Рішення від 20.01.2025 по справі 200/7948/24

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2025 року Справа№200/7948/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні без повідомлення сторін) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 (для листування), адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Військової частини НОМЕР_2 (адреса: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 )

про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить:

-визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування позивачу у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року та у невиплаті позивачу сум індексації грошового забезпечення;

-зобов`язати відповідача нарахувати позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року та провести виплату донарахованих сум;

-визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не врахування абзаців 4-6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивача в період з 01.03.2018 по 17.01.2019;

-зобов`язати відповідача здійснити перерахунок, доплату та виплату індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.03.2018 по 17.01.2019 із застосуванням березня 2018 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з урахуванням фіксованого розміру індексації-різниці між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу у березні 2018 року, який складає 4425,44 грн., відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Ухвалою суду від 15 листопада 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, позивачу був наданий строк 10 днів з дня отримання ухвали на усунення недоліків шляхом зазначення відомостей щодо адреси місця проживання чи перебування позивача, номерів засобів зв`язку, адреси електронної пошти позивача, відомостей про наявність або відсутність у нього електронного кабінету, а також надання доказів на підтвердження обставин справи.

18 листопада 2024 року на виконання ухвали суду від 15 листопада 2024 року позивач надав пояснення та просив відкрити провадження у справі.

Ухвалою суду від 19 листопада 2024 року суд прийняв до розгляду позовну заяву позивача, відкрив провадження в адміністративній справі № 200/7948/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Зазначеною ухвалою у відповідача було витребувано докази у справі.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином.

За правилами частини 5 та частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходив військову службу у відповідача, в тому числі в період з 2015 року по 17.01.2019 року. Під час проходження служби з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року та з 01.03.2018 позивачу не виплачена в повному обсязі індексація грошового забезпечення. Позивач вказує, що базовим місяцем для проведення індексації його грошового забезпечення з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року є січень 2008 року, оскільки саме в цьому місяці відбулося останнє підвищення посадових окладів військовослужбовців відповідно до Постанови КМУ №1294 від 07.11.2007. При проведенні індексації грошового забезпечення позивача за вказаний період, з урахуванням вимог ст. 58 Конституції України, застосуванню підлягає законодавство, яке діяло на час (період) проведення такої індексації, яке передбачало, що для обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починаючи з грудня 2015 року здійснюється від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Тобто нараховуючи індексації за грудень 2015 та наступні місяці, підлягає застосуванню законодавство, яке діяло на цей час. Це законодавство передбачає застосування здійснення індексації з урахуванням останнього перегляду тарифної ставки (окладу). Крім того, позивач вказує на наявність в нього права на виплату індексації-різниці між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу у березні 2018 року, який складає 4425,44 грн. Відповідач зобов`язаний був з березня 2018 року виплачувати суму індексації грошового забезпечення, визначену на підставі положень Порядку № 1078, а у разі коли величина індексу споживчих цін перевищить поріг в розмірі 103 відсотка, то в підвищеному розмірі, аж до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення грошового забезпечення (заробітної плати) перевищить таку суму індексації.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог, просив у позові відмовити повністю. В обґрунтування відзиву зазначив, що з урахуванням вимог чинного на кожному періоді служби законодавства з питань порядку нарахування індексації грошового забезпечення, стає відомо що у ОСОБА_1 в період, який впливає на розмір індексації грошового забезпечення позивача в межах часу спірних правовідносин, з грудня 2015 року по березень 2018 року в одному випадку змінився розмір грошового забезпечення за рахунок змін у розмірі посадового окладу позивача, що вплинуло безпосередньо на встановлення базового місяця для обрахунку індексації грошового забезпечення, а саме : базовий місяць був в березні 2018 року у зв`язку з тим, що 01.03.2018 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Таким чином, у зв`язку з зміною з 01.03.2018 року в бік збільшення посадового окладу на рівні Уряду і відповідно грошового забезпечення позивача в розумінні Законів України «Про індексацію грошових доходів населення» та «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», базовим місяцем для обрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно став місяць такого збільшення тобто березень 2018 року. Індексація грошового забезпечення позивача: за період з 01.01.2015 по 31.05.2015 була виплачена останньому в листопаді 2015 року в сумі 1959,75 грн., без урахування утримання військового збору, за червень 2015 року була виплачена останньому в грудні 2015 року в сумі 861,12 грн., без урахування утримання військового збору. Кошторисними призначеннями Державної прикордонної служби України на період з липня 2015 року по лютий 2018 року не було передбачено фінансування на виплату військовослужбовцям індексації грошового забезпечення. У зв`язку з обмеженими показниками помісячного розпису Державного бюджету, затвердженого для ІНФОРМАЦІЯ_1 на липень 2015 - лютий 2018 року, індексація грошового забезпечення військовослужбовців в цьому періоді не нараховувалась та не виплачувалась. Так, за період з липня 2015 року по лютий 2018 року позивачу під час проходження служби не було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення загальним розміром 47040,71 грн., що з урахуванням утримання військового збору складало 46335,10 грн. Зазначена сума індексації грошового забезпечення в повному обсязі була виплачена позивачу в вересні 2023 року разом із іншими належними йому під час звільнення сумами за той же місяць, наявними матеріалами підтверджено факт здійснення повного розрахунку з позивачем в частині виплати індексації грошового забезпечення за період з липня 2015 року по лютий 2018 року, а відтак і відсутність правових підстав для задоволення позову в цій частині. Щодо виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період проходження служби після 01.03.2018, а також відсутності правових підстав для задоволення позову в частині зобов`язання виплати індексації-різниці відповідач зазначив, що право на отримання індексації грошового забезпечення у останнього з`явилось тільки в грудні 2018 року, коли вона і була виплачена. Щодо індексації-різниці відповідач зазначив, що Закон №2011-ХІІ визначає, що до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять «щомісячні додаткові види грошового забезпечення, такі як підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія», проте серед вказаного переліку відсутня «щомісячна додаткова грошова винагорода». Пунктом 1 Постанови №1294 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Саме Додатком 25 до Постанови №1294 визначено додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців Держприкордонслужби, проте у вказаному переліку відсутня «щомісячна додаткова грошова винагорода». Інструкцією про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справи від 02.02.2016 № 73, яка зареєстрована у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 217/28347 (далі - Інструкція № 73) визначено порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди. Відповідно до пункту 6 Інструкції № 73 визначено, що винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби; начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників. «Щомісячна додаткова грошова винагорода», яка нарахована та виплачена ОСОБА_1 в лютому 2018 року в сумі 4326,98 грн., яка виплачувалась за січень 2018 року, не входить до складу грошового забезпечення, визначеного абз.2 ч.4 ст.9 Закону №2011-ХІІ, а тому не повинна враховуватися під час вивчення змін у розмірі грошового забезпечення для обрахунку індексації відповідно до вимог абз.2 ч.3 ст.9 Закону №2011-ХІІ. Відповідно до довідки фінансово-економічного відділу (бухгалтерської служби) військової частини НОМЕР_2 за №16 від 15.01.2025 (додаток №10), надається підтвердження щодо складових частин грошового забезпечення, які не мали разового характеру та виплачувались в період лютого березня 2018, що в цілому свідчить про збільшення грошового забезпечення в березні 2018 року в порівнянні з лютим 2018 року на 4292,57 грн. Крім того, відповідач вказує, що розрахунок компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати та нарахування середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільнені є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходив військову службу. Тому, саме на відповідача за наявності законних підстав покладається обов`язок нарахувати та виплатити позивачу зазначених виплат. Таким чином, зобов`язання військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року, з урахуванням базового місяця січня 2008 року, а за період з березня 2018 по січень 2019 року індексації-різниці у сумі 4425,44 грн. на місяць, являється незаконним та передбачає виплату позивачу коштів індексації понад розмір, встановлений дійсними вимогами законодавства та вже виплачений позивачу, а звернення до суду спрямоване виключно на безпідставне отримання коштів понад розмір, встановлений вимогами законодавства, в умовах воєнного стану в країні, коли всі ресурси військових частин, в тому числі і грошові, спрямовуються для найбільш раціонального забезпечення потреб, пов`язаних із відбиттям збройної агресії противника та забезпечення належного рівня оборони Держави.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_5 , виданим 03 травня 2019 року ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач проходив військову службу у НОМЕР_6 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України в періоди з 26.07.2001 року по 17.01.2019 року, що не є спірними у даній справі.

