Ухвала

від 16.01.2025 по справі 487/8482/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів

судової палати у кримінальних справах:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги прокурора Каховської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 4 січня 2025 року про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно

ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Херсон, мешкає в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024230000001139.

Учасники судового провадження:

прокурор - ОСОБА_5 ,

підозрюваний - ОСОБА_7 ,

захисник - ОСОБА_6 .

Короткий зміст рішення слідчого судді.

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 4 січня 2025 року клопотання слідчого задоволено частково. Відносно підозрюваного ОСОБА_7 застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк до 01.03.2025 р., із забороною в період часу з 22.00 год. до 06.00 год. залишати житло за адресою АДРЕСА_1 , з покладенням обов`язків: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого суді скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з утриманням у Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор», з визначенням застави у розмірі 160 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 351 248 грн. У випадку внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_7 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до старшого групи слідчих у кримінальному провадженні в даному провадженні, з періодичністю раз на тиждень щочетверга, у період час з 09.00 год. до 18.00 год.; не відлучатись з населеного пункту, де він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватись від спілкування зі свідками та учасниками даного кримінального провадження окрім, як при участі у слідчих та процесуальних діях; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у тому числі з державами з котрими Україна має міжнародні договори про перетин кордонів за внутрішньодержавними паспортами.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою ОСОБА_7 передати на поруки керівництву військової частини НОМЕР_1 у складі НОМЕР_2 окремого батальйону ТРО Збройних Сил України.

Узагальнені доводи апелянтів.

Прокурор вважає, що рішення слідчого судді у є необґрунтованим та незаконним, а тому підлягає скасуванню.

Прокурор наголошує на тому, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, що підтверджується долученими до клопотання матеріалами, що є однією з підстав для застосування запобіжного заходу.

Крім того, прокурор зазначає, що матеріали клопотання слідчого містять достатньо даних які підтверджують існування ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема переховуватись від слідства та суду або незаконно впливати на свідків, з огляду на тяжкість інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення та обізнаність підозрюваного про свідків у кримінальному правопорушенні.

За цих обставин прокурор вважає, що органом досудового розслідування доведено, що лише запобіжний у вигляді тримання під вартою може запобігти встановленим ризикам.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 зазначає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з огляду на наступне.

На думку захисника, та обставина, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення - не є визначальним при обранні запобіжного заходу та не свідчить про наявність ризику переховування підозрюваного від слідства та суду. Захисник вважає, що ризик незаконного впливу підозрюваного на свідків у кримінальному провадженні нічим не підтверджений та є лише припущенням.

Захисник просить врахувати те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, вчиненого у 2022 році, проте з квітня 2023 року останній проходить військову службу у Збройних Силах України, виконує бойові завдання, за місцем служби характеризується позитивно, а тому накладені на нього обмеження у пересування, позбавлять можливості виконувати обов`язки щодо захисту Батьківщини.

В ході досудового розслідування ОСОБА_7 не перешкоджав кримінальному провадженню, самостійно з`явився до слідчого для проведення слідчих дій.

Обставини, встановлені слідчим суддею.

Слідчим відділу СУ ГУНП в Херсонській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024230000001139 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 22.11.2022 р., перебуваючи на території Херсонської релігійної іудейської громади «Хабад», розташованої за адресою: м. Херсон Херсонської області, вул. Театральна, 27, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись прямим умислом, спрямованим на незаконне заволодіння транспортним засобом, шляхом транспортування за допомогою евакуатора, заволодів автомобілем марки «BMW», моделі «X5», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який на праві приватної власності, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_4 від 19.08.2020 р., належить ОСОБА_8 , вартість якого, згідно висновку експерта № СЕ-19/122-24/4162-АВ від 09.08.2024 р., станом на 22.11.2022 р., складала 2 419 291,49 грн.

У подальшому, ОСОБА_7 , вивіз вказаний автомобіль марки «BMW» на територію бази, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , в один із боксів, розташованих на території зазначеної бази, який орендує ОСОБА_9 , та який останній надав у користування ОСОБА_7 , для збереження автомобіля марки «BMW», моделі «X5», реєстраційний номер НОМЕР_3 , де зберігався з 22.11.2022 р. до моменту виявлення та вилучення співробітниками поліції в ході проведеного 02.01.2025 р. обшуку.

За цих обставин ОСОБА_7 , завдав потерпілому ОСОБА_8 , майнової, шкоди на загальну суму 2 419 291,49 грн.

02.01.2025 р. ОСОБА_7 затримано у порядку п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України та 03.01.2025 р. повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, як незаконному заволодінні транспортним засобом, вартість якого у 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави у розмірі 160 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Своє клопотання слідчий мотивував наявністю обґрунтованої підозри, тяжкістю кримінального правопорушення, наявністю ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Врахувавши, що підозрюваний ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, обставини інкримінованого йому кримінального правопорушення, доведення слідчим наявності ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, проте, з урахуванням даних про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має постійне місце мешкання, міцні соціальні зв`язки, проходить військову службу, слідчий суддя дійшов висновку, що відносно підозрюваного можливо застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора та заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, пояснення підозрюваного та його захисника на підтримку апеляційної скарги захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вивчивши матеріали надані судом та обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд дійшов наступного.

Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходить при постановленні ухвали, і положення закону, яким керується.

За змістом вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Вирішуючи питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу, суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, відповідно яким обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити, з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

За положеннями ст. ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

За змістом ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим видом запобіжних заходів і повинен застосовуватись лише тоді, коли прокурор доведе, що інший запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Вказані вимоги закону та норм міжнародного права, на переконання апеляційного суду, слідчим суддею дотримані, а також оцінені у сукупності всі обставини, які, відповідно до ст. 178 КПК України, враховуються при обранні запобіжного заходу.

Слідчий суддя, на підставі сукупності отриманих доказів, дійшов висновку про причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, з чим погоджується і апеляційний суд, виходячи з наступного.

Так, наявні докази, які містяться в матеріалах клопотання у кримінальному провадженні, зокрема, дані протоколів допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , пред`явлення особи для впізнання особи за фотознімками свідкам ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , обшуку від 02.01.2025 р., висновку експерта № СЕ-19/122-24/4162-АВ, та інші матеріали свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, зазначеного у повідомленні про підозру.

Обґрунтовуючи правові підстави для застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий у клопотанні зазначив, що такий запобіжний захід необхідний з метою запобігання: переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків. В апеляційній скарзі прокурор зазначає, що інші, більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Щодо існування ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, апеляційний суд зазначає, що ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливого здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Так, ризики можливого переховування ОСОБА_7 від слідства та суду та незаконного впливу на свідків мають місце, з огляду на тяжкість інкримінованого останньому кримінального правопорушення та його обізнаність про можливих свідків у кримінальному провадженні, тобто доводи захисника про недоведеність вказаних ризиків є безпідставними.

З урахуванням обставин інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення та його наслідки, данні про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має постійне місце мешкання, де проживає з цивільною дружиною, має доньку, яка мешкає з матір`ю, проходить службу в Збройних Силах України, зважаючи на його належну процесуальну поведінку під час досудового розслідування, апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді, що прокурором не доведено неможливості застосування відносно ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, зокрема у виді домашнього арешту, з покладенням обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що в достатній мірі запобіжить встановленим ризикам та забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Щодо доводів захисника про можливість застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді особистої поруки, то апеляційний суд вважає, що застосування такого запобіжного заходу, на даний час, є передчасним, з огляду на те, що кримінальне провадження перебуває на початковій стадії досудового розслідування.

Отже, апеляційний суд доходить висновку, що прокурором не наведено обставин, які б підтвердили доводи клопотання, або виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваного на свободу та свідчили про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів, зокрема у виді домашнього арешту, а захисником, на даний час, не доведено необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, тому підстав для скасування ухвали слідчого судді не має, апеляційні скарги прокурора та захисника слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 4 січня 2025 року про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту залишити без змін, апеляційні скарги прокурора та захисника ОСОБА_6 - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3