Постанова

від 13.01.2025 по справі 910/9928/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2025 р. Справа№ 910/9928/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання Безрука Д.Д.,

за участю представників згідно з протоколом судового засідання:

від позивача: Гловацький О.С. - адвокат, посвідчення № 1615; Дусановський С.К. - адвокат, посвідчення № 3821/10;

від відповідача: Суденко Р.В. - адвокат, посвідчення № 000707 (довіреність №09/12/182 від 02.12.2024);

за апеляційною скаргою Департаменту автомобільних доріг Міністерства регіонального розвитку та інфраструктури Грузії

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 (повний текст - 31.10.2024)

у справі № 910/9928/19 (суддя - Джарти В.В.)

за позовом Департаменту автомобільних доріг Міністерства регіонального розвитку та інфраструктури Грузії

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національний банк Грузії

до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком"

про стягнення 18 388 910,51 євро, що станом на 25.07.2019 за курсом НБУ становить 522 707 686,69 грн.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст заявлених вимог та рух справи

Департамент автомобільних доріг Міністерства регіонального розвитку та інфраструктури Грузії (далі - позивач, Департамент) звернувся до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - відповідач, Банк) про стягнення 18 388 910,51 євро, що станом на 25.07.2019 за курсом НБУ становить 522 707 686,69 грн.

Позов мотивований посиланням на невиконання відповідачем умов банківської гарантії, виданої позивачеві на забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" (надалі - Товариство) зобов`язань за контрактом №EWHG/CW/ICB-01 від 12.12.2013 (надалі - контракт).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.07.2020, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2020, у задоволенні позову відмовлено повністю.

09.08.2021 постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду касаційне провадження за касаційною скаргою Департаменту автомобільних доріг Міністерства регіонального розвитку та інфраструктури Грузії на рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2020 у справі №910/9928/19 було закрито, у задоволенні касаційної скарги Департаменту автомобільних доріг Міністерства регіонального розвитку та інфраструктури Грузії було відмовлено, рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2020 у справі №910/9928/19 залишено без змін.

16.08.2024 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від Департаменту автомобільних доріг Міністерства регіонального розвитку та інфраструктури Грузії надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 на підставі пункту 1 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України.

2. Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у задоволенні клопотання Департаменту автомобільних доріг Міністерства регіонального розвитку та інфраструктури Грузії про поновлення строку на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 у справі № 910/9928/19 відмовлено. Заяву Департаменту автомобільних доріг Міністерства регіонального розвитку та інфраструктури Грузії про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 у справі №910/9928/19 залишено без розгляду.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду та межі апеляційного перегляду рішення суду.

Не погодившись з постановленою ухвалою, Департамент автомобільних доріг Міністерства регіонального розвитку та інфраструктури Грузії 11.11.2024 (через канцелярію суду) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду, відкрити апеляційне провадження. Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі № 910/9928/19 і направити справу для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.

14.11.2024 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту автомобільних доріг Міністерства регіонального розвитку та інфраструктури Грузії на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі № 910/9928/19, розгляд справи було призначено на 11.12.2024.

25.11.2024 (засобами поштового зв`язку) від відповідача до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу (який був зареєстрований 02.12.2024), який в судовому засіданні 11.12.2024 в порядку ст. 263 ГПК України було прийнято судом.

10.12.2024 (через Електронний суд) від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача до суду апеляційної інстанції надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, яка судом у судовому засіданні 11.12.2024 була задоволена судом.

11.12.2024 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою продовжено строк розгляду апеляційної скарги по справі. Оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги Департаменту автомобільних доріг Міністерства регіонального розвитку та інфраструктури Грузії на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі № 910/9928/19 до 17.12.2024.

Розгляд справи відкладався, зокрема 17.12.2024 - на 13.01.2025.

В судове засідання 13.01.2025 з`явилися представники позивача та відповідача. Представники третіх осіб у судове засідання 13.01.2025 не з`явилися, були повідомлені належним чином про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" ухвали суду від 17.12.2024 в Електронному суді. Тоді як Національний банк Грузії 10.12.2024 подав заяву про розгляд справи без їх участі, яка була задоволена судом.

В судовому засіданні 13.01.2025 Північний апеляційний господарський суд заслухав, зокрема усні пояснення представників позивача та представника відповідача щодо правових висновків Верховного Суду.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що дана справа була розглянута в «розумний строк» (в розумінні ст. 6 Конвенції) з незалежних від суду причин, враховуючи поведінку сторін; з метою належного повідомлення, узгодження сторонами продовження строку розгляду апеляційної скарги, з метою належного повідомлення усіх учасників апеляційного провадження, враховуючи дію воєнного стану в Україні, обставини оголошення сигналу "повітряна тривога", перебої електроживленням та інші чинники.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених в них доводів

Апелянт не погоджується із ухвалою суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції при її постановленні порушено норми матеріального та процесуального права, що обґрунтовується наступним.

Так, скаржник вважає оскаржувану ухвалу незаконною, такою, що повністю відповідає критеріям статті 280 ГПК України, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Також сторона послалась на положення ч. 1 ст. 119 ГПК України, скаржник вважає, що наведені ним причини пропуску трирічного строку на звернення із заявою - є поважними, строк підлягає поновленню.

Разом з цим, апелянт зазначив, що резолютивною частиною рішення Конституційного Суду № 1-р(I)/2024 від 14.02.2024 було визначено, що приписи пункту 2 частини другої, частини третьої статті 321 Господарського процесуального кодексу України, визнані неконституційними в зазначеному аспекті, утрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення.

Відтак, з урахуванням рішення Конституційного Суду № 1-р(II)/2024 від 14.02.2024, починаючи з 15.08.2024 учасники справи (зокрема й Департамент) мають право звертатись із заявою про поновлення строку на подання заяви для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, зокрема, при виникненні істотних для справи обставин, які не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі раніше.

Тоді як, за доводами скаржника, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що частина 3 статті 321 ГПК України визнана такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) лише в аспекті унеможливлення поновлення строку судом на подання заяви про перегляд рішення національного суду за виключними обставинами у зв?язку з ухваленням Європейським судом із прав людини рішення після десяти років із дня набрання законної сили рішенням національного суду.

Окрім цього, апелянт зазначив обставини, які мають бути визнані судом нововиявленими та які стануть підставою для скасування ухваленого статочного судового рішення у справі.

А тому апелянт просив оскаржувану ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для подальшого розгляду поданої заяви.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" зазначило, що заперечує проти доводів апеляційної скарги з урахуванням наступного.

Так, відповідач вважає, що процесуальним законом встановлено два строки для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами: 30-ти денний з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення та трирічний з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

На думку сторони, ч. 3 ст. 321 Господарського процесуального кодексу України визначено, що даний строк не може бути поновлений.

Таким чином, відповідач вважає, що з урахуванням системного аналізу змісту статей 118, 119, 321 ГПК України слід вважати, що за своєю правовою природою встановлений пунктом 1 частини 2 статті 321 цього Кодексу строк у три роки є преклюзивним (припиняючим), тобто таким, сплив якого спричиняе припинення самого права, за реалізацією якого звертається особа, та він не може бути відновлений; незалежно від причин його пропуску. Таким чином, можливість поновлення 3-річного процесуального строку, встановленого частиною 2 статті 321 ГПК України, в межах якого учасник справи може подати заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, з підстав, визначених пунктом 1 частини 2 статті 320 цього Кодексу, процесуальним законом виключається (схожий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 910/9927/13, від 19.02.2019 у справі № 910/3600/14, від 11.02.2020 у справі № 15/282, від 10.12.2020 у справі № 914/2964/13, від 01.04.2021 у справі №є910/6260/13, від 14.04.2021 у справі №926/767-6/15). Окрім цього сторона в судовому засіданні 13.01.2025 посилалась на правові висновки, викладені в постановах у справах № 910/16033/20 та № 911/3105/17. Також в судовому засіданні усно навів інші судові рішення в адміністративній та цивільній юрисдикціях.

Водночас, дійсно, рішенням Конституційного Суду України від 14 лютого 2024 року № 1-р (II)/2024 у справі № 3-41/2023(87/23) визнано такими, що не відповідають Конституції України (6 неконституційними), пункт 2 частини другої, частину третю статті 321 ГПК України в тім, що вони унеможливлюють: 1) подання заяв про перегляд судового рішення у зв?язку з ухваленням Європейським судом із прав людини рішення після десяти років із дня набрання законної сили рішенням національного суду; 2) поновлення строку судом на подання заяви про перегляд рішення національного суду.

За доводами відповідача, дане рішення Конституційного Суду України було ухвалено у справі за конституційною скаргою Приватного підприємства «Генеральний будівельний менеджмент» про відповідність Конституції України (конституційність) пункту 2 частини другої, частини третьої статті 321 Господарського процесуального кодексу України (щодо гарантування захисту прав і свобод особи за рішенням Європейського суду з прав людини).

В п. 2 рішення Конституційний Суд України вказав, що дослідивши зміст конституційної скарги, Конституційний Суд України встановив, містить доводи щодо невідповідності Конституції України оспорюваних приписів статті 321 Кодексу лише в тім, що вони унеможливлюють подання заяв про перегляд судового рішення за такою виключною обставиною, як «встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов?язань при вирішенні цієї справи судом» після «десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили» (пункт 2 частини другої) та поновлення судом строку на подання заяви про перегляд судового рішення (частина третя).

Таким чином, враховуючи наведене, Конституційний Суд України, на думку сторони, дійшов висновку, що предметом конституційного контролю в цій справі є пункт 2 частини другої та частина третя статті 321 Кодексу в тім, що вони унеможливлюють лише подання на підставі рішення Європейського суду з прав людини заяви про перегляд судового рішення, ухваленого національним судом, після десяти років із дня набрання останнім законної сили та поновлення судом зазначеного десятирічного строку на подання заяви про перегляд судового рішення, ухваленого національним судом.

А тому суд відповідач просив апеляційну скаргу у даній справі залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

6. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Приписами частини 2 статті 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Так, суд першої інстанції зазначив, що із заявою про перегляд рішення в справі № 910/9928/19 за нововиявленими обставинами, Департамент мав право звернутись протягом тридцяти днів з дня, коли він дізнався про наявність постанови Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/5680/21 та безпосередньо наявність обставин, які, на його переконання, є нововиявленими, тобто до 19.08.2024 (тридцять днів з дня складення повної постанови).

Таким чином, Департаментом дотриманий строк на подання заяви, передбачений пунктом 1 частиною статті 321 ГПК України, оскільки до суду відповідна заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення надійшла до суду 16.08.2024, що засвідчено відтиском штемпеля вхідної кореспонденції відділом діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва.

Водночас, згідно з положеннями пункту 1 частини 1 статті 321 ГПК України така заява може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Тоді як суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що за своєю правовою природою встановлений цією нормою (ст. 321 ГПК України) строк у три роки є преклюзивним (припиняючим), тобто таким, сплив якого спричиняє припинення самого права, за реалізацією якого звертається особа, та він не може бути відновлений, незалежно від причин його пропуску з посиланням на правовий висновок Верховного Суду, що викладений у постанові від 29.11.2021 у справі № 904/4470/16.

Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду першої інстанції передчасним і помилковим з урахуванням наступного.

Так, рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою Приватного підприємства „Генеральний будівельний менеджмент" про відповідність Конституції України (конституційність) пункту 2 частини другої, частини третьої статті 321 Господарського процесуального кодексу України (щодо гарантування захисту прав і свобод особи за рішенням Європейського суду з прав людини) від 14 лютого 2024 року № 1-р(II)/2024 справа № 3-41/2023(87/23) було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), пункт 2 частини другої, частину третю статті 321 Господарського процесуального кодексу України в тім, що вони унеможливлюють: 1) подання заяв про перегляд судового рішення у зв`язку з ухваленням Європейським судом із прав людини рішення після десяти років із дня набрання законної сили рішенням національного суду; 2) поновлення строку судом на подання заяви про перегляд рішення національного суду. 2. Приписи пункту 2 частини другої, частини третьої статті 321 Господарського процесуального кодексу України, визнані неконституційними в зазначеному аспекті, утрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що останній не наділений повноваженнями застосовувати вибірково пункти мотивувальної частини (зокрема п. 4.7) рішення Конституційним Судом України, на які посилався у відзиві на апеляційну скаргу відповідач.

Тоді як у резолютивній частині вказаного рішення Конституційного Суду України чітко зазначено про визнання неконституційними, в тому числі, частину третю статті 321 ГПК України, якою було імперативно визначено, що строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені. А тому суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що вказане рішення КСУ стосувалось унеможливлення поновлення строку судом лише в аспекті на подання заяви про перегляд рішення національного суду за виключними обставинами у зв`язку з ухваленням Європейським судом із прав людини рішення після десяти років із дня набрання законної сили рішенням національного суду.

А тому висновок суду першої інстанції про те, що «Аналіз положень статті 321 ГПК України дає підстави вважати, що за своєю правовою природою встановлений цією нормою строк у три роки є преклюзивним (припиняючим), тобто таким, сплив якого спричиняє припинення самого права, за реалізацією якого звертається особа, та він не може бути відновлений, незалежно від причин його пропуску» з посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.11.2021 у справі № 904/4470/16 - є помилковим та таким, що не враховує зазначене рішення Конституційного Суду України.

В цій частині обґрунтованими є доводи скаржника про неможливість застосування в порядку ч. 4 ст. 236 ГПК України наведених судом правових висновків Верховного Суду (в постановах, які були ухвалені до 14.02.2024), оскільки на той час не існувало вказаного вище рішення Конституційного Суду України.

Не приймаються також усні доводи відповідача з посиланням на постанови Верховного Суду від 31.10.2024 у справі № 800/286/16 (адміністративна справа) та від 10.09.2024 у справі № 496/967/16 (цивільна справа), оскільки суд у вказаних постановах в цьому контексті (виходячи з меж касаційного перегляду) на застосовував положення ст. 321 ГПК України, та підставами касаційного перегляду як вбачається зі змісту судових рішень, не було наведене рішення Конституційного Суду України.

Також суд апеляційної інстанції зазначає про передчасність застосування судом першої інстанції принципу правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Оскільки застосування вказаного принципу можливе при розгляді по суді заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Тоді як застосування даного принципу (без обґрунтування неповажності причин пропуску строку на звернення з відповідною заявою) при відмові у відкритті провадження - є необґрунтованим.

Відтак, з урахуванням рішення Конституційного Суду № 1-р(II)/2024 від 14.02.2024, починаючи з 15.08.2024 учасники справи (зокрема й Департамент) мають право звертатись із заявою про поновлення строку на подання заяви для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, зокрема, при виникненні істотних для справи обставин, які не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі раніше.

Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що обмежившись висновком те, що присічний строк для подання заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 ГПК України, сплив 10.12.2023, тоді як заявник звернувся до суду із заявою про перегляд рішення суду в даній справі 16.08.2024, тобто з пропуском присічного трирічного строку, встановленого пунктом 1 частини 2 статті 321 ГПК України, суд фактично не розглядав клопотання заявника про поновлення строку на подання відповідної заяви, не з`ясувавши питання поважності (чи неповажності) причин пропуску звернення.

Таким чином, суд першої інстанції вважає передчасними висновки суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання Департаменту автомобільних доріг Міністерства регіонального розвитку та інфраструктури Грузії про поновлення строку на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 у справі № 910/9928/19 лише через присічність.

Таким чином, насамперед, суду першої інстанції необхідно було з`ясувати, чи було заявником порушено процесуальні строки звернення до суду, і у випадку такого пропуску строку, - надати належну оцінку причинам пропуску строку на звернення з відповідною заявою, з`ясувати, чи є ці причини такими, що об`єктивно перешкоджали подати заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду.

Отже, доводи скаржника про те, що суд апеляційної інстанції прийняв оскаржену ухвалу з неправильним застосуванням положень статті 118, 119, 320-321 ГПК України, знайшли частково свої підтвердження, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до місцевого господарського суду для надання оцінки доводам, якими скаржник обґрунтовував обставини пропуску строку на звернення із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в розумінні ст. 271 ГПК України.

Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що не досліджує як доводи апелянта, так і іншої сторони про підстави перегляду рішення за нововиявленими обставинами, оскільки не розглядає таку заяву по суті. На даній стадії суд апеляційної інстанції зазначає лише про необхідність розгляду клопотання заявника про поновлення пропущеного строку на звернення із заявою в порядку ст. 119, 320, 321 ГПК України.

На підставі зазначеного вище, апеляційний суд вважає помилковими висновки місцевого господарського суду про відмову в відкритті провадження у даній справі. А тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, з передачею справи до суду першої інстанції для вирішення питання про поважність причин пропуску строку на звернення із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Положеннями частини 3 статті 271 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається до суду першої інстанції.

За змістом пункту 6 статті 275 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу до суду першої інстанції.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено у відкритті провадженні за заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Відтак апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала місцевого суду - скасуванню з передачею до суду першої інстанції (для вирішення заяви (клопотання) про поновлення строку на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 у справі №910/9928/19.

8. Судові витрати

З огляду на направлення справи до суду першої інстанції для вирішення питання про поновлення строку на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 у справі №910/9928/19, судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом апеляційної скарги, підлягають розподілу за результатами вирішення спору.

Керуючись ст.ст. 2, 269, 270, 271, ст. 275-277, ст. 280-284, 321 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Департаменту автомобільних доріг Міністерства регіонального розвитку та інфраструктури Грузії на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 за результатом розгляду заяви позивача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 у справі № 910/9928/19 - задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі № 910/9928/19 - скасувати.

3. Справу №910/9928/19 передати до Господарського суду міста Києва на стадію вирішення клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 у справі № 910/9928/19. В решті задоволення апеляційної скарги - відмовити.

3. Розподіл судового збору за розгляд даної апеляційної скарги доручити здійснити суду першої інстанції за результатами розгляду заяви (клопотання).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок та строки оскарження передбачені ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 17.01.2025.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді А.Г. Майданевич

В.В. Сулім