У відповідь на адвокатський запит представника позивача від 04 жовтня 2024 року Військова частина НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України листом від 30 жовтня 2024 року № 09/ЗП1-17/96. повідомила, що індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби, з 01.07.2015 року по 28.02.2018 року, виплачено згідно вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України №0.11-5760/0/6/-20-Вих від 02.06.2020 року «Про окремі питання індексації грошового забезпечення» у повному обсязі у вересні 2023 року - під час остаточного розрахунку, пов`язаного із звільненням у запас Збройних Сил України, та з урахуванням базових місяців, в яких відбувалося підвищення грошових доходів (зростання грошового забезпечення). За період з 01.03.2018 року по 17.01.2019 року (день виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення НОМЕР_6 прикордонного загону та вибуттям для подальшого проходження військової служби у розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ) виплата індексації проводилась щомісяця, одночасно із виплатою грошового забезпечення, з урахуванням базового місяця березень 2018 року, заборгованість з відповідних видатків за обліком НОМЕР_6 прикордонного загону не рахується. Здійснення НОМЕР_6 прикордонним загоном розрахунку індексації грошового забезпечення зазначеному військовослужбовцю в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року з використанням січня 2008 року як базового місяця для її обрахунку не було передбачено вищезазначеними нормативно-правовими актами. Окрім того, враховуючи те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 з 01.03.2018 року було збільшено посадові оклади військовослужбовцям, проведені зміни в структурі грошового забезпечення, що призвело до підвищення грошового забезпечення з урахуванням надбавок, доплат та премій на розмір більший за суму індексації, що склалась на момент підвищення, НОМЕР_6 прикордонним загоном були враховані вимоги абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, та виплати проведені із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, а тому, у НОМЕР_6 прикордонного загону відсутні правові підстави для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення - різниці за період з 01.03.2018 року по 17.01.2019 року (день виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення НОМЕР_6 прикордонного загону) та з 03.01.2023 року по 15.09.2023 року .

Згідно з довідкою № 15 щодо нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за час проходження служби у НОМЕР_6 прикордонному загоні, наданою військовою частиною НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України, позивачу нарахована індексація грошового забезпечення (поточна) з липня 2015 року по лютий 2018 року включно. Для розрахунку індексації грошового забезпечення позивачу використовувались такі базові місяці: липень 2012 року та березень 2018 року.

Відповідно до довідок про грошове забезпечення позивача за 2015 2019 роки індексація грошового забезпечення позивачу була нарахована у листопаді 2015 року (січень-травень) в сумі 1959,75 грн., у грудні 2015 року (червень) в сумі 861,12 грн., у грудні 2018 в сумі 71,08 грн. та у січні 2019 в сумі 71,08 грн.

Вважаючи, що Військовою частиною НОМЕР_2 у період з 01 грудня 2015 року по 17 січня 2019 року нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу здійснювалися не у повному обсязі, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни регулює Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі Закон № 2011-XII).

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами 2 та 3 статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Частиною 4 статті 9 Закону 2011-ХІІ визначено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій визначає Закон України від 05.10.2000 № 2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-ІІІ).

