Рішення

від 20.01.2025 по справі 904/4401/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2025м. ДніпроСправа № 904/4401/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світлотек Трейд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ КОМПЛЕКС"

про стягнення боргу за договором поставки

Суддя Юзіков С.Г.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 419 248,00 грн. - боргу, 166 733,59 грн. - індексу інфляції, 34 522,84 грн. - 3 % річних, 11 382,58 грн. - неустойки, мотивуючи неналежним виконанням Відповідачем Договору поставки товару № 29/04 від 29.04.2021.

Відповідач підтверджує, що 29.04.2021р. Позивач з Відповідачем уклали договір поставки товару №29/04, за яким Позивач зобов`язався передати у строк, встановлений у цьому договорі у власність Відповідача електротехнічне обладнання, а Відповідач зобов`язався прийняти товар й оплатити його. Однак, Відповідач позов заперечує, мотивуючи тим, що в специфікаціях №1-6 до Договору №29/04 від 29.04.2021 Сторони узгодили та зазначили: найменування (наведений перелік товару з зазначенням його артикулу та коду УКТ ЗКД), кількість, ціна, місце поставки та строки поставки товару. Проте, Позивач у визначені сторонами строки не поставив товар на об`єкт реконструкції, розташований за адресою: м. Житомир, вулиця Мира, 37. Позивач ані в строк до 30.09.2021 року (як це зазначено в специфікаціях №1-6), ані на дату підготовки цього Відзиву на позовну заяву не поставив товар, зазначений в специфікаціях №1-6 на об`єкт реконструкції, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вулиця Мира, 37. Подані до суду копії видаткових накладних №6150 від 26.10.2021 р, №7136 від 01.12.2021 р., № 8057 від 28.12.2021р. не містять місце поставки товару. Відповідач вперше побачив ці накладні після ознайомлення з матеріалами справи. Позивач не надав товарно-транспорті накладні щодо поставки товару відповідно до наданих видаткових накладних. Товар зазначений у даних накладних не узгоджувався Сторонами до поставки і цей товар Відповідач або уповноважена особа Відповідача фактично не отримували. Позивач не надав копії довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей за зазначеними накладними. В матеріалах справи немає доказів щодо надання Позивачем документів на товар, що суперечить п. 2.6 Договору. Таким чином оскільки Позивач не надав належних та допустимих доказів щодо поставки (передачі) товару Відповідачу, то у Відповідача не виникли зобов`язання щодо оплати такого товару і немає зобов`язань щодо оплати будь-яких штрафних санкцій, пов`язаних з простроченням оплати товару.

Від Позивача надійшла відповідь на відзив, з якої вбачається, що товар за спірними видатковими накладними прийнятий без будь-яких зауважень зі сторони Відповідача, так само, як спірні видаткові накладні підписані без будь-яких зауважень з боку Відповідача. Також Відповідачем не доведено факту протиправності використання своєї печатки чи доказів її втрати, так само і не надано доказів звернення до правоохоронних органів у зв`язку з втратою чи викраденням печатки, а, відтак, відсутні підстави вважати, що печатка товариства використовувалась проти волі Відповідача. Крім того, видаткові накладні містять усі необхідні реквізити. Відсутність реквізитів довіреностей у видаткових накладних за наявності інших первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару, не може заперечувати таку господарську операцію. Усі спірні видаткові накладні, оформлені в межах договору, містять інформацію стосовно найменування товару, його кількості, ціни за одиницю та загальної вартості. У кожній з видаткових накладних зазначено відповідний номер рахунку на оплату товару. На кожну господарську операцію Позивач склав та зареєстрував в установленому порядку податкові накладні, кожна податкова містить відмітки "зареєстрована ЄРПН" та "документ доставлено контрагенту", що дало Позивачеві можливість сформувати податковий кредит на зазначені в податкових накладних суми. Здійснені Відповідачем часткові оплати містять посилання на Договір поставки № 29/04 від 29.04.2021 та рахунки виставлені Позивачем та замовлення Відповідача, вказане спростовує доводи Відповідача про невиконання Позивачем свого обов`язку з направлення рахунків Відповідачеві. Твердження Відповідача, що Позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо поставки товару є безпідставними та необґрунтованими, та спростовуються матеріалами справи.

Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив вказав на те, що товар зазначений у спірних видаткових накладних не узгоджувався Сторонами до поставки, оскільки найменування товару (номенклатура, асортимент) кількість, ціна, загальна вартість не співпадає з умовами, узгодженими сторонами і з зазначеними в специфікаціях № 1-7 до Договору. Позивачем до матеріалів справи не додані інші первинні документи оформлені (підписані) обома Сторонами, які б переконливо свідчили про передачу Відповідачу товару, вказаного у спірних накладних. Позивачем не надано жодних доказів направлення Відповідачеві рахунків на оплату.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.04.2021 року сторони уклали Договір поставки товару №29/04 (далі Договір), за п. 1.1 якого Постачальник (Позивач) зобов`язується передати у встановлений у цьому договорі строк у власність Покупцеві (Відповідачеві) електротехнічне обладнання (далі за текстом Договору - Товар), а Покупець зобов`язується прийняти товар й оплатити його.

Кількість, найменування, асортимент (сортамент, номенклатура) товару, що поставляється, за цим договором, зазначені в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору (п. 2.1 Договору).

Згідно з п. 2.5 Договору право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця при його передачі. "Передача товару оформляється шляхом відмітки про одержання товару на примірнику накладної, скріпленої підписом уповноваженої особи Відповідача.

Постачальник зобов`язується в момент поставки надати всі необхідні документ на поставлений товар, а саме:

- видаткову накладну;

- технічну документацію на товар;

- технічний паспорт, керівництво з монтажу та експлуатації товару (за необхідності);

- сертифікат якості;

- іншу супровідну документацію, обов`язкову згідно чинного законодавства (п. 2.6 Договору).

У п. 3.2 Договору сторони узгодили порядок розрахунків: 30% - попередня оплата, здійснюється на підставі рахунку-фактури; 70% оплачується протягом 30 календарних днів з дати фактичного відвантаження товару та підписання Покупцем видаткової накладної, що підтверджує поставку товару.

Сторони у п. 3.6 Договору визначили, що в платіжному дорученні Покупець повинен вказати номер даного договору, номер рахунку на попередню оплату, код ЄДРПОУ платника, асортимент передплаченого товару.

Відповідно до п. 7.4 Договору Постачальник гарантує правильність сплати податку на додану вартість по предмету цього Договору, правильність оформлення та реєстрації в строк передбачений діючим Податковим законодавством України податкових накладних/розрахунку коригування. Постачальник зобов`язаний, не пізніше ніж за один робочий день до кінцевого строку для реєстрації податкових накладних, здійснювати реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних та надавати Покупцю (шляхом надсилання на електронну адресу Замовника yuves@ua.fm) податкові накладні, та розрахунки складені в електронній формі з дотриманням вимог законодавства України (в тому числі з дотриманням вимог щодо реєстрації у порядку, встановленому законодавством України, електронного підпису уповноваженої Покупцем особи) та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У п. 7.8 Договору сторони передбачили, що Покупець має право притримати оплату за Договором, у випадку не надання в повному обсязі Постачальником всієї документації, передбаченої п. 2.6 Договору.

Згідно з п. 7.9 Договору у разі прострочення оплати Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику неустойку в розмірі 1,5% від простроченої суми оплати за кожен день прострочення.

Цей договір набуває чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2021 року. У разі відсутності до дати закінчення дії договору офіційного письмового повідомлення надісланого рекомендованим листом з повідомленням про вручення від будь-якої зі сторін до іншої сторони про небажання продовжувати договірні відносини, строк дії цього договору вважається кожного разу автоматично пролонгований до 31 грудня наступного року включно (п. 10.1 договору).

