Постанова

від 15.01.2025 по справі 904/5262/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2025 року м. Дніпро Справа № 904/5262/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чус О.В. (доповідач)

судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.

секретар судового засідання: Солодова І.М.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Ємельянов В.А. (в залі суду) прокурор;

від позивача-1: не з`явився;

від позивача-2: Машталер Д.В. (в залі суду) самопредставництво;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2024 (повний текст рішення складено 29.02.2024, суддя Золотарьова Я.С.) у справі №904/5262/23

за позовом Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі:

позивача-1: Дніпропетровської обласної державної адміністрації, м. Дніпро

позивача-2: Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю Лімм-Буд, м. Дніпро

про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення 352 222,06 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Дніпропетровська обласна прокуратура в інтересах держави в особі: позивача-1: Дніпропетровської обласної державної адміністрації, позивача-2: Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації звернулася до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Лімм-Буд і просить суд:

- визнати недійсною додаткову угоду №4 від 01.04.2022 до Договору №339/10-21 від 07.10.2021 на виконання робіт по об`єкту Капітальний ремонт приміщень будівлі акушерського корпусу за адресою вул. Кропоткіна, 16,м. Жовті Води, укладеного між Департаментом капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації (ЄДРПОУ 04011650, м. Дніпро, вул. Старокозацька, буд. 34, 49000) та ТОВ Лімм-Буд (ЄДРПОУ 40574344, м. Дніпро, Агнії Барто, буд. 13 кв.223, 49020);

- cтягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Лімм-Буд (ЄДРПОУ 40574344, м. Дніпро, Агнії Барто, буд.13 кв.223, 49020) на користь Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації (ЄДРПОУ 04011650, м. Дніпро, вул. Старокозацька, буд. 34, 49000) внаслідок несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за Договором №339/10-21 від 07.10.2021 на виконання робіт по об`єкту Капітальний ремонт приміщень будівлі акушерського корпусу за адресою вул. Кропоткіна, 16, м. Жовті Води інфляційні втрати у сумі 178 352, 55 грн, 3% річних у сумі 30 072,29 грн, а також пеню у сумі 143 797,22 грн, що разом становить 352 222,06 грн (триста п`ятдесят дві тисячі двісті двадцять дві гривні шість копійок).

В обґрунтування позову Прокурор зазначає, що при укладенні додаткової угоди №4 до Договору, сторонами порушено вимоги п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, а саме внесено зміни до істотних умов Договору щодо продовження використання Генеральним підрядником сум попередньої оплати за відсутності документально підтверджених обставин, які б свідчили про неможливість своєчасного виконання зобов`язань за Договором.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2024, у даній справі, позов Дніпропетровської обласної прокуратури (пр. Дмитра Яворницького, буд.38, Дніпро, 49044; ідентифікаційний код 02909938) в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації (Олександра Поля, 1, Дніпро, Дніпропетровська область, 49000; ідентифікаційний код 00022467), Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації (вул. Старокозацька, буд. 34, Дніпро, 49000; ідентифікаційний код 04011650) до Товариства з обмеженою відповідальністю Лімм-Буд (вул. Агнії Барто, буд.13, кв. 223, Дніпро, 49000; ідентифікаційний код 40574344) про визнання недійсною додаткової угоди №4 від 01.04.2022 до Договору №339/10-21 від 07.10.2021 та про стягнення інфляційних втрат у сумі 178 352, 55 грн, 3% річних у сумі 30 072,29 грн, пені у сумі 143 797,22 грн залишено без задоволення. Судові витрати залишено за Дніпропетровською обласною Прокуратурою.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з обставин того, що зі змісту додаткової угоди вбачається, що сторони не змінювали ані строк дії договору, ані строк виконання генпідрядником своїх зобов`язань щодо виконання робіт. Сторони змінили строк використання генпідрядником авансу на придбання матеріалів. Такий строк не є строком дії договору та не є строком виконання робіт, а відтак і не є істотною умовою договору, можливість зміни якої передбачена у пункті 4 частини 5 статті 41 Закону. Суд першої інстанції зауважив, що вказане є самостійною підставою для відмови у позові в частині визнання додаткової угоди №4 недійсною. Суд також дійшов висновку, що реєстрація Головним управлінням Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області та взяття на облік фінансових зобов`язань Департаменту є правомірним, відповідає вимогам ст. 48 Бюджетного кодексу України, Закону України "Про публічні закупівлі", Цивільного та Господарського кодексів України, а також умовам Договору з Товариством, постанові Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764, постанові Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070, та підтверджено рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2022 року по справі № 160/12032/22. Окрім цього, на підтвердження використання авансу відповідачем надано платіжні доручення, з яких вбачається закупівля матеріалів. З огляду на викладене, суд відмовив у задоволенні позову Прокурора про визнання недійсною додаткової угоди №4 від 01.04.2022 та стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 178 352, 55 грн, 3% річних у сумі 30 072,29 грн, а також пені у сумі 143 797,22 грн.

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Дніпропетровська обласна прокуратура в інтересах держави в особі: позивача-1: Дніпропетровської обласної державної адміністрації; позивача-2: Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації, звернулась до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю; стягнути на користь Дніпропетровської обласної прокуратури сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги; повідомити Дніпропетровську обласну прокуратуру та сторони про день та час розгляду справи.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

-рішення Господарського суду Дніпропетровської обласні від 20.02.2024 у справі № 904/5262/23 прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а саме: п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», ст. ст. 203, 215, 525, 629 ЦК України, ч. 1 ст. 14-1 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні», ст. 236, 237 ГПК України, за невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову прокурора у повному обсязі;

