Рішення

від 08.01.2025 по справі 461/5760/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/5760/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2025 року м.Львів

Галицький районний суд м.Львова в складі:

головуючого судді Романюка В.Ф.,

з участю:

секретаря судового засідання Салика С.М.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовомОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , серія і номер паспорта НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , серія і номер паспорта НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ), з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Орган опіки та піклування Галицької районної адміністрації (м.Львів, вул. Ф. Ліста, 1) про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Орган опіки та піклування Галицької районної адміністрації, в якому просить суд розірвати шлюб, укладений 31 грудня 2010 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис №3357. Визначити місце проживання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з батьком ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 .

В обгрунтування позову покликається на те, що 31 грудня 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції зареєстровано шлюб, актовий запис №3357. Від цього шлюбу у них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (копію свідоцтва про народження Серія НОМЕР_5 додаю). Донька проживає зі позивачем.

Спільне життя з Відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння між ними, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов`язки з ведення спільного господарства та виховання дитини. На підставі чого в сім`ї відбувалися сварки, які поступово призвели до того, що вони стали зовсім чужими людьми. Можливості зберегти сім`ю немає.

Більше року як Відповідач залишила позивача з донькою і переїхала жити в Дніпро до своєї мами.

Позивач зазначає, що на даний час вони спільно не проживають, спільного господарства не ведуть, спільної участі у виховані дитини не приймають. Такі стосунки є сталими та тривають уже більше року та фактично припинилися.

За таких обставин позивач вважає, що подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить інтересам та інтересам дитини, тому просить суд шлюб розірвати.

Крім цього, позивач зазначає, що його донька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживає зі ним за адресою АДРЕСА_3 .

Він з донькою проживаємо вдвох. Більше року тому, Відповідач зібрала свої речі і переїхала у Дніпро. У неї там окреме від них життя.

Позивач забезпечує доньці належні умови для її проживання, виховання та розвитку. Водить її на навчання до ліцею, на гуртки. Донька займається у гуртках: гончарства, ораторської майстерності та сучасних танців.

Таким чином фактично позивач займається фізичним та соціальним розвитком дочки, тому просить суд визначити місце її проживання із батьком ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 08 липня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, з викликом сторін у підготовче судове засідання на 31 липня 2024 року на 10 год. 00 хв.

30 липня 2024 року від відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання про розгляд справи у її відсутності.

30 липня 2024 року від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява, відповідно до якої позовні вимоги визнає, проти їх задоволення не заперечує.

Ухвалою суду від 31 липня 2024 року підготовче судове засідання відкладено на 12 вересня 2024 року на 15 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 12 вересня 2024 року підготовче судове засідання відкладено на 01 жовтня 2024 року на 14 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 01 жовтня 2024 року підготовче судове засідання відкладено на 04 листопада 2024 року на 14 год. 00 хв.

Ухвалою суд від 04 листопада 2024 року за клопотанням представника позивача Сендеги Т.Р. до розгляду справи залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Орган опіки та піклування Галицької районної адміністрації.

17 грудня 2024 року від представника третьої особи ГРА - Нанівської М.М. надійшли письмові пояснення, відповідно до яких просить суд проводити розгляд справи у її відсутності. Оскільки відповідно до матеріалів справи відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення. Отже, на думку представника третьої особи ГРА - Нанівської М.М. , спір між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відсутній.

Особи, які беруть участь у справі в підготовче судове засідання не з`явилися.

У відповідності до ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, дійшов наступного висновку.

Частиною 1 ст.51 Конституції України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Стаття 24 СК України визначає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Отже, однією з основних засад сучасного сімейного права є свобода шлюбу. Зокрема особа має право вільно вирішувати питання щодо укладення шлюбу та його збереження, а також розірвання шлюбу та припинення шлюбних відносин.

У відповідності до положень ч.2 ст.104, ч.3 ст.105, ч.1 ст.110 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Суд встановив, що 31 грудня 2010 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , укладено шлюб, який зареєстровано Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис за №3357, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_6 .

У шлюбі в ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 народилася донька ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 .

Як вбачається із змісту позовної заяви спільне життя позивача з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння між ними, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов`язки з ведення спільного господарства та виховання дитини. На підставі чого в сім`ї відбувалися сварки, які поступово призвели до того, що вони стали зовсім чужими людьми. Можливості зберегти сім`ю немає. Більше року як відповідач залишила позивача з донькою і переїхала жити в Дніпро до своєї мами.

Статтею 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини.

Згідно ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Однією із основних засад сучасного сімейного права є свобода шлюбу, зокрема, особа має право вільно вирішувати питання щодо укладення шлюбу та його збереження, а також розірвання шлюбу та припинення шлюбних відносин. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач та відповідач не мають наміру зберегти шлюб.

Згідно ч.1 ст.112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітніх дітей та інші обставини життя подружжя.

Згідно ч.2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Згідно з ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач не заперечує, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що не має підстав для подальшого збереження формального шлюбу, у зв`язку з чим доцільно є такий розірвати.

Що є стосується позовної вимоги про визначення місця проживання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з батьком ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , суд звертає увагу на наступне.

Позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , більше року проживають окремо. Відповідач переїхала жити у м.Дніпро до своєї матері. З цього моменту донька проживає із батьком ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_3 .

Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна (ч.З ст.29 ЦК України).

Неповнолітня ОСОБА_3 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , що стверджується витягом з реєстру територіальної громади. Згідно акту №175 від 23.07.2024 р. складеного ЛКП «Княже місто» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 .

Як вбачається із наявної в матеріалах справи довідки виданої директором УДЮМК ОСОБА_7 від 03 липня 2024 року №103, неповнолітня ОСОБА_3 відвідує дитячий клуб «Капсула», за що адресою: м.Львів, вул. Пекарська, 22 та займається у гуртках: Гончарства «Теракотики» - педагог - організатор ОСОБА_5 , ораторської майстерності - педагог-організатор ОСОБА_6 , сучасних танців «Хвилі» - педагог - організатор ОСОБА_8. Педагоги гуртків на постійній основі контактують тільки з батьком ОСОБА_1 . Він регулярно цікавиться успіхами дитини на гуртках, приймає активну участь у підготовці дитини до заходів та конкурсів в установі.

Згідно довідки виданої директором ліцею №21 ОСОБА_3 навчається у 7А класі ліцею №21 ЛМР.

Відповідно до характеристики ОСОБА_3 , навчалася у Ліцеї #21 ЛМР з першого по третій клас. За сімейними обставинами четвертий і п`ятий класи навчалася у Одесі. З вересня 2023 року ОСОБА_3 зарахована знову до Ліцею #21 у 6-А клас. Зарекомендувала себе як старанна, дисциплінована, працелюбна, уважна учениця. Має навчальні досягнення високого рівня. ОСОБА_3 володіє твердою впевненістю в своїх можливостях, діє успішно і правильно. Грамотно викладає свої думки, володіє великим запасом слів. Навчається в повну міру своїх сил. Має довільну зорову, слухову пам`ять, швидко запам`ятовує навчальний матеріал. Виявляє логічне, творче мислення.

Батько, ОСОБА_1 , приділяє належну увагу вихованню доньки, бере активну участь у процесі навчання. Систематично відвідує батьківські збори. Батько щодня приводить до ліцею ОСОБА_3 та забирає після уроків, бере активну участь у шкільному житті школи та класу. Підтримує волонтерські та благодійні акції, в яких ліцей бере участь.

Наявна в матеріалах справи заява відповідача ОСОБА_2 про визнання позову, в тому числі і визначення місця проживання її доньки ОСОБА_3 з її батьком ОСОБА_1 свідчить про те, що батько створив їй належні умови для проживання, займається її фізичним та соціальним розвитком. У м.Львові для доньки ОСОБА_3 побудований сталий спосіб життя, друзі, школа. Також, як зазначила відповідач, для безпеки доньки краще залишити з батьком у м.Львові.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Законодавство України не містить норм, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

Згідно зі статтею 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно із частиною восьмою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Статтями 141, 150, 153, 155 СК України передбачено, що мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

У відповідності до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, яка в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Частиною першою статті 160 Сімейного кодексу України передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Відповідно до частини першої статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може бути вирішено органом опіки та піклування або судом.

Суд виходить з того, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітніх дітей беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дітей до кожного з них, вік дітей, стан їх здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дітей для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дітей. Діти, які не досягли 14 років, повинні проживати у встановленому місці проживання, яке не може бути змінене самочинно як волею сторонніх осіб, так і волею якогось одного з батьків.

Питання про визначення місця проживання дітей має вирішуватись, насамперед, з урахуванням прав та законних інтересів дітей.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно із судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Зазначене узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18).

У принципі 6 Декларації прав дитини проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.

Із системного тлумачення пункту 1 статті 3, статті 9 Конвенції, частин другої, третьої статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», статті 161 СК України випливає, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини суди мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

Отже, при вирішенні питань про місце проживання дітей у випадку, коли їх батьки проживають окремо, необхідно дотримуватися принципу забезпечення найкращих інтересів дітей, обумовлених необхідністю забезпечити дітям повний і гармонійний фізичний, розумовий, духовний, моральний і соціальний розвиток, а також необхідний для такого розвитку рівень життя.

Враховуючи те, що умови проживання позивача є належними для проживання дитини, донька ОСОБА_3 доглянута, відвідує школу та гуртки за місцем фактичного проживання, то суд, вважає, що відсутні виняткові обставини, коли дитина може бути примушена проживати з кимось одним з батьків.

Разом з тим, проживання дитина із позивачем саме по собі не є підставою для визнання позову таким, що до задоволення не підлягає, оскільки такий факт не позбавляє права позивача вимагати визначення місця проживання дітей в судовому порядку.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визначення місця проживання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , із ним, за адресою: АДРЕСА_2 , слід задовольнити

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 82, 141, 200, 206, 247, 258-268 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 7, 19, 141, 150, 153, 155, 160, 161 СК України, суд, -

У Х В АЛ И В :

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , серія і номер паспорта НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , серія і номер паспорта НОМЕР_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ), з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Орган опіки та піклування Галицької районної адміністрації (м.Львів, вул. Ф. Ліста, 1) про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, -задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений 31 грудня 2010 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис №3357.

Визначити місце проживання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з батьком ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд м. Львова. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 08 січня 2025 року.

Суддя Романюк В.Ф.