Рішення

від 10.12.2024 по справі 953/12232/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/12232/23

н/п 2/953/1290/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Муратової С.О.,

при секретарі - Драгані О.А.,

представника позивача - адвоката Прядка О.О. (в режимі відеоконференцзв`язку),

представника відповідача - адвоката Бойка В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , подану її представником адвокатом Прядком Олександром Олександровичем до Державного науково-виробничого підприємства «Об`єднання Комунар», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство із додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія», Моторне (транспортне) страхове бюро України про відшкодування шкоди, заподіяної від нещасного випадку на виробництві, -

встановив:

До Київського районного суду м. Харкова 19.12.2023 надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить стягнути з ДНВП «Об`єднання Комунар», код ЄДРПОУ 14308730 на користь ОСОБА_1 200000,00 грн. моральну шкоду, завдану кримінальним правопорушення, а також судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

На обґрунтування позовної заяви зазначає, зокрема, що на розгляді Київського районного суду міста Харкова перебувала кримінальна справа № 953/13863/20 за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.1 ст. 286 КК України. Згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні №12020220000000172 встановлено, що 12.02.2020 близько 12 год 20 хв ОСОБА_2 , виконуючи роботи з очищення від снігу доріг і площадок ДНВП «Об`єднання Комунар», керуючи справним транспортним засобом, типу вантажний самоскид, марки «ЗИЛ», моделі «433362», державний номер НОМЕР_1 , який обладнаний відвалом, прибув на територію проїжджої частини біля корпусу №5 ДНВП «Об`єднання Комунар» за адресою: м. Харків, вул. Рудика, 8. В подальшому, керуючи транспортним засобом, типу вантажний самоскид, марки «ЗИЛ», моделі «433362», державний номер НОМЕР_1 , водій ОСОБА_2 , відновивши рух транспортним засобом заднім ходом порушив, згідно висновків судово-автотехнічної експертизи та експертизи в галузі охорони праці та безпеки життєдіяльності № 15/77/7/959 КПСЕ-20 від 25.08.2020 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (зі змінами), згідно яких: п.п. 10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним i не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»; п.п. 10.9. «Під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб».

Внаслідок допущених порушень ОСОБА_2 , не впевнившись в безпеці руху, допустив наїзд на потерпілу в той час, коли вона йшла мимо і, підсковзнувшись, впала на проїжджу частину. В результаті даної дорожньо-транспортної події ОСОБА_1 отримала, згідно висновку судово-медичної експертизи № 12-14/160-А/20 від 20.02.2020, наступні тілесні ушкодження: закрита тупа травма лівої нижньої кінцівки у вигляді закритого перелому обох кісточок лівої гомілки та внутрішньо-суглобового перелому заднього краю дистального епіфіза великогомілкової кістки із зміщенням кісткових уламків та вивихом стопи, а також по синцю на обох гомілках. Дана подія сталась внаслідок порушення п.п. 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 ОСОБА_2 , який керував автомобілем марки «ЗИЛ», моделі «433362», державний номер НОМЕР_1 під час виконання трудових обов`язків за дорученням роботодавця ДНВП «Об`єднання Комунар».

Внаслідок цього потерпілій довелось лікуватися і придбавати ліки на лікування, що завдало їй певних фінансових втрат. На стаціонарному лікуванні ОСОБА_1 перебувала у КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» із 12.02.2020 до 06.03.2020, після виписки продовжує проходити амбулаторне лікування до теперішнього часу.

07.09.2020 потерпіла ОСОБА_1 оглянута МСЕК і у зв`язку із отриманою 12.02.2020 виробничою травмою їй було встановлено інвалідність ІІІ групи. Рекомендовано знаходитись на диспансерному обліку у травматолога і невропатолога, пройти стаціонарне лікування в умовах стаціонару у відділенні судинної хірургії; пройти санаторно-курортне лікування. ОСОБА_1 потребує реабілітації. Внаслідок виробничої травми ОСОБА_1 втратила 40 % професійної працездатності.

Цивільний позов у кримінальному провадженні потерпілою ОСОБА_1 подано 29.10.2020 щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 95000 грн.

11.09.2023 Київським районним судом міста Харкова ухвалено рішення про закриття кримінального провадження у справі №953/13863/20 відносно обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.1 ст. 286 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 залишено без розгляду.

На обґрунтування позовних вимог посилається на положення ст. ст. 23, 265, 22, 1167, 1187, 1172, 1195 ЦК України, ст. 237-1, частини 2, 3, 5 ст. 153 КЗпП України, постанови Верховного Суду від 05.12.2018, 20.04.2018 у справі №910/7200/17, п. 3, 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

Як вбачається з акту від 04.03.2020 р. за формою Н-1 винних осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці не встановлено. У цьому акті комісією не вказано причини нещасного випадку, що стався із потерпілою. Крім того, відсутні будь-які факти, які б свідчили про порушення потерпілою вимог нормативних актів про охорону праці.

ОСОБА_2 на підставі наказу №117 про встановлення окладів, надбавок, про зміни назв посад та професій робітників об`єднання від 18.03.2003, переведений на посаду водія автотранспортних засобів 2 класу цеху 27 ДНВП «Об`єднання Комунар», яке розташоване за адресою: м. Харків, вул. Рудика 8. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 28.05.2005, копія якого долучена до кримінального провадження транспортний засіб НОМЕР_1 зареєстрований на ДНВП «Об`єднання Комунар», код 14308730.

Зазначає, що внаслідок протиправних дій ДНВП «Об`єднання Комунар» потерпілій ОСОБА_1 була спричинена моральна шкода, наявність моральної шкоди ОСОБА_1 обґрунтовують: фізичним болем та стражданнями, яких ОСОБА_1 зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я (п.1 ч.2 ст.23 ЦК). ОСОБА_1 перенесла операцію. На даний момент ОСОБА_1 не одужала повністю. Згідно довідки МСЕК їй встановлена ІІІ група інвалідності, ступінь втрати працездатності становить 20 відсотків, крім того їй встановлені обмеження на важку працю, тривале перебування на ногах та переохолодження; хвилюваннями у зв`язку з необхідністю перелаштовувати налагоджений ритм життя, оскільки протягом 7 місяців ОСОБА_1 не могла взагалі працювати, знаходилась на лікарняному до 15.10.2020, виплати за листками непрацездатності у розмірі 23943,00 грн за 216 днів перебування на лікарняному, не забезпечило їй та малолітній доньці мінімальний життєвий рівень, змусило її позичати кошти, необхідні придбання ліків у родичів та знайомих. Осягнути в повній мірі рівень моральних страждань, пов`язаних з ушкодженням здоров`я, а тим більше оцінити в грошовому виразі надзвичайно важко. Однак, враховуючи всі перелічені вище фактори, заподіяну моральну шкоду ОСОБА_1 оцінюють у розмірі 200 000, 00 гривень (двісті тисяч) гривень.

Повідомляють також, що позивачем у цій справі були (будуть) понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн. (т.1 а.с. 1-7).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2023, розгляд вказаної справи визначено судді Київського районного суду м. Харкова Муратовій С.О. (т. 1 а.с. 35).

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 26.12.2023 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою. Розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження, із призначенням в підготовче судове засідання (т. 1 а.с. 38).

10.01.2024 на електрону адресу суду в системі «Електронний суд» надійшов відзив представника відповідача ДНВП «Об`єднання Комунар» адвоката Бойка В.М. на позовну заяву про відшкодування шкоди, заподіяної від нещасного випадку на виробництві, в якому просив в задоволенні позову ОСОБА_1 до ДНВП «Об`єднання Комунар» про відшкодування моральної шкоди відмовити повністю (а.с. 43-51).

Відповідач вважає вимоги позивача необґрунтованими, такими, що не відповідають обставинам справи, чинному законодавству України та такими, що не підлягають задоволенню.

На обґрунтування відзиву посилається на ч. 1, 2 ст. 1166, п. 1 ч. 2 ст. 1167, ч. 3 ст. 23 ЦК України, та зазначає, що правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок, зазначає ст. 999 ЦК України, ст. ст. 3, 6, 22, пункт 23.1 статті 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 № 4.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди.

Подібні за змістом правові висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 17.07.2019 у справі № 556/1514/16-ц та від 21.04.2022 у справі № 447/2222/20.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 465/4287/15, зазначено, що у Законі України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено обов`язкового досудового порядку врегулювання питання з приводу виплати страхового відшкодування, особа, яка вимагає такої виплати, за власним розсудом може звернутися із заявою безпосередньо до страховика (у передбачених випадках до Моторного (транспортного) страхового бюро України).

Вантажний самоскид ДНВП «Об`єднання Комунар» марки «ЗИЛ», моделі «433362», державний номер НОМЕР_1 , що обладнаний відвалом, на момент потрапляння в дорожньо-транспортну пригоду був застрахований (поліс № АО/3847408, чинність якого встановлена з 00 часов 00 хвилин 03.07.2019 по 02.07.2020, страховик ТДВ «МСК», 61023, м. Харків, вул. Мироносицька, 99).

Отже, обов`язок з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування за шкоду життю і здоров`ю в межах 200 000 гривень, повинно бути покладено на страховика ТДВ «МСК».

Харківським міським відділом Управління ВД ФСС України в Харківській області надано відповідь від 19.10.2020 № 15.03-14/4158, де вказано, що позивачу ОСОБА_1 сплачено суму в розмірі 23 728,55 грн відшкодування за придбані нею лікарські засоби та вироби медичного призначення під час стаціонарного лікування.

Також повідомляє, що відразу після дорожньо-транспортної пригоди водій транспортного засобу ОСОБА_2 поїхав відправився до лікарні, куди відвезли ОСОБА_1 . На місці останній передав ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 950 грн, а також продукти харчування.

Відповідно до пояснень працівниці ДНВП «Об`єднання Комунар» ОСОБА_3 вона, за дорученням генерального директора підприємства в день дорожньо-транспортної пригоди, передала ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 5 000 грн. на лікування та моральної підтримки робітника.

Працівниця ДНВП «Об`єднання Комунар» ОСОБА_4 , перебуваючи на робочому місці, за вказівкою керівництва підприємства, їздила до лікарні, де перебувала на лікуванні ОСОБА_1 , та передала 13.02.2020 ОСОБА_1 особисто в руки грошові кошти для оплати лікування та придбання ліків у розмірі 6 000 грн.

17.02.2020 ОСОБА_4 також їздила за вказівкою керівництва ДНВП «Об`єднання Комунар» до ОСОБА_1 в лікарню та особисто передала їй ще 3000 грн. Крім грошових коштів ОСОБА_4 передавала ОСОБА_1 їжу, приготовану для неї в заводській їдальні.

Працівник ДНВП «Об`єднання Комунар» ОСОБА_5 , перебуваючи на робочому місці, за вказівкою керівництва підприємства, їздила до лікарні, де перебувала на лікуванні ОСОБА_1 , передавала їжу, а також милиці, які були необхідні позивачу для пересування територією лікарні.

Весь цей час, за дорученням генерального директора ДНВП «Об`єднання Комунар», робітниця їдальні ОСОБА_6 готувала обіди (продукти) і передавала для доставки в лікарню № 4 невідкладної допомоги, де знаходилась на лікуванні ОСОБА_1 .

Отже, відповідач Державне науково виробниче підприємство «Об`єднання Комунар» одразу надавало допомогу потерпілій ОСОБА_1 , як на лікування так і на відновлення її стану, в тому числі і морального. Згодом потерпіла відмовилася від отримання такої допомоги. З невідомих відповідачу причин.

Вимоги позивача в частині стягнення заявленої моральної шкоди обґрунтовано фізичним болем та стражданнями, хвилюваннями у зв`язку з необхідністю перелаштовувати наладжений ритм життя, які вона зазнала у зв`язку з ушкодженням її здоров`я внаслідок скоєної дорожньо-транспортної пригоди. Висловлюючи власну позицію, щодо розміру моральної шкоди, позивач обґрунтувала свої душевні страждання ще й тим, що їй довелося позичати кошти у родичів на необхідне придбання ліків, а також тим, що отримала збитки, пов`язані з тимчасово непрацездатністю, через неможливість належним чином отримувати щомісячний дохід від праці.

Проте, витрати на лікування та збитки у разі їх доведення, можуть підтверджувати лише матеріальну шкоду, а не моральну. Тому немає підстав покладати ці обставини в оцінку моральної шкоди.

Щодо розміру моральної шкоди, представник відповідача також зазначає на необхідність врахування положень ч. 3 ст. 23 ЦК України, постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі №752/17832/14-ц.

Крім того, повідомляє, що при розгляді в Київському районному суді м. Харкова кримінальної справи № 953/13863/20 за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 286 КК України, позивач при тих самих обґрунтуваннях стягнення моральної шкоди просила стягнути моральну шкоду в розмірі 95 000,00 гривень.

Вказує, що подія, яка сталася з позивачем 12.02.2020 і за яку позивач покладає провину виключно на відповідача, стала внаслідок винних дій позивача, в тому числі ігнорування ним норм і правил з охорони праці.

Як зазначено в Акті розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався 12.02.2020 о 12 год. 20 хв. в Державному науково-виробничому підприємстві «Об`єднання Комунар» за формою Н-1/П «Тимчасовий», затвердженого генеральним директором 05.03.2020, від північної прохідної позивачка пройшла дорогою вздовж корпусу № 18, повернула ліворуч і стала підніматися вгору між корпусами № 37 і № 11. Почула звук транспортного засобу, що рухався, повернулась назад і побачила вантажну машину, на яку не звернула уваги. Це підтверджується і поясненнями, які були надані 20.02.2020 позивачем для розслідування нещасного випадку. На рогу корпусу № 11 навкіс перейшла дорогу до корпусу № 5 (на не очищену ділянку дороги), пройшла по дорозі майже до північного рогу корп. № 5, послизнулась і впала обличчям вниз. Одразу встати не змогла, а коли перевернулась на спину, побачила машину, яка заднім ходом рухалась на неї. Ескіз з місця нещасного випадку додається.

Висновками експертів у призначеній автотехнічній експертизи та експертизи з охорони праці та безпеки життєдіяльності № 15/77/7/959 КПСЕ-20 від 25.08.2020 встановлено, що виходячи з того, що у досліджуваній ситуації в діях будь-кого з робітників ДНВП «Об`єднання Комунар», окрім водія ОСОБА_2 та диспетчера ОСОБА_1 , не вбачається невиконання вимог нормативних актів з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності, які так чи інакше стосуються обставин її травмування. З урахуванням механізму травмування, а також відсутності в наданих на дослідження матеріалах фактичних даних, які свідчать про те, що травмування диспетчера ОСОБА_1 сталось за інших обставин, можна стверджувати, що умовою реалізації безпосередньої причини і настання нещасного випадку стали дії самої постраждалої диспетчера ОСОБА_1 , а також водія ОСОБА_2 .

Крім того, в жовтні 2019 року відповідачем було видано Наказ від 22.10.2019 за № 391 «Про забезпечення безпеки осіб, що перебуватимуть на території підприємства та благоустрій територій в осінньо-зимовий період 2019 2020 р.», до якого додатком було додано Інструкцію щодо безпечного пересування територією підприємства в холодний осінньо-зимовий період. Згідно п. 3 розділу «Заходи щодо попередження травматизму» унормовано, що переміщення територією підприємства здійснюється тільки очищеними та посипаними доріжками.

Згідно запису в Журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці цеху № 106, розпочатого 11.01.2011, диспетчеру ОСОБА_1 23.10.2019 було проведено позаплановий інструктаж та ознайомлено з текстом Наказу 22.10.2019 № 391 та Інструкції щодо безпечного пересування територією підприємства в холодний осінньо-зимовий період. Копії документів додаються (т 1а.с. 43-51).

15.01.2024 на електрону адресу суду в системі «Електронний суд» надійшла відповідь представника позивача ОСОБА_1 адвоката Прядка О.О. на відзив, в якому він просив: прийняти пояснення та міркування, викладені у відповіді на відзив ДНВП «Об`єднання Комунар» представника позивача; визнати усі доводи ДНВП «Об`єднання Комунар», викладені у відзиві на позовну заяву необґрунтованим; визнати подані разом із відзивом докази неналежними, недопустимими та недостовірними із підстав, викладених у мотивувальній частині; долучити до матеріалів справи додаткові докази на підтвердження аргументів (т. 1 а.с. 70-74).

На обґрунтування відповіді на відзив представник позивача ОСОБА_1 адвокат Прядко О.О. зазначає, зокрема, що в обґрунтування своїх заперечень відповідач у першій частині відзиву посилається на те, що обов`язок з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування за шкоду життю і здоров`ю в межах 200000 грн повинно бути покладено на страховика ТДВ «МСК».

Позивач не погоджується з тим, що майнові вимоги про відшкодування шкоди можуть бути пред`явлені тільки до страховика.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у Постанові від 20.04.2018 у справі №910/7200/17: «право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди».

Натомість висновок Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц, на який посилався представник відповідача, не є релевантним до цієї справи, оскільки вона стосувалась обставин, коли унаслідок взаємодії двох транспортних засобів сталася дорожньо-транспортна пригода.

Крім того, слід врахувати, що потерпіла отримала можливість звернутись за виплатою страхового відшкодування тільки після завершення розгляду обвинувального акту щодо ОСОБА_2 у вересні 2023 року. До цього моменту страхова компанія відмовлялась здійснювати будь-які виплати, оскільки не була встановлена винна особа. Цивільний позов потерпілої у кримінальному провадженні було залишено без розгляду. Результат розгляду кримінальної справи відносно ОСОБА_2 у формі ухвали про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності безпосередньо пов`язаний із позицією обвинуваченого та підприємства, які умисно затягували строки судового розгляду. Увесь час, протягом більше трьох років, потерпіла, маючи інвалідність, пересуваючись із палицею, відвідувала кожне судове засідання, що завдавало їй додаткового фізичного болю та психологічних страждань.

23.05.2021 ТДВ «МСК» прийняло рішення про припинення діяльності, а 14.06.2023 господарський суд Харківської області відкрив справу про банкротство № 922/1726/23 відносно вищевказаного страховика.

Отже, що на момент набрання законної сили ухвалою суду про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_2 строки пред`явлення вимог до банкрута пройшли, іншої можливості отримати відшкодування моральної шкоди у потерпілої не було.

Відповідач зі свого боку не здійснив жодних дій, щоб допомогти потерпілій отримати відшкодування саме від страхової компанії у 2020 р., коли вона працювала, а замість того, зайняв не конструктивну позицію заперечувати будь-яку свою відповідальність.

Вважають, що позов подано до належного відповідача.

У другій частині відзиву представник відповідача зазначає про те, що окремими працівниками ДНВП «Об`єднання Комунар» здійснювалась матеріальна допомога потерпілій ОСОБА_1 під час її перших днів перебування на стаціонарному лікуванні після наїзду.

Вважає, що наведені представником відповідача обставини не відносяться до предмету доказування. Спір між сторонами виник через підстави та розмір моральної, а не матеріальної шкоди, завданої каліцтвом. Тим більше, жодних доказів допомоги від юридичної особи представником не було надано.

У справі № 477/874/19, яку розглядала Велика Палата Верховного Суду за аналогічних обставин, у постанові від 29.06.2022 зазначалось, що фізичний біль позивачки від тілесних ушкоджень, її моральні страждання, зумовлені безпомічністю через отримані травми, неможливість вести повноцінне життя у період непрацездатності та приділити належну увагу, турботу неповнолітнім дітям, поведінку страхувальника, який, будучи винним у цих стражданнях, ухилився від надання будь-якої допомоги, зокрема матеріальної. Враховуючи критерії справедливості та співмірності, розмір відшкодування моральної шкоди становить 200 000,00 грн.

У заключній частині відзиву представник відповідача звертає увагу суду на те, що подія, яка сталася з позивачем 12.02.2020 і за яку позивач покладає провину виключно на відповідача, стала внаслідок винних дій позивача в тому числі ігнорування ним норм і правил з охорони праці. Як на доказ відповідач посилається на висновки експертів у автотехнічній експертизі та експертизі з охорони праці та безпеки життєдіяльності №15/77/7/959 КПСЕ-20 від 25.08.2020, на акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварій, що стався 12.02.2020 о 12 год. 20 хв. в Державному науково-виробничому підприємстві «Об`єднання Комунар» за формою Н-1/П «Тимчасовий»; наказ від 22.10.2019 за №391 «Про забезпечення безпеки осіб, що перебуватимуть на території підприємства та благоустрій територій в осінньо-зимовий період 2019 2020 р.», до якого додатком було додано Інструкцію щодо безпечного пересування територією підприємства в холодний осінньо-зимовий період; журнал реєстрацій інструктажів з питань охорони праці цеху №106, розпочатого 11.01.2011, де диспетчеру ОСОБА_1 23.10.2019, нібито, було проведено позаплановий інструктаж та ознайомлено з текстом Наказу 22.10.2019 №391 та Інструкції щодо безпечного пересування територією підприємства в холодний осінньо-зимовий період.

Водночас, представник позивача зазначає, що Акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку не є належним доказом, оскільки він складено як Тимчасовий, виключно, для забезпечення потерпілою виплатами Фонду соціального страхування, натомість, жодних остаточних висновків він не містить. Представник позивача неодноразово звертався до ДНВП «Об`єднання Комунар» із запитами про надання акту Н-1, який повинен був складений після завершення досудового розгляду, проте, у наданні відповіді відповідачем було відмовлено.

Висновок експертів у призначеній слідчим у кримінальному провадженні автотехнічної експертизи та експертизи з охорони праці та безпеки життєдіяльності №15/77/7/959 КПСЕ-20 від 25.08.2020 є недопустимим доказом, оскільки отримано представником відповідача із порушенням порядку, передбаченого ЦПК та КПК України.

Крім того, відповідач посилається на доказ, оригінал якого у нього відсутній, а тому, виключити можливість часткової підміни його змісту не можливо. З огляду на це, висновок експертів є також і не достовірним доказом.

Наказ від 22.10.2019 за №391 є не належним до цієї справи доказом, оскільки на ньому відсутній підпис ОСОБА_1 про ознайомлення із ним та доданою до неї інструкцією.

Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці цеху №106 є також не належним до справи доказом, оскільки не містить відомостей про ознайомлення ОСОБА_1 вищевказаним наказом та Інструкцією.

Інші докази, зокрема лист Фонду соціального страхування, виписки по особовому рахунку, пояснення працівників також є не належними доказами, оскільки жодним чином не спростовують позицію позивача із приводу перенесених нею моральних страждань, викликаних виробничою травмою (т. 1 а.с. 74-78).

В підготовчому судовому засіданні 18.01.2024 представником позивача в порядку ст.. 84 КПК України заявлено клопотання про витребування відповідача доказів (т 1.а.с. 86), яке в подальшому не підтримано у зв`язку із залученням відповідачем акту за формою Н-1.

20.02.2024 на електрону адресу суду в системі «Електронний суд» надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Прядка О.О. про долучення доказів (т. 1 а.с. 89-94).

20.02.2024 на електрону адресу суду в системі «Електронний суд» надійшло клопотання представника відповідача ДНВП «Об`єднання Комунар» адвоката Бойка В.М. про долучення доказів до матеріалів справи (т. 1 а.с. 95-112).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 27.02.2024 закрито підготовче провадження по цивільній справі за вказаною позовною заявою та призначено справу до судового розгляду по суті (т. 1 а.с. 118).

10.07.2024 до канцелярії суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 адвоката Прядка О.О. про розподіл судових витрат, в якій просив прийняти до розгляду заяву представника позивача про розподіл судових витрат позивачки ОСОБА_1 , на професійну правничу допомогу адвоката Прядка О.О. в межах розгляду даної справи на загальну суму 10000,00 грн, стягнувши їх відповідача ДНВП «Об`єднання Комунар» (т. а.с. 139).

На обґрунтування заяви зазначає, що позивач ОСОБА_1 , з метою захисту своїх порушених прав, скористалась послугами адвоката, які є оплатними та відносяться до судових витрат, пов`язаних з оплатою витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача у зв`язку з наступними підставами. Так, 05.03.2020 ОСОБА_1 уклала із адвокатом Прядком О.О. договір про надання правової допомоги №05/20 (далі за текстом - Договір), предметом якого с представництво інтересів клієнта у судах та правоохоронних органах. Відповідно до п.3.1. вартість послуг із виконання доручення адвоката визначається сторонами у додатковій угоді. Згідно додаткової угоди №1, наданої позивачем із позовною заявою, вартість послуг із представництва інтересів позивача у Київському р/с м. Харкова буде складати 10 000 грн. 10.07.2024 сторонами погоджено обсяг правової допомоги, наданої позивачці адвокатом Прядком О.О. в переліку послуг, які адвокат зобов`язується надати, в розрахунку наданих послуг та акті приймання-передачі послуг, де їх вартість склала 10 000,00 грн, а обсяг включав у себе: усну консультація клієнта з питань отримання відшкодування шкоди, завданої злочином, у судовому порядку 1000,00 грн; витребування доказів для судової справи: направлення адвокатських запитів в ДНВП «Об`єднання Комунар» - 1000,00 грн.; складання і направлення позовної заяви 5000,00 грн; складання і направлення відповіді на відзив 1000,00 грн; заяви про розподіл судових витрат 1000,00 грн; участь у судових засіданнях по справі в Київському районному суді м. Харкова: 20.05.2024, 08.04.2024, 27.02.2024, 18.01.2024 1000,00 грн, всього 10000,00 грн. Отже, на дату подання цієї заяви розмір судових витрат по даній справі складає 10000 грн 00 коп. Вважає цю суму цілком співмірною зі складністю справи та обсягом виконаних робіт, значенням даної справи для позивача та перебуває у прямому пропорційному зв`язку з витраченим часом та обумовлене предметом спору (т.1 а.с. 139-142).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 16.09.2024 поновлено судовий розгляд по даній цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , подану її представником адвокатом Прядком О.О. до Державного науково-виробничого підприємства «Об`єднання Комунар» про відшкодування шкоди, заподіяної від нещасного випадку на виробництві, для додаткового з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, зокрема, заслуховування пояснень сторін щодо звернення позивача до ТДВ «МСК» як страховика вантажного самоскиду ДНВП «Об`єднання Комунар» марки «ЗИЛ», моделі «433362», державний номер НОМЕР_1 та результатів розгляду такого звернення, якщо воно мало місце (т. 1 а.с. 158).

23.09.2024 на електрону адресу суду в системі «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення представника позивача ОСОБА_1 адвоката Прядка О.О., в яких він зазначив, зокрема, що із повідомленням про страховий випадок до ТДВ «МСК» зверталось ДНВП «Об`єднання Комунар» ще у лютому 2020 р. В подальшому, теж у 2020 р., потерпіла ОСОБА_1 самостійно зверталась до страхової компанії для виплати страхового відшкодування внаслідок каліцтва на виробництві. Дане звернення страховик прийняв, але рішення по суті не прийняв, оскільки на той час кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 ще не було розглянуто і винна особа судом не встановлена. Отже, страхова компанія ухилилась від виплати страхового відшкодування, а коли у вересні 2023 р. судом у справі № 953/13863/20 було прийнято рішення про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності в порядку ст. 48 КК України, з`ясувалось, що ТДВ «МСК» перебуває у стані банкрутства. З метою підтвердження факту звернення потерпілої до страховика адвокатом позивача направлялись запит безпосередньо до ТДВ «МСК», але його не було вручено, а потім до ліквідатора Тищенко О.І. Просив долучити до матеріалів справи копії запитів і відповідь ліквідатора, згідно якої потерпілій пропонується звертатись із вимогами до ТДВ «МСК» у межах справи про банкрутство. Вищевказані факти свідчать про те, що позивачем добросовісно здійснювались усі необхідні дії для отримання страхового відшкодування за рахунок Страховика, але не отримав його через недобросовісні дії самого Страховика. Вважає, що у даній справі саме ДНВП «Об`єднання Комунар» має нести відповідальність за невиконання обов`язків Страховиком, із яким у останнього був укладений договір страхування цивільної відповідальності. Саме ДНВП «Об`єднання Комунар» мало усі можливості для сприяння потерпілій в отриманні страхового відшкодування, але через недобросовісну процесуальну поведінку відповідача, який затягував судовий розгляд, це питання своєчасно вирішено не було (т. 1 а.с. 165).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 17.10.2024 клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Прядка О.О. про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору задоволено; залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство із додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія»; Моторне (транспортне) страхове бюро України, до участі у цивільній справі (т. 1 а.с. 195, 208-209).

26.11.2024 до канцелярії суду надійшли пояснення представника третьої особи Моторного (транспортного) страхового бюро України Гусєва П.В., в яких він просить залучити до матеріалів справи пояснення; врахувати ці пояснення при прийнятті рішення у справі; розглянути справу без участі представника Моторного (транспортного) страхового бюро України; розподілити судові витрати у відповідності до ст. 141 ЦПК України та стягнути зі Сторін витрати, які планує понести МТСБУ у зв`язку з розглядом справи у розмірі 1 000,00 грн (т. 2 а.с. 66-67).

На обґрунтування пояснень представник зазначив, зокрема, що ознайомившись із позовною заявою, МТСБУ не погоджується з викладеним обставинами, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Отже, в дорожньо-транспортній пригоді, що мала місце 12.02.2020 за участю транспортного засобу «ЗИЛ», державний номер НОМЕР_3 має нести відповідальність винна особа в дорожньо-транспортній пригоді.

Відповідно до преамбули Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 №1961-IV (далі - Закон України №1961-IV), вказаний нормативно-правовий акт регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до п. 39.1. ст. 39 Закону №1961-IV Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту.

Відповідно до п.2.1. ст.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності обов`язкового страхування цивільно-правової власників наземних транспортних засобів» відносини у сфері відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність транспортного засобу «ЗИЛ», державний номер НОМЕР_4 було застрахована у Товаристві з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» за полісом.

Отже, у деліктному зобов`язані зобов`язуючими суб`єктами, яке виникло внаслідок ДТП, є винна особа (безпосередній заподіювач шкоди) та його страхова компанія - Товаристві з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» у межах ліміту відповідальності.

Отже, саме Страховик взяв на себе зобов`язання відшкодувати нанесену шкоду у разі звернення потерпілої особи до страховика винуватця ДТП за вирахуванням франшизи.

В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Оскільки саме страховик взяв на себе зобов`язання відшкодувати нанесену шкоду, то саме він є належним відповідачем.

Водночас, стосовно моральної шкоди, то ст. 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено обмеження, які потрібно врахувати при покладенні моральної шкоди на відповідача.

Щодо розміру моральної шкоди, то МТСБУ покладається на розсуд суду, оскільки відповідачем дійсно нанесено позивачу моральну шкоду внаслідок ушкодження здоров`я.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України зазначає, що Моторне (транспортне) страхове бюро України за вивчення та аналіз позовної заяви по справі, підготовки правові позиції по справі, подання пояснення Третя особа планує понести судові витрати у розмірі 1 000,00 грн (т. 2 а.с. 66-67).

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Прядко О.О. (в режимі відеоконференції) підтримав позовну заяву, просив позовні вимоги задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача - адвокат Бойко В.М. заперечував проти задоволення позовної заяви, підтримав поданий відзив, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судове засідання представник третьої особи Моторного (транспортного) страхового бюро України не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в письмових поясненнях 26.11.2024 просив розглянути справу без участі представника Моторного (транспортного) страхового бюро України (т. 2 а.с. 66-67).

В судове засідання представник третьої особи ТДВ «Міжнародна страхова компанія» не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Даний принцип полягає у змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Стороні зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, як того вимагають положення ст. 81 ЦПК України, за якими доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов`язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.

Вимоги ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачають, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим ЦПК України випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані (у письмовій або електронній формі, речовими об`єктами, висновками експертів, показаннями свідків), на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України в цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, згідно якого кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, Головним управлінням Національної поліції в Харківській області здійснювалося досудове розслідування по кримінальному провадженню №12020220000000172 від 12.02.2020 за ч. 1 ст. 286 КК України, короткий виклад обставин якого: до ВСП ГУ НП в Харківській області надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 12.02.2020 близько 13.00 год. на території ДНВП «Об?єднання Кумунар», що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Г. Рудика, 8, громадянин ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «ЗИЛ» моделі 433360 д.н. НОМЕР_1 , здійснив наїзд на ОСОБА_1 , яка в результаті наїзду отримала перелом кісток обох голеней (т. 1 а.с. 12).

Згідно ксерокопії полісу №АО/3847408 від 02.07.2019, цивільно правова відповідальність ДНВП «Об?єднання Комунар» на автомобіль «ЗИЛ 433362», д.н.з. НОМЕР_1 , застрахована у ТДВ «МСК» (т. 1 а.с. 58).

Згідно повідомлення КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги Ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР від 28.02.2020 №12/46, хвора ОСОБА_1 знаходилася у відділі політравми з 12.02.2020 по теперішній час (т. 1 а.с. 12 зворотній бік).

Згідно акту розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався 12.02.2020 о 12.20 год. в Державному науково-виробничому підприємстві «Об?єднання Комунар» код ЄДРПОУ 14308730 Державного космічного агентства України код ЄДРПОУ 00041482 від 04.03.2020, затвердженого Генеральним директором Державного науково-виробничого підприємства «Об?єднання комунар» Яременко А.С., розглянувши матеріали розслідування нещасного випадку, обставини і причини нещасного випадку, враховуючи пп. 1 п. 52 «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №337 (далі Порядок розслідування ...), де вказано: «Обставинами, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов?язаними з виробництвом, є: 1) виконання потерпілим трудових (посадових) обов?язків згідно з внутрішнім трудовим розпорядком підприємства (установи, організації), у тому числі у відрядженні (згідно з внутрішнім трудовим розпорядком підприємства (установи, організації), на яке він відряджений)» та враховуючи п. 39 «Порядку розслідування...», де вказано: «Розслідування нещасних випадків, що сталися внаслідок події (аварії, катастрофи тощо) під час руху транспортних засобів усіх видів, проводиться з обов?язковим використанням відомостей (матеріалів) розслідування такої події (протокол огляду та ескіз місця події, пояснення свідків, висновки, постанови тощо), підготовлених відповідними органами (органами досудового розслідування)», «У разі неотримання таких відомостей (матеріалів) за наявності обставин, за яких нещасний випадок визнається пов?язаним з виробництвом, комісією (спеціальною комісією) протягом 10 робочих днів після продовження строку розслідування (спеціального розслідування) на кожного потерпілого (крім осіб, причетних до керування транспортним засобом) складається, підписується та затверджується тимчасовий акт за формою Н-1», шляхом проведення голосування комісія дійшла висновку, що нещасний випадок з працівником ДНВП «Об?єднання Комунар» диспетчеркою цеху №6 ОСОБА_1 вважається таким, що пов?язаний з виробництвом. Члени комісії мали зустріч з потерпілою ОСОБА_1 з метою надання їй роз?яснень з питань, які виникли внаслідок нещасного випадку, інформування її особисто та її уповноважену особу адвоката Прядка Олександра Олександровича про хід розслідування та роз?яснення прав ОСОБА_7 згідно діючого законодавства України. Згідно листа СВ ВСП ГУНП в Харківській області від 02.03.2020 462/119-34/01/12-2020 «...громадянин ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «ЗИЛ» моделі «433362» д.н. НОМЕР_5 , здійснив наїзд на ОСОБА_1 , яка в результаті наїзду отримала перелом кісток лівої голені. Відомості про кримінальне правопорушення... внесено старшим слідчим СВ ВСП ГУНП в Харківській капітаном поліції Бикановим О.В; до єдиного реєстру досудових розслідувань 12.02.2020 за №12020220000000172. На даний час досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває, виконуються необхідні слідчі та розшукові дії, винних осіб не встановлено.». Після отримання відповідних відомостей від слідчих органів тимчасовий акт Н1-/П «Тимчасовий» буде скасований та складений акт Н-1/П відповідно до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №337. Особи, які допустили порушення вимог законодавства з охорони та гігієни праці або органу, який проводить досудове розслідування (у разі складення тимчасового акта за формою Н-1): згідно листа СВ ВСП ГУНП в Харківській області від 02.03.2020 462/119-34/01/12-2020 «..громадянин ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «ЗИЛ» моделі «433362» д.н. НОМЕР_3 , здійснив наїзд на ОСОБА_1 , яка в результаті наїзду отримала перелом кісток лівої голені. Відомості про кримінальне правопорушення... внесено старшим слідчим СВ ВСП ГУНП в Харківській капітаном поліції Бикановим О.В. до єдиного реєстру досудових розслідувань 12.02.2020 за N?12020220000000172. На даний час досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває, виконуються необхідні слідчі та розшукові дії, винних осіб не встановлено.» (т. 1 а.с. 25-30).

Відповідно до висновку експерта Департаменту охорони здоров?я в Харківській обласної державної адміністрації Комунального закладу Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи №12-14/160-А/20 від 14.04.2020, вказані у висновку ушкодження, найімовірніше, утворилися від травматичної дії тупого твердого предмета (предметів), індивідуальні особливості якого в ушкодженнях не відобразилися, за механізмом: удар чи удар-здавлення. При цьому характер та вигляд ушкоджень не виключає можливості їх утворення не пізніше дня звернення у лікувальний заклад, де вони були й виявлені, при обставинах, що вказані в постанові слідчого. Синці на обох гомілках викликали незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів, і за цією ознакою належать до категорії легких тілесних ушкоджень, відповідно до п. 2.3.2. "б", п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995. Закрита тупа травма лівої нижньої кінцівки у вигляді закритого перелому обох кісточок лівої гомілки та внутрішньо-суглобового перелому заднього краю дистального епіфіза великогомілкової кістки із зміщенням кісткових уламків та вивихом стопи спричинила за собою тривалий розлад здоров?я понад 3-х тижнів (21 дня) і за цією ознакою відповідно до п. 2.2.1. «а, б, в», п. 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказам №6 МОЗ України від 17.01.1995, належить до категорії ушкоджень середнього ступеня тяжкості (т. 1 а.с. 15-16).

Згідно повідомлення т.в.о. начальника Головного управління Держпраці у Харківській області від 17.09.2020 №04-14/9758, головним управлінням Держпраці у Харківській області проведено перевірку за запереченням ОСОБА_1 до акту від 04.03.2020 розслідування нещасного випадку, що стався 12.02.2020 о 12-00 в ДНВП «Об?єднання Комунар» з диспетчером цеху №6 ОСОБА_7 . В ході перевірки вивчено матеріали розслідування вищевказаного нещасного випадку та встановлено, що розслідування підприємством розпочато відповідно до наказу від 13.02.2020 за №74 та подовжено наказом від 19.02.2020 №82. Відповідно до п. 37 «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 за №337» (далі - Порядок), комісією з розслідування нещасного випадку 05.03.2020 складено та затверджено акт за формою H-1/П «Тимчасовий», для здійснення страхових виплат через Фонд соціального страхування. При цьому повідомляє, що на виконання вимог п. 39 Порядку, нещасні випадки, що сталися під час руху транспортних засобів усіх видів, проводяться з обов?язковим використанням відомостей, підготовлених відповідними органами (органами досудового розслідування). Після отримання відомостей (матеріалів) розслідування події (аварії, катастрофи тощо) під час руху транспортних засобів усіх видів від відповідного органу (органу досудового розслідування), або рішення суду, складається акт за формою №H-1, у розділі якого зазначаються відомості про скасування тимчасового акту за формою №H-1 та втрату ним чинності. На цей час у комісії з розслідування нещасного випадку відсутні необхідні відомості (матеріали) розслідування події під час руху транспортних засобів, відповідного органу (органу досудового розслідування). Таким чином, на теперішній час комісією не може бути завершене розслідування нещасного випадку та складено постійний акт за формою Н-1. З урахуванням викладеного, у ГУ Держпраці відсутні законні підстави для організації та проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 12.02.2020 о 12-00 в ДНВП «Об?єднання Комунар» з диспетчером цеху №6 ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 30-31).

Відповідно до повідомлення начальника відділення Харківського міського відділення Управління виконавчої дирекції фонду в Харківській області Фонду соціального страхування України від 12.10.2020 №15.03-14/4088, Харківське міське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (далі - Відділення) повідомляє, що потерпіла ОСОБА_1 10.04.2020 звернулась до відділення із заявою про відшкодування вартості придбаних лікарських засобів та виробів медичного призначення під час стаціонарного лікування у КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги» внаслідок нещасного випадку на виробництві, що стався з нею 12.02.2020. Потерпілій ОСОБА_1 14.04.2020 було виплачено належну суму відшкодування за придбані нею лікарські засоби та вироби медичного призначення під час стаціонарного лікування. Також повідомляє, що відділенням було здійснено фінансування ДНВП «Об?єднання Комунар» на виплату ОСОБА_1 1 допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві по 7 листкам непрацездатності за період з 12.02.2020 по 14.09.2020 в повному обсязі (т. 1 а.с. 53).

Згідно ксерокопії виписки (витягу) за період з 27.05.2020 по 27.05.2020, Харківське МВ УВД ФССУ в Харківській області перерахувало ХОУ ВАТ ДОБУ 23728,55 грн. Призначення: Перерах. мед-соц. допомог. зг.ел.реєстра №95 за 04.2020 на ім?я ОСОБА_1 , ід. НОМЕР_6 на о/р № НОМЕР_7 (т. 1 а.с. 54).

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААБ №282925 від 15.09.2021, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оглянута 17.09.2020, група інвалідності 3 з 15.09.2020, висновок про умови та характер праці: перелом обох щиколоток. Протипоказана важка фізична робота, тривале перебування на ногах, переохолодження (т. 1 а.с. 17).

Відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги від 17.09.2020, ступінь втрати професійної працездатності ОСОБА_1 40% з 15.09.2020 01.10.2021. Причина втрати професійної працездатності: виробнича травма. Дата встановлення страхового випадку 12.02.2020. Потреба у медичній та соціальній допомозі: медичне забезпечення за наслідками виробничої травми за висновком МСЕК, милиці, палиці, ортопедичне взуття, сан-кур лікування, сан-кур реабілітація (т. 1 а.с. 17 зворотній бік).

Згідно повідомлення начальника відділення Управління виконавчої дирекції фонду в Харківській області Харківського міського відділення Фонду соціального страхування України від 19.10.2020 №15.03-14/4158, Харківське міське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області (далі - Відділення) на адвокатський запит адвоката Логашова Д.І. надає інформацію щодо відшкодування потерпілій ОСОБА_1 витрат на лікування. ОСОБА_7 звернулась до Відділення із заявою про відшкодування вартості придбаних лікарських засобів та виробів медичного призначення піл час стаціонарного лікування у КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги» внаслідок нещасного випадку на виробництві, що стався з нею 12.02.2020. На підставі ст. 42 Закону України «Про загальнообов?язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105-XIV (в редакції Закону від 03.10.2017 №2148-VIII) робочі органи виконавчої дирекції Фонду повинні відшкодовувати витрати на лікарські засоби та вироби медичного призначення потерпілим, що були придбані ними під час стаціонарного лікування. Щодо відшкодування витрат на лікування ОСОБА_1 згідно з доданими до його запиту копій чеків, повідомляє, що компенсація вартості придбаних лікарських засобів та виробів медичного призначення була здійснена на підставі оригіналів розрахунково-касових чеків та усіх підтверджуючих документів щодо перебування потерпілої на лікуванні та кількості придбаних ліків за власні кошти під час стаціонарного лікування у КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги», а саме: ??по чеку №348047 сплачено 139,57 грн; ??по чеку №347844 сплачено 139,59 грн; ??по чеку №346185 сплачено 316,87 грн; ??по чеку №225835 сплачено 616,08 грн; ??по чеку №50567 сплачено 713,15 грн; по чеку №377632828346 оплата не проводилась; по чеку №225504 сплачено 620,53 грн; по чеку №345426 сплачено 709,10 грн; по чеку №146563 сплачено 862,30 грн; ??по чеку №225157 оплата не проводилась; по чеку №504561 сплачено 139,60 грн; ??по чеку №15452 оплата не проводилась; по чеку №504338 сплачено 139,59 грн; по чеку №227266 сплачено 139,57 грн; по чеку №504012 сплачено 139,59 грн; по чеку №346897 оплата не проводилась; по чеку №377632020346 оплата не проводилась; по чеку №226230 сплачено 136,79 грн; по чеку №501844 сплачено 608,08 грн. Всього за рахунок коштів Фонду на відшкодування за придбані лікарські засоби та вироби медичного призначення під час стаціонарного лікування було перераховано 23728,55 грн на особистий рахунок ОСОБА_7 28.05.2020 (т. 1 а.с. 56-57).

Згідно ксерокопії письмових пояснень начальника відділу охорони праці та навколишнього середовища ДНВП «Об?єднання Комунар» ОСОБА_3 від 20.10.2020, 12.02.2020 вона разом із старшим диспетчером відділу №31 ОСОБА_8 заводським автомобілем поїхала слідом за ОСОБА_1 до КНП ХМЛ №4. Пізніше, ОСОБА_4 поїхала до ОСОБА_1 до дому щоб зібрати особисті речі та привезти в лікарню. Вона залишилась в лікарні, зустрілась із сестрою ОСОБА_1 ОСОБА_9 , пояснила їй, що сталося та порядок дій при розслідуванні нещасного випадку. Вона дочекалась поки лікар-травматолог прояснив ситуацію, щодо травми та процедури лікування. ОСОБА_9 сказала, що за набір пластин для операції гроші перерахує особисто. Вона зателефонувала генеральному директору ОСОБА_10 і доповіла про тяжкість травми та про операцію, яку будуть робити ОСОБА_1 . Він їй сказав дочекатись представника підприємства, який передасть їй гроші. Десь о 17.15 год. вона вийшла з лікарні, забрала конверт з грошима та повернулась до ОСОБА_9 , яка на той час повернулась до лікарні. Вона сказала ОСОБА_9 , що адміністрація підприємства зібрала невелику суму грошей на першочергові потреби. В її присутності вона дістала з конверта нгроші та перерахувала їх, там було 5000 грн. Гроші вклала знову в конверт і передала його ОСОБА_9 . Гроші передавала без розписок, відшкодовувати їх через ФССУ адміністрація не мала наміру. Близько 18.00 год., вона повернулась на підприємство і доповіла генеральному директору, що операцію сплатила сім?я ОСОБА_1 , гроші на ліки вона передала (т. 1 62-63).

Згідно ксерокопії письмових пояснень старшого диспетчера ДНВП «Об?єднання Комунар» ОСОБА_4 від 23.10.2020, вона по вказівці керівництва заводу їздила до четвертої лікарні невідкладної допомоги, де перебувала на лікуванні ОСОБА_1 . У лікарні вона передала гроші для оплати лікування та купівлі ліків у сумі 6000 грн. 13.02.2020. Кошти передала особисто їй у руки, ніяких розписок не брала. Крім того, 17.02.2020 вона також їздила до неї в лікарню, де особисто їй у руки передала ще 3000 грн. Розписку також не брала. Також, у вказані вище дні, окрім грошей вона привозила ОСОБА_1 їжу, приготовану для неї у заводській їдальні (т. 1 а.с. 64).

Згідно ксерокопії письмових пояснень шеф кухара ДНВП «Об?єднання Комунар» ОСОБА_6 від 12.10.2020, режим їдальні понеділок, вівторок, середа кожної неділі. 17.02.2020 по вказівці генерального директора ОСОБА_11 готувала обід для працівниці цеху №6 ОСОБА_1 , яка знаходилась в лікарні №4 невідкладної допомоги. Їжу отримувала з цеху №6 ОСОБА_12 . Аналогічна ситуація була і 18.02.2020 (т. 1 а.с. 65).

Згідно ксерокопії письмових пояснень верстатника д/о верстатів ДНВП «Об?днання Комунар» Голінко М.П. від 20.10.2020, вона, 17.02.2020 одержала завдання від майстра цеху №6 ОСОБА_13 відвести до лікарні для ОСОБА_1 їжу і милиці. Їжу вона отримала у заводській їдальні. До лікарні її відправили заводським автомобілем. Вона забрала тару від попередньої передачі та здала її в їдальню (т. 1 а.с. 66).

Згідно ксерокопії пояснювальної записки диспетчера цеху №6 ОСОБА_1 від 20.02.2020, вона прийшла на роботу 12.02.2020 о 06.50 год. В 07.15 год. вона вийшла планерку проконтролювати явку працівників та повернулася до свого кабінету. Стан здоров?я був нормальний. До обіду вона займалася оформленням та підготовкою документів. Після перерви в районі 12.00 год. вона підписала документи в.о. начальника цеху та відразу пішла на основну площадку підприємства ДНВП «Об?єднання Комунар». Зайшла через бокову прохідну (транспортні ворота), повернула праворуч до корпусу №9, від нього почала підніматися на верх між корпусами 37 та 11. Почула звук транспорту, який рухався та повернулася назад, побачила вантажний автомобіль, на який не звернула особливої уваги. На куту корпусу 11 повернула на право на під кутом пересікла дорогу, підходячи до бордюру пішохідної доріжки п?ятого корпусу. Дорогу вздовж 11 та 5 корпусів була погано розчищена. Оскільки доріжка пішохідна була не почищена вона пішла вздовж бордюру, навколо неї не було нікого та нічого. Перед поворотом дороги вона спіткнулась та впала обличчям вниз. Відразу встати не вийшло та вона перевернулася на спину та в цей момент вона побачила над собою борт вантажного автомобілю, який рухався заднім ходом, вона намагалася вискочити з під автівки, однак не встигла цього зробити, почала кричати, автівка наїхала правим заднім колесом на обидві її ноги, доїхавши до колін вона зупинилася та поїхала вперед від неї. Водій вийшов з автівки та почав дзвонити по телефону. Вона була в шапці та пальто з капюшоном, чи був вдягнутий капюшон не пам?ятає, свідків події не бачила. Перед падінням та після нього вона не чула попереджувальний сигнал автомобіля. На її думка причина її травми стало те, що тротуар та дорога не були придбані від снігу та льоду (т. 1 а.с. 67-68).

29.10.2020 представник ОСОБА_1 адвокат Прядко О.О. звернулася до Київського районного суду м. Харкова із позовною заявою про відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином у кримінальному провадженні №12020220000000172 від 12.02.2020, в якій просила прийняти позовну заяву у даній кримінальній справі; стягнути з цивільного відповідача ДНВП «Об?єднання Комунар», код ЄДРПОУ 14308730 на користь ОСОБА_1 95000,00 грн. моральної шкоди; стягнути з цивільного відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 20000,00 грн. судових витрат, пов?язаних із отриманням потерпілою правової допомоги (т. 1 а.с. 19-21).

Відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги від 01.03.2023, ступінь втрати професійної працездатності ОСОБА_1 20% з 18.01.2023 01.02.2024. Причина втрати професійної працездатності: виробнича травма. Дата встановлення страхового випадку 12.02.2020. Потреби у медичній та соціальній допомозі: стаціонарне лікування, медичне лікування по прямим наслідкам трудового каліцтва по рецепту. ЛКК МПЗ за місцем мешкання (т. 1 а.с. 18).

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 11.09.2023 клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження задоволено; звільнено обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 49 КПК України; кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України; цивільний позов ОСОБА_1 до ДНВП «Об?єднання Комунар», ОСОБА_2 , третя особа: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області про відшкодування моральної шкоди залишено без розгляду (т. 1 а.с. 22-24) Вказана ухвала набрала законної сили 19.09.2023.

В мотивувальній частині ухвали Київського районного суду м. Харкова від 11.09.2023 суд зазначив, зокрема, що частиною 1 ст.129 КПК України передбачено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому. При цьому, нормами КПК України не передбачено вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні під час закриття провадження у справі. Разом з цим, звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності не є реабілітуючою підставою, а тому в разі її звільнення потерпілий не позбавлений можливості звернутися до суду з позовом про відшкодування заподіяної шкоди в порядку цивільного судочинства. Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду у постанові від 19.11.2019 у справі справа № 345/2618/16-к. Таким чином, цивільний позов ОСОБА_1 до ДНВП «Об`єднання Комунар», ОСОБА_2 , третя особа: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області про відшкодування моральної шкоди, підлягало залишенню без розгляду.

Згідно довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги від 18.01.2023, ступінь втрати професійної працездатності ОСОБА_1 20% з 01.10.2022 01.10.2025 (т. 1 а.с. 92).

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААБ №319111 від 13.02.2024, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оглянута 13.02.2024, група інвалідності 3 з 18.01.2024, висновок про умови та характер праці: протипоказана важка фізична праця, тривале перебування на ногах, нахили, повороти тулобу, вібрація (т. 1 а.с. 92).

Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого №16180 від 28.09.2023, ОСОБА_1 , надійшла на стаціонарне обстеження 18.09.2023 виписана 28.09.2023. Лікування: у стаціонарі отримувала консервативну терапію. Після проведеного курсу консервативної терапії з поліпшенням виписана зі стаціонару для подальшого амбулаторного лікування за місцем мешкання (т. 1 а.с. 93).

Відповідно виписки з медичної карти стаціонарного хворого №5952 від 16.12.2023, виписки з медичної карти стаціонарного хворого №21568 від 18.10.2023, ОСОБА_1 має захворювання внаслідок травми, отриманої 12.02.2020 (т. 1 а.с. 93 зворотній бік, 94).

Згідно ксерокопії акту розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався 12.02.2020 о 12.20 год. в Державному науково-виробничому підприємстві «Об?єднання Комунар» код ЄДРПОУ 14308730 Державного космічного агентства України код ЄДРПОУ 00041482 від 13.02.2024, затвердженого Генеральним директором Державного науково-виробничого підприємства «Од?єднання Комунар» Яременко А.С. від 13.02.2024, розглянувши матеріали розслідування нещасного випадку, обставини і причини нещасного випадку, враховуючи пп. 1 п. 52 «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №337 (далі Порядок розслідування ...), де вказано: «Обставинами, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов?язаними з виробництвом, є: 1) виконання потерпілим трудових (посадових) обов?язків згідно з внутрішнім трудовим розпорядком підприємства (установи, організації), у тому числі у відрядженні (згідно з внутрішнім трудовим розпорядком підприємства (установи, організації), на яке він відряджений)», ухвали суду від 16.01.2021, 11.09.2023 комісією з розслідування прийнято рішення про скасування акту за формою Н-1/I «Тимчасовий» і складення акту за формою Н-1/П відповідно до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві. затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №337. Особи, які допустили порушення вимог законодавства з охорони та гігієни праці або органу, який проводить досудове розслідування (у разі складення тимчасового акта за формою H-1): відповідно до ухвал суду Київського районного суду м. Харкова за матеріалами справи №953/13863/20 від 16.01.2021 «Порушення ОСОБА 1 ( ОСОБА_2 ) вказаних в п.п. 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (зі змінами), знаходяться в причинному зв?язку з подією ДТП та виразилися в тому, що він не врахував дорожню обстановку, не переконався в безпеці руху транспортного засобу заднім ходом та зміною напрямку руху, що призвело до наїзду на ОСОБА 2 ( ОСОБА_7 ), ... що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження...», від 11.09.2023 «Судом встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 мало місце 12.02.2020 та містить ознаки кримінального правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження». Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 . У вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України. Разом з тим. з боку ОСОБА_1 встановлено невиконання «Должностная инструкция диспетчера производственно - диспетчерской группы цеха деревообрабатывающего (цеха №6) Государственного научно - производственного предприятия «Объединение Коммунар» пт. «2.12. Соблюдает правила и нормы охраны труда, промышленной санитарии и противопожарной защиты, правила внутреннего трудового распорядка предприятия.» та наказу по підприємству від 22.10.2019 №391 «Про забезпечення безпеки осіб, що перебуватимуть на території підприємства та благоустрій території в осінньо-зимовий період 2019-2020р.», а саме додатку 1 наказу «Інструкція щодо безпечного пересування територією підприємства в холодний осінньо-зимовий період (рекомендована)» (т. 1 а.с. 100-105).

Постановою Господарського суду Харківської області від 07.03.2024 припинено процедуру розпорядження майном товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" та повноваження розпорядника майна; визнано товариство з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія", код ЄДРПОУ 31236795, зареєстроване за місцезнаходженням: 61001, м. Харків проспект Гагаріна, 41/2, корпус 8, офіс 1-12, банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру (т. 1 а.с. 168-174).

Згідно відповіді №955615 від 10.12.2024 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» ЄРДПОУ 31236795 перебуває в стані припинення (т. 2 а.с. 95-98).

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, які і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема завдання моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).

Згідно з пунктом 9 частини другої статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до статті 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладено на власника або на уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Згідно зі статтею 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про охорону праці» охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Дія Закону України «Про охорону праці» поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих (стаття 2 Закону України «Про охорону праці»).

Роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці (частина перша статті 13 Закону України «Про охорону праці»).

Відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством (стаття 237-1 КЗпП України).

Згідно зі статтею 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Моральна шкода вважається заподіяною, якщо особа і заподіювач такої шкоди перебувають у трудових правовідносинах або на них поширюється дія трудового законодавства; вона виникла внаслідок порушення трудових прав із боку роботодавця; працівник зазнає моральних втрат у вигляді моральних страждань, тобто негативних змін, що відбуваються в його свідомості внаслідок усвідомлення факту порушення його трудових прав, і ці негативні зміни призвели до втрати нормальних життєвих зв`язків, а також вимагають від працівника додаткових зусиль для організації свого життя.

Отже підставою для відшкодування моральної шкоди, згідно зі статтею 237-1 КЗпП України, є порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно з частинами першою, другою, п`ятою статті 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Як зазначено вище, згідно ксерокопії полісу №АО/3847408 від 02.07.2019, цивільно правова відповідальність ДНВП «Об?єднання Комунар» на автомобіль «ЗИЛ 433362», д.н.з. НОМЕР_1 , застрахована у ТДВ «МСК» (т. 1 а.с. 58).

Постановою Господарського суду Харківської області від 07.03.2024 припинено процедуру розпорядження майном товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" та повноваження розпорядника майна; визнано товариство з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія", код ЄДРПОУ 31236795, зареєстроване за місцезнаходженням: 61001, м. Харків проспект Гагаріна, 41/2, корпус 8, офіс 1-12, банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру (т. 1 а.с. 168-174).

Згідно відповіді №955615 від 10.12.2024 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» ЄРДПОУ 31236795 перебуває в стані припинення (т. 2 а.с. 95-98).

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язків між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Аналогічну позицію містить постанова Верховного Суду від 22.07.2020 у справі № 520/11029/14-ц.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення стосунків з людьми, які його оточують, інших негативних наслідків морального характеру (постанова Великої Палати ВС від 15.12.2020 № 752/17832/14-ц).

Компенсація моральної шкоди повинна відбуватися в будь-якому випадку її спричинення право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм законодавства (постанова ВП ВС від 01.09.2020 у справі № 216/3521/16-ц)

Така позиція відповідає практиці ЄСПЛ - рішення від 22.02.2005 у справі «Новоселецький проти України» (Novoseletskiy v. Ukraine, заява № 47148/99).

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала моральної шкоди, та її результатом моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.

Відбувається такий розподіл тягаря доказування: а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верхового Суду від 05.12.2022 у справі № 214/7462/20.

Вина власника не вказана серед юридичних фактів, які входять до юридичного складу правопорушення, який є підставою для відшкодуванню моральної шкоди. В таких правовідносинах перевага надається встановленню обставин завдання шкоди саме на підприємстві відповідача та наявності моральних страждань працівника. При цьому презюмується обов`язок власника на створення належних, безпечних, здорових умов праці, слідкування за їх дотриманням усіма працівниками та відповідальність за шкоду, завдану особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (постанова Верховного Суду від 12.04.2022 у справі № 225/4242/21).

У пунктах 9, 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

У Рішенні Конституційного Суду України від 27.01.2004 № 1-9/2004 у справі за конституційним зверненням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровоградській області про офіційне тлумачення положення частини третьої статті 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» було зазначено, що моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

Створення неналежних умов виробництва призводить до порушення особистих немайнових прав особи на життя, на охорону здоров`я тощо.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються критерії розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України, у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

У справах щодо відшкодування моральної шкоди, завданої у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, суди, встановивши факт завдання моральної шкоди, повинні особливо ретельно підійти до того, аби присуджена ними сума відшкодування була домірною цій шкоді. Сума відшкодування моральної шкоди має бути аргументованою судом з урахуванням, зокрема, визначених у частині третій статті 23 ЦК України критеріїв і тоді, коли таке відшкодування присуджується у сумі, суттєво меншій, аніж та, яку просив позивач (пункт 68 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 210/5258/16-ц).

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що у зв`язку з нещасним випадком на виробництві та встановленням стійкої втрати працездатності первинно у розмірі 40% із встановленням третьої групи інвалідності, позивачу заподіяно моральну шкоду. Внаслідок отриманих травм на виробництві у позивача змінилися умови життя, вона змушена проходити лікування, крім того, з лютого 2020 року, згідно виписок з акту огляду МСЕК, потребує стаціонарне лікування, медичне лікування по прямим наслідкам трудового каліцтва по рецепту, протипоказана важка фізична праця, тривале перебування на ногах, нахили, повороти тулобу, вібрації.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Суд враховує відсоток втрати позивачем професійної працездатності, тяжкість вимушених змін в її життєвих і виробничих стосунках, що позивачу первинно встановлено 40% втрати професійної працездатності в зв`язку з виробничою травмою, а також визнано особою з інвалідністю (3 група), з переоглядом, і, виходячи з цих обставин, суд, вважає за необхідне визначити розмір моральної шкоди 150000 гривень.

Визначаючи вказаний розмір відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу внаслідок стійкої втрати професійної працездатності, суд врахував обставини, які мають суттєве значення, зокрема ступінь втрати працездатності, глибину, інтенсивність, тривалість фізичних та душевних страждань, істотність вимушених змін у життєвих стосунках, а також дотримався засад розумності і справедливості.

З цих же підстав, позовна заява ОСОБА_1 в іншій частині задоволенню не підлягає, враховуючи також вчиненні відповідачем дії після настання виробничої травми з огляду на надання допомоги позивачу під час її перебування у медичному закладі.

Щодо вимог позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до статті 1 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону№ 5076-VI).

Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої-шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 550/936/18 (провадження № 14-26цс21) зроблено висновок, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Тобто, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу представником позивача - адвокатом Прядко О.О. надано наступні докази:

- копію Договору про надання правової допомоги від 05.03.2020, укладеного між адвокатом Прядко О.О. та ОСОБА_1 , предметом якого є надання правової допомоги в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а клієнт зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені сторонами;

- додаткову угоду №1 від 01.12.2023 до договору про надання правової допомоги №08/20 від 05.03.2020, згідно якої дана додаткова угода визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) адвоката за надання правової допомоги у відносинах щодо представництва позивачки ОСОБА_1 у Київському районному суді м. Харкова. Вартість послуг: представництво цивільного позивача Нетребенко Н.І. у Київському районному суді м. Харкова під час розгляду позову про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином 10000,00 грн.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі №923/726/18, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права.

Суд, зазначає, що визначення співмірності із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), здійснюється з огляду на принципи диспозитивності та змагальності, з урахуванням статті 83 ЦПК України у взаємозв`язку із оцінкою таких критеріїв як складність справи (обсяг опрацьованого законодавства, судової практики, кількість та тривалість судових засідань, тощо). Подібні за змістом висновки, викладені і у постановах Верховного Суду від 18.01.2022 у справі №915/1473/20, від 27.01.2022 у справі №910/17733/20 та від 15.12.2021 у справі №910/2166/21.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23.01.2014 у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (East/West Alliance Limited v. Ukraine), від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (Baryshevsky v. Ukraine) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Подібні висновки щодо правил підтвердження витрат, пов`язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), від 08.06.2021 у справі № 550/936/18 (провадження № 14-26цс21) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Суд зазначає, що наведена у додатковій угоді №1 від 01.12.2023 до договору про надання правової допомоги №08/20 від 05.03.2020 вартість послуг, наданих ОСОБА_1 її адвокатом Прядко О.О., а також подані нею документи щодо характеру та обсягу виконаних робіт (наданих послуг) не відповідають критерію розумності та часу, який витратив адвокат на виконання відповідних робіт, а розмір витрат є явно завищеним, а тому підлягає зменшенню на суму 7000,00 грн.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що з відповідача підлягають стягненню витрат на правничу допомогу у розмірі 7000,00 гривень, що відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, принципу співмірності та розумності судових витрат, необхідних процесуальних дій сторони та часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги.

Крім того, згідно ч. 12 ст. 141 ЦПК України, судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Як зазначено вище, представник третьої особи МТСБУ у своїх поясненнях просив задовольнити позовні вимоги до страховика з урахуванням наданих пояснень, розподілити судові витрати у відповідності до ст. 141 ЦПК України та стягнути з сторін витрати, які планує понести МТСБУ у зв`язку з розглядом справи у розмірі 1000,00 грн. (т. 2 а.с. 66-67).

На підтвердження понесених витрат представник МТСБУ надав договір №4.1/12-10/2021 про надання послуг в сфері права від 12.10.2021 (т. 2 а.с. 70-75), додаткову угоду до Договору №4.1/12-10/2021 про надання послуг в сфері права від 12.10.2021 (т. 2 а.с. 75-76, 77), згідно якої замовником передано в виконавцем прийнято завдання на ведення від імені замовника справи за вказаною позовною заявою, вартість услуги 1000,00 грн.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь третьої особи МТСБУ підлягає стягненню судові витрати у розмірі 1000,00 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», ст. 141 ЦПК України, оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (75%) 2013,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 81, 82, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , подану її представником адвокатом Прядком Олександром Олександровичем до Державного науково-виробничого підприємства «Об`єднання Комунар», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство із додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія», Моторне (транспортне) страхове бюро України про відшкодування шкоди, заподіяної від нещасного випадку на виробництві - задовольнити частково.

Стягнути з Державного науково-виробничого підприємства «Об`єднання Комунар» (ЄДРПОУ: 14308730, адреса: 61070, м. Харків, вул. Рудика, буд. 8) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 ) моральну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням в сумі 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з Державного науково-виробничого підприємства «Об`єднання Комунар» (ЄДРПОУ: 14308730, адреса: 61070, м. Харків, вул. Рудика, буд. 8) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 (сім тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з Державного науково-виробничого підприємства «Об`єднання Комунар» (ЄДРПОУ: 14308730, адреса: 61070, м. Харків, вул. Рудика, буд. 8) на користь держави витрати по спліт судового збору в розмірі 2013 (дві тисячі тринадцять) грн. 00 коп.

Судовий збір у розмірі 671,00 грн. компенсувати за рахунок держави.

Стягнути з Державного науково-виробничого підприємства «Об`єднання Комунар» (ЄДРПОУ: 14308730, адреса: 61070, м. Харків, вул. Рудика, буд. 8) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, м. Київ, Русанівський бульвар б.8) судові витрати у розмірі 1000,00 грн.

В іншій частині в задоволенні позовної заяви відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Представник позивача: адвокат Прядко Олександр Олександрович (адреса: АДРЕСА_2 ).

Відповідач: Державне науково-виробниче підприємство «Об`єднання Комунар» (ЄДРПОУ: 14308730, адреса: 61070, м. Харків, вул. Рудика, буд. 8).

Представник відповідача: адвокат Бойко Вадим Миколайович (адреса: АДРЕСА_3 ).

Третя особа: Товариство із додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» (ЄДРПОУ 31236795, адреса: 61001, м. Харків, пр. Аерокосмічний, 41/2, корп. 8, офіс 1-12).

Третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України (ЄДРПОУ: 21647131, адреса: 02653, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8).

Суддя С.О. Муратова