Ухвала

від 15.01.2025 по справі 991/293/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/293/25

Провадження 1-кс/991/291/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі-слідчий суддя чи суд),

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4 і захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

ОСОБА_4 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не працює, не перебуває у шлюбі),

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27/частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України (далі-КК)

у кримінальному провадженні №12022000000000696 від 25.07.2022

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

14.01.2025 до ВАКС надійшло клопотання старшого детектива першого підрозділу детективів першого головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_6 (далі-детектив), погоджене прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27/частиною 5 статті 191 КК, у кримінальному провадженні №12022000000000696 від 25.07.2022, для розгляду якого відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України ,(далі-КПК) і протоколу автоматичного визначення слідчого судді визначено слідчого суддю ОСОБА_1 яким здійснено судовий розгляд 15.01.2025.

2. Короткий виклад клопотання та позицій учасників судового провадження.

2.1. В клопотанні детектив просив: «1. Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на шістдесят днів. 2. При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави у розмірі 10 001 484 грн, що складає 3303 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб. 3. У разі внесення застави зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4 : 1) прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні та суду; 3) повідомляти детективу Національного антикорупційного бюро України, прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у цьому кримінальному провадженні про зміну місця свого проживання; 4) утримуватись від спілкування з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ; 5) здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України; 4. Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави»,

що обґрунтовувалось зокрема таким: «У даному кримінальному провадженні повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень наступним особам: на момент вчинення злочинів депутату Харківської обласної ради - ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України; на момент вчинення злочинів директору ТОВ «Паверсток» - ОСОБА_8 за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України; на момент вчинення злочину засновнику ТОВ «Паверсток» - ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 України.

Короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється особа.

Протягом квітня-липня 2022 року депутат Харківської обласної ради VIII скликання ОСОБА_7 , користуючись ситуацією, яка склалася в Україні внаслідок збройної агресії РФ, організував заволодіння електричною енергією ПрАТ «НЕК «Укренерго» (Оператор системи передачі «ОСП», Адміністратор розрахунків «АР») та подальшу легалізацію коштів, отриманих від її продажу, через підконтрольні йому суб`єкти господарювання та їх службових осіб за таких обставин.

У квітні 2022 року ОСОБА_7 , діючи з корисливих мотивів протиправного заволодіння електричною енергією із Об`єднаної енергетичної системи України з метою її продажу кінцевим споживачам, створив та очолив організовану групу, до складу якої на добровільній основі, маючи єдиний злочинний намір, увійшли ОСОБА_8 та ОСОБА_4 .

Для реалізації злочинного умислу учасниками організованої групи були залучені такі суб`єкти господарювання, які мали ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу: ТОВ «Паверсток» (код ЄДРПОУ 43016569), ТОВ «Оптима-Прайс» (код ЄДРПОУ 40335034), ТОВ «Наша енергетична компанія» (код ЄДРПОУ 42702261), ТОВ «Мідбор» (код ЄДРПОУ 43156184).

Механізм вчинення злочину полягав в отриманні ТОВ «Паверсток» від ПрАТ «НЕК «Укренерго» (100 відсотків акцій якого перебувають у державній власності) електричної енергії та в подальшому її постачанні кінцевому споживачу з одночасним умисним непроведенням розрахунків з АР та перекладанням фінансової відповідальності за отриману електричну енергію на заздалегідь придбаних та підготовлених учасників ринку: ТОВ «Оптима-Прайс», ТОВ «Наша енергетична компанія», ТОВ «Мідбор», керівники яких не мали наміру проводити фінансово-господарську діяльність і реалізовувати свої повноваження.

ОСОБА_7 як керівник організованої групи, володіючи організаторськими здібностями, особистими лідерськими якостями, з метою досягнення злочинного плану чітко розподілив ролі учасників організованої групи, зокрема він мав:-здійснювати загальне керівництво й координацію діяльності учасників організованої групи, надавати вказівки, заслуховувати звіти членів організованої групи;-погоджувати здійснення ОСОБА_8 видаткових операцій від ТОВ «Паверсток», у тому числі обов`язкових податкових платежів;- визначити перелік підконтрольних йому компаній, які залучатимуться до вчинення фінансових операцій з метою змішування, маскування та приховання джерела походження коштів, якими мали намір заволодіти учасники організованої групи та довести це до їх відома;- здійснювати контроль за розподілом грошових коштів;- вживати заходи для приховування злочинної діяльності організованої групи.

ОСОБА_8 , обіймаючи з 06.04.2022 посаду керівника ТОВ «Паверсток», будучи обізнаною про незаконні наміри ОСОБА_7 , відповідно до відведеної їй ролі виконавця мала: - за сприяння працівників TOB «Паверсток», які не були обізнані про злочинні наміри учасників організованої групи, шляхом виплати заробітної плати працівникам, передачі електронних ключів, за допомогою яких здійснювався вхід до електронно-інформаційних баз, систем управління ринком електроенергії, та здійснення інших фінансових операцій - забезпечувати діяльність TOB «Паверсток» до червня 2022 року включно;- здійснити фінансово-господарські дії з метою відчуження майна та унеможливлення його подальшого стягнення, а саме: прогулянкового судна «Cranchi E 30 Endurance» (IТ-НОМЕР_4), 2020 р.в. та автомобіля Porshe Cayenne, номер кузова НОМЕР_1 , 2020 р.в., які перебували на балансі ТОВ «Паверсток», для їх переміщення за кордон України та подальшого використання ОСОБА_7 ; - маючи доступ до банківських рахунків TOB «Паверсток», контролювати та перераховувати на відповідні раніше узгоджені банківські рахунки грошові кошти, які надходили від кінцевих споживачів - покупців електричної енергії, з метою їх подальшої легалізації та незаконного заволодіння;- після незаконного заволодіння електричною енергією та грошовими коштами за її продаж вчинити дії щодо подальшого звільнення усіх працівників ТОВ «Паверсток» та реалізації частки статутного капіталу ТОВ «Паверсток» іншим особам з метою приховування протиправної діяльності; - після використання ТОВ «Оптима-Прайс», ТОВ «Наша енергетична компанія» у механізмі заволодіння електричною енергією та перекладення на них фінансової відповідальності за поставлену ТОВ «Паверсток» кінцевим споживачам електричну енергію вчинити дії щодо реалізації частки статутного капіталу ТОВ «Оптима-Прайс», ТОВ «Наша енергетична компанія» іншим особам з метою приховування протиправної діяльності.

ОСОБА_4 , обіймаючи до 06.04.2022 посаду керівника ТОВ «Паверсток» та будучи засновником товариства, знаючи про незаконні наміри ОСОБА_7 , відповідно до відведеної йому ролі пособника мав: - у квітні 2022 року надати доступ та повний контроль до фінансової частини діяльності TOB «Паверсток» ОСОБА_8 ;- здійснити пошук, придбання суб`єктів господарювання - учасників ринку електричної енергії - з метою їх подальшого залучення до механізму заволодіння електричною енергією; -забезпечити передачу працівникам ТОВ «Паверсток» електронних ключів доступу до системи «Клієнт-Банк» та системи управління ринком суб`єктів господарювання, які були залучені до заволодіння електричною енергією;- будучи обізнаним із порядком та умовами функціонування ринку електричної енергії, маючи досвід діяльності у цій сфері, консультувати ОСОБА_8 щодо специфіки функціонування балансуючого ринку у процесі вчинення дій, спрямованих на заволодіння електричною енергією; - сприяти приховуванню слідів кримінального правопорушення шляхом організації вчинення дій необхідних для подальшої подачі заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Паверсток»;- отримати визначену ОСОБА_7 частину прибутку від продажу електричної енергії кінцевим споживачам, якою заволоділи учасники організованої групи.

Розподіливши між собою ролі, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 вчинили такі злочинні дії.

ОСОБА_4 та ОСОБА_9 21.05.2019 заснували ТОВ «Паверсток», розподіливши частки у статутному капіталі по 50 % кожному.

ОСОБА_9 31.07.2020 передав ОСОБА_4 свою частку у статутному капіталі товариства, внаслідок чого він почав володіти 100 % статутного капіталу ТОВ «Паверсток».

Відповідно до рішення від 25.10.2021 № 12 ОСОБА_4 як одноосібний власник товариства призначив себе директором ТОВ «Паверсток».

Незважаючи на те, що ОСОБА_4 був одноособовим володільцем 100 % статутного капіталу ТОВ «Паверсток», діяльність товариства на ринку електричної енергії здійснювалася в інтересах ОСОБА_7 , оскільки він інвестував кошти, за допомогою яких підприємство здійснювало свою діяльність.

ОСОБА_4 за вказівкою ОСОБА_7 05.04.2022 призначив на посаду директора ТОВ «Паверсток» ОСОБА_8 , яка відповідно до наказу від 06.04.2022 №06/04 з 06.04.2022 приступила до виконання обов`язків директора. Згідно зі статутом ТОВ «Паверсток» від 30.12.2020 виконавчим органом товариства є директор, який вирішує усі питання діяльності товариства, крім тих, які віднесено до компетенції загальних зборів, а саме: - організовує роботу товариства;- укладає контракти, договори від імені товариства, забезпечує їх виконання та видає довіреності; - має право підпису усіх без винятку документів, які створюються в процесі діяльності товариства;- приймає на роботу та звільняє працівників відповідно до штатного розпису товариства;- приймає рішення і видає накази з оперативних питань внутрішньої діяльності товариства;

Таким чином, з 06.04.2022 ОСОБА_8 почала виконувати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції і відповідно набула статусу службової особи згідно зі ст. 18 КК України.

Так, нормами Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон) з 01.07.2019 впроваджено нову модель конкурентного ринку електроенергії, який замінив схему оптового ринку єдиного покупця на торгівлю на комерційних сегментах.

В Україні було запроваджено такі ринки електричної енергії: ринок двосторонніх договорів (далі - РДД), ринок на добу на перед (далі - РДН), внутрішньодобовий ринок (далі - ВДР), балансуючий ринок.

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор) від 18.06.2019 ТОВ №1061 «Паверсток» отримало ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу. Станом на квітень - червень 2022 року ТОВ «Паверсток», маючи укладені із кінцевими споживачами електричної енергії, здійснювало реалізацію електричної енергії не менше 25 контрагентам.

Для здійснення господарської діяльності з постачання електричної енергії ТОВ «Паверсток» ьуло необхідно здійснювати закупівлю електричної енергії на РДД, РДН та ВДР.

Однак учасники організованої групи, будучи обізнаними із правовими, економічними та організаційними засадами функціонування ринку електричної енергії, не маючи наміру придбавати електричну енергію на вищевказаних сегментах ринку, вирішили отримати її із Об`єднаної енергетичної системи країни, уникаючи при цьому розрахунків із ПрАТ «НЕК «Укренерго» та перекладаючи фінансову відповідальність на заздалегідь підконтрольних учасників ринку: ТОВ «Оптима-Прайс», ТОВ «Наша енергетична компанія», ТОВ «Мідбор», які після заволодіння організованою групою електричною енергію зупиняли свою діяльність на ринку електричної енергії…

Отже, ТОВ «Паверсток», отримавши електричну енергію з Об`єднаної енергетичної системи України та здійснивши її продаж кінцевим споживачам, розрахунки з АР не здійснило, а отримані від продажу кошти під виглядом фінансової допомоги перерахувало на підконтрольні ОСОБА_7 суб`єкти господарювання, після чого вони були використані в міжнародній торгівлі паливно-мастильними матеріалами.

