Постанова

від 14.01.2025 по справі 910/1263/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2025 р. Справа№ 910/1263/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Андрієнка В.В.

секретар судового засідання Місюк О.П.

за участю представників:

позивача - Веріковської Т.А., Шкабари Сергія;

відповідача 1 - Журавльова А.В.;

відповідача 2 -Щербини Р.О.;

третьої особи - не з`явилися.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Укрінбуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2024

у справі №910/1263/24 (суддя - Ягічева Н.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Укрінбуд"

до 1. Міністерства оборони України;

2. Південного управління замовника робіт

третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору, на стороні відповідача - Східне управління замовника робіт

про зобов`язання виконати умови договору.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Укрінбуд" звернулося з позовом до Міністерства оборони України та Південного-Східного управління замовника робіт з вимогами (з урахуванням заяви про заміну предмету позову від 16.07.2024):

- визнати виконані Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Укрінбуд" додаткові роботи на суму 2403225,79 грн, згідно актів виконаних робіт, погоджених технічним наглядом, по договору підряду №79/18 від 02.08.2022 на виконання робіт із "Будівництва будівлі казарми поліпшеного планування у військовому містечку №72 м. Миколаїв. Шифр - 72/К-4", які відкориговані на підставі проведеного експертного звіту №16-1284/01-21 від 31.01.2022;

- зобов`язати Міністерство оборони України та Південне управління замовника робіт визначити суму фінансування для Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Укрінбуд" на виконання будівельних робіт по договору підряду №79/18 від 02.08.2022 із "Будівництва будівлі казарми поліпшеного планування у військовому містечку №72 м. Миколаїв. Шифр - 72/К-4", згідно актів виконаних робіт, погоджених технічним наглядом та відкоригованих на підставі проведеного експертного звіту №16-1284/01-21 від 31.01.2022.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків від 30.10.2020 та укладеною додатковою угодою №16 від 24.11.2020 наявні розбіжності щодо суми виплаченого замовником та вартістю виконаних робіт. Такі розбіжності виникли з підстав проведення аудиту щодо виконання робіт по договору, який не врахував виконаних додаткових робіт генпідрядника, оскільки такі роботи не були включені в робочий проект об`єкта будівництва, а тому не були враховані замовником. Водночас експертним звітом №16-1284/01-21 від 22.02.2018 підтверджена правомірність проведення додаткових робіт позивачем.

02.08.2022 між Міністерством оборони України (сторона-1), Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Укрінбуд" (сторона-2) та Південно-Східним управлінням замовника робіт (сторона-3) укладена тристороння додаткова угода №19 до договору підряду №79/18 від 18.05.2018, згідно якої унормовано, що фінансування робіт на відповідний рік буде визначено стороною-3 та оформлено окремою додатковою угодою до договору.

Проте, станом на час звернення з позовом відповідачі не уклали з позивачем додаткової угоди щодо визначення фінансування. Такі неправомірні дії відповідачів порушують права та охоронювані законом інтереси позивача, а також не дають можливості останньому реалізувати своє право повністю або частково виконати договір підряду №79/18 від 18.05.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2024 відкрито провадження у справі №910/1263/24, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2024 (повне рішення складене 20.11.2024) у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з указаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Укрінбуд" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга позивача мотивована тим, що місцевим господарським судом під час ухвалення оскаржуваного рішення не досліджено всі обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

В обґрунтування своєї позиції позивач посилається на те, що суд першої інстанції не прийняв до уваги обставин того, що відповідач-1 визнав необхідність подальшого фінансування робіт по договору, з урахуванням виконаних позивачем додаткових робіт встановлених в експертному звіті, шляхом укладення додаткової угоди до договору підряду. Однак, до теперішнього часу відповідачі не виконали свої зобов`язання та не уклали з позивачем додаткової угоди до договору підряду, що свідчить про те, що відповідачі уникають виплат додатково проведених робіт.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 апеляційну скаргу у справі №910/1263/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Укрінбуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2024 у справі №910/1263/24, справу призначено до розгляду на 14.01.2025, встановлено іншим учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

24.12.2024 до суду від Південного управління замовника робіт надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого останнє заперечує проти доводів скарги позивача, вказуючи, що обсяг робіт, які підлягали виконанню позивачем за договором, їх кількісні характеристики, були узгоджені сторонами в додатку №1 до договору. В разі необхідності виконання додаткових робіт за договором генпідрядник повинен був звернутися до замовника з пропозицією погодити їх виконання. Проте, позивач не завертався до замовника з відповідною вимогою, між сторонами не укладалися додаткові угоди, яким б вносилися зміни до проектно-кошторисної документації, зокрема до локального кошторису, та узгоджувалася вартість таких робіт.

