Рішення

від 20.01.2025 по справі 922/3896/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/3896/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, м. Київ, 03680; код ЄДРПОУ: 40075815) в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Гетьмана Павла Скоропадського (колишня назва вул. Льва Толстого), буд. 61, м. Київ, 03035; код ЄДРПОУ: 41149437) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранбудторг" (вул. Плеханівська, буд. 114, м. Харків, 61001; код ЄДРПОУ: 39764970) про стягнення 45427,86 грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ: 40075815) в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ: 41149437) 04.11.2024 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранбудторг" (код ЄДРПОУ: 39764970) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором №БМЕСД-3-18/СУМ від 27.11.2020 на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна, орендованого за Договором оренди нерухомого майна від 27.11.2020 № БМЕС-01/52-ВУМ у розмірі 45 427,86 грн станом на 01.10.2024, у тому числі: основного боргу - 33 699,76 грн; пені - 5 236,51 грн; штрафу - 3 369,98 грн; інфляційних збитків - 2 206,44 грн та 3% річних від суми заборгованості - 915,17 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення умов договору та приписів чинного законодавства, не виконав свій обов`язок зі сплати платежів на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.11.2024 позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" залишено без руху та надано позивачу строк 10 днів з дня вручення йому даної ухвали для усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.12.2024, після усунення недоліків, позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі № 922/3896/24; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку частини п`ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

Вказаною ухвалою відповідачу, згідно з частиною першою статті 251 Господарського процесуального кодексу України, було встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву.

Як вбачається з програми "Діловодство спеціалізованого суду", ухвалу про відкриття провадження у справі № 922/3896/24 було отримано відповідачем 09.12.2024 через електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС. Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, саме з цієї дати починається обрахунок визначеного судом процесуального строку на подання відповідачем відзиву на позов.

10.12.2024 до суду надійшла заява позивача про закриття провадження у справі № 922/3896/24 в частині позовних вимог про стягнення з ТОВ "Гранбудторг" на користь АТ "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельномонтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" АТ "Українська залізниця" суми основного боргу за Договором № БМЕСД-3-18/СУМ від 27.11.2020 на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна, орендованого за Договором оренди нерухомого майна від 27.11.2020 № БМЕС-01/52-ВУМ, в розмірі 33699,76 грн та повернення з Державного бюджету України позивачу сплаченого судового збору в розмірі 1797,01 грн.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, а саме до 20.01.2024р. не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ч. 9ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згіднозі ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Суд констатує про те, що ним було дотримано строки розгляду справи.

Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

27.11.2020 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт на експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (балансоутримувач, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранбудторг" (орендар, відповідач) було укладено Договір № БМЕСД-3-18/СУМ на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна, орендованого за договором оренди нерухомого майна від 27.11.2020 № БМЕС-01/52-ВУМ (надалі - Договір).

За умовами цього Договору, балансоутримувач забезпечує утримання та обслуговування нерухомого майна, а саме: частину асфальтового покриття вантажного двору станції Харків-Балашовський, загальною площею - 250,00 кв.м, що розташовано в м.Харкові та знаходиться за адресою: вул. Плеханівська, 114 (надалі - майно), а орендар бере участь у відшкодуванні витрат балансоутримувача по обслуговуванню та утриманню майна (пункт 1.1 Договору).

Договір діє до моменту закінчення строку дії Договору оренди нерухомого майна № БМЕС-01/52-ВУМ від 27.11.2020 (основного договору), до 27.03.2023, але не раніше дня повернення майна за Актом приймання-передачі у відповідності до його умов (п. 3.1 Договору).

Як свідчать матеріали справи, майно було передано відповідачу у користування на підставі Акту приймання-передачі майна від 27.11.2020.

Майно відповідачем позивачу не повернуто і продовжує перебувати у його користуванні. Дія Договору сторонами не припинялась, у зв`язку із чим позивач здійснює нарахування відшкодування витрат на утримання майна.

Згідно з Довідкою позивача від 17.09.2024 № БМЕСД-3-10/2388, майно, яке надане в оренду відповідачу, не пошкоджене та не знищене внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Розмір витрат балансоутримувача по обслуговуванню та утриманню майна, що підлягає відшкодуванню орендарем, визначається пропорційно до площі майна, яким орендар користується відповідно до основаного договору оренди, від загальної площі об`єкта нерухомості, в якому розташоване таке майно (пункт 1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору, ціною договору є розмір щомісячного відшкодування орендарем витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування майна, що включає, крім іншого, податок на майно (земельний податок та податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), а також здійснені балансоутримувачем витрати по наданню комунальних послуг.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що розмір щомісячного відшкодування визначається на підставі Розрахунку (Додаток 1 до цього Договору), що є невід`ємною частиною Договору.

Розмір витрат балансоутримувача по наданню комунальних послуг має динамічний характер та визначається на підставі показників лічильників води, тепла та електричної енергії (за відсутності лічильників визначається розрахунковим шляхом згідно методики (правил) встановлених уповноваженим органом) та об`єму фактично спожитих послуг. Орендар самостійно, за необхідністю, укладає договори з відповідними комунальними службами (постачальними організаціями) на комунальні послуги (послуги з газопостачання, електропостачання, водопостачання, водовідведення та інше), що безпосередньо пов`язані з орендованим майном та не надані у відповідності до умов Договору.

Пунктом 2.4 Договору передбачено строки внесення відповідачем плати по відшкодуванню витрат балансоутримувача - не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, згідно з рахунком, виставленим ним.

Таким чином, відповідач взяв на себе грошові зобов`язання з систематичного внесення платежів з відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна.

З урахуванням положень п. 3.6 Договору оренди нерухомого майна № БМЕС-01/52-ВУМ від 27.11.2020 (основного договору), що передбачає нарахування орендної плати за весь час фактичного користування майном, та пунктів 2.1, 2.2 Договору, за період з 01.07.2023 по 31.08.2024 позивачем було нараховано 39 722,00 грн відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна, а також відшкодування витрат за користування земельними ділянками, з яких відповідачем сплачено 6022,24 грн. Відповідно заборгованість склала 33 699,76 грн станом на 01.10.2024.

Приймаючи до уваги те, що обов`язок відповідача зі сплати платежів на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна наставав щомісяця 20 числа місяця, наступного за звітним, незалежно від того, чи виставлявся рахунок позивачем, та з урахуванням приписів ст. 530 ЦК України, строки виконання грошових зобов`язань відповідача за Договором вважаються такими, що настали.

Пунктом 3.9 Договору оренди нерухомого майна від 27.11.2020 № БМЕС-01/52-ВУМ (основного договору) передбачено, що у разі припинення (розірвання) цього Договору орендар сплачує орендну плату до дати фактичного повернення майна за Актом приймання-передачі майна від орендаря до орендодавця включно.

Отже, відшкодування відповідачем витрат на утримання орендованого майна здійснюється до дати його фактичного повернення за Актом приймання-передачі майна від орендаря орендодавцю (балансоутримувачу).

У зв`язку із наявною заборгованістю за Договором, позивачем вживались заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення відповідачу претензій від 24.05.2023 № 18 (вих. № БМЕСД-3-11/284), від 20.02.2024 № 8 (вих.№ БМЕСД-3-11/53), на які відповідач своєчасно не відреагував.

Відповідно до даних з Виписки банку про рух коштів на банківському рахунку філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 05.11.2024 відповідач здійснив оплату згідно з Договором № БМЕСД-3-18/СУМ від 27.11.2020 в сумі 34 834,74 грн.

Таким чином, відповідач 05.11.2024 сплатив основний борг за Договором № БМЕСД-3-18/СУМ від 27.11.2020 на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна, орендованого за договором оренди нерухомого майна від 27.11.2020 № БМЕС-01/52-ВУМ, за період листопад 2022 року - серпень 2024 року включно, в сумі 33699,76 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено: якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до п. 6.2 Договору, у разі несвоєчасної оплати рахунків балансоутримувача орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочення, а також можливі збитки, надані балансоутримувачу несплатою виставлених ним рахунків.

Згідно з п. 6.3 Договору, у разі виникнення у орендаря заборгованості по відшкодування витрат балансоутримувача на утримання та обслуговування майна та витрат по наданню комунальних послуг у розмірі 50% та більше від сум, виставлених по рахункам за три місяці, орендар сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

При цьому, слід зазначити, що рахунок на оплату витрат, за своєю правовою природою, не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити витрати балансоутримувачу.

Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постанові Верховного Суду від 29.04.2020 року у справі № 915/641/19.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням положень про відповідальність за невиконання або несвоєчасне виконання обов`язків за Договором (п. 6.2, 6.3 Договору) та приписів ст. 625 ЦК України, позивачем здійснено нарахування пені в розмірі 5236,51 грн, штрафу в розмірі 3369,98 грн, інфляційних збитків у розмірі 2206,44 грн та 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання у розмірі 915,17 грн.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суд визнав вимоги про стягнення з відповідача пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат у вищевказаних розмірах законними та обґрунтованими.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем склав 11728,10 грн, з яких: пеня - 5236,51 грн, штраф - 3369,98 грн, інфляційні збитки - 2206,44 грн, 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання - 915,17 грн.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі наявних у матеріалах справи доказів суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" в частині стягнення пені в розмірі 5236,51 грн, штрафу в розмірі 3369,98 грн, інфляційних збитків у розмір 2206,44 грн, 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання в розмірі 915,17 грн обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

В частині стягнення основного боргу в розмірі 33699,76 грн провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 230 ГПК України.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 230, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранбудторг" (вул. Плеханівська, буд. 114, м. Харків, 61001; код ЄДРПОУ: 39764970) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, м. Київ, 03680; код ЄДРПОУ: 40075815) в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Гетьмана Павла Скоропадського (колишня назва вул. Льва Толстого), буд. 61, м. Київ, 03035; код ЄДРПОУ: 41149437) - заборгованість за Договором № БМЕСД-3-18/СУМ від 27.11.2020 на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна, орендованого за договором оренди нерухомого майна від 27 листопада 2020 року № БМЕС-01/52-ВУМ у розмірі 11728,10 грн (у тому числі: пеню в розмірі 5236,51 грн; штраф у розмірі 3369,98 грн; інфляційні збитки в розмірі 2206,44 грн; 3% річних у розмірі 915,17 грн), а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 625,39 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення основного боргу в розмірі 33699,76 грн провадження у справі закрити за відсутністю предмету спору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст. 256-257 ГПК України.

Повне рішення складено "20" січня 2025 р.

СуддяН.М. Кухар