Відповідно до статті 18 Закону № 2017-ІІІ, законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Згідно частиною 2 статті 19 Закону № 2017-ІІІ державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-ХІІ).

Статтею 1 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зі статтею 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі оплата праці (грошове забезпечення).

Частиною 6 статті 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до статті 3 Закону № 1282-ХІІ індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. При цьому, відповідно до визначення, яке міститься в абз. 3 статті 1 Закону № 1282-ХІІ індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

У відповідності до статті 4 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як слідує з положень статті 5 Закону № 1282-ХІІ, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Згідно зі статтею 6 Закону № 1282-ХІІ у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок № 1078).

За пунктом 1-1 Порядку № 1078, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Згідно з пунктом 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 5 Порядку №1078 (в редакції з 01.12.2015) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Отже, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру, зокрема, посадового окладу.

Так, на момент виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова № 1294), якою було затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.

Відповідно до пункту 13 Постанови №1294 вона набрала чинності з 01 січня 2008 року.

Тобто, за умови підвищення посадового окладу в січні 2008 року останній виступає базовим, а з лютого здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме 01.03.2018.

Таким чином, місяцями, за якими здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення військовослужбовців, повинні бути січень 2008 року та березень 2018 року, водночас всі інші місяці у даному проміжку часу не можуть бути базовими для нарахування індексації, оскільки у проміжку січня 2008 року - березня 2018 року посадові оклади військовослужбовців, з яких вираховується індексація, залишалися незмінними.

Тобто з 01.12.2015 місяцем, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення, є січень 2008 року.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 10.09.2020 у справі №200/9297/19-а, де судом прямо вказано, що базовий місяць для нарахування індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 виступає січень 2008 року.

В постановах від 20.04.2022 у справі №420/3593/20, від 12.05.2022 у справі №200/7006/21, від 04 квітня 2023 року у справі № 300/5628/21 Верховний Суд також зазначив, що відповідно до положень Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 до встановлення нових розмірів посадових окладів військовослужбовців в березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Враховуючи викладене, при розрахунку індексації грошового забезпечення позивача у спірний період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року застосуванню підлягав січень 2008 року як місяць, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення.

Отже, застосування відповідачем для розрахунку індексації грошового забезпечення у вказаний вище період як базового місяця липня 2012 року є протиправним, а відтак, позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо періоду з 01 березня 2018 року по 17 січня 2019 року суд зазначає наступне.

Зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулась з 01 березня 2018 року у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації грошового забезпечення став березень 2018 року.

Постановою Кабінету Міністрів України № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, а також змінено (підвищено) розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців.

Відповідно до абзацу 1 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, яка діяла на час спірних правовідносин) у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Таким чином, враховуючи те, що підвищення посадового окладу позивача з березня 2018 року відбулося у зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України 30 серпня 2017 року постанови № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою змінено (підвищено) розміри окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців саме березень 2018 року в контексті застосування у спірних правовідносинах норми абзацу першого пункту 5 Порядку № 1078 є місяцем підвищення доходів позивача (базовим місяцем), а тому значення індексу споживчих цін у цьому місяці приймається за 1 або 100 відсотків.

Згідно з абзацом 2 пункту 5 Порядку № 1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

За офіційними даними Державної служби статистики України лише у жовтні 2018 року було перевищено поріг індексації у 103%. Вказані відсоткові показники індексу інфляції за жовтень 2018 року були опубліковані у листопаді 2018 року, а тому право на проведення індексації грошових доходів у військовослужбовців з урахуванням базового місяця березень 2018 року виникло лише в грудні 2018 року.

Як вбачається з довідки щодо нарахованої та виплаченої ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення, а також довідок про грошове забезпечення за 2018 та 2019 роки, позивачу з грудня 2018 року по січень 2019 року нараховувалась поточна індексація грошового забезпечення, із застосуванням березня 2018 року як базового місяця. Водночас, правовідносини щодо нарахування й виплати позивачу поточної індексації з 01.03.2018 року по 17.01.2019 року не є спірними. Не є спірним між сторонами та обставина, що індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з квітня 2018 року, перевищив поріг індексації у жовтні 2018 року, був опублікований Держстатом у листопаді 2018 року і з грудня 2018 року у позивача з`явилося право на індексацію, яка надалі виплачувалася йому до звільнення з військової служби.

Проте, як зазначив Верховний суд у постанові від 23 березня 2023 року у справі № 4003826/21, порядок проведення індексації грошових доходів населення передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».

Відповідно до абз. 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, повноваження військової частини щодо виплати цієї суми не є дискреційними.

З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу ОСОБА_1 , за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078 дають суду підстави зробити висновок, що у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу позивача, військовій частині належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці.

Суд зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Як зазначено Верховним Судом у вказаній постанові, буквальний спосіб тлумачення абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити:

розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);

суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);

чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в січні 2018 року.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Аналогічні висновки також містяться у постановах Верховного Суду від 29 березня 2021 року у справі № 380/5493/21, від 6 квітня 2023 року у справі № 420/11424/21 з подібними правовідносинами.

Таким чином, необхідною умовою для отримання позивачем індексації-різниці є встановлення різниці між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу позивача у березні 2018 року.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи довідки про грошове забезпечення за 2018 рік, грошове забезпечення позивача в лютому 2018 року склало 11538,61 грн. (посадовий оклад 1050,00 грн.; оклад за військовим званням 125,00 грн.; надбавка за вислугу років 411,25 грн.; надбавка за особливі умови служби, пов`язані з ризиком для життя, - 157,50 грн.; надбавка за виконання особливо важливих завдань 1110,38 грн.; премія 4200,00 грн.; таємність 157,50 грн.; грошова винагорода 4326,98 грн.).

Грошове забезпечення позивача у березні 2018 року склало 11576,32 грн. (посадовий оклад 4510,00 грн.; оклад за військовим званням 1340,00 грн.; надбавка за вислугу років 2632,50 грн.; премія 2345,20 грн.; таємність 676,50 грн.; грошова винагорода 72,12 грн.).

Отже, збільшення розміру грошового забезпечення з 01 березня 2018 року склало 37,71 грн. (11576,32 грн. 11538,61 грн.).

Відповідно до наданої відповідачем довідки щодо складових частин грошового забезпечення позивача, які не мають разового характеру, розмір підвищення грошового забезпечення в березні 2018 року у порівнянні з лютим 2018 року склав 4292,57 грн., при цьому зі складових грошового забезпечення виключено таку складову як щомісячна грошова винагорода.

Проте, суд не бере до уваги такий розрахунок з огляду на висновки викладені у постанові Верховного Суду по справі №820/3719/18 від 14 квітня 2020 року. Так Верховний Суд зазначив, що згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення. Тобто, до грошового забезпечення військовослужбовців, як обрахункової величини, не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних або тих, що виплачуються раз на місяць. Верховний Суд дійшов висновку, що у зв`язку з тим, що позивач додаткову грошову винагороду та винагороду за участь в АТО отримував щомісячно під час проходження служби і вони входили до складу грошового забезпечення, то, відповідно, вказані складові повинні включатися до розрахунку грошової допомоги військовослужбовців при звільненні.

Про протиправність не включення до складу грошового забезпечення такої виплати, як щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена Постановою № 889, також зазначено Верховним Судом у постанові від 26.01.2022 року у справі №520/8887/2020.

З приводу твердження відповідача, що щомісячна додаткова грошова винагорода в розмірі 4326,98 грн., яка була включена позивачем до складу грошового забезпечення за лютий 2018 року є щомісячною надбавкою нарахованою позивачу за січень 2018 року, а тому не має враховуватись, як отримана надбавка за лютий 2018 року, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби було установлено щомісячну додаткову грошову винагороду у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Пункт 6 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.02.2016 року № 73, визначав, що винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби; начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників.

З наведеного вбачається, що у лютому 2018 року позивачу була виплачена щомісячна додаткова винагорода за січень 2018 року, проте така винагорода виплачувалася одночасно з виплатою грошового забезпечення за лютий 2018 року та входила до складових грошового забезпечення позивача саме в лютому 2018 року, а отже відсутні підстави для неврахування такої допомоги при визначенні розміру грошового забезпечення за лютий 2018 року.

Крам того, суд зауважує, що Верховний Суд у постанові від 22 червня 2023 року у справі № 520/6243/22 погодився з висновком суду першої інстанції в частині проведеного розрахунку суми індексації грошового забезпечення на підставі грошового забезпечення військовослужбовця за лютий 2018 року та березень 2018 року та його складових, які мають постійний/щомісячний характер. При цьому, до складових грошового забезпечення входила щомісячна додаткова грошова винагорода як у лютому 2018 року так і у березня 2018 року, без жодних застережень.

З огляду на викладене, враховуючи те, що винагорода відповідно до Постанови КМУ № 889 є щомісячними виплатами, то така має бути врахована під час розрахунку індексації позивача.

Таким чином, грошовий дохід позивача внаслідок підвищення посадових окладів у березні 2018 року збільшився на 37,71 грн.

Величина приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в березні 2018 року розрахована наступним шляхом:

