Постанова

від 20.12.2007 по справі 20-7/173

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-7/173

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

19 грудня 2007 року   Справа № 20-7/173

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

за участю представників сторін:

позивача: Шишкіної Л. М., довіреність № 4539 від 28.07.05; Ребчук І.С., довіреність № 3782 від 16.12.05 - відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Севастопольської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком";

відповідача: не з'явився - Державний архів міста Севастополя;

третьої особи: не з'явився - Севастопольська міська державна адміністрація;

розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Севастопольської філії на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Ілюхіна Г.П.) від 20.11.2007 у справі № 20-7/173

за позовом          відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (бул. Т. Шевченка, 18, м.Київ 30, 01030)

в особі Севастопольської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (вул. Ген. Петрова, 15, м.Севастополь, 99011)

до          Державного архіву міста Севастополя (пр. Гер. Сталінграда, 64, м.Севастополь, 99059)

3-тя особа:

Севастопольська міська державна адміністрація  (вул. Леніна, 2, м.Севастополь, 99011)

про зобов'язання звільнити нежитлові приміщення площею 1054 м2 за адресою: місто Севастополь, вул. Гер. Сталінграду, 64 та передати їх позивачу за актом прийому-передачі;

за зустрічним позовом Державного архіву міста Севастополя

до відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Севастопольської філії

про спонукання до укладення договору оренди нежитлових приміщень

                                                            ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Севастополя (суддя Г.П. Ілюхіна) від 20.11.2007 у справі № 20-7/173 відмовлено у позові відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Севастопольської філії до Державного архіву міста Севастополя про зобов'язання звільнити нежитлові приміщення площею 1054 кв.м. за адресою: місто Севастополь, вул. Гер. Сталінграду, 64 та передати їх позивачу за актом прийому-передачі. Частково задоволено зустрічний позов Державного архіву міста Севастополя до відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Севастопольської філії про спонукання до укладення договору оренди нежитлових приміщень.  Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Севастопольської філії зобов'язано укласти з Державним архівом міста Севастополя договір оренди на умовах, викладених у проекті відповідача.

Не погодившись з постановленим судовим актом, відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Севастопольської філії подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, первісний позов задовольнити, у задоволенні зустрічних вимог відмовити, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи та порушення судом норм матеріального права.

Заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.

У зв'язку з зайнятістю у іншому судовому процесі судді Ткаченка М.І. 19.12.2007 за розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Латиніна О.А. у складі судової колегії була проведена заміна судді Ткаченка М.І. на суддю Заплава Л.М.

У судове засідання 19.12.2007 представники відповідача та третьої особи не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від третьої особи –Севастопольської міської державної адміністрації надійшло клопотання про відкладення слухання справи у зв'язку з зайнятістю представника у іншому судового засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

За клопотанням представників позивача судочинство здійснювалось російською мовою.

Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

У квітні 2007 відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Севастопольської філії звернулось до господарського суду з позовом до Державного архіву міста Севастополя, просило спонукати останнього до звільнення приміщень за адресою: місто Севастополь, вул. Гер. Сталінграду, 64, посилаючись на те, що з 01.01.2006 договір оренди № 1297 від 10.07.2000, на підставі якого відповідач користувався майном, припинив свою дію.

          Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 04.06.2007 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Севастопольську міську державну адміністрацію.

Третя особа проти позову заперечує, посилаючись на те, що договір № 1297, укладений між сторонами 10.07.2000 є чинним. (том 2 а.с.91).

Відповідач у жовтні 2007 звернувся з зустрічним позовом, у якому просив спонукати відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Севастопольської філії до укладення договору оренди нежитлових приміщень площею 1054 кв.м. за адресою: місто Севастополь, вул. Гер. Сталінграду, 64 строком до введення в експлуатацію будівлі архіву на пр. Ген. Острякова, у редакції Державного архіву міста Севастополя.

Оскаржуване рішення мотивоване посиланням на загальні положення про оренду.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія  вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, а рішення скасуванню з наступних підстав.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що Цивільний   кодекс  України  застосовується  до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин,  які виникли  до  набрання  чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків,  що  виникли  або  продовжують  існувати після набрання ним чинності.

