Ухвала

від 13.01.2025 по справі 907/1017/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

"13" січня 2025 р. Справа № 907/1017/23

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Якімець Г.Г.,

розглянув заяви суддів Бойко С.М., Бонк Т.Б. та Якімець Г.Г. від 13.01.2025 про самовідвід

у справі №907/1017/23

в межах розгляду апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі громадянина Туреччини ОСОБА_1 від 28.12.2024

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.03.2024 суддя: Лучко Р.М., м. Ужгород, повний текст рішення складено 25.03.2024

у справі №907/1017/23

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Свобода", с. Свобода Берегівського району Закарпатської області

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Свобода-Агро", с. Велика Добронь Ужгородського району Закарпатської області

про визнання недійсними договорів, визнання права власності, витребування та повернення майна,

ВСТАНОВИВ:

рішенням Господарського суду Закарпатської області від 19.03.2024 у справі №907/1017/23 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.10.2024 в цій справі апеляційну скаргу ТОВ "Агро-Свобода" задоволено частково. Рішення господарського суду Закарпатської області від 19.03.2024 у справі №907/1017/23 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними правочинів. Позов задоволено частково: - визнано недійсним договір купівлі-продажу (поставки) обладнання техніки №б/н від 05 травня 2023 року про передачу у власність товариства з обмеженою відповідальністю "Свобода-Агро" електрогенераторної установки At1as Copco QAS 150; - визнано недійсним правочин з продажу майна за видатковою накладною №20 від 05.05.2023 року про передачу причепа Harpert державний номер НОМЕР_1 ; - визнано недійсним правочин з продажу майна за видатковою накладною №32 від 31.05.2023 року про передачу косарки тракторної Omarv Mulcher TSR 600 TMRP. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Свобода-Агро" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-Свобода" електрогенераторну установку At1as Copco QAS 150, причеп Harpert державний номер НОМЕР_1 , косарку тракторну Omarv Mulcher TSR 600 TMRP. Зобов`язанно Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Свобода" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Свобода-Агро" 75 000 (сімдесят п`ять тисяч) грн. 00 коп. В решті рішення господарського суду Закарпатської області від 19.03.2024 у справі № 907/1017/23 залишено без змін. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Свобода-Агро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Свобода" суму 2 684 грн. витрат на оплату судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції та 12 318, 05 грн. за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до супровідного листа за №09-01/1842/24 від 25.11.2024 справу №907/1017/23 скеровано на адресу Господарського суду Закарпатської області, у зв`язку із закінченням апеляційного провадження.

З підстав, викладених в апеляційній скарзі особа, яка не брала участі у справі громадянин Туреччини ОСОБА_1 оскаржив рішення суду першої інстанції.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.01.2025, справу №907/1017/23 розподілено колегії суддів у складі: головуючий суддя Бойко С.М., судді Бонк Т.Б., Якімець Г.Г. із зазначенням підстав передачі: відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

13.01.2025 від головуючого судді Бойко С.М. та членів колегії суддів Бонк Т.Б. та Якімець Г.Г. надійшли заяви про самовідвід від розгляду справи №907/1017/23. Заяви мотивовані п.4 ч.1 ст.35, ч.1 ст.38 ГПК України, нормами Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006. Зокрема, самовідвід заявлено з метою уникнення будь-яких сумнівів у сторін та інших учасників судового процесу щодо неупередженості суду апеляційної інстанції та забезпечення довіри до судової влади в Україні.

Так, колегія суддів посилається на те, що на час автоматизованого розподілу (02.01.2025) апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі громадянина Туреччини ОСОБА_1, апеляційне провадження у справі №907/1017/23 закінчено. Передача апеляційної скарги раніше визначеному складу суду не підпадає під визначені пунктом 2.3.43 Положення про автоматизовану систему документообігу суду підстави, а тому порушено порядок визначення судді для розгляду справи, що є підставою для самовідводу.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до до ч.4 ст. 38 ГПК встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 35 цього Кодексу, статті 36 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

Відповідно до частини першої статті 32 ГПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

За змістом підпункту 17.4 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії, як визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи, вчиняються в такому порядку:

- до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу;

- після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.

Рішенням Ради суддів України затверджене Положення про автоматизовану систему документообігу суду, яке визначає порядок функціонування автоматизованої системи документообігу в судах (у тому числі місцевих та апеляційних господарських судах), яка забезпечує, зокрема об`єктивний та неупереджений розподіл судових справ між суддями з додержанням принципів випадковості та в хронологічному порядку надходження судових справ, з урахуванням завантаженості кожного судді (збалансованого навантаження) (пункти 1.3.1, 1.4.3 цього Положення).

