Ухвала

від 13.01.2025 по справі 331/4672/16-к

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

справа № 331/4672/16-к

провадження № 11-кп/991/31/25

головуючий в суді першої інстанції: ОСОБА_1

доповідач: ОСОБА_2

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

за участі обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

прокурора ОСОБА_12 ,

представників потерпілого ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

представника ТОВ «СК «СМАРТ» - адвоката ОСОБА_15 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 про звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, а також захисника ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 про звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, та закриття кримінального провадження № 22015080000000010 від 07.01.2015 р. у зв`язку із закінченням строків давності, -

в с т а н о в и л а:

04.07.2016 року до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22015080000000010 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК України (т. 1 а.с. 1).

23.12.2016 року Апеляційним судом Запорізької області постановлено ухвалу про передачу вказаного кримінального провадження на розгляд до Комунарського районного суду м. Запоріжжя у зв`язку з неможливістю утворити склад суду у Жовтневому районному суді м. Запоріжжя після відводу кількох суддів (т. 2 а.с. 146-147).

З 13.01.2017 року зазначене кримінальне провадження перебувало на стадії підготовчого судового засідання (т. 3 а.с. 31-32). Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19.09.2019 р. його направлено на розгляд до Вищого антикорупційного суду (т. 12 а.с. 48).

26.09.2019 року Вищим антикорупційним судом призначено підготовче судове засідання (т. 12 а.с. 56).

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 17.01.2020 р. у зв`язку із закінченням строків давності ОСОБА_8 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_6 - за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК України, та закрито кримінальне провадження у відповідній частині (т. 13 а.с. 160-161).

21.09.2020 року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України призначено до судового розгляду (т. 15 а.с. 235-236).

24.03.2023 року Вищий антикорупційний суд постановив ухвалу, якою задовольнив клопотання прокурора САП ОСОБА_12 та відновив частину втрачених матеріалів кримінального провадження № 22015080000000010 згідно з переліком, наведеним у мотивувальній частині вказаного судового рішення (т. 24 а.с. 69-71).

Вироком Вищого антикорупційного суду від 29.04.2024 р. ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, призначено йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади на підприємствах державної форми власності, а також приватних підприємствах, що мають частку держави у такому підприємстві, пов`язані зі здійсненням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій строком на три роки та штрафом у розмірі 17 000 грн.; ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, призначено йому покарання у виді п`яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади на підприємствах державної форми власності, а також приватних підприємствах, що мають частку держави у такому підприємстві, пов`язані зі здійсненням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій строком на три роки та штрафом у розмірі 17 000 грн.; ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК, призначено йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади на підприємствах державної форми власності, а також приватних підприємствах, що мають частку держави у такому підприємстві, пов`язані зі здійсненням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій строком на три роки та штрафом у розмірі 17 000 грн. До набрання вироком законної сили, до ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Задоволено частково цивільний позов ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» та стягнуто солідарно з обвинувачених на користь ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» майнову шкоду у розмірі 789 594 грн. Кошти ТОВ «СК «СМАРТ» в сумі 789 594 грн, що перебувають на рахунках, відкритих в АТ «УкрСиббанк» та в ПАТ КБ «Приватбанк», конфісковано в дохід держави (спеціальна конфіскація). Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 29.04.2016 р. на кошти ТОВ «СК «СМАРТ» на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ «УкрСиббанк», та на рахунках № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , відкритих в ПАТ КБ «Приватбанк», залишено в силі в межах суми 789 594 грн. для забезпечення виконання вироку в частині спеціальної конфіскації майна, в іншій частині зазначений арешт майна скасовано. Вирішено долю речових доказів та питання про стягнення судових витрат (т. 28 а.с. 162-207).

Згідно з вироком суду першої інстанції, ОСОБА_7 визнано винуватим в організації вчинення головою правління ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» (далі - ПрАТ «ЗЕРЗ») ОСОБА_8 та заступником голови правління з комерційних питань - головою комітету з конкурсних торгів ПрАТ «ЗЕРЗ» ОСОБА_6 зловживання службовим становищем, тобто в умисному з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «СК «СМАРТ» використанні службовими особами службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки в розмірі 789 594 грн. для охоронюваних законом інтересів ПрАТ «ЗЕРЗ», вчиненому за попередньою змовою групою осіб; ОСОБА_8 та ОСОБА_6 - у зловживанні своїм службовим становищем, тобто в умисному з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «СК «СМАРТ» використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки для охоронюваних законом інтересів ПрАТ «ЗЕРЗ», вчиненому за попередньою змовою групою осіб, за таких обставин.

ОСОБА_7 як представник ТОВ «СК «СМАРТ», достовірно знаючи, що 12.11.2014 року ПрАТ «ЗЕРЗ» оголошено проведення відкритих торгів на закупівлю 30 одиниць велико зубчатих колес до електровозів серії ЧС-4 (далі - ВЗК ЧС-4), вирішив умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «СК «СМАРТ», вступити у злочинну змову зі службовими особами ПрАТ «ЗЕРЗ», шляхом зловживання їх службовим становищем, для гарантованого обрання ТОВ «СК «СМАРТ» переможцем у відкритих торгах, з подальшим укладенням договору поставки по заздалегідь умисно завищеній від ринкової їх вартості ціні на час проведення відкритих торгів.

Протягом листопада-грудня 2014 року ОСОБА_7 , діючи від імені та в інтересах ТОВ «СК Смарт», познайомився з головою правління ПрАТ «ЗЕРЗ» ОСОБА_8 та заступником голови правління з комерційних питань - головою комітету з конкурсних торгів ПрАТ «ЗЕРЗ» ОСОБА_6 , та усвідомлюючи, що вказані особи обіймають керівні посади та мають право розпоряджатися коштами ПрАТ «ЗЕРЗ», засновником та акціонером якого є держава в особі Міністерства інфраструктури України, вступив з ними у злочинну змову згідно заздалегідь обговореного злочинного плану:

ОСОБА_7 , як представник ТОВ «СК «СМАРТ» та організатор злочину, повинен був поставити необхідну продукцію до ПрАТ «ЗЕРЗ» по обумовленій раніше з ОСОБА_8 умисно завищеній від ринкової вартості ціні продукції, усунути порушення в тендерній пропозиції ТОВ «СК «СМАРТ», проконтролювати перерахування ПрАТ «ЗЕРЗ» коштів на рахунок ТОВ «СК «СМАРТ» як оплату за поставлену продукцію;

ОСОБА_8 , як голова правління ПрАТ «ЗЕРЗ», повинен був здійснювати координацію службових осіб ПрАТ «ЗЕРЗ» з метою забезпечення перемоги у відкритих торгах саме ТОВ «СК «СМАРТ», заздалегідь отримавши гарантії поставки продукції по обумовленій умисно завищеній від ринкової її вартості ціні з представником ТОВ «СК «СМАРТ» ОСОБА_7 , усунути перешкоди у вигляді інших учасників торгів;

ОСОБА_6 , як заступник голови правління з комерційних питань - голова комітету з конкурсних торгів ПрАТ «ЗЕРЗ», повинен був привести у відповідність до «Порядку проведення тендерів на закупівлю товарів, робіт та послуг» тендерну документацію ТОВ «СК «СМАРТ», документально оформити результати відкритих торгів на користь ТОВ «СК «СМАРТ», з подальшим укладенням договору поставки.

Так, 01.12.2014 року ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_8 , що тендерну пропозицію ТОВ «СК «СМАРТ» для участі у відкритих торгах на закупівлю 30 одиниць ВЗК ЧС-4 комітет з конкурсних торгів ПрАТ «ЗЕРЗ» не приймає, оскільки конкурсна пропозиція надійшла у неналежному виді: не прошита, не пронумерована, не пропечатана кожна сторінка. Однак, цього ж дня за вказівкою ОСОБА_8 тендерна пропозиція була прийнята та допущена до процедури відкритих торгів на закупівлю 30 одиниць ВЗК ЧС-4.

01.12.2014 року комітетом з конкурсних торгів ПрАТ «ЗЕРЗ» під головуванням ОСОБА_6 проведено процедуру розкриття тендерних пропозицій наступних учасників: 1) ТОВ «НТП «Трансінвест» (тендерна пропозиція 2 286 000 грн., завод-виробник ТОВ Луганський електромашинобудівельний завод» та ВАТ «Люблінський літійно-механічний завод»; 2) ТОВ «НВП «Локомотив» (тендерна пропозиція 2 379 600 грн., завод - виробник ВАТ «Люблінський літійно-механічний завод»; 3) ТОВ «СК «СМАРТ» (тендерна пропозиція 2 448 000 грн., завод-виробник ВАТ «Люблінський літійно-механічний завод», яка на момент розкриття тендерних пропозицій була у неналежному стані); 4) ТОВ «Запорізька сировинна компанія» (тендерна пропозиція 2 829 600 грн., завод-виробник ВАТ «Ярославський електровозоремонтний завод ім. Бещева»); 5) ТОВ «Укрвест-пром» (тендерна пропозиція 2 988 000 грн., завод - виробник ВАТ «Ярославський електровозоремонтний завод ім. Бещева»). Після чого складено протокол про розкриття тендерних пропозицій від 01.12.2014 р., який підписано представниками ТОВ «НТП «Трансінвест», ТОВ «Запорізька сировинна компанія», а також усіма членами комітету з конкурсних торгів ПрАТ «ЗЕРЗ», зокрема і головою комітету ОСОБА_6 . Згідно протоколу, найнижчі тендерні пропозиції на поставку 30 одиниць ВЗК ЧС-4 були надані ТОВ «НТП «Трансінвест» і ТОВ «НВП «Локомотив».

Усвідомлюючи, що ТОВ «СК «СМАРТ» згідно результатів торгів програло, ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_6 , що транспорт з 30 одиницями ВЗК ЧС-4 прямує з території РФ до України та 09.12.2014 року прибуде на ПрАТ «ЗЕРЗ», однак питання щодо підписання договору поставки вказаного обладнання не вирішено, на що ОСОБА_6 повідомив, що відповідно до вказівки ОСОБА_8 договір поставки продукції буде підписано заступником начальника відділу матеріально-технічного постачання ПрАТ «ЗЕРЗ» ОСОБА_16 , та запевнив ОСОБА_7 , що проблем з підписанням договору не буде.

09.12.2014 року ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_6 та повідомив, що ОСОБА_16 відмовився підписати договір, мотивуючи це не бажанням брати на себе відповідальність за укладання договору з підприємством, яке програло у відкритих торгах, у зв`язку з чим ОСОБА_7 нагадав ОСОБА_6 про необхідність сприяти підписанню договору.

11.12.2014 року ОСОБА_7 зателефонував ОСОБА_8 , який запевнив, що перешкоди у вигляді інших учасників відкритих торгів, які надали найнижчі пропозиції, усунуто, відтак, переможцем буде оголошено ТОВ «СК «СМАРТ». Того ж дня ОСОБА_8 , не очікуючи офіційного визначення переможця відкритих торгів, надав вказівку службовій особі ПрАТ «ЗЕРЗ» прийняти на відповідальне зберігання 30 одиниць ВЗК ЧС-4 виробництва ВАТ «Люблінський літійно-механічний завод», які були поставлені ТОВ «СК «СМАРТ» ще 09.12.2014 року, з підписанням договору зберігання № 1112/2 від 11.12.2014 р.

З метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «СК «СМАРТ», усвідомлюючи, що вказана у тендерній пропозиції ТОВ «СК «СМАРТ» ціна умисно завищена від фактичної ринкової їх вартості, ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 через інших працівників тендерного комітету ПрАТ «ЗЕРЗ» внесено до протоколу оцінки пропозицій тендерних торгів завідомо неправдиві відомості шляхом зміни вартості тендерних пропозицій учасників торгів, згідно якого переможцем відкритих торгів на поставку ВЗК ЧС-4 визнано ТОВ «СК «СМАРТ» як підприємство, яке подало найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію в сумі 2 448 000 грн., про що складено протокол б/н, датований 04.12.2014 року.

22.12.2014 року на підставі вказаного протоколу підписано договір № 140493 між ПрАТ «ЗЕРЗ» та ТОВ «СК «СМАРТ» на поставку 30 одиниць ВЗК ЧС-4 загальною вартістю 2 448 000 грн., а 24.12.2014 року ВЗК ЧС-4 були оприбутковані на ПрАТ «ЗЕРЗ». У подальшому ОСОБА_7 з метою прискорення оплати поставлених ТОВ «СК «СМАРТ» ВЗК ЧС-4, досяг домовленості з невстановленими службовими особами ДП «Одеська залізниця» про перерахування на розрахунковий рахунок ПрАТ «ЗЕРЗ» дебіторської заборгованості по договору № ОД/Т-14-173 від 25.03.2014 р. у розмірі 1 800 000 грн.