Оскільки правовідносини сторін виникли до 01.01.2004 та продовжуються після зазначеної дати, спір підлягає вирішенню на підставі Цивільного кодексу України.

Згідно з пунктом 1 статті 759 Цивільного кодексу України за  договором  найму  (оренди)  наймодавець  передає  або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Пунктом 1 статті 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір  найму  укладається  на строк, встановлений договором.

Судом встановлено, що 10.07.2000 між відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Севастопольської філії та Державним архівом міста Севастополя було укладено договір оренди нерухомого майна № 1297, відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове, платне користування не житлові приміщення загальною площею 1054 кв.м., розташовані по вул. Гер. Сталінграду, 64 у місті Севастополі.

Строк дії договору визначено до  01.07.2001.

Одночасно пунктом 8.6 договору передбачено, що у разі відсутності заяви одної з сторони про припинення або зміну договору після закінчення його  строку протягом одного місяця, він вважається продовженим на той же строк та на тих же умовах, які були передбачені договором.

Додатковою угодою № 1 від 31.07.2001 до договору № 1297 від 10.07.2000 передбачено, що договір діє з моменту підписання до 31.12.2001.

Додатковою угодою  № 3 від 29.12.2001 встановлено, що договір діє до 31.12.2002.

          Суд першої інстанції дійшов висновку, що строк дії договору № 1297 від 10.07.2000 було встановлено на 2 роки 5 місяців та 20 днів: з 01.01.2003 до 27.12.2005, жодна зі сторін не заявляла про припинення дії договору, тому він є пролонгований на строк до 20.06.2004, та, відповідно, до 10.12.2007.

Однак, зазначений висновок колегія вважає хибним, оскільки пунктом 2 Додаткової угоди № 3 передбачено, що вона діє з моменту підписання  сторонами, а не з моменту укладення договору. Крім того, пунктом 1 Угоди чітко визначено строк дії договору, а саме – до 31.12.2002.

Отже, кожною наступною Додатковою угодою були змінені умови пункту 8.1 договору стосовно строку дії останнього.

Оскільки сторонами не надано будь-яких доказів про припинення дії договору на подальший період, його слід вважати продовженим відповідно до 31.12.2003, 31.12.2004 та 31.12.2005 на тих же умовах.

Листом відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Севастопольської філії № 9482-26-1 від 27.12.2005 повернуто на адресу Державного архіву міста Севастополя Додаткову Угоду № 4 з додатком № 2 до договору оренди № 1297 від 10.07.2000. Крім того, відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Севастопольської філії повідомило Державний архів міста Севастополя про те, що 31.12.2005 закінчується строк дії вищезазначеного договору та запропонувало відповідачеві звільнити орендовані приміщення (том 1, а.с. 17).

Зазначений лист є відповіддю та, одночасно, відмовою у продовженні дії договору на новий строк, тому слід вважати, що спірний договір припинив свою дію у зв'язку з закінченням строку саме 31.12.2005.

Такий же висновок міститься у рішенні господарського суду міста Севастополя від 10.08.2006 у справі № 20-9/143 (том 2, а.с. 55).

Згідно зі статтею 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який  вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться  знову  при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

          Отже, правова позиція відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Севастопольської філії щодо припинення договору у зв'язку з закінченням строку його дії заслуговує на увагу та не потребує додаткового підтвердження.

          Та обставина, що у платіжних дорученнях, якими Державний архів міста Севастополя вносив плату за користування майном, міститься посилання на договір № 1297 від 10.07.2000, не породжує права відповідача на продовження дії договору оренди, оскільки пунктом 3.5 договору передбачено, що у разі закінчення строку дії договору орендна плата сплачується орендарем по день фактичної передачі Орендодавцю за актом прийому-передачі орендованого майна.

Отже, мала місце лише оплата користування майном, але ніяк не конклюдентні дії, що направлені на продовження правовідносин.

          Вищенаведена позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 19.07.2007 у справі  № 2-21/18234-2006.

          Лист № 3608-14-1 від 22.05.2007, у якому  також міститься  посилання  на договір оренди № 1297 від 10.07.2000, позивач вважає помилково надісланим що підтверджується його письмовим повідомленням № 3751-14-1 від 31.05.2007 (а.с. 59, 93, том 2) і зазначені доводи відповідачем не спростовані.

