Ухвала

від 20.01.2025 по справі 536/2202/23

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №536/2202/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Клименко С.М.

за участю секретаря судового засідання Коваль В.А.

позивача ОСОБА_1 та її представника за угодою адвоката Кириченко Г.В.

представника відповідача СФГ «Юпітер» за угодою адвоката Єгорова С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в залі судових засідань в м. Кременчуці справу за позовом ОСОБА_1 до СФГ «Юпітер» про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Кириченко Г.В.

заявила клопотання про повернення зі стадії розгляду справи по суті до стадії підготовчого провадження та призначення повторної судової почеркознавчої експертизи по справі посилаючись, що відповідач ставить під сумнів висновки судового експерта, оскільки на його думку експериментальні зразки підписів, які були ним використані, невідомого походження, виконані невідомою особою та у незаконний спосіб подані до суду, призначення такої експертизи можливе лише на стадії підготовчого провадження і самостійно клопотання про проведення повторної експертизи позивач не заявляє.

Представник відповідача СФГ «Юпітер» адвокат Єгоров С.А. вважає, що підстави для задоволення вказаного клопотання відсутні та просив продовжити розгляд справи.

У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За положеннями статті 189 ЦПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

У неодноразово призначених і проведених судом підготовчих засіданнях було вирішено питання про всі процесуальні дії, що необхідно було вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, що не заперечувалося учасниками справи, вирішено усі заявлені ними клопотання.

04.12.2024 суд постановив ухвалу, якою закрив підготовче провадження та призначив судовий розгляд цієї справи по суті.

Отже, наразі підготовче провадження у даній справі закрито, судом здійснюється розгляд справи по суті проводиться друге судове засідання, - однак, представник позивача заявляє про необхідність повернення до стадії підготовчого провадження з метою призначення в цій справі повторної судової почеркознавчої експертизи, про яку також клопоче.

Суд зауважує, що прямої вказівки щодо можливості повернення на стадію підготовчого провадження норми цивільного процесуального законодавства не містять.

Водночас, Верховний Суд у постанові від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 виснував, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст якихне допустити судовий процес у безладний рух.

У пункті 30 постанови Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 902/271/18 сформульовано правовий висновок, відповідно до якого: «Також Верховний Суд звертається до власної практики, зокрема, постанови від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18, у якій Верховний Суд погодився з судами першої та апеляційної інстанцій у питанні можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у випадку, якщо судом встановлено замовчування відповідачем важливого питання, яке мало б бути вирішено саме на стадії підготовчого провадження. На думку Верховного Суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя».

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.03.2023 у справі № 921/174/21, від 16.02.2021 у справі № 922/2115/19, від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21.

Отже, відповідно до практики Верховного Суду, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Водночас, обставини та підстави для повернення до відповідної стадії мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій цивільного процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

Суд вважає, що представник позивача не навела у своєму клопотанні вагомих та виключних підстав і аргументів для повернення до стадії підготовчого провадження у даній справі.

Так, згідно з положенням ч. 1 ст. 174 УПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, а усні пояснення (вступне слово) надаються учасниками справи в судовому засіданні (ч.1 та 2 ст. 227 ЦПК України).

Доводи представника позивача про те, що повернення до підготовчого провадження зумовлене потребою призначення повторної судової почеркознавчої експертизи суд відхиляє, оскільки саме за клопотанням сторони позивача в цій справі вже проведено судову почеркознавчу експертизу і позивач чи її представник не заявляли суду клопотань про призначення повторної чи додаткової експертизи з визначених законом підстав. Водночас, представник позивача не мотивувала у своєму клопотанні неможливості вирішення питання про призначення почеркознавчої експертизи в цій справі безпосередньо в судовому засіданні.

Суд зауважує, що ця справа перебуває в провадженні суду тривалий час (з жовтня 2023 року). При цьому, розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Законодавцем у статті 44 ЦПК України закріплено обов`язок особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

У цивільному судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування розгляду справи.

Виходячи з підстав і предмету цього спору, обсягу проведених в підготовчому провадженні дій, призначеної і виконаної за клопотанням сторони позивача експертизи, наведеного у клопотанні обґрунтування, суд вважає, що підстави для задоволення клопотання представника позивача про повернення до стадії підготовчого провадження відсутні.

Щодо призначення та проведення по справі повторної судової почеркознавчої експертизи суд зазначає таке.

Згідно з положеннями статті 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

У пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» судам роз`яснено, що повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.

Судом вказаний висновок судової почеркознавчої експертизи ще не досліджувався, не визнавався необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності.

Отже, у суду немає підстав для призначення повторної судової почеркознавчої експертизи.

Керуючись ст. 84 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Представнику позивача ОСОБА_1 адвокату Кириченко Г.В. в задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала окремо оскарженню не підлягає.

СуддяС. М. Клименко

Повний текст ухвали складено 20.01.2025.