-скаржник не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що істотними умовами договору підряду є лише строк дії договору та строк виконання робіт, а тому інші умови договору, погоджені сторонами, зокрема, строк використання генпідрядником авансу, порядок його повернення, не є істотними, а отже зміна цих умов не регулюється п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Водночас, приймаючи таке рішення суд не взяв до уваги специфіку правовідносин, які склалися між сторонами, не врахував, що такі правовідносини є комплексними, містять елементи правовідносин у сфері публічних закупівель та до цих правовідносин мають застосовуватися не лише загальні положення цивільного законодавства, а обов`язково мають також бути застосовані норми спеціального законодавства, які регулюють правовідносини у сфері закупівель робіт за бюджетні кошти. Частиною 5 ст. 318 ГК України передбачено, що договір підряду на капітальне будівництво повинен передбачати: найменування сторін, якими за таким видом договору є підрядник та замовник, предмет договору (найменування об`єкту, обсяги і види робіт, передбачених проектом); строки початку і завершення будівництва, виконання робіт; вартість та порядок фінансування будівництва об`єкта (робіт). Враховуючи зазначені положення законодавства, а також те, що предметом укладеного договору підряду є зобов`язання щодо здійснення капітального ремонту приміщень будівлі акушерського корпусу, до вказаного договору також застосовуються положення спеціального законодавства у сфері капітального будівництва. Так, суд не врахував, що правовідносини в сфері капітального будівництва регулюються Постановою КМУ № 668 від 01.08.2005 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві». Відповідно до п. 5 Загальних умов істотними умовами договору підряду, є, зокрема, джерела та порядок фінансування робіт (будівництва об`єкта), порядок розрахунків за виконані роботи, порядок внесення змін до договору підряду та його розірвання. Абзацем 9 п. 30 Загальних умов передбачено право підрядника ініціювати внесення змін у договір підряду. Згідно п. 98 Загальних умов, у договорі підряду сторони можуть передбачати надання замовником авансу з визначенням порядку його використання. Пунктом 117 Загальних умов передбачено, що внесення змін у договір підряду чи його розірвання допускається тільки за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором підряду або законом. Внесення змін у договір підряду оформлюється додатковою угодою, про що робиться застереження у договорі підряду. Таким чином, у порушення вищенаведених положень цивільного законодавства, спеціального законодавства, що регулює правовідносини у сфері капітального будівництва, не взявши до уваги, що для договору на капітальний ремонт є необхідним урегулювання порядку отримання та використання авансу, не дивлячись на те, що сторони визначили умову договору щодо порядку отримання, використання та повернення попередньої оплати, як істотну, суд дійшов помилково висновку, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», яка визначає підстави для продовження виконання сторонами договірних зобов`язань;

-об`єктивні обставини та належні докази на їх підтвердження, які б свідчили про неможливість своєчасного виконання Генеральним підрядником зобов`язань, визначених умовами Договору № 339/10-21 від 07.10.2021, не зазначено. Наведене вказує на те, що будь-яких обґрунтованих, законних підстав та документально підтверджених об`єктивних обставин для продовження строку використання Генеральним підрядником сум попередньої оплати за Договором на момент укладення додаткової угоди №4 від 01.04.2022 не було. Отже при укладенні додаткової угоди №4 до Договору сторонами порушено вимоги п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме внесено зміни до істотних умов Договору щодо продовження використання Генеральним підрядником сум попередньої оплати за відсутності документально підтверджених обставин, які б свідчили про неможливість своєчасного виконання зобов`язань за Договором. Укладення додаткової угоди №4 не відповідає також вимогам підзаконних нормативно-правових актів, які імперативно регламентують питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти. Враховуючи те, що додаткова угода №4 від 01.04.2022 до Договору укладена з порушенням вимог ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», постанов КМУ №1070 від 04.12.2019, №641 від 22.07.2020 та Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою КМУ №1764 від 27.12.2001, то відповідно до ст. ст. 16, 203, 215 ЦК України вказана додаткова угода підлягає визнанню недійсною в судовому порядку;

-щодо висновків суду першої інстанції з посиланням на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.10.2022 у справі № 160/12032/22, апелянт зазначає, що у порушення ст. ст. 236, 237 ГПК України, суд господарської юрисдикції не врахував, що предметом доказування у справі, яка розглядалася адміністративним судом, не було правомірність укладення оскаржуваної додаткової угоди, її законність, наявність підстав для продовження сторонами строку використання Генпідрядником отриманого авансу, наявність обставин непереборної сили та їх підтвердження належними доказами. Рішення адміністративного суду не є правовим висновком у вказаній справі, а стосується обставин і доводів саме у справі № 160/12032/22;

-як вбачається з листа ГУ Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області від 24.07.2023 №05-10-10/9915, попередня оплата в розмірі 1 092 093,00 грн використана ТОВ «Лімм-Буд» частково на суму 627 943,08 грн до 07.02.2023 та на суму 464 149,92 грн до 31.05.2023 і погашена шляхом підписання довідок КБЗ та актів виконаних будівельних робіт КБ-2 у лютому та у травні 2023 відповідно. У зв`язку з цим, вбачаються ознаки безпідставного користування ТОВ «Лімм-Буд» бюджетними коштами в сумі 1 092 093,00 грн у період часу з 26.04.2022 по 06.02.2023 та в сумі 464 149,92 грн у період часу з 07.02.2023 по 30.05.2023, що очевидно свідчить про порушення майнових інтересів держави у бюджетній сфері. Враховуючи, що сторонами не надано до суду актів виконаних робіт за договором № 339/10-21 від 07.10.2021 по формі №КБ-2в, які б підтверджували погашення авансу протягом трьох місяців з дня його одержання, вказане підтверджує факт невикористання відповідачем отриманого авансу у визначений строк (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 904/3526/20). При цьому, обставини того, що кошти у сумі 1 092 093,00 грн. перераховано 31.01.2022 іншим суб`єктам господарювання, не є доказом використання отриманого авансу.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Від Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації до ЦАГС надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким просить в задоволенні апеляційної скарги Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації відмовити, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2024 у справі № 904/5262/23 залишити без змін.

Відзив обґрунтований наступним:

-Прокурором самостійно зазначено, що відповідно до пункту 117 Постанови КМУ № 668 внесення змін у договір підряду чи його розірвання допускається тільки за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором підряду або законом. У разі відсутності такої згоди заінтересована сторона має право звернутися до суду. Внесення змін у договір підряду оформлюється додатковою угодою. Пунктом 118 Постанови № 668 визначено, що сторона договору підряду, яка вважає за необхідне внести зміни у договір підряду чи розірвати його, повинна надіслати відповідну пропозицію другій стороні. На виконання вищенаведеного пункту Постанови № 668 Відповідачем було надіслано лист-пропозицію (лист наявний в матеріалах справи) Позивачу 2, щодо зміни пункту 11.9 Договору та продовження термінів використання авансових платежів. Таким чином, порушень норм Постанови № 688 між Позивачем-2 та Відповідачем здійснено не було, оскільки сторони діяли в нормах чинного законодавства, яке дає можливість для внесення змін до договору підряду;

-відповідно до статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором. Додатковою угодою № 4 було внесено зміни до п. 11.9 Розділу 11 Проведення розрахунків за виконані роботи. Натомість строк дії договору це Розділ 16, який має назву Строк дії договору та містить зокрема пункт 16.1, яким встановлено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 30.12.2022, а у частині розрахунків до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Зі змісту додаткової угоди вбачається, що сторони не змінювали ані строк дії договору, ані строк виконання генпідрядником своїх зобов`язань щодо виконання робіт. Сторони змінили строк використання генпідрядником авансу на придбання матеріалів. Такий строк не є строком дії договору, та не є строком виконання робіт, а відтак, і не є істотною умовою договору, можливість зміни якої передбачена у пункті 4 частини 5 статті 41 Закону, що і було правомірно визначено судом першої інстанції;

-перший етап виконання договору дійсно збіг з початком військової агресії Російської Федерації проти України, тому всі обставини, які вказані у листі № 01/03 від 01.03.2022 дійсно мали місце, і це загальновідомі факти, які прокуратура не спростувала. Реєстрація Головним управлінням Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області та взяття на облік фінансових зобов`язань Департаменту є правомірним, та відповідає вимогам ст. 48 Бюджетного кодексу України, Закону України "Про публічні закупівлі", Цивільного та Господарського кодексів України, а також умовам Договору з Відповідачем, постанові Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764, постанові Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070, та підтверджено рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2022 року по справі № 160/12032/22;

-відповідно до пункту 11.9 договору № 339/10-21, генпідрядник, згідно постанови Кабінету Міністрів України №1764 від 27.12.2001 року (зі змінами), постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року №1070 (зі змінами), з урахуванням обмежень визначених постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 року №641 (зі змінами) та відповідно до Положення про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються в поточному бюджетному періоді 2023 року, затвердженого наказом Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 18.02.2021 року № 26-ОД, зобов`язується використати одержаний аванс на придбання матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні зазначеного терміну невикористані суми авансу повертаються Замовнику з нарахуванням річної відсоткової плати на рівні облікової ставки НБУ із застосуванням коефіцієнта 1.2 за кожний день прострочення. Згідно з пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року № 1070 (зі змінами) повернення після закінчення строку, визначеного у договорі про закупівлю товарів, робіт і послуг, виконавцями робіт, постачальниками товарів і надавачами послуг невикористаних сум попередньої оплати та застосування штрафних санкцій у разі невчасного повернення таких коштів; таким чином, повернення сум авансу та застосування штрафних санкцій здійснюється лише у разі невикористання коштів;

-відповідно до пункту 11.8 Договору використаний аванс погашається на підставі актів виконаних робіт по формі № КБ-2в, підписаних уповноваженими представниками Сторін. Звертаємо увагу, що пунктами договору та Постанови № 1070 не визначено у який термін повинно бути погашено авансові платежі. Зазначений термін стосується лише повернення невикористаних коштів. Відповідно до наданих Відповідачем доказів можливо встановити, що було використано авансові платежі згідно умов пункту 11.9 Договору, а саме протягом трьох місяців з моменту одержання авансу на придбання матеріалів та конструкцій. Таким чином, порушень вимог Постанови № 1070 не відбулось. Отже, порушення вимог Постанови № 1070 та умов договору, на думку Департаменту, можуть були лише у тому разі, коли авансові кошти не були використані протягом трьох місяців з моменту надання їх у користування, що у даному випадку не було. Тому твердження Прокурора про порушенням Відповідачем вищевказаних норм не відповідає обставинам справи;

-в умовах Договору не визначено, що авансові кошти повинні бути погашені актами КБ-2в протягом 3 місяців;

-ТОВ «Лімм-Буд» на виконання умов договору та постанови КМУ № 1070 надано видаткові накладні на підтвердження використання авансових коштів протягом 3 місяців з дня їх отримання.

Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.03.2024 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/5262/23. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/5262/23.

27.03.2024 матеріали справи надійшли до ЦАГС.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: позивача-1: Дніпропетровської обласної державної адміністрації; позивача-2: Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2024 у справі №904/5262/23. Розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 12.06.2024 об 11 год. 00 хв.

04.06.2024 від Дніпропетровської ОДА до ЦАГС надійшла заява, якою, враховуючи наявність значного навантаження судовими справами та представництво інтересів держави у суді органами прокуратури, просить здійснювати подальший апеляційний розгляд справи № 904/5262/23 за відсутності представника облдержадміністрації за наявними у справі матеріалами справи без участі.

У судове засідання 12.06.2024 з`явилися прокурор, представники позивача-2 та відповідача, у якому було оголошено перерву до 02.10.2024 о 10:00 год.

10.09.2024 від Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської ОДА до ЦАГС надійшли додаткові пояснення по справі, якими долучено форми КБ-2в та КБ-3 за період 2021 по 2023 роки.

02.10.2024 судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням у незапланованій відпустці судді-доповідача Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.10.2024 розгляд апеляційної скарги Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: позивача-1: Дніпропетровської обласної державної адміністрації; позивача-2: Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2024 у справі №904/5262/23 призначено у судовому засіданні на 15.01.2025 об 11:00 год.

14.01.2025 від ТОВ «Лімм-Буд» до ЦАГС надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи, у зв`язку з тим, що представник ТОВ "ЛІММ-БУД" - адвокат Погорілий А.М. буде приймати участь у розгляді двох кримінальних провадженнях, що розглядаються Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області та судові засідання у яких призначені на 15.01.2025 о 10:00 та 10:45 год. З підстав наведеного, просить визнати причини неявки адвоката Погорілого А.М. у судове засідання 15.01.2025 року о 11:00 год. поважними; відкласти розгляд апеляційної скарги Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: позивача-1: Дніпропетровської обласної державної адміністрації; позивача-2: Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2024 у справі №904/5262/23 - на іншу дату.

У судове засідання 15.01.2025 з`явилися прокурор та представник позивача-2.

З`ясувавши думку присутніх учасників справи щодо заявленого клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, колегія суддів відхилила зазначене клопотання, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 11 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 12.03.2019 у справі №910/12842/17 відповідач, як учасник судового процесу, не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

У свою чергу, в постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 Верховний Суд зробив правовий висновок, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

У судовому засіданні 15.01.2025 колегією суддів оголошено вступну та резолютивну частини постанови ЦАГС.

Встановлені судом першої інстанції та перевірені апеляційним господарським судом обставини справи.

16.08.2021 в електронній системі закупівель опубліковано оголошення про проведення Департаментом капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації (далі - Департамент) процедури відкритих торгів із закупівлі робіт з капітального ремонту приміщень будівлі акушерського корпусу за адресою вул. Кропоткіна, 16, м. Жовті Води (ID закупівлі: UА-2021-08-16-009782-а), очікуваною вартістю 6 086 821,20 грн.

Джерелом фінансування закупівлі є місцевий та обласний бюджети.

До участі у тендері допущено 2 учасника: ТОВ Лімм-Буд (ЄДРПОУ: 40574344) та ТОВ Комерційний Центр Лібертон (ЄДРПОУ: 37150299).

За результатами проведених торгів переможцем визначено ТОВ Лімм-Буд з ціновою пропозицією 6 075 888, 63 грн, з яким Департаментом укладено договір підряду №339/10-21 від 07.10.2021 (т. 1, арк.с. 19-23) на суму 6 075 888, 63 грн (далі - Договір).

За умовами п.п. 1.1.-1.4 Договору Замовник доручає, а Генпідрядник забезпечує відповідно до проектно-кошторисної документації та умов Договору виконання будівельно-монтажних робіт з капітального ремонту об`єкту: будівлі акушерського корпусу за адресою: вул. Кропоткіна, 16, м. Жовті Води (ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація). Генпідрядник розпочне виконання робіт у строк, що не перевищує 10 днів з дня укладення Договору і завершить виконання робіт до 30.12.2022.

Договірна ціна робіт визначається на основі кошторису, що є невід`ємною частиною Договору (додаток №1), є динамічною і складає 6 075 888, 63 грн.

Фінансування капітального ремонту об`єкта проводиться за планом, який складається Замовником, узгоджується з інвестором (головним розпорядником бюджетних коштів) та Генпідрядником і є невід`ємною частиною Договору (додаток 3).

Бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення згідно ст. 23 (частина 1) Бюджетного Кодексу України.

Фінансування робіт здійснюється Замовником відповідно до плану фінансування по мірі надходження бюджетних коштів.

План фінансування капітального ремонту складається на весь період капітального ремонту за роками, а на поточний рік - за місяцями з визначенням джерел фінансування (п.10.1-10.3 договору).

За умовами п.11.7 Договору Замовник при наявності бюджетних коштів на розрахунковому рахунку, протягом 10 робочих днів перераховує Генпідряднику аванс у розмірі не більше 30% від вартості річного обсягу робіт за цим Договором згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1764 Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва (зі змінами), постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1070 Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти (зі змінами) та з урахуванням обмежень визначених постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-СоV-2 (зі змінами) і відповідно до Положення про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються в поточному бюджетному періоді 2021 року, затвердженого наказом Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 18.02.2021 №26-ОД.

Використаний аванс погашається на підставі актів виконаних робіт по формі КБ-2в, підписаного уповноваженими представниками Сторін (п.11.8 Договору).

Генпідрядник, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1764 (зі змінами), постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1070 (зі змінами), з урахуванням обмежень визначених постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 (зі змінами) та відповідно до Положення про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються в поточному бюджетному періоді 2021 року, затвердженого наказом Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 18.02.2021 №26-ОД, зобов`язується використати одержаний аванс на придбання матеріалів, конструкцій, виробів протягом 3 (трьох) місяців після одержання авансу.

По закінченні зазначеного терміну, невикористані суми авансу повертаються Замовнику з нарахуванням річної відсоткової плати на рівні облікової ставки НБУ із застосуванням коефіцієнта 1.2 за кожний день прострочення (п.11.9 Договору).

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін і діє до 30.12.2022, а у частині розрахунків до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором (п. 16.1 Договору).

До договору сторонами визначено договірну ціну, укладено календарний графік та узгоджено план фінансування об`єкта на 2021-2022 роки (арк.с.23-25).

21.01.2022 Департаментом на користь ТОВ Лімм-Буд перераховано попередню оплату за договором у розмірі 1092093,00 грн, що підтверджено відомостями про трансакцію №226667126, оплата по якій пройшла 25.01.2022 (арк.с.54 на звороті).

Листом № 01/03 від 01.03.2022 Генпідрядник повідомив Департамент, що у зв`язку з введенням на всій території України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, воєнного стану у зв`язку з вторгненням військ російської федерації на територію України, в зв`язку з чим не змогли забезпечити належне виконання своїх зобов`язань за договорами у зв`язку з порушенням логістичних ланцюжків постачання будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, об`єктивні загрози життю та здоров`ю працівників, мобілізацію працівників, призначення комендантської години по всій території України, численні блок-пости по всій території країни, які уповільнюють термін доставки товарів, закриття профільних магазинів для будівництва, сирени - під час яких працівники вимушені ховатися в бомбосховищах, але не всі будівельні майданчики обладнані бомбосховищами, також відсутність паливно-мастильних матеріалів, все це унеможливлює виконання Генпідрядниками своїх конкретних зобов`язань під час дії воєнного стану в України (арк.с.87).

Додатковою угодою №4 від 01.04.2022 (т. 1, арк.с. 75) сторонами внесено зміни до Договору, а саме викладено п.11.9 договору у наступній редакції:

Генпідрядник, згідно Постанови Кабінету Міністрів України №1764 від 27.12.2001 (зі змінами), постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1070 (зі змінами), з урахуванням обмежень визначених постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 (зі змінами) та відповідно до Положення про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються в поточному бюджетному періоді 2022 року, затвердженого наказом Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 04.01.2022 року №2-ОД, зобов`язується використати одержаний аванс на придбання матеріалів, конструкцій, виробів протягом 3 (трьох) місяців після одержання авансу за виключенням періоду дії Указів Президента України про встановлення та продовження строку дії воєнного положення.

У листі Головного Управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області від 24.07.2023 №05-10-10/9915 на адресу Дніпропетровської обласної Прокуратури вказано, що попередня оплата в розмірі 1 092 093,00 грн використана ТОВ Лімм-Буд частково на суму 627 943,08 грн до 07.02.2023 та на суму 464 149,92 грн до 31.05.2023 і погашена шляхом підписання довідок КБЗ та актів виконаних будівельних робіт КБ-2 у лютому та у травні 2023 відповідно.

Дніпропетровською обласною прокуратурою листом від 10.05.2023 за №15/2-662вих-23 повідомлено Дніпропетровську обласну військову адміністрацію про наявні порушення інтересів держави та витребувано інформацію про вжиття заходів щодо усунення таких порушень.

Листом від 10.05.2023 за №15/2-661вих-23 Дніпропетровською обласною прокуратурою повідомлено Департамент житлово-комунального господарства та будівництва про наявність порушення інтересів держави внаслідок укладення додаткової угоди до Договору №4 від 01.04.2022.

У відповіді Департаменту від 21.07.2023 №1549/0/174-23 зазначено, що 31.05.2023 складений, підписаний та зареєстрований в Головному Управлінні державної казначейської служби України у Дніпропетровській області акт приймання виконаних будівельних робіт за договором №339/10-21 з повним закриттям авансу. Водночас, Департаментом зазначено про відсутність, на його думку, будь-яких порушень під час укладення додаткової угоди №4 від 01.04.2022 до Договору та відсутність підстав для вжиття заходів щодо захисту інтересів держави.

У свою чергу, Прокурор зазначає, що додаткова угода №4 від 01.04.2022 не містить посилань на належні докази неможливості виконання Генеральним підрядником зобов`язання за Договором щодо використання одержаної попередньої оплати на виконання робіт або щодо повернення Замовником невикористаних протягом 3 місяців сум попередньої оплати після закінчення вказаного терміну. Як вбачається з листа ГУ Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області від 24.07.2023 №05-10-10/9915, попередня оплата в розмірі 1 092 093,00 грн використана ТОВ «Лімм-Буд» частково на суму 627 943,08 грн до 07.02.2023 та на суму 464 149,92 грн до 31.05.2023 і погашена шляхом підписання довідок КБЗ та актів виконаних будівельних робіт КБ-2 у лютому та у травні 2023 відповідно. У зв`язку з цим, вбачаються ознаки безпідставного користування ТОВ «Лімм-Буд» бюджетними коштами в сумі 1 092 093,00 грн у період часу з 26.04.2022 по 06.02.2023 та в сумі 464 149,92 грн у період часу з 07.02.2023 по 30.05.2023, що очевидно свідчить про порушення майнових інтересів держави у бюджетній сфері.

За твердженням прокурора, додаткова угода №4 від 01.04.2022 до Договору укладена з порушенням вимог ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», постанов КМУ №1070 від 04.12.2019, №641 від 22.07.2020 та Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою КМУ №1764 від 27.12.2001, то відповідно до ст. ст. 16, 203, 215 ЦК України вказана додаткова угода підлягає визнанню недійсною в судовому порядку.

Також, прокурором заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 178 352, 55 грн, 3% річних у сумі 30 072,29 грн, пені у сумі 143 797,22 грн. на користь Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації, як замовника за Договором та головного розпорядника бюджетних коштів.

Вищевикладене стало причиною виникнення спору.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, представника позивача-2, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржуване рішення скасуванню, виходячи з наступного.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України).

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України). Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України).

У статті 215 Цивільного кодексу України визначаються загальні правові засади визнання правочину недійсним. Для цього правовою підставою Цивільний кодекс України визнає факт недодержання однією стороною чи всіма сторонами вимог, встановлених частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 203 загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині (ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України).

На підставі статті 215 Цивільного кодексу України недійсними можуть визнаватися не лише правочини, які не відповідають цьому Кодексу, а й такі, що порушують вимоги інших законодавчих актів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України). Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України). За договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ч.1 ст. 875 Цивільного кодексу України).

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта (ч.2 ст. 875 Цивільного кодексу України).

Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін (ч.4 ст. 879 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Як було вказано вище, пунктом 11.9. договору в редакції додаткової угоди №4 від 01.04.2022 передбачено, що Генпідрядник зобов`язався використати одержаний аванс на придбання матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу за виключенням періоду дії Указів Президента України про встановлення та продовження строку дії воєнного положення. Цей пункт договору був погоджений сторонами з посиланням на приписи п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», Указів Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», від 14.03.2022 №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного положення в Україні» та п. 14.1 Договору №339/10-21 від 07.10.2021, на підставі повідомлення ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1.

Колегія суддів зауважує, що доводи апеляційної скарги про те, що спірні правовідносини є комплексними за своєю правовою природою, містять елементи правовідносин у сфері публічних закупівель та до цих правовідносин мають застосовуватися не лише загальні положення цивільного законодавства, а обов`язково мають також бути застосовані норми спеціального законодавства, які регулюють правовідносини у сфері закупівель робіт за бюджетні кошти, знайшли своє підтвердження.

Так, постановою Кабінету Міністрів України №1070 від 04.12.2019 Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти (Постанова № 1070) установлено, що розпорядники (одержувачі) бюджетних коштів (крім закордонних дипломатичних установ) у договорах про закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти можуть передбачати попередню оплату в разі закупівлі: товарів, робіт і послуг за поточними видатками - на строк не більше трьох місяців; товарів, робіт і послуг за капітальними видатками та державними контрактами (договорами); періодичних видань - на строк не більше 12 місяців.

Пунктом 2 Постанови № 1070 (в редакції, що діяла на момент укладання спірної додаткової угоди) установлено, що на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, попередня оплата товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти, здійснюється розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів з урахуванням особливостей, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).

Постановою Кабінету Міністрів України № 641 від 22.07.2020 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі Постанова № 641) заборонено на період дії карантину здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти, а Державній казначейській службі здійснення відповідних платежів, крім випадків, коли предметом закупівлі є, серед іншого, інші товари, роботи і послуги, якщо розмір такої оплати не перевищує 30 відсотків вартості їх річного обсягу на строк не більше трьох місяців.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", прийнятої відповідно до ст. 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", на усій території України встановлений карантин з 12.03.2020, який, у свою чергу, постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239, від 20.05.2020 № 392, від 22.07.2020 № 641, від 26.08.2020 № 760, від 13.10.2020 № 956, від 09.12.2020 № 1236, від 17.02.2021 № 104, від 21.04.2021 № 405, від 23.02.2022 № 229, № 630 від 27.05.2022 був неодноразово продовжений.

Так, Кабінет Міністрів України постановою від 19.08.2022 № 928 вніс зміни, зокрема, до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Вони передбачають, що продовжено термін дії карантину та обмежувальних протиепідемічних заходів в Україні для запобігання розповсюдженню COVID-19 до 31.12.2022. В подальшому дію карантину продовжено до 30.06.2023.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 скасовано з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

З викладеного вбачається, що 01.04.2022 (станом на дату укладання сторонами додаткової угоди №4 до договору) на всій території України діяв карантин.

Водночас, постановою Кабінету Міністрів України № 1764 від 27.12.2001 затверджено Порядок державного фінансування капітального будівництва (далі Порядок № 1764).

Так, відповідно до п. 18. Порядку № 1764, розрахунки за виконані роботи, поставлену продукцію та надані послуги в будівництві (далі - роботи) здійснюються за договірними цінами відповідно до укладених договорів (контрактів), вимог законодавства та проводяться платежами за об`єкт у цілому або проміжними платежами (за етапи, черги будівництва, пускові комплекси або окремі види робіт, конструктивні елементи).

Замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику (п. 19. Порядку № 1764, в редакції, що діяла на момент укладання спірної додаткової угоди).

З викладеного вбачається, що чинними (на момент укладання сторонами додаткової угоди №4 від 01.04.2022 до договору) законодавчими актами України, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України № 1070 від 04.12.2019, постановою Кабінету Міністрів України № 641 від 22.07.2020, а також постановою Кабінету Міністрів України № 1764 від 27.12.2001 чітко передбачено обов`язок підрядника використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу.

Чинні нормативно-правові акти України, зокрема, постанови Кабінету Міністрів України № 1070 від 04.12.2019, № 641 від 22.07.2020 та № 1764 від 27.12.2001 не передбачають можливості зміни/продовження трьохмісячного строку на використання підрядником авансу, одержаного ним на виконання договору про закупівлю робіт за бюджетні кошти.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів висновує, що внесення змін щодо строку використання підрядником авансу, шляхом укладання додаткової угоди №4 від 01.04.2022 до договору суперечить вимогам, встановленими постановою Кабінету Міністрів України № 1070 від 04.12.2019, постановою Кабінету Міністрів України № 641 від 22.07.2020, а також постановою Кабінету Міністрів України № 1764 від 27.12.2001.

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України).

Як вже зазначалось судом, на підставі статті 215 Цивільного кодексу України недійсними можуть визнаватися не лише правочини, які не відповідають цьому Кодексу, а й такі, що порушують вимоги інших законодавчих актів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.

На підставі викладеного, додаткова угода №4 від 01.04.2022 до Договору №339/10-21 від 07.10.2021 підлягає визнанню недійсною.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 06.11.2024 у справі №904/3936/23.

Доводи скаржника про те, що внесено зміни до істотних умов Договору щодо продовження використання Генеральним підрядником сум попередньої оплати за відсутності документально підтверджених обставин, які б свідчили про неможливість своєчасного виконання зобов`язань, відтак, сторонами договору порушено вимоги п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду.

Стосовно посилання у спірній додатковій угоді на лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 як на підтвердження виникнення об`єктивних обставин, що унеможливлюють виконання зобов`язань в строки, передбачені договором, колегія суддів зазначає про таке.

Так, відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Згідно з ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання. Отже, сама по собі військова агресія Російської Федерації проти України не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні.

Воєнний стан як обставина непереборної сили звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із ним обставин юридична чи фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання.

Вищенаведене у сукупності дає підстави для висновку, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 30.05.2022 року у справі №922/2475/21.

Також, Верховний Суд окремо звернув увагу, що лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022, на який посилалися сторони оскаржуваної додаткової угоди, є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.

У постанові від 07.06.2023 у справі №912/750/22 Верховний Суд виснував, що лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні, а також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта (відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини. Фактично ТПП України зазначеним листом лише засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).

Більш того, вказаний лист Торгово-промислової палати України адресований Всім, кого це стосується, тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні, а отже не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів, та сам по собі не є підставою для звільнення або зменшення відповідальності за невиконання/неналежне виконання договірних зобов`язань. При цьому, кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність безпосередньо в нього форс-мажорних обставин.

Таким чином, форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання конкретного зобов`язання, чого відповідачем у даній справі доведено не було.

Додатково, апеляційний господарський суд зауважує, що посилання на лист №01/03 від 01.03.2022, яким Генпідрядник повідомив Департамент про настання форс-мажорних обставин у зв`язку з введенням режиму воєнного стану в Україні, що унеможливлює виконання Генпідрядником своїх зобов`язань, як на документальне підтвердження об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, не є спроможним. Натомість, зі змісту спірної додаткової угоди №4 від 01.04.2022 серед підстав для її укладення, зазначений лист не значиться.

Судова колегія вважає передчасним висновок суду першої інстанції про підтвердження платіжними дорученнями № 5 від 31.01.2022 року, № 6 від 31.01.2022 року, № 7 від 31.01.2022 року, № 8 від 31.01.2022 року, № 9 від 31.01.2022 року, № 10 від 31.01.2022 року, № 11 від 31.01.2022 року належного використання авансу відповідачем, оскільки доказами використання авансу у строк, визначений договором, у даному випадку, можуть бути лише акти виконаних робіт по формі КБ-2в. Адже саме по собі подальше перерахування одержаних коштів не може вважатися використанням авансу в розумінні п. 11.8 договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відсутність у матеріалах справи актів виконаних робіт за договором по формі КБ-2в протягом 3 місяців з дня одержання попередньої оплати підтверджує факт не використання відповідачем отриманого авансу у визначений строк.

Верховний Суд у постанові від 07.12.2018 у справі №910/23196/17 погодився з висновком апеляційного суду, що відповідач не підтвердив використання спірної суми авансових платежів як це передбачено пунктами 4.1, 4.2 договору, оскільки належними доказами виконання відповідачем робіт відповідно до норм ст.882 ЦК та умов договору є довідка про вартість виконаних робіт за формою №КБ-3 та акт приймання виконаних робіт за формою №КБ-2в з відомістю ресурсів, який відповідач позивачу та суду не надав, а тому авансовий платіж у сумі 600 000 грн підлягає поверненню позивачу.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 у справі №917/194/18 вказав, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про недоведеність повернення авансу в цілому або в його невикористаній частині, цілком правомірно відхиливши посилання скаржника на підтвердження використання підрядником авансу в сумі 480 000 грн наявними у справі копіями видаткових накладних №11 від 08.09.2017 на суму 160 098,74 грн, №14 від 06.10.2017 на суму 450 006,70 грн та копіями платіжних доручень №232 від 08.09.2017 на суму 160 000 грн, №268 від 06.10.2017 на суму 100 000 грн, №271 від 11.10.2017 на суму 350 000 грн, оскільки за змістом п.4.3 договору підряду №11/7 належними і допустимими доказами використання підприємством одержаного авансу є підписані сторонами примірні форми КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт", КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати", М-15 "Акт про прийнятті устаткування", які в матеріалах справи відсутні (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 по справі №922/1119/18, від 07.12.2018 по справі №910/23196/17 та від 17.05.2018 по справі №910/13832/17).

У свою чергу Верховний Суд у постанові від 16.09.2022 у справі №913/703/20 зазначив:

"131. Верховний Суд враховує, що згідно з положеннями ст. 879 ЦК та укладеного сторонами Договору ТОВ "Проектно-будівельний Альянс" придбавало відповідні матеріали та устаткування у ТОВ "Будівельна Індустрія Будпроект" (постачальника).

132. Підписання Департаментом Реєстру накладних, зважаючи на те, що придбані матеріали мають бути оплачені Департаментом за рахунок бюджетних коштів, фактично свідчить про його обізнаність стосовно того, що саме вказані матеріли використовуватимуться для виконання проекту за Договором, а також про згоду щодо цільового використання коштів. При цьому накладні фактично свідчать лише про придбання ТОВ "Проектно-будівельний Альянс" відповідних матеріалів, однак із них не вбачається, що генпідрядник використовував їх саме на виконання Договору.

133. З моменту придбання такі матеріали і устаткування фактично були у власності генпідрядника, а відтак могли бути використані ним не лише для реалізації проекту Департаменту на виконання Договору, однак і для виконання інших замовлень, що не пов`язані зі спірним проектом, або могли бути відчужені.

134. Натомість такі документи як акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та довідка про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3 в сукупності є належними доказами того, що відповідні матеріали та устаткування були використані генпідрядником саме для виконання робіт за Договором.

135. Верховний Суд у постановах від 22.01.2019 у справі №922/1119/18, від 07.12.2018 у справі №910/23196/17, від 02.04.2019 у справі №917/194/18, на які також посилався суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що належними і допустимими доказами використання одержаного авансу є, зокрема, підписані сторонами примірні форми КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт", КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати".

Верховний Суд у постанові від 05.06.2024 у справі №908/659/23 зазначив: висновки судів, що факт не підписання сторонами акту виконаних робіт за Договором не свідчить про невикористання авансу суперечить висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 16.09.2022 у справі №913/703/20, від 07.12.2018 у справі №910/23196/17, від 22.01.2019 у справі №922/1119/18, від 02.04.2019 у справі №917/194/18.

Стосовно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.10.2022 по справі № 160/12032/22, колегія суддів зазначає наступне.

За приписами ч.ч. 4, 7 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Отже, за змістом ч. 4 ст.75 ГПК України преюдицію утворюють лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акту.

За сталою практикою Верховного Суду, преюдиційність це властивість фактів. Оцінка судами в інших справах законності чи незаконності певних дій особи в жодному разі не є преюдиційним фактом, і не є правовою позицією.

Преюдиціальне значення мають лише встановлені судом обставини, тобто факти, а не правова їх оцінка. Преюдиційні факти істотно відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Предметом розгляду справи №160/12032/22 були питання законності та обґрунтованості розпоряджень ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області про зупинення операцій з бюджетними коштами.

Справа №160/12032/22 відрізняється від справи, що наразі розглядається Центральним апеляційним господарським судом, складом учасників справи, предметом спору та відповідним матеріально-правовим обґрунтуванням підстав позову.

Судова колегія зауважує, що відповідність спірної додаткової угоди вимогам чинного законодавства України не була предметом розгляду у справі № 160/12032/22. Натомість, апеляційним господарським судом під час розгляду справи № 904/5262/23 встановлена невідповідність оспорюваної додаткової угоди № 4 від 01.04.2022 вимогам чинних законодавчих актів України

Щодо позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Лімм-Буд на користь Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації внаслідок несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за Договором №339/10-21 від 07.10.2021 інфляційних втрат у сумі 178 352, 55 грн, 3% річних у сумі 30 072,29 грн, а також пені у сумі 143 797,22 грн, що разом становить 352 222,06 грн., колегія суддів зазначає про таке.

Враховуючи, що оскаржувана додаткова угода №4 від 01.04.2022 до договору укладена з порушенням вимог чинного законодавства та підлягає визнанню недійсною, то з відповідача підлягають стягненню штрафні санкції за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за договором.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Як вказано вище, п. 11.9. договору передбачено, що генпідрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні зазначеного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику з нарахуванням річної відсоткової плати на рівні облікової ставки НБУ із застосуванням коефіцієнта 1.2 за кожний день прострочення.

Прокурор нарахував та просить стягнути з відповідача на користь Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації пеню за період з 26.04.2022 по 30.05.2023 у сумі 143 797,22 грн.

На виконання п. 11.7. Договору 21.01.2022 Департаментом на користь ТОВ «Лімм-Буд» 25.01.2022 перераховано попередню оплату за договором у розмірі 1 092 093,00 грн. Таким чином, у випадку невикористання вказаної суми попередньої оплати протягом 3 місяців, тобто до 25.04.2022 включно, вона підлягала поверненню Генеральним підрядником на користь замовника з нарахуванням пені.

За інформацією, наданою у листі Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області від 24.07.2023 №05-10-10/9915, сума авансу в розмірі 627 943,08 грн врахована в довідках КБ3 та актах виконаних будівельних робіт КБ-2 за лютий 2023 та сума авансу в розмірі 464 149,92 грн врахована в довідках КБ3 та актах виконаних будівельних робіт КБ-2 за травень 2023 року. Таким чином, кошти в розмірі 627 943,08 грн враховано у довідках та актах виконаних робіт станом на 07.02.2022 та 464 149,92 грн враховано довідках та актах виконаних робіт станом на 31.05.2022.

Апеляційним господарським судом здійснено перевірку наданого прокуратурою розрахунку пені та встановлено, що розрахунок здійснено арифметично правильно.

Також, прокурор нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 26.04.2022 по 30.05.2023 у сумі 30 072,29 грн. та інфляційні втрати за період з 26.04.2022 (дата першого дня прострочення платежу) по 06.02.2023 (дата часткового погашення авансу в розмірі 627 943,08) та з 07.02.2023 по 30.05.2023 (дата перед остаточним погашенням авансу в розмірі 464 149,00 грн) у сумі 178 352, 55 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Апеляційним господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що розрахунок здійснено арифметично правильно.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Лімм-Буд на користь Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації внаслідок несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за Договором №339/10-21 від 07.10.2021 інфляційних втрат у сумі 178 352, 55 грн, 3% річних у сумі 30 072,29 грн, а також пені у сумі 143 797,22 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Враховуючи спірний характер правовідносин сторін, колегія суддів вважає, що наведена міра обґрунтування даного судового рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Відповідно до п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є не з`ясування обставин, що мають значення справи, невідповідність висновків, що викладені у рішенні, фактичним обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, зокрема, п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», ст. ст. 203, 215, 525, 629 ЦК України, знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення, відтак, апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Судові витрати.

Відповідно до пп. б), в) пункту 4 частини 1 статті 282 ГПК України, у резолютивній частині постанови має бути зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275-277, 282-284, 287-289 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2024 у справі №904/5262/23 задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2024 у справі №904/5262/23 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Визнати недійсною додаткову угоду №4 від 01.04.2022 до Договору №339/10-21 від 07.10.2021, укладеного між Департаментом капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації (ЄДРПОУ 04011650, м. Дніпро, вул. Старокозацька, буд. 34, 49000) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лімм-Буд» (ЄДРПОУ 40574344, м. Дніпро, вул. Агнії Барто, буд. 13, кв. 223, 49000).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лімм-Буд» (ЄДРПОУ 40574344, м. Дніпро, вул. Агнії Барто, буд. 13 кв. 223, 49000) на користь Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації (ЄДРПОУ 04011650, м. Дніпро, вул. Старокозацька, буд. 34, 49000) внаслідок несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за Договором №339/10-21 від 07.10.2021 інфляційні втрати у сумі 178 352,55 грн., 3% річних у сумі 30 072,29 грн., пеню у сумі 143 797,22 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лімм-Буд» на користь Дніпропетровської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 6373,86 грн. та судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 7648,63 грн., про що видати наказ.

Видачу наказів на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 20.01.2025.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін