Рішення
від 20.01.2025 по справі 160/30466/24
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2025 рокуСправа №160/30466/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою керівника Криворізької східної окружної прокуратури Шелеста Романа Миколайовича в інтересах держави в особі Криворізької міської ради до виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради Кривого Рогу, третя особа-1: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , третя особа-2: Департамент регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії щодо демонтажу тимчасової споруди,-

ВСТАНОВИВ:

15.11.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 14.11.2024 року через систему Електронний суд позовна заява керівника Криворізької східної окружної прокуратури Шелеста Романа Миколайовича в інтересах держави в особі Криворізької міської ради до виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради Кривого Рогу, третя особа-1: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , третя особа-2: Департамент регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради міста Кривого Рогу щодо невжиття заходів до демонтажу тимчасової споруди торгівельного кіоску, розташованого у складі торгівельно-зупиночного комплексу вул. Романа Рибалка по вул. Романа Рибалка (колишня назва вул. Кокчетавська) в м. Кривому Розі на земельній ділянці площею 0,0018 га з кадастровим номером 1211000000:03:333:0035;

- зобов`язати виконавчий комітет Довгинцівської районної у місті ради міста Кривого Рогу вжити заходи щодо демонтажу тимчасової споруди-торгівельного кіоску, розташованого у складі торгівельно-зупиночного комплексу вул. Романа Рибалка по вул. Романа Рибалка (колишня назва вул. Кокчетавська) в м. Кривому Розі на земельній ділянці площею 0,0018 га з кадастровим номером 1211000000:03:333:0035.

Означені позовні вимоги вмотивовані протиправною бездіяльністю виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради міста Кривого Рогу щодо невжиття заходів до демонтажу тимчасової споруди торгівельного кіоску, розташованого у складі торгівельно-зупиночного комплексу вул. Романа Рибалка по вул. Романа Рибалка (колишня назва вул. Кокчетавська) в м. Кривому Розі на земельній ділянці площею 0,0018 га з кадастровим номером 1211000000:03:333:0035.