          З врахуванням вищенаведеного є підстави вважати, що суд першої інстанції допустив невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, що, згідно з пунктом 3 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для скасування прийнятого рішення та прийняття нового про задоволення вимог, заявлених відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Севастопольської філії.

            Оскільки, як було зазначено вище, договір № 1297 від 10.07.2000          припинив свою дію,  листом № 2219-14-1 від 28.03.2006 відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Севастопольської філії надіслало Державному архіву міста Севастополя проект договору оренди (том 2, а.с.66).

Статтею 181 Господарського кодексу України передбачено загальний порядок укладення господарських договорів.

Відповідно до зазначеної норми господарський договір викладається у формі єдиного  документа,  підписаного  сторонами  та  скріпленого печатками.  Проект  договору  може  бути  запропонований  будь-якою  з сторін.

У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами  оформляє  договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один  примірник  договору  другій  стороні  або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За  наявності  заперечень  щодо  окремих   умов   договору сторона,  яка одержала проект договору, складає  протокол розбіжностей, про що  робиться застереження у договорі, та  у двадцятиденний строк  надсилає  другій  стороні  два  примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою  стороною  та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У  разі  досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій  формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо). Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору,   заснованого   на  державному  замовленні  або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону,  або сторона -  виконавець за договором, що  в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів  (робіт,  послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції   другої   сторони  вважаються прийнятими. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних  умов господарського  договору,  такий  договір  вважається  неукладеним (таким,  що не відбувся).  Якщо одна із сторін здійснила  фактичні дії  щодо його виконання,  правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Однак пунктом 3 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що укладення господарського  договору є обов'язковим для сторін,  якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого  є  обов'язком  для  суб'єкта господарювання у випадках, передбачених  законом, або існує  пряма  вказівка закону щодо обов'язковості  укладення  договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів  місцевого самоврядування.

Сторонами не надано суду доказів щодо обов'язку укладення зазначеного договору.

За таких обставин, оскільки між сторонами не було досягнуто згоди з істотних умов договору  оренди, останній слід вважати неукладеним.

Задоволення судом першої інстанції зустрічного позову про зобов'язання укласти договір оренди з власником майна на умовах, запропонованих у редакції орендаря є порушенням принципу свободи договору, закріпленого у статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог  цього  Кодексу,  інших  актів  цивільного законодавства,  звичаїв  ділового  обороту, вимог розумності  та справедливості.

Крім того,  частиною 2 пункту 1 статті 6 Господарського кодексу України передбачена свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом.

Посилання відповідача та суду на статтю 13 Закону України "Про Національний архівний фонд та архівні установи" не можуть вважатись обґрунтованими, оскільки позивач, як окремий суб'єкт господарської діяльності  зобов'язаний забезпечувати діяльність архівної установи.

З огляду на вищенаведене рішення у частині задоволення зустрічних позовних вимог прийняте з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню  з постановленням нового про відмову у позові.

Керуючись статтями 101, 103, пунктом 3 частини 1 статті 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Севастопольської філії задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 20.11.2007 у справі № 20-7/173 скасувати.

3. Позов відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Севастопольської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" до Державного архіву міста Севастополя про зобов'язання звільнити нежитлові приміщення площею 1054 кв.м. за адресою: місто Севастополь, вул. Гер. Сталінграду, 64 та передати їх позивачу за актом прийому-передачі задовольнити.

Зобов'язати Державний архів міста Севастополя (пр. Гер. Сталінграда, 64, м.Севастополь, 99059) звільнити нежитлові приміщення площею 1054 кв.м.  за адресою: місто Севастополь, вул. Гер. Сталінграду, 64 та передати їх відкритому акціонерному товариству "Укртелеком"  в особі Севастопольської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (вул. Ген. Петрова, 15, м.Севастополь, 99011)  за актом прийому-передачі.

4. У задоволенні зустрічного позову Державного архіву міста Севастополя до відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Севастопольської філії про спонукання до укладення договору оренди нежитлових приміщень відмовити.

5. Доручити господарському суду міста Севастополя видати наказ.

Головуючий суддя                                                  

Судді