Відповідно до частини дев`ятнадцятої статті 32 ГПК України особливості розподілу судових справ встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до пункту 2 параграфу 2 "Прикінцеві положення" розділу 4 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи здійснюються поетапно.

Окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням №1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Вища рада правосуддя рішенням від 25.01.2022 № 83/0/15-22 затвердила зміни до "Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи", якими це Положення було доповнене новим розділом IV "Особливості автоматизованого розподілу судових справ", а також було доручено Державній судовій адміністрації України забезпечити приведення автоматизованого розподілу судових справ у судах у відповідність до затверджених змін до 01 березня 2022 року.

Вища рада правосуддя рішенням від 22.02.2022 № 166/0/15-22 внесла зміни до свого рішення від 25.01.2022 № 83/0/15-22, зазначивши про необхідність Державній судовій адміністрації України, Верховному Суду до 15 березня 2022 року забезпечити приведення автоматизованого розподілу судових справ у судах у відповідність до затверджених змін. Також визначено, що порядок роботи автоматизованої системи документообігу суду визначається Положенням, яке затверджується Радою суддів України та застосовується в частині, що не суперечить Положенню про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженому рішенням від 17.08.2021 №1845/0/15-21.

Відповідно до підпункту 6 пункту 56 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у період дії надзвичайного чи воєнного стану та протягом 30 днів після дня його скасування (припинення) і за умови відсутності повноважного складу Вищої ради правосуддя, визначеного статтею 131 Конституції України, Голова Верховного Суду або особа, яка виконує повноваження Голови Верховного Суду, затверджує Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положення, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), а також затверджує внесення змін до зазначених документів.

Відповідно до підпункту 6 пункту 56 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Голова Верховного Суду з метою забезпечення належної діяльності судів під час воєнного стану прийняв рішення про відтермінування набрання чинності змінами до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (в частині визначення особливостей автоматизованого розподілу судових справ), внесеними рішеннями Вищої ради правосуддя від 25.01.2022 № 83/0/15-22 та від 22.02.2022 № 166/0/15-22, а саме: до 01 червня 2022 року (рішення Голови Верховного Суду від 24.03.2022 № 1/0/49-22); до 01 вересня 2022 року (рішення Голови Верховного Суду від 10.05.2022 № 129/0/149-22); до 01 грудня 2022 року (рішення Голови Верховного Суду від 24.08.2022 № 403/0/149-22); до 01 березня 2023 року (рішення Голови Верховного Суду від 16.11.2022 № 525/0/149-22).

Крім того, Вища рада правосуддя рішенням від 28.02.2023 №162/0/15-23 відтермінувала набрання чинності нормами розділу IV Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до внесення змін до цього Положення та доопрацювання програмного забезпечення автоматизованої системи документообігу.

З огляду на викладене, враховуючи, що розділ IV Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, в якому визначені особливості автоматизованого розподілу судових справ, не набрав чинності, у вирішенні питань, пов`язаних з автоматизованим розподілом судових справ, слід керуватися положеннями статей 6, 32 та підпункту 17.4 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України, а також правилами здійснення автоматизованого розподілу судових справи, визначеними у Положенні про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженому рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30.

Такі висновки щодо застосування статей 6, 32, пункту 17.4 Перехідних положень ГПК України, Положення, викладені у постановах Верховного Суду від 09.08.2023 у справі № 910/268/23, від 31.10.2023 у справі № 910/10417/22, від 02.05.2024 у справі № 910/15937/23.

Відповідно до пунктів 2.3.1., 2.3.2. зазначеного Положення розподіл судових справ здійснюється в суді у день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.

Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом:

- автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи;

- пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ;

- розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді;

- визначення складу суду з метою заміни судді (суддів);

- повторного автоматизованого розподілу судових справ.

Отже, відповідно до Положення розподіл судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді є одним із способів визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи.

Пунктом 2.3.43 Положення передбачено, що раніше визначеному в судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу) передаються також:

- апеляційні та касаційні скарги, що надійшли до суду відповідної апеляційної чи касаційної інстанцій після визначення судді-доповідача у цій судовій справі, якщо провадження не закінчено;

- судові справи, повернуті до апеляційного суду після виконання вимог частини сьомої статті 297 Цивільного процесуального кодексу України та після дооформлення;

- судові справи, що надійшли для вирішення питання про прийняття додаткового судового рішення, виправлення описок та помилок, роз`яснення судового рішення, повернення судового збору;

- судові справи, що розглядаються в порядку адміністративного чи цивільного судочинства та надійшли до касаційної інстанції у зв`язку з їх витребуванням за відкритим провадженням за касаційною скаргою;

- судові справи, повернуті до апеляційного суду після виконання вимог частини другої статті 359 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до пункту 11 Перехідних положень цього Кодексу;

- судові справи про перегляд заочного рішення;

- судові справи, за якими надійшли заяви (клопотання), пов`язані із виконанням судових рішень, передбачені статтями 368 - 373, 378 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 117, 119 - 121, 121-2, 122 Господарського процесуального кодексу України, статтями 259 - 264, 267 (крім частини дев`ятої статті 267) Кодексу адміністративного судочинства України, розділом 8 Кримінального процесуального кодексу України, статтею 304 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

- клопотання про вирішення питання, пов`язаного з виконанням вироку, у судових справах, які розглянуті даним судом;

- матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої вже здійснюється судове провадження, у випадку, передбаченому частиною другою статті 334 Кримінального процесуального кодексу України;

- судові справи про адміністративні правопорушення щодо особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень, якщо ці справи надійшли в один день;

- судові справи, що розглядаються Верховним Судом України в порядку, передбаченому процесуальним законодавством України, та які надійшли до Верховного Суду України у зв`язку з їх витребуванням за відкритим провадженням за заявою про перегляд судових рішень;

- зустрічні позови та позови третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у судовій справі, у якій відкрито провадження, що надійшли до суду;

- заяви про скасування заходів реагування, застосованих у межах відповідної судової справи;

- заяви про відновлення втраченого судового провадження;

- апеляційні скарги на ухвали слідчих суддів, які надійшли в межах одного кримінального провадження;

- заяви про забезпечення позову, доказів;

- у процедурі банкрутства: заяви про визнання недійсними правочинів, вчинених боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство; заяви про покладання субсидіарної (солідарної) відповідальності;

- у процедурі банкрутства: позовні заяви у майнових та немайнових спорах, стороною в яких є боржник; інші заяви з вимогами до боржника для розгляду по суті в межах справи про банкрутство; матеріали справи, в якій стороною є боржник, що передані з господарських судів або судів інших юрисдикцій для розгляду в межах справи про банкрутство

Як вбачається з КП "Діловодство спеціалізованого суду" постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.10.2024 апеляційну скаргу ТОВ "Агро-Свобода" задоволено частково. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.03.2024 у справі №907/1017/23 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними правочинів.

Відповідно до ст. 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, що свідчить про завершення апеляційного провадження.

Суд зазначає, що як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід. Самовідвід - особиста заява судді про усунення себе від участі у розгляді даної справи.

Незалежність судді під час здійснення правосуддя є передумовою дії принципу верховенства права та невід`ємною складовою справедливого суду. Неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Суд у демократичному суспільстві має викликати довіру і, насамперед, у сторін процесу, а один із чинників, який забезпечує безсторонність суду, полягає у тому, щоб сумніви в безсторонності суду були усунені.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Розглянувши заяви головуючого судді Бойко С.М. та членів колегії суддів Бонк Т.Б. та Якімець Г.Г. про самовідвід від розгляду справи №907/1017/23, зважаючи на викладені в них обставини та з огляду на приписи статті 35 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що такі підлягають задоволенню, з метою уникнення будь-яких сумнівів у сторін та інших учасників судового процесу щодо неупередженості суду апеляційної інстанції та забезпечення довіри до судової влади в Україні.

Згідно з ч.2 ст.40 ГПК України у разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) одному або декільком суддям, які розглядають справу колегіально, справа розглядається в тому самому суді таким самим складом колегії суддів із заміною відведеного судді або суддів, або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст.35, 38, 39, 40, 234 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,-

У Х В А Л И В :

заяви головуючого судді Бойко С.М. та членів колегії - суддів Бонк Т.Б. та Якімець Г.Г. про самовідвід у справі №907/1017/23 задоволити.

Справу №907/1017/23 передати для здійснення автоматизованого розподілу в порядку, встановленому ст.32 ГПК України.

Копії ухвали суду надіслати учасникам у справі.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Головуючий (суддя доповідач) Бойко С.М.

Суддя Бонк Т.Б.

Суддя Якімець Г.Г.