12.12.2024 року від виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради міста Кривого Рогу до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначив наступне. Відповідно до відомостей, якими володіє виконком районної в місті ради, земельна ділянка, на якій розташована тимчасова споруда кіоску в складі торговельно-зупиночного комплексу, зупинка громадського транспорту «вул. Романа Рибалка (Кокчетавська)» не є самовільно зайнятою, тому що початково у 2000 році, розпорядженням міського голови від 10.10.2000 № 491-р приватному підприємцю ОСОБА_2 було погоджено місце розташування торговельного кіоску у складі торговельно-зупиночного комплексу на зупинці громадського транспорту «вул. Кокчетавська» (нині Романа Рибалка) у Довгинцівському районі. На підставі даного розпорядження ОСОБА_2 були отримані висновки щодо погодження місця розташування торговельно-зупиночного комплексу на земельній ділянці площею 75 кв.м по вул. Кокчетавській у Довгинцівському районі наступних служб та організацій міста: УЖКГ виконкому Криворізької міської ради від 24.01.2001 № 235/6; Довгинцівського районного виконкому Криворізької міської ради від 25.07.2000 №4/23-118; Криворізького міського управління земельних ресурсів від 27.11.2000 №213; Висновок санітарно-гігієнічної експертизи щодо відведення земельної ділянки під будівництво від 30.10.2000 № 144 Криворізької міської СЗС з актом за результатами вимірювання потужностей поглинутої дози зовнішнього гамма-випромінювання на об`єкті від 27.10.2000. Питання щодо пропозиції по архітектурному рішенню торговельно-зупиночного комплексу по вул. Кокчетавській, розробленого ПКГ КВ Придніпровської залізниці було розглянуто на засіданні архітектурно- містобудівної ради в управлінні містобудування і архітектури виконкому Криворізької міської ради. На якій було погоджено архітектурне рішення та ОСОБА_2 отримано позитивний висновок архітектурно-містобудівної ради від 17.08.2000 № 510/11-06. На підставі означених документів, комісією, за участю представників всіх контролюючих та інженерних служб та інших організацій міста, за замовленням ОСОБА_2 , було здійснено вибір земельної ділянки та оформлено акт вибору майданчика для будівництва торговельно- зупиночного комплексу по вул. Кокчетавській Довгинцівського району, який було затверджено начальником управління містобудування і архітектури та головою виконкому Довгинцівської районної ради. На підставі всіх означених документів, за замовленням ОСОБА_2 , науково-виробничим підприємством «Укргеопроект» було розроблено проект відведення земельної ділянки під будівництво торговельного кіоску у складі торговельно-зупиночного комплексу на зупинці громадського транспорту «вул. Кокчетавська» у 2000 році. Таким чином межі земельної ділянки були сформовані та даній земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер 1211000000:03:364:0009. Межі відведеної земельної ділянки науково-виробничим підприємством «Укргеопроект» були закріплені на місцевості, про що було складено відповідний акт про відведення меж ділянки в натурі від 29.12.2000. Такі документи та дії свідчать про початкове відведення земельної ділянки, площею 75 кв.м, під розміщення торговельно-зупиночного комплексу по вул. Кокчетавській у Довгинцівському районі відповідно до чинного на той час містобудівного та земельного законодавства України та ніяким чином не є самовільним зайняттям. У 2006 році у зв`язку із придбанням у приватного підприємця ОСОБА_2 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 кіоску у складі торговельно-зупиночного комплексу на АДРЕСА_1 (договір дарування металевого кіоску від 27.02.2006), рішенням Криворізької міської ради від 21.06.2006 № 117 «Про передачу в оренду земельної ділянки для розміщення кіоску у складі торговельно-зупиночного комплексу на АДРЕСА_1 » дана земельна ділянка була надана в оренду ФОП ОСОБА_3 за рахунок земель, раніше наданих ПП ОСОБА_2 на підставі рішення Криворізької міської ради від 25.05.2005 № 3222. ФОП ОСОБА_3 з Криворізькою міською радою було укладено договір оренди від 25.12.2006, терміном дії на 5 років, який зареєстровано у Криворізькому відділі ДРФ ДП`ЦДЗК» за № 040710800118. Договором дарування металевого кіоску від 20.06.2008, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Івановою С.Я., ФОП ОСОБА_3 подарувала металевий кіоск, площею 11,9 кв.м ФОП ОСОБА_4 . По закінченню договору оренди земельної ділянки міської ради із землекористувачем ФОП ОСОБА_3 , відповідно до Порядку встановлення особистого сервітуту, затвердженого рішеннями Криворізької міської ради від 22.06.2011 №466 «Про затвердження Тимчасового порядку щодо встановлення особистого сервітуту під тимчасовими об`єктами для здійснення підприємницької діяльності» та від 21.12.2011 № 794 «Про внесення змін до рішення міської ради від 22.06.2011 № 466», у 2011 році ФОП ОСОБА_4 було розроблено паспорт прив`язки тимчасової споруди кіоску у складі торговельно-зупиночного комплексу на АДРЕСА_1 (розробник архітектор Жалдаченко О.М.) та погоджений відповідними службами: Управлінням Держкомзему у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 12.04.2012 № 1486/5; Управлінням містобудування і архітектури виконкому міськради від 25.05.2012 № 10_1142-09; ДЗ «Довгинцівська районна санітарно-епідеміологічна станція м. Кривого Рогу» від 27.04.2012 № 2/1-11-2/803; Криворізьким міжрайонним відділом головного управління Держтехногенбезпеки у Дніпропетровській області від 11.05.2012 № 11/2/2683; виконавчим комітетом Довгинцівської районної в місті ради від 05.06.2012 № 17/22-48; ДП Криворізький експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України від 01.11.2011 № 08-10/2781. Питання погодження паспорту прив`язки тимчасової споруди кіоску у складі торговельно-зупиночного комплексу на АДРЕСА_1 було розглянуто на засіданні архітектурно-містобудівної ради в управлінні містобудування і архітектури виконкому Криворізької міської ради. На якій було погоджено паспорт прив`язки тимчасової споруди кіоску у складі торговельно-зупиночного комплексу на АДРЕСА_1 . ФОП ОСОБА_4 було отримано позитивний висновок архітектурно-містобудівної ради від 28.12.2011. На підставі означених документів, рішенням Криворізької міської ради від 25.07.2012 № 1285 «Про надання погодження на виготовлення технічної документації із землеустрою для подальшого оформлення особистого сервітуту під тимчасовими об`єктами для здійснення підприємницької діяльності», ФОП ОСОБА_4 надано погодження на виготовлення технічної документації із землеустрою для подальшого оформлення особистого сервітуту на земельну ділянку, площею 18 кв.м. За замовленням ФОП ОСОБА_4 у 2012 році, ТОВ науково-виробничим підприємством «Укргеопроект» було розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж дії особистого сервітуту в натурі (на місцевості) під тимчасовим об`єктом для розміщення кіоску у складі торговельно-зупиночного комплексу на вул. Кокчетавській, зупинка громадського транспорту «вул. Кокчетавська» у Довгинцівському районі. Межі земельної ділянки були сформовані в новій системі координат та даній земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер 1211000000:03:333:0035. Межі відведеної земельної ділянки ТОВ науково-виробничим підприємством «Укргеопроект» були закріплені на місцевості, про що було складено відповідний акт визначення меж зони дії особистого сервітуту в натурі на місцевості від 20.08.2012. Такі документи та дії свідчать про відведення земельної ділянки в новій системі координат, площею 18 кв.м, під розміщення кіоску у складі торговельно-зупиночного комплексу на АДРЕСА_1 , зупинка громадського транспорту «вул. Кокчетавська» у Довгинцівському районі відповідно до чинного на той час містобудівного та земельного законодавства України та ніяким чином не вказують на самовільне зайняття земельної ділянки. Рішеннями виконкому Криворізької міської ради від 15.04.2020 № 243 та від 19.08.2020 № 415 затверджено Комплексну схему розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території міста Кривого Рогу, пунктами 2:1 яких визначено приведення у відповідність місця розташування тимчасових споруд вимогам чинного законодавства, паспортам прив`язки та встановленим архітипам. Всі існуючі тимчасові споруди для здійснення підприємницької діяльності, які розміщені на території Довгинцівського району, включені до Комплексної схеми, але Порядок оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки під розміщення існуючих тимчасових споруд, на теперішній час у місті відсутній. Тимчасова споруда торговельний кіоск у складі торговельно-зупиночного комплекс на АДРЕСА_1 , зупинка громадського транспорту «вул. Кокчетавська» розташований на сформованій земельній ділянці площею 18 кв.м (кадастровий номер 1211000000:03:333:0035), включений до Комплексної схеми як існуючий торговельний кіоск. Паспорт прив`язки розміщення ТС, у силу положень Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності № 244 (затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 21.10.11 зі змінами) видається або продовжується у разі, якщо ТС включена до Комплексної схеми розміщення ТС, оскільки відповідність намірів розміщення тимчасової споруди визначається на підставі відповідності її місця розташування Комплексній схемі розміщення ТС, якщо така схема розроблена. ФОП ОСОБА_4 з Криворізькою міською радою було укладено договір оренди від 23.04.2015 № 12015019, терміном дії на 3 роки, а потім поновлювався, останній раз договір особистого сервітуту було укладено 19.01.2021 за № 12021010, який закінчив дію та не був подовжений міською радою, по причині порушення п.п.5 договору особистого сервітуту в частині розміру земельної ділянки, встановлено, що межі відведення порушені за рахунок облаштування прибудови до кіоску. Зазначене порушення ФОП ОСОБА_4 в подальшому було усунуто, прибудова демонтована. Відповідно до п. 1.2 Наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 23.11.2020 № 284 «Про затвердження змін до Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності», підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив`язки тимчасової споруди. Тимчасова споруда кіоску в складі торговельно-зупиночного комплексу, зупинка громадського транспорту «вул. Романа Рибалка (Кокчетавська)», відповідно до договору купівлі-продажу від 29.10.2015, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області (зареєстровано в реєстрі за № 1929), належить ФОП ОСОБА_5 . Новим власником тимчасової споруди кіоску в складі торговельно-зупиночного комплексу, зупинка громадського транспорту «вул. Романа Рибалка (Кокчетавська)», ФОП ОСОБА_6 у 2022 році відповідно до чинного законодавства та вимог рішень виконкому Криворізької міської ради від 15.04.2020 № 243 та від 19.08.2020 № 415 «Про затвердження комплексних схем розміщення тимчасових об`єктів для здійснення підприємницької діяльності на територіях адміністративних районів м. Кривого Рогу», було розроблено «Паспорт прив`язки існуючого тимчасового об`єкта кіоску в складі торговельно-зупиночного комплексу, зупинка громадського транспорту « АДРЕСА_1 » на земельній ділянці з кадастровим № 1211000000:03:333:0035 на АДРЕСА_1 ». Початок весни 2022 року для всіх територіальних громад України був непростим: гаряча фаза війни, активні бойові дії, міграція величезної кількості українців через повномасштабне російське вторгнення стала економічним та гуманітарним викликом для територіальних громад всієї країни, суттєво змінились і задачі органів місцевого самоврядування. Звісно, за таких умов малий та середній бізнес був надзвичайно вразливим перед викликами воєнного стану. Протягом 2022 року бізнес працював у режимі виживання, не маючи змоги планувати роботу навіть на місяць вперед. Через воєнний стан, засідання архітектурно-містобудівної ради при Департаменті містобудування, архітектури та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради, на якій необхідно розглядати паспорти прив`язки та принципово погоджувати, практично не проводилися. ФОП ОСОБА_1 не мав можливості погодити паспорт прив`язки у відповідності до означеного наказу. ФОП ОСОБА_1 у травні 2023 звернувся до департаменту регулювання містобудівної діяльності щодо погодження паспорту прив`язки існуючого об`єкта кіоска в складі торгівельно-зупиночного комплексу (зупинка громадського транспорту « АДРЕСА_1 ») на земельній ділянці з кадастровим номером № 1211000000:03:333:0035, отримав виписку з протоколу архітектурно- містобудівної ради від 12.05.2023 де йому запропоновано звернутись до виконкому Довгинцівської районної в місті ради та отримати письмову згоду щодо доцільності й правомірності розміщення тимчасового об`єкта. На теперішній час, колишнім землекористувачем ФОП ОСОБА_4 та власником торговельного кіоску ФОП ОСОБА_1 кіоск не демонтовано, земельна ділянка не звільнена. Разом з тим ФОП ОСОБА_4 є добросовісним землекористувачем та продовжує вносити плату за користування вищевказаною земельною ділянкою, подавати податкову декларацію з плати за землю, сподіваючись, що питання подовження договору оренди буде все ж таки вирішено по суті. У відповідності до п. 4 рішення Криворізької міської ради від 28.12.2012 № 1660 «Про затвердження Тимчасового порядку щодо встановлення меж зони дії особистого сервітуту під тимчасовими об`єктами для здійснення підприємницької діяльності», виконкомом районної в місті ради розпочато процедуру демонтажу даної тимчасового об`єкту для здійснення підприємницької діяльності, а саме: 20.09.2024 комісією складено акт обстеження стану та дотримання вимог законодавства України у сфері благоустрою (п. 4.3 Тимчасового порядку); акт обстеження від 20.09.2024 розглянуто на засіданні Комісії 27.09.2024 (п. 4.4 Тимчасового порядку); про час і місце засідання Комісії ОСОБА_1 був завчасно повідомлений письмовим запрошенням від 23.09.2024 № 28, яке отримав особисто. Але на засідання комісії він не з`явився. Акт обстеження земельної ділянки для ознайомлення був направлений ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення від 01.10.2024 № 18/-321 (п. 4.5 Тимчасового порядку). У визначений актом обстеження термін, уповноважений член Комісії перевіряє виконання суб`єктом господарювання рекомендації Комісії. Але, за результатом відстеження статусу прибуття та вручення Укрпоштою рекомендованого листа суб`єкту господарювання було встановлено, що: станом на 16.10.2024 рекомендований лист прибув до відділення, станом на 21.10.2024 зазначено про невдалу спробу вручення рекомендованого листа, станом на 06.11.2024 рекомендований лист ОСОБА_1 так і не було отримано та він був повернутий до виконкому через закінчення встановленого терміну зберігання. Тобто з рекомендацією Комісії суб`єкт господарювання не був ознайомлений (п. 4.6 Тимчасового порядку). Тому 12.11.2024 комісією складено повторний Акт обстеження стану та дотримання вимог законодавства України у сфері благоустрою (п. 4.3 Тимчасового порядку). Акт обстеження від 12.11.2024 було знову розглянуто на засіданні комісії 20.11.2024 (п. 4.4 Тимчасового порядку); про час і місце засідання комісії Самусєв Р.Д. був завчасно повідомлений письмовим запрошенням від 12.11.2024 № 18/26-355, яке було розміщено на фасаді кіоску та надано продавцю. Але на засідання комісії він не з`явився. Акт обстеження земельної ділянки для ознайомлення повторно направлений ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення (п. 4.5 Тимчасового порядку) від 05.12.2024 №18/26-383. На теперішній час ФОП ОСОБА_1 06.12.2023 звернувся до Криворізької міської ради з заявою №92.20-18 про погодження паспорту прив`язки на своє ім`я існуючого об`єкта кіоску в складі торгівельно-зупиночного комплексу (зупинка громадського транспорту «вул. Кокчетавська» у Довгинцівському районі м.Кривого Рогу) на земельній ділянці з кадастровим номером № 1211000000:03:333:0035, який внесений до Комплексної схеми розміщення тимчасових об`єктів для здійснення підприємницької діяльності на територіях адміністративних районів м. Кривого Рогу та погодження оформлення земельної ділянки під розміщення тимчасового об`єкту в користування. Отже, твердження прокурора в даному випадку про самовільність зайняття земельної ділянки з кадастровим №1211000000:03:333:0035 по вул. Кокчетавській в Довгинцівському районі м. Кривий Ріг» є такими, що не відповідають дійсності. Твердження прокурора про відсутність дій виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради відносно «самовільного» розміщення тимчасової споруди на земельній ділянці комунальної форми власності значно перевищеними та безпідставними, особливо, беручі до уваги той факт, що ФОП ОСОБА_7 продовжує вносити відповідну плату за користування земельною ділянкою, що говорить про добросовісність такого користування, а ФОП ОСОБА_1 регулярно сплачує податки визначені діючим законодавством та вживає заходів щодо приведення у відповідність діючому законодавству існуючі відносини з розміщення тимчасового об`єкту. Звинувачення виконкому Довгинцівської районної в місті ради про намір подальшого відтермінування або взагалі невжиття заходів до реального демонтажу встановленого тимчасового об`єкту є упередженим та такими, що відповідають дійсності. У Законі України «Про прокуратуру» закріплено вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді у некримінальних провадженнях.

16.12.2024 року від керівника Криворізької східної окружної прокуратури Шелеста Романа Миколайовича до суду надійшла відповідь на відзив, де зазначено, що відповідач не подав будь - якого доказу на спростування зазначених в позовній заяві обставин. Отже висновки, зазначені у відзиві на позовну заяву є необґрунтованими.

13.12.2024 року та 17.12.2024 року від представника третьої особи-2: Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради Недоруби Олени Іванівни до суду надійшли пояснення, в яких викладено клопотання про закриття. В обґрунтування своєї правової позиції представником третьої особи-2 зазначено наступне. 26.01.2022 року рішенням Криворізької міської ради №1129 було відмовлено ФОП ОСОБА_4 в наданні згоди на подальше користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:03:333:0035 площею 0,0018 га по АДРЕСА_1 , на яку поширюється право особистого сервітуту згідно договору №12021010 від 19.01.2021 року, під тимчасовою спорудою (кіоска в складі зупиночного комплексу) для здійснення підприємницької діяльності. Підставою для відмови в наданні згоди на подальше користування земельною ділянкою стали порушення вимог ст. 15 Закону України «Про оренду землі», п. п. 5.3 договору особистого сервітуту № 12021010 від 19.01.2021 року в частині розміру земельної ділянки, адже було установлено, що межі відведення порушені за рахунок облаштування прибудови до кіоска. Також, підпунктом 2.2 рішення Криворізької міської ради №1129 від 26.01.2022 року ФОП ОСОБА_4 було зобов`язано привести земельну ділянку в стан, не гірший за той, у якому вона була одержана в користування (сервітут), придатний для подальшого використання, та в місячний термін після закінчення терміну дії договору особистого сервітуту повернути міській раді за актами приймання-передачі (повернення). 24.01.2023 року до Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради звернувся із заявою ФОП ОСОБА_1 , в якій просив розглянути на архітектурно-містобудівній раді і погодити паспорт прив`язки існуючого об`єкта кіоска в складі торгівельно-зупиночного комплексу (зупинка громадського транспорту «вул. Кокчетавська») на земельній ділянці з кадастровим номером № 1211000000:03:333:0035, з додатками. З додатків до даної заяви від 24.01.2023 року вбачається, що ФОП ОСОБА_1 , а не ФОП ОСОБА_4 , з 29.10.2015 року є власником розташованої на вказаній вище земельній ділянці тимчасової споруди - кіоску в складі зупиночного комплексу по АДРЕСА_1 , на підставі договору від 29.10.2015 купівлі-продажу тимчасової споруди, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Літвіновою 1.1, та зареєстрованого в реєстрі за 1929. Тож, 12.05.2024 року, за результатами розгляду зазначеної заяви ФОП ОСОБА_1 від 24.01.2023 року, архітектурно-містобудівна рада при Департаменті регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради вирішила: враховуючи, що термін договору особистого сервітуту під розміщення торгівельного кіоска в складі торговельно-зупиночного комплексу на АДРЕСА_1 сплив 19.01.2022 року, запропоновувати замовнику звернутись до виконкому Довгинцівської районної в місті ради та отримати письмову згоду щодо доцільності й правомірності розміщення тимчасового об`єкта. 29.10.2024 року виконкомом Криворізької міської ради було направлено лист вих.№7/18/6991 на голову Довгинцівської районної у місті ради з проханням надати інформацію які з тимчасових споруд (кіоски та павільйони) планується винести на засідання комісії з питань упорядкування розміщення тимчасових об`єктів для здійснення підприємницької діяльності щодо їх подальшого демонтажу. Зокрема, дана інформація запитувалась і по об`єкту, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:03:333:0035 площею 0,0018 га по АДРЕСА_1 . Станом на 11.12.2024 року у Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради відсутня інформація відносно демонтажу тимчасової споруди - торгівельного кіоску, розташованого у складі торгівельно-зупиночного комплексу «вул. Романа Рибалка» по вул. Романа Рибалка (колишня назва вул. Кокчетавська) в м. Кривому Розі на земельній ділянці площею 0,0018 га з кадастровим номером 1211000000:03:333:0035. Виходячи зі змісту адміністративного позову вбачається, що у даній справі №160/30466/24 має місце спір між двома суб`єктами владних повноважень: позивач - Криворізька міська рада, відповідач - виконавчий комітет Довгинцівської районної в місті ради міста Кривого Рогу. Винятком є компетенційний спір. Втім, хоча формально цей спір вирішується у позовному провадженні, по суті це не є спором про право. Натомість у такому судовому процесі суд дає тлумачення законодавства, роз`яснюючи межі компетенції органів. Посилаючись на правову позицію, яка висловлена у постановах Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду, керуючись нормами КАС України представник третьої особи-2 вважає, що зважаючи на той факт, що предметом адміністративного позову Криворізької міської ради до виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради міста Кривого Рогу є визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, що не є компетенційним спором, наявні всі правові для закриття провадження в адміністративній справі у порядку встановленому ст. 238 КАС України, адже в даному випадку заявлений адміністративний позов одного суб`єкта владних повноважень до іншого суб`єкта владних повноважень стосується визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання його вчинити певні дії, проте такий спір не можна вважати компетенційним.

У відповідності до вимог ст. 165 КАС України пояснення від третьої особи-1: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо позову або відзиву до суду не надходили.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2024 року зазначена вище справа розподілена та 18.11.2024 року передана судді Пруднику С.В.

20.11.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду. Витребувано у виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради Кривого Рогу, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , Департамента регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради письмові та вмотивовані пояснення щодо демонтажу тимчасової споруди торгівельного кіоску, розташованого у складі торгівельно-зупиночного комплексу вул. Романа Рибалка по вул. Романа Рибалка (колишня назва вул. Кокчетавська) в м. Кривому Розі на земельній ділянці площею 0,0018 га з кадастровим номером 1211000000:03:333:0035. Судом зобов`язано витребувані судом докази подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 12.12.2024 року. Судом попереджено виконавчий комітет Довгинцівської районної в місті ради Кривого Рогу, фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 , Департамент регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду. Клопотання керівника Криворізької східної окружної прокуратури Шелеста Романа Миколайовича в інтересах держави в особі Криворізької міської ради про залучення третьої особи задоволено. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 та Департамент регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради.

29.11.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у задоволенні клопотання керівника Криворізької східної окружної прокуратури Шелеста Романа Миколайовича про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.

17.12.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у задоволенні клопотання представника Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради Недоруби Олени Іванівни про закриття провадження у справі №160/30466/24 відмовлено.

