УХВАЛА
10 січня 2025 року
м. Київ
справа № 523/10913/18
провадження № 61-5060св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідачі: Одеська міська рада, державний реєстратор Юридичного департаменту Одеської міської ради Гаврющенко О. В., державний кадастровий реєстратор відділу у м. Одесі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області;
треті особи: Приватне підприємство «Одесгеосервіс», Комунальне підприємство «Міськзелентрест», ОСОБА_2 ,
особа, яка подала касаційну скаргу, - ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Одеського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року у складі колегії суддів Кострицького В. В., Лозко Ю. П., Коновалова В. А.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Одеської міської ради, державного реєстратора Юридичного департаменту Одеської міської ради Гаврющенко О. В., державного кадастрового реєстратора відділу у м. Одесі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, треті особи: Приватне підприємство «Одесгеосервіс» (далі - ПП «Одесгеосервіс»), Комунальне підприємство «Міськзелентрест» (далі - КП «Міськзелентрест»), ОСОБА_2 , про скасування рішень та записів.
Позовну заяву мотивовано тим, що позивачці на праві приватної власності належить житловий будинок загальною площею 138,5 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці площею 998 кв. м. Земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок, огороджена капітальним парканом, який теж перебуває у приватній власності позивачки. Суміжними землевласниками та землекористувачами є Одеська міська рада, КП «Міськзелентрест», ОСОБА_2 .
Позивачці стало відомо, що Одеська міська рада прийняла рішення від 26 квітня
2017 року № 2080-VII «Про надання дозволу КП «Міськзелентрест» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 4,8000 га, за адресою: пляж Лузанівка у м. Одеса, цільове призначення - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, вид використання - для організації інфраструктури для відпочинку населення, що стало підставою для розроблення відповідного проекту землеустрою.
Зазначена земельна ділянка, кадастровий номер 5110137600:31:010:0001, за такої конфігурації й площі, яка відображена на Публічній кадастровій карті України, поглинає земельну ділянку, на якій розташований житловий будинок позивачки, що робить неможливим реалізацію її прав в оформленні речових прав на неї відповідно до земельного законодавства.
Крім того, рішенням Одеської міської ради від 19 жовтня 2016 року № 1316-VII затверджено план зонування території (зонінгу) м. Одеси, згідно з яким (позначено шифром Р-3п) земельна ділянка, кадастровий номер 5110137600:31:010:0001, повинна використовуватися як рекреаційна зона озеленених територій загального користування, тобто вона не може бути використана для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення.
Однак 04 жовтня 2017 року Одеська міська рада прийняла рішення № 2556-VII,
яким затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 4,0192 га, кадастровий номер 5110137600:31:010:0001, присвоївши їй нову адресу: АДРЕСА_2 , та надала її в постійне користування
КП «Міськзелентрест» для організації інфраструктури для відпочинку населення (цільове призначення - Е.07.01 для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення).
Зазначала, що реальна межа земельної ділянки, кадастровий номер 5110137600:31:010:0001, яка надана КП «Міськзелентрест» у постійне користування, проходить уздовж встановленого нею паркану, але, як видно з даних Публічної кадастрової карти України, земельна ділянка Одеської міської ради перебуває у приватній власності, а її межа проходить по стіні житлового будинку позивачки, що у свою чергу порушує її права, як власника житлового будинку та земельної ділянки.
Ураховуючи викладене, позивачка просила суд:
? скасувати рішення Одеської міської ради від 26 квітня 2017 року № 2080-VII «Про надання дозволу КП «Міськзелентрест» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 4,8000 га за адресою: пляж Лузанівка у м. Одеса, цільове призначення - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, вид використання - для організації інфраструктури для відпочинку населення, та рішення Одеської міської ради від 04 жовтня 2017 року № 2556-VII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 4,0192 га, присвоєння адреси: АДРЕСА_2 , та надання її в постійне користування КП «Міськзелентрест» як протиправні;
? скасувати записи у Поземельній книзі на земельну ділянку кадастровий номер 5110137600:31:010:0001;
? скасувати рішення державного реєстратора юридичного департаменту Одеської міської ради Гаврющенко О. В., індексний номер 38765645, від 15 грудня 2017 року
про реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку площею 4,0192 га, за адресою: АДРЕСА_2 , за територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради, та рішення, індексний номер 38765645, від 15 грудня 2017 року про реєстрацію права постійного користування на земельну ділянку площею 4,0192 га, за адресою: АДРЕСА_2 , за КП «Міськзелентрест».
