Постанова від 29.05.2025 по справі 200/7948/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2025 року справа №200/7948/24

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Гаврищук Т.Г. суддів Блохіна А.А., Геращенка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 р. у справі № 200/7948/24 (головуючий І інстанції Смагар С.В.) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування позивачу у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року та у невиплаті позивачу сум індексації грошового забезпечення;

- зобов`язати відповідача нарахувати позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року та провести виплату донарахованих сум;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не врахування абзаців 4-6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивача в період з 01.03.2018 по 17.01.2019;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок, доплату та виплату індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.03.2018 по 17.01.2019 із застосуванням березня 2018 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з урахуванням фіксованого розміру індексації-різниці між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу у березні 2018 року, який складає 4425,44 грн., відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування ОСОБА_1 у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін січень 2008 року та здійснити її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування абзаців 4 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 при нарахуванні ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період з 01.03.2018 року по 17.01.2019 року.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 17.01.2019 року у розмірі 4425,44 грн. щомісяця, відповідно до норм абзаців 4 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів зазначає, що в грудні 2015 року діяли положення, які визначали, що для встановлення базового місяця для обрахунку індексації враховувалися будь-які зміни в бік підвищення грошового забезпечення за рахунок постійних його складових, як наприклад зміна окладу за військовим званням чи надбавки за вислугу років, а не тільки збільшення посадового окладу; після зазначеного набрання чинності в грудні 2015 року вступили в дію положення, які визначили, що для встановлення базового місяця для обрахунку індексації будуть враховуватись тільки зміни в бік збільшення в розмірі посадового окладу до наступного їх збільшення на рівні Уряду. Тобто, вказані зміни про необхідність встановлення базового місяця після зміни розміру посадового окладу на підставі набрання відповідним рішенням Уряду законної сили не мають зворотної дії в часі, а тому можуть застосовуватись тільки для наступного після грудня 2015 року такого збільшення посадових окладів.

У зв`язку з зміною з 01.03.2018 року в бік збільшення посадового окладу на рівні Уряду і відповідно грошового забезпечення позивача в розумінні Законів України «Про індексацію грошових доходів населення» та «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», базовим місяцем для обрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно став місяць такого збільшення тобто березень 2018 року.

Наявними матеріалами підтверджено факт здійснення повного розрахунку з позивачем в частині виплати індексації грошового забезпечення за період з липня 2015 року по лютий 2018 року.

Прикордонним загоном при здійсненні нарахування індексації грошового забезпечення позивачу за період з березня 2018 року по січень 2019 року, враховувались положення абзаців 3-5 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2003 року №1078. Зазначений факт врахування вказаних положень законодавства під час нарахування індексації грошового забезпечення позивачу підтверджується Довідкою про грошове забезпечення за 2018 рік ОСОБА_1 , та зміною з 1 березня 2018 року розміру посадового окладу позивача з 1050,00 грн на 4510,00 грн., на підставі додатку 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також виключенням із складу грошового забезпечення періодичних виплат, які до нього не входили.

Враховуючи положення Постанови №1294, «щомісячна додаткова грошова винагорода», яка нарахована та виплачена ОСОБА_1 в лютому 2018 року в сумі 4326,98 грн., яка виплачувалась за січень 2018 року, не входить до складу грошового забезпечення, визначеного абз.2 ч.4 ст.9 Закону №2011-ХІІ, а тому не повинна враховуватися під час вивчення змін у розмірі грошового забезпечення для обрахунку індексації відповідно до вимог абз.2 ч.3 ст.9 Закону №2011-ХІІ.

Справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 , має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим 03 травня 2019 року ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач проходив військову службу у НОМЕР_4 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України в періоди з 26.07.2001 року по 17.01.2019 року, що не є спірними у даній справі.

У відповідь на адвокатський запит представника позивача від 04 жовтня 2024 року Військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України листом від 30 жовтня 2024 року № 09/ЗПІ-17/96 повідомила, що індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби, з 01.07.2015 року по 28.02.2018 року, виплачено згідно вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України №0.11-5760/0/6/-20-Вих від 02.06.2020 року «Про окремі питання індексації грошового забезпечення» у повному обсязі у вересні 2023 року - під час остаточного розрахунку, пов`язаного із звільненням у запас Збройних Сил України, та з урахуванням базових місяців, в яких відбувалося підвищення грошових доходів (зростання грошового забезпечення).

За період з 01.03.2018 року по 17.01.2019 року (день виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення НОМЕР_4 прикордонного загону та вибуттям для подальшого проходження військової служби у розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ) виплата індексації проводилась щомісяця, одночасно із виплатою грошового забезпечення, з урахуванням базового місяця березень 2018 року, заборгованість з відповідних видатків за обліком НОМЕР_4 прикордонного загону не рахується.

Здійснення НОМЕР_4 прикордонним загоном розрахунку індексації грошового забезпечення зазначеному військовослужбовцю в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року з використанням січня 2008 року як базового місяця для її обрахунку не було передбачено вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Окрім того, враховуючи те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 з 01.03.2018 року було збільшено посадові оклади військовослужбовцям, проведені зміни в структурі грошового забезпечення, що призвело до підвищення грошового забезпечення з урахуванням надбавок, доплат та премій на розмір більший за суму індексації, що склалась на момент підвищення, НОМЕР_4 прикордонним загоном були враховані вимоги абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, та виплати проведені із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, а тому, у НОМЕР_4 прикордонного загону відсутні правові підстави для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення - різниці за період з 01.03.2018 року по 17.01.2019 року (день виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення НОМЕР_4 прикордонного загону) та з 03.01.2023 року по 15.09.2023 року.

Згідно з довідкою № 15 щодо нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за час проходження служби у НОМЕР_4 прикордонному загоні, наданою військовою частиною НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, позивачу нарахована індексація грошового забезпечення (поточна) з липня 2015 року по лютий 2018 року включно. Для розрахунку індексації грошового забезпечення позивачу використовувались такі базові місяці: липень 2012 року та березень 2018 року.

Відповідно до довідок про грошове забезпечення позивача за 2015 2019 роки індексація грошового забезпечення позивачу була нарахована у листопаді 2015 року (січень-травень) в сумі 1959,75 грн., у грудні 2015 року (червень) в сумі 861,12 грн., у грудні 2018 в сумі 71,08 грн. та у січні 2019 в сумі 71,08 грн.

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 2 Закону України Про індексацію грошових доходів населення № 1282-ХІІ (далі Закон № 1282-ХІІ) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до ст. 3 цього Закону індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (ст. 4 Закону України Про індексацію грошових доходів населення). Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Відповідно до ст. 5 Закону № 1282-ХІІ підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Відповідно до ст. 6 Закону № 1282-ХІІ у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок №1078).

Згідно із пунктом 1-1 Порядку № 1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 №491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Пунктом 4 Порядку №1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

З викладеного вище виходить, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Положеннями Закону № 1282-XII та Порядку № 1078 визначено джерело коштів на проведення індексації.

Реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Виплата індексації не ставиться вищевказаними нормативно-правовими актами у залежність від надходження коштів до власника підприємства, установи, організації, посилання на відсутність фінансування у відповідача є необґрунтованою.

В рішенні Конституційного суду України № 7-рп/2004 від 17 березня 2004 року по справі № 1-13/2004 зазначено, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов`язану з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України (254к/96-ВР) відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України (254к/96-ВР) перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (Рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99 (v008p710-99) у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 (v005p710-02) у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій). Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба в Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (Рішення Конституційного Суду України від 20.03.2002 № 5-рп/2002 (v005p710-02) у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

Така позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 19 липня 2019 року у справі № 240/4911/18, від 20 листопада 2019 року у справі № 620/1892/19, від 21 листопада 2019 року у справі №815/5547/17, від 05 лютого 2020 року по справі № 825/565/17.

Враховуючи вищевикладене суд апеляційної інстанції констатує, що ненарахування та невиплата позивачу індексації грошового забезпечення у період служби свідчить про порушення відповідачем вимог Закону від № 1282-XII та Порядку № 1078.

Щодо визначення базового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення, суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 3 п. 101 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, в редакції, яка була чинною до грудня 2015 року, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.

З огляду на наведене обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення до грудня 2015 року проводилося з місяця прийняття військовослужбовця на службу.

01 грудня 2015 року вказану норму виключено, і з цього часу застосовуються загальні положення Порядку, в тому числі п. 102 Порядку в редакції постанови Кабінету Міністрів від 09 грудня 2015 року № 1013.

Відповідно до п. 102 Порядку для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Згідно з п. 14 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, роз`яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.

Міністерство соціальної політики України в листі від 28 квітня 2016 року № 201/10/1.37-16 надало роз`яснення щодо індексації заробітної плати, яке полягає в наступному: Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, починаючи з грудня 2015 року, здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник..

Мінсоцполітики в листі від 23 червня 2020 року №76/0/214-20 надало роз`яснення: Починаючи з грудня 2015 року до чергового підвищення посадових окладів згідно із рішенням Уряду обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації мало здійснюватись з місяця наступного за місяцем підвищення посадового окладу за посадою, яку займає військовослужбовець, а саме з лютого 2008 року.

Верховний Суд в постанові від 22 липня 2020 року в справі №400/3017/19 (щодо періоду після з 01 грудня 2015 року) зазначив, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100%, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції. При цьому Суд погодився, що зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.

Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів від 09 грудня 2015 року № 1013 Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів наказано вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.

01 січня 2008 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, якою були встановлені підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені додатком №1 до цієї Постанови. Вказана постанова втратила чинність 01 березня 2018 року.

Отже, січень 2008 року є місяцем підвищення тарифних ставок (посадових окладів), а тому, відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, січень 2008 року - є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року.

Стосовно позовних вимог щодо врахування абзаців 4-6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивача в період з 01.03.2018 по 17.01.2019, суд зазначає наступне.

