Ухвала

від 16.01.2025 по справі 448/2279/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 448/2279/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/14/25 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі: ОСОБА_5

розглянувши в м. Львові у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 на ухвалу судді Яворівського районного суду Львівської області від 26 грудня 2024 року про зміну запобіжного заходу ОСОБА_7 , обвинуваченому у кримінальному провадженні №12024141230000209 від 27 липня 2024 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_7

ВСТАНОВИЛА:

цією ухвалою клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволено частково. Змінено обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт строком на 2 (два) місяці. Визначено строк дії ухвали по 23.02.2025 включно. Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України зобов`язано ОСОБА_9 : не залишати цілодобово приміщення будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватись від спілкування зі свідками, експертами та потерпілим у даному кримінальному провадженні. Негайно звільнено ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти. Доручено начальнику ВП №1 Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області поставити ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на облік, як особу щодо якої застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції, врахував особу обвинуваченого, у якого наявні стійкі соціальні зв`язки, а також те обвинувачений у судовому засіданні розкаявся у скоєному, частково відшкодував потерпілому завдану матеріальну і моральну шкоду, має постійне місце проживання, та прийшов до висновку, що підстав для застосування щодо нього найбільш суворого запобіжного заходу у виді взяття під варту не має.

На вказану ухвалу прокурор ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу судді Яворівського районного суду Львівської області від 26 грудня 2024 року, постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора Мостиського відділу Яворівської окружної прокуратури Львівської області про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою задоволити та застосувати до обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, оскільки висновки суду, які у ній наведені, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.

Наголошує, що матеріалами клопотання доводиться обґрунтованість підозри у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_10 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України. Така підозра повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами оглядів місця події від 27.07.2024 та додатками до них, протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 27.07.2024, протоколом огляду, протоколом про зняття показань з технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- кінозйомки, відеозапису від 27.07.2024, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 від 12.08.2024, протоколами допитів свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , вилученими речовими доказами, та іншими доказами, які містяться у матеріалах кримінального провадження в їх сукупності.

Стверджує, що існують ризики того, що обвинувачений може переховуватися від суду та незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів у цьому кримінальному провадженні. Вважає, що покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, за кримінальне правопорушення, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_7 , вже само по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого до втечі.

Заявляє, що при зміні запобіжного заходу суд не врахував ряд суттєвих обставин, що впливають на законність прийнятого рішення, а саме механізм та спосіб вчинення злочину, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, його характер, роль обвинуваченого, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку. Наявність в обвинуваченого постійного місця проживання, позитивних характеристик та міцних соціальних зв`язків, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого та не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, оскільки умисел та дії обвинуваченого був спрямований на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому.

На апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_8 подав заперечення, у яких просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу Яворівського районного суду Львівської області без змін.

У своїх заперечення адвокат ОСОБА_8 зазначає, що ОСОБА_7 визнає свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, а також те, що станом на даний час ОСОБА_7 було відшкодовано потерпілому майнові та моральну шкоду в розмірі 1118 726 грн.

Вважає, що ОСОБА_7 не має наміру переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні.

Звертає увагу, що з моменту звільнення ОСОБА_7 з-під варти минуло вже понад 3 тижні. За цей час останній сумлінно виконував та продовжує виконувати покладені на нього ухвалою обов`язки.

Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора, на підтримку поданої апеляційної скарги, думку захисника та підозрюваного, які заперечили апеляційні доводи, вважають оскаржувану ухвалу законною та вмотивованою, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Частиною 1 ст. 404 КПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення у справі «Ilijkov v. Bolgaria»).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею ст.177 цього Кодексу, окрім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Апеляційним судом встановлено, що рішення суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.

23.12.2024 до Яворівського районного суду Львівської області надійшов обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування кримінального провадження, відомості щодо якого внесені до ЄРДР за № 12024141230000209 від 27.07.2024 про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Частково задовольняючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою та змінивши раніше обраний запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 , суддя дотримався вимог ст. ст.177,183,194 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, дійшовши висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є занадто суворим та невиправданим, оскільки не відповідає ступеню ризиків у кримінальному провадженні, врахувавши при цьому обставини та особу обвинуваченого, у якого наявні стійкі соціальні зв`язки, визнання вини та розкаяння у вчиненому, часткове відшкодування потерпілому завдану матеріальну і моральну шкоду.

Згідно з положеннями ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, окрім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Змінюючи щодо обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, суддею перевірено матеріали провадження та установлено можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Колегія суддів апеляційного суду погоджуються з таким рішенням судді та вважає, що прокурор не довів обставин, які б слугували підставою продовження обмеження права обвинуваченого на свободу та свідчили б про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Доводи, на які послався в апеляційній скарзі прокурор, не можуть бути підставами для скасування судового рішення, оскільки були враховані суддею при прийнятті рішення.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді справи, які були б підставою для скасування постановленого судового рішення, колегією суддів не встановлено.

Ухвала суду першої інстанції є обґрунтованою та вмотивованою й підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,

ухвалила:

апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Ухвалу судді Яворівського районного суду Львівської області від 26 грудня 2024 року про зміну запобіжного заходу ОСОБА_7 , обвинуваченому у кримінальному провадженні №12024141230000209 від 27 липня 2024 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4