Справа судами розглядалася неодноразово.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Скасовано рішення Одеської міської ради від 26 квітня 2017 року № 2080-VII «Про надання дозволу КП «Міськзелентрест» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 4,8000 га за адресою: пляж Лузанівка у м. Одеса, цільове призначення - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, вид використання - для організації інфраструктури для відпочинку населення, та рішення Одеської міської ради
від 04 жовтня 2017 року №2556-VII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 4,0192 га, присвоєння адреси: Миколаївська дорога, 170б у м. Одеса та надання її в постійне користування КП «Міськзелентрест», як протиправні.
Скасовано записи у Поземельній книзі на земельну ділянку, кадастровий номер 5110137600:31:010:0001.
Скасовано рішення державного реєстратора юридичного департаменту Одеської міської ради Гаврющенко О. В., індексний номер 38765645, від 15 грудня 2017 року про реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку площею 4,0192 га, адреса: АДРЕСА_2 , за територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради, та рішення, індексний номер 38765645, від 15 грудня 2017 року про реєстрацію права постійного користування на земельну ділянку площею 4,0192 га, адреса: АДРЕСА_2 за КП «Міськзелентрест».
Рішення є підставою для скасування органами Держгеокадастру України кадастрового номера 5110137600:31:010:0001.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у зв`язку з відсутністю погоджень проекту землеустрою щодо відведення КП «Міськзелентрест» у постійне користування земельної ділянки, кадастровий номер 5110137600:31:010:0001, як того вимагає стаття 198 ЗК України, державний кадастровий реєстратор повинен був відмовити у внесенні відповідних відомостей до Державного земельного кадастру, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог. Оскільки реєстрація права комунальної власності та постійного користування на зазначену земельну ділянку відбулася на підставі оскаржуваного рішення Одеської міської ради від 04 жовтня 2017 року № 2556-VII, то похідними вимогами у заявленому позові є також і скасування рішень державного реєстратора Юридичного департаменту Одеської міської ради Гаврющенко О. В., оскільки наявність відповідних записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно унеможливлює реалізацію прав позивачки на земельну ділянку, а також на житловий будинок, що розташований на цій ділянці за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 26 травня 2021 року апеляційні скарги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради та КП «Міськзелентрест» задоволено частково.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2018 року скасовано, провадження у цій справі закрито.
Роз`яснено позивачці право на звернення з цим позовом у порядку адміністративного судочинства. Роз`яснено позивачці її право протягом десяти днів з дня отримання ним постанови звернутися до Одеського апеляційного суду з заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що оспорюваним рішенням суду вирішувався спір щодо рішення Одеської міської ради від 26 квітня 2017 року
№ 2080-VII «Про надання дозволу КП «Міськзелентрест» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та рішення Одеської міської ради від 04 жовтня 2017 року № 2556-VII «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її в постійне користування
КП «Міськзелентрест». Оскаржуваними рішеннями міської ради не було порушено право власності позивачки з тих підстав, що рішення суду, яким визнано право власності за ОСОБА_1 , було скасовано на час звернення до суду.
Суд апеляційної інстанції вважав, що між сторонами існує публічно-правовий спір, а тому відповідно до частини першої статті 19 КАС України дійшов висновку про закриття провадження у справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до компетенції адміністративного суду.
Короткий зміст постанови суду касаційної інстанції
Постановою Верховного Суду від 09 листопада 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв ОСОБА_4 , задоволено частково.
Постанову Одеського апеляційного суду від 26 травня 2021 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанову суду касаційної інстанції мотивовано тим, що у порушення статті 382 ЦПК України апеляційний суд не врахував, що у разі прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.
