Ухвала

від 20.01.2025 по справі 918/1109/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

20.01.2025Справа № 918/1109/24Господарський суд міста Києва у складі судді Блажівської О.Є., розглянувши матеріали позовної заяви

Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )

до 1 Івано-Франківської обласної державної адміністрації (76004, м. Івано-Франківськ, вул. М. Грушевського, 21 ; код ЄДРПОУ 20567921),

2. Дочірнього підприємства «Івано-Франківський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Є.Петрушевича, буд.1, код ЄДРПОУ 31790584)

про стягнення 3 847 542 грн 76 коп.,

ВСТАНОВИВ:

05 грудня 2024 року через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до Господарського суду Рівненської області надійшов позов Військової частини НОМЕР_1 до відповідача-1 Івано-Франківської обласної державної адміністрації до відповідача-2 Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 3 847 542 грн 76 коп. (з яких : збитки за пошкоджене (знищене) майно в сумі 2 742 512,45 грн.; збитки у вигляді упущеної вигоди (матеріальної вигоди - недостача металобрухту від неотриманих елементів мосту) в сумі 229 198,50 грн.; пеня за порушення строків виконання зобов`язання у розмірі 0,01 відсотка вартості мосту, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення за період 30.10.2008-20.12.2023 в сумі 193 430,62 грн.; інфляційні втрати в сумі 400 309,71 грн.; три проценти річних від простроченої суми в сумі 52 215,98 грн.; штраф у відповідності, за прострочення понад тридцять днів у розмірі семи відсотків, інфляційних втрат та 3% річних вартості мосту в сумі 175 351,34 грн.; відшкодування витрат за проведення експертизи мосту САРМ-М в сумі 54524,16 грн.).

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 10.12.2024 справу № 918/1109/24 передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

13.01.2025 до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 918/1109/24.

Згідно до з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2025, матеріали справи № 918/1109/24 передано на розгляд судді Блажівській О.Є.

Розглянувши матеріали даної позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення її без руху, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Суд зазначає, що позовну заяву подано без додержання вимог 164 ГПК України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023, який набрав чинності 21.07.2023 та введений в дію 18.10.2023 внесено зміни до ряду статей ГПК України.

Так, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін та інших учасників справи.

У позовній заяві представником повідомлено, що позивач має зареєстрованим Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС. Дата реєстрації 16.11.2021 09:56. Натомість, представником позивача не зазначено про наявність/відсутність у відповідачів електронного кабінету.

Відповідно до ч. 5 ст. 164 ГПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Згідно з частиною третьою статті 56 ГПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до частини першої статті 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (ч.3 ст. 60 ГПК України).

Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи як у порядку самопредставництва, так і іншими особами як представниками юридичної особи.

Позовна заява подана до суду через систему "Електронний суд" та підписана від імені Військової частини НОМЕР_1 представником ОСОБА_1. на підставі довіреності, виданої командиром у порядку передоручення та сформованої за допомогою вказаної підсистеми.

Однак вказана довіреність (в порядку передоручення) не містить ні повної інформації щодо обсягу повноважень представника Військової частини НОМЕР_1 , ані підписів уповноважених осіб.

Пунктом 24 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (далі Положення) визначено, що підсистема "Електронний суд" (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Відповідно до пунктів 30-34 Положення користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства.

Надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного.

Довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення).

Від імені юридичної особи видавати довіреності в електронній формі мають право особи, зазначені у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо такої юридичної особи у графі "Прізвище, ім`я, по батькові, дати обрання (призначення) осіб, що обираються (призначаються) до органу управління такої юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або такі, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи". Від імені іноземної юридичної особи електронні довіреності видаватися не можуть.

Довіреність в електронній формі, що підтверджує повноваження представника, та електронні документи, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя (за їх наявності), автоматично додаються до документів, відправлених представником засобами Електронного суду.

Суд зазначає, що довіреність у порядку передоручення без дати та номеру у розумінні Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Про електронні довірчі послуги" вважається електронним документом.

Положеннями ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до ч. 2 статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" кваліфікований електронний підпис чи печатка вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо: перевірку кваліфікованого електронного підпису чи печатки проведено засобом кваліфікованого електронного підпису чи печатки; перевіркою встановлено, що відповідно до вимог цього Закону на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки був чинним кваліфікований сертифікат електронного підпису чи печатки підписувача чи створювача електронної печатки; за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки здійснено ідентифікацію підписувача чи створювача електронної печатки; під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу чи створювачу електронної печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки; під час перевірки підтверджено цілісність електронних даних в електронній формі, з якими пов`язаний цей кваліфікований електронний підпис чи печатка.

З огляду на системний аналіз змісту приписів Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, що визначає, зокрема, вчинення процесуальних дій в електронній формі свідчить про те, що особа, яка звертається з позовною заявою, не позбавлена можливості завантажити разом з позовною заявою на підтвердження повноважень на її підписання відповідний документ (довіреність/ордер), що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) такого паперового документа, який, в свою чергу, містить повну інформацію щодо обсягу повноважень представника (адвоката) на представництво інтересів довіреної особи.

Отже, до позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 не додано довіреності, яка містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) з необхідними підписами уповноважених осіб та повною інформацією щодо обсягу повноважень у ОСОБА_1. на підписання та подання даної позовної заяви.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 162, 164 ГПК України, оскільки до позовної заяви не додано належних документів на підтвердження обсягу повноважень на її підписання.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 30 жовтня 2024 року у cправі № 910/1561/24.

Отже, позивачу необхідно надати довіреність, яка містить візуальне подання паперового документа, отриманого шляхом сканування (фотографування), з підписами уповноважених осіб та повною інформацією щодо обсягу повноважень у адвоката Поплавської Т.П. на підписання даної позовної заяви або ордер.

Також згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.11.2024 у справі № 910/16580/23, здійснюючи тлумачення частини третьої статті 56 ГПК України, доходить висновку, що її формулювання дозволяє виснувати про те, через яких осіб можливе самопредставництво юридичної особи, а також про те, що, окрім керівника і члена виконавчого органу, такими особами можуть бути також інші особи, уповноважені діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).

Особа, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва, має підтвердити суду цей свій статус, зокрема шляхом подання документів, вказаних у частині третій статті 56 ГПК України (статут, положення, трудовий договір (контракт)).

Водночас, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).

Враховуючи викладене, позовна заява Військової частини НОМЕР_1 підлягає залишенню без руху.

Частиною 1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 174, ч. 2 ст. 232, ст.ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Залишити без руху позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 .

2. Надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків у позовній заяві шляхом:

- зазначення відомостей про наявність/відсутність у відповідача електронного кабінету;

- надання довіреності, яка містить візуальне подання паперового документа, отриманого шляхом сканування (фотографування), з підписами уповноважених осіб та повною інформацією щодо обсягу повноважень у представника ОСОБА_1. на підписання даної позовної заяви або ордеру;

- надання до суду положення, трудового договору (контракту) та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Військової частини НОМЕР_1 ;

- доказів надсилання копії заяви про усунення недоліків позовної заяви з доданими документами відповідачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає

Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА