Рішення

від 15.01.2025 по справі 562/1935/19

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 562/1935/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі судді Ковальова І.М.

при секретарі Білецькій А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом керівника Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України до Комунального підприємства Здолбунівське реєстраційне бюро Здолбунівської районної ради Рівненської області, ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора,-

в с т а н о в и в:

В Рівненський міський суд Рівненської області за підсудністю надійшла цивільна справа за позовом керівника Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України до Комунального підприємства Здолбунівське реєстраційне бюро Здолбунівської районної ради Рівненської області, ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Здолбунівською місцевою прокуратурою проведено вивчення стану додержання вимог законів при здійсненні державної реєстрації прав на державне майно. 31 березня 2017 року реєстрацію права власності на протирадіаційні сховища ІТМ-1, ІТМ-2, ІТМ-3 скасовано. Однак 21 вересня 2017 року державним реєстратором КП «Здолбунівське реєстраційне бюро», на підставі договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу ВАТ «Рівнельон» №3447 від 28 травня 2005 року здійснено реєстрацію права власності ОСОБА_1 на протирадіаційні сховища ІТМ-1, ІТМ-2, ІТМ-3. Такі дії є протиправними, порушено вимоги ст.ст. 10, 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», рішення державного реєстратора підлягає скасуванню.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 02 жовтня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 06 лютого 2020 року закрито підготовче провадження по справі .

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 21 січня 2021 року позовну заяву залишено без розгляду.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 22 червня 2021 року ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 21 січня 2021 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В судовому засіданні представник позивача Власова І.А. позовні вимоги підтримала, просила суд їх задоволити в повному обсязі, а саме: визнати протиправним та скасувати рішення держаного реєстратора комунального підприємства «Здолбунівське реєстраційне бюро» Здолбунівської районної ради Рівненської області, реєстраційні номери 1213060356101, 1213145956101 та 1213050756101 від 21 вересня 2017 року про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на нежитлові приміщення протирадіаційні сховища ІТМ-1 площею 1164,6 кв.м., ІТМ-2 площею 1151,8 кв.м., ІТМ-3 площею 1110,6 кв.м., повернути у власність держави вказані об`єкти нерухомого майна; стягнути понесені судові витрати з відповідачів

В судовому засіданні представник відповідача-1 Комунального підприємстваЗдолбунівське реєстраційнебюро Здолбунівськоїрайонної радиРівненської областіне з`явився.Про день та час розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином судовими повістками з рекомендованими листами. Причин своєї неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань про перенесення судового розгляду справи до суду не подавав, письмовий відзив на позов не надходив.

В судове засідання представник Міністерства економіки України не з`явився, однак подав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що підтримує позицію керівника Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства економіки, викладену в позовній заяві в повному обсязі, просить суд позовну заяву задовільнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача-2 ОСОБА_1 адвоката Вітрук Ю.В. позовні вимоги не визнала, просила суд в задоволенні позовних вимог відмовити з підстав, викладених у відзиві та додаткових поясненнях.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»від 23 лютого 2006 рокупередбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зістатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 «Проніна проти України» § 23).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп\2003).

Судом встановлено,що заочнимрішенням Рівненськогоміського суду Рівненськоїобласті від18травня 2016року позовнівимоги зазустрічним позовом ОСОБА_1 доВАТ «Рівнельон»про визнанняправа власностізадоволено;визнано за ОСОБА_1 право власностіна протирадіаційнесховище (ІТМ-1),площею 1164,6кв.м,що знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_1 ;визнано за ОСОБА_1 право власностіна протирадіаційнесховище (ІТМ-2),площею 1151,8кв.м,що знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_1 ;визнано за ОСОБА_1 право власностіна протирадіаційнесховище (ІТМ-3),площею 1110,6кв.м,що знаходитьсяза адресою: АДРЕСА_1 ;стягнуто зВАТ «Рівнельон» на користь ОСОБА_1 судові витрати.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 березня 2015 року касаційну скаргу заступника прокурора Рівненської області частково задоволено; заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18 травня 2010 року та ухвалу апеляційного суду рівненської області від 14 листопада 2014 року скасовано.

З дослідженої в судовому засіданні інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №169307436 від 05 червня 2019 року вбачається, що на підставі рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18.05.2010 року зареєстровано 23 червня 2010 року право приватної власності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на наступні об`єкти: реєстровий номер майна: 30772599, тип майна: протирадіаційне сховище (ІТМ-1), адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1 , загальна площа: 1164,6 кв.м.; реєстровий номер майна: 30772774, тип майна: протирадіаційне сховище (ІТМ-2), адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1 ; загальна площа: 1151,8 кв.м.; реєстровий номер майна: 30772880, тип майна: протирадіаційне сховище (ІТМ-3), адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1 , загальна площа: 1110,6 кв.м.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 18 серпня 2015 року провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Рівнельон», треті особи Фонд державного майна України по Рівненській області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Планета-друк», Міністерство економічного розвитку та торгівлі України про визнання права власності закрито.

Відповідно до ч.4ст.82 ЦПК Україниобставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На виконання вищевказаної ухвали, 31 березня 2017 року реєстрацію права власності на протирадіаційні сховища ІТМ-1, ІТМ-2, ІТМ-3 скасовано, що також підтверджується інформацією з реєстрів, дослідженою в судовому засіданні.

21 вересня 2017 року державним реєстратором КП «Здолбунівське реєстраційне бюро», на підставі договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу ВАТ «Рівнельон» №3447 від 28 травня 2005 року здійснено реєстрацію права власності ОСОБА_1 на протирадіаційні сховища ІТМ-1, ІТМ-2, ІТМ-3.

З дослідженого в судовому засіданні договору купівлі-продажу від 28 травня 2008 року вбачається, що Відкрите акціонерне товариство «Рівнельон», іменований далі як «Продавець», з однієї сторони, та ОСОБА_1 , іменований надалі як «Покупець» - з другої сторони, уклали цей договір про таке: на умовах, передбачених цим договором продавець, передає у власність

цілісний майновий комплекс, до складу якого входять: будівлі та споруди, що знаходяться в АДРЕСА_1 . Надалі договір містить вичерпний перелік об`єктів, які передаються згідно даного договору у власність ОСОБА_1 .

Однак протирадіаційнісховища ІТМ-1,площею 1164,6кв.м.,ІТМ-2,площею 1151,8кв.м.,ІТМ-3,площею 1110,6кв.м.відсутні упереліку майна,зазначеному вдоговорі, а відтак право власності на вказане майно ОСОБА_1 не набув, тому договір від 28 травня 2008 року не може слугувати підставою для реєстрації права власності на зазначене майно.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.4ст.334 ЦК Україниправа на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно зіст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно абз. 1 п. 1 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Згідно з ч.5ст.12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

Державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовувану презумпцію права власності такої особи.

Подібний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №911/3594/17, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №925/1 121/17, від 17.04.2019 у справі №916/675/15.

За змістом ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Крім того, відповідно до положень статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.

Статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Відповідно до ч. 3 п. 25 Порядку використання захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) для господарських, культурних та побутових потреб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №253 від 25.03.2009, у разі приватизації (корпоратизації) державних підприємств захисні споруди виключаються з переліку майна підприємства, що підлягає приватизації (корпоратизації), і передаються в установленому порядку правонаступникові на відповідальне зберігання. Відтак, спірні обєкти є державною власністю.

Крім того, Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 04.03.2015 встановлено, що вказані протирадіаційні сховища є самостійними обєктами права власності та не увійшли до переліку майна, переданого за договором купівлі-продажу.

Тому, протирадіаційні сховища є самостійними об`єктами права власності та не увійшли до переліку майна, переданого за договором купівлі-продажу є встановленим фактом, а тому ці обставини не потребують доказування.

Враховуючи вищенаведене, у поданих ОСОБА_1 державному реєстратору документах відсутні дані на речові права на нерухоме майно - протирадіаційні сховища ITM-1, ITM-2, ІТМ-3, що розташовані по АДРЕСА_1 , у звязку з чим останнім порушено вимоги ст.ст. 10, 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а тому такі дії є протиправними, рішення державного реєстратора підлягає скасуванню.

Оскільки ОСОБА_1 набув право власності на нерухоме майно (протирадіаційні сховища ІТМ-1, ІТМ-2, ІТМ-3) незаконно, то відповідно до змісту ст. 1 Першого протоколу до Конвенції основною метою якої є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування майном та практики ЄСПЛ (рішення у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982, «Новоселецький проти України» від 11.03.2003, «Федоренко проти України» від 01.06.2006) вбачається, що особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Судом встановлено, що доказ відповідача, а саме лист Рівненської міської ради від 16.05.2008 №10-21/196 надійшов до укладення вказаного договору купівлі-продажу від 28.05.2008, не є належним і не приймається до уваги.

Крім того, доводи відповідача щодо пропущення строку позовної давності не заслуговують на увагу суду з огляду на те, що останній не звернув уваги, що предметом даного спору є не витребування майна з чужого незаконного володіння, а є визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора від 21.09.2017 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на спірні обєкти нерухомого майна - протирадіаційні сховища ІТМ-1 площею 1164,6 кв.м., ITM-2 площею 1151,8 кв.м., ITM-3 площею 1110,6 кв.м., а строк позовної давності щодо позовних вимог про скасування рішення державного реєстратора не може розпочатись до моменту прийняття рішення, а відтак спливає не раніше ніж у 2020 році, а позов подано 27 червня 2019 році, тому строк позовної давності не є пропущеним.

Також безпідставними є доводи відповідача щодо подачі позову з порушенням юрисдикції, оскільки відповідно до правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.09.2018 у справі №823/235/16, спір про оскарження державної реєстрації прав на нерухоме майно не є публічно-правовим, оскільки повязаний із захистом цивільного права на обєкт нерухомого майна, а тому має приватно - правовий характер та не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства. Згідно вказаної правової позиції помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів недостатньо застосування виключно формального критерію визначення суб`єктного складу спірних правовідносин, натомість визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір.

Щодо підстав представництва інтересів держави в суді органами прокуратури судом визначено наступне.

Відповідно до ч.1ст.167 ЦК Українивизначено, що держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ч.1ст.170 ЦК України).

Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади (ч.2ст.326 ЦК України).

За приписамист.317 ЦК Українивласнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном. Відповідно дост. 326 ЦК Україниу державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна.

Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

Відповідно до ст.131-1 Конституції України, держава покладає на прокуратуру представництво інтересів держави в суді.

Згідно ст.23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший субєкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно ст. 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про управління обєктами державної власності» і п. 4 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №459 від 29.08.2014, до повноважень Мінекономрозвитку, як уповноваженого органу управління обєктами державної власності віднесено, окрім іншого, управління державним майном, що не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі корпоратизації і прийняття рішень про подальше

використання такого майна.

Водночас, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України є правонаступником засновника (Державного комітету України з легкої і текстильної промисловості) ДП «Рівнельон», перетвореного у ВАТ «Рівнельон», шляхом корпоратизації підприємства. Враховуючи вказане, саме Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, як правонаступник Державного повноваженнями щодо вжиття заходів до скасування запису в реєстрі прав власності на нерухоме майно про право власності ОСОБА_2 на вищевказані протирадіаційні сховища та повернення у власність держави відповідних обєктів нерухомого майна.

Здолбунівською місцевою прокуратурою неодноразово надсилалися листи (13.06.2018, 10.09.2018, 20.02.2019) до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо вжиття заходів, у т.ч. цивільно-правового характеру, до повернення у власність держави вищевказаних обєктів нерухомого майна, а саме: скасування запису в реєстрі прав власності на нерухоме майно про право власності ОСОБА_2 на вищевказані протирадіаційні сховища.

Згідно дослідженої в судовому засіданні відповіді Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.05.2019 року №3242-09/20693-05 вбачається, що згідно з нормами статті 6 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» і пункту 4 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року №459, до повноважень Мінекономрозвитку як уповноваженого органу управління об`єктами державної власності віднесено, зокрема, здійснення управління державним майном, що не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі корпоратизації, і прийняття рішень про подальше використання такого майна, що належить до сфери управління Міністерства. У звязку з цим слід ураховувати, що за наявною в Мінекономрозвитку інформацією, у тому числі й за інформацією Здолбунівської місцевої прокуратури, вищезазначені протирадіаційні сховища по вул. Фабрична, 12 у м. Рівне під час створення ВАТ «Рівнельон» у 1994 році не були віднесені до обєктів, що не увійшли до статутного капіталу товариства в процесі корпоратизації. Фонд державного майна України з посиланням на матеріали справи з корпоратизації ВАТ «Рівнельон», які зберігаються в архіві Фонду, також зазначив, що в переліку майна, яке не увійшло до статутного капіталу ВАТ «Рівнельон», обєкти цивільного захисту відсутні. Причини, внаслідок яких протирадіаційні сховища, що згідно з нормами законодавства не підлягають приватизації, під час створення ВАТ «Рівнельон» не були віднесені засновником товариства до переліку обєктів, що не включаються до статутного капіталу господарського товариства і мають залишатись та обліковуватись у державній власності, Мінекономрозвитку невідомі. 3 огляду на викладене, після проведеної згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2014 №94 реорганізації Міністерства промислової політики України, яке виступало правонаступником засновника ВАТ «Рівнельон», Мінекономрозвитку не набуло повноважень уповноваженого органу управління протирадіаційними сховищами по вул. Фабрична, 12 у м. Рівне, оскільки ці сховища не були віднесені до переліку обєктів, що не включаються до статутного капіталу господарського товариства і залишаються у державній власності. Також слід ураховувати інформацію Державної служби України з надзвичайних ситуацій, яка повідомила, що відповідно до загальнодержавного електронного обліку захисних споруд, що ведеться ДСНС на підставі даних документальних обліків місцевих органів виконавчої влади, за адресою: вул. Фабрична, 12 у м. Рівне обліковуються сховища №№64030, 64031, 64032 приватної форми власності (ВАТ «Рівнельон»). Технічну інвентаризацію зазначених сховищ проведено у 2018 році КП «Рівненське бюро технічної інвентаризації», з фонду захисних споруд ці сховища не виключалися і відповідного статусу не втрачали. У свою чергу зазначають, що будь-якими документами стосовно протирадіаційних сховищ по АДРЕСА_1 , у тому числі документами, на підставі яких ці сховища відповідно до загальнодержавного електронного обліку захисних споруд обліковуються як сховища приватної власності, та документами, на підставі яких відносно сховищ було вчинено реєстрацію прав власності за ОСОБА_2 , Мінекономрозвитку не володіє.

Окремо слід ураховувати, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ВАТ «Рівнельон» припинено 11.01.2014 за судовим рішенням про припинення юридичної особи у звязку звизнанням їїбанкрутом. 3 огляду на вищевикладені інформацію та норми законодавства повідомляють, що належні документально підтверджені обґрунтування, підстави та можливості для оскарження у судовому порядку дій державного реєстратора, наслідком яких стало внесення запису в реєстрі прав власності на нерухоме майно про право власності ОСОБА_2 на протирадіаційні сховища по АДРЕСА_1 , у Мінекономрозвитку відсутні. У звязку з цим Мінекономрозвитку повторно просить органи прокуратури Рівненської області додатково розглянути питання вжиття заходів прокурорського реагування для захисту інтересів держави, зокрема, шляхом скасування запису в реєстрі прав власності на нерухоме майно про право власності ОСОБА_2 на протирадіаційні сховища по АДРЕСА_1 та унеможливлення у подальшому реєстрації права власності на ці сховища на підставі договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу ВАТ «Рівнельон» від 28.05.2008. У свою чергу зазначають, що Мінекономрозвитку готове забезпечити підтримку позову прокуратури.

Як вбачається з вищевикладеного, Міністерство не вважає себе органом управління вказаними протирадіаційними сховищами, при цьому зазначаючи, що є правонаступником Державного комітету України з легкої і текстильної промисловості. Окрім того, на думку Мінекономрозвитку, необхідно вжити заходів для повернення у судовому порядку вказаних протирадіаційних сховищ у власність держави, а тому просять органи прокуратури Рівненської області вжити заходів прокурорського реагування для захисту інтересів держави.

За таких обставин, коли Мінекономрозвитку самоусунулось від виконання своїх обовязків, щоб інтереси держави не залишились незахищеними, прокурор скористався правом на звернення до суду із вказаним позовом.

Відповідно до правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 у справі №587/430/16-ц наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді, прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзацу перший, другий і третій частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»). Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді має наслідком залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення у разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк і недоліки усунуті не були.

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,13,77-79,89,158,259,263 -265,279 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги керівника Здолбунівськоїмісцевої прокуратурив інтересахдержави вособі Міністерстваекономічного розвиткуі торгівліУкраїни доКомунального підприємстваЗдолбунівське реєстраційнебюро Здолбунівськоїрайонної радиРівненської області, ОСОБА_1 провизнання протиправнимта скасуваннярішення державногореєстратора задоволити.

Визнати протиправним та скасувати рішення держаного реєстратора комунального підприємства «Здолбунівське реєстраційне бюро» Здолбунівської районної ради Рівненської області, реєстраційні номери 1213060356101, 1213145956101 та 1213050756101 від 21 вересня 2017 року про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на нежитлові приміщення протирадіаційні сховища ІТМ-1 площею 1164,6 кв.м., ІТМ-2 площею 1151,8 кв.м., ІТМ-3 площею 1110,6 кв.м., повернути у власність держави вказані об`єкти нерухомого майна.

Стягнути солідарноз відповідача-1Комунального підприємства«Здолбунівське реєстраційнебюро» Здолбунівськоїрайонної радиРівненської області,місцезнаходження:Рівненська область,Рівненський район,м.Здолбунів,вул.Грушевського,14,код ЄДРПОУ40353446 та відповідача-2: ОСОБА_1 ,адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ,РНОКПП НОМЕР_1 на користьпрокуратри Рівненськоїобласті (місцезнаходження:м.Рівне,вул.16Липня,52,р/р35214079015371,МФО 820172,ЗКПО 02910077,банк отримувача Державнаказначейська службаУкраїни,м.Київ,код класифікації-2800) понесені судові витрати. а саме сплачений судовий збір в сумі 1921 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: керівник Здолбунівської місцевої прокуратури (місцезнаходження: Рівненська область, Рівненський район, м.Здолбунів, вул.Кн.Ольги, 36) в інтересах Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (місцезнаходження: м.Київ, вул.М.Грушевського, 12/2, код ЄДРПОУ 37508596)

Відповідач-1: Комунальне підприємство «Здолбунівське реєстраційне бюро» Здолбунівської районної ради Рівненської області, місцезнаходження: Рівненська

область, Рівненський район, м.Здолбунів, вул.Грушевського, 14, код ЄДРПОУ 40353446

Відповідач-2: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1

Суддя Рівненського

міського суду І.М.Ковальов