Верховний зазначив, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що ця справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки суть спірних правовідносин зводиться до усунення перешкод у реалізації позивачкою права на користування земельною ділянкою із подальшою її приватизацією, яка внаслідок прийняття відповідачем оскаржуваних рішень передана у користування третій особі - КП «Міськзелентрест». Таке бажання позивачки і форма його реалізації вказують на приватноправовий інтерес позивачки, на захист якого по суті спрямовано звернення до суду з вимогою про скасування державної реєстрації земельної ділянки за третьою особою - КП «Міськзелентрест».
Суд касаційної інстанції також звернув увагу, що подібний за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 810/2938/17 (провадження № 11-935апп19) та у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі № 520/16647/16-а.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року апеляційні скарги Департамента земельних ресурсів Одеської міської ради, Одеської міської ради, КП «Міськзелентрест» задоволено, рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Міськзелентрест» судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3 172,50 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3 171,50 грн.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 14 квітня 2021 року у справі № 523/5699/20 позовні вимоги Одеської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ТОВ «Берег ЛТД», третя особа - Юридичний департамент Одеської міської ради, про скасування записів про право власності, скасування рішень державного реєстратора, визнання недійсним акту приймання-передавання, визнання недійсним протоколу та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення самочинно збудованого об`єкта - задоволено.
Скасовано запис про право власності від 20 березня 2019 року № 30826161,
що є підставою для проведення державної реєстрації припинення права власності ТОВ «Берег ЛТД» на об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 559663551101).
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22 березня
2019 року № 46097578, що є підставою припинення права власності ТОВ «Берег ЛТД» на об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 559663551101).
На момент слухання справи в суді апеляційної інстанції зазначене рішення було чинним, а тому апеляційний суд дійшов висновку, що з урахуванням положень чинного ЦПК України позивачка на момент слухання справи втратила право позовної вимоги за заявленим позовом, оскільки її право власності скасовано рішенням Суворовського районного суд міста Одеси від 14 квітня 2021 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
10 квітня 2023 року ОСОБА_3 як особа, яка не брала участі у справі, засобами поштового зв`язку, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою
на постанову Одеського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року у вказаній справі, у якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_3 вказує, що суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
Зазначає, що на судове засідання в апеляційному суді, яке було призначено
на 14 лютого 2023 року, ТОВ «Берег ЛТД», яке не є учасником справи, підготувало клопотання про залучення його як третьої особи, однак за відсутністю відеоконференції в суді апеляційної інстанції був позбавлений можливості на розгляд цього клопотання.
Також звертає увагу, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 689/26/17 (провадження № 14-47цс20), а саме частини четвертої статті 120 та статті 125 ЗК України, згідно з якими, особа, яка набула права власності на частину будівлі чи споруди, стає власником відповідної частини земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.
Крім того, в касаційній скарзі заявник посилається на пункт 3 частини другої
статті 389 ЦПК України, та зазначає про відсутність висновку Верховного Суду
у спірних правовідносинах.
Провадження у суді касаційної інстанції
09 червня 2023 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу ОСОБА_1
в інтересах якої діє ОСОБА_4 , на постанову Одеського апеляційного суду
від 14 лютого 2023 року повернуто заявнику.
12 червня 2023 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою ОСОБА_3 .
Підставою відкриття касаційного провадження є частина друга статті 389 ЦПК України.
У липні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 07 червня 2024 року на підставі службової записки судді Сердюка В. В. справу
№ 523/10913/18 (провадження № 61-5060св23) призначено судді-доповідачеві Сердюку В. В., суддями, які входять до складу колегії, визначено Карпенко С. О., Фаловську І. М.
Доводи відзивів на касаційну скаргу
Головне управління Держгеокадастру в Одеській області у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а постанову Одеського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року залишити без змін.
Одеська міська рада у поясненнях, які за своєю суттю є відзивом на касаційну скаргу, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року залишити без змін.
Також 10 липня 2023 року Одеська міська рада звернулася з клопотанням про закриття касаційного провадження на підставі частини третьої статті 396 ЦПК України, у зв`язку з тим, що особа, яка подала касаційну скаргу, не підтвердила порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Хайнак В. Д., просить задовольнити касаційну скаргу ОСОБА_3 , постанову Одеського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року скасувати, а рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2018 року залишити в силі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок загальною площею 138,5 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці площею 998 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 48509580, на підставі свідоцтва
про право власності від 26 листопада 2015 року, індексний номер 48509270.