Як вбачається з довідки щодо нарахованої та виплаченої ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення, а також довідок про грошове забезпечення за 2018 та 2019 роки, позивачу з грудня 2018 року по січень 2019 року нараховувалась поточна індексація грошового забезпечення, із застосуванням березня 2018 року як базового місяця. Водночас, правовідносини щодо нарахування й виплати позивачу поточної індексації з 01.03.2018 року по 17.01.2019 року не є спірними.

Проте, як зазначив Верховний суд у постанові від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, порядок проведення індексації грошових доходів населення передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».

Так, з 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015 до 01.04.2021, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме:

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Ураховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, суд дійшов висновку, що повноваження військової частини щодо виплати цієї суми не є дискреційними. Своєю чергою, обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати такий вид індексації грошового забезпечення.

Оскільки 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 № 704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

У цьому контексті суд зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Так, суд повинен встановити:

- розмір підвищення доходу позивачки в березні 2018 року (А);

- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);

- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачці індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 20.04.2023 у справі №320/8554/21, від 11.05.2023 у справі № 260/6386/21 з подібними правовідносинами.

Таким чином, необхідною умовою для отримання позивачем індексації-різниці є встановлення різниці між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу позивача у березні 2018 року.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи довідки про грошове забезпечення за 2018 рік, грошове забезпечення позивача в лютому 2018 року склало 11538,61 грн. (посадовий оклад 1050,00 грн.; оклад за військовим званням 125,00 грн.; надбавка за вислугу років 411,25 грн.; надбавка за особливі умови служби, пов`язані з ризиком для життя, - 157,50 грн.; надбавка за виконання особливо важливих завдань 1110,38 грн.; премія 4200,00 грн.; таємність 157,50 грн.; грошова винагорода 4326,98 грн.).

Грошове забезпечення позивача у березні 2018 року склало 11576,32 грн. (посадовий оклад 4510,00 грн.; оклад за військовим званням 1340,00 грн.; надбавка за вислугу років 2632,50 грн.; премія 2345,20 грн.; таємність 676,50 грн.; грошова винагорода 72,12 грн.).

Отже, збільшення розміру грошового забезпечення з 01 березня 2018 року склало 37,71 грн. (11576,32 грн. 11538,61 грн.).

Відповідно до наданої відповідачем довідки щодо складових частин грошового забезпечення позивача, які не мають разового характеру, розмір підвищення грошового забезпечення в березні 2018 року у порівнянні з лютим 2018 року склав 4292,57 грн., при цьому зі складових грошового забезпечення виключено таку складову як щомісячна грошова винагорода.

При цьому суд зазначає, що щомісячна додаткова грошова винагорода була введена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" і виплачувалася усім військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) щомісячно в розмірі 60 % місячного грошового забезпечення в період з 2014 року по березень 2018 року, а тому враховується судом при розрахунку грошового забезпечення.

Крім того, щомісячна додаткова грошова винагорода, яка була передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889, входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців, про що неодноразово висловлювався Верховний суд в постановах від 16.05.2019 року у справі №826/11679/17, від 29.11.2019 року у справі № 822/112/18.

Прожитковий мінімум у березні 2018 року складав 1762,00 грн., а величина приросту індексу споживчих цін - 253,30%.

Сума можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (Б) відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 у такому разі склала: 1762,00 грн. х 253,30% / 100% = 4463,15 грн.

До аналогічних висновків щодо розміру суми можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року дійшов Верховний суд в постанові від 22.06.2023 року по справі № 520/6243/22.

Таким чином, розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року в даному разі є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Отже, на підставі абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума належної позивачу індексації-різниці складає: 4463,15 грн. - 37,71 грн. = 4425,44 грн.

Отже, в період з 01 березня 2018 року по 17 січня 2019 року включно позивач мав право на отримання індексації відповідно до абзаців 4 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, у розмірі 4425,44 грн. щомісячно.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що позивачу у період з 01 березня 2018 року по 17 січня 2019 року нараховувалася лише поточна індексація, проте, індексація-різниця у вказаний період нарахована та виплачена не була. Отже позовні вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно посилання відповідача на дискреційні повноваження щодо нарахування та виплати індексації, слід зазначити, що повноваження державних органів стосовно визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки.

Зазначені висновки Верховний Суд виклав у постановах від 29.11.2021 року у справі №120/313/20-а, від 26.01.2022 року у справі №400/1118/21, від 20.04.2022 року у справі №420/3593/20, від 09.06.2022 року у справі №600/524/21-а.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 31 липня 2024 року у справі №200/4613/22 зазначив, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та, з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, повноваження відповідача щодо виплати цієї суми індексації не є дискреційними.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

За наслідками судового розгляду, місцевий суд дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 р. у справі № 200/7948/24 - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 січня 2025р. у справі №200/7948/24 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 29 травня 2025 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук

Судді А.А. Блохін

І.В. Геращенко