26.12.2014 року на розрахунковий рахунок ПрАТ «ЗЕРЗ» перераховано кошти в розмірі 1 796 841,68 грн. в якості оплати по договору № ОД/Т-14-173 від 25.03.2014 р. Після чого, ОСОБА_7 , достовірно знаючи, що на розрахунковий рахунок ПрАТ «ЗЕРЗ» зараховано 1 796 841,68 грн., повідомив про це ОСОБА_6 , нагадавши про необхідність перерахування коштів на рахунок ТОВ «СК «СМАРТ».

30.12.2014 року за вказівкою ОСОБА_8 з рахунків ПрАТ «ЗЕРЗ» на рахунок ТОВ «СК «СМАРТ» перераховано кошти в розмірі 1 800 000 грн. в якості оплати за постачання ВЗК ЧС-4 в кількості 30 одиниць по договору № 140493 від 22.12.2014 р.

При цьому, судом першої інстанції змінено обвинувачення в частині розміру завданої майнової шкоди ПрАТ «ЗЕРЗ», оскільки сума спричинених збитків внаслідок вчинення злочину є різницею між розміром коштів, які ПрАТ «ЗЕРЗ» сплатило за отриманий від ТОВ «СК «СМАРТ» товар (30 одиниць ВЗК ЧС-4) на виконання договору від 22.12.2014 р., і розміром коштів, які могло не сплачувати, зокрема 789 594 грн. могли залишитися у товариства (1 800 000 - 1 010 406 = 789 594), якби товар був придбаний у інших постачальників за ринковою ціною. Тобто, ПрАТ «ЗЕРЗ» при добросовісних діях ОСОБА_8 як голови правління та ОСОБА_6 як заступника голови правління з комерційних питань - голови комітету з конкурсних торгів могло не витрачати додаткові кошти у сумі 789 594 грн. на оплату 30 одиниць ВЗК ЧС-4.

Не погодившись з вироком суду, 27.05.2024 року обвинуваченим ОСОБА_6 , захисником ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 та захисником ОСОБА_11 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 подано апеляційні скарги, які разом з матеріалами кримінального провадження 04.06.2024 року надійшли до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (т. 29 а.с. 99).

Оскільки вказані апеляційні скарги не відповідали вимогам ст. 396 КПК України, ухвалами судді-доповідача від 12.06.2024 р. їх залишено без руху, з наданням строку для усунення зазначених в ухвалах недоліків (т. 29 а.с. 102-106).

На виконання вищевказаних ухвал, 18.06.2024 року обвинуваченим ОСОБА_6 через канцелярію суду, а 19.06.2024 року та 21.06.2024 року захисниками ОСОБА_11 (через канцелярію суду) та ОСОБА_10 (засобами електронного зв`язку) подано апеляційні скарги, оформлені згідно з вимогами ст. 396 КПК України, та надано їх копії у кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження.

Відтак, ухвалою судді-доповідача від 28.06.2024 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_11 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Вищого антикорупційного суду від 29.04.2024 р. (т. 29 а.с. 242).

30.07.2024 року ухвалою судді-доповідача закінчено підготовку до апеляційного розгляду за вказаними апеляційними скаргами та призначено їх до розгляду на 10.09.2024 року (т. 30 а.с. 7).

09.09.2024 року на адресу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла заява захисника ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну доводів апеляційної скарги (т. 30 а.с. 48-83).

В судовому засіданні 10.09.2024 року змінену апеляційну скаргу вручено учасникам провадження, втім у зв`язку з відсутністю представників потерпілого - ПрАТ «ЗЕРЗ» та неможливістю вручення їм зміненої апеляційної скарги у судовому засіданні, колегією суддів з урахуванням позиції учасників провадження апеляційний розгляд було відкладено для забезпечення направлення примірника зміненої апеляційної скарги на адресу потерпілого та цивільного позивача - ПрАТ «ЗЕРЗ» (т. 30 а.с. 96-99).

В той же день на адресу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга адвоката ОСОБА_15 в інтересах ТОВ «СК «СМАРТ» на вирок Вищого антикорупційного суду від 29.04.2024 р. (т. 30 а.с. 102-119), яку ухвалою судді-доповідача від 20.09.2024 р. залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків (зокрема, зазначення, у чому саме полягає порушення прав та інтересів ТОВ «СК «СМАРТ» та яким чином оскаржуваний вирок зачіпає права та інтереси останнього) (т. 30 а.с. 148-149).

09.10.2024 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 та надання йому дозволу відлучитися із населеного пункту, де він проживає, за місцем поховання його матері (т. 30 а.с. 172-176).

Ухвалою колегії суддів від 16.10.2024 р. у задоволенні вказаного клопотання в частині зміни запобіжного заходу відмовлено, водночас надано ОСОБА_6 дозвіл на виїзд з м. Бровари Київської області до м. Конотоп Сумської області у період з 17.10.2024 року по 22.10.2024 року (т. 30 а.с. 246-247).

При цьому, розгляду апеляційних скарг було відкладено за клопотанням адвоката ОСОБА_15 в інтересах ТОВ «СК «СМАРТ», оскільки строк для усунення недоліків апеляційної скарги останнього згідно ухвали від 20.09.2024 р. ще не сплинув і рішення щодо відкриття апеляційного провадження за його апеляційною скаргою не прийнято (т. 30 а.с. 227-232).

На виконання вищезазначеної ухвали від 20.09.2024 р., 17.10.2024 року адвокатом ОСОБА_15 через систему «Електронний суд» подано нову апеляційну скаргу (т. 30 а.с. 251-261), в якій недоліки, зазначені у вказаній ухвалі, усунуто частково. Оскільки апеляційна скарга не відповідала вимогам ст. 396 КПК України, ухвалою судді-доповідача від 18.10.2024 р. її повторно залишено без руху, з наданням строку для усунення недоліків (т. 30 а.с. 262-263).

На виконання вказаної ухали, 28.10.2024 року адвокатом ОСОБА_15 подано нову апеляційну скаргу, оформлену згідно з вимогами ст. 396 КПК України, з наданням її копій у кількості, необхідній для направлення учасникам кримінального провадження (т. 31 а.с. 27-43).

Ухвалою судді-доповідача від 29.10.2024 р. за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_15 в інтересах ТОВ «СК «СМАРТ» на вирок Вищого антикорупційного суду від 29.04.2024 р. відкрито апеляційне провадження в частині, що стосується інтересів ТОВ «СК «СМАРТ» під час вирішення питання про спеціальну конфіскацію (т. 31 а.с. 44).

Ухвалою судді-доповідача від 04.11.2024 р. закінчено підготовку до апеляційного розгляду за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_15 та вирішено здійснювати її розгляд в одному провадженні з апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_11 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 у раніше визначену дату - 11.11.2024 року (т. 31 а.с. 74).

11.11.2024 року за клопотанням адвоката ОСОБА_15 апеляційний розгляд було відкладено через перебування останнього у щорічній запланованій відпустці до 16.11.2024 року включно (т. 31 а.с. 111-112).

В судовому засіданні 21.11.2021 року колегія суддів, з урахуванням великої кількості клопотань про дослідження доказів, призначення чотирьох видів експертиз, залучення перекладача, дослідження матеріалів НСРД, тощо, з метою процесуальної економії часу встановила наступний порядок судового розгляду: доповідь головуючого судді, заслуховування пояснень по суті доводів апеляційних скарг та заперечень проти них, вирішення клопотань.

Після доповіді головуючим суддею змісту оскаржуваного рішення та доводів апеляційних скарг, учасникам провадження було визначено регламент для висловлення своїх позицій по суті доводів апеляційних скарг та надання заперечень проти апеляційних скарг інших учасників (т. 31 а.с. 178-184).

13.12.2024 року апеляційний розгляд відкладено на 25.12.2024 року у зв`язку з неявкою в судове засідання обвинуваченого ОСОБА_8 , його захисника ОСОБА_11 та захисника ОСОБА_9 (т. 31 а.с. 213-217).

25.12.2024 року в день судового засідання на адресу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_11 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , про те, що вона з 19.12.2024 року тривалістю 23 календарних дня перебуває у відпустці за межами України, тому просила розглянути справу за її відсутності (т. 32 а.с. 6-7).

За наведених обставин, колегія суддів розпочала апеляційний розгляд за відсутності адвоката ОСОБА_11 , заслухавши пояснення по доводам апеляційних скарг інших учасників та не переходячи до розгляду апеляційної скарги в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 .

Наступне судове засідання було призначене на 13.01.2025 року (т. 32 а.с. 8-17).