Суміжними землевласниками та землекористувачами позивача є Одеська міська рада, КП «Міськзелентрест», ОСОБА_2
Одеська міська рада 26 квітня 2017 року прийняла рішення «Про надання дозволу комунальному підприємству «Міськзелентрест» № 2080-VII на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 4,8000 га, за адресою: пляж Лузанівка у м. Одеса, цільове призначення - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, вид використання - для організації інфраструктури для відпочинку населення», яке стало підставою для розроблення відповідного проекту землеустрою.
Рішенням Одеської міської ради від 19 жовтня 2016 року № 1316-VII затверджено план зонування території (зонінгу) м. Одеси, згідно з яким (позначено шифром Р-3п) земельна ділянка, кадастровий номер: 5110137600:31:010:0001, повинна використовуватися як рекреаційна зона озеленених територій загального користування.
Рішенням Одеської міської ради від 04 жовтня 2017 року № 2556-VII затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 4,0192 га, кадастровий номер 5110137600:31:010:0001, їй присвоєно нову адресу: Миколаївська дорога, 170б у м. Одеса, земельну ділянку надано в постійне користування КП «Міськзелентрест» для організації інфраструктури для відпочинку населення (цільове призначення - Е.07.01 для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення).
13 грудня 2017 року державний реєстратор юридичного департаменту Одеської міської ради Гаврющенко О. В. провів державну реєстрацію права комунальної власності за територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради на земельну ділянку площею 4,0192 га, кадастровий номер 5110137600:31:010:0001, за адресою: АДРЕСА_2 , та право постійного користування на цю ділянку за КП «Міськзелентрест».
Апеляційний суд встановив, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 14 квітня 2021 року у справі № 523/5699/20 позовні вимоги Одеської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ТОВ «Берег ЛТД», третя особа - Юридичний департамент Одеської міської ради, про скасування записів про право власності, скасування рішень державного реєстратора, визнання недійсним акту приймання-передавання, визнання недійсним протоколу та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення самочинно збудованого об`єкта - задоволено.
Скасовано запис про право власності від 20 березня 2019 року № 30826161,
що є підставою для проведення державної реєстрації припинення права власності ТОВ «Берег ЛТД» на об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 559663551101).
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22 березня
2019 року № 46097578, що є підставою припинення права власності ТОВ «Берег ЛТД» на об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 559663551101).
Постановою Одеського апеляційного суду від 04 червня 2024 року рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 14 квітня 2021 року у справі № 523/5699/20 скасовано. Ухвалено нове судове рішення, яким позов Одеської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ТОВ «Берег ЛТД», третя особа - Юридичний департамент Одеської міської ради про скасування записів про право власності, скасування рішень державного реєстратора, визнання недійсним акту приймання-передавання, визнання недійсним протоколу та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення самочинно збудованого об`єкта - задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ТОВ «Берег ЛТД» за власний рахунок звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом знесення самочинно збудованого (новозбудованого) кафе-бару з літнім майданчиком, загальною площею 835,1 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 .
У справі № 523/5699/20 встановлені такі фактичні обставини:
29 жовтня 2010 року між ТОВ «Берег ЛТД» та територіальною громадою м. Одеси
в особі Одеської міської ради укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі
за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 182,3 кв. м, розташованої на земельній ділянці, що належить територіальній громаді м. Одеси
в особі Одеської міської ради площею 1 969 кв. м (далі - договір);
згідно із пунктом 5.4.2 договору покупець зобов`язаний на виконання рішення Одеської міської ради від 14 травня 2010 року № 5875-V розробити та затвердити
у встановленому порядку містобудівну та проектну документацію, а також дозвільну документацію щодо знесення об`єкта купівлі-продажу, та після її отримання ? безпосередньо здійснити знесення об`єкта. Цільове використання нового об`єкта визначити відповідно до містобудівної та проектної документації, затвердженої у встановленому порядку;
у пункті 5.4.9. договору визначено, що до моменту підписання акта підсумкової перевірки виконання умов договору подальше відчуження та передання в заставу покупцем об`єкта купівлі-продажу здійснюється за погодженням із продавцем із забезпеченням переходу до нового власника всіх зобов`язань, не виконаних покупцем на момент такого відчуження, відповідальність за їх невиконання, визначених законодавством та цим договором, прав та обов`язків покладається на покупця згідно з законодавством України;
у провадженні Суворовського районного суду м. Одеси знаходилася цивільна справа № 523/9363/14-ц за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до ТОВ «Берег ЛТД» про стягнення грошових коштів у розмірі 800 000,00 грн. У процесі розгляду цієї справи до Суворовського районного суду м. Одеси надійшла мирова угода від 25 вересня 2014 року;
ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 29 вересня 2014 року затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_2 , ОСОБА_1
та ТОВ «Берег ЛТД», за умовами якої з моменту визнання та затвердження мирової угоди судом із закриттям провадження у справі:
? у власність ОСОБА_1 переходить житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та складається з: 1-5 ? житлова кімната площею 57,3 кв. м, 1-6 ? кухня площею 3,5 кв. м, 1-7 ? вбиральня площею 1,7 кв. м, 1-8 ? вбиральня площею 1,5 кв. м. Загальна площа житлового будинку складає 64,0 кв. м, що знаходиться на земельної ділянці площею 998,0 кв. м та передається у власність ОСОБА_1 ;
? у власність ОСОБА_2 переходить житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та складається з: 2-1 ? кухня площею 31,5 кв. м, 2-2 ? житлова кімната площею 45,3 кв. м, 2-3 ? коридор площею 4,8 кв. м, 2-4 ? кладова площею 2,4 кв. м, 2-5 ? щитова площею 1,4 кв. м, 2-6 ? підсобне приміщення площею 4,3 кв. м, 2-7 ? коридор площею 4,6 кв. м,
2-8 ? коридор площею 2,4 кв. м, 2-9 ? вбиральня площею 6,2 кв. м, 2-10 ? санвузол площею 4,0 кв. м, 2-11 ? підсобне приміщення площею 11,4 кв. м. Загальна площа житлового будинку становить 118,3 кв. м, що знаходиться на земельної ділянці площею 971,0 кв. м та передається у власність ОСОБА_2 ;
ТОВ «Берег ЛТД» шляхом затвердження мирової угоди у цивільній справі № 523/9363/14-ц відчужило об`єкт загальною площею 182,3 кв. м третім особам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без згоди територіальної громади м. Одеси;
06 грудня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу задоволено, ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 29 вересня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 02 червня 2016 року у справі № 523/9363/14-ц скасовано, справу передано до суду першої інстанції для продовження розгляду;
із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається що право власності ОСОБА_2 на житловий будинок загальною площею 487,79 кв. м, розташований на земельній ділянці площею 971,00 кв. м скасовано, а також скасовано право власності ОСОБА_1 на житловий будинок загальною площею 138,5 кв. м, що знаходиться на земельній ділянці площею 998,00 кв. м. Таким чином, об`єкт загальною площею 182,3 кв. м. за скасованою мировою угодою був поділений на два окремих об`єкта із присвоєнням нової адреси, а згодом нові власники - відповідачі у справі № 523/9363/14-ц, вказаний об`єкт знищили та створили новий самочинно збудований (новоутворений) об`єкт - кафе-бар з літнім майданчиком загальною площею 626,29 кв. м (487,79 + 138,5 = 626,29);
20 березня 2019 року ТОВ «Берег ЛТД» на підставі договору купівлі-продажу об`єкта площею 182,3 кв. м від 29 жовтня 2010 року здійснило реєстрацію права власності на об`єкт загальною площею 138,5 кв. м, номер запису про право власності: 30826161 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 559663551101, який до скасування запису про право власності належав ОСОБА_1 ). Рішенням від 22 березня 2019 року № 46097578 та рішенням 15 квітня 2019 року № 46479514 здійснено реєстрацію кафе-бару з літнім майданчиком загальною площею 588,8 кв. м, що розташований на земельній ділянці площею 1 969,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином площа об`єкта збільшилася з 138,5 кв. м до 588,8 кв. м.;
на підставі акта приймання-передавання від 10 липня 2019 року та протоколу загальних зборів від 10 липня 2019 року № 1/04-07 ТОВ «Берег «ЛТД» повторно здійснило відчуження зареєстрованого за собою самочинно збудованого об`єкта ОСОБА_1 площею 186 кв. м, що складає 31,6 % одиниці, та ОСОБА_2 об`єкт площею 402,8 кв. м, що складає 68,4 % одиниці;
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , будучи співвласниками самочинно збудованого новоутвореного об`єкта (кафе-бару), загальною площею 588,8 кв. м, вирішили здійснити його поділ відповідно до часток у власності. Згідно з висновком експерта щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , склад новоутворених об`єктів такий: нежитлова будівля загальною площею 488,6 кв. м, що складає одиницю, та має адресу: АДРЕСА_1 ; нежитлова будівля загальною площею 346,5 кв. м, що складає одиницю, за адресою: АДРЕСА_1 ;
відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно
від 03 березня 2020 року № 202682139 ОСОБА_1 зареєструвала право власності на об`єкт (нежитлова будівля) загальною площею 488,6 кв. м, що розташований на земельній ділянці площею 1 174,0 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта: 1909926051101;
з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03 березня 2020 року № 202682478 вбачається, що ОСОБА_2 зареєструвала право власності на об`єкт (нежитлова будівля) загальною площею 346,5 кв. м, що розташований на земельній ділянці площею 1 186,0 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, внаслідок поділу утворилося два об`єкти, загальна площа яких на 246,3 кв. м більша за площу об`єкта, який існував до його поділу;
03 січня 2020 року Департамент комунальної власності Одеської міської ради листом від 02 січня 2020 року № 01-19/3253 повідомив, що згідно з наявною інформацією, Одеською міською радою рішення щодо передачі у власність (користування) земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , не приймала;
рішенням Одеської міської ради від 25 лютого 2015 року № 6296-VI ОСОБА_1 і ОСОБА_2 було відмовлено у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою на земельні ділянки за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 ;
27 грудня 2019 року Департамент комунальної власності Одеської міської ради здійснив заходи самоврядного контролю за використанням і охороною земель та дотриманням вимог земельного законодавства. За результатами обстеження було складено акт огляду, яким встановлено, що земельні ділянки за вказаними адресами використовуються під розміщення кафе-бару з літнім майданчиком та прибудованими торгівельними павільйонами без правовстановлюючих документів на землекористування, що не відповідає вимогам статей 125, 126 Земельного кодексу України. Також шляхом встановлення літнього майданчика забудовано частину пішохідної алеї.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку, зокрема, рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції.
Предметом позовних вимог у справі, що переглядається, є вимоги ОСОБА_1 про скасування рішення Одеської міської ради від 26 квітня 2017 року № 2080-VII «Про надання дозволу комунальному підприємству «Міськзелентрест» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки»; скасування запису у Поземельній книзі на земельну ділянку, кадастровий номер 5110137600:31:010:0001; скасування рішення державного реєстратора юридичного департаменту Одеської міської ради Гаврющенко О. В. індексний номер 38765645, від 15 грудня 2017 року.
Підставами позову позивачка зазначала те, що виділена КП «Міськзелентрест» земельна ділянка накладається на земельну ділянку, на якій знаходиться житловий будинок загальною площею 138,5 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , що належить позивачці на праві власності.
Постанову Одеського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року в касаційному порядку оскаржив ОСОБА_3 як особа, яка не брала участі у справі, який є одним із засновників ТОВ «Берег ЛТД», яке теж участі у цій справі не брало.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Одеського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року підлягає закриттю.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 396 ЦПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки встановлено, що судовими рішеннями питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі
№ 504/2457/15-ц (провадження № 14-726цс19) зазначено, що «відповідно
до пункту 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи,
які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції. Отже, необхідною умовою для набуття особою, яка не брала участі у справі, права касаційного оскарження судового рішення є вирішення цим судовим актом питання щодо її прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків. У розумінні норм ЦПК України судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та (або) обов`язків цієї особи. Таким судовим рішенням безпосередньо зачіпаються права, інтереси та (або) обов`язки такої особи, в тому числі створюються перешкоди для реалізації її суб`єктивного права чи законного інтересу або реального виконання обов`язку стосовно однієї із сторін спору. При цьому на відміну від оскарження судового рішення учасником справи не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок; такий правовий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги».
У постанові Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 757/33742/19 (провадження № 61-10156св22) зазначено, що у разі подання касаційної скарги особи, яка не брала участі у справі, і касаційний суд встановить, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, касаційне провадження підлягає закриттю.
Частиною другою статті 396 ЦПК України передбачено, що про закриття касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу.
В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_3 вказував, що суд апеляційної інстанції прийняв рішення про права, свободи, інтереси та обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі, та зазначив, що станом на 14 лютого 2023 року ТОВ «Берег ЛТД» підготувало клопотання про залучення його як третьої особи, однак за відсутністю відеоконференції в суді апеляційної інстанції товариство було позбавлене можливості щодо розгляду цього клопотання.
За змістом статей 53, 54 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права
або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також
за заявою учасників справи.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 18 серпня 2021 року у справі
№ 572/3632/15-ц (провадження № 61-9722св21) третя особа у справі є лише сonsortes litis (учасником справи), а не є його стороною. Отже, правове становище третіх осіб у процесі посідають особи, які мають юридичний інтерес до справи, але інтерес, який не є рівноцінним інтересам сторін (позивача чи відповідача). Інститут третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, зумовлений перш за все необхідністю забезпечити можливість здійснення відповідними суб`єктами права регресу.
Суть інституту третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, полягає в тому, що його застосування слугує процесуальним забезпеченням права регресу, а умова, що за законом третя особа залучається чи вступає у справу на стороні позивача чи відповідача, передбачає, що участь у процесі третьої особи випливає з тих відносин, які пов`язують її з однією із сторін у процесі.
Процесуальне становище третьої особи є відмінним від процесуального становища відповідача. При цьому суд не має права вирішувати питання про права та обов`язки третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, розглядаючи спір між сторонами, оскільки відповідно до частини першої статті 53, частини сьомої статті 290 ЦПК України така особа вступає у справу або залучається до участі у справі на стороні позивача або відповідача у разі, коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін (постанова Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 753/7478/18).
Отже, при незалученні до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, скасування рішення суду можливе лише у виняткових випадках, оскільки такі особи не є суб`єктами спірних правовідносин, тому суд не вирішує питання про їх права та обов`язки. Судове рішення лише в майбутньому може вплинути на їх права та обов`язки щодо якоїсь із сторін у спорі, зокрема в разі пред`явлення до них регресного позову. Однак частина перша статті 352 ЦПК України вказує на випадок, коли своїм рішенням суд вирішив питання про їх права та обов`язки, а не вирішить у майбутньому. У зв`язку з цим важливо розмежовувати випадки, коли рішення суду порушує права осіб і коли рішення суду може зачіпати права таких осіб.
Подібний висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі № 991/1786/22 (провадження № 61-6794св23).
У постанові від 26 червня 2019 року у справі № 910/17792/17 (провадження
№ 12-280гс18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що підставою для вступу (залучення) в судовий процес третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, є її заінтересованість у результатах вирішення спору - ймовірність виникнення у майбутньому в неї права на позов або пред`явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача.
У справі, що переглядається, відомо, що 20 березня 2019 року ТОВ «Берег ЛТД» на підставі договору купівлі-продажу об`єкта площею 182,3 кв. м від 29 жовтня
2010 року здійснило реєстрацію права власності на об`єкт загальною площею 138,5 кв. м, номер запису про право власності: 30826161 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 559663551101, який до скасування запису про право власності належав ОСОБА_1 ). Рішенням від 22 березня 2019 року
№ 46097578 та рішенням 15 квітня 2019 року № 46479514 здійснено реєстрацію кафе-бару з літнім майданчиком загальною площею 588,8 кв. м, що розташований на земельній ділянці площею 1 969,0 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином площа об`єкта збільшилася з 138,5 кв. м до 588,8 кв. м.
На підставі акта приймання-передавання від 10 липня 2019 року та протоколу загальних зборів від 10 липня 2019 року № 1/04-07 ТОВ «Берег «ЛТД» повторно здійснило відчуження зареєстрованого за собою самочинно збудованого ОСОБА_1 об`єкта площею 186 кв. м, що складає 31,6 % одиниці, та ОСОБА_2 об`єкта площею 402,8 кв. м, що складає 68,4 % одиниці.
Інтереси ОСОБА_1 представляє адвокат Хайнак В. Д., який протягом розгляду справи не подавав клопотань про залучення третьою особою у цій справі ТОВ «Берег ЛТД».
У свою чергу ОСОБА_3 будь-яких клопотань про вступ у справу як третьої особи до Одеського апеляційного суду також не подавав.
З матеріалів справи також відомо, що ухвалою Одеського апеляційного суду
від 09 січня 2023 року клопотання ОСОБА_1 в інтересах якого
діє Хайнак В. Д., задоволено. Судове засідання з розгляду апеляційних скарг Департамента комунальної власності Одеської міської ради, КП «Міськзелентрест» на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2018 року, призначене на 10 січня 2023 року о 10 год, ухвалено провести у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи ВКЗ (захищений відеоконференцзв`язок із судом) за посиланням на vkz.court.gov.ua.
Також ухвалою Одеського апеляційного суду від 09 січня 2023 року заяву Одеської міської ради, в інтересах якої діє Танасійчук І. М., про участь у судовому
засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Доручено Господарському суду Одеської області забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції за участю уповноваженої особи Танасійчука І. М., який діє
в інтересах Одеської міської ради, на 10 січня 2022 року о 10 год та забезпечити участь секретаря судового засідання для перевірки явки і встановлення особи тих учасників справи, які з`явилися.
Таким чином, колегія суддів Верховного Суду не бере до уваги доводи заявника ОСОБА_3 про те, що суд апеляційної інстанції не залучив до участі у справі як третю особу ТОВ «Берег ЛТД», оскільки матеріли справи не містять будь-яких клопотань про залучення ТОВ «Берег ЛТД» третьою особою.
Крім того, колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що доводи касаційної скарги ОСОБА_3 зводяться до порушення апеляційним судом норм процесуального права, які стосуються інтересів ТОВ «Берег ЛТД».
У додатках до касаційної скарги міститься інформація, що ОСОБА_3 є одним із засновників ТОВ «Берег ЛТД». Однак у матеріалах справи відсутні докази того, що ТОВ «Берег ЛТД» уповноважувало Павлова В. В. представляти інтереси товариства, а посилання ОСОБА_3 в касаційній скарзі на те, що він є інвалідом II групи та на цій підставі звільняється від сплати судового збору за подання касаційної скарги свідчить, що касаційна скарга подана ним як фізичною особою.
За наведених обставин, аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_3 не навів переконливих аргументів, яким чином ухвалені судові рішення у справі, яка переглядається, порушують його права та інтереси.
Зважаючи на викладене, колегія суддів Верховного Суду виснує про закриття касаційного провадження у справі.
Враховуючи, що касаційне провадження підлягає закриттю, Верховний Суд не перевіряє аргументи касаційної скарги про неврахування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
З урахуванням наведеного не підлягають розгляду клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_4 : від 17 серпня 2023 року про передачу справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду; від 07 жовтня 2024 року про застосування наслідків недійсного правочину.
Керуючись статтями 396, 400 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Закрити касаційне провадження № 61-5060св23 у справі № 523/10913/13
за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Одеського апеляційного суду від 14 лютого 2023 рокуу справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, державного реєстратора юридичного департаменту Одеської міської ради, державного кадастрового реєстратора відділу у м. Одесі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, треті особи: Приватне підприємство «Одесгеосервіс», Комунальне підприємство «Міськзелентрест», ОСОБА_2 , про скасування рішень та записів.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді В. В. Сердюк С. О. Карпенко І. М. Фаловська
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 10.01.2025 |
Оприлюднено | 21.01.2025 |
Номер документу | 124521152 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Сердюк Валентин Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні