 днів).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати  господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 5000 грн. основного боргу, 480,97  грн. пені, 107,48 грн. - 3% річних.

Також позивач просить на підставі ст. 44 ГПК України відшкодувати судові витрати у вигляді оплати послуг адвоката в сумі 5000 грн., які він сплатив  адвокату Афанасьєвій М.В. ( згідно Договору №3/09 від 03 вересня 2007 року.).

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх оплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Згідно  квитанції від 5 листопада 2007 року позивач перерахував адвокату Афанасьєвій М.В. 5000 грн. за послуги адвоката, який дійсно представляв інтереси позивача в судовому процесі.  

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, сума витрат на оплату послуг адвоката покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог та складає 2439,38  грн.

Витрати за розгляд справи, відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються  на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю "Воталі" (Київська обл., Іванківський р-н, смт. Іванків, вул. Київське шосе 1; код ЄДРПОУ  33130290) на користь   Товариства з обмеженою відповідальністю „Портмарін Груп” (м. Одеса, вул. Велика Арнаутська 2-а, оф. 412-А; код  ЄДРПОУ 33508545) 5000 (п'ять тисяч ) грн.  основного боргу, 480 (чотириста вісімдесят) грн. 97 коп. пені, 107 (сто сім) грн. 48 коп. –3% річних, а також судові витрати: 2439,38 (дві тисячи чотириста тридцять дев'ять) грн. 38 коп. витрат на оплату послуг адвоката, 55 (п'ятдесят п'ять) грн. 89 коп. державного мита та  57 (п'ятдесят сім) грн. 57 коп.  витрат за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення 3489,38 грн. та 1792,73 грн. основного боргу, 75,54 грн. 3% річних та 508,55 грн. пені відмовити.

                         Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                Наріжний С.Ю.