13.01.2025 року на адресу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшли клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 про звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, а також захисника ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 про звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, та закриття кримінального провадження № 22015080000000010 у зв`язку із закінченням строків давності. Вказані клопотання обґрунтовані тим, що згідно з обвинувальним актом ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ст. 364 КК України, яке у відповідності до ст. 12 КК України є тяжким та згідно з п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України строк давності за яким становить десять років. При цьому, відповідно до обвинувального акта, останнім епізодом злочину, який інкримінується обвинуваченим, є 30.12.2014 року - факт перерахування коштів ПрАТ «ЗЕРЗ» на розрахунковий рахунок ТОВ «СК «СМАРТ» в якості оплати за постачання зубчастих коліс в кількості 30 одиниць на підставі договору від 22.12.2014 р. Отже, з моменту вчинення інкримінованого ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 злочину минуло десять років, а відтак, останні наполягають на звільненні їх від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності (т. 32 а.с. 28-49).

У судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтримали подані клопотання та просили їх задовольнити, при цьому на виконання вимог ч. 3 ст. 285 КПК України обвинуваченим було роз`яснено суть обвинувачення та наслідки закриття кримінального провадження із зазначених у клопотаннях підстав.

Обвинувачені зазначили, що розуміють підстави та наслідки, та наполягали на звільненні їх від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Захисники обвинувачених - адвокати ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 підтримали клопотання та просили їх задовольнити.

Представники потерпілого ПрАТ «ЗЕРЗ» ОСОБА_13 та ОСОБА_14 вирішення клопотань про звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження № 22015080000000010 у зв`язку із закінченням строків давності залишили на розсуд суду.

Представник ТОВ «СК «СМАРТ» адвокат ОСОБА_15 зазначив, що подання відповідних клопотань і згода обвинувачених на звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку зі спливом строків давності є безумовною підставою для прийняття судом відповідного рішення та задоволення клопотань сторони захисту. Водночас, посилаючись на практику ЄСПЛ, просив не констатувати у відповідній ухвалі суду винуватість обвинувачених, оскільки це може мати цивільно-правові наслідки для ТОВ «СК «СМАРТ». Окремо наголосив, що ТОВ «СК «СМАРТ» не було залучено до змагального процесу в суді першої інстанції, відтак, версія ТОВ «СК «СМАРТ» щодо провокації з боку ОСОБА_7 судом не перевірена. Вважає, що доводи апеляційної скарги ТОВ «СК «СМАРТ» вагомі і містять посилання на докази, втім у зв`язку з клопотаннями сторони захисту вони не можуть бути перевірені. Відтак, просив скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 29.04.2016 р. на кошти ТОВ «СК «СМАРТ» на рахунках у банках, щоб у подальшому права останнього не були порушені.

Прокурор САП ОСОБА_12 проти задоволення клопотання не заперечував та підтвердив, що строк давності притягнення ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності дійсно наразі сплинув. Також зазначив, що перебіг строку давності у цьому провадженні не зупинявся та не переривався, а даних про те, що обвинуваченими вчинено у цей період будь-який інший злочин, у сторони обвинувачення немає.

Заслухавши позиції учасників, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах доводів, наведених у клопотаннях, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до вимог, передбачених ст. 417 КПК України, суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує вирок і закриває кримінальне провадження.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Як прямо передбачено ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Статтею 49 КК України визначено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності, підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності, а також обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.

Строк давності - це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків та відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч. 2 ст. 49 КК України).

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є притягнення особи як обвинуваченого та згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.

Виходячи з положень п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею тяжкого злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло десять років.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, та за наявності згоди обвинуваченого на звільнення з підстав спливу строків давності (постанови ККС ВС від 10.06.2021 р. у справі № 640/11750/17, від 25.02.2021 р. у справі №192/3301/16-к).

Встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, суд зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження - досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили (постанова ККС ВС від 26.02.2019 р. у справі № 309/1201/15-к).

У даному випадку, згідно з обвинувальним актом, початком перебігу строків давності є 30.12.2024 року - день закінчення інкримінованого обвинуваченим діяння, коли відбулося перерахування коштів ПрАТ «ЗЕРЗ» на розрахунковий рахунок ТОВ «СК «СМАРТ» в якості оплати за постачання ВЗК ЧС-4 в кількості 30 одиниць по договору № 140493 від 22.12.2014 р.

У даному кримінальному провадженні вищенаведені дії ОСОБА_8 та ОСОБА_6 кваліфіковано за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, а ОСОБА_7 - за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.

Санкція ч. 2 ст. 364 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Отже, зазначене діяння у відповідності до ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким злочином, строк давності за яким згідно з п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України становить десять років.

Будь-яких обставин, які б свідчили про наявність підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 49 КК України, зокрема даних про вчинення ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 нового кримінального правопорушення чи вчинення умисних дій, направлених на ухилення від досудового розслідування або суду, колегією суддів не встановлено.

За наведених обставин та враховуючи, що вирок Вищого антикорупційного суду від 29.04.2024 р. не набрав законної сили, колегія суддів дійшла висновку, що з дня вчинення обвинуваченими інкримінованого їм кримінального правопорушення строки притягнення до кримінальної відповідальності, передбачені п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, сплинули 30.12.2024 року.

Враховуючи, що ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не лише надали згоду на звільнення їх від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, а й подали про це відповідні клопотання, вони підлягають звільненню від кримінальної відповідальності. Водночас, розглядаючи вказані клопотання, колегія суддів не вирішує питання про винуватість чи невинуватість обвинувачених, оскільки у відповідності до ч. 4 ст. 286 КК України клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності розглядається негайно, а отже суд позбавлений можливості продовжити дослідження доказів та встановити обставини інкримінованого кримінального правопорушення.

Вирішуючи долю речових доказів та арештованого майна, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

Системний аналіз положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що необхідною підставою для збереження речового доказу або документа в органі досудового розслідування є наявність кримінального провадження, а відтак, закриття кримінального провадження є безумовною підставою для повернення речового доказу або документа його володільцю.

Як вбачається з матеріалів провадження, 18.03.2015 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_17 у останнього було вилучено ноутбук Fujitsu Siemens ser.nr. DUVE010762 з зарядним пристроєм, мобільний телефон «Samsung» в корпусі білого кольору imei: НОМЕР_8 s/n: НОМЕР_9 з сім-картою оператора мобільного зв`язку «Jeans» № НОМЕР_10 з мобільним номером НОМЕР_11 , які у подальшому постановою від 29.06.2015 р. визнано речовими доказами (т. 28 а.с. 71-72). Крім того, 19.03.2015 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 у останнього вилучено жорсткий диск Western Digital s/n:WCATR6056785, MDL:WD10EALX-229BA0, який постановою від 28.06.2015 р. визнано речовим доказом (т. 28 а.с. 74).

З наведених вище підстав, перелічені речові докази підлягають поверненню їх власникам, а саме - ОСОБА_17 , ОСОБА_6 .

При цьому, згідно з п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України, документи, які є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Як вбачається з матеріалів провадження, ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 29.04.2016 р. накладено арешт на кошти ТОВ «СК «СМАРТ» на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ «УкрСиббанк», та на рахунках № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , відкритих в ПАТ КБ «Приватбанк», в межах суми 789 594 грн. (т. 1 а.с. 183-186, т. 2 а.с. 4-5, т. 28 а.с. 76-83). Відповідний арешт накладався, зокрема, з метою забезпечення виконання вироку в частині спеціальної конфіскації майна.

Згідно з ч. 3 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, коли особа не підлягає кримінальній відповідальності у зв`язку з недосягненням віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, або неосудністю, або звільняється від кримінальної відповідальності чи покарання з підстав, передбачених цим Кодексом, крім звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Отже, враховуючи закриття кримінального провадження № 22015080000000010 на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв`язку із звільненням обвинувачених від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування вищевказаного заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

Водночас, вирішуючи питання щодо цивільного позову, колегія суддів виходить з такого.

Як вбачається з матеріалів провадження, під час судового провадження ПрАТ «ЗЕРЗ» заявило цивільний позов, у якому просило суд стягнути солідарно з обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 на користь ПрАТ «ЗЕРЗ» майнову шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, у розмірі 1 029 594 грн. Вироком Вищого антикорупційного суду від 29.04.2024 р. цивільний позов ПрАТ «ЗЕРЗ» задоволено частково та стягнуто солідарно з обвинувачених на його користь майнову шкоду у розмірі 789 594 грн.

Закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності (п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України) є нереабілітуючою підставою, а тому така особа не звільняється від обов`язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду.

Водночас, у разі постановлення ухвали про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов по суті не вирішується, а залишається без розгляду. У такому випадку позивач вправі вирішити свої позовні вимоги в порядку цивільного судочинства.

Наведене обґрунтовано випливає з положень ч. 1 ст. 129 КПК України, згідно з якими вирішення цивільного позову по суті заявлених вимог можливо лише у разі ухвалення обвинувального вироку або постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. У такому випадку суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові ККС ВС від 10.08.2021 р. у справі № 161/694/20 (провадження № 51-811км21).

Відтак, враховуючи прийняття колегією суддів рішення про закриття даного кримінального провадження у зв`язку із звільненням обвинувачених від кримінальної відповідальності через закінчення строків давності, цивільний позов ПрАТ «ЗЕРЗ» залишається без розгляду.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 118 КПК України встановлено, що процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.

Процесуальні витрати виникають та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.

Компенсація процесуальних витрат особам, які залучаються у кримінальне провадження, перш за все є важливою гарантією повноти встановлення обставин справи, забезпечує реалізацію принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів, захищає права осіб, що здійснюють у кримінальному судочинстві покладені на них процесуальні обов`язки. В основі механізму відшкодування процесуальних витрат лежать правовідносини між суб`єктами, що в різних процесуальних статусах залучаються у провадження та несуть у зв`язку з цим витрати, і посадовими особами та органами, які зобов`язані компенсувати зазначені витрати за рахунок публічних або приватних коштів. При цьому, питання розподілу таких витрат повинно вирішуватися індивідуально у кожному кримінальному провадженні з урахуванням всіх обставин їх виникнення, підстав завершення кримінального провадження та результатів судового розгляду.

У висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 17.06.2020 р. (справа № 598/1781/17), зазначено, що суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

В свою чергу, нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.

Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання свого права на доведення невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах ККС ВС від 29.09.2021 р. у справі № 342/1560/20 та від 01.02.2024 р. у справі № 930/497/23.

Як вже зазначено вище, колегія суддів дійшла висновку про закриття даного кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України - у зв`язку із звільненням обвинувачених від кримінальної відповідальності, що є нереабілітуючою підставою.

Отже, закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 з нереабілітуючих підстав і застосування до них більш м`якої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє їх від сплати процесуальних витрат, пов`язаних із залученням експертів у даному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-372, 284, 285, 407, 418, 419, 532 КПК України, ст. 49 КК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Клопотання захисника ОСОБА_9 інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 - задовольнити.

Вирок Вищого антикорупційного суду від 29.04.2024 р., яким:

ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, призначено йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади на підприємствах державної форми власності, а також приватних підприємствах, що мають частку держави у такому підприємстві, пов`язані зі здійсненням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій строком на три роки та штрафом у розмірі 17 000 грн.,

ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, призначено йому покарання у виді п`яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади на підприємствах державної форми власності, а також приватних підприємствах, що мають частку держави у такому підприємстві, пов`язані зі здійсненням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій строком на три роки та штрафом у розмірі 17 000 грн.,

ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК, призначено йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади на підприємствах державної форми власності, а також приватних підприємствах, що мають частку держави у такому підприємстві, пов`язані зі здійсненням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій строком на три роки та штрафом у розмірі 17 000 грн., - скасувати.

На підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності звільнити від кримінальної відповідальності обвинувачених:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кролевець Сумської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Харків, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , та проживає за адресою: АДРЕСА_4 , за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_5 , за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.

Кримінальне провадження № 22015080000000010 від 07.01.2015 р. закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв`язку із звільненням обвинувачених від кримінальної відповідальності.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 29.04.2016 р. на кошти ТОВ «СК Смарт» на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ «УкрСиббанк», та на рахунках № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 в ПАТ КБ «Приватбанк» в межах суми 789 594 грн. для забезпечення виконання вироку в частині спеціальної конфіскації майна - скасувати.

Цивільний позов Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» залишити без розгляду.

Стягнути солідарно з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 в дохід держави витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні в сумі 17 852,94 грн.

Документи, визнані речовими доказами, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Речові докази:

- ноутбук Fujitsu Siemens ser.nr. DUVE010762 з зарядним пристроєм, мобільний телефон «Samsung» в корпусі білого кольору imei: НОМЕР_8 s/n: НОМЕР_9 з сім-картою оператора мобільного зв`язку «Jeans» № НОМЕР_10 з мобільним номером НОМЕР_11 , вилучені 18.03.2015 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_17 , визнані постановою від 29.06.2015 р. речовими доказами - повернути ОСОБА_17 ;

- жорсткий диск Western Digital s/n:WCATR6056785, MDL:WD10EALX-229BA0, вилучений 19.03.2015 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , визнаний постановою від 28.06.2015 р. речовим доказом - повернути ОСОБА_6 .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_2

судді ОСОБА_3

ОСОБА_4