Ухвала

від 20.01.2025 по справі 910/20033/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/20033/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мамалуя О. О., Рогач Л. І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Житлово-будівельного кооперативу "Комунар" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 (колегія суддів: Кропивна Л. В., Пономаренко Є. Ю., Руденко М. А.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" до Житлово-будівельного кооперативу "Комунар", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Акціонерне товариство "К.Енерго" в особі ліквідатора Паркулаба Володимира Григоровича, про стягнення 715 351,89 грн,

ВСТАНОВИВ:

28.12.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Комунар" про стягнення боргу у розмірі 715 351,89 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.05.2024 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 13.06.2024 заяву Житлово-будівельного кооперативу "Комунар" про ухвалення додаткового рішення задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" на користь Житлово-будівельного кооперативу "Комунар" суму відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 650,00 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2024 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2024 задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.05.2024 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2024 скасовано. Прийнято нове рішення - про задоволення позову.

Житлово-будівельний кооператив "Комунар" звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, рішення місцевого господарського суду залишити без змін. Крім того, у касаційній скарзі заявлені клопотання: про поновлення строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції та про зупинення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 до вирішення цієї касаційної скарги Верховним Судом.

Також від Житлово-будівельного кооперативу "Комунар" надійшли доповнення до касаційної скарги, в яких скаржник зазначив додаткові підстави касаційного оскарження.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.01.2025 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Мамалуя О. О., Рогач Л. І.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, зважаючи на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках.

У силу пункту 2 частини третьої статті 287 цього ж Кодексу не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з приписами частин п`ятої та сьомої статті 12 ГПК України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Пунктом 1 частини першої статті 163 ГПК України встановлено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 встановлено у розмірі 2 684 грн.

Предметом позову у цій справі є стягнення 715 351,89 грн, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як зазначено вище, у пункті 2 частини третьої статті 287 ГПК України унормовано випадки, за яких судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, може бути предметом касаційного оскарження.

Разом з тим Житлово-будівельний кооператив "Комунар" не зазначив у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

Отже, скаржник не дотримався умови допуску справи до касаційного оскарження, в якій предметом позову є стягнення грошових коштів, розмір яких не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому Верховний Суд звертає увагу на те, що учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 цього ж Кодексу суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Ураховуючи наведене, а також зважаючи на те, що Житлово-будівельний кооператив "Комунар" не зазначив підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на підставі пункту 1 частини першої статті 293 цього ж Кодексу, оскільки її подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції та про зупинення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 до розгляду цієї касаційної скарги Верховним Судом не розглядаються.

Керуючись статтями 12, 234, пунктом 2 частини третьої статті 287 та пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/20033/23 за касаційною скаргою Житлово-будівельного кооперативу "Комунар" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя О. О. Мамалуй

Суддя Л. І. Рогач