Окрім того, відповідач-2 зауважує, що внесення змін до проектно-кошторисної документації без уточнення договірної ціни можливе за умови, що вартість додаткових робіт, викликана цими змінами, не перевищує 10% договірної ціни і не впливає на характер робіт, визначених у договорі. У той час, згідно тверджень позивача, додаткові роботи виконано на суму 2403225,79 грн, а тому у замовника відсутній обов`язок щодо прийняття та оплати додаткових робіт за договором.

27.12.2024 до суду від Міністерства оборони України надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого останнє заперечує проти доводів скарги позивача, просить залишити її без задоволення, оскаржуване рішення суду - без змін.

Відповдіач-1 зауважує, що умовами договору підряду сторонами узгоджено порядок дій в разі виникнення потреби у виконанні додаткових робіт, не врахованих кошторисною документацією. Однак позивач, всупереч п. п. 3.4, 3.5 договору, не надав замовнику доказів щодо необхідності виконання додаткових робіт, не передбачених проектом, до виконання вказаних робіт.

Також відповідач-1 наголошує, що у зв`язку з триваючою військовою агресією російської федерації проти України, Міністерством оборони України ухвалено рішення щодо недоцільності залучення бюджетних коштів та завершення будівництва на об`єкті, зокрема, через його наближеність до зони бойових дій. Казарма поліпшеного планування у військовому містечку № НОМЕР_1 АДРЕСА_1 має статус об`єкта незавершеного будівництва, фінансування якого не здійснювалося у 2022-2024 роках.

13.01.2025 до суду від Східного управління замовника робіт надійшли пояснення у справі, згідно яких третя особа підтримала позицію відповідачів та просила суд залишити без задоволення апеляційну скаргу позивача, оскаржуване рішення - без змін.

У судове засідання 14.01.2025 з`явилися представники позивача та відповідачів, натомість представники третьої особи не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про розгляд справи судом повідомлені належним чином.

Враховуючи, що явка сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась, участь в судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторін, беручи до уваги, що сторонам було надано всі процесуальні можливості для реалізації наданих процесуальним законом прав та реалізацію третьою особою цих прав шляхом подання пояснень по справі, зважаючи на строки розгляду апеляційної скарги та відсутність заперечень сторін щодо розгляду справи без участі третьої особи, суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Укрінбуд" за відсутності представників третьої особи за наявними матеріалами справи, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги по суті.

Представники сторін надали пояснення по суті спору. Представник скаржника вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд скасувати оскаржуване рішення та задовольнити позовні вимоги. Представники відповідачів заперечували проти доводів апеляційної скарги, з мотивів наведених у відзивах на апеляційну скаргу, просили суд залишити без змін оскаржуване рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 269, ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як слідує з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 18.05.2018 між Південним територіальним відділенням квартирно-експлуатаційного управління (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Укрінбуд" (генпідрядник) укладено договір підряду №79/18 на виконання робіт із будівництва будівлі казарми поліпшеного планування у військовому містечку № НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , згідно п. 1.1 якого замовник доручає, а генпідрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання робіт із "Будівництва будівлі казарми поліпшеного планування у військовому містечку №72, м. Миколаїв" будівельні роботи та поточний ремонт, що виконується за рахунок коштів Державного бюджету України.

За дорученням замовника, генпідрядник повинен виконати будівельні роботи з будівництва казарми у строк, передбачений п. 1.2. договору, а замовник прийняти та оплатити їх.

Відповідно до п. 3.1. договору, договірна ціна становить 17699000,00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 2949833,33 грн.

Якщо під час виконання робіт виникла потреба у виконанні додаткових робіт, не врахованих проектною (кошторисною) документацією, забезпечення якою покладено на замовника, підрядник зобов`язаний повідомити та подати замовнику пропозиції з відповідними розрахунками (підрядником складається відповідний акт з визначенням обсягів робіт, які підлягають погодженню з замовником та проектною організацією).

Замовник, розглядає зазначені пропозиції, приймає рішення по суті та повідомляє про нього підрядника. Вартість додаткових робіт обґрунтовуються відповідними розрахунками і оформляються договором на додаткові роботи (п. п. 3.4, 3.5 договору).

Порядок здійснення оплати за виконані роботи передбачений у п. 4.1. договору.

Розрахунки за виконані роботи по об`єкту проводяться на підставі "Актів приймання виконаних будівельних робіт" за формою №КБ-2в та "Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат" за формою №КБ-3.

У відповідності до пп. 4.2.1 договору, фінансування робіт залежить від реального надходження коштів з Державного бюджету України. Сума зобов`язань за договором підлягає коригування у разі зменшення бюджетних призначень під час уточнення показників Державного бюджету України на відповідний рік і оформлюється додатковою угодою.

Пунктом 5.1 договору сторони погодили, що термін завершення виконання робіт по об`єкту - не пізніше ніж через 210 календарних днів з дати укладення договору тобто до 13.12.2018 року. Роботи виконуються поетапно в шість етапів.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 30.12.2018, а в частині своїх зобов`язань та розрахунків до їх повного виконання сторонами (п. 10.1 договору).

За твердженнями позивача, він частково виконав роботи по об`єкту будівництва, що підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, а саме:

- за вересень 2018 року вартість виконаних будівельних робіт склала 2706,19 грн з ПДВ (всього вартість робіт 1802706,15 грн з них погашено 1800000,00 грн);

- за жовтень 2018 року вартість виконаних будівельних робіт склала 1955716,10 грн з ПДВ;

- за листопад 2018 року вартість виконаних будівельних робіт склала 502769,84 грн з ПДВ; 1008010,08 грн з ПДВ; 1518875,30 грн з ПДВ; 2022926,53 грн з ПДВ; 4029157,49 грн з ПДВ;

- за травень 2019 року вартість виконаних будівельних робіт склала 451324,80 грн з ПДВ;

- за липень2019 року вартість виконаних будівельних робіт склала 1167155,22 грн з ПДВ;

- за жовтень 2019 року вартість виконаних будівельних робіт склала 992923,99 грн з ПДВ.

Згідно підписаного між сторонами акту звірки взаємних розрахунків за період 2018-2020 років, станом на 30.10.2020 Південне територіальне квартирно-експлуатаційне відділення сплатило генпідряднику кошти у розмірі 15557922,29 грн, а генпідрядник виконав роботи на суму 14285633,88 грн, різниця в сумі 1272288,41 грн не прийнята замовником до оплати згідно аудиторського звіту від 24.10.2019 №520/6/55а, оскільки це є додаткові роботи, які не входили до проектної документації об`єкта будівництва.

31.08.2020 наказом Міністерства оборони України за №303 припинено юридичну особу - Південне територіальне квартирно-експлуатаційне управління, реорганізувавши його шляхом приєднання до Міністерства оборони України.

У зв`язку з чим, 24.11.2020 між Південно територіальним квартирно-експлуатаційним управлінням (замовник), Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Укрінбуд" (генпідрядник) та Міністерством оборони України (правонаступник замовника) укладена додаткова угода №16 до договору підряду №79/18 від 18.05.2018, згідно п. п. 2 та 3 якої сторони визначили, що генпідрядник погоджується, замовник передає, а правонаступник замовника приймає усі права та обов`язки, що належать замовнику за умовами договору.

Сторони домовились, що ціна договору залишається незмінною та становить 17699000,00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 2949833,33 грн (п. 5 додаткової угоди №16).

У п. 6 додаткової угоди №16 зазначено, що станом на 2020 рік генпідрядником виконано роботи на суму 13013345,47 грн та замовником оплачено роботи за умовами договору на суму 14285633,88 грн, у тому числі ПДВ 20% - 2380938,98 грн.

Генпідрядник зобов`язується виконати роботи на суму 4685654,53 грн у тому числі ПДВ 20% - 780942,42 грн, а правонаступник замовника оплатити роботи за договором в подальшому на суму 3413366,12 грн у тому числі ПДВ 20% - 568894,35 грн.

Фінансування робіт за договором в подальшому буде визначено правонаступником замовника та оформлено окремою додатковою угодою.

Крім того, у п. 8 додаткової угоди №16 сторони домовились, що з дати підписань ними цієї угоди правонаступник замовника має право самостійно (без погодження з генпідрядником) делегувати свої права та обов`язки за умовами договору підрозділам, підприємствам, установам, організаціям, які підпорядковані правонаступнику замовника або перебувають у сфері його управління.

Додаткова угода набирає чинності з дати її підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань та розрахунків за договором (п. 9 додаткової угоди №16).

За твердженнями позивача, згідно додаткової угоди №16 до договору відповідач-1 взяв на себе всі зобов`язання по договору, однак так і не виконав умови абз. 3 п. 6 наведеної угоди щодо визначення фінансування робіт за договором та оформлення такого фінансування окремою додатковою угодою.

З метою визначення відповідачем-1 фінансування робіт позивач неодноразово звертався до Міністерства оборони України з листами, зокрема, №№1, 3 від 26.01.2021 та №6 від 25.03.2021 про необхідність виконання умов договору шляхом підписання додаткової угоди до договору. Також позивач повідомляв відповідача-1 про свою незгоду з дебіторською заборгованістю в розмірі 1272288,41 грн, просив Міністерство оборони України та Головне управління майна та ресурсів прийняти акти виконаних робіт, акти на відшкодування, погодження на проведення додаткових робіт та підписати додаткову угоду №17 до договору підряду.

У зв`язку з тим, що між сторонами договору містились розбіжності щодо проведення додаткових робіт з будівництва, а також підписання актів виконаних робіт на роботи, які не передбачені проектною документацією, за замовленням Головного управління майна та ресурсів Міністерства оборони України 31.01.2021 Державне підприємство "Спеціалізована Державна експертна організація - Центральна служба Української Державної будівельної експертизи" ДП "Укрдержбудекспертиза" була проведена експертиза щодо будівництва, за результатами якої складено експертний звіт №16-2184/01-21 від 31.01.2022.

Згідно інформації, яка міститься у додатку до експертного звіту, в 2018 році проектною організацією Державне публічне акціонерне товариство "Проектний інститут "Одеський Промбудпроект" був розроблений робочий проект "Будівництво будівлі казарми поліпшеного планування у військовому містечку №72, м. Миколаїв".

Відповідно до затвердженого робочого проекту було розпочато будівництво об`єкту. В процесі будівництва виникла необхідність в додаткових роботах, які не увійшли до раніше затвердженої проектної документації, а також внесення змін до проектних рішень з благоустрою та самої будівлі казарми.

Коригуванням передбачено:

- внесення доповнень до обсягів внутрішнього оздоблення будівлі (підвал);

- внесення доповнень до обсягів зовнішнього оздоблення і утеплення будівлі, у зв`язку зі зміною показника умовної відмітки 0,000;

- зміна покриття вимощення по периметру будівлі з асфальтобетонного на бетонне;

- збільшення розмірів і обсягів біля входу до будівлі, у зв`язку зі зміною показника умовної відмітки 0,000;

- зміні проектних рішень щодо благоустрою території навколо будівлі казарми.

Згідно кошторисної частини експертного висновку, заявлена кошторисна вартість, передбачена наданою проектною документацією, у поточних цінах станом на 01.09.2021 складала 23694,594 тис. грн, у тому числі: будівельні роботи - 18389,075 тис. грн; устаткування, меблі, інвентар - 778,741 тис. грн; інші витрати - 4526,778 тис. грн.

Загальна кошторисна вартість будівництва в поточних цінах станом на 09.12.2021 складає 23562,576 тис. грн, у тому числі: будівельні роботи - 18094,083 тис. грн; устаткування, інвентар 894,642 тис. грн; інші витрати - 4573,851 тис. грн.

Із загальної кошторисної вартості виконано станом на 03.11.2021 - 14719,59 тис. грн у том у числі: будівельні роботи - 11904,69 тис. грн; інші витрати - 2814,864 тис.

У зв`язку із введенням з 24.02.2022 на території України військового стану, позивач звернувся до відповідача-1 з листами №10 від 26.02.2022, №11 від 30.03.2022 та №12 від 29.04.2022 про тимчасове призупинення роботи на об`єкті будівництва та просив вважати такі обставини форс мажорними (непереборної сили).

В свою чергу, 23.05.2022 відповідач-1 надіслав позивачу попередження №503/2965 про порушення зобов`язань за договором підряду та ненадання актів виконаних робіт по об`єкту будівництва за роботами, які мали розпочатися у січні 2022 року та завершитися у березні 2022 року, тоді як згідно п. 4.2.2 договору залишок фінансування на 2022 рік складає 3413366,12 грн.

У відповідь на попередження відповідача-1, позивач листами №№15, 16 від 07.06.2022 та №17 від 04.07.202 повідомив відповідача-1 про належне виконання останнім умов договору та просив здійснити коригування суми збільшення, з посиланням на експертний звіт, згідно наданих на погодження актів виконаних робіт (КБ-2, КБ-3) на суму 2403225,79 грн.

10.08.2022 відповідач-1 листом за №503/5469 звернувся до позивача з повідомленням, що на підставі наказу Міністерства оборони України від 10.02.2022 №55 "Про передачу об`єктів незавершеного будівництва" проведено передачу від Міністерства оборони України до Південно-Східного управління замовника робіт сум витрат, які віднесені до складу незавершених капітальних інвестицій об`єкту, у тому числі залишок дебіторської заборгованості.

02.08.2022 між Міністерством оборони України (сторона-1), Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Укрінбуд" (сторона-2) та Південно-Східним управлінням замовника робіт (сторона-3) укладено тристоронню додаткову угоду №19, де правонаступником замовника визначено Південно-Східне управління замовника робіт.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди №19, сторона-2 погоджується, сторона-1 передає, а сторона-3 приймає усі права та обов`язки, що належать стороні-1 за умовами договору.

За цією додатковою угодою, з дати її підписання сторонами, сторона - 3 набуває прав і обов`язків замовника, визначених умовами договору (п. 3 додаткової угоди №19).

У п. 5 додаткової угоди №19, сторони домовились, що ціна договору залишається незміною та становить 17699000,00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 2949833,33 грн.

Згідно п. 6 додаткової угоди №19, станом на день набрання цією додатковою угодою чинності, за умовами договору, стороною-2 виконано робіт на суму 13013345,47 грн, в тому числі ПДВ 20% - 2168890,91 грн, стороною-1 оплачено роботи у сумі 14285633,88 грн, у тому числі ПДВ 20% - 2380938,98 грн, що підтверджується актом звірки розрахунків за договором, який є невід`ємною частиною цієї додаткової угоди.

Сторона-2 зобов`язується виконати роботи на суму 4685654,53 грн, у тому числі ПДВ 20% - 780942,42 грн, а сторона-3 оплатити роботи за договором у подальшому в сумі 3413366,12 грн, у тому числі ПДВ 20% - 568894,35 грн.

Також вказаною додатковою угодою передбачено, що фінансування робіт на відповідний рік буде визначено стороною-3 та оформлено окремою додатковою угодою до договору.

Звертаючись до суду з даним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Укрінбуд" вказує на бездіяльність відповідачів в частині не укладення додаткової угоди до договору щодо визначення фінансування робіт та неможливість внаслідок цього реалізувати своє право на належне виконання умов договору підряду. А відтак просить суд зобов`язати відповідачів визнати виконаними позивачем додаткові роботи за договором на суму 2403225,79 грн та визначити суму фінансування для позивача.

Відповідачі заперечували проти позовних вимог вказуючи, що обсяг робіт, які підлягали виконанню позивачем за договором, їх кількісні характеристики, були узгоджені сторонами в додатку №1 до договору. В разі необхідності виконання додаткових робіт за договором генпідрядник повинен був звернутися до замовника з пропозицією погодити їх виконання. Проте, позивач не завертався до замовника з відповідною вимогою, між сторонами не укладалися додаткові угоди, яким б вносилися зміни до проектно-кошторисної документації, зокрема до локального кошторису, та узгоджувалася вартість таких робіт. До того ж, укладаючи додаткові угоди без будь-яких зауважень позивач погодився із сумою виконаних робіт та дебіторською заборгованістю.

Відмовляючи у задоволення позовних вимог господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено погодження замовником в установленому законом і договором порядку, обсяг та ціну робіт, які не передбачені договором та відповідно, право генпідрядника на отримання оплати за такі роботи.

Суд першої інстанції також відзначив, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту.

Надаючи кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції погоджується з правильністю правових висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позову, з огляду на таке.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом ст. ст. 525, 526 цього Кодексу одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, за змістом якої цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. ст. 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вірно установлено судом першої інстанції, у справі, що розглядається, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, який підпадає під правове регулювання глави 61 ЦК України. Зокрема, між сторонами виникли правовідносини з виконання підрядних робіт, за якими позивач як генпідрядник зобов`язався виконати роботи з будівництва будівлі казарми, а відповідачі як замовники, зобов`язалися прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх вартість.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частинами 1 та 2 статті 875 ЦК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідачами, на думку позивача, в порушення умов укладеного договору підряду та додатків №№16, 19 до нього, не було оплачено виконані ним роботи. Відтак, з урахуванням предмету спору у даній справи та доводів апелянта, дослідженню підлягає питання щодо дотримання генпідрядником зобов`язань за договором підряду в частині погодження виконання додаткових робіт та відповідно, наявність у замовника обов`язку з їх оплати.

Згідно зі ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Статтею 844 ЦК України, визначено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ст. 846 ЦК України).

Частиною 1 статті 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Договір підряду складається з двох взаємопов`язаних між собою зобов`язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Закріплене у ЦК України визначення договору підряду дає підстави для висновку про те, що це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №523/6003/14-ц).

Порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту об`єкта будівництва визначають Загальні умови відповідно укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (далі - Загальні умови), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668.

Загальні умови є обов`язковими для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в будівництві незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників) (п. 2 Загальних умов).

У п. 25 Загальних умов визначено, що якщо під час будівництва виникла потреба у виконанні додаткових робіт, не врахованих проектною документацією, забезпечення якою покладено на замовника, і у зв`язку з цим у відповідному підвищенні твердої договірної ціни, підрядник зобов`язаний протягом визначеного договором підряду строку повідомити замовника про обставини, що призвели до виконання таких робіт, та подати замовнику пропозиції з відповідними розрахунками. Замовник протягом строку, визначеного договором підряду, розглядає зазначені пропозиції, приймає рішення по суті та повідомляє про нього підрядника.

Підрядник зобов`язаний зупинити виконання додаткових робіт у разі неодержання у визначений договором підряду строк відповіді на своє повідомлення. Завдані підряднику збитки, пов`язані із зупиненням додаткових робіт, відшкодовуються замовником. Замовник звільняється від відшкодування таких збитків, якщо доведе, що у виконанні додаткових робіт не було потреби.

Якщо підрядник не повідомив замовника в установленому порядку про необхідність виконання додаткових робіт і відповідного підвищення твердої договірної ціни, він не може вимагати від замовника оплати виконаних додаткових робіт і відшкодування завданих йому збитків, якщо не доведе, що проведення таких робіт було необхідне в інтересах замовника, зокрема, у зв`язку з тим, що зупинення робіт загрожувало знищенням або пошкодженням об`єкта будівництва.

Згідно з п. п. 98, 99 Загальних умов, оплата за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду. Договором підряду може бути передбачено, що оплата виконаних робіт проводиться після прийняття замовником закінчених робіт (об`єкта будівництва) або поетапно проміжними платежами в міру виконання робіт. У договорі підряду сторони можуть передбачати надання замовником авансу з визначенням порядку його використання. Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов`язаний оплатити виконані роботи. Порядок подання підрядником документів про обсяги і вартість виконаних робіт, проведення перевірки їх достовірності, підписання та оплати замовником визначається у договорі підряду.

Як було зазначено, між сторонами виникли правовідносини з виконання підрядних робіт, за якими позивач як генпідрядник зобов`язався виконати роботи (надати послуги) з будівлі казарми поліпшеного типу, а відповідачі як замовники зобов`язалися прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх вартість.

Виходячи з умов договору підряду сторонами погоджено, що договірна ціна (вартість робіт) робіт є твердою та становить 17699000,00 грн, у тому числі ПДВ 2949833,33 грн (п. п. 3.1, 3.2 договору). Фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів спеціального фонду Державного бюджету України за бюджетною програмою КПКВ 2101450 та коштів загального фонду Державного бюджету України за бюджетною програмою КПКВ 2101020/2, лише в межах цих бюджетних призначень, що відповідає ліміту фінансування із Державного бюджету, при наявності на казначейському рахунку відповідних коштів (п.п. 4.2.2 договору).

У той же час, за умовами п. п. 3.4, 3.5 договору, якщо під час виконання робіт виникла потреба у виконанні додаткових робіт, не врахованих проектною (кошторисною) документацією, забезпечення якою покладено на замовника, підрядник зобов`язаний повідомити та подати замовнику пропозиції з відповідними розрахунками (підрядником складається відповідний акт з визначенням обсягів робіт, які підлягають погодженню з замовником та проектною організацією). Замовник, розглядає зазначені пропозиції, приймає рішення по суті та повідомляє про нього підрядника. Якщо підрядник виконав додаткові роботи не повідомивши замовника про необхідність виконання додаткових робіт, він не може вимагати від замовника оплати виконаних додаткових робіт і відшкодування завданих йому збитків. Вартість додатковий робіт обґрунтовуються відповідними розрахунками і оформляються договором на додаткові роботи, для чого сторони оформляють наступні документи: акт обстеження обсягів робіт; - локальний кошторис; - договірна ціна.

Як свідчать досліджені судом докази, а також вбачається з пояснень представників сторін, в період 2018 - 2019 років, під час виконання робіт за договором, позивачем (генпідрядником) було виконано додаткові роботи, які не встановлені в робочому проекті об`єкта будівництва на суму 1272288,41 грн, що відображено в аудиторському звіті №520/6/55а від 24.10.2019.

При цьому, скаржник покликаючись на експертний звіт №16-1284/01-21 від 31.01.2022 стверджує, що додаткові роботи, які не встановлені в робочому проекті об`єкта будівництва виконані генпідрядником на суму 2403225,79 грн. Саме на вказану суму позивач просить суд визнати виконані ним роботи.

Однак, колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази та позивачем не спростовано встановлених судом обставин, що на виконання умов договору генпідрядник не звертався до замовника з пропозицією щодо необхідності виконання додаткових робіт, не передбачених проектною документацією, до виконання вказаних робіт. Договір на додаткові роботи між замовником та генпідрядником укладений не був. Також в матеріалах справи відсутні додаткові угоди укладені між сторонами, якими б вносилися зміни до проектно-кошторисної документації, зокрема, до локального кошторису та узгоджувалася вартість відповідних робіт.

До того ж, акти на виконання додаткових робіт, не передбачених проектною документацією, які виконувалися позивачем в період 2018-2019 років були надані замовнику на підпис лише у червні 2022 року, тоді як за умовами договору додаткові роботи, не враховані проектною (кошторисною) документацією, виконуються підрядником за наслідками погодження замовником таких робіт (підрядник складає відповідний акт з визначенням обсягів робіт, які підлягають погодженню з замовником та проектною організацією).

За наведеного, експертний звіт №16-1284/01-21 від 31.01.2022, на який покликається скаржник в підтвердження своїх вимог, не може замінити собою необхідність виконання позивачем умов п. п. 3.4, 3.5 договору щодо погодження, оформлення, виконання та оплати додаткових робіт.

Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, в силу приписів ст. 878 ЦК України та роз`яснень Міністерства регіонального розвитку та будівництва України №12/14-382 від 09.04.2009, внесення змін до проектно-кошторисної документації без уточнення договірної ціни можливе за умови, що вартість додаткових робіт, викликаних цими змінами, не перевищує 10% договірної ціни і не впливає на характер робіт, визначених у договорі підряду. В той же час позивач вказує на виконання додаткових робіт на суму 2403225,79 грн, тоді як ціна договору становить 17699000,00 грн.

Відтак, обставини, на які посилається позивач, не спростовують висновків суду першої інстанції щодо обов`язковості дотримання порядку повідомлення про необхідність виконання додаткових робіт, узгодженого сторонами у п. п. 3.4, 3.5 договору підряду, а також не підтверджують погодження замовником додаткових робіт за договором.

Північний апеляційний господарський суд також звертає увагу і на обставини підписання між позивачем та відповідачами, третьою особою додаткових угод №№16, 19 до договору підряду, згідно яких позивач не заперечував та визнав незмінною ціну договору (17699000,00 грн), розмір виконаних робіт (13013345,47 грн) та дебіторську заборгованість (1272288,41 грн).

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 цього Кодексу).

Отже, сторони на свій розсуд погодили умови договору щодо виконання та оплати додаткових робіт, не врахованих проектною (кошторисною) документацією, а також визначили ціну договору та розмір виконаних робіт, і зазначені умови є обов`язковими для виконання сторонами, з огляду на що, в даному випадку, невиконання позивачем умов договору щодо погодження додаткових робіт виключає обов`язок замовника щодо їх прийняття та оплати.

Не знайшли свого підтвердження доводи скаржника про визнання відповідачем-1 виконаних позивачем додаткових робіт, встановлених в експертному звіті, шляхом укладення додаткової угоди №19 до договору підряду, оскільки вказаною додатковою угодою було визначено необхідність виконання робіт за договором на суму 4685654,53 грн виходячи із ціни договору (17699000,00 грн) та виконаних генпідрядником робіт (13013345,47 грн).

Стосовно тверджень скаржника про невиконання відповідачем-1 взятих на себе за договором (в редакції додаткової угоди №19) зобов`язань та не визначення фінансування робіт, шляхом укладення додаткової угоди до договору підряду, суд відмічає наступне.

У відповідності до п. 4.2.1 договору, фінансування робіт залежить від реального надходження коштів з Державного бюджету України. Сума зобов`язань за договором підлягає коригуванню у разі зменшення бюджетних призначень під час уточнення показників Державного бюджету України на відповідний рік і оформлюється додатковою угодою.

Згідно п. 6.2.3 замовник має право зменшувати обсяг робіт та ціну договору залежно від реального фінансування видатків. У такому разі сторони вносять зміни до цього договору шляхом підписання відповідної додаткової угоди до договору.

Таким чином положення договору прямо пов`язують фінансування робіт з реальним фінансуванням видатків замовника з Державного бюджету і передбачають декілька варіантів дій при зменшенні фінансування, а саме: - при зменшенні бюджетних призначень коригується сума зобов`язань за договором на відповідний рік із відтермінуванням строків виконання генпідрядником будівельних робіт (п. 4.2.1 договору); - зменшення замовником загального обсягу робіт та ціну договору (п. 6.2.3 договору).

Відповідно до вимог наказу Міністерства оборони України №284 від 05.06.2019 (зі змінами) «Про затвердження Положення про організацію будівництва об`єктів у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України», відповідний структурний підрозділ Генерального штабу Збройних Сил України визначає пріоритети у будівництві об`єктів ЗС України та щорічно подає пропозиції до Плану будівництва об`єктів ЗС України.

За повідомленням Міністерства оборони України, у зв`язку з триваючою військовою агресією російської федерації проти України, Міноборони ухвалено рішення щодо недоцільності залучення бюджетних коштів та завершення будівництва на об`єкті, зокрема через його наближеність до зони бойових дій. Казарма поліпшеного планування у військовому містечку № НОМЕР_1 АДРЕСА_1 має статус об`єкта незавершеного будівництва, фінансування якого не здійснювалось у 2022-2024 роках.

Отже, враховуючи, що за умовами договору фінансування будівництва залежить від наявних бюджетних призначень, що в свою чергу не зобов`язує замовника здійснювати фінансування об`єкта щорічно в обов`язковому порядку, позовна вимога щодо зобов`язання визначити суму фінансування для Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Укрінбуд" на виконання будівельних робіт по договору обмежує право замовника на зменшення обсягів робіт та ціни договору, а відтак не узгоджується з умовами договору та чинного законодавства.

З огляду на встановлені обставини справи, беручи до уваги місцезнаходження об`єкта будівництва (м. Миколаїв) та введення в Україні військового стану, відсутні підстави стверджувати про свідоме невиконання відповідачами умов договору щодо погодження подальшого фінансування робіт.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги позивача про визнання виконаними додаткових робіт за договором на суму 2403225,79 грн та зобов`язання відповідачів визначити суму фінансування для позивача виконаних будівельних робіт, є недоведеними, а відтак не підлягають задоволенню.

Крім того, за змістом ст. ст. 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що, як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (зокрема, постанови від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, від 22.06.2021 у справі №334/3161/17).

У певних випадках спосіб захисту імперативно «прив`язаний» до певного складу правопорушення. У таких випадках можна стверджувати, що спосіб захисту визначений законом (встановлений законом), тобто термін «встановлений законом» означає не просто те, що він названий у законі (наприклад, є в переліку ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України), а те, що спосіб захисту за його змістом кореспондує конкретному правопорушенню. У цих випадках положення ч. 1 ст. 5 ГПК України вимагає, щоб суд застосував саме такий спосіб захисту (вказане узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справі №916/1174/22).

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц, від 08.02.2022 у справі №209/3085/20). Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечує поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантує особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18).

У справі, що розглядається, апеляційний господарський з огляду на встановлені фактичні обставини у справі, а також предмет, підстави позову та докази, якими обґрунтовані позовні вимоги (не звернення генпідрядника до замовника з повідомленням щодо виникнення потреби у виконанні додаткових робіт, порядок фінансування робіт за договором та ухвалення Міністерством оборони України рішення про недоцільність залучення бюджетних коштів та завершення будівництва на об`єкті), вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо обрання позивачем неефективного способу захисту, позаяк задоволення позовних вимог у чинній редакції, за обставин не заявлення до суду вимоги про стягнення заборгованості за спірним договором, не забезпечить поновлення порушеного права позивача.

Обрання позивачем неефективного способу захисту порушених прав є самостійною підставою для відмови у позові.

З урахуванням наведеного доводи апелянта по суті скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного рішення суду.

Доводи, викладені у відзивах на апеляційні скарги, з урахуванням наведеного у цій постанові, беруться до уваги судом апеляційної інстанції як такі, що узгоджуються із застосуванням норм права судом першої інстанції.

Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, ґрунтуючись на матеріалах справи, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2024 у справі №910/1263/24 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для його зміни чи скасування, в розумінні приписів ст. 277 ГПК України, не вбачається. Доводи викладені в апеляційній скарзі висновків місцевого господарського суду не спростовують, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Укрінбуд".

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Укрінбуд" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2024 у справі №910/1263/24 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 20.01.2025.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді С.І. Буравльов

В.В. Андрієнко