Рішення

від 17.01.2025 по справі 914/2657/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2025 Справа № 914/2657/24

Господарським судом Львівської області в складі судді Бортник О. Ю., розглянуто матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргазтрейдинг», м. Київ,

до відповідача: Комунального некомерційного підприємства «Дрогобицька районна поліклініка» Дрогобицької міської ради, м. Дрогобич,

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз трейдинг», м. Київ,

про стягнення 185113,85 грн.,

за участі представників: не викликались, розгляд справи здійснювався у порядку спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та без виклику сторін.

Суд встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укргазтрейдинг», м. Київ, звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Комунального некомерційного підприємства «Дрогобицька районна поліклініка» Дрогобицької міської ради, м. Дрогобич, 185113,85 грн. відшкодування вартості безпідставно набутого майна, судового збору та 24000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач зазначає, що відповідно до даних ТОВ «Оператора газотранспротної системи України» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Укргазтрейдинг» проведено алокацію природного газу, який спожито відповідачем у період з 01.01.2024 р. по 22.02.2024 р.

Відповідач спожив за цей час 10418,79 м куб. природного газу. При цьому між позивачем та відповідачем не укладено договору про постачання природного газу з 01.01.2024 р. по 22.02.2024 р. Тому позивач вважає, що спожитий відповідачем природний газ, який поставлено позивачем, є майном, що набуте відповідачем без достатньої правової підстави. Відповідач не може повернути позивачу спожитий газ в натурі, тому повинен повернути його вартість за середньозваженою ціною на жовтень 2024 р. (місяць, у якому подано позов), з урахуванням вартості послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу на регуляторний період 2020-2024 роки та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед.

Позивач просить стягнути з відповідача 176922,18 грн., так як зазначено у претензії № 27-09/24-01 (а.с. 41-43), тоді як відповідно до поданого ним розрахунку вартості 10418,79 м куб. природного газу (а.с. 80), така становить 185113,85 грн. з ПДВ.

Заперечення відповідача.

Відповідач у відзиві (а.с. 94-101) просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, виходячи з такого.

Відповідач 18.12.2023 р. уклав договір про постачання природного газу № 12-5253/24-БО-Т з Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз трейдинг». За цим договором третя особа у справі зобов`язувалась постачати відповідачу природний газ з 01.01.2024 р. до 15.04.2024 р. по ціні 16553,89 грн. за 1000 м куб.

Однак, позивач за відсутності згоди відповідача, яка в силу п. 3 розділу І Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 30.09.2015 № 2496, визначається наявністю договору постачання природного газу, включив відповідача (ЕІС-код 56ХS0000МВР6N00Х) до свого Реєстру споживачів постачальника.

З цього моменту позивач набув статусу діючого постачальника для відповідача, а позивач забронював за собою відповідача на наступні розрахункові періоди на підставі п. 2 розділу 5 глави IV Кодексу ГТС).

Згідно з п. 3 розділу ІІ Правил постачання природного газу у випадку включення (наявності) споживача у Реєстр споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому із споживачем, такий постачальник не має права виставляти рахунок (платіжний документ) споживачу за поставлений природний газ (надані послуги постачання природного газу).

Відповідь позивача на відзив (а.с. 140-143).

Позивач стверджує, що відповідач у відзиві визнає відсутність укладеного між сторонами у справі договору на поставку природного газу і тим самим підтверджує, що спожитий ним газ є майном, яке набуто без достатньої правової підстави.

На підставі ч. 2 ст. 1213 ЦК України позивач вказав актуальну ціну спожитого відповідачем природного газу на момент подання позовної заяви. В силу ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути потерпілому це майно, незалежно від того, чи безпідставне набуття майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Пояснення третьої особи у справі (а.с. 201-207).

Третя особа у справі повідомляє суд, що нею 19.12.2023 р. здійснено усі необхідні дії для реєстрації відповідача у реєстрі споживачів третьої особи на підставі Договору № 12-5253/24-БО-Т від 18.12.2023 р. Однак, 27.12.2023 р. третя особа у справі отримала інформацію за номером запиту 9000116401 на інформаційній платформі щодо зміни споживачем постачальника з 31.12.2023 р. Відповідач був автоматично виключений з реєстру споживачів третьої особи. Інформація про найменування та ЕІС-код нового постачальника не надається діючому постачальнику.

Додаткові пояснення позивача від 09.01.2025 р.

Позивач повідомляє, що зареєстрував ЕІС-код відповідача (56ХS0000МВР6N00Х) у Реєстрі своїх споживачів на підставі Договору постачання природного газу № 658, який укладено 06.12.2023 р. між ним та Комунальним некомерційним підприємством «Трускавецька міська лікарня» Трускавецької міської ради. Вказане комунальне підприємство помилково вказало ЕІС-код відповідача в якості ЕІС-коду свого структурного підрозділу - Уличнянської амбулаторії загальної практики.

Додаткові пояснення відповідача від 15.01.2025 р.

Відповідач посилається на те, що Договір № 658 від 06.12.2023 р. не містить ЕІС-коду відповідача, а на поданій позивачем заяві про включення до реєстру споживачів відсутня дата та підпис керівника Комунального некомерційного підприємства «Трускавецька міська лікарня» Трускавецької міської ради.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Позовна заява залишалась судом без руху. У зв`язку з усуненням позивачем недоліків позовної заяви ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та без виклику сторін.

Ухвалою суду від 17.12.2024 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз трейдинг».

Ухвалою суду від 07.01.2025р. повідомлено сторін у справі про необхідність подання ними доказів у справі.

Мотивувальна частина рішення.

Враховуючи зміст позовної заяви, характер спірних правовідносин, що виникли між учасниками справи, до предмета доказування у справі, належить доказування існування у відповідача обов`язку повернути позивачу на підставі ст. 1212 ЦК України вартість спожитого відповідачем з 01.01.2024 р. по 22.02.2024 р. природного газу, яку визначено за середньозваженою ціною природного газу на день звернення позивача з позовом (жовтень 2024 р.), відповідно до вимог ст. 1213 ЦК України. До предмета доказування учасників, які мають у справі протилежний процесуальний інтерес, належить спростування факту існування таких обставин.

Вичерпний перелік доказів, якими сторони підтверджують наявність обставин, що є предметом доказування у справі, зазначено ними у додатках до позовної заяви, відзиву, додаткових пояснень та пояснень.

Беручи до уваги характер спірних правовідносин, вірогідність наявних у матеріалах справи та перевірених судом доказів, застосовуючи викладені нижче норми права та вважаючи встановленими наведені нижче обставини, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Згідно з приписами ст.ст. 121, 1213 та 1215 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Вказані положення застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Суд встановив, що відповідачу присвоєно ЕІС-код 56ХS0000МВР6N00Х. Вказане підтверджується Договором № 12-5253/24-БО-Т від 18.12.2023 р. (а.с. 23-34), визнається сторонами у позові, відзиві та інших пояснення, заявах по суті справи, які вони надавали суду (а.с. 2, 95 тощо). В силу ч. 1 ст. 75 ГПК України ця обставина не підлягає доказуванню, оскільки суд немає підстав вважати її недостовірною або визнаною у зв`язку з примусом.

У матеріалах справи є Інформація щодо закріплення споживача з ЕІС-кодом 56ХS0000МВР6N00Х в Реєстрі споживачів постачальників (а.с. 183), яку надано на вимогу ухвали суду Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України».

Ця Інформація підтверджує той факт, що згідно з внесеною позивачем до інформаційної платформи інформацією щодо його власних споживачів та періоду постачання їм природного газу, позивач сам зареєстрував відповідача у Реєстрі своїх споживачів на період з 01.01.2024 р. до 22.02.2024 р. та на підставі такої реєстрації сам здійснив поставку відповідачу природного газу у цей період, хоча й не мав укладеного з ним Договору на постачання природного газу.

Такого висновку суд дійшов на підставі приписів п. 7 глави 4 розділу ІV Кодексу ГТС та, в силу яких постачальники відповідно до вимог цього Кодексу повинні вносити до інформаційної платформи інформацію щодо власних споживачів та періодів постачання їм природного газу.

Здійснивши таку реєстрацію та постачаючи природний газ відповідачу у період з 01.01.2024 р. до 22.02.2024 р., за відсутності укладеного між позивачем та відповідачем Договору постачання природного газу, позивач порушив вимоги п. 3 розділу І та пункту 3 розділу ІІ Правил постачання природного газу,затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 за № 2496.

В силу правових норм п. 3 розділу І та пункту 3 розділу ІІ згаданих Правил, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

Згода споживача на включення його в Реєстр споживачів постачальника визначається наявністю договору постачання природного газу, дію якого в частині постачання природного газу не було призупинено відповідно до вимог цих Правил та за яким обсяг та ціна є узгодженими на визначений період постачання природного газу.

Реєстрація споживача у реєстрі споживачів постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС здійснюється постачальником на період дії укладеного договору постачання природного газу в частині його обов`язку постачати природний газ споживачу.

Споживач надає свою згоду постачальнику на включення його у Реєстр споживачів постачальника виключно шляхом укладення, продовження або поновлення дії договору постачання природного газу, за яким обсяг та ціна є узгодженими на визначений період постачання природного газу. Якщо дію договору постачання було призупинено в частині постачання природного газу відповідно до вимог цих правил, вважається, що споживач за таким договором не надав згоду постачальнику на включення його в Реєстр споживачів постачальника.

Відповідно до приписів п. 3 розділу ІІ Правил постачання природного газу, таке порушення постачальника є самостійною та достатньою правовою підставою для безоплатного набуття споживачем (відповідачем) майна позивача. Згідно з наведеною вище правовою нормою, у випадку включення (наявності) споживача у Реєстр споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем, такий постачальник не має права виставляти рахунок (платіжний документ) споживачу за поставлений природний газ (надані послуги постачання природного газу).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1215 ЦК України таке майно не підлягає поверненню позивачу відповідачем.

Посилання позивача на Договір № 658 постачання природного газу від 06.12., який укладено між ним та Комунальним некомерційним підприємством «Трускавецька міська лікарня» Трускавецької міської ради, як на підставу повернення відповідачем вартості спожитого природного газу, не беруться судом до уваги з огляду на імперативну правову норму, закріплену у ст. 511 ЦК України. Відповідач стороною Договору № 658 не був, тому цей Договір не створює обов`язків для нього.

Договір № 658, якщо його дійсно укладено між сторонами, є обов`язковим до виконання на підставі ст. 629 ЦК України. В силу ст. 229 ЦК України він є оспорюваним правочином. Цією ж правовою нормою встановлено й наслідки визнання такого правочину недійсним.

З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Судовий збір у справі та понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 126, 129, 236, 238, 239, 240, 241, 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргазтрейдинг» (04070, м.Київ, вул. Сагайдачного Петра, будинок 25-Б, приміщення 1, код ЄДРПОУ 44544025) до Комунального некомерційного підприємства «Дрогобицька районна поліклініка» Дрогобицької міської ради (82100 м. Дрогобич, вул.Стрийська, 443/2, код ЄДРПОУ 22421239), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз трейдинг» (04116, м.Київ, вул. Шолуденка,1, код ЄДРПОУ 42399676), про стягнення 185113,85 грн. відмовити повністю.

Судовий збір у справі та понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу покласти на позивача.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення судового рішення.

СуддяБортник О.Ю.