Лютий 2008 - 102,7% (Індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата) = 1,027; Березень 2008 - 103,8% = 1,038; Квітень 2008 - 103,1% = 1,031; Травень 2008 - 101,3% = 1,013; Вересень 2008 - 101,3% = 100,8% (червень 2008) х 99,5% (липень 2008) х 99,9% (серпень 2008) х 101,1% (вересень 2008) = 1,013; Жовтень 2008 101,7% = 1,017; Листопад 2008 101,5% = 1,015; Грудень 2008 102,1% = 1,021; Січень 2009 102,9% = 1,029; Лютий 2009 101,5% = 1,015; Березень 2009 101,4% = 1,014; Травень 2009 101,4% = 100,9% (квітень 2009) х 100,5% (травень 2009) = 1,014; Червень 2009 101,1% = 1,011; Жовтень 2009 101,4% = 99,9% (липень 2009) х 99,8% (серпень 2009) х 100,8 (вересень 2009) х 100,9% (жовтень 2009) = 1,014; Листопад 2009 101,1% = 1,011; Січень 2010 102,7% = 100,9% (грудень 2009) х 101,8% (січень 2010) = 1,027; Лютий 2010 101,9% = 1,019; Вересень 2010 103,5% = 100,9% (березень 2010) х 99,7% (квітень 2010) х 99,4% (травень 2010) х 99,6% (червень 2010) х 99,8% (липень 2010) х 101,2% (серпень 2010) х 102,9% (вересень 2010) = 1,035; Грудень 2010 101,6% = 100,5% (жовтень 2010) х 100,3% (листопад 2010) х 100,8% (грудень 2010) = 1,016; Березень 2011 103,3% = 101,0% (січень 2011) х 100,9% (лютий 2011) х 101,4% (березень 2011) = 1,033; Квітень 2011 101,3% = 1,013; Червень 2011 101,2% = 100,8% (травень 2011) х 100,4% (червень 2011) = 1,012; Березень 2014 101,98% = 98,7% (липень 2011) х 99,6% (серпень 2011) х 100,1% (вересень 2011) х 100,0% (жовтень 2011) х 100,1% (листопад 2011) х 100,2% (грудень 2011) х 100,2% (січень 2012) х 100,2% (лютий 2012) х 100,3% (березень 2012) х 100,0% (квітень 2012) х 99,7% (травень 2012) х 99,7% (червень 2012) х 99,8% (липень 2012) х 99,7% (серпень 2012) х 100,1% (вересень 2012) х 100,0% (жовтень 2012) х 99,9% (листопад 2012) х 100,2% (грудень 2012) х 100,2% (січень 2013) х 99,9% (лютий 2013) х 100,0% (березень 2013) х 100,0% (квітень 2013) х 100,1% (травень 2013) х 100,0% (червень 2013) х 99,9% (липень 2013) х 99,3% (серпень 2013) х 100,0% (вересень 2013) х 100,4% (жовтень 2013) х 100,2% (листопад 2013) х 100,5% (грудень 2013) х 100,2% (січень 2014) х 100,6% (лютий 2014) х 102,2% (березень 2014) = 1,020; Квітень 2014 103,3% = 1,033; Травень 2014 103,8 = 1,038; Липень 2014 101,4% = 101,0% (червень 2014) х 100,4% (липень 2014) = 1,014; Вересень 2014 103,72% = 100,8% (серпень 2014) х 102,9% (вересень 2014) = 1,037; Жовтень 2014 102,4% = 1,024; Листопад 2014 101,9% = 1,019; Грудень 2014 103,0% = 1,030; Січень 2015 103,1% = 1,031; Лютий 2015 105,3 = 1,053; Березень 2015 110,8% = 1,108; Квітень 2015 114% = 1,140; Травень 2015 102,2% = 1,022; Листопад 2015 101,55% = 100,4% (червень 2015) х 99,0% (липень 2015) х 99,2% (серпень 2015) х 102,3% (вересень 2015) х 98,7% (жовтень 2015) х 102,0% (листопад 2015) = 1,016; Квітень 2016 105,79% = 100,7% (грудень 2015) х 100,9% (січень 2016) х 99,6 (лютий 2016) х 101,0% (березень 2016) х 103,5 (квітень 2016) = 1,058; Жовтень 2016 104,0% = 100,1% (травень 2016) х 99,8% (червень 2016) х 99,9% (липень 2016) х 99,7% (серпень 2016) х 101,8% (вересень 2016) х 102,8% (жовтень 2016) = 1,040; Січень 2017 103,85% = 101,8% (листопад 2016) х 100,9% (грудень 2016) х 101,1% (січень 2017) = 1,038; Квітень 2017 103,74% = 101,0% (лютий 2017) х 101,8% (березень 2017) х 100,9% (квітень 2017) = 1,037; Липень 2017 103,13% = 101,3% (травень 2017) х 101,6% (червень 2017) х 100,2% (липень 2017) = 1,031; Жовтень 2017 103,12% = 99,9% (серпень 8 2017) х 102,0% (вересень 2017) х 101,2% (жовтень 2017) = 1,031; Січень 2018 103,44% = 100,9% (листопад 2017) х 101,0% (грудень 2017) х 101,5% (січень 2018) = 1,034. 1,027 Ч 1,038 Ч 1,031Ч 1,013 Ч 1,013 Ч 1,017 Ч 1,015 Ч 1,021 Ч 1,029 Ч 1,015 Ч 1,014 Ч 1,014 Ч 1,011 Ч 1,014 Ч 1,011 Ч 1,027 Ч 1,019 Ч 1,035 Ч 1,016 Ч 1,033 Ч 1,013 Ч 1,012 Ч 1,020 Ч 1,033 Ч 1,038 Ч 1,014 Ч 1,037 Ч 1,024 Ч 1,019 Ч 1,030 Ч 1,031 Ч 1,053 Ч 1,108 Ч 1,140 Ч 1,022 Ч 1,016 Ч 1,058 Ч 1,040 Ч 1,038 Ч 1,037 Ч 1,031 Ч 1,031 Ч 1,034 = 3,533 => 353,3% 353,3% (наростаючий індекс споживчих цін) - 100% = 253,3% (Величина приросту індексу споживчих цін).

У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн.

Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100: 1762,00 грн. * 253,30% / 100 = 4463,15 грн.

Суд зазначає, що сума підвищення доходу позивача в березні 2018 року становить 37,71 грн., а сума індексації в березні 2018 року складає 4463,15 грн., тобто розмір підвищення доходу є меншим за суму індексації, що склалася у березні 2018 року, що є підставою для нарахування і виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Розмір такої індексації-різниці (різниця між сумою можливої індексації у березні 2018 року і розміром підвищення доходу позивача у березні 2018 року до наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення з військової частини) складає 4425,44 грн. (4463,15 грн. 37,71 грн.).

Отже, в період з 01 березня 2018 року по 17 січня 2019 року включно позивач мав право на отримання індексації відповідно до абзаців 4 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, у розмірі 4425,44 грн. щомісячно.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що позивачу у період з 01 березня 2018 року по 17 січня 2019 року нараховувалася лише поточна індексація, проте, індексація-різниця у вказаний період нарахована та виплачена не була. Отже позовні вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо посилання відповідача на дискреційні повноваження щодо нарахування та виплати індексації, слід зазначити, що повноваження державних органів стосовно визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки.

Зазначені висновки Верховний Суд виклав у постановах від 29.11.2021 року у справі №120/313/20-а, від 26.01.2022 року у справі №400/1118/21, від 20.04.2022 року у справі №420/3593/20, від 09.06.2022 року у справі №600/524/21-а.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 31 липня 2024 року у справі № 200/4613/22 зазначив, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та, з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, повноваження відповідача щодо виплати цієї суми індексації не є дискреційними.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з нормами частини другої зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно приписів частини 1статті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього кодексу, проте згідно з частиною 2статті 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам, відповідачами не надано суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своїх дій.

Відповідно до ст. 90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.

Нормами частини 2 статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).

Приписами частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд зауважує, що позивач просить, серед іншого, зобов`язати відповідача здійснити перерахунок, доплату та виплату індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.03.2018 року по 17.01.2019 року із застосуванням березня 2018 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з урахуванням фіксованого розміру індексації-різниці між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу у березні 2018 року, який складає 4425,44 грн., відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Як вбачається з довідки щодо нарахованої та виплаченої позивачу індексації грошового забезпечення на час проходження служби у НОМЕР_6 прикордонному загоні, за період з березня 2018 року по січень 2019 року індексація грошового забезпечення позивачу не була нарахована, Відповідно до довідок про грошове забезпечення за 2018 та 2019 роки позивачу була нарахована та виплачена лише поточна індексація у грудні 2018 року та січні 2019 року, з використанням базового місяця - березень 2018 року.

Таким чином, за період з 01 березня 2018 року по 17 січня 2019 року позивачу взагалі не була нарахована індексація-різниця, а отже відсутні підстави для здійснення перерахунку такої індексації.

Отже, з огляду на встановлені судом обставини у справі, виходячи з меж позовних вимог, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування позивачу у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року; зобов`язання відповідача нарахувати позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року та здійснити її виплату з урахуванням раніше виплачених сум; визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неврахування абзаців 4 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивача у період з 01.03.2018 року по 17.01.2019 року; зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 17.01.2019 року в розмірі 4425,44 грн. щомісяця відповідно до норм абзаців 4 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Такий спосіб захисту суд вважає ефективним і достатнім для відновлення порушеного права позивача.

Позивач, відповідно до норм Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, доказів на підтвердження інших судових витрат суду не надано.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 (для листування), адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (адреса: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 (адреса: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо не нарахування ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 (для листування), адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 (адреса: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 (для листування), адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін січень 2008 року та здійснити її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 (адреса: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо не врахування абзаців 4 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 при нарахуванні ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 (для листування), адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) індексації грошового забезпечення у період з 01.03.2018 року по 17.01.2019 року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 (адреса: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 (для листування), адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 17.01.2019 року у розмірі 4425,44 грн. щомісяця, відповідно до норм абзаців 4 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Рішення ухвалене та повне судове рішення складене 20 січня 2025 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Смагар