Водночас для запобігання обтяженню майна, яке перебувало у власності ТОВ «Паверсток», у разі викриття протиправної діяльності організованої групи, ОСОБА_8 на виконання вказівок ОСОБА_7 вчинила низку дій, спрямованих на забезпечення відчуження майна ТОВ «Паверсток» на інших номінальних власників з метою його залишення у безпосередньому володінні ОСОБА_7 .

З цією метою 01.06.2022 автомобіль Porsche Cayenne, номер кузова НОМЕР_1 , 2020 р.в., перереєстровано з ТОВ «Паверсток» на ОСОБА_10 , новий д.н.з. НОМЕР_2 , після чого на наступний день (02.06.2022) ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , використовуючи вказаний транспортний засіб, виїхали через ПП Порубне за межі території України.

Аналогічним чином 20.06.2022 із Суднової книги України виключено прогулянкове судно «Cranchi Е 30 Endurance» (IT-НОМЕР_4), 2020 р.в., обліковане до цього у власності ТОВ «Паверсток», яке 04.07.2022 зареєстровано за ОСОБА_12 , новий бортовий реєстраційний номер «НОМЕР_5».

З метою приховування слідів протиправної діяльності 17.06.2022 ОСОБА_4 частку в розмірі 100 % статутного капіталу ТОВ «Паверсток» продав ОСОБА_13 .

Згідно з висновком експертів за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи від 02.12.2024 в результаті продажу електричної енергії ТОВ «Оптима-Прайс», ТОВ «Наша енергетична компанія», ТОВ «Мідбор», ПрАТ «НЕК «Укренерго» заподіяно збитків на загальну суму 58 436 851,35 грн.

За вказаних обставин ОСОБА_7 у період з 01.06.2022 по 17.06.2022 організував заволодіння в умовах воєнного стану ОСОБА_8 за пособництва ОСОБА_4 електричною енергією для врегулювання небалансів в обсязі 23 164,896 МВт*год на суму 58 436 851,35 грн, що перевищує у шістсот і більше разів неоподатковуваний мінімум доходів громадян та згідно з п. 4 примітки до ст. 185 КК України є особливо великим розміром.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, а саме в пособництві заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого організованою групою, в умовах воєнного стану, в особливо великому розмірі.

14.01 2025 за вказаним фактом детективом Національного антикорупційного бюро України за погодженням із прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури повідомлено ОСОБА_4 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 с. 191 КК України».

Також в клопотанні стверджувалось, що обґрунтованість підозри підтверджується такими доказами:

«Заволодіння електричною енергією ТОВ «Паверсток» здійснювалося шляхом залучення підконтрольних суб`єктів - ТОВ «Оптима-Прайс», ТОВ «Наша енергетична компанія», ТОВ «Мідбор»: 1) Протокол огляду від 18.01.2023 (оптичний диск із аудіо файлом виявленим на телефоні ОСОБА_4 ) 2) висновок експерта № 3721/23-35 від 14.02.2023. про те, що слова та висловлювання у протоколі огляду від 18.01.2023 належать ОСОБА_7 та ОСОБА_4 ; 3) висновок НКРЕКП за результатами розслідування порушень законодавства щодо функціонування ринку електричної енергії від 31.01.2023; 4) висновок експертів за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи від 02.12.2024 про те, що у результаті продажу електричної енергії ТОВ «Оптима-Прайс», ТОВ «Наша енергетична компанія», ТОВ «Мідбор», ПрАТ «НЕК «Укренерго» заподіяно збитків на загальну суму 58 436 851,35 грн.;