Згідно з ч. 2ст. 257 КАС Україниза правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Враховуючи положення ч.4 вказаної статі,суд вважає за можливе здійснити розгляд справи №160/30466/24 у спрощеному провадженні.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Державним реєстратором Дніпропетровської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Молчановим С.О. 20.11.2017 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності за Територіальною громадою міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради (код ЄДРПОУ: 33834388) на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:03:333:0035 площею 0,0018 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, категорія земель землі житлової та громадської забудови (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1414143312110).

Вказана земельна ділянка розташована по вул. Романа Рибалка (вул. Кокчетавська) в Довгинцівському районі міста Кривого Рогу, та на якій знаходиться зупинка громадського транспорту «Вул. Романа Рибалка».

Встановлено, що по вул. Романа Рибалка (вул. Кокчетавська) в Довгинцівському районі міста Кривого Рогу у складі зупинки громадського транспорту «Вул. Романа Рибалка» на земельній ділянці комунальної форми власності з кадастровим номером 1211000000:03:333:0035 площею 0,0018 га незаконно, без жодних передбачених чинним законодавством дозвільних документів, розміщено тимчасову споруду для здійснення підприємницької діяльності.

При цьому, рішенням Криворізької міської ради № 1129 від 26.01.2022 відмовлено ФОП ОСОБА_4 в наданні згоди на подальше користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:03:333:0035 площею 0,0018 га по АДРЕСА_1 , на яку поширюється право особистого сервітуту згідно договору № 12021010 від 19.01.2021, під тимчасовою спорудою (кіоска в складі зупиночного комплексу) для здійснення підприємницької діяльності.

Підставою відмови в наданні згоди на подальше користування земельною ділянкою стали порушення вимог ст. 15 Закону України «Про оренду землі», п. п. 5.3 договору особистого сервітуту № 12021010 від 19.01.2021 в частині розміру земельної ділянки.

Установлено, що межі відведення порушені за рахунок облаштування прибудови до кіоска.

Підпунктом 2.2 рішення Криворізької міської ради № 1129 від 26.01.2022, зокрема, ФОП ОСОБА_4 зобов`язано привести земельну ділянку в стан, не гірший за той, у якому вона була одержана в користування (сервітут), придатний для подальшого використання, та в місячний термін після закінчення терміну дії договору особистого сервітуту повернути міській раді за актами приймання-передачі (повернення).

Аналогічні обов`язки Сервітуарія визначено у пунктах 7.1., 7.3., 8.4.13. договору особистого сервітуту № 12021010 від 19.01.2021, укладеного між Криворізькою міською радою «Розпорядник» та ФОП ОСОБА_4 «Сервітуарій».

Дію договору особистого сервітуту припинено 19.01.2022 (пункти 3.1., 11.2.1. Договору).

Крім того, пунктом 5 рішення Криворізької міської ради № 1129 від 26.01.2022 контроль за виконанням п. 2 рішення покладено відповідно до наданих повноважень на Департамент регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради та виконком Довгинцівської районної у місті ради.

Відповідно до п. 6 рішення Криворізької міської ради № 1129 від 26.01.2022 у разі невиконання п. 2.2. рішення, виконкому Довгинцівської районної у місті ради у двомісячний термін з моменту ухвалення рішення (тобто до 26.03.2022) надати до виконкому міської ради протоколи постійно діючої комісії з упорядкування розміщення тимчасових об`єктів для здійснення підприємницької діяльності відповідно до рішення міської ради від 28.12.2012 № 1660 «Про затвердження Тимчасового порядку щодо встановлення меж зони дії особистого сервітуту під тимчасовими об`єктами для здійснення підприємницької діяльності».

Разом з цим, рішення Криворізької міської ради № 1129 від 26.01.2022 не виконано, земельна ділянка Криворізькій міській раді не повернута, виконкомом Довгинцівської районної у місті ради вимоги Тимчасового порядку щодо встановлення меж зони дії особистого сервітуту під тимчасовими об`єктами для здійснення підприємницької діяльності, затвердженого рішенням Криворізької міської ради від 28.12.2012 № 1660, яким передбачений порядок демонтажу тимчасової споруди, не виконано, тимчасову споруду не демонтовано.

За інформацією Довгинцівської районної в місті ради (листи № 8/26-421 від 27.08.2024, № 8/26-456 від 07.10.2024, № 8/27-482 від 24.10.2024) земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:03:333:0035 фактично перебуває у користуванні для розміщення тимчасової споруди (кіоска в складі зупиночного комплексу) для здійснення підприємницької діяльності у ФОП ОСОБА_1 , який з 29.10.2015 є власником розташованої на вказаній земельній ділянці тимчасової споруди - кіоску в складі зупиночного комплексу по вул. Романа Рибалка (вул. Кокчетавська) у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу, на підставі договору від 29.10.2015 купівлі-продажу тимчасової споруди, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Літвіновою І.І. та зареєстрованого в реєстрі за 1929.

Дозвільний документ на розміщення вказаної тимчасової споруди на земельній ділянки комунальної форми власності відсутній, зокрема, паспорт прив`язки тимчасової споруди, наявність якого є основною вимогою містобудівного законодавства для розміщення таких споруд (п. 2.1. Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 21.10.2011 № 244).

Дотепер вказана тимчасова споруда всупереч вимогам законодавства самовільно розміщена на земельній ділянці комунальної власності внаслідок протиправної бездіяльності Довгинцівської районної в місті ради щодо вжиття заходів до демонтажу такої споруди.

Посилаючись на наведені обставини, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить із наступного.

Стосовно підстав звернення прокурора з даним позовом до суду, суд зазначає наступне.

Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Частиною 4 ст. 53 КАС України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 483/448/20 у кожному випадку звернення до суду в інтересах держави, перед тим, як визначити коло відповідачів, прокурор має встановити, насамперед: (а) суб`єкта, якому належать повноваження звертатися до суду за захистом відповідного права або інтересу; (б) ефективний спосіб захисту такого права чи інтересу; (в) залежно від установленого коло відповідачів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2024 у справі №925/1133/18 наведено правовий висновок, зокрема, про те, що:

1) прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якщо: орган є учасником спірних відносин і сам не порушує інтересів держави, але інший учасник порушує (або учасники порушують) такі інтереси; орган не є учасником спірних відносин, але наділений повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави, якщо учасники спірних відносин порушують інтереси держави;

2) прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний позивач, якщо: відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц.

Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло і з власності держави), а також таких чинників як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва у позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі нема, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Вказане узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.01.2023 у справі №488/2807/17.

Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

При цьому згідно позиції Верховного суду України, викладеної у постанові від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18, прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Вказана позиція суду підтверджується положеннями ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», яка вимагає від прокурора доведення лише факту нездійснення або неналежного здійснення уповноваженим органом своїх повноважень.

Так, ефективність обраного засобу юридичного захисту, з практичної та законодавчої точки зору є головним критерієм його обрання. У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, при наявності порушення інтересів держави та бездіяльності органу місцевого самоврядування чи органу державної влади, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, найефективнішим правовим способом захисту, поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право, буде саме здійснення органами прокуратури представництва інтересів держави.

Інтереси держави в спірних правовідносинах Конституція України та Закон України «Про прокуратуру» надають прокурору повноваження з представництва не тільки загальнодержавних інтересів, але й локальних інтересів держави, у тому числі інтересів територіальної громади (близька за містом правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладена в постанові від 15.09.2020 у справі №469/1044/17).

Пунктами 4, 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 визначено, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, а, отже, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах і може здійснювати представництво в порядку, передбаченому процесуальним законом.

«Інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі №926/1111/15, від 08.02.2019 у справі №915/20/18, від 03.12.2019 у справі №920/121/19.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Державний інтерес знаходить свій вияв у підтримці такого стану суспільних відносин, який би повною мірою відповідав конституційним засадам правового регулювання та забезпечував баланс інтересів усіх членів суспільства в їх взаємовідносинах між собою та державою.

З наведеного висновується, що інтереси держави спрямовані на забезпечення гарантій державної влади та ефективного функціонування її інститутів та органів задля захисту та реалізації прав і свобод територіальних громад.

Верховний Суд в ухвалі від 19.07.2018 у справі № 822/1169/17 зауважив, що відповідно до усталеної практики ЄСПЛ сторонами судового розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, у тому числі на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, якщо правопорушення зачіпає інтереси великої кількості людей або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси чи майно (пункт 33 рішення у справі «Корольов проти Російської Федерації» № 2 від 01.04.2010, заява №5447/03; пункт 35 рішення у справі «Менчінська проти Російської Федерації» від 15.01.2009, заява №42454/02).

