Ухвала

від 20.01.2025 по справі 320/16064/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 січня 2025 року № 320/16064/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Парненко В.С., розглянувши в письмовому провадженні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамант Девелопмент» про ухвалення додаткового рішення у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамант Девелопмент» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішення про опис майна та вимоги,

в с т а н о в и в:

В провадженні Київського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамант Девелопмент» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішення про опис майна та вимоги.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05.09.2024 у справі №320/16064/24 адміністративний позов задоволено частково, а саме:

визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 26.03.2024 №0007553-1302-2615 про опис майна у податкову заставу;

в задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено;

стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамант Девелопмент» судові витрати з оплати судового збору у сумі 3028 грн 00 коп.

16.09.2024 представник позивача звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 20000 грн.

Дослідивши доводи заяви та надані до неї докази, суд дійшов про залишення заяви без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частинами першою та третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно із частинами другої-п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При цьому, відповідно до частини третьої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Аналіз частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та частини третьої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України свідчить, що вирішити питання про судові витрати після прийняття рішення можливо лише за умови заявлення або подання особою заяви про неможливість подання таких доказів до закінчення судових дебатів, тобто, до прийняття судового рішення, у випадку якщо судові дебати не проводяться під час розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. При цьому, причини, з яких сторона не може надати докази про понесені витрати до ухвалення рішення суду, мають бути поважними.

Суд звертає увагу, що в позовній заяві позивач зробив відповідну заяву про подання доказів на відшкодування витрат на правничу допомогу після вирішення відповідної справи.

Однак, як встановлено з матеріалів справи, рішення суду по справі №320/16064/24 було винесено 05.09.2024, а позивач подав заяву про ухвалення додаткового рішення 16.09.2024, тобто після спливу п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Крім того, суд зазначає, що в статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України чітко зазначено, що докази подаються протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, а не отримання, а тому в даному випадку позивач повинен слідкувати за ходом розгляду справи, та цікавитись саме такою подією, як винесення судового рішення, оскільки зацікавлений в подачі заяви на відшкодування судових витрат.

За правилами частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутність до закінчення судових дебатів відповідної заяви про надання протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду доказів понесення витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, є наслідком залишення відповідної заяви без розгляду.

Таким чином, враховуючи те, що рішення винесено 05.09.2024, а позивач подав заяву про ухвалення додаткового рішення 16.09.2024, враховуючи не обґрунтування позивачем підстав неможливості звернутися до суду раніше, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамант Девелопмент» про ухвалення додаткового рішення у справі за позовною заявою підлягає залишенню без розгляду на підставі частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про залишення без розгляду заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамант Девелопмент» про ухвалення додаткового рішення у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діамант Девелопмент» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішення про опис майна та вимоги, - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Парненко В.С.