Ухвала

від 16.01.2025 по справі 591/648/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 січня 2025року

м. Київ

справа № 591/648/22

провадження № 61-17571ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Пархоменка П. І., розглянув касаційну скаргу Комунального закладу Сумської обласної ради «Сумський фаховий коледж мистецтв і культури ім. Д. С. Бортнянського» на постанову Сумського апеляційного суду від 17 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу Сумської обласної ради «Сумський фаховий коледж мистецтв і культури ім. Д. С. Бортнянського» про визнання незаконним наказу про відсторонення від роботи та стягнення середнього заробітку,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Комунального закладу Сумської обласної ради «Сумський фаховий коледж мистецтв і культури ім. Д. С. Бортнянського» (далі - КЗ СОР СФ КМІК), в якому просила визнати незаконним та скасувати наказ від 08 листопада 2021 року №255-к про відсторонення її від роботи, стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час відсторонення від роботи за період з 08 листопада 2021 року по 20 грудня 2021 року в сумі 6 930,67 грн та 6 000,00 грн моральної шкоди.

Рішенням Зарічного районного суду міста Суми від 19 квітня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Сумського апеляційного суду від 17 грудня 2024 року рішення Зарічного районного суду міста Суми від 19 квітня 2024 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Визнано незаконним та скасовано наказ КЗ СОР СФ КМІК від 08 листопада 2021 року №255-к «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 ».

Стягнено з КЗ СОР СФ КМІК на користь ОСОБА_1 6 930,67 грн середнього заробітку за час відсторонення від роботи, з послідуючим утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів, та 3 000,00 грн моральної шкоди.

30 грудня 2024 року засобами поштового зв`язку КЗ СОР СФ КМІКподав до Верховного Суду касаційну скаргу.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Конституційний Суд України 22 листопада 2023 року ухвалив Рішення у справі

№ 10-р(ІІ)/2023 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, зокрема, визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2частини третьої статті 389 ЦПК України. У пунктах 7.6. - 7.8. Рішення вказано, що Європейський суд із прав людини послідовно обстоює позицію, що для розуміння змісту обмежень права на доступ до суду, гарантованого статтею 6 Конвенції, є потреба у врахуванні ролі касаційних судів та визнанні того, що умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги; застосування визначеного у національному праві критерію ratione valoris для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою з огляду на саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості. Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів. Тому внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики.

Предметом касаційного оскарження є судове рішення, ухвалене у справі про визнання незаконним наказу про відсторонення від роботи, стягнення середнього заробітку в сумі 6 930,67 грн та 6 000,00 грн моральної шкоди.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зазначена справа є незначної складності, не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції. Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.

З урахуванням предмету спору, характеру правовідносин, складності справи, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, касаційна скарга не містять.

Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).

Таким чином, оскаржене рішення ухвалено у малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Комунального закладу Сумської обласної ради «Сумський фаховий коледж мистецтв і культури ім. Д. С. Бортнянського» на постанову Сумського апеляційного суду від 17 грудня 2024 року у справі № 591/648/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Є. В. Краснощоков

Д. А. Гудима

П. І. Пархоменко