Постанова

від 14.01.2025 по справі 908/3106/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 908/3106/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. (головуючий), Білоуса В.В., Васьковського О.В.

за участю секретаря судового засідання Громак В.О.,

учасники справи:

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тех Пром Газ",

ліквідатор ТОВ "Тех Пром Газ" арбітражний керуючий Маковий О.В. - Хоменко В.О., адвокат (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),

кредитор - Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області,

представник кредитора - Скитиба Н.І. (в порядку самопредставництва, в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

представник кредитора - Митюк С.П., адвокат (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),

кредитор - ОСОБА_2,

представник кредитора - Бохан О.С., адвокат,

кредитор - ОСОБА_1,

представник кредитора - Бохан О.С., адвокат,

розглянувши у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) касаційні скарги

1. Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України",

3. Ліквідатора ТОВ "Тех Пром Газ" арбітражного керуючого Макового О.В.,

4. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ,

на постанову Центрального апеляційного господарського суду

від 02.07.2024

у складі колегії суддів: Верхогляд Т.А. (головуюча), Чередка А.Є., Паруснікова Ю.Б.

у справі за заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех Пром Газ"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст руху справи

1. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.01.2021, зокрема, відкрито провадження у справі № 908/3106/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех Пром Газ" (далі - ТОВ "Тех Пром Газ", боржник);

введено процедуру розпорядження майном боржника;

розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Бурлакова В.В.

2. Постановою Господарського суду Запорізької області від 20.09.2022 у справі № 908/3106/20, зокрема, припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "Тех Пром Газ";

припинено повноваження розпорядника майна боржника Бурлакова В.В.;

визнано ТОВ "Тех Пром Газ" - банкрутом;

відкрито ліквідаційну процедуру;

ліквідатором ТОВ "Тех Пром Газ" призначено арбітражного керуючого Макового Олександра Віталійовича.

3. До Господарського суду Запорізької області 26.04.2023 надійшла заява від Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС у Запорізькій області, кредитор) про визнання грошових вимог до боржника, в якій заявник з урахуванням поданої заяви про уточнення, просив визнати грошові вимоги до боржника в розмірі 545 486 210,89 грн. та окремо судовий збір в розмірі 5 368,00 грн.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції за результатами розгляду заяви з грошовими вимогами

4. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.07.2023 у справі №908/3106/20 грошові вимоги ГУ ДПС у Запорізькій області до боржника ТОВ "Тех Пром Газ" у розмірі 545 486 210,89 грн., з яких 432 584 967,00 грн. - основного боргу, 108 222 451,75 грн. - штрафні санкції, 4 678 792,14 грн. пені - відхилено.

5. Приймаючи рішення, господарський суд першої інстанції виходив з тих обставин, що заявлені ГУ ДПС у Запорізькій області кредиторські вимоги до банкрута на суму 545 486 210,89 грн. виникли на підставі податкових повідомлень-рішень, які винесені після визнання боржника банкрутом, що суперечить частині 1 статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), тому такі вимоги підлягають відхиленню повністю.

За висновками місцевого господарського суду ТОВ "Тех Пром Газ" могло відповідати виключно за зобов`язаннями, що виникли в періоді з 12.01.2021 року до 20.09.2022 року.

6. Під час розгляду заяви ГУ ДПС у Запорізькій області господарським судом першої інстанції встановлено:

6.1. В обґрунтування поданої заяви з грошовими вимогами до боржника ГУ ДПС у Запорізькій області зазначено, що за боржником - ТОВ "Тех Пром Газ" рахується податковий борг у сумі 545 486 210,89 грн. а саме податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств виник на підставі донарахування податкового зобов`язання та штрафних санкцій по податковому повідомленню - рішенню (форми «Р») № 2837/13-01-07-04 від 14.02.2023 на суму 290 821 775, 00 грн. з яких грошове зобов`язання становить 232 657 420,00 грн. та 58 164 355,00 грн. складають штрафні санкції. ППР винесено на підставі акту перевірки від 20.01.2023 № 39/08-01-07-01/41931010; донарахування штрафних санкцій по податковому повідомленню - рішенню (форми «ПС») №2841/13-01-07-04 від 14.02.2023 у розмірі 1 360,00 грн. ППР винесено на підставі акту перевірки від 20.01.2023 № 39/08-01-07-01/41931010.

6.2. Податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів виник на підставі донарахування податкового зобов`язання та штрафних санкцій по податковому повідомленню - рішенню (форми «Р») №2839/13-01-07-04 від 14.02.2023 на суму 249 909 433,75 грн., з яких зобов`язання становить 199 927 547,00 грн. та 49 981 886,75 грн. складають штрафні санкції. ППР винесено на підставі акту перевірки від 20.02.2023 № 39/08-01 -07-01/41931010; донарахування штрафних санкцій по податковому повідомленню - рішенню (форми «ПН») №2840/13-01-07-04 від 14.02.2023 у розмірі 74 850,00 грн. ППР винесено на підставі акту перевірки від 20.01.2023 № 39/08-01-07-01/41931010.

6.3. Станом на день подання уточнюючої заяви про вимоги боржнику нарахована пеня у розмірі 4 678 792,14 грн.

6.4. На час відкриття провадження у справі про банкрутство, за даними ГУ ДПС у Запорізькій області податкова заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех Пром Газ" перед ГУ ДПС у Запорізькій області становить 545 486 210,89 грн., з яких 432 584 967,00 грн. - зобов`язання, 108 222 451,75 грн. - штрафні санкції, 4 678 792,14 грн. - пеня.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

7. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.07.2024 апеляційну скаргу ГУ ДПС у Запорізькій області задоволено частково.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.07.2023 року у справі №908/3106/20 скасовано.

Ухвалено нове рішення.

Визнано грошові вимоги ГУ ДПС у Запорізькій області до ТОВ "Тех Пром Газ" в розмірі 437 263 759,14 грн., з яких 432 584 967,00 грн.- зобов`язання, 4 678 792,14 грн.- пеня.

Грошові вимоги ГУ ДПС у Запорізькій області до ТОВ "Тех Пром Газ" в розмірі 108 222 451,75 грн. (штраф) - відхилені.

8. Постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що за податковими повідомленнями-рішеннями податкові зобов`язання боржника зі сплати податків виникло до відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Тех Пром Газ", тобто грошові вимоги кредитора на вказану суму виникли до визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, відповідно, підлягають визнанню в ліквідаційній процедурі.

Також, підлягає визнанню нарахована кредитором у відповідності до п.п. 129.1.1. п. 129.11 ст. 129 Податкового кодексу України, в період з січня 2019 року по грудень 2019 року, тобто до відкриття провадження у справі про банкрутство, пеня з податку на додану вартість в сумі 4 678 792,14 грн.

9. Штрафні санкції за порушення податкового законодавства з податку на додану вартість у сумі 50 056 736,75 грн. застосовані до боржника шляхом прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень: (форми Р) № 2839/13-01-07-04 від 14.02.2023 року; (форми ПН) № 2840/13-01-07-04 від 14.02.2023 року, тобто після відкриття провадження у справі про банкрутство та визнання боржника банкрутом.

10. З цих же підстав не підлягають визнанню заявлені до визнання кредитором штрафні санкції з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 58 165 715,00 грн., застосовані до боржника шляхом прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень: (форми Р) № 2837/13-01-07-04 від 14.02.2023 року; (форми ПС) № 2841/13-01-07-04 від 14.02.2023 року.

11. За висновком апеляційного господарського суду, податковим органом застосовані до боржника штрафні санкції на суму 108 222 451,75 грн. під час дії мораторію, що суперечить частині 3 статті 41 КУзПБ та є підставою для відхилення грошових вимог кредитора в цій частині.

12. Під час апеляційного провадження, судом апеляційної інстанції встановлено:

12.1. Заявлені ДПІ вимоги становлять заборгованість із податкових зобов`язань у загальному розмірі 432 584 967,00 грн., штрафних санкцій за порушення податкового законодавства у розмірі 108 222 451,75 грн., пені, нарахованої на заборгованість у розмірі 4 678 792,14 грн. Зазначені суми були нараховані за результатами податкової перевірки боржника.

12.2. Працівниками ГУ ДПС у Запорізькій області відносно боржника була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 08.02.2018 року по 13.01.2023 року, валютного законодавства за період з 08.02.2018 року по 13.01.2023 року, з питань єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 08.02.2018 року по 13.01.2023 року, іншого законодавства за період з 08.02.2018 року по 13.01.2023 року, за результатами якої складено акт № 39/08-01-07-01/41931010 від 20.01.2023 року.

12.3. За підсумками перевірки ДПІ винесені податкові повідомлення-рішення щодо донарахування боржнику основного зобов`язання та штрафних санкцій:

- з податку на додану вартість:

1) податкове повідомлення рішення (форми Р) № 2839/13-01-07-04 від 14.02.2023 на суму 249 909 433,75 грн., з яких 199 927 547,00 грн. - основне зобов`язання, 49 981 886,75 грн. штрафні санкції;

2) податкове повідомлення рішення (форми ПН) № 2840/13-01-07-04 від 14.02.2023 року на суму 74 850,00 грн. штрафних санкцій.

12.4. У відповідності до п.п. 129.1.1. п. 129.11 ст. 129 Податкового кодексу України, податковим органом нарахована боржнику пеня з податку на додану вартість в сумі 4 678 792,14 грн.

- з податку на прибуток приватних підприємств:

1) податкове повідомлення рішення (форми Р) № 2837/13-01-07-04 від 14.02.2023 року на суму 290 821 775,00 грн., з яких 232 657 420,00 грн. - основне зобов`язання, 58 164 355,00 грн. штрафні санкції;

2) податкове повідомлення рішення (форми ПС) № 2841/13-01-07-04 від 14.02.2023 року на суму 1 360,00 грн. штрафних санкцій.

12.5. Зі змісту заяви ГУ ДПС у Запорізькій області з грошовими вимогами до боржника та доданих до неї доказів вбачається, що терміном сплати боржником:

- з податку на додану вартість:

1) податкове повідомлення рішення (форми Р) № 2839/13-01-07-04 від 14.02.2023 року на суму 199 927 547,00 грн. - основне зобов`язання, є період з січня 2019 року по січень 2021 року.

- з податку на прибуток приватних підприємств:

1) податкове повідомлення рішення (форми Р) № 2837/13-01-07-04 від 14.02.2023 року на суму 232 657 420,00 грн. - основне зобов`язання, є період 2019 та 2020 років.

12.6. Пеня з податку на додану вартість в сумі 4 678 792,14 грн., нарахована податковим органом у відповідності до п.п. 129.1.1. п. 129.11 ст. 129 Податкового кодексу України, в період з січня 2019 року по грудень 2019 року, тобто до відкриття провадження у справі про банкрутство.

12.7. Штрафні санкції за порушення податкового законодавства з податку на додану вартість у сумі 50 056 736,75 грн., застосовані до боржника шляхом прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень: (форми Р) №2839/13-01-07-04 від 14.02.2023; (форми ПН) № 2840/13-01-07-04 від 14.02.2023, штрафні санкції з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 58 165 715,00 грн. - застосовані до боржника шляхом прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень: (форми Р) № 2837/13-01-07-04 від 14.02.2023; (форми ПС) № 2841/13-01-07-04 від 14.02.2023, тобто після відкриття провадження у справі про банкрутство та визнання боржника банкрутом.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

13. Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.07.2024 у справі № 908/3106/20, з вимогою постанову в частині відхилення грошових вимог у розмірі 108 222 451,75 грн. грн. (штрафні санкції) - скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким взнати грошові вимоги Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у Запорізькій області до ТОРВ "Тех Пром Газ" у розмірі 108 222 451,75 грн. - штрафні санкції та включити грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області до реєстру вимог кредиторів.

В іншій частині судове рішення залишити без змін.

14. Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.07.2024 у справі № 908/3106/20, з вимогою оскаржену постанову скасувати повністю, ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.07.2023 у справі № 908/3106/20 залишити в силі.

15. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулись до Верховного Суду зі спільною касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.07.2024 у справі № 908/3106/20, з вимогою скасувати постанову в частині визнання грошових вимог Головного управління ДПС у Запорізькій області до ТОВ "Тех Пром Газ" в розмірі 437 263 759,14 грн, з яких 432 584 967,00 грн. - зобов`язання, 4 678 792,14 грн. - пеня, та залишити в силі ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.07.2023 у справі №908/3106/20 у відповідній частині.

Також подане клопотання розглянути можливість передачі справи на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

16. Ліквідатор ТОВ "Тех Пром Газ", арбітражний керуючий Маковий О.В. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.07.2024 у справі №908/3106/20, з вимогою оскаржену постанову скасувати повністю, ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.07.2023 у справі №908/3106/20 залишити в силі.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

17. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 908/3106/20, зв касаційною скаргою ГУ ДПС у Запорізькій області, було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2024.

18. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 908/3106/20, за касаційною скаргою ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.10.2024.

19. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 908/3106/20, за касаційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_1, було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.11.2024.

20. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 908/3106/20, за касаційною скаргою Ліквідатора ТОВ "Тех Пром Газ", арбітражного керуючого Макового О.В., було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.11.2024.

21. Ухвалою Верховного Суду від 18.11.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 908/3106/20 за касаційними скаргами ГУ ДПС у Запорізькій області, ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , ліквідатора ТОВ "Тех Пром Газ", арбітражного керуючого Макового О.В. на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.07.2024.

Об`єднано в одне касаційне провадження касаційні скарги ГУ ДПС у Запорізькій області, ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , ліквідатора ТОВ "Тех Пром Газ", арбітражного керуючого Макового О.В.Судове засідання призначено на 10.12.2024, про що повідомлено всіх учасників судового процесу.

22. 29.11.2024 до Верховного Суду від Ліквідатора ТОВ "Тех Пром Газ", арбітражного керуючого Макового О.В. надійшов відзив на касаційну скаргу ГУ ДПС у Запорізькій області з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.

23. 03.12.2024 від ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" та до Суду надійшов Відзив на касаційну скаргу ГУ ДПС у Запорізькій області з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.

24. 03.12.2024 та 04.12.2024 засобами електронного зв`язку на адресу Касаційного господарського суду від Головного управління ДПС у Запорізькій області та ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" надійшли заяви про проведення судового засідання у справі № 908/3106/20 в режимі відеоконференції.

25. Ухвалою Верховного Суду від 05.12.2024 клопотання ГУ ДПС у Запорізькій області та ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволені.

Ухвалено проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.

26. Ухвалою Верховного Суду від 10.12.2024 відкладено розгляд касаційних скарг ГУ ДПС у Запорізькій області, ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", ОСОБА_2 та ОСОБА_1, ліквідатора ТОВ "Тех Пром Газ" арбітражного керуючого Макового О.В., на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.07.2024 у справі №908/3106/20.

Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційних скарг відбудеться 14.01.2025.

27. 13.01.2025 до Верховного Суду від Ліквідатора ТОВ "Тех Пром Газ" арбітражного керуючого надійшли письмові пояснення до касаційної скарги.

28. В судовому засіданні 14.01.2025 (в режимі відеоконференції) представниця ГУ ДПС у Запорізької області повністю підтримала вимоги касаційної скарги за доводами викладеними в ній, просила Верховний Суд постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.07.2024 у справі № 908/3106/20, в частині відхилення грошових вимог у розмірі 108 222 451,75 грн. (штрафні санкції), - скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким визнати грошові вимоги Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу - Головного управління ДПС у Запорізькій області до ТОВ "Тех Пром Газ" у розмірі 108 222 451,75 грн. - штрафні санкції та включити грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області до реєстру вимог кредиторів.

В іншій частині судове рішення залишити без змін.

Повністю заперечила проти вимог та доводів інших скаржників.

29. Представник ТОВ "Оператор газотранспортної системи України та представник ліквідатора ТОВ "Тех Пром Газ" в засіданні суду 14.01.2025 (в режимі відеоконференції), а також представник ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (в залі суду) проти касаційної скарги ГУ ДПС у Запорізької області заперечили з підстав необґрунтованості доводів скаржника.

Повністю підтримали касаційні скарги ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , ліквідатора ТОВ "Тех Пром Газ" арбітражного керуючого Макового О.В. за доводами викладеними в них. Просили Суд постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.07.2024 у справі № 908/3106/20 скасувати, залишити в силі ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.07.2023 року у справі №908/3106/20

30. Інші учасники провадження у справі у судове засідання повноважених представників не направили.

Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином.

Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, а ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду несе учасник справи, який подав відповідну заяву, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.

31. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (14.01.2025) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 14.01.2025.

32. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 28.10.2024 № 740/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 29.10.2024 № 4024-IX), Верховний Суд розглядає справу № 908/3106/20 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

Розгляд заяв та клопотань

33. Скаржниками ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у касаційній скарзі заявлено клопотання про передачу справи на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з метою відступу від висновків про застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 17.01.2024 у справі № 903/51/20, згідно якого для цілей розгляду грошових вимог податкового органу до боржника у справі про банкрутство та кваліфікації їх як конкурсних чи поточних, моментом виникнення грошових вимог податкового органу в розумінні КУзПБ слід вважати перший день несплати боржником податку, що настає за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України (далі - ПК України) для подання податкової декларації за відповідним податком.

34. На переконання скаржників, спрямування коштів, одержаних від продажу майна банкрута, на задоволення вимог податкового органу, заявлених після спливу визначеного частиною 1 статті 45 КУзПБ 30-денного строку протягом якого конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, у третю чергу (у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 64 КУзПБ) суттєво порушує баланс інтересів кредиторів.

35. Ліквідатором ТОВ "Тех Пром Газ" арбітражним керуючим Маковим О.В. у письмових поясненнях до касаційної скарги (вх. № 8034/2024 від 13.01.2025) підтримано клопотання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо передачі даної справи на розгляд Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду.

36. Згідно з частиною першою статті 302 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України) суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати або у складі такої палати.

37. Питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи (частина перша статті 303 ГПК України).

Основним завданням Верховного Суду є забезпечення сталості та єдності судової практики (частини перша статті 36 Закону "Про судоустрій і статус суддів").

38. Тобто, з метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій, Верховний Суд повинен мати ґрунтовні підстави: його попередні рішення або підходи застосовані в цих рішеннях мають бути очевидно застарілими внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання, враховуючи зміни, що відбулися в суспільних відносинах, у законодавстві, практиці ЄСПЛ; існування невідповідності критерію "якість закону" законодавчих норм, що призвело до різного тлумачення судами (колегіями, палатами) норм права.

39. Отже, необхідність відступу від правових позицій Верховного Суду повинна мати тільки важливі підстави, реальне підґрунтя, суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності вагомої для цього причини, а метою відступу може слугувати виправлення лише тих суперечностей (помилок), що мають фундаментальне значення для правозастосування (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №823/2042/16 та постановах Верховного Суду від 05.07.2022 у справі №904/3860/19, від 28.09.2021 у справі № 910/8091/20, від 24.06.2021 у справі № 914/2614/13).

40. Ураховуючи наведені висновки, колегія суддів не вбачає підстав для передачі цієї справи на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у порядку частини першої статті 302 ГПК України у зв`язку з відсутністю вагомих та достатніх аргументів, які б свідчили про необхідність відступу від правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 17.01.2024 у справі № 903/51/20.

41. При цьому, аргументи заявників, наведені в обґрунтування підстав для відступу від правового висновку Верховного Суду у зазначеній постанові, спрямовані на доведення необхідності формування висновку про застосування норм права у тому контексті, який унеможливить визнання грошових вимог податкового органу за податковими зобов`язаннями, які виникли раніше, однак визначені лише у прийнятих після відкриття ліквідаційної процедури ППР, тобто здійснення правозастосування виключно в інтересах боржника та інших кредиторів у такій категорії справ, однак без урахування інтересів контролюючого органу як кредитора (який діє в інтересах держави та має права нарівні з іншими кредиторами), що є неприйнятним.

42. Таким чином, враховуючи відсутність вмотивованих обґрунтувань щодо необхідності відступлення від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 17.01.2024 у справі № 903/51/20, заявлене ОСОБА_2 та ОСОБА_1 клопотання про передачу справи на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, що підтримано Ліквідатором ТОВ "Тех Пром Газ" арбітражним керуючим Маковим О.В, - задоволенню не підлягає.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(ГУ ДПС у Запорізькій області)

43. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає, про невірне застосування норм п. п. 14.1.139, 14.1.156, 14.1.175, п. 14.1, п. 31.1 ст. 31, п. 33.1 ст. 33, 37.2 ст. 37, ст. 58, ст. 123 ПК України за неврахування висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 02.06.2022 у справі № 922/3062/20.

Доводи скаржника

(ТОВ "Оператор газотранспортної системи України")

44. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає, про неправильне застосування статей 101, 102, 129 ПК України з урахуванням п. 52-1 підр. 10 "Інші перехідні положення" розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України без урахування висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 17.04.2019 у справі № 43/75-15/7-б, постанові від 06.02.2018 у справі № 807/2097/16, постанові від 02.05.2018 у справі № 923/1092/16, постанові від 04.09.2018 у справі № 813/4430/16, постанові від 19.09.2019 у справі № 910/11620/18, постанові від 31.10.2019 у справі № 925/1242/15, постанові від 05.12.2019 у справі № 910/1678/19, постанові від 16.08.2023 у справі № 922/5238/21, постанові від 17.09.2024 у справі № 903/877/20.

Доводи скаржника

( ОСОБА_2 та ОСОБА_1)

45. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає, про неправильне застосування статей 101, 102, 129 ПК України без урахування висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 17.04.2019 у справі № 43/75-15/7-б, постанові від 06.02.2018 у справі № 807/2097/16, постанові від 02.05.2018 у справі № 923/1092/16, постанові від 04.09.2018 у справі № 813/4430/16, постанові від 19.09.2019 у справі № 910/11620/18, постанові від 31.10.2019 у справі № 925/1242/15, постанові від 05.12.2019 у справі № 910/1678/19, постанові від 16.08.2023 у справі № 922/5238/21, постанові від 17.09.2024 у справі № 903/877/20; зазначають про необхідність відступлення від висновків щодо застосування п. 57.3 ст. 57 ПК України в сукупності зі статтею 59 КУзПБ, викладених у постанові Верховного Суду від 17.01.2024 у справі № 903/51/20.

Доводи скаржника

(Ліквідатор ТОВ "Тех Пром Газ" арбітражний керуючий Маковий О.В.)

46. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає, про неправильне застосування статей 101, 102, 129 ПК України без урахування висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 17.04.2019 у справі № 43/75-15/7-б, постанові від 06.02.2018 у справі № 807/2097/16, постанові від 02.05.2018 у справі № 923/1092/16, постанові від 04.09.2018 у справі № 813/4430/16, постанові від 19.09.2019 у справі № 910/11620/18, постанові від 31.10.2019 у справі № 925/1242/15, постанові від 05.12.2019 у справі № 910/1678/19, постанові від 16.08.2023 у справі № 922/5238/21, постанові від 17.01.2024 у справі № 903/51/20.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

47. Відповідно до вимог статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

48. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

49. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

50. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

51. Враховуючи встановлені приписами статті 300 ГПК України межі перегляду справі судом касаційної інстанції, виходячи зі змісту доводів та вимог касаційних скарг, предметом касаційного перегляду є постанова Центрального апеляційного господарського суду від 02.07.2024 у справі № 908/3106/20 в повному обсязі.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

52. За змістом статті 1 КУзПБ грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов`язань належать зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

53. Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема статтями 45, 46, 47 КУзПБ.

54. В силу вказаних вище норм, під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог, суд має з`ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).

55. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником; надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).

56. Покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18; від 13.09.2022 у справі № 904/6251/20).

57. Заявник самостійно визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство.

58. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17.

59. Предметом розгляду у цій справі є грошові вимоги ГУ ДПС у Запорізькій області у сумі 437 263 759,14 грн., з яких 432 584 967,00 грн.- зобов`язання, 4 678 792,14 грн.- пеня та правомірність відхилення судом апеляційної інстанції грошових вимог ГУ ДПС у Запорізькій області в сумі 108 222 451,75 грн. - штрафні санкції.

60. Судом апеляційної інстанції встановлено, що грошові вимоги податкового органу виникли, за результатами позапланової виїзної документальної перевірки (Акт від 20.01.2023 №39/08-01-07-01/41931010) на підставі:

1) податкового повідомлення-рішення (форми Р) № 2837/13-01-07-04 від 14.02.2023 на суму 290 821 775,00 грн., з яких 232 657 420,00 грн. - основне зобов`язання, 58 164 355,00 грн. штрафні санкції;

2) податкового повідомлення-рішення (форми ПС) № 2841/13-01-07-04 від 14.02.2023 на суму 1 360,00 грн. штрафних санкцій;

3) податкового повідомлення-рішення (форми Р) № 2839/13-01-07-04 від 14.02.2023 на суму 249 909 433,75 грн., з яких 199 927 547,00 грн. - основне зобов`язання, 49 981 886,75 грн. штрафні санкції;

4) податкового повідомлення-рішення (форми ПН) № 2840/13-01-07-04 від 14.02.2023 року на суму 74 850,00 грн. штрафні санкції.

5) також, у відповідності до п.п. 129.1.1. п. 129.11 ст. 129 ПК України, контролюючим органом нарахована боржнику пеня з податку на додану вартість в сумі 4 678 792,14 грн.

61. З огляду на положення статей 45 - 47 КУзПБ, податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов`язань по сплаті податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з документами, що ці зобов`язання підтверджують, а господарський суд зобов`язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов`язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу.

62. Відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 59 КУзПБ з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

63. Розгляд та визнання грошових вимог податкових органів у процедурах банкрутства здійснюється судами з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов`язань боржника згідно з вимогами ПК України, які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов`язання виникають до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство.

64. Порядок виникнення грошових зобов`язань щодо сплати податків та зборів визначений ПК України, положеннями пунктів 1.1. та 1.3 статті 1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Однак, питання погашення податкового боргу з осіб, на яких поширюються процедури, визначені КУзПБ, регулюються цим Кодексом.

65. Податковий кодекс України дає визначення грошового зобов`язання, яке є спеціальним для цілей податкового законодавства, а саме - грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (п. 14.1.39. ПКУ).

66. Податкове зобов`язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (пп. 14.1.156 п.14.1 ст. 14 ПК України).

67. Податкове повідомлення-рішення - це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

68. Податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

69. Згідно з підпунктом 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України пенею є сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та несплачена у встановлені законодавством строки.

70. Відповідно до підпункту 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

71. Згідно з пунктом 31.1 статті 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

72. За правилами пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

73. Підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України визначено, що строк подачі податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

74. Строки сплати податкового зобов`язання встановлені статтею 57 ПК України, пунктом 57.3 якої передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

75. Таким чином, у разі несплати платником податків протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення або ж закінчення процедури його оскарження, визначених контролюючим органом грошових зобов`язань такі податкові зобов`язання вважаються узгодженими. Факт узгодження податкового зобов`язання має наслідком обов`язок платника податку сплатити таке зобов`язання у встановлений законом строк.

76. Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з цим Кодексом, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (абзац перший пункту 111.2 статті 111 ПК України). Згідно з пунктом 112.5 статті 112 ПК України підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення та стягнення штрафу є податкове повідомлення-рішення, що відповідає вимогам, визначеним пунктом 58.1 статті 58 цього Кодексу.

77. Згідно з підпунктом 20.1.34. пункту 20.1. статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

78. Пунктом 102.1. статті 102 ПК України встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з пунктом 102.4. цієї статті у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

79. Верховний Суд у постанові від 25.02.2020 у справі № 1340/5767/18 дійшов висновку, що контролюючий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з платників податків із дотриманням відповідних умов, встановлених пунктом 95.2 статті 95 ПК України, які надають право на примусове стягнення податкового боргу, а також строку - 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Строк у 1095 днів є присічним для контролюючого органу, протягом і в межах якого ним можуть бути вжиті заходи щодо погашення податкового боргу, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом.

80. Водночас, визнаючи грошові вимоги ГУ ДПС у Запорізькій області у сумі 437 263 759,14 грн., суд апеляційної інстанції наведеного вище не врахував та не встановив момент виникнення податкового боргу та дотримання податковим органом встановленого законом строку як проведення відповідних перевірок (прийняття повідомлень-рішень), так і, відповідно, звернення до суду.

81. Крім того, судом апеляційної інстанції не було проаналізовано нормативно-правові акти, якими зупинявся перебіг строків давності, передбачених статтею 102 ПК України.

82. В цій частині колегія суддів звертається до висновків Верховного Суду у справі № 320/15639/23 (постанова від 18.12.2024):

82.1. Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" (набрав чинності 18 березня 2020 року) підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 52-2, яким, серед іншого, встановлено, що на період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

82.2. Надалі, процитована норма пункту 52-2 Підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України змінена Законом України від 13 травня 2020 року № 591-IX, а саме слова та цифри "по 31 травня 2020 року" замінено цифрами та словами "по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)".

82.3. Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

82.4. З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України від 03 березня 2022 року №2118-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану", який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі - Закон № 2118-IX).

82.5. Законом № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнений пунктом 69, зокрема підпунктом 69.9 установлено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

82.6. 12 травня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2260-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" (далі - Закон № 2260-IX, набрав чинності 27 травня 2022 року), який зупинив дію пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України на період дії воєнного, надзвичайного стану, а також доповнив статтю 102 пунктом 102.9 такого змісту: " 102.9. На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи".

82.7. Законом України від 03 листопада 2022 року № 2719-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу" (набрав чинності 25 листопада 2022 року) пункт 69.9 доповнено абзацом п`ятим, за змістом якого для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім, зокрема, строків здійснення заходів з погашення податкового боргу платників податків - суб`єктів господарювання, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, передбачені статтями 59-60, 87-101 цього Кодексу, та/або визначення грошових зобов`язань згідно із статтею 116 цього Кодексу.

82.8. Надалі, Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану" (набрав чинності 01 серпня 2023 року) пункт 102.9 статті 102 виключено, а пункт 69 підрозділу 10 доповнено підпунктом 69.40. такого змісту:

"Тимчасово з 1 серпня 2023 року контролюючі органи не здійснюють передбачені статтями 59-60, 87-101 цього Кодексу заходи з погашення податкового боргу, що виник до 24 лютого 2022 року:

1) щодо платників податків - суб`єктів господарювання, податкова адреса яких станом на дату початку тимчасової окупації є тимчасово окуповані Російською Федерацією території України, - до останнього числа місяця, в якому була завершена тимчасова окупація, а у випадку зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України - до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження;

2) щодо платників податків - суб`єктів господарювання, податкова адреса яких станом на дату початку бойових дій є території, на яких ведуться активні бойові дії, - до останнього числа місяця, в якому було завершено бойові дії на відповідних територіях, а у випадку зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України - до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження;

3) щодо платників податків - суб`єктів господарювання, податкова адреса яких станом на дату початку можливих бойових дій є території можливих бойових дій, - до останнього числа місяця, в якому була припинена можливість бойових дій на відповідних територіях, а у випадку зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України - до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження;

4) щодо платників податків - фізичних осіб (у тому числі осіб, які провадять незалежну професійну діяльність), місцем проживання яких є тимчасово окуповані Російською Федерацією території України або території, на яких ведуться активні бойові дії, або території можливих бойових дій, - до останнього числа місяця, в якому була завершена тимчасова окупація або завершені бойові дії, або припинена можливість бойових дій на відповідних територіях.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Дати завершення тимчасової окупації, завершення бойових дій та дати припинення можливості бойових дій визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Установити, що для платників податків, стосовно яких контролюючим органом не застосовуються заходи стягнення згідно з цим підпунктом, зупиняється перебіг строків давності, визначених пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу".

83. Отже, враховуючи наведене правове регулювання, перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (в тому числі й щодо строків здійснення заходів з погашення податкового боргу) зупинявся:

- з 18 березня 2020 року по 17 березня 2022 року - відповідно до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України для всіх платників податків;

- з 07 березня 2022 року по 24 листопада 2022 року - відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України для всіх платників податків;

- з 17 березня 2022 року по 01 серпня 2023 року - відповідно до пункту 102.9 статті 102 Кодексу, при цьому в період з 17 березня 2022 року по 27 травня 2022 року норма діяла без виключень, а з 27 травня 2022 року по 01 серпня 2023 року - з виключеннями щодо випадків, передбачених Податкового кодексу України.

84. У період з 24 листопада 2022 року по 01 серпня 2023 року з огляду на положення підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України перебіг строку здійснення заходів з погашення податкового боргу зупинявся для платників податків, які не мають можливості своєчасно виконувати податкові обов`язки, передбачені статтями 59 - 60, 87 - 101 Кодексу, та/або визначення грошових зобов`язань згідно із статтею 116 Кодексу.

85. Така ж правова позиція, щодо застосування приписів статті 102 ПК України у поєднанні з застосуванням пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПКУ, викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 09.07.2024 у справі № 904/2730/23, від 07.08.2024 у справі №908/3781/21.

86. Поряд з цим, судом апеляційної інстанції встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства: з податку на додану вартість у сумі 50 056 736,75 грн. (податкові повідомлення-рішення (форми Р) № 2839/13-01-07-04 від 14.02.2023 року; (форми ПН) № 2840/13-01-07-04 від 14.02.2023; з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 58 165 715,00 грн (податкові повідомлення-рішення (форми Р) № 2837/13-01-07-04 від 14.02.2023 року; (форми ПС) № 2841/13-01-07-04 від 14.02.2023 року), - застосовані податковим органом після відкриття провадження у справі про банкрутство та визнання боржника банкрутом, відтак не підлягають визнанню, оскільки таке нарахування суперечить частині 3 статті 41 КУзПБ.

87. В цій частині колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне:

87.1. Пенею є сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України)

87.2. ПК України у пункті 129.1 статті 129 диференціює момент з якого починається розрахунок пені в залежності від обставин виникнення податкового зобов`язання: при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки (підпункт 129.1.1); при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок (підпункт 129.1.2); при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу (підпункт 129.1.3).

87.3. Зокрема, за змістом пункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається, при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

87.4. Передумовою нарахування пені з підстав, передбачених пунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України, є несплата платником податків у встановлені законом строки суми узгодженого податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки.

87.5. На суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (пункт129.4 статті 129 ПК України).

88. Колегія суддів касаційної інстанції також акцентує, що з 01.01.2021 набули чинності зміни до статті 129 ПК України, внесені Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" № 466-IX від 16.01.2020, якими доповнено цю статтю пунктом 129.9, що визначає перелік випадків коли пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню, до яких віднесено, зокрема, закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків (підпункт 129.9.1).

89. Аналіз наведених вище приписів дає підстави для висновку, що грошові вимоги у сумі нарахованої контролюючим органом пені можуть бути заявлені до боржника у справі про банкрутство до їх анулювання в силу закону відповідно до пункту 129.9 статті 129 ПК України, отже до спливу 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.

90. Зазначене кореспондується із положеннями пунктів 101.1, 101.2 статті 101, пункту 102.4 статті 102 ПК України щодо застосування спеціального строку давності для стягнення контролюючим органом податкового боргу (1095 календарних днів з дня його виникнення) і його списання, як безнадійного, у разі спливу вказаного строку, а також висновками щодо застосування цих норм, викладеними у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №807/2097/16, від 04.09.2018 у справі № 813/4430/16, від 19.09.2019 №910/11620/18, від 24.10.2019 у справі № 906/665/17, 22.04.2021 у справі №902/873/19, від 02.11.2021 у справі № 917/399/15, від 01.06.2022 у справі №927/104/21 та інших

91. Отже, розглядаючи грошові вимоги контролюючого органу до боржника заявлені у розмірі пені, нарахованої на податкове зобов`язання чи штрафні санкції, господарський суд зобов`язаний встановити, зокрема:

1) базу нарахування пені (правові підстави виникнення податкового зобов`язання та момент його узгодження (у т. ч. з урахуванням результатів оскарження), правові підстави та строк сплати штрафу);

2) з якого моменту у контролюючого органу виникло право нараховувати пеню платнику податку та чи було таке право реалізовано у передбачений ПК України спосіб;

3) період нарахування пені, таким чином перевірити дотримання 1095 денного строку з дня коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків;

4) заявлення цих вимог до боржника у межах справи про банкрутство до настання строку/умов анулювання пені відповідно до підпункту 129.9 статті 129 ПК України.

92. Наведеного вище правового регулювання правовідносин зі стягнення податкового боргу у сумі пені, суд апеляційної інстанції повною мірою не врахував, тому дійшов передчасних висновків стосовно заявлених контролюючим органом кредиторських вимог у сумі штрафних санкцій, мотивуючи рішення лише обставинами нарахування цих вимог під час дії мораторію.

93. Колегія суддів звертається до висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 16.04.2024 у справі № 926/869-б/23 за якою, якщо основне податкове зобов`язання, і його момент невиконання, з яким у податкового органу виникає право нарахування штрафних санкцій, виникло у боржника до порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію, відповідно, незалежно від часу документального оформлення таких зобов`язань податковим органом, такі вимоги можуть вважатися конкурсними, тобто такими, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію.

94. Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначеного не врахував, а також, відмовляючи у визнанні грошових вимог Головного управління ДПС України у Запорізькій області на суму 108 222 541,75 грн., не встановив, за який період були нараховані такі штрафні санкції та коли виникло право у податкового органу їх нарахування, з урахуванням норм правового регулювання відповідних порушень.

95. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

96. Верховий Суд наголошує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

97. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

98. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

99. Враховуючи викладене вище, колегія суду виснувала, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції як в частині визнаних грошових вимог у сумі 437 263 759,14 грн. так і в частині відхилених заявлених грошових вимог ГУ ДПС у Запорізькій області в сумі 108 222 451,75 грн. (штрафні санкції) таким вимогам закону повною мірою не відповідає.

100. З огляду на викладене, аргументи касаційних скарг (пункти 13-16 цієї Постанови) частково знайшли своє підтвердження під час касаційного провадження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

101. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

102. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

103. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 ГПК України).

104. В даному випадку, суд апеляційної інстанції скасував ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.07.2023 в повному обсязі та, за результатами розгляду справи, прийняв нове рішення, що є предметом оскарження в цьому касаційному провадженні.

105. За таких обставин відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з`ясувати дійсні обставини справи перешкоджає прийняттю рішення по суті справи, тому постановлене судове рішення суду апеляційної інстанцій підлягає скасуванню повністю з направленням справи на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

106. Під час нового розгляду справи, суду слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, прав і обов`язків сторін, відтак з урахуванням всіх обставин виникнення податкового зобов`язання і нарахування податкового боргу надати мотивовану правову оцінку вимогами ГУ ДПС у Запорізькій області, у тому числі з урахуванням положень статті 129 ПК України та наведеного у цій постанові.

На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", ОСОБА_2 та ОСОБА_1, ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех Пром Газ", арбітражного керуючого Макового О.В. на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.07.2024 у справі № 908/3106/20 -задовольнити частково.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.07.2024 у справі № 908/3106/20 - скасувати повністю.

3. Справу № 908/3106/20 передати на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоус

О.В. Васьковський