Крім того, відповідно до п. 2 Рекомендації Rec (2012)11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам «Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції», прийнятій 19.09.2012 на 1151-му засіданні заступників міністрів (далі - Рекомендації), якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

У п. 7 Рекомендацій передбачено, що ілюстрацією повноважень публічних обвинувачів у системі загального права є визнання або анулювання шлюбів, захист дітей або недієздатних осіб і реєстрацію або припинення діяльності асоціацій та фондів. Іншою групою повноважень публічних обвинувачів є правовий контроль публічної адміністрації та інших юридичних осіб під кутом зору відповідності їх діяльності закону. В цілому, ці повноваження покладені на публічного обвинувача з міркувань публічного інтересу та захисту прав людини і, як правило, здійснюється в суді.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі №810/2763/17 дійшла висновку про те, що за загальним визначенням «публічним інтересом» є важливі для значної кількості фізичних і юридичних осіб потреби, які відповідно до законодавчо встановленої компетенції забезпечуються суб`єктами публічної адміністрації. Тобто публічний інтерес є не чим іншим, як певною сукупністю приватних інтересів.

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави та об`єктом права власності українського народу. Від імені народу права власника Оскільки право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів, кожне порушення закону щодо безпідставного заволодіння комунальною власністю є порушенням державних інтересів.

Розміщення на земельних ділянках комунальної власності тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності повинно здійснюватися з суворим дотриманням встановленої процедури, а в разі допущення суттєвих порушень такої процедури уповноважений орган виконавчої влади повинен вжити вичерпних заходів щодо усунення допущених порушень при встановленні тимчасових споруд на землях комунальної власності аж до вжиття заходів щодо їх демонтажу, а міська рада повинна вказані питання контролювати.

Предметом даного позову є протиправна бездіяльність виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради щодо невжиття заходів, спрямованих на демонтаж тимчасової споруди, що розташована по вул. Романа Рибалка (колишня вул. Кокчетавська) у складі зупиночного комплексу «вул. Романа Рибалка», яка розміщена на земельній ділянці комунальної форми власності за відсутності правових підстав, а інтерес держави, який включає в себе інтереси мешканців територіальної громади, у даній справі полягає у суворому дотриманні встановлених законом правил встановлення тимчасових споруд для здійснення підприємницькою діяльністю у місті Кривому Розі.

Таким чином, потурання самовільному встановленню тимчасових споруд на землі комунальної власності та невжиття заходів щодо демонтажу такої тимчасової споруди, завдає шкоду власності територіальної громади міста Кривого Рогу та суперечить інтересам держави в цілому.

Згідно практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема у справі «Менчинська проти Російської Федерації» (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): «Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави».

Окрім зазначеного, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес».

Зазначене також підтверджує порушення відповідачем інтересів держави у сфері ефективного і раціонального використання земельних ресурсів, належного забезпечення благоустрою населених пунктів відповідно до вимог законодавства, державних норм та стандартів.

Отже, прокурор, звертаючись із даним позовом, діє на захист не своїх власних порушених прав, а на захист інтересів громади та держави в цілому, які нерозривно пов`язані із правильним застосуванням та дотриманням усіма суб`єктами законодавства в сферах життєдіяльності суспільства, що контролюються та охороняються державою.

Доводи щодо неналежного здійснення повноважень уповноваженим органом Криворізькою міською радою. Додержання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Як зазначив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01.04.2008 № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Відповідно до частини першої статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Вказаній вище нормі Основного Закону України дано офіційне тлумачення згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 18.06.2002 № 12-рп/2002, у пункті 1 резолютивної частини якого вказано, що положення частини першої статті 140 Конституції України в аспекті порушених у конституційному поданні питань необхідно розуміти так, що ці положення дають визначення місцевого самоврядування як права територіальної громади вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Згідно статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування від 15.10.1985,

ратифікованої Законом України від 15.07.1997 № 452/97-ВР, головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом.

Однак це положення не перешкоджає наділенню органів місцевого самоврядування повноваженнями і функціями для спеціальних цілей відповідно до закону. Органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене зі сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до Конституції України визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», про що вказано у преамбулі до названого Закону.

Частиною 1 статті 6 зазначеного Закону встановлено, що первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста. А відповідно до частини 1 статті 10 цього Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

При цьому, інтереси територіальної громади не тотожні інтересам Криворізької міської ради, яка хоча і є представником територіальної громади та повинна діяти на користь та в інтересах громади, може вчиняти дії, які не відповідають вимогам закону та можуть протирічити інтересам територіальної громади. Така поведінка міської ради може бути підставою для захисту інтересів держави прокуратурою та вжиття заходів представницького або кримінально-правового характеру.

Крім того, незалежно від причин неспроможності самостійно звернутися до суду вже сам факт не звернення міської ради до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18).

При цьому відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 19.06.2019 у справі №209/5369/15, демонтаж самовільно встановлених тимчасових споруд переслідує легітимну мету контролю органами місцевого самоврядування благоустрою населеного пункту.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2019 у справі №920/447/18 наголосила, що бездіяльність міської ради щодо захисту законних інтересів територіальної громади, а саме - невжиття, всупереч своїм повноваженням щодо здійснення контролю за використанням та охороною земель, заходів щодо усунення порушень земельного законодавства, свідчить про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави.

Відповідно до статті 142 Конституції України, статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів.

Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України, ст. ст. 2, 172, 327, 374 Цивільного кодексу України, право власності на землі комунальної власності належать територіальним громадам, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» № 1423-IX від 28.04.2021 внесено зміни до Земельного кодексу України та відповідно до абзацу 1 п. 24 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України, зміст якого визначає, що з дня набрання чинності цим пунктом (27.05.2021) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.

Статтею 152 Земельного кодексу України унормовано, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Правовою підставою набуття права власності та права користування на землю згідно зі статтями 116, 118, 123, 124 Земельного кодексу України є рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Отже, за відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності.

Сам факт розміщення та використання тимчасової споруди значний проміжок часу без відповідних дозвільних документів не легітимізує таке користування та не може бути підставою для унеможливлення ініціювання процедури її знесення.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно зі ст. ст. 7, 142 Конституції України, ст. ст. 60, 62 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 12, 116, 118, 122 Земельного кодексу України, Криворізька міська рада є розпорядником комунального майна, у тому числі земельних ділянок, на території Криворізької міської об`єднаної територіальної громади, тобто саме тим органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції, в тому числі й функції контролю, та вживати своєчасні та ефективні заходи щодо захисту та відновлення її інтересів, в тому числі, й в разі бездіяльності її виконавчих органів.

З огляду на викладене, Криворізька міська рада є органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Статтею 212 Земельного кодексу України унормовано, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Як встановлено, земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:03:333:0035 для встановлення на ній тимчасової споруди у період з 26.01.2022 будь-якій особі у користування не передавалась, дозвільний документ на розміщення тимчасової споруди на земельній ділянці комунальної власності (паспорт прив`язки тимчасової споруди), оформлений відповідно до вимог чинного законодавства, відсутній, отже, розміщення тимчасової споруди на земельній ділянці, яка належить на праві комунальної власності Криворізькій міській раді, є незаконним, що свідчить про наявність підстав для вжиття заходів по демонтажу тимчасової споруди, однак внаслідок протиправної бездіяльності виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради такі заходи не вживались.

Чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під «нездійсненням або неналежним здійсненням суб`єктом владних повноважень своїх функцій», у зв`язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи. Під час встановлення підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді враховуються висновки Верховного Суду, зроблені при розгляді інших справ за участю прокурора (ухвали від 07.05.2018 у справі №910/18283/17, від 10.07.2018 у справі № 812/1689/16, постанови від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 13.06.2018 у справі № 687/379/17-ц, №16 924/1256/17, від 13.11.2019 у справі № 925/315/19, від 21.01.2020 у справі №910/2538/19, від 26.05.2020 у справі №912/2385/18). «Нездійснення захисту» полягає у тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об`єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста, тощо) чи суб`єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій, тощо) причин.

При цьому згідно позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18, прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Прокурор при здійсненні представництва інтересів держави в суді не вважається альтернативним суб`єктом звернення до суду і не замінює належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Однак, з метою захисту інтересів держави прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежним чином.

Варто зазначити, що у постанові від 22.08.2018 у справі №807/62/16 Верховний Суд, посилаючись на ч.2 ст.19 Конституції України, констатував, що реалізуючи повноваження належно, добросовісно та з метою, для якої вони надані, уповноважений орган фактично має обов`язок, а не право захищати інтереси держави. Зазначене є способом здійснення владних повноважень, а не способом захисту суб`єктивних прав органу, що уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Землі комунальної власності зайнято самовільно, тимчасову споруду розміщено без дозвільного документу, що суперечить вимогам чинного законодавства щодо порядку володіння та користування землею та благоустрою, створює перешкоди законному власнику територіальній громаді у реалізації правомочностей щодо цієї землі.

Окрім того, самовільне встановлення тимчасової споруди на фактично самовільно зайнятій земельній ділянці, також створює перешкоди законному власнику землі у її користуванні та протирічить вимогам чинного законодавства щодо порядку встановлення тимчасових споруд, засадам та принципам регулювання містобудівної діяльності та благоустрою міста, спотворення змісту державних процедур з метою незаконного заволодіння землею комунальної власності.

Зважаючи на те, що саме до повноважень виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради віднесено вжиття заходів щодо демонтажу самовільно встановлених тимчасових споруд, а Криворізька міська рада повинна захищати інтереси територіальної громади, в тому числі, у сфері благоустрою, у позовах цієї категорії належним позивачем слід вважати саме міську раду, в інтересах якої прокурор звертається з позовом, а відповідачем є, відповідно, виконавчий комітет Довгинцівської районної в місті ради.

При цьому, прокурором подано зазначений позов в адміністративному судочинстві, оскільки Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.06.2019 у справі №914/1092/18 виклала правові висновки, відповідно до яких спори щодо виконання суб`єктами владних повноважень функцій у сфері благоустрою є публічно-правовими й мають розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

Факт неналежного здійснення уповноваженим органом Криворізькою міською радою наданих повноважень щодо вжиття відповідних заходів також, підтверджується листуванням органів прокуратури із зазначеним органом.

Окружною прокуратурою в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» листом № 60-5321вих-24 від 26.09.2024 повідомлено Криворізьку міську раду про виявлені порушення законодавства щодо самовільного розміщення тимчасової споруди протягом 2,5 років на земельній ділянці комунальної форми власності та необхідність вжиття заходів до усунення виявлених порушень.

Водночас, відповіді від Криворізької міської ради на вказаний лист окружною прокуратурою не отримано, відповідь надана виконавчим комітетом Криворізької міської ради (лист № 12/18/7080 від 23.10.2024), з якої вбачається, що заходів до усунення виявлених порушень не вжито та вжиття таких не планується, більш того, інформація на вказаний лист не надана, оскільки явного порушення або загрози порушень інтересам держави виконком Криворізької міської ради не вбачає.

Також слід відмітити, що не зважаючи на скерування окружною прокуратурою листа про виявлені порушення законодавства на адресу Криворізької міської ради, відповідь була надана виключно виконавчим комітетом міської ради.

Таким чином, зазначене свідчить про нездійснення уповноваженим органом захисту порушених інтересів держави в передбаченому законом порядку.

Тобто Криворізькою міською радою не вжито належних та ефективних заходів, спрямованих на захист інтересів територіальної громади у встановленому законом порядку, у тому числі шляхом звернення до суду.

Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло і з власності держави), а також таких чинників як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва у позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі немає, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Враховуючи, що вказані інтереси до цього часу залишаються незахищеними, вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді. При цьому прокурором належним чином обґрунтовано та доведено наявність підстав для представництва інтересів держави в особі Криворізької міської ради у порядку ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів, заходи створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначено Законом України «Про благоустрій населених пунктів» (далі Закон №2807-IV).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 2807-IV благоустрій населених пунктів це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Благоустрій населених пунктів передбачає, окрім іншого, створення умов для реалізації прав та виконання обов`язків суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів (пункт 3 частини 1 статті 2 Закону №2807-IV).

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 вищевказаного Закону, система благоустрою населених пунктів включає, у тому числі, здійснення державного, самоврядного і громадського контролю у сфері благоустрою населених пунктів.

Управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень (стаття 5 Закону № 2807-IV).

У містах з районним поділом за рішенням територіальної громади міста або міської ради відповідно до цього Закону можуть утворюватися районні в місті ради.

Районні в містах ради утворюють свої виконавчі органи та обирають голову ради, який одночасно є і головою її виконавчого комітету (ч. 2 ст. 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Статтею 41 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено особливості повноважень районних у містах рад та їх виконавчих органів.

Так, питання організації управління районами в містах належать до компетенції міських рад. Районні у містах ради та їх виконавчі органи відповідно до Конституції та законів України здійснюють управління рухомим і нерухомим майном та іншими об`єктами, що належать до комунальної власності територіальних громад районів у містах, формують, затверджують, виконують відповідні бюджети та контролюють їх виконання, а також здійснюють інші повноваження, передбачені цим Законом, в обсягах і межах, що визначаються міськими радами.

Відповідно до частини 2 статті 10 Закону № 2807-IV до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо; інформування населення про здійснення заходів з благоустрою населених пунктів.

Крім того, підпунктом 7 пункту "а" частини 1 статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

При цьому, за висновками Великої Палати Верховного Суду, що міститься у постановах від 13.11.2018 у справі № 910/2145/18, від 27.11.2018 у справі №910/2686/18 та від 12.12.2018 у справі № 826/10330/17, дії з демонтажу є заходами з відновлення благоустрою населеного пункту (демонтаж - роботи щодо відновлення території благоустрою).

Відповідно до ч. 5 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Частина 6 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» закріплює , що виконавчий комітет сільської, селищної, міської ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

Акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території (ч.1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

В свою чергу, частиною 4 ст. 20 Законом України «Про благоустрій населених пунктів» закріплено, що рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності регулюється Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 244 від 21.10.2011, з урахуванням вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими нормативно- правовими актами.

Відповідно до частини другої статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (частина четверта статті 28 Закону України про регулювання містобудівної діяльності).

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності» затверджено Порядок № 244, який визначає механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності.

Відповідно до пункту 1.3 Порядку № 244 тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі - ТС) - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Пунктом 2.1. Порядку № 244 визначено, що підставою для розміщення ТС є паспорт прив`язки ТС (додаток 1 до Порядку № 244).

Згідно з пунктами 2.2. та 2.3 Порядку № 244 замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС. До заяви додаються: графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування ТС, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1 : 500 кресленнями контурів ТС з прив`язкою до місцевості; реквізити замовника (найменування/прізвище, ім`я та по батькові (за наявності)/місцезнаходження ТС/контактна інформація) та напрям підприємницької діяльності. Цей перелік документів є вичерпним.

Приписами пункту 2.4 Порядку № 244 передбачено, що для визначення відповідності намірів щодо місця розташування ТС містобудівній документації, будівельним нормам відповідний комплект документів направляється до органу з питань містобудування та архітектури сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації.

Паспорт прив`язки ТС надається органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви. Паспорт прив`язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку (пункти 2.7, 2.10 Порядку № 244).

Відповідно до п. 2.12, 2.16., 2.17. Порядку № 244 паспорт прив`язки ТС підписується керівником (заступником керівника) відповідного органу з питань містобудування та архітектури сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації. Паспорт прив`язки ТС підлягає реєстрації в журналі реєстрації паспортів прив`язки або електронному журналі органом, який його видав, з подальшим внесенням інформації про ТС до містобудівного кадастру. Строк дії паспорта прив`язки ТС визначається органом з питань містобудування та архітектури відповідної ради або районної державної адміністрації з урахуванням строків реалізації положень містобудівної документації на місцевому рівні.

За інформацією Довгинцівської районної в місті ради № 8/26-421 від 27.08.2024, рішеннями виконкому Криворізької міської ради від 15.04.2020 № 243 та від 19.08.2020 № 415 затверджено Комплексну схему розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Кривого Рогу, пунктами 2.1. яких визначено приведення у відповідність місця розташування тимчасових споруд вимогам чинного законодавства, паспортам прив`язки та встановленим архітипам.

Всі існуючі тимчасові споруди для здійснення підприємницької діяльності, які розміщені на території Довгинцівського району, включені до Комплексної схеми, але Порядок оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки під розміщення існуючих тимчасових споруд, на теперішній час у місті відсутній.

Крім того, Довгинцівською районною в місті радою повідомлено, що ОСОБА_1 у 2022 році, відповідно до вимог рішень виконкому Криворізької міської ради від 15.04.2020 № 243 та від 19.08.2020 № 415, було розроблено «Паспорт прив`язки існуючого тимчасового об`єкту кіоску у складі торгівельно-зупиночного комплексу «Вул. Кокчетавська».

Слід зазначити, що рішеннями виконкому Криворізької міської ради від 15.04.2020 №243 та від 19.08.2020 № 415 затверджено комплексні схеми розміщення тимчасових об`єктів для здійснення підприємницької діяльності на територіях адміністративних районів м. Кривого Рогу.

Зокрема, рішенням виконкому Криворізької міської ради від 15.04.2020 № 243 затверджено комплексну схему розміщення тимчасових об`єктів для здійснення підприємницької діяльності на території Довгинцівського району м. Кривого Рогу.

Пунктом 2 цього рішення зобов`язано, зокрема, виконком Довгинцівської районної у місті ради опрацювати із суб`єктами господарювання комплексні схеми розміщення тимчасових об`єктів для здійснення підприємницької діяльності на територіях адміністративних районів м. Кривого Рогу на предмет відповідності місця розташування тимчасових споруд вимогам чинного законодавства України, раніше виданим паспортам прив`язки тимчасових споруд та встановленим архітипам. У разі необхідності надати пропозиції до департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради щодо приведення місць розташування існуючих тимчасових споруд до вимог чинного законодавства України.

Отже, у вказаних рішеннях виконкому Криворізької міської ради від 15.04.2020 № 243 та від 19.08.2020 № 415 відсутнє рішення про зобов`язання суб`єктів господарювання власників ТС щодо оформлення паспортів прив`язки, тому твердження виконкому Довгинцівської районної в місті ради щодо виготовлення ФОП ОСОБА_1 паспорту прив`язку (копія якого була надана виконкомом) на виконання вказаних рішень виконкому Криворізької міської ради є хибним.

Слід зазначити, що наданий виконкомом Довгинцівської районної в місті ради «Паспорт прив`язки» не відповідає приписам Порядку № 244 та формі Паспорту прив`язки ТС (додаток № 1 до Порядку № 244), а саме: відсутній реєстраційний номер паспорту, не зазначено орган видачі, не вказаний строк дії паспорту.

Отже вказаний документ не є паспортом прив`язки тимчасової споруди в розумінні Порядку № 244 та, відповідно, не є підставою для розміщення ТС.

Вищенаведене свідчить про той факт, що виконком Довгинцівської районної в місті ради був достеменно обізнаний про відсутність правових підстав для розміщення вказаної тимчасової споруди, про відсутність паспорта прив`язки, оформленого відповідно до вимог Порядку № 244, водночас, протягом 2,5 років виконкомом Довгинцівської районної в місті ради не вжито жодних заходів до демонтажу самовільно розміщеної тимчасової споруди на земельній ділянці комунальної власності, що беззаперечно свідчить про протиправну бездіяльність.

Разом з цим, питання демонтажу самовільно встановлених тимчасових споруд на території м. Кривого Рогу врегульовано розділом 4 Тимчасового порядку щодо встановлення меж зони дії особистого сервітуту під тимчасовими об`єктами для здійснення підприємницької діяльності, затвердженого рішенням Криворізької міської ради від 28.12.2012 № 1660 (далі Тимчасовий порядок № 1660).

Слід зазначити, що рішенням Криворізької міської ради від 31.03.2014 № 2622 призупинено дію деяких розділів Тимчасового порядку, а саме розділів 1-3 Тимчасового порядку № 1660.

У подальшому, рішенням Криворізької міської ради від 20.12.2017 № 2384 за результатами розгляду рішення адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.08.2017 № 27/01-14/06-17, рішення міської ради від 31.03.2014 № 2622 та розділи 1 3 Тимчасового порядку, затвердженого рішенням міської ради від 28.12.2012 № 1660, зі змінами, внесеними рішенням міської ради від 28.08.2013 № 2180, визнано такими, що втратили чинність.

Разом з тим, розділ 4 Тимчасового порядку № 1660, яким врегульовано порядок демонтажу тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності, є чинним.

Так, відповідно до п.4.1.2 Тимчасового порядку, ТС для здійснення підприємницької діяльності підлягає демонтажу, зокрема у разі: анулювання паспорту прив`язки; самовільного встановлення тимчасової споруди, у спосіб відповідно до Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності» та вимог Порядку.

За приписами п. 4.2. Тимчасового порядку № 1660, згідно з наданими повноваженнями, виконкоми районних у місті рад створюють районні постійно діючі комісії з упорядкування розміщення тимчасових об`єктів для здійснення підприємницької діяльності (надалі - Комісія). Комісію очолює заступник голови районної у місті ради, до компетенції якого віднесені повноваження щодо здійснення самоврядного контролю за охороною й раціональним використанням земель та благоустроєм. Методичну та консультаційну допомогу в роботі цих комісій надають управління земельних ресурсів та містобудування і архітектури виконкому міської ради.

Під час обстеження об`єкта членами Комісії складається акт обстеження стану та дотримання вимог законодавства України у сфері благоустрою (надалі акт обстеження). Акт обстеження має містити такі дані:

- дата, час обстеження; адреса об`єкта обстеження; розташування та прив`язка до існуючих нерухомих об`єктів;

- опис тимчасового об`єкта для здійснення підприємницької діяльності (геометричні параметри, матеріал, наявність підключення до мереж електро-та водопостачання), перелік візуально виявлених недоліків, пошкоджень з обов`язковою фотофіксацією;

- висновок про правомірність підключення об`єкта до інженерних мереж;

- наявність правовстановлюючих документів на розміщення споруди;

- інші відомості, що мають значення для складання загального висновку щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері благоустрою та земельних відносин.

Акт обстеження розглядається на засіданні Комісії, яке відбувається протягом 5 робочих днів зі дня обстеження. Комісія робить висновки щодо можливості подальшого розміщення та функціонування тимчасової споруди та, у разі необхідності, надає рекомендації суб`єкту господарювання щодо усунен ня виявлених недоліків, відображених у акті. Акт обстеження затверджується головою Комісії (п.п. 4.3. 4.4. Тимчасового порядку № 1660).

Так, у разі виявлення в ході обстеження самовільно розміщеної тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності, Комісія пропонує власнику у 3-денний термін демонтувати її та привести земельну ділянку у стан, придатний до подальшого використання. Одночасно посадовою особою, визначеною кодексом України про адміністративні правопорушення, складається протокол про адміністративне правопорушення у сфері благоустрою та вино ситься на розгляд адміністративної комісії виконкому районної у місті ради. Комісія надсилає акт обстеження власникам та балансоутримувачам інженер них мереж на предмет відключення тимчасового об`єкта від інженерних мереж водо-, електропостачання (у разі необхідності) у порядку, визначеному чинним законодавством України. Роботи з відключення тимчасової споруди від інженерних мереж виконуються за рахунок власника споруди (п. 4.8 Тимчасового порядку № 1660).

Власник самовільно розміщеної тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності на підставі акту обстеження виконує власним коштом її демонтаж та проводить відновлення порушеного благоустрою. За результатами демонтажу Комісія складає відповідний акт з обов`язковою фотофіксацією. У разі невиконання власником вимог акту обстеження, Комісія у 3- денний термін готує висновок про необхідність демонтажу тимчасової споруди. Висновок Комісії є підставою для демонтажу самовільно розміщеної тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності.

Демонтаж тимчасової споруди та відновлення благоустрою незаконно зайнятої земельної ділянки здійснюється власником споруди, за його рахунок та в терміни, визначені висновком про необхідність демонтажу тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності. У разі, якщо власник тимчасової споруди не відомий, або відмовляється від її демонтажу, не вживає заходів щодо виконання вимог висновку про необхідність здійснення комплексу робіт з демонтажу тимчасової споруди, ці роботи виконуються коштом міського бюджету з подальшим відшкодуванням усіх витрат власником, винним у незаконному розміщенні тимчасової споруди, у порядку, передбаченому діючими законодавчими нормами (п.п. 4.9. 4.13. Тимчасового порядку).

Зазначене відповідає висновкам Касаційного адміністративного суду у складі Верховний Суд, викладених у постанові від 25.05.2022 у справі № 560/1651/19, що демонтажу підлягають лише самочинно зведені тимчасові споруди у тому випадку, якщо власник такої споруди самостійно не демонтував споруду у встановлений у вимозі строк або якщо власник невідомий. При цьому, самочинно зведеною тимчасова споруда вважається у тому разі, якщо відсутні дозвільні документи, визначені законом.

Таким чином, вбачається, що тимчасова споруда, яка розміщена на земельній ділянці комунальної форми власності, встановлена за відсутності на те правових підстав, паспорт прив`язки, оформлений відповідно до вимог Порядку № 244, який є підставою для розміщення тимчасової споруди, відсутній. При цьому, заходи по демонтажу тимчасової споруди виконавчим комітетом Довгинцівської районної у місті ради, не вживались. З 19.01.2022 вказана тимчасова споруда є самовільно розміщеною на земельній ділянці комунальної форми власності.

Лише після отримання запиту окружної прокуратури № 60-4593вих-24 від 20.08.2024 виконавчим комітетом Довгинцівської районної в місті ради розпочалося вжиття заходів, передбачених п. 6 рішення Криворізької міської ради № 1129 від 26.01.2022 та п.п. Тимчасовим порядком щодо встановлення меж зони дії особистого сервітуту під тимчасовими об`єктами для здійснення підприємницької діяльності, затвердженим рішенням Криворізької міської ради від 28.12.2012 № 1660 (далі Тимчасовий порядок № 1660), щодо демонтажу самовільно розміщеної тимчасової споруди, а саме: 20.09.2024 складено акт обстеження стану та дотримання вимог законодавства України у сфері благоустрою вказаної тимчасової споруди, 27.09.2024 проведено засідання районної постійно діючої комісії з упорядкування розміщення тимчасових об`єктів для здійснення підприємницької діяльності з вказаного питання та 09.10.2024 на адресу власника тимчасової споруди ФОП ОСОБА_1 направлено акт обстеження стану та дотримання вимог законодавства України у сфері благоустрою від 20.09.2024 з вимогою у триденний термін здійснити демонтаж самовільно розміщеної тимчасової споруди.

Разом з цим, у разі, якщо власник тимчасової споруди не відомий, або відмовляється від її демонтажу, не вживає заходів до демонтажу тимчасової споруди, розділом 4 Тимчасового порядку № 1660, передбачена можливість здійснення комплексу робіт з демонтажу тимчасової споруди коштом міського бюджету з подальшим відшкодуванням усіх витрат власником, винним у незаконному розміщенні тимчасової споруди.

При цьому, лише після отримання запиту окружної прокуратури виконавчий комітет Довгинцівської районної у місті ради спромігся обстежити земельну ділянку комунальної форми власності, на якій самовільно розміщено тимчасову споруду, що в жодному разі не може свідчити про вжиття дієвих заходів щодо вирішення питання щодо демонтажу самовільно встановленої тимчасової споруди, а також жодним чином не підтверджує факт усунення тривалого порушення інтересів територіальної громади.

Слід зазначити, що відповідно до інформації Довгинцівської районної в місті ради №8/27-482 від 24.10.2024, всупереч п. 4.8 Тимчасового порядку № 1660, протокол про адміністративне правопорушення у сфері благоустрою, який повинен був бути складеним в ході обстеження самовільно розміщеної тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності та винесеним на розгляд адміністративної комісії виконкому Довгинцівської районної у місті ради, не складався та розгляд комісії не виносився. Крім того, всупереч вимогам п. 4.10. Тимчасового порядку № 1660 висновок про необхідність демонтажу тимчасової споруди комісією також не складався, водночас, відповідно до п. 4.11. Тимчасового порядку № 1660 саме висновок комісії є підставою для демонтажу самовільно розміщеної тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності.

При цьому, слід зазначити, що встановлений Тимчасовим порядком № 1660 триденний строк на добровільний демонтаж споруди її власником сплив, водночас, подальші заходи до демонтажу тимчасової споруди виконкомом Довгинцівської районної у місті ради не вжито.

Вищенаведене свідчить про очевидну протиправну бездіяльність виконкому Довгинцівської районної в місті ради навіть після трьох запитів окружної прокуратури № 60-4593вих-24 від 20.08.2024, № 60-5323вих-24 від 26.09.2024, № 60-5812вих-24 від 17.10.2024 щодо виявлених порушень законодавства та необхідності їх усунення, а також зважаючи на тривалу бездіяльність (2,5 роки) виконкому Довгинцівської районної в місті ради щодо виконання пунктів 5, 6 рішення Криворізької міської ради № 1129 від 26.01.2022, а також про вибірковість вжиття заходів до демонтажу.

Така протиправна поведінка виконкому Довгинцівської районної в місті ради свідчить про намір подальшого відтермінування або взагалі невжиття заходів до реального демонтажу самовільно встановленої тимчасової споруди.

За таких обставин, належним виконанням своїх обов`язків виконкомом Довгинцівської районної в місті ради може вважатися лише фактичний реальний демонтаж такої споруди.

Вищенаведеним встановлено протиправну бездіяльність виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради щодо вжиття належним чином заходів до демонтажу самовільно розміщеної тимчасової споруди на земельній ділянці комунальної власності протягом більше ніж 2,5 років.

Дотепер вказана тимчасова споруда всупереч вимогам законодавства самовільно розміщена на земельній ділянці комунальної власності внаслідок протиправної бездіяльності Довгинцівської районної в місті ради, що є триваючим правопорушенням, оскільки до цього часу демонтаж незаконно розміщеної тимчасової споруди не проведено.

Невжиття заходів, спрямованих на демонтаж самовільно розміщеної тимчасової споруди протягом тривалого часу (2,5 роки), суперечить засадам містобудівної діяльності в Україні та земельному законодавству, є перешкодою у розв`язанні питань прогнозування розвитку, планування і забудови населених пунктів, регулювання земельних відносин, створення соціальної, інженерної і транспортної інфраструктури міста та призводить до порушення майнових інтересів територіальної громади.

У постанові від 15.05.2019 у справі № 688/4324/16-а Верховний Суд зазначив, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Відсутність дій виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради відносно самовільного розміщення тимчасової споруди на земельній ділянці комунальної форми власності, порушує умови благоустрою на території міста, створює передумови для зловживань під час безпідставного користування землями комунальної власності та самовільного встановлення тимчасових споруд, що є наслідком, неможливості правомірного використання громадою міста належною їй земельною ділянкою, а також є фактичним наслідком ненадходження до бюджету міста обов`язкових платежів за користування землями громади, що може створювати у громадян враження бездіяльності влади міста у вирішенні завдань, які прямо віднесені до їх компетенції.

Тобто встановлена протиправна бездіяльність відповідача щодо невжиття дієвих заходів до демонтажу незаконно розміщеної тимчасової споруди, що є підставою для визнання такої бездіяльності протиправною та зобов`язання відповідача вжити заходів до її демонтажу у судовому порядку.

Таким чином, позовні вимоги керівника Криворізької східної окружної прокуратури Шелеста Романа Миколайовича в інтересах держави в особі Криворізької міської ради до виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради Кривого Рогу, третя особа-1: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , третя особа-2: Департамент регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії щодо демонтажу тимчасової споруди є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3ст.139 КАС Українипри задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи, що позивачем понесені судові витрати лише зі сплати судового збору, відтак підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву керівника Криворізької східної окружної прокуратури Шелеста Романа Миколайовича в інтересах держави в особі Криворізької міської ради до виконавчого комітету Довгинцівської районної в місті ради Кривого Рогу, третя особа-1: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , третя особа-2: Департамент регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії щодо демонтажу тимчасової споруди задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради міста Кривого Рогу щодо невжиття заходів до демонтажу тимчасової споруди торгівельного кіоску, розташованого у складі торгівельно-зупиночного комплексу вул. Романа Рибалка по вул. Романа Рибалка (колишня назва вул. Кокчетавська) в м. Кривому Розі на земельній ділянці площею 0,0018 га з кадастровим номером 1211000000:03:333:0035.

Зобов`язати виконавчий комітет Довгинцівської районної у місті ради міста Кривого Рогу вжити заходи щодо демонтажу тимчасової споруди-торгівельного кіоску, розташованого у складі торгівельно-зупиночного комплексу вул. Романа Рибалка по вул. Романа Рибалка (колишня назва вул. Кокчетавська) в м. Кривому Розі на земельній ділянці площею 0,0018 га з кадастровим номером 1211000000:03:333:0035.

Судові витрати у вигляді судового збору у справі не розподіляються.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене встроки, передбачені статтею295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С. В. Прудник

СудДніпропетровський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення20.01.2025
Оприлюднено22.01.2025
Номер документу124531827
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері містобудування; архітектурної діяльності

Судовий реєстр по справі —160/30466/24

Рішення від 20.01.2025

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Прудник Сергій Володимирович

Ухвала від 17.12.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Прудник Сергій Володимирович

Ухвала від 29.11.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Прудник Сергій Володимирович

Ухвала від 20.11.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Прудник Сергій Володимирович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні