УХВАЛА
13 січня 2025 року
м. Київ
справа № 296/3298/24
провадження № 61-17161ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М., (суддя-доповідач) Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 15 листопада 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 11 грудня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 16 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до начальника 25 Гарнізонного будинку офіцерів про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, у якій просив переглянути за нововиявленими обставинами рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 16 червня 2010 року за його позовом до начальника 25 Гарнізонного будинку офіцерів про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, вказуючи практику Верховного Суду у подібній категорії справ, посилався на те, що вказаний наказ не узгоджується з вимогами трудового законодавства й не містить встановленого факту вчинення ним після 30 жовтня 2009 року нового дисциплінарного проступку.
Ухвалою Корольовського районного суду міста Житомира від 15 листопада 2024 року, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 11 грудня 2024 року, у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленим обставинами рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 16 червня 2010 року у справі № 2-1309/10 відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції, з висновками якої погодився апеляційний суд, мотивована тим, що ОСОБА_1 із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами звернувся після спливу трирічного строку з дня набрання таким судовим рішенням законної сили, що передбачений пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України.
18 грудня 2024 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 15 листопада 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 11 грудня 2024 року у справі № 296/3298/24.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (частина четверта статті 394 ЦПК України).
Колегія суддів встановила, що касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосування судами норм права при вирішенні питання про відмову у відкритті провадження за нововиявленими обставинами є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування та тлумачення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 16 червня 2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 09 вересня 2010 року, у справі № 2-1309/10 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду України від 12 жовтня 2010 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження у цій справі.
Звертаючись до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, ОСОБА_1 наголошував, що нововиявленою обставиною у розглядуваній справі є факт відсутності систематичного невиконання ним посадових обов`язків після 30 жовтня 2009 року, а також посилався на практику Верховного Суду у подібній категорії справ, про яку дізнався у квітні 2024 року.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Главою 3 Розділу V ЦПК України передбачено перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами.
Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 424 ЦПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.
Згідно із частиною третьою статті 424 ЦПК України строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені.
Отже, недотримання умови щодо подання заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами в межах трьох років з дня набрання рішенням законної сили є підставою для відмови у відкритті провадження у зв`язку з нововиявленими обставинами незалежно від поважності пропуску цього строку. Цей строк є присічним, а тому поновленню не підлягає.
Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду
від 30 січня 2020 року у справі № 261/4637/13-ц, від 12 лютого 2020 року у справі № 753/11003/13-ц, від 25 січня 2023 року у справі справа № 2-1014/98, від 07 грудня 2023 року в справі № 554/1494/16.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд першої інстанції при ухваленні рішення про відмову у відкритті провадження за нововиявленими обставинами не врахував того, що підставою для перегляду за нововиявленими обставинами рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 16 червня 2010 року у справі № 2-1309/10 є дата ознайомлення у квітні 2024 року та встановлення заявником факту порушення його прав на підставі правової практики Верховного Суду у подібній категорії справ.
Верховний Суд відхиляє зазначені доводи заявника з огляду на таке.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР).
Аналіз ЄДРСР свідчить, що ухвалами Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 червня 2011 року, 29 липня 2011 року, 14 вересня 2012 року, 31 жовтня 2012 року, 11 січня 2013 року,
22 січня 2014 року,12 травня 2014 року, 27 листопада 2014 року, 16 січня 2015 року, 01 квітня 2015 року, 02 липня 2015 року, 21 вересня 2015 року,
25 грудня 2015 року та 21 березня 2016 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 у справі № 2-1309/10 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 16 червня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 09 вересня 2010 року з підстав, передбачених пунктом 4 частини четвертої статті 328 ЦПК України 2004 року.
Верховний Суд ухвалами від 28 вересня 2018 року, 03 грудня 2018 року,
01 лютого 2019 року, 25 квітня 2019 року, 31 травня 2019 року, 12 липня 2019 року, 04 жовтня 2019 року, 02 грудня 2019 року, 18 травня 2020 року,
23 червня 2020 року, 24 грудня 2020 року, відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 16 червня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 09 вересня 2010 року з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 394 ЦПК України.
Апеляційним судом встановлено, що рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 16 червня 2010 року, яке ОСОБА_1 просить переглянути за нововиявленими обставинами, набрало законної сили
26 червня 2010 року.
З огляду на зазначене та те, що рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 16 червня 2010 року, яке ОСОБА_1 просить переглянути за нововиявленими обставинами, набрало законної сили
26 червня 2010 року, а із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами заявник мав право звернутися в межах трирічного строку, проте з такою заявою звернувся лише 10 квітня 2024 року, тобто після спливу більше як чотирнадцять років з дня набрання цим рішенням законної сили, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження за нововиявленими обставинами.
Крім того, судом першої інстанції правильно враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 09 січня 2020 року у справі № 2-3923/11,
від 30 січня 2020 року у справі № 261/4637/13-ц, від 12 лютого 2020 року у справі № 753/11003/13-ц, від 25 січня 2023 року у справі № 2-1014/98, згідно з якими недотримання умови щодо подання заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами в межах трьох років з дня набрання рішенням законної сили є підставою для відмови у відкритті провадження за нововиявленими обставинами незалежно від поважності пропуску цього строку.
Інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судових рішень, оскільки ґрунтуються на незгоді з обставинами, встановленими судом, зводяться до переоцінки доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України, не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
Крім того, посилання заявника на правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду, не заслуговує на увагу, оскільки такий висновок зроблений за інших фактичних обставин.
Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30).
Це право, що не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
Оскільки правильне застосування судами норм права при вирішенні питання про відмову у відкритті провадження за нововиявленими обставинами є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а касаційна скарга є необґрунтованою, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 2, 388, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 15 листопада 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 11 грудня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Корольовського районного суду міста Житомира
від 16 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до начальника 25 Гарнізонного будинку офіцерів про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Осіян
О. В. Білоконь
Н. Ю. Сакара
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 13.01.2025 |
Оприлюднено | 21.01.2025 |
Номер документу | 124521114 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Осіян Олексій Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні