Рішення

від 16.01.2025 по справі 688/3201/23

ШЕПЕТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 688/3201/23

№ 2/688/34/25

РІШЕННЯ

Іменем України

16 січня 2025 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Стаднічук Н. Л.,

за участю секретаря судового засідання Березюк Н.А.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідачки ОСОБА_3 ,

представника відповідачки ОСОБА_4 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Шепетівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання розірвання шлюбу фіктивним,

ВСТАНОВИВ:

28.07.2023 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа Шепетівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання фіктивним розірвання шлюбу між нею та ОСОБА_5 , зареєстрованим Шепетівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, актовий запис № 1 від 09.01.2019.

В обґрунтування позову позивачка послалася на те, що з 26.04.1973 по 19.01.2019 перебувала у шлюбі з ОСОБА_5 , від якого мали двох дітей: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Під час шлюбу разом проживали в будинку АДРЕСА_1 , а також побудували новий будинок по АДРЕСА_2 . Чоловік позивачки протягом 2016-2018 років тяжко хворів, тому сім`я перебувала у скрутному матеріальному становищі. З метою оформлення субсидії на комунальні послуги з чоловіком вирішили фіктивно розірвати шлюб, при цьому не маючи наміру припиняти подружні відносини. 09.01.2019 шлюб розірвали, але продовжували проживати разом як чоловік та дружина, вели спільне господарство, побут, підтримували та опікувались один одним, оформили субсидію на комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті чоловіка 25.04.2019 вона здійснила його поховання. Будинок АДРЕСА_1 після чоловіка успадкував їхній син ОСОБА_6 , а після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 вона. Однак відповідачка усунула ОСОБА_6 від спадкування та скасувала свідоцтво про право її власності на вищевказаний будинок. На теперішній час проживає в будинку по АДРЕСА_2 , однак він не придатний для проживання, оскільки не обладнаний підлогою, опаленням, у ньому відсутні ванна та туалет, а оскільки хворіє на онкологічне захворювання, не може закінчити будівництво будинку. Натомість відповідачка вигнала її з будинку по АДРЕСА_1 , що був побудований нею з чоловіком. Щоб мати можливість успадкувати частину вказаного будинку просить визнати розірвання шлюбу фіктивним.

Ухвалою суду від 7 вересня 2023 року відкрито провадження у справі.

26.09.2023 представник відповідача адвокат М.Стариченко подав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечував, оскільки законодавство в сфері надання субсидій на житлово-комунальні послуги не обмежує осіб, що проживають в шлюбі, в отриманні субсидії. Крім того, нею не доведено спільного проживання з ОСОБА_5 однією сім`єю та ведення спільного господарства, з цим позовом звернулася лише після скасування судом її свідоцтва про право власності на житловий будинок. Поховання ОСОБА_5 позивачка здійснювала з метою реабілітації сина ОСОБА_6 , який убив батька.

Ухвалою суду від 9 жовтня 2023 року витребувано з Шепетівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) копію актового запису про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 № 1 від 09.01.2019 року, приєднано до матеріалів справи докази: відповідь на адвокатський запит від 31.07.2023 року № 01-09/2007 року, акт голови квартального комітету №16 від 05.10.2023, акт голови квартального комітету № 16 від 05.10.2023, викликано свідків.

26.10.2023 з Шепетівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшла копія актового запису про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 № 1 від 09.01.2019.

Ухвалою суду від 7 листопада 2023 року задоволено клопотання позивача та її представника, витребувано у Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» інформацію чи отримувала у відділенні №10022/0115 філії Хмельницького обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» ОСОБА_1 пенсію (згідно довіреності) за свого чоловіка ОСОБА_8 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .

15.01.2024 до суду надійшла відповідь з АТ «Державний ощадний банк України» № 46/12.06/3023/2024, згідно якої в установах АТ «Ощадбанк» відсутні відкриті рахунки на ім`я ОСОБА_8 , в зв`язку з не зазначенням в ухвалі суду РНОКПП та повної дати народження ОСОБА_5 пошук в програмному забезпеченні АТ «Ощадбанк» був неповноцінним.

Ухвалою суду від 24 січня 2024 року витребувано з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» інформацію, чи отримувала у відділенні № 10022/0115 філії Хмельницького обласного управління Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» ОСОБА_1 пенсію ОСОБА_5 .

20.01.2024 з АТ «Державний ощадний банк України» надійшов лист на ухвалу суду.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала по показала, що з 1973 по 2019 рік вона була в шлюбі з ОСОБА_5 , вони проживали разом в будинку АДРЕСА_1 , мали господарство, город, також разом побудували будинок по АДРЕСА_2 . В січні 2019 року вона отримувала пенсію 2700 грн, а ОСОБА_5 1450 грн, він тяжко хворів, тому через нестачу коштів вирішили розірвати шлюб для оформлення субсидії на комунальні послуги, але після розірвання шлюбу між ними нічого не змінилося, вони ночували в будинку по АДРЕСА_1 , а вранці йшли до будинку по АДРЕСА_2 , де мали господарство, він допомагав їй по господарству рубав дрова, виносив гній, запасав сіно для худоби. Також вона за його дорученням отримувала його пенсію та розпоряджалася нею, після смерті чоловіка здійснила його поховання та встановила надгробний пам`ятник. За життя чоловіка за їхньою домовленістю він склав заповіт на будинок по АДРЕСА_1 на сина ОСОБА_6 , після смерті чоловіка син його успадкував, а після смерті сина вона успадкувала цей будинок й отримала свідоцтво про право на спадщину. Однак відповідачка скасувала вказане свідоцтво про право на спадщину та наразі не впускає її до будинку, а будинок по АДРЕСА_2 непридатний для проживання. Тому визнання розірвання шлюбу фіктивним надасть їй можливість успадкувати частину будинку, щоб мати можливість проживати у ньому.

Представник позивачки - адвокат Царик Т. Г. позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених в позовній заяві.

Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечувала та пояснила, що позивачка (її мати) після розірвання шлюбу з її батьком ОСОБА_5 з ним разом не проживала, а проживала окремо в будинку по АДРЕСА_2 , приходила до нього вдень в будинок АДРЕСА_1 , де він проживав разом з її братом ОСОБА_6 , на ніч не залишалася, тримала господарство за місцем свого проживання.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, зазначених у відзиві на позов.

Представник третьої особи ШЕПЕТІВСЬКОГО ВІДДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ У ШЕПЕТІВСЬКОМУ РАЙОНІ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ О. Кость в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Заслухавши пояснення сторін та ї представників, суд встановив наступне.

Позивачка ОСОБА_1 26.05.1973 уклала шлюб з ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про одруження, виданого Старогутинським сільським бюро ЗАГС Дунаєвецького району Хмельницької області, актовий запис № 5.

09.01.2019 шлюб між ними було розірвано Шепетівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу від 09.01.2019, копією актового запису про розірвання шлюбу № 1 від 09.01.2019, виданими Шепетівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області.

Згідно листа Управління праці та соціального захисту населення Шепетівської міської ради № 01-09/2007 від 31.07.2023 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» була призначена з січня по квітень 2019 року щомісячна адресна безготівкова субсидія на оплату житлово-комунальних послуг для домогосподарства ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 . Субсидія розраховувалася на двох осіб: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Згідно листа Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на ім`я ОСОБА_5 в АТ «Ощадбанк» було відкрито поточний рахунок, на який зараховувалася також пенсія у період часу з 19.05.2015 по 19.04.2019; 24.01.2019 на підставі заяви про випуск додаткової картки в рамках договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 24.01.2019 до вказаного поточного рахунку ОСОБА_5 було емітовано додаткову банківську картку на ім`я держателя ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого Шепетівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, актовий запис № 227.

Згідно свідоцтва про поховання від 26.04.2019, договору-замовлення № 220 на організацію та проведення поховання від 26.04.2019 позивачка здійснила поховання ОСОБА_5 .

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 8 червня 2023 року у справі № 688/2840/22 визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 14.09.2020 на ім`я ОСОБА_1 державним нотаріусом Шепетівської міської державної нотаріальної контори Камфорович Оленою Аркадіївною (реєстровий номер 1151, спадкова справа № 265/2019).

Свідок ОСОБА_9 суду показала, що позивачка разом із своїм чоловіком ОСОБА_5 проживали разом по АДРЕСА_1 у власному будинку, а також побудували другий будинок по АДРЕСА_2 , мали спільне господарство в обох оселях, останній зловживав спиртними напоями, але позивачка його доглядала, переживала за нього, шукала його, не лягала без нього спати, а після його смерті здійснила поховання та поставила надгробний пам`ятник за 30 тис. грн, після чого 3 роки віддавала борги. Про те, що вони були розлучені в 2019 році, їй не відомо, оскільки в 2019 році вони проживали як і раніше.

Свідок ОСОБА_10 , що є сусідкою позивачки, суду показала, що остання до лютого 2019 року була у шлюбі з ОСОБА_5 та проживала з ним і була зареєстрована по АДРЕСА_1 , а також мала господарство по АДРЕСА_2 , яким займалася разом з чоловіком. Зі слів позивачки вони не могли отримати субсидію на житлово-комунальні послуги. Після розірвання шлюбу позивачка разом з чоловіком продовжували вести господарство, ввечері йшли до будинку по АДРЕСА_1 , а вранці в будинок по АДРЕСА_2 . Коли ОСОБА_5 хворів та перебував у лікарні, вона до нього їздила та доглядала.

Свідок ОСОБА_11 суду показав, що позивачка зі своїм чоловіком проживали разом по АДРЕСА_1 , про їхнє розлучення не знає.

Свідок ОСОБА_12 суду показала, що є сусідкою позивачки та давно її знає, вона з 1990 року проживала з чоловіком ОСОБА_5 та сином ОСОБА_6 по АДРЕСА_1 до смерті чоловіка, вони мали господарство та дачу по АДРЕСА_2 , разом ходили туди, носили траву для худоби. Після смерті чоловіка позивачка здійснила його поховання, про розірвання їхнього шлюбу вона не знала.

Свідок ОСОБА_13 суду показав, що багато років знає позивачку та її чоловіка ОСОБА_5 , вони тримали господарство по АДРЕСА_2 , де останній виконував чоловічу роботу у дворі, а позивачка на городі, говорили, що розлучилися заради отримання субсидії.

Свідок ОСОБА_14 суду показав, що є двоюрідним дядьком відповідачки, в 2010 році той розлучився з позивачкою за її ініціативою, після чого вони стали проживати окремо, але позивачка приходила до ОСОБА_5 та сина, проте не ночувала. ОСОБА_5 говорив, що позивачка забрала його пенсію та документи, не готувала їсти, не дбала про нього.

Свідок ОСОБА_15 суду показав, що позивачка проживала по АДРЕСА_1 разом із чоловіком ОСОБА_5 , останні 3-4 роки проживає в іншому місці, ОСОБА_5 за рік до своєї смерті розповідав йому, що позивачка подала на розлучення, оскільки так вона захотіла, після розлучення приходила до нього, але він ховався у хліві.

Свідок ОСОБА_16 суду показав, що він є чоловіком відповідачки, знає, що у позивачки були погані стосунки з чоловіком ОСОБА_5 та із сином ОСОБА_6 , вона його била, знущалася, забирала його пенсію, в 2019 році вони розлучилися, після чого жили окремо: вона - по АДРЕСА_2 , а чоловік по АДРЕСА_1 , після розірвання шлюбу вона приходила до колишнього чоловіка та сина, але син її виганяв, спільного господарства вони не вели.

Свідок ОСОБА_17 суду показала, що є сусідкою позивачки, знає її та її покійного чоловіка з 1973 року, позивачка жила з ОСОБА_5 до розірвання шлюбу та після, оскільки вони мали ще й дачу, де тримали господарство, зранку ходили туди та займалися господарством, а ввечері поверталися до будинку по АДРЕСА_1 , позивачка також отримувала його доходи, доглядала його за життя та поховала після смерті.

Свідок ОСОБА_18 суду показала, що є сусідкою позивачки, знає її близько 50 років, знає, що остання жила зі своїм чоловіком ОСОБА_5 до дня його смерті, разом вони ходили на дачу, де тримали господарство, чоловік їй у цьому допомагав, працював також на городі, разом саджали та збирали картоплю.

Свідок ОСОБА_16 , яка є онукою позивачки та дочкою відповідачки, показала суду, що позивачка близько 7-8 років не проживала разом з ОСОБА_5 , позивачка лише навідувалася до нього, між ними були сварки та скандали, тому вони розлучилися та поділили майно, вона примушувала його допомагати їй по господарству рвати траву, годувати курей, шлюб позивачка розірвала заради субсидії, хотіла, щоб дід оформив на неї будинок, але він склав заповіт на свого сина. На теперішній час у будинку АДРЕСА_1 проживає вона із своїм чоловіком, а позивачку вони не впускають.

гггнЧастиною першою статті 15ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 106СК України подружжя, яке не має дітей, має право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про розірвання шлюбу. Якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї, від його імені може подати другий з подружжя. Орган державної реєстрації актів цивільного стану складає актовий запис про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання такої заяви, якщо вона не була відкликана. Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору.

За правилом статті 108СК України за заявою заінтересованої особи розірвання шлюбу, здійснене відповідно до положень статті 106 цього Кодексу, може бути визнане судом фіктивним, якщо буде встановлено, що жінка та чоловік продовжували проживати однією сім`єю і не мали наміру припинити шлюбні відносини. На підставі рішення суду актовий запис про розірвання шлюбу та свідоцтво про розірвання шлюбу анулюються органом державної реєстрації актів цивільного стану.

У постанові Верховного Суду від 07 травня 2020 року в справі № 461/6692/16-ц зроблено висновок, що розірвання шлюбу може бути визнане фіктивним за таких умов: розірвання шлюбу повинно бути здійснене відповідно до положень статті 106 СК України, тобто органом державної реєстрації актів цивільного стану;жінка та чоловік після розірвання шлюбу продовжували проживати однією сім`єю; на момент розірвання шлюбу вони не мали на меті припинення шлюбних відносин. При цьому, для визнання розірвання шлюбу фіктивним є необхідною наявність не лише факту спільного проживання, а і фактів, які підтверджують існування в обох з подружжя внутрішньої волі до підтримання подальших шлюбних відносин та її виявлення у вигляді активних дій. Такими активними діями є: 1) дії, спрямовані на реалізацію функцій сім`ї та мети шлюбних відносин (наприклад, репродуктивної функції); 2) подальше активне ведення спільного господарства, подальша спільна праця, спрямована на забезпечення фінансової стабільності союзу чоловіка та жінки та збільшення їх спільного капіталу.

Відповідно до частини другої статті 3СК Українисім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Згідно зі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Таким чином, з сукупності досліджених судом доказів встановлено, що після розірвання шлюбу з 9 січня 2019 року по день смерті ОСОБА_5 позивачка продовжувала проживати з ним однією сім`єю, вони спільно вели господарство для забезпечення фінансової стабільності сім`ї, мали взаємні права та обов`язки, спільний бюджет, а після смерті чоловіка позивачка здійснила його поховання та встановила надгробний пам`ятник.

За таких обставин суд вважає, що розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було фіктивним з метою отримання субсидії на житлово-комунальні послуги за місцем їх проживання - в будинку АДРЕСА_1 , а тому позовні вимоги про визнання розірвання шлюбу фіктивним є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_14 , ОСОБА_16 та ОСОБА_16 про те, що позивачка після розірвання шлюбу не проживала та не вела спільного господарства з ОСОБА_5 , оскільки вони є родичами відповідачки та перебувають у неприязних відносинах із позивачкою.

Не заслуговують на увагу заперечення представника відповідача ОСОБА_19 про те, що перебування у шлюбі не є перешкодою для отримання житлової субсидії, оскільки відповідно до Постанови Кабінету Міністрів № 848 від 21.10.1995 житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства, враховуючи їх доходи. Відтак, розірвання шлюбу мало наслідком зменшення сукупного доходу членів домогосподарства з метою призначення субсидії.

Суд відкидає також аргументи представника відповідачки ОСОБА_19 про те, що позивачка здійснила поховання колишнього чоловіка ОСОБА_5 виключно з метою «відбілити» репутацію сина та отримання ним менш суворої міри покарання за те, що він убив батька, оскільки такі є голослівними та не підтвердженими доказами. На думку суду, наявність квитанцій про витрати на поховання ОСОБА_5 у позивачки свідчить про те, що ці документи вона не подавала для приєднання до матеріалів кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 .

Судовий збір, сплачений позивачкою в сумі 1073,60 грн відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідачки на користь позивачки.

Керуючись статтями 13, 43, 76-81, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати фіктивним розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , яке зареєстроване Шепетівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області 9 січня 2019 року, актовий запис № 1.

Рішення може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 17 січня 2025 року.

Суддя Н. Л. Стаднічук