Дії, які свідчать про виведення актів із ТОВ «Паверсток» та подальше зупинення діяльності компанії: 5) Протокол огляду ІС «НАІС» від 22.10.2024. 01.06.2022 автомобіль Porsche Cayenne, який перебував на балансі ТОВ «Паверсток» був перереєстрований на ОСОБА_10 , новий д.н.з. НОМЕР_2 ; 6) Протокол огляду відомостей із БД Аркан від 06.08.2024 про те, що 02.06.2022 на автомобілі Porsche Cayenne, д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_7 виїхав через ПП Порубне за межі кордону України; 7) Повідомлення Адміністрації судноплавства від 25.07.2022 про те, що 20.06.2022 виключено із Суднової книги України судно «Cranchi E 30 Endurance», яке було зареєстроване за ТОВ «Паверсток» та зареєстровано за ОСОБА_12 ; 8) Протокол огляду від 05.09.2024 (месенджер Whatsapp телефона ОСОБА_8 ); 9) Протокол огляду від 16.08.2024 (відомості отримані від ДП Оператор ринку), згідно якого із 01.05.2022 ТОВ «Паверсток» зупинило закупівлю електричної енергії на РДН, ВДР; 10) протокол огляду від 23.10.2024 (відомості отримані від ПрАТ НЕК «Укренерго), згідно якого із 01.06.2022 ТОВ «Паверсток» зупинило закупівлю електричної енергії на РДД; 11) Протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 30.12.2022, згідно якого ОСОБА_14 виконувала функції комерцій ного директора ТОВ «Паверсток»; 12) Протокол огляду від 27.09.2024 (месенджер «Telegram» телефона ОСОБА_4 ). Листування у Telegram між ОСОБА_15 , та ОСОБА_16 (директор та засновник ТОВ «НЕК»). 13) Протокол огляду від 27.09.2024 (месенджер «Signal» телефона ОСОБА_4 ). 14) Протокол огляду від 06.01.2024. 08.12.2022 суддею Господарського суду м. Києва ОСОБА_17 у справі № 910/11890/22 винесено ухвалу про прийняття заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Паверсток». Після набуття статусу «Дефолтний» ТОВ «Оптима-Прайс», ТОВ «Наша енергетична компанія» та ТОВ «Мідбор» не мали наміру розраховуватися із ПрАТ «НЕК «Укренерго» та здійснювати подальшу діяльність на ринку електричної енергії. 15) Акт про відмову ліцензіата у проведенні позапланової виїзної перевірки НКРЕКП № 298 від 30.06.2023. 16) Акт про відмову ліцензіата у проведенні позапланової виїзної перевірки НКРЕКП № 275 від 09.06.2023. 17) Акт про відмову ліцензіата у проведенні позапланової виїзної перевірки НКРЕКП № 118 від 22.02.2023 18) Постанови НКРЕКП №462 від 14.03.2023, №1237 від 05.07.2023, №1340 від 18.07.2023. 19) Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Паверсток» від 17.06.2022. 20) Акт прийому-передачі частки в статутному капіталі ТОВ «Оптима-Прайс» від 30.08.2024. 21) Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «НЕК» від 26.07.2022. 22) Протокол допиту свідка ОСОБА_18 від 13.12.2022. 23) Протокол допиту свідка ОСОБА_19 від 07.12.2022 (попередній власник ТОВ «Мідбор»), 24) Рапорт за результатами опитування ОСОБА_20 від 29.05.2023. 25) Протокол допиту свідка ОСОБА_21 від 08.11.2022. 26) Протокол допиту свідка ОСОБА_16 (директор та засновник. 27) Протокол огляду від 27.09.2024 (месенджер «Telegram» телефона ОСОБА_4 ). Листування у Telegram між ОСОБА_22 та ОСОБА_16 (директор та засновник ТОВ «НЕК»). 28) Протокол огляду від 23.10.2024 та відомості від ТОВ «Космонова» 29) Рапорт за результатами опитування ОСОБА_23 від 31.05.2023 30) Протокол огляду від 05.09.2024 (месенджер Whatsapp телефона ОСОБА_8 ). 31) Протокол обшуку від 03.11.2022 (офісне приміщення по АДРЕСА_3 ). 32) Протокол допиту свідка ОСОБА_24 від 20.06.2023. 33) Протокол огляду від 15.08.2024 (месенджер Viber телефона ОСОБА_8 ). 34) Протокол огляду ІС Аркан від 23.10.2024. 35) Протокол огляду від 05.09.2024. (месенджер Whatsapp телефона ОСОБА_8 ). 36) Протокол огляду від 06.01.2025.37) Протокол огляду реєстру судових рішень від 06.01.2025. 38) Протокол огляду від 27.09.2024 (месенджер «Signal» телефона ОСОБА_4 ). 39) Протокол огляду від 07.01.2025. 40) Протокол огляду від 05.09.2024 (месенджер Whatsapp телефона ОСОБА_8 ). 41) Протокол огляду від 10.09.2024 (месенджер Telegram телефона ОСОБА_8 42) Протокол огляду від 10.09.2024 (месенджер Telegram телефона ОСОБА_25 ). 43) Протокол обшуку від 03.11.2022 (офісне приміщення по АДРЕСА_4 ) Протокол огляду від 15.08.2024 (месенджер Viber телефона ОСОБА_8 ). 45) Протокол огляду від 05.09.2024 (месенджер Whatsapp телефона ОСОБА_8 ). 46) Акт прийому-передачі частки в статутному капіталі ТОВ «РІКОН+» від 31.03.2023. 47) Довіреності на представництво інтересів від 11.02.2022, 27.03.2023, 29.07.2024.48) Протокол огляду від 05.09.2024 (месенджер Whatsapp телефона ОСОБА_8 ). 49) Висновок експерта № 121/4 від 16.10.2024. До клопотання також додаються відомості щодо майнового стану та інші дані, які характеризують підозрюваного».

З огляду на вищенаведене, в клопотанні стверджувалось про наявність таких ризиків: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, й також про неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

2.2. В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив таке задовольнити, додатково надавши копії постанови від 30.07.2024 заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_26 про визначення підслідності та доручення здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022000000000696 від 25.07.2022, лист керуючої справами виконавчого апарату Харківської обласної ради від 14.01.2025 ОСОБА_27 до детектива НАБУ ОСОБА_28 про дострокове припинення повноважень депутата обласної ради VІІІ скликання ОСОБА_7 ; протоколу обшуку від 14.01.2025 за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12022000000000696 від 25.07.2022 на підставі ухвали слідчого судді ВАКС від 08.01.2025 у справі №991/132/25; договору оренди квартири від 15.09.2024 за адресою: АДРЕСА_2 , й окрім того повідомив, що під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , такий повідомив, що його мати проживає в Лондоні.

Захисник ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання та просив відмовити у такому, надавши письмові заперечення із доданими копіями: 1) протоколу обшуку від 14.01.2025 за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12022000000000696 від 25.07.2022 на підставі ухвали слідчого судді ВАКС від 08.01.2025 у справі №991/132/25; 2) ухвали слідчого судді ВАКС від 08.01.2025 у справі 991/132/25; 3) лист ОСОБА_4 від 14.01.2025 детективу НАБУ ОСОБА_29 з проханням прийняти на зберігання паспорти громадянина України для виїзду за кордон на період здійснення досудового розслідування та за необхідності на період судового провадження; 4) опис вкладення АТ «Укрпошта» від 14.01.2025; 5) договору оренди квартири від 15.09.2024; 6) трудової книжки НОМЕР_3 ОСОБА_4 ; 7) паспорта громадянина України ОСОБА_4 для виїзду за кордон; 8) диплому ОСОБА_4 про вищу освіти; 9) довідка ОК-5 «Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування» за 2018-2022 роки; 10) довідки ОК-7 «Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування» за 2018-2022 роки; 11) витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 14.01.2025 по ТОВ «Паверсток»; 12) рішення господарського суду міста Києва від 22.02.2023 у справі №910/9277/22.

Загалом захисник стверджував таке: 1) клопотання про обрання запобіжного заходу не містить об`єктивного обґрунтування про наявність достатніх відомостей, які можуть свідчити про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення; 2) клопотання про обрання запобіжного заходу не містить об`єктивного обґрунтування про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які посилається сторона обвинувачення; 3) стороною обвинувачення не обґрунтовано неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, тоді як більш м`який запобіжний захід як домашній арешт чи особисте зобов`язання в повному обсязі забезпечать належне виконання покладених на підозрюваного обов`язків; 4) стороною обвинувачення в клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вказано завідомо непомірний для підозрюваного ОСОБА_4 розмір застави.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію захисника та просив застосувати до нього інший запобіжний захід у виді домашнього арешту, у випадку якщо суд зробить висновок про обґрунтованість підозри і необхідність застосування запобіжного заходу.

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до частини 7 статті 42 КПК підозрюваний, обвинувачений зобов`язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.

Згідно із частиною 1 статті 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 9 частини 2 статті 131 визначено зокрема, що заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.

Частиною 1 статті 176 КПК визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно із частиною 1 статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 статті 177 КПК визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Також згідно із статтею 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Частинами 1, 3 статті 183 КПК визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу, крім випадків, передбачених частинами 6 та 7 статті 176 цього кодексу…Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим кодексом, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною 4 цієї статті.

Відповідно до частини 1 статті 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а саме постановою КМУ від 11.01.2012 №15) з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених 3 або 4 статті 183 цього кодексу.

Частинами 4, 5 статті 182 КПК визначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Частиною 6 статті 182 КПК визначено, що підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Згідно з частиною 11 статті 182 КПК застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Відповідно до частини 1 статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з частиною 5 статті 194 КПК, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною 1 цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Частиною 7 статті 194 КПК визначено, що обов`язки, передбачені цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Частиною 1 статті 197 КПК визначено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

3.2. Слідчий суддя зазначає, що подане клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 відповідає формальним вимогам статті 184 КПК, в матеріалах справи міститься розписка підозрюваного і захисника ОСОБА_30 про отримання цього клопотання 14.01.2025 о 10:12.

Також слідчий суддя зазначає, що кримінальне провадження №12022000000000696 від 25.07.2022 належить до предметної підсудності ВАКС відповідно до пунктів 1, 2 частини 5 статті 216 КПК, з огляду на наявність у ОСОБА_7 статусу депутата Харківської обласної Ради на час вчинення інкримінованого правопорушення та розмір завданої таким шкоди.

3.3. Підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, набуття особою статусу підозрюваного та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні такою особою певного кримінального правопорушення.

КПК не визначає змісту поняття «обґрунтована підозра», а тому відповідно до частини 5 статті 9 КПК, належить керуватись усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), за якою «існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин (наприклад, пункт 32 рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, пункт 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011). Такий стандарт є найнижчим за рівнем переконання у кримінальному провадженні, тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого приходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування» (наприклад, пункт 55 рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994).

Слідчий суддя вважає, що наведені у клопотанні обставини в сукупності з доданими матеріалами кримінального провадження та факт вручення ОСОБА_4 14.01.2025 повідомлення про підозру (яке відповідає формальним вимогам статті 277 КПК та здійснене згідно із статтями 111, 135, 278 КПК), дають підстави визнати набуття ним статусу підозрюваного та наявність в його діяннях ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27/частиною 5 статті 191 КК, й тому є неспроможними доводи сторони захисту щодо необґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри.

Разом із цим належить зазначити, що при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри з метою застосування заходу забезпечення кримінального провадження, оцінка наданих доказів здійснюється не з точки зору їх достатності і допустимості для доведення чи не доведення винуватості особи (що здійснюється судом при ухваленні вироку), а лише для визначення певної вірогідності причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою настільки, щоби виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати вже суд під час розгляду кримінального провадження за сутністю.

3.4. Підставою застосування запобіжного заходу, серед іншого, є наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, які вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації нею таких дій. При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак належить з`ясувати реальну можливість здійснити їх в майбутньому.

3.4.1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду в клопотанні обґрунтовувався таким: « ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, який карається позбавленням волі до 12 років. Крім того, злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, відповідно до ст. 12 та примітки до ст. 45 КК України є особливо тяжким, корупційним злочином, за який може бути призначена виключно реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років. Невідворотність покарання за вказаний злочин вже сама по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду. При цьому звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж перебачено законом (ст. ст. 69, 75 КК України) у випадку вчинення корупційного злочину є неможливим, крім випадків укладення угоди про визнання винуватості. Вказаний ризик також підтверджується вагомістю наявних доказів вчинення ОСОБА_4 інкримінованого злочину. Разом з тим на наявність вищевказаного ризику впливає також майновий стан підозрюваного. Сума нарахованого доходу ОСОБА_4 за 2021 рік становить 573 649,89 грн, за 2022 рік - 355 599,01 грн…Дохід ТОВ «Паверсток», керівником та власником якого являвся ОСОБА_4 , за 2019 р. становив 4 264 852 грн; за 2020 р. - 244 041 368 грн; за 2021 р. - 1 540 450 115 грн.. За таких обставин ОСОБА_4 має фінансову спроможність переховуватися від органів досудового розслідування та суду у випадку застосування до нього запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків у вигляді його ув`язнення у зв`язку з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі доводять, що цей ризик є достатньо високим».

Слідчий суддя зазначає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення, то суворість можливого вироку і тяжкість ймовірного покарання, особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.06.2001 заява № 33977/96), де зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» (рішення від 25.04.2000 заява №31315/96), відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Також у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Також належить зазначити, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введений воєнний стан Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 (затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2402-ІХ), строк якого неодноразово продовжувався указами Президента України і наразі указом Президента України від 28.10.2024 № 740/2024 (затверджений Законом України від 29.10.2024 №4024-ІХ) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05.30 10.11.2024 строком на 90 діб, тобто до 08.02.2025 включно.

При цьому слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 після повідомлення йому про підозру та вручення клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою 14.01.2025 самостійно надіслав поштою детективу НАБУ ОСОБА_29 два свої паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що є проявом самосвідомості. Втім такі обставини не нівелюють можливого бажання підозрюваного в майбутньому переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки таке може здійснюватись і на території України, тим більше, що наразі є території України, які тимчасово окуповані російською федерацією, й території, на яких ведуться бойові дії, для виїзду на які не потрібен закордонний паспорт, що потенційно посилює такий ризик переховування.

Відтак, враховуючи викладені в клопотанні обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення та додані матеріали, що обґрунтовують підозру, слідчий суддя вважає достатніми підстави вважати наявним ризик можливого переховування підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності, особливо в умовах воєнного стану.

3.4.2. Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, в клопотанні обґрунтовувався таким: «У період вчинення інкримінованих учасникам організованої групи злочинів та після їх вчинення останніми вживалися заходи спрямовані на приховування слідів вчинення кримінальних правопорушень та осіб, які могли б надати викривальні показання. Так, 02.06.2022 через пункт пропуску Порубне ОСОБА_7 вивіз ОСОБА_11 (колишнього засновника та директора ТОВ «Оптима-Прайс») за межі кордону України…Крім того, з червня 2022 року підозрюваними вживалися заходи щодо продажу корпоративних прав підконтрольних суб`єктів господарювання залучених до заволодіння електричною енергією та легалізації коштів від її продажу. 17.06.2022 укладено Договір купівлі-продажу частки (100 %) у статутному капіталі ТОВ «Паверсток» між ОСОБА_4 та ОСОБА_13 26.07.2022 укладено Договір купівлі-продажу частки (100 %) у статутному капіталі ТОВ «Наша енергетична компанія» між ОСОБА_16 та ОСОБА_31 30.08.2024 укладено Договір купівлі-продажу частки (100 %) у статутному капіталі ТОВ «Оптима-Прайс» між ОСОБА_11 та гр. Республіки Індія ОСОБА_32 . Представник ОСОБА_11 - ОСОБА_33 …31.03.2023 укладено Договір купівлі-продажу частки (100 %) у статутному капіталі ТОВ «Рікон+» між ОСОБА_34 та гр. ОСОБА_35 . Разом з тим представниками ТОВ «Смарт Фінанс Солюшен», яке залучалося до вчинення фінансових операцій з метою легалізації коштів одержаних злочинним шляхом, не було виконано ухвалу слідчого судді про надання тимчасового доступу до документів, які мають значення для досудового розслідування. Вказані обставини свідчать про здатність осіб, причетних до вчинення вищевказаних злочинів до знищення, переховування, спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Разом з тим на даний час досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, здійснюється подальший збір доказів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення».

З матеріалів клопотання вбачається, що 08.01.2025 ухвалою слідчого судді ВАКС у справі №991/132/25 задоволено клопотання детектива НАБУ на проведення обшуку у кримінальному провадженні №12022000000000696 від 25.07.2022 за місцем проживання ОСОБА_4 з метою відшукання та вилучення чорнових записів, мобільних телефонів, комп`ютерної техніки, електронних, магнітних та інших носіїв інформації, що містять відомості (у тому числі спілкування) про обставини заволодіння електричною енергією на підставі договорів про врегулювання небалансів, укладених між ПрАТ «НЕК «Укренерго» та ТОВ «Оптима-Прайс» та інших речей і документів, які мають значення для кримінального провадження. На виконання цієї ухвали суду 14.01.2025 проведено обшук, в результаті якого, як свідчить протокол обшуку «під час обшуку квартири речей та документів, які мають відношення до кримінального провадження виявлено не було та не вилучалось».

Слідчий суддя вважає доведеним такий ризик, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 як особа, обізнана з правилами здійснення господарської діяльності підприємств на ринку електричної енергії, а також загальними правилами функціонування суб`єктів господарювання як колишній директор і засновник ТОВ «Паверсток», може бути обізнаним про місцезнаходження документів цього та інших підприємств, й відтак потенційно може вживати заходів, спрямованих на знищення речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, яке йому інкриміновано, та які наразі ще не відшукані, зокрема й детективами НАБУ під час обшуку. У судовому засіданні сторона захисту не навела на спростування існування цього ризику будь-яких аргументів.

3.4.3. Ризик незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у кримінальному провадженні в клопотанні обґрунтовувався таким: «Головним Управлінням Національної поліції у Вінницькій області розглядалося звернення ОСОБА_36 № 344 від 03.04.2022. Зі змісту пояснень ОСОБА_36 та ОСОБА_37 , які були надані працівникам поліції, слідує, що представники інвестора ТОВ «Паверсток», в якому ОСОБА_4 являвся директором, з 01.04.2022 насильно утримують останнього в готелі «Франція», що в м. Вінниця… Із матеріалів кримінального провадження слідує, що інвестором ТОВ «Паверсток» являється ОСОБА_7 . Дані обставини вказують на ОСОБА_7 як особу, якій властиве застовування фізичного та психічного насильства з метою вирішення конфліктних ситуацій. Водночас окремі особи, будучи допитаними в якості свідків, надали показання, які підтверджують версію органу досудового розслідування щодо вчинення ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 інкримінованих їм злочинів. Оцінюючи можливість впливу на свідків необхідно врахувати те, що згідно з передбаченою КПК України процедурою отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом».

Слідчий суддя зазначає, що ризик незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у певному кримінальному провадженні обумовлюється тим, що відповідно до передбаченої КПК процедури показання свідків та підозрюваних отримуються спочатку на стадії досудового розслідування шляхом їх допиту слідчим чи прокурором, а згодом після направлення обвинувального акту до суду такі показання отримуються та перевіряються на стадії судового розгляду шляхом безпосереднього допиту особи в судовому засіданні (статті 23, 224, 352 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили. Тобто ризик впливу на осіб існує аж до моменту безпосереднього надання під час судового розгляду показань такими, й тому заборона спілкуватися з певними особами як наслідок можливості ймовірного впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення показань учасників кримінального провадження, які мають доказову силу.

При цьому загалом заборона спілкування з іншими підозрюваними може призвести до порушення права на захист як самого ОСОБА_4 так і інших підозрюваних, з огляду на норми статті 18 КПК, а саме, що жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення. Кожна особа має право не говорити нічого з приводу підозри чи обвинувачення проти неї, у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання, а також бути негайно повідомленою про ці права.

Проте з матеріалів клопотання вбачається, що інші підозрювані у цьому кримінальному провадженні ( ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ) органом досудового розслідування ще не допитані і перебувають за межами України, відтак в зв`язку з повідомленням про підозру у ОСОБА_4 як співучасника може існувати намір вплинути на них з метою узгодження такої версії подій, яка б нівелювала доводи підозри. При цьому слідчий суддя бере до уваги, що у судовому засіданні захисник ОСОБА_5 повідомив власну версію правовідносин між ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , проте не підтвердив її будь-якими фактами, які б нівелювали доводи клопотання про застосування запобіжного заходу.

Також є неспроможними доводи клопотання, які стосуються факту нібито насильницького утримання ОСОБА_4 в квітні 2022 року у готелі «Франція», що в місті Вінниця, оскільки таке не має жодного стосунку до обставин, які розслідуються в цьому кримінальному провадженні. Разом з тим, у клопотанні відсутній список конкретних свідків, експертів чи спеціалістів, на яких гіпотетично може вплинути ОСОБА_4 .

Відтак слідчий суддя вважає доведеним ризик можливого незаконного впливу підозрюваного як особисто, так і через інших осіб, з метою уникнення кримінальної відповідальності на інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, які ще не допитані органом досудового розслідування.

3.4.4. Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином в клопотанні обґрунтовувався таким: «У вересні 2022 р. директор ТОВ «ТД «Іпріс» ОСОБА_38 повідомив ОСОБА_8 про здійснення Головним Управлінням Національної поліції в Полтавській області досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022170000000321 відносно службових осіб ТОВ «ТД «Іпріс». Зазначена інформація далі була доведена ОСОБА_8 ОСОБА_7 шляхом надсилання копії ухвали Октябрського районного суду від 12.10.2022 про надання тимчасового доступу до документів. У відповідь ОСОБА_7 повідомив: «Я уже во все структури набрал». Крім того, в березні 2021 року ОСОБА_8 зверталася за допомогою до ОСОБА_39 з метою впливу останнім на посадових осіб Державної фіскальної служби України для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних ТОВ «Стіммі». ..У березні-травні 2022 року ОСОБА_8 за вказівкою ОСОБА_7 зверталася до ОСОБА_39 за допомогою у виведенні коштів із підконтрольних підприємств…Довідково про ОСОБА_39 : «Національне антикорупційне бюро України розшукує підозрюваних у кримінальному провадженні №12020000000000236 від 11.03.2020 за фактом створення злочинної організації та заволодіння коштами АТ «Одеський припортовий завод» та АТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія. ОСОБА_40 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України. Дані обставини свідчать про можливість осіб, які підозрюються у вчиненні вищевказаних злочинів шляхом використання своїх зв`язків створювати перешкоди для швидкого, повного та неупередженого розслідування».

Слідчий суддя вважає, що доводи обґрунтування цього ризику будь-яким не стосуються ОСОБА_4 та не доводять можливого перешкоджання кримінальному провадженню, оскільки в матеріалах клопотання відсутні будь-які відомості, які свідчать про вчинення саме підозрюваним дій, спрямованих на таке перешкоджання. Ба більше, належить враховати те, що з моменту внесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР 25.07.2022 у кримінальному провадженні №12022000000000696 ОСОБА_4 неодноразово приймав участь у допитах, а також добровільно надав органу досудового розслідування свій мобільний телефон. Відтак слідчий суддя вважає існування такого ризику недоведеним.

3.5. Слідчий суддя, оцінивши в сукупності всі обставини на підставі наявних матеріалів, заслухавши прокурора, захисника і підозрюваного, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, трьох доведених ризиків, а також таке:

1) надані відомості свідчать про вагомість на цьому етапі досудового розслідування наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27/частиною 5 статті 191 КК;

2) інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення відповідно до статті 12 КК класифікуються як особливо тяжке, тобто у разі визнання підозрюваного винуватим йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, без можливості застосування інституту кримінального права щодо звільнення від покарання з випробуванням;

3) наразі підозрюваний має 35 років і відсутня інформація щодо його стану здоров`я, який перешкоджає застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою;

4) підозрюваний не одружений, за його повідомленням проживає зі співмешканкою, дітей не має, що свідчить про незначний ступінь міцності його соціальних зв`язків;

5) підозрюваний офіційно не працює, з його слів на проживання використовує винятково кошти, які були отримані від продажу власної квартири;

6) майновий стан підозрюваного - офіційно такий не є власником будь-якого рухомого чи нерухомого майна, але є орендарем квартири, розташованої у центрі міста Києва, вартість оренди якої становить 38000 гривень в місяць, що потенційно може свідчити про наявність неофіційних доходів;

7) підозрюваний раніше не судимий, але у нього наявний прояв до введення в оману, що підтверджується повідомленою в судовому засіданні інформацією про проживання батьків на території України, хоча під час проведення обшуку ОСОБА_4 повідомлено про проживання матері за межами України - в Лондоні. Під час доведення такої інформації прокурором в судовому засіданні, підозрюваний чи його захисник не спростували такого і не намагалися довести її неправдивість,

вважає, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не здатен достатнім чином забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 і виконання ним процесуальних обов`язків на цьому етапі досудового розслідування.

3.6. Вирішуючи питання про визначення розміру застави для підозрюваного ОСОБА_4 , достатньої для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених КПК, слідчий суддя зазначає, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності підозрюваного чи обвинуваченого в суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою судовому розгляду кримінального провадження.

При вирішенні такого питання варто взяти до уваги практику ЄСПЛ, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

ЄСПЛ в справі «Істоміна проти України» (Istomina v. Ukraine, заява №23312/15 від 13.01.2022, пункт 25) зазначив, що, зокрема, гарантія, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції має на меті забезпечити не відшкодування будь-яких збитків, завданих внаслідок підозрюваного правопорушення, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні. Таким чином, розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на обвинуваченого, його майно та його чи її відносини з особами, які мають надати забезпечення, іншими словами, за ступенем впевненості, що можлива перспектива втрата застави або позову проти гарантів у разі неявки підсудного на судове засідання буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання з його або її боку втекти. Оскільки йдеться про основне право на свободу, гарантоване статтею 5, органи влади повинні так само обережно встановити відповідний розмір застави, як і вирішити, чи є необхідним продовження тримання під вартою. Серйозність звинувачень проти обвинуваченого не може бути вирішальним фактором, що виправдовує суму застави.

Тобто, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого боку- не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в такому випадку перетворилося б на безальтернативне.

При цьому КПК визначає саме слідчого суддю чи суд суб`єктом визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, що ґрунтується на суддівському розсуді, тобто суб`єктивній оцінці об`єктивних обставин справи.

Відтак слідчий суддя зазначає, що в клопотанні належним чином не обґрунтовано та в судовому засіданні не доведено пропорційність запропонованого розміру застави у 3303 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб будь-якими аргументами, які могли би бути враховані.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує доведеність трьох ризиків, а також те, що ОСОБА_4 є лише пособником в інкримінованому кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого йому оголошено підозру, тобто співучасником, суспільно небезпечна роль якого у вчиненні кримінального правопорушення є менш значною і протиправною у порівнянні з виконавцем та організатором кримінального правопорушення. Також слідчий суддя враховує доводи захисту про майновий стан ОСОБА_4 щодо відсутності у такого у власності нерухомого або рухомого майна, яке могло б сприяти внесенню застави. Окрім іншого, слідчий суддя бере до уваги, що на виконання рішення господарського суду міста Києва від 22.02.2023 у справі №991/9277/22 накладено арешт на всі банківські рахунки ОСОБА_4 з метою стягнення заборгованості в сумі понад 4 мільйони гривень.

Слідчий суддя вважає, що з урахуванням доведених прокурором обставин, заперечень захисника, пояснень підозрюваного та наданих на підтвердження цього доказів (скрутного майнового становища на теперішній час та відсутність загалом значних статків, розміру майнової шкоди, ролі пособника) клопотання про застосування запобіжного заходу належить задовольнити частково із визначенням суми застави як у виключних випадках в розмірі 1000 (однієї тисячі) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-ІХ установлено у 2025 році прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 3028 гривень, тому грошовий еквівалент розміру застави становитиме 3 028 000 (три мільйони двадцять вісім тисяч) гривень, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваною процесуальних обов`язків, запобіганню ризикам та не є явно непомірним.

Окрім іншого, слідчий суддя зазначає, що частина 5 статті 194 КПК містить припис щодо визначення обов`язку підозрюваного, обвинуваченого (без визначення строку дії такого обов`язку) прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади при застосуванні до нього запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою. Окремо від цього слідчий суддя, суд зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого виконувати один або декілька обов`язків, передбачених пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК на строк не більше двох місяців, який може бути продовжений (частина 7 статті 194 КПК).

Тобто застосований до ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у разі її внесення безстроково забезпечуватиме виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, покладених на нього безпосередньо процесуальним законом - частиною 7 статті 42 КПК, а також на певний строк, визначених ухвалою слідчого судді чи суду обов`язків, покладених при застосуванні запобіжного заходу.

Керуючись статтями 131, 132, 177, 178, 182-184, 193-199, 309, 369-372, 376, 532 КПК, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити частково клопотання детектива НАБУ про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів до 15.03.2025 включно.

3. Визначити підозрюваному ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1000 (одна тисяча) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у грошовому еквіваленті 3 028 000 (три мільйони двадцять вісім тисяч) гривень, яка може бути внесена або самим підозрюваним, або іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) у будь-який час на такий депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду (код ЄДР 42836259) - UA678201720355279004000096000, у Державній казначейській службі України, місто Київ, призначення платежу: «Прізвище, ім`я, по-батькові підозрюваного, застава згідно з ухвалою ВАКС (номер справи, дата ухвали)».

4. У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у вигляді застави, та на підозрюваного ОСОБА_4 покладаються строком на 2 (два) місяці, тобто до 15 березня 2025 року включно, такі обов`язки:

1) прибувати на кожну вимогу до детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, та прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво, та/або суду;

2) не відлучатись за межі Київської області без дозволу детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, та прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво, та/або суду;

3) повідомляти детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, та прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво, та/або суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

4) утримуватися від спілкування щодо обставин, які розслідуються у цьому кримінальному провадженні, із іншими підозрюваними ОСОБА_7 і ОСОБА_8 ;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини свого неприбуття, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, та також в разі невиконання обов`язків заставодавцем, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, та прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво, у цьому кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали оголошений 20.01.2025.

Слідчий суддя ОСОБА_1