Рішення

від 20.01.2025 по справі 904/4411/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2025м. ДніпроСправа № 904/4411/24

За позовом Комунального підприємства "ТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпровської міської Ради

до Державного підприємства "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "ДНІПРОЦИВІЛЬПРОЕКТ"

про стягнення 3 % річних, індексу інфляції та пені

Суддя Юзіков С.Г.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 25 498,83 грн. - 3 % річних, 46 713,94 грн. - індексу інфляції, 304 002,76 грн. - пені, мотивуючи неналежним виконанням Відповідачем зобов`язань щодо оплати поставленої теплової енергії за лютий 2023.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2024 справу №904/4411/24 призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами. Заперечень щодо порядку розгляду справи від сторін не надходило. Судом зобов`язано: Відповідача, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, надати відзив на позовну заява; Позивача, протягом 5 днів з дня одержання відзиву, надати відповідь на відзив.

Враховуючи, що Відповідач зареєстрував електронний кабінет, відповідно до ч.7 ст.6 ГПК України ухвала суду вручалася йому в електронній формі шляхом направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Пунктом 2 ч.6 ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відтак, Відповідач є обізнаними про вирішення спору, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа.

Всупереч пропозицій суду, викладених в ухвалі від 29.10.2024, Відповідач відзив на позовну заву не надав, у зв`язку з чим, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, справа розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.05.2011 Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (далі теплопостачальне підприємство, Позивач) з Державним підприємством "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" (далі споживач, Відповідач) укладений договір про постачання теплової енергії №739 (далі Договір).

Відповідно до п. 2.1 Договору теплопостачальне підприємство бере на себе зобов`язання виробляти та постачати споживачу теплову енергію, а споживач зобов`язується одержувати теплову енергію та сплатити теплопостачальному підприємству її вартість, за встановленими тарифами (цінами) в терміни та на умовах передбаченими цим Договором.

Згідно з п. 3.1 Договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах визначених додатком №1 Договору для задоволення наступних потреб:

- опалення в опалювальний період (175 діб);

- вентиляція в опалювальний період (175 діб);

- гарячого водопостачання протягом року (350 діб);

- технологічних потреб згідно з виробничою програмою споживача.

Фактично отриманий обсяг теплової енергії споживачем від теплопостачального підприємства фіксується сторонами актом здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період за формою визначеною сторонами в додатку №3 Договору (п. 3.3 Договору)

Початок та кінець опалювального періоду встановлюється відповідним актом місцевого органу самоврядування (п. 3.5 Договору).

Споживач теплової енергії зобов`язується до 01 (першого) числа місяця, наступного за розрахунковим, отримати від теплопостачального підприємства рахунок разом з актом здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період та розглянувши останній, не пізніше 10 (десятого) числа місяця, наступного за розрахунковим, підписати та направити поштою (або іншим засобом) один екземпляр на адресу теплопостачального підприємства. В разі незгоди з зазначеним в акті здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період визначеним теплопостачальним підприємством обсягом поставленої теплової енергії, споживач зобов`язаний надати на адресу теплопостачального підприємства мотивоване заперечення (з контррозрахунком спожитої теплової енергії або з відповідним актом про встановлення факту, складеного за участю теплопостачального підприємства) в письмовому вигляді протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту одержання акту здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період (п. 4.2.2 Договору).

Споживач теплової енергії зобов`язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені умовами цього Договору. У термін не пізніше одного місяця з моменту закінчення опалювального періоду провести звіряння розрахунків з теплопостачальним підприємством (п. 4.2.4 Договору).

Облік спожитої теплової енергії споживачем здійснюється на межі продажу, яка є межею балансової належності (додаток №2 Договору) на підставі показників комерційних приладів обліку. В разі відсутності у споживача комерційних приладів обліку теплової енергії обсяг спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження (визначеного додатком № 1 Договору) з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості діб роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді (п. 6.1 Договору).

Облік споживання теплової енергії споживачем здійснюється по приладу обліку за адресою: вул. Н. Леніна, 29 (п. 6.2 Договору).

Межа балансової та експлуатаційної відповідальності сторін вказана в додатку №2 до Договору та не може бути змінена в односторонньому порядку (п. 6.4 Договору).

Споживач, що має комерційні прилади обліку, щомісячно, в термін не пізніше останнього робочого дня розрахункового місяця, подає до теплопостачального підприємства звіт про фактичне споживання теплової енергії. В разі несвоєчасного надання звіту про фактичне споживання теплової енергії за показниками комерційних приладів обліку або виходу з ладу комерційних приладів обліку кількість теплової енергії, що відпущена споживачу, визначається теплопостачальним підприємством відповідно до теплового навантаження, визначеного додатком №1 Договору з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості діб роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді (п. 6.5 Договору).

Розрахунки між теплопостачальним підприємством та споживачем за договором проводяться виключно у безготівковій формі у національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів, вказаних у відповідних платіжних документах, на поточні рахунки, зазначені сторонами у розділі 15 договору (п. 6.6 Договору).

Розрахунковим періодом є календарний місяць, за результатами якого підписується акт здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період (в 2-х примірниках), за формою визначеною сторонами в додатку №3 договору. Підписаний акт здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період або його відсутність в порядку п.п. 4.2.2, 6.10 Договору є підтвердженням відсутності претензій з боку споживача в частині фактично отриманої кількості теплової енергії (п. 6.7 Договору).

Споживач зобов`язаний не пізніше 15 числа розрахункового періоду здійснити теплопостачальному підприємству авансовий платіж у розмірі 80 (вісімдесят) % від вартості теплової енергії згідно із кількістю, передбаченою додатком №1 до цього Договору, за власним платіжним дорученням з вказаним періодом, за який він сплачується (п. 6.8. Договору).

Відповідно до п 6.9 Договору споживач здійснює остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію впродовж 5 (п`яти) календарних діб після одержання рахунку від теплопостачального підприємства, яке зобов`язане направити його споживачу не пізніше 10 (десяти) календарних діб місяця, наступного за розрахунковим разом з актом здачі-приймання поставленої теплової енергії за відповідний розрахунковий період. У випадку утворення переплати вона зараховується в рахунок наступних платежів.

Сторони, підписавши цей договір, домовились, що факт отримання споживачем акту здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період та подальшого неотримання теплопостачальним підприємством протягом 5 (п`яти) календарних діб з моменту отримання підписаного споживачем акту здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період, є підставою для теплопостачального підприємства вважати акт здачі-приймання теплової енергії за відповідний розрахунковий період підписаним зі сторони споживача (п. 6.10 Договору).

Тарифи на теплову енергію, що споживається згідно з цим Договором затверджені Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 25.05.2009 за № 1345 (п. 7.1 Договору).

Тариф (з ПДВ) для розрахунків за цим договором складає: теплова енергія (1Гкал) - 744,50 грн. Теплова енергія для категорії Бюджет (1Гкал) 641,96грн. Про зміну тарифів споживач повідомляється в порядку, визначеному п. 5.2.3 договору (п. 7.2 Договору).

Сторони несуть відповідальність за порушення умов договору, відповідних нормативно-правових актів та виконання приписів органів, уповноважених здійснювати державний нагляд за режимами споживання теплової енергії згідно із законом (п. 9.1 Договору).

В разі прострочення споживачем виконання грошового зобов`язання за цим Договором споживач на вимогу теплопостачального підприємства зобов`язаний виплатити йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, трьох відсотків річних, а також пеню за весь час прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (п. 9.4.4 Договору).

Цей Договір набуває юридичної сили з моменту його підписання та діє до 10.05.2014, а в частині проведення розрахунків за теплову енергію до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Датою підписання цього договору вважається дата, зазначена у правому верхньому куті першої сторінки цього договору (п. 11.1 Договору).

У разі відсутності письмової заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього Договору за один місяць до закінчення терміну дії Договору, Договір вважається продовженим на той самий строк (кількість місяців/днів, визначених у п. 11.1 договору) і на тих самих умовах. Кількість пролонгацій по цьому Договору необмежена (п. 11.2 Договору).

Зміна або припинення цього Договору вчиняються у письмовій формі та будуть дійсними лише в тому випадку, якщо вони викладені в письмовій формі, оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками обох сторін (п. 12.1 Договору).

У разі зміни або припинення Договору зобов`язання сторін за ним змінюються або припиняються з моменту підписання сторонами відповідної додаткової угоди про їх зміну або припинення уповноваженими представниками сторін. Припинення дії Договору не звільняє споживача від обов`язку повної сплати за спожиту енергію (п. 12.2 Договору).

У зв`язку з не оплатою заборгованості за Договором, Позивач звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відповідача. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.01.2024 у справі № 904/4378/23 позов задоволено частково, з Відповідача стягнуто на користь Позивача 1 516 098,99 грн - основного боргу за період з листопада 2023 по березень 2023 включно, 236 954,81грн пені, по актам прийому-передачі за листопад 2023 - січень 2023 та березень 2023, 21 982,05грн - 3% річних, по актам прийому-передачі за листопад 2023 - січень 2023 та березень 2023, 15 909,36грн - інфляційних втрат, по актам прийому-передачі за листопад 2023 - січень 2023 та березень 2023, 75 804,95грн - штрафу.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Однак, на теперішній час рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.01.2024 по справі № 904/4378/23 не виконано та враховуючи, що вимоги про стягнення пені, 3% річних та індексу інфляції за прострочену оплату за актом прийому- передачі з урахуванням коригування за лютий 2023 не були предметом розгляду у справі 904/4378/23, Позивач заявив до стягнення на суму заборгованості за лютий 2023 за період з 14.03.2023 по 03.10.2024 - 25 498,83 грн. - 3 % річних, 46 713,94 грн. - індексу інфляції, 304 002,76 грн. - пені.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Предметом доказування у даній справі є факт наявності боргу, настання строку виконання Договірних зобов`язань, обґрунтованість стягуваних сум.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Частинами 1-3 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов`язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов`язку щодо першої сторони.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч. 2 ст. 275 ГК України).

Згідно ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг

Згідно ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Частинами 1,2 ст. 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач не надав суду доказів своєчасної оплати поставленої Позивачем теплової енергії чи контррозрахунку стягуваної суми, доводи Позивача не спростував.

Перевіривши доводи і докази надані до матеріалів справи, суд погоджується з Позивачем.

Так, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.01.2024 у справі № 904/4378/23 позов задоволено частково, з Відповідача стягнуто на користь 1 516 098,99 грн - основного боргу за період з листопада 2023 по березень 2023 включно, 236 954,81 грн пені, а саме за листопад 2023 - січень 2023 та березень 2023, 21 982,05 грн - 3% річних, а саме за листопад 2023 - січень 2023 та березень 2023, 15 909,36 грн - інфляційних втрат, а саме за листопад 2023 - січень 2023 та березень 2023, 75 804,95 грн - штрафу.

Як вбачається з тексту рішення № 904/4378/23 Господарського суду Дніпропетровської області від 02.01.2024 предметом розгляду у даній справі були 3% річних, інфляційні втрати та пеня за період, крім лютого 2023. У зв`язку з цим Позивач нарахував на суму боргу за лютий 2023 за період з 14.03.2023 по 03.10.2024 - 25 498,83 грн. - 3 % річних, 46 713,94 грн. - індексу інфляції, 304 002,76 грн. - пені.

Перевіривши розрахунки Позивача, за допомогою "Юридична інформаційно-пошукова система "Законодавство", судом встановлено, що розрахунки індексу інфляції проведено правильно, а 3% річних та пені неправильно, за перерахунком суду 3 % річних за період з 14.03.2023 по 03.10.2024 становить 25 464,98 грн.

Щодо нарахування пені, то вона нарахована за період з 14.03.2023 по 03.10.2024, однак ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції. Договором не встановлено інших умов нарахування штрафних санкцій.

Так, за перерахунком суду, за період з 14.03.2023 по 13.09.2023 пеня становить 132 892,16 грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню у розмірі: 46 713,94 грн. індексу інфляції, 25 464,98 грн. 3 % річних, 132 892,16 грн. пені, решта позовних вимог не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва "Дніпроцивільпроект" (49000, м. Дніпро, вул. Набережна Січеславська, буд. 29, ідентифікаційний код 02497789) на користь Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпровської міської ради (49081, м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд. 29, оф. 504, ідентифікаційний код 32688148) 46 713,94 грн. індексу інфляції, 25 464,98 грн. 3 % річних, 132 892,16 грн. пені, 2 460,85 грн. - судового збору.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК України.

Суддя С.Г. Юзіков