З посиланням на Договір, Позивач виставив Відповідачеві рахунки на оплату № 10043 від 07.10.2021 на суму 283 676,24 грн., № 9975 від 12.11.2021 на суму 297 634,80 грн., № 13103 від 20.12.2021 на суму 31 596 грн.

Відповідач Позивачеві частково перерахував оплату за товару в сумі 185 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями:

- № 7751 від 08.10.2021 на суму 95 000 грн., призначення платежу: за ТМЦ згідно рахунку № 10043 від 07.10.2021 за дог. № 29-04 від 29.09.2021;

- № 8018 від 15.11.2021 на суму 90 000 грн., призначення платежу: за ТМЦ згідно рахунку № 9975 від 12.11.2021 за дог. № 29-04 від 29.09.2021.

На підтвердження постачання товару Відповідачеві, на загальну суму 604 248 грн., Позивач подав копії видаткових накладних № 6150 від 26.10.2021 на суму 275 982 грн., №7136 від 01.12.2021 на суму 297 634,80 грн., № 8057 від 28.12.2021 на суму 30 631,20 грн., підписані сторонами без зауважень.

З урахуванням часткової оплати за товар, у Позивача за Відповідачем обліковується борг у розмірі 419 248 грн.

На прострочений борг Відповідача Позивач, з посиланням на п. 7.9 Договору, нарахував 11 382 грн. - пені, та з посиланням на ст.625 ЦК України 166 733,59 грн. - інфляційних втрат, 34 522,84 грн. - 3 % річних.

Всі нарахування проводилися окремо за кожною видатковою накладною.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору в даній справі.

Предметом доказування у даній справі є факт поставки/не поставки Позивачем товару Відповідачеві, настання/ненастання строку оплати, обґрунтованість стягуваних сум.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення містить ст. 712 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 611 ЦК України встановлено, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач позов заперечує з викладених у відзиві підстав.

Перевіривши доводи і докази сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд приймає позицію Позивача та не погоджується з Відповідачем.

Так, 29.04.20201 сторони уклали Договір поставки товару № 29/04, за п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцеві електротехнічне обладнання, а Покупець зобов`язується прийняти товар й оплатити його.

Право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця при його передачі. Передача товару оформляється шляхом відмітки про одержання товару на примірнику накладної, скріпленої підписом уповноваженої особи Відповідача (п. 2.5 Договору).

Сторони в Договорі узгодили, що саме видаткова накладна є двостороннім документом, який засвідчує факт передачі продукції продавцем та її отримання покупцем.

Позивач поставив Відповідачеві товар на загальну суму 604 248 грн., що підтверджується видатковими накладними № 6150 від 26.10.2021 на суму 275 982 грн., № 7136 від 01.12.2021 на суму 297 634,80 грн., № 8057 від 28.12.2021 на суму 30 631,20 грн., підписаними сторонами без зауважень, накладні містять підписи та печатки сторін.

Твердження Відповідача про неотримання товару та відсутністю належних доказів отримання вказаного товару суд не приймає, оскільки вказані накладні мають відтиск печатки ТОВ "СТ Комплекс" та підписи уповноваженої особи.

У постановах від 20.12.2018 у справі № 910/19702/17, від 29.01.2020 у справі №916/922/19 Верховний Суд дійшов висновку, що відсутність у видаткових накладних назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки покупця, не може свідчить про те, що такі видаткові накладні є неналежними доказами у справі. Відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними.

Відповідач, стверджуючи про те, що підписи з боку ТОВ "СТ Комплекс" на спірних накладних виконані не уповноваженою на те особою, не оспорює факту наявності на первинних документах печатки його підприємства, її автентичності, не надає доказів, що вона вибула з його відання незаконним шляхом.

Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження фактів протиправності використання печатки підприємства Відповідача чи доказів її втрати, або іншого її вибуття з відання цієї юридичної особи у 2021 році.

Доказів звернення Відповідачем до правоохоронних органів, у зв`язку з втратою чи викраденням печатки матеріали справи також не місять.

Печатка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин.

Наявність на документі печатки, якщо належними та допустимими доказами не доведено протиправності її використання, є свідченням участі особи в укладенні правочину, видачі документу, на якому міститься відтиск печатки. Подібні висновку містяться у постановах Верховного Суду від 23.07.2019 у справі № 918/780/18, від 03.02.2020 у справі № 909/1073/17, від 07.11.2019 у справі № 754/15193/16-ц, від 29.01.2020 у справі № 916/922/19.

З урахуванням зазначеного вище, беручи до уваги повну відповідальність Відповідача за законність використання його печатки, а також з огляду на відсутність в матеріалах справи доказового підтвердження факту втрати чи викрадення печатки ТОВ "СТ КОМПЛЕКС" та, як наслідок, її використання поза волею цієї юридичної особи, суд доходить висновку, що відтиск печатки на спірних накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарських операцій за цим документом.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач прийняв товар без жодних застережень, документ (акт) про недоліки не склав, з претензіями до Постачальника з цього приводу не звертався, що є свідченням відсутності підстав стверджувати, що Постачальник не передав одночасно з товаром належно оформлених, обумовлених Договором документів.

Відповідач заперечує одержання рахунків Позивача на оплату товару, однак до матеріалів справи додано платіжні доручення Відповідача, в призначенні платежів у яких зазначено рахунки Постачальника за Договором, зокрема № 7751 від 08.10.2021 на суму 95 000 грн., призначення платежу: за ТМЦ згідно рахунку № 10043 від 07.10.2021 за дог. № 29-04 від 29.09.2021; № 8018 від 15.11.2021 на суму 90 000 грн., призначення платежу: за ТМЦ згідно рахунку № 9975 від 12.11.2021 за дог. № 29-04 від 29.09.2021.

Також заперечення Відповідача про відсутність доказів отримання рахунків-фактури на оплату та інших документів передбачених Договором не приймаються судом з огляду на те, що обов`язок Відповідача-покупця оплатити вартість поставленого йому Позивачем товару виникає в силу закону (ст. 655, 692, 712 ЦК України, ч. 1 ст. 265 ГК України) та не залежить від факту виставлення позивачем-постачальником рахунку-фактури на оплату відповідачем-покупцем вартості здійсненої поставки товару.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України у постанові від 29.09.2009 у справі №37/405 про те, що ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою в розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України, а відсутність рахунку-фактури не звільняє покупця від обов`язку з оплати поставленого товару. Від зазначеної правової позиції не відступив Верховний Суд при прийнятті рішень у справах №923/712/17 (постанова від 22.05.2018) та №925/2028/15 (постанова від 21.01.2019), а також не вбачає за необхідне відступати колегія суддів Верховного Суду при розгляді справи №918/537/18.

Відповідно до ст. 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідно до п. 7.6 Договору за порушення Постачальником зазначених у цьому договорі строків усунення недоліків якості товару (продукції) або робіт, які виявлені протягом гарантійного строку, або строків надання документів, вказаних в пункті 2.6 цього Договору, Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі 500 грн. (П`ятсот гривень 00 коп.) за кожний день прострочення.

Доказів направлення Відповідачем повідомлення Позивачеві про порушення умов п. 2.6 Договору до матеріалів справи не надано, у зв`язку з чим, суд вважає, що Відповідач не довів, що разом з товаром не отримав необхідні документи для здійснення оплати. За таких обставин, суд приймає позицію Позивача про поставку товару з необхідними (обумовленими Договором) документами.

Доказів невиконання Позивачем обов`язку передачі разом з товаром відповідних документів матеріали справи не містять, рівно як не містять і доказів витребування Відповідачем вказаних документів.

Відсутні у матеріалах справи докази й того, що Відповідач повернув товар Позивачеві. Факт прийняття товару без будь-яких зауважень та претензій підтверджується підписом довіреної особи Відповідача на видаткових накладних та печаткою Відповідача.

Належним підтвердженням передання товару продавцем (постачальником) покупцю є первинні документи, зокрема двосторонньо оформлена видаткова накладна.

Крім того, на підтвердження постачання товару за Договором (за видатковими накладними № 6150 від 26.10.2021 на суму 275 982 грн., № 7136 від 01.12.2021 на суму 297 634,80 грн., № 8057 від 28.12.2021 на суму 30 631,20 грн.) та дані господарські операції є реальними, Позивачем надано копії податкових накладних, складених Позивачем та належним чином зареєстрованими у ЄРПН: № 581 від 26.10.2021, № 368 від 15.11.2021, № 2 від 01.12.2021, № 748 від 28.12.2021.

Згідно з правовим висновком, що міститься у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.06.2022 р. у справі № 922/2115/19, податкова накладна (залежно від фактичних обставин певної справи) може бути допустимим доказом, на підставі якого суд установлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним, якщо сторона, яка заперечує факт поставки, вчинила юридично значимі дії: зареєструвала податкову накладну; сформувала податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом тощо, оскільки підставою для виникнення у платника права на податковий кредит є факт лише реального (фактичного) здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг із метою їх використання у власній господарській діяльності.

Отже, податкова накладна, виписана однією стороною в договорі постачальником на користь другої сторони - покупця, за умови формування покупцем податкового кредиту може бути доказом правочину з огляду на те, що така поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Отримання Відповідачем поставленого товару є підставою виникнення у останнього зобов`язання оплатити поставлений товар відповідно до умов договору, а також чинного законодавства на підставі оформленої відповідно до умов договору видаткової накладної.

Заперечуючи одержання Товару від Позивача, Відповідач посилається на те, що Товар одержував для виконання будівельних/ремонтних робіт за договором з ТОВ "АТБ-маркет" у м. Житомирі, на підтвердження чого надав: акт № 3 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2021 року, підписаний представниками ТОВ "АТБ-маркет" і Відповідача; копії інших (не спірних) видаткових накладних про постачання Товару за Договором №29/04 від 29.04.2021 (надані накладні також підписані представником Відповідача без розшифровки підпису, підпис якого скріплено печаткою Відповідача), виписки з рахунків Відповідача, рахунки Позивача за Договором №29/04 від 29.04.2021. При цьому, Відповідач не надав доказів звернення з претензіями до Позивача про неналежне виконання Договору, поставки не усього погодженого Товару, поставки не погодженого Товару.

Дослідивши надані до матеріалів справи докази (Договір, видаткові накладні, податкові накладні, рахунки на оплату, платіжні доручення), беручи до уваги настання строку оплати, часткову оплату Відповідачем поставленого товару та відсутність доказів оплати боргу, суд визнає обґрунтованою та підтвердженою матеріалами справи вимогу про стягнення основного боргу - 419 248 грн.

Перевіривши розрахунки Позивача, за допомогою "Юридична інформаційно-пошукова система "Законодавство", судом встановлено, що розрахунки 3% річних, індексу інфляції проведено правильно.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у розмірі: 419 248,00 грн. - боргу, 166 733,59 грн. - індексу інфляції, 34 522,84 грн. - 3 % річних, 11 382,58 грн. - неустойки.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ КОМПЛЕКС" (49000, м. Дніпро, вул. Панікахи, 2, код 36206990) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світлотек Трейд" (03680, м. Київ, вул. Пшенична, 9, код 39704162) 419 248,00 грн. - боргу, 166 733,59 грн. - індексу інфляції, 34 522,84 грн. - 3 % річних, 11 382,58 грн. - неустойки 7 582,65 грн. - судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК України.